Аналіз господарської діяльності підприємства

Зміст Вступ

1. Аналіз фінансових результатів діяльності підприємства

1.1 Формування фінансових результатів діяльності підприємства та задачі їх аналізу

1.2 Аналіз рентабельності продукції підприємства

2. Практична частина

2.1 Коротка характеристика підприємства

2.2 Аналіз основних техніко-економічних показників діяльності підприємства

2.3 Аналіз забезпеченості, технічного стану та ефективності використання основних засобів виробництва

2.4 Аналіз забезпеченості та ефективності використання матеріальних ресурсів

2.5 Аналіз забезпеченості та ефективності використання трудових ресурсів

2.6 Аналіз витрат на виробництво продукції (послуг, робіт)

2.7 Аналіз фінансових результатів та рентабельності

2.8 Аналіз фінансового стану підприємства

2.8.1 Аналіз платоспроможності та ліквідності

2.8.2 Аналіз фінансової незалежності та стійкості

2.8.3 Аналіз прибутковості підприємства

2.8.4 Показники ділової активності

Висновок Список використаних джерел

Вступ Для того щоб ефективно управляти підприємством, слід володіти інформацією про результативність його діяльності і на її основі приймати відповідні рішення.

В умовах становлення ринкових відносин фінансово-економічний аналіз діяльності підприємства особливо необхідний і повинен бути спрямований на подальший економічний і соціальний розвиток підприємств, зміцнення їх фінансового стану, підвищення ефективності використання господарського потенціалу.

Діяльність підприємств в умовах ринкової економіки пов’язана з необхідністю підвищувати ефективність виробництва, конкурентоспроможність продукції і послуг. Зробити це неможливо без систематичного фінансового аналізу підприємства, який дає можливість виробити необхідну стратегію і тактику розвитку підприємства і на їх основі сформувати оптимальну виробничу програму, виявити резерви підвищення ефективності виробництва.

В економічному аналізі першорядну увагу приділяється ефективності використання технічних, матеріальних і фінансових ресурсів, підвищенню продуктивності праці, прискорення оборотності оборотних коштів, збільшення рентабельності виробництва. Тому економічний аналіз як наукову дисципліну відносять до найважливішого засобу керівництва і контролю виробничо-господарської діяльності підприємств і організацій.

Економічний аналіз проводиться з використанням сучасних методів дослідження на основі системного, комплексного підходу до вивчення предмета аналізу.

Актуальність теми курсової роботи визначається важливістю аналізу господарської діяльності підприємства.

Мета дослідження полягає в обґрунтуванні та поглибленні теоретичних, методичних, організаційно-економічних аспектів та систематизації вже існуючих наукових здобутків на ниві управління персоналом.

Для досягнення поставленої мети були поставлені такі завдання:

— проаналізувати використання основних засобів;

— проаналізувати специфіку роботи підприємства, розкрити зміст, напрями та методи використання матеріальних ресурсів;

— розглянути питання ефективного використання трудових ресурсів;

— розглянути питання фінансового стану підприємства.

Об'єктом дослідження курсової роботи є підприємство ПАТ «Ніжинський хліб».

Предмет дослідження — виробничий процес як основа всього виробництва.

У процесі роботи використовувались наступні методи: спостереження, порівняння, вимірювання, моделювання, аналіз і синтез.

1. Аналіз фінансових результатів діяльності підприємства

1.1 Формування фінансових результатів діяльності підприємства та задачі їх аналізу Основною метою аналізу фінансових результатів є розробка і обґрунтованих управлінських рішень, направлених на підвищення ефективності діяльності господарюючого суб'єкта.

Першочерговими завданнями аналізу фінансових результатів, завдяки яким досягається його головна мета, є:

— оцінка динаміки абсолютних показників фінансових результатів (прибутку і рентабельності);

— визначення напряму і розміру впливу окремих факторів на суму прибутку та рівень рентабельності;

— виявлення та оцінка можливих резервів зростання прибутку й рентабельності;

— розробка заходів щодо використання виявлених резервів.

Фінансовим результатом господарської діяльності підприємства є прибуток або збиток. Прибуток в основному утворюється в результаті продажу (реалізації) готової продукції (послуг, товарів). Крім того, підприємство може продавати (реалізовувати) інші матеріальні цінності і послуги допоміжних виробництв та господарств, а також мати доходи і збитки, що збільшують або зменшують розмір прибутку від інвестиційної та фінансової діяльності.

Прибуток є важливішим узагальнюючим показником, що характеризує кінцевий результат діяльності підприємства. Від розміру прибутку, отриманого підприємством, залежать формування оборотних коштів, виконання зобов’язань перед бюджетом, платоспроможність підприємства, доходи акціонерів тощо. Прибуток формується поступово протягом фінансово-господарського року. Більшу частину прибутку становить прибуток від реалізації продукції, одержаний у вигляді різниці між виручкою від реалізації продукції і витратами на її виробництво та збут.

Метою складання Звіту про фінансові результати є надання користувачам правдивої та неупередженої інформації про доходи, витрати, прибутки та збитки за звітний період. Цей звіт вважається одним з найбільш інформативних документів звітності, оскільки містить інформацію про динаміку прибутку підприємства.

Показники діяльності підприємства у формі № 2 групуються в розрізі видів діяльності. Таким чином, на формування чистого прибутку підприємства впливають фінансові результати, отримані в наслідок здійснення операційної, інвестиційної, фінансової діяльності, та фінансові результати, одержані внаслідок настання надзвичайних подій.

Така класифікація фінансових результатів діяльності підприємства відіграє важливу роль при розрахунку показників дохідності (рентабельності) підприємства. На підприємстві можливі доходи, втрати, які не пов’язані з реалізацією продукції, але збільшують або зменшують суму прибутку або збитків, — це фінансові результати, отримані від інвестиційної та фінансової діяльності, а також результати, які пов’язані з надзвичайними подіями.

Поняття фінансових результатів діяльності трактується в П© БО 3 «Звіт про фінансові результати». Прибуток визначено як суму, на яку доходи перевищують пов’язані а ними витрати. Збиток — перевищення суми витрат над сумою доходів, для отримання яких здійснені ці витрати.

Визначення фінансового результату полягає у визначенні чистого прибутку (збитку) звітного періоду. З цією метою в бухгалтерському обліку передбачається послідовне зіставлення доходів та витрат.

В бухгалтерському обліку чистий прибуток (збиток) формується поступово протягом фінансово-господарського року від усіх видів звичайної та надзвичайної діяльності та включає:

— чистий дохід (виручку) від реалізації продукції (товарів, послуг);

— валовий прибуток (збиток);

— фінансові результати від операційної діяльності;

— фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування;

— фінансові результати від звичайної діяльності;

— фінансові результати від надзвичайної діяльності;

— чистий прибуток (збиток).

Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), визначається шляхом вирахування з доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) податку на додану вартість, акцизного збору, інших зборів, знижок тощо. Різниця між чистим доходом і собівартістю реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) називається валовим прибутком (збитком). А фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування визначається як алгебраїчна сума прибутку (збитку) від операційної діяльності, фінансових та інших доходів, фінансових та інших витрат. Фінансовий результат від звичайної діяльності визначається як різниця між прибутком від звичайної діяльності до оподаткування та сумою податку з прибутку. Окремо від фінансових результатів від звичайної діяльності відображаються невідшкодовані збитки та прибутки від надзвичайних подій (стихійного лиха, пожежі, техногенних аварій тощо). Остаточний фінансовий результат — чистий прибуток (збиток) визначається як різниця між різними видами доходів та витрат підприємства за звітний період.

Фінансовий результат діяльності підприємства виражається в зміні величини його власного капіталу за звітний період. Здатність підприємства забезпечити неухильний ріст власного капіталу може бути оцінена системою показників фінансових результатів. Узагальнено найбільш важливі показники фінансових результатів діяльності підприємства представлені у формі № 2 річна і квартальна бухгалтерська звітності. До них відносяться: прибуток (збиток) від реалізації; прибуток (збиток) від фінансово-господарської діяльності; прибуток (збиток) звітного періоду; нерозподілений прибуток (збиток) звітного періоду. Безпосередньо за даними форми № 2 можуть бути розраховані також наступні показники фінансових результатів: прибуток (збиток) від фінансових і інших операцій; прибуток, що залишається в розпорядженні організації після сплати податку на прибуток і інші обов’язкові платежі (чистий прибуток); валовий доход від реалізації товарів, продукції, робіт, послуг. У формі № 2 по всіх перерахованих показниках приводяться також порівнянні дані за аналогічний період минулого року.

Показники фінансових результатів (прибутку) характеризують абсолютну ефективність господарювання підприємства в усіх напрямках його діяльності: виробничої, збутовий, постачальницької, фінансової й інвестиційний. Вони складають основу економічного розвитку підприємства і зміцнення його фінансових відносин із всіма учасниками комерційної справи. Однак різних користувачів бухгалтерської звітності цікавлять тільки визначені якості фінансових результатів. Наприклад, адміністрацію підприємства цікавлять маса отриманого прибутку і її структура, фактори, що впливають на її величину. Податкові інспекції зацікавлені в одержанні достовірної інформації про всі доданки оподатковуваної бази по податку на прибуток. Потенційних інвесторів цікавлять питання якості прибутку, тобто стійкості і надійності одержання прибутку в найближчій і доступній для огляду перспективі, для вибору й обґрунтування стратегії інвестицій, спрямованої на мінімізацію втрат і фінансових ризиків від вкладень в активи даної організації.

Основними задачами аналізу фінансових результатів є:

— аналіз і оцінка рівня і динаміки показників прибутку;

— факторний аналіз прибутку від реалізації продукції (робіт, послуг);

— аналіз фінансових результатів від іншої реалізації, позареалізаційної і фінансової діяльності;

— аналіз і оцінка використання чистого прибутку;

— аналіз взаємозв'язку витрат, обсягу виробництва (продажів) і прибутку;

— аналіз резервів зростання прибутку на основі оптимізації обсягів реалізації і витрат виробництва і звертання.

Інформацію про основні види прибутку підприємства, як і основні дані для їх розрахунку, містить Звіт про фінансові результати. Аналіз фінансових результатів діяльності під підприємства розпочинають з дослідження їх рівня та динаміки. В процесі аналізу вивчають зміну кожного з показників фінансових результатів за звітній період порівняно з попереднім (базовим) періодом або даними фінансового плану підприємства. Для оцінки рівня і динаміки фінансових результатів діяльності підприємства за даними форми № 2 «Звіт про фінансові результати» складають аналітичну таблицю, що містить інформацію про доходи, витрати, прибутки і збитки від господарської діяльності підприємства за звітній та попередній періоди, їх абсолютну і відносну зміну (відхилення).

Залежно від мети проведення та виділення кваліфікаційних ознак розрізняють наступні форми аналізу фінансових результатів (таблиця 1.1).

Аналіз фінансових результатів діяльності підприємства включає як обов’язкові елементи, по-перше, оцінку змін по кожному показнику за аналізований період («горизонтальним аналіз» показників); по-друге, оцінку структури показників прибутку і змін їхньої структури («вертикальний аналіз» показників); по-третє, вивчення хоча б у самому загальному виді динаміки зміни показників за ряд звітних періодів («трендовий аналіз» показників); по-четверте, виявлення факторів і причин зміни показників прибутку і їхню кількісну оцінку.

Таблиця 1.1. Основні форми аналізу фінансових результатів підприємства

Перелік основних напрямків аналізу фінансових результатів подано у таблицях 1.2.

Таблиця 1.2. Основні напрямки аналізу фінансових результатів підприємства

Аналіз фінансових результатів діяльності підприємства дозволяє дати оцінку темпів зростання прибутку як в цілому по підприємству за певний період, так і за кожною його складовою; вивчити вплив суб'єктивних і об'єктивних факторів на зміну прибутку та визначити рівень їх впливу; виявити резерви збільшення прибутку.

1.2 Аналіз рентабельності продукції підприємства Рентабельність — відносна характеристика фінансового результату діяльності підприємства, що комплексно відображає ефективність використання ним матеріальних, трудових і фінансових ресурсів.

Розраховується рівень рентабельності діяльності підприємства як відношення одержаного ним прибутку до деякого базового показника, що характеризує дохід (виручку) від реалізації продукції, витрат на її виробництво та реалізацію або ресурси, використані для отримання цього прибутку.

Існує велика кількість показників рентабельності залежно від того, що є базовим показником для розрахунку, який вид фінансового результату (прибутку) з ним зіставляють, з чиїх позицій оцінюють ефективність господарської діяльності підприємства.

Основним джерелом інформації для аналізу та оцінки рентабельності діяльності підприємства є форма № 2 «Звіт про фінансові результати», додатковими — форма № 1 «Баланс», фінансовий план підприємства та інші.

У прикладних економічних науках залежно від того, що є базовим показником для розрахунку зазвичай виділяють дві великі групи показників рентабельності:

— рентабельність продукції;

— рентабельність капіталу.

В даній роботі я розрахую показники першої групи.

Для розрахунку показників рентабельності продукції базовими є показники чистого доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) або витрати на її виробництво і реалізацію. Для розрахунки зіставляються фінансовий результат діяльності (прибуток) з одержаним чистим доходом або витратами на виробництво і реалізацію продукції для підприємства загалом.

У вітчизняній і західній обліково-аналітичній теорії та практиці використовують різні варіанти оцінки рівня рентабельності продукції залежно від того, який з показників фінансового результату покладений в основу розрахунку. Найчастіше це показники валового, операційного і чистого прибутку. Відповідно і розраховують такі показники рентабельності:

— валова рентабельність продукції - відношення суми валового прибутку до величини чистого доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (ЧД);

— операційна рентабельність продукції - відношення суми прибутку від операційної діяльності до величини чистого доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг).

— чиста операційна рентабельність продукції - відношення суми чистого операційного прибутку від реалізації продукції (прибутку від операційної діяльності за вирахуванням податку на прибуток від операційної діяльності) до величини чистого доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг).

Наведені вище показники рентабельності продукції показують, який прибуток одержує підприємство з кожної гривні чистого доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) і характеризують ефективність його основної діяльності.

У вітчизняній обліково-аналітичній практиці часто використовують варіант розрахунку показника рентабельності продукції - чиста рентабельність основної діяльності, коли в чисельнику виразу для його визначення наводиться чистий прибуток підприємства.

Достатньо відомими в аналітичній практиці є й показники рентабельності продукції, що визначаються як відношення прибутку від реалізації продукції до витрат на її виробництво і збут. вони показують частку прибутку від основного виду діяльності, що припадає на одну гривню витрат, і характеризують ефективність управління господарською діяльністю підприємства і правильність вибраної ним стратегії. Відповідно до особливостей відображення фінансових результатів і витрат на виробництво і збут продукції в чинній системі обліку і звітності ці показники можна подати так:

— рентабельність продукції за собівартістю її реалізації;

— рентабельність продукції за витратами на її виробництво і збут;

— чиста рентабельність продукції;

У процесі аналізу показників рентабельності продукції оцінюють їх рівень, динаміку та вплив факторів на зміну рентабельності, виявляють резерви її підвищення.

Одним із основних завдань, яке вирішують в процесі аналізу рентабельності продукції, є дослідження впливу відповідних факторів на зміну цього показника. Факторами першого рівня при цьому є фактори зміни чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) та собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг), факторами другого і наступних рівнів — зміна ціни та собівартості одиниці продукції, якості продукції, кон’юнктури ринку, структури реалізованої продукції, рівня прямих матеріальних витрат і витрат на оплату праці тощо. вплив факторів першого рівня визначають способом ланцюгових підстановок або способом абсолютних різниць.

2. Практична частина

2.1 Коротка характеристика підприємства

ПАТ «Ніжинський хліб»? одне з провідних підприємств по виробництву хлібобулочних і кондитерських виробів в Чернігівській області. Підприємство належить відразу до двох галузей харчової промисловості: хлібопекарської та кондитерської. Однак, більшу питому вагу у структурі виробленої продукції займає хлібобулочна продукція.

Юридична адреса: 16 600, Чернігівська обл., м. Ніжин, вул. Синяківська, 116.

Телефон основний: (4 631) 52 222.

Телефон бухгалтера: (4 631) 54 158.

Факс: (4 631) 54 158.

Керівник: Дмітрєнко Ярослав Ігорович.

Бухгалтер: Болбат Надія Василівна.

Дата заснування, зміни організаційно-правової форми, назви емітента:

Публічне акціонерне товариство «НІЖИНСЬКИЙ ХЛІБ» (надалі Товариство або Емітент) засноване 29 липня 1997 року.

Зміни організаційно-правової форми не відбувалося.

14 вересня 2010 року зареєстровано Публічне акціонерне товариство «НІЖИНСЬКИЙ ХЛІБ», зміна найменування товариства з відкритого акціонерного на публічне акціонерне відбулася у зв’язку з приведенням у відповідність з вимогами Закону України «Про акціонерні товариства»; назва емітента не змінювалась.

Перелік засновників: Публічне акціонерне товариство «НІЖИНСЬКИЙ ХЛІБ» засновано згідно з наказом № 674 регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівський області від 21.07.97 р., створене шляхом перетворення державного підприємства — «Ніжинський хлібозавод» — у відкрите акціонерне товариство «Ніжинський хліб».

ОРГАНИ УПРАВЛІННЯ ТОВАРИСТВА:

1. загальні збори акціонерів;

2. наглядова рада;

3. правління;

4. ревізійна комісія.

ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ є вищим органом Товариства. У загальних зборах Товариства можуть брати участь особи, включені до переліку акціонерів, які мають право на таку участь, або їх представники.

НАГЛЯДОВА РАДА товариства є органом, що здійснює захист прав акціонерів товариства, і в межах компетенції контролює та регулює діяльність виконавчого органу.

ПРАВЛІННЯ здійснює управління поточною діяльністю товариства. До компетенції правління належить вирішення всіх питань, пов’язаних з керівництвом поточною діяльністю товариства, крім питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів та наглядової ради.

Для проведення перевірки фінансово-господарської діяльності Товариства загальні збори обирають РЕВІЗІЙНУ КОМІСІЮ. Ревізійна комісія обирається загальними зборами з числа акціонерів у кількості трьох членів строком на два роки.

МЕТА ТА ПРЕДМЕТ ДІЯЛЬНОСТІ ТОВАРИСТВА.

Товариство створюється з метою здійснення підприємницької діяльності для одержання прибутку в інтересах акціонерів Товариства, покращення добробуту акціонерів у вигляді зростання ринкової вартості акцій Товариства, а також отримання акціонерами дивідендів. Предметом діяльності Товариства є:

— виробництво хлібобулочних, кондитерських, макаронних та інших продовольчих товарів;

— оптова торгівля;

— роздрібна та комісійна торгівля в магазинах та виїзна торгівля всіма видами продовольства, тютюну, алкогольних і безалкогольних напоїв, промислових товарів;

— організація обслуговування громадян та підприємств через мережу громадського харчування;

— побутове обслуговування населення, підприємств і організацій;

— виробництво товарів народного споживання.

Розмір статутного капіталу станом на 19.04.2013р., відомості щодо його оплати: На момент прийняття рішення (Протокол Загальних зборів акціонерів ПАТ «НІЖИНСЬКИЙ ХЛІБ» від 19.04.2013р.) статутний капітал Товариства є повністю сплаченим та становить 3 000 000 (три мільйона) грн.

Розмір власного капіталу станом на 31.03.2013р.: 9 371 000 (дев'ять мільйонів триста сімдесят одна тисяча) гривні 00 копійок.

Чисельність штатних працівників станом на 31.03.2013р.: 385 (триста вісімдесят п’ять) осіб.

Чисельність акціонерів станом на 31.03.2013р.: 404 (чотириста чотири) особи.

Основний вид діяльності - задоволення потреб населення в хлібі, хлібобулочних, кондитерських і інших виробах і їх подальша реалізація. Доставка хліба здійснюється транспортом підприємства для чого існує транспортний цех. Для зручності роботи з клієнтами є комерційний і експедиційний відділи.

Ціллю діяльності підприємства є насичення внутрішнього українського ринку високоякісною продукцією, товарами і послугами, а також одержання прибутку від здійснення фінансово-господарської діяльності в інтересах учасників і забезпечення високого рівня життя і роботи акціонерів та робітників підприємства.

Основні задачі ПАТ «Ніжинський хліб»:

· Забезпечення населення хлібобулочними і кондитерськими виробами;

· Роздрібна і комісійна торгівля, організація власної торгової мережі;

· Надання послуг в області суспільного харчування.

Бухгалтерія заповнює картку руху основних засобів по їхніх видах і групам на основі інвентарних карток на що надійшли і вибули об'єкти.

ПАТ «Ніжинський хліб"забезпечує хлібобулочними і кондитерськими виробами 1030 торгових точок, із них 181 знаходяться в м. Ніжині.

Підприємство має діяти в межах законодавства, що регулює усі напрямки його діяльності. З поміж усіх юридичних актів визначальними є Закон України про підприємництво та статут підприємства, колективний договір. Закон про підприємництво: визначає види і організаційні форми підприємств, правила їх створення і ліквідації, механізм здійснення ним підприємницької діяльності; створює рівні правові умови для діяльності підприємств незалежно від форм власності на майно і системи господарювання; забезпечує самостійність підприємств, чітко фіксує їх права і відповідальність у здійсненні господарської діяльності, регулює відносини з іншими господарюючими суб'єктами та державою.

ПАТ «Ніжинський хліб» є комерційним підприємством, оскільки основною метою діяльності є отримання прибутку.

Підприємство належить до двох галузей харчової промисловості: хлібопекарської та кондитерської.

ПАТ «Ніжинський хліб»? це середнє підприємство, тому що на підприємстві працюють 385 осіб.

За формою власності підприємство — приватне.

За формою господарювання — ПАТ (Публічне Акціонерне Товариство).

За правовим статусом — корпоративне.

Щодоби підприємство реалізовує 30?32 тонни хлібобулочних і кондитерських виробів.

Засновниками публічного акціонерного товариства можуть бути юридичні особи та громадяни. Цей вибір зумовлений бажанням діяти відносно незалежно від державного фінансування і самостійно розпоряджатись отриманим прибутком.

Установчим документом є статут. Від продажу серед працівників підприємства можна буде отримати додатковий капітал потрібний для запуску виробництва.

Органiзацiйна структура підприємства «Ніжинський хліб» має такий вигляд:

1. Орган управління, який складається з Правління (контроль, стратегічне планування i управління) та дирекції (оперативне управління заводом).

2. Планово-економічний вiддiл, сумісний з бухгалтерією.

3.Виробничий вiддiл.

4. Відділ збуту i постачання.

Вид організаційної структури управління нашого підприємства:

Рис. 1 Організаційна структура управління підприємством

де ГП — Голова Правління,

ФК? Функціональний Керівник,

ФП — Функціональний підрозділ,

ВП — Виробничий Підрозділ.

Лінійно-функціональний. Для сучасного виробництва характерним є поглиблення спеціалізації виробництва та управління, і реалізація управлінських функцій розподіляється між керівниками та органами, які передають нижчим рівням управління обов’язкові для них завдання.

При такому управлінні передбачається, що кожний орган управління (або виконавець) спеціалізується на виконанні окремих видів управлінської діяльності (функцій). Виконання вказівок функціонального органу в межах його компетенції є обов’язковим для виробничих підрозділів.

Діяльність підприємства здійснюється під впливом зовнішнього та внутрішнього середовищ.

Зовнішнє середовище складається з макроі мікросередовища.

Мікросередовище — це середовище прямого впливу на діяльність підприємства. Представниками мікросередовища є: постачальники (ЗАТ «Укрзернопром», ДП «СИНТЕЗТРАНС» та ін.); споживачі; державні органи; фінансово-кредитні установи; посередники; конкуренти (Основні конкуренти: станом на 31.03.2013 року основними конкурентами є ВАТ

«Прилуцький хлібозавод» середньодобовий випуск продукції сягає 45 тонн, ПАТ «Чернігівський хлібокомбінат» середньодобовий випуск продукції сягає 65 тонн.).

З моменту появи на ринку, ПАТ «Ніжинський хліб» займає лідерські позиції, незважаючи на велику кількість конкурентів завдяки унікальності та високій якості продукту. Передбачивши раніше тенденцію активного розвитку

ринку хлібобулочних виробів і виходу нових гравців, емітент провів реконцепцію для укрупнення та посилення виробничої бази, тобто перепланував площі під розширення виробничої площадки, розширення експедиційних площадок. У поточному та наступному році, підприємство передбачає реалізувати план нарощування виробничої потужності. Це дозволить йому не тільки зміцнити свої лідерські позиції на ринку, але й отримати конкурентні переваги в найближчій перспективі.

Макросередовище — це середовище непрямого (опосередкованого) впливу на підприємство. Представлене макросередовище науково-технічним прогресом; природним, екологічним та економічним середовищами; демографічним розміщенням, тощо.

Для покращення фінансових показників та якості надання послуг працівниками підприємства щорічно розробляється план розвитку підприємства, якому передують дослідження галузі та конкурентів, який визначає перелік стратегічних напрямків розвитку та включає в себе конкретний план дій по їх реалізації; на кожний рік діяльності розроблюються та впроваджуються власні концепції щодо поліпшення якості продукції, розширенню асортименту, конкурентоспроможності продукції, оптимізації статей затрат, загальних показників роботи підприємства.

Фактори ризику господарської діяльності підприємства не виходять за рамки ризиків, які можуть виникнути при проведенні господарської діяльності. На діяльність можуть вплинути наступні ризики:

1) ризик зміни умов ліцензування, патентування;

2) ризик зниження рівнів національного доходу й валового внутрішнього продукту України;

3) ризик зміни українського законодавства, у тому числі несприятливі зміни у податковому законодавстві та податковій політиці України;

4) ризик політичної нестабільності та неузгодженості дій різних гілок державної влади в Україні;

5) ризик адміністративного втручання різних гілок державної влади в процес ціноутворення;

6) ризик зміни кредитно-фінансової політики держави;

7) ризик погіршення загальної економічної ситуації в Україні;

8) ризик зменшення доходів населення та суб`єктів господарювання;

9) валютні ризики;

Підприємство своєчасно та в повному обсязі виконує свої зобов`язання та проводить політику їх диверсифікації. Емітент повсякчасно нарощує товарооборот, зосереджуючи свою увагу на постійному поліпшенні управління своїми операційними витратами.

2.2 Аналіз основних техніко-економічних показників діяльності підприємства

Таблиця 2.1 Основні фінансово-економічні показники виробничо-господарської діяльності

Як бачимо з таблиці, показники підприємства, окрім фонду оплати праці, середньої заробітної плати персоналу, середньорічної вартості основних засобів та операційних витрат на одну грн. чистого доходу, у звітному році знизились.

Спостерігається збільшення оплати праці робітників. Так на кінець звітного року фонд оплати праці склав 11 046 тис. грн., що на 519 тис. грн. більше, ніж на початок року.

На кінець звітного року середньорічна вартість основних засобів підприємства (за первісною вартістю) склала 13 895 тис. грн., що на 481 більше, ніж на початок року.

Зі зменшенням чистого доходу, зменшились і обсяги випуску продукції.

Розмір власного капіталу за звітний період зменшився на 86 тис. грн.

Однак, не дивлячись на вищеописані зрушення підприємство працювало прибутково, тому що на кінець звітного року підприємство отримало прибуток в розмірі 45 тис. грн., а в минулому періоді підприємство отримало прибуток в розмірі 289 тис. грн.

Рентабельність підприємства зменшилась на 0,03% за звітний рік. Рентабельність активів та капіталу на кінець звітного періоду також зменшилась, в порівнянні з попереднім роком, на 0,021 та 0,007%%.

Чисельність працюючих залишилася незмінною — 438 осіб.

2.3 Аналіз забезпеченості, технічного стану та ефективності використання основних засобів виробництва

Основні засоби (далі - ОЗ) — матеріальні активи, що призначаються платником податку для використання у власній господарській діяльності, вартість яких перевищує 2500 грн і поступово зменшується у зв’язку з фізичним або моральним зносом і очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).

Обсяги виробництва продукції, перевізна та пропускна спроможність виробничих та/або транспортних об'єктів в значній мірі обумовлені наявним технічним рівнем виробництва. Продуктивність та прогресивність основних засобів, забезпеченість підприємства матеріальними активами та ефективне їх використання забезпечують високий технічний та технологічний рівень підприємства.

З цього випливає потреба в аналізі забезпеченості виробництва основними засобами (ОЗ), оцінка їх технічного стану, ефективності їх використання та визначення впливу забезпеченості та ефективності використання на зміну обсягів виробництва продукції.

Таблиця 2.2. Наявність, склад, та структура основних засобів підприємства, тис. грн

Зараз проаналізуємо забезпеченість підприємства основними засобами та зміни в структурі основних фондів.

1. Порівняно з початком 2011 року, на його кінець вартість основних засобів збільшилась на 468 тис. грн. Це зумовлене тим, що основних засобів було придбано більше, ніж списано.

2. Протягом 2011 року структура основних фондів змінилася. Збільшилася вартість машин та обладнання, також транспортних засобів, оскільки було введено в експлуатацію нові машини, обладнання, прилади.

3. Аналіз технічного стану основних засобів проведемо на початок та кінець звітного року, для кращого дослідження динаміки основних засобів.

Таблиця 2.3. Аналіз стану основних засобів підприємства за 2010 рік

Таблиця 2.4. Аналіз стану основних засобів підприємства за 2011 рік

Коефіцієнти зносу та придатності є узагальнюючими показниками технічного стану основних засобів.

Коефіцієнт зносу розраховується як відношення зносу до первісної вартості:

(2.1)

де, Кзн — коефіцієнт зношеності основних засобів,

З — нарахований знос основних засобів (ф. 1, рядок 032), тис. грн,

— первісна вартість основних засобів, (ф. 1, рядок 031), тис. грн.

Цей коефіцієнт може характеризувати ступінь зношеності ОЗ за звітний період і показує частку їх вартості, списану на витрати в минулих періодах, в первинній (відновної)вартості.

Кзн =

Кзн =

Коефіцієнт придатності розраховується як відношення залишкової вартості до первісної:

Кпр = (2.2)

де, Кпр — коефіцієнт придатності основних засобів;

— залишкова вартість основних засобів (ф. 1, рядок 030), тис. грн,

— первісна вартість основних засобів, (ф. 1, рядок 031), тис. грн.

Кпр =

Кпр =

Висновок: Основні засоби зношені менше ніж на половину — ще позитивний показник, а негативний те, що за рік їх знос збільшився на 0,08. Коефіцієнт придатності показує на скільки основні засоби придатні для споживання, у нашому випадку даний показник відносно задовільний, тому що він тримається в проміжку 50−60%, але негативним є те, що він збільшується.

Згідно проведених розрахунків, виявлено, що коефіцієнт зношеності зріс у двічі, в порівнянні з минулим роком. Щодо коефіцієнта придатності, то він також зріс у 2,25 рази.

Таблиця 2.5. Динаміка ефективності використання основних засобів

Фондовіддача — найважливіший узагальнюючий показник ефективності використання основних засобів, який показує загальну віддачу від використання кожної гривні, витраченої на основні засоби виробництва.

Фондовіддача характеризує ефективність вкладення цих коштів і розраховується як відношення вартості випущеної продукції (доходу) у вартісному виразі до середньорічної вартості основних засобів:

Фв= (2.3)

де, ЧД — чистий дохід від реалізації продукції (ф. 2, рядок 035), тис. грн;

— середньорічна вартість основних засобів виробництва, тис. грн.

Фв=

Фв=

Висновок: обсяг випуску продукції за 2011 рік зменшився на 1284,4 млн. од., порівняно з 2010 роком; чистий дохід у 2011 році становив 70 809 тис. грн. що на 4002 тис грн. менше ніж в базовому, середньорічна вартість основних засобів збільшилась на 4,13% або на 541 млн. грн., фондовіддача зменшилась на 0,51, а фондомісткість збільшилась на 5,5% або на 0,01.

2.4 Аналіз забезпеченості та ефективності використання матеріальних ресурсів

Таблиця 2.6. Показники ефективності використання матеріальних ресурсів

Показник матеріаловіддачі показує скільки гривень доходу від реалізації продукції отримано з 1 грн. використаних у виробництві матеріальних ресурсів, розраховується як відношення чистого доходу до матеріальних затрат:

(2.4)

де, ЧД — чистий дохід від реалізації продукції (ф. 2, рядок 035), тис. грн;

МЗ — матеріальні затрати (ф. 2, рядок 230), тис. грн.

Матеріаломісткість продукції — частка витрат матеріальних ресурсів (основних і допоміжних матеріалів, палива, енергії) на виготовлення одиниці продукції у загальних витратах.

(2.5)

Вплив зміни кількості предметів праці, використаних у виробництві, та зміни матеріаловіддачі на обсяг виробництва продукції (робіт, послуг) можна визначити, наприклад, за допомогою інтегрального методу факторного аналізу. За цим методом вплив факторів розраховуємо за такими формулами:

зміна доходу від реалізації продукції (послуг) під впливом зміни кількості предметів праці

(2.6)

Зміна доходу від реалізації продукції (доходу) під впливом зміни матеріаловіддачі

(2.7)

Загальний вплив факторів

(2.8)

Висновок: за 2011 рік чистий дохід зменшився на 4002 тис грн. порівняно з 2010 роком, матеріальні затрати зменшились на 863 тис грн., матеріаловіддача зменшилася на 0,1 грн/грн., що свідчить про погіршення використання матеріалів, що негативно впливає на ефективність виробництва, а матеріаломісткість збільшилася на 0,05 грн/грн., з чого можна зробити висновок, що затрати матеріалів, палива та електроенергії зросли.

2.5 Аналіз забезпеченості та ефективності використання трудових ресурсів Забезпеченість (незабезпеченість) підприємства трудовими ресурсами розраховується за формулою:

(2.9)

де Чзвіт, Чбаз — чисельність працюючих відповідно звітного і базового року, осіб;

І - темп росту обсягу випуску продукції в натуральних одиницях виміру або доходу, індекс.

Таблиця 2.7. Динаміка забезпеченості та ефективності використання трудових ресурсів

З розрахунку видно, що підприємство забезпечене трудовими ресурсами. За звітний 2011 рік на підприємстві не відбулось збільшення чисельності працюючих. Середньомісячна зарплата у порівнянні з відповідним періодом минулого року зросла на 5% або на 0,1 грн. Продуктивність праці зменшилась на 9,1 грн/особу або на 5,3%. Показник середньогодинного виробітку також зазнав зменшення на 11,1%.

Руху трудових ресурсів на підприємстві не відбулося. Це пов’язано зі стабільною роботою підприємства та безперервного виробничого процесу. На кінець звітного року середньооблікова чисельність працюючих склала 438 осіб.

Таблиця 2.8. Продуктивність праці

Продуктивність праці розраховується за формулою:

(2.10)

де, ЧД — чистий дохід від реалізації продукції (ф. 2, рядок 035), тис. грн;

Чсер — середньооблікова чисельність працюючих (з форми 1-ПВ, або 3-ПВ), осіб.

Згідно проведених розрахунків, виявлено зниження показника продуктивності праці. На кінець звітного року продуктивність праці зменшилась на 5,4%.

2.6 Аналіз витрат на виробництво продукції (послуг, робіт) Таблиця 2.9. Структура операційних витрат за 2010;2011 рр.

Висновок: з наведених даних видно, що питома вага матеріальних затрат в загальній сумі операційних витрат збільшилася з 68,4% до 70,5%, та питома вага витрат на оплату праці збільшилась з 14,1% до 15,5%. Амортизаційні відрахування збільшилися на 0,9% у питомій вазі витрат підприємства. В загальному операційні витрати зменшилися на 3468 тис. грн. за рахунок зменшення матеріальних витрат на 863 тис. грн., збільшилися витрати на оплату праці з 10 527 тис. грн. до 11 046 тис грн., відрахувань на 0,9%.

Таблиця 2.10. Динаміка рівня операційних витрат

Показник витрат на одну грн доходу (реалізованої продукції) розраховується за формулою:

(2.11)

де, ЧД — чистий дохід від реалізації (ф. 2, рядок 035), тис. грн.;

Е — операційні витрати (ф. 2, рядок 280), тис. грн.

Собівартість одиниці продукції розраховується за формулою:

(2.12)

де Ср.п. — собівартість реалізованої продукції (ф. 2, рядок 040), тис. грн;

ОП — обсяг випуску продукції (табл. 2., ряд 1), од.

Висновок: Чистий дохід зменшився на 4002 тис. грн. Витрати на 1 гривню товарної продукції за 2011 рік становили 1,004 коп., що на 0,008 коп. більше ніж в минулому році. Собівартість одиниці продукції на кінець звітного року становить 8,40 грн., що на 1,22 більше ніж у попередньому. Цей показник має негативну тенденцію зростання.

2.7 Аналіз фінансових результатів та рентабельності

Аналіз прибутку та рентабельності виконується на підставі ф. 2 «Звіт про фінансові результати».

Визначений склад прибутку (збитку) записуємо до таблиці 2.11.

Таблиця 2.11. Фінансові результати та рентабельність підприємства

Для визначеності обґрунтованості та доцільності витрат на збут, адміністративних та інших операційних витрат розраховують відносну економію (перевитрати) за цими видами витрат за формулами:

(2.13)

де ±? В — відносне відхилення (адміністративних, інших операційних або витрат на збут), тис. грн;

Взвіт, Вбаз — витрати звітного періоду відповідно звітного і базового року, тис. грн;

І - темп росту обсягу випуску продукції в натуральних одиницях виміру або доходу, індекс.

Згідно проведених розрахунків виявлено перевищення адміністративних та інших операційних запланованих витрат, але відбулося зменшення витрат на збут, що означає про економію.

2.8 Аналіз фінансового стану підприємства

їФінансовий стан підприємства — це сукупність економічних параметрів, які відображають наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів.

Фінансовий стан підприємства характеризує забезпеченість власними оборотними коштами, оптимальну відповідність запасів товарно-матеріальних цінностей потреб виробництва, своєчасне проведення розрахункових операцій, рівень платоспроможності.

Першочергові завдання аналізу фінансового стану:

— виявлення забезпеченості підприємства фінансовими ресурсами і перевірка їх цільового використання;

— оцінка ступеня виконання планових фінансових заходів, програм, плану фінансових показників;

— визначення платоспроможності підприємства і ліквідності балансу;

— оцінка дотримання фінансової, розрахункової і кредитної дисципліни;

— оцінка ефективності використання капіталу;

— оцінка оборотності капіталу;

— оцінка ділової активності підприємства;

— своєчасне виявлення і усунення недоліків у фінансовій діяльності, пошук резервів і можливостей економного, раціонального використання фінансових ресурсів та розробка конкретних заходів щодо втілення їх у виробничий процес.

Фінансовий стан підприємства оцінюють на основі показників, згрупованих за такими напрямами:

— оцінка платоспроможності і ліквідності - визначає фінансові можливості підприємства щодо погашення заборгованості, покриття підприємством позикових коштів;

— оцінка фінансової стійкості - визначає співвідношення власних і залучених коштів, рівень фінансової стабільності;

— аналіз прибутковості - дає можливість порівняти отриманий прибуток з вкладеним капіталом, тобто визначити міру ефективності авансованого у виробництво і реалізацію капіталу;

— аналіз ділової активності - характеризує кругообіг засобів підприємства.

Фінансовий стан підприємства може бути стійким, нестійким, кризовим. Здатність підприємства своєчасно здійснювати платежі, фінансувати свою діяльність на розширеній основі свідчить про стійкий фінансовий стан. Стійкий фінансовий стан підприємства залежить від результатів виробничої, комерційної і фінансової діяльності. Відносні показники оцінки фінансового стану підприємства необхідно порівнювати з: аналогічними даними за попередній період; аналогічними даними інших підприємств; загальновизнаними нормами; кращими зразками.

2.8.1 Аналіз платоспроможності та ліквідності

Платоспроможність — означає наявність у підприємства грошових коштів та їх еквівалентів, достатніх для своєчасного погашення своїх боргових зобов’язань.

Ліквідність — це здатність оборотних засобів перетворюватися у грошові кошти, які необхідні для нормального функціонування підприємства, тобто можливість реалізувати наявні засоби (активи) для сплати у відповідні терміни своїх першочергових зобов’язань (пасивів), а також непередбачуваних боргів.