Вивчення систем, еквівалентних системам з відомим типом крапок спокою
Розглянемо систему = f (t, x), x= (x,…, x), (t, x) (1) с безперервної в області D функцією f. Функція U (t, x), задана в деякої під області G області D, називається першим інтегралом системи (1) в області G, якщо для будь-якого рішення x (t), t, системи (1), графік якого розташований в G функція U (t, x (t)), t, постійна, тобто U (t, x (t)) залежить тільки від вибору рішення x (t) і не залежить… Читати ще >
Вивчення систем, еквівалентних системам з відомим типом крапок спокою (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Курсова робота
" Вивчення систем, еквівалентних системам з відомим типом крапок спокою"
Реферат
Курсова робота складається з _____ сторінок, 3-х джерел.
Ключові слова: вложима система, з відомим типом крапок спокою, перший інтеграл диференціальної системи, функція, клас систем еквівалентних системі з відомим типом крапок спокою.
Метою курсової роботи є дослідження системи з відомим типом крапок спокою, знаходження першого інтеграла системи, застосування теореми про еквівалентність диференціальних систем.
Зміст
- Введення
- 1. Визначення вложимої системи. Умови вложимості
- 2. Загальне рішення системи
- 3. Знаходження першого інтеграла диференціальної системи й умови його існування
- 4. Функція, що відбиває
- 5. Застосування теореми про еквівалентність диференціальних систем
- Висновок
- Список джерел
Введення
У курсовій роботі розглядається вложима система з відомим типом крапок спокою. Як відомо система є вложимою, якщо будь-який компонент цієї системи вложима, тобто система вложима тоді й тільки тоді, коли множина її рішень є підмножиною множини рішень деякої лінійної стаціонарної системи.
В 1−2 м пунктах розглядається вложима система, з відомим типом крапок спокою. Далі перевіряємо чи є x і y загальним рішенням нашої системи рівнянь.
В 3-м ми знаходимо перший інтеграл системи й перевіряємо виконання тотожності.
В 4-м пункті досліджуємо функції, що відбивають
В 5-м пункті застосовуємо теорему про еквівалентність диференціальних систем
1. Визначення вложимої системи. Умови вложимості
Розглянемо диференціальну систему
D. (1)
Будемо називати i-ю компоненту x системи (1) вложимої, якщо для будь-якого рішення x (t) = (x (t),…, x (t)), t, цієї системи функція x t, є многочленом. У такий спосіб i-я компонента системи (1) вложима тоді й тільки тоді, коли для кожного рішення x (t) цієї системи існує лінійне стаціонарне рівняння виду
(2)
для якого є рішенням. Загалом кажучи, порядок і коефіцієнти рівняння (2) залежать від вибору рішення. В окремому випадку, коли компонента будь-якого рішення системи (1) є одночасно й рішенням деякого, загального для всіх рішень рівняння (2), компоненту системи (1) будемо називати сильно вложимої у рівняння (2).
2. Загальне рішення системи
Розглянемо вложиму систему
(1)
(b>0 і а-постійні) із загальним рішенням
якщо з 0;
x=0, y=at+c, якщо з=0, де постійні з, з, зі зв’язані співвідношенням з (b+c +c) =a, має два центри в крапках і. Рішення:
Підставимо загальне рішення
у нашу систему (1) одержимо
=
=c (c cosct-c sinct) =
a;
Для стислості розпишемо знаменник і перетворимо
x +y
+b=
=a+c (c sinct+c cosct)
a;
Одержуємо, що x і y є загальним рішенням системи.
3. Знаходження першого інтеграла диференціальної системи й умови його існування
Розглянемо систему = f (t, x), x= (x,…, x), (t, x) (1) с безперервної в області D функцією f. Функція U (t, x), задана в деякої під області G області D, називається першим інтегралом системи (1) в області G, якщо для будь-якого рішення x (t), t, системи (1), графік якого розташований в G функція U (t, x (t)), t, постійна, тобто U (t, x (t)) залежить тільки від вибору рішення x (t) і не залежить від t.
Нехай V (t, x), V: G R, є деяка функція. Похідній від функції V у силу системи (1) назвемо функцію V V R, обумовлену рівністю
V (t, x (t)) t.
Лема 1.
Для будь-якого рішення x (t), t, системи (1), графік якого розташований в G, має місце тотожність
V t.
Без доказу.
Лема 2.
Функція U (t, x), U: G R, являє собою перший інтеграл системи (1) тоді й тільки тоді, коли похідна U у силу системи (1) тотожно в G звертається в нуль.
Необхідність. Нехай U (t, x) є перший інтеграл системи (1). Тоді для будь-якого рішення x (t) цієї системи, застосовуючи лему 1 будемо мати тотожності
U
Звідки при t=t одержимо рівність U (t справедливе при всіх значеннях t і x (t). Необхідність доведена.
Достатність. Нехай тепер U при всіх (t, x) Тоді для будь-якого рішення x (t) системи (1) на підставі леми 1 будемо мати тотожності
а з ним і достатність.
З визначення першого інтеграла треба, що постійна на G функція також є першим інтегралом системи (1). Перший інтеграл U (t, x) будемо називати на G, якщо при всіх (t, x) виконується нерівність.
Функцію U (x) будемо називати стаціонарним першим інтегралом системи (1), якщо вона не залежить від t і є першим інтегралом системи (1).
Знайдемо перший інтеграл нашої системи:
Піднесемо до квадрата й виразимо з
y
Покладемо, одержимо
Перевіримо, що функція — це перший інтеграл системи (1), тобто перевіримо виконання тотожності (2)
Знайдемо похідні по t, x, y
Після вище зроблених перетворень одержуємо, що функція — це перший інтеграл системи (1), 2) Покладемо, тобто, де, Q
3) Перевіримо виконання тотожності:
(3), де
Перетворимо (3).
[у нашім випадку ] =
=
[з огляду на всі зроблені позначення] =
=
=
=
[через те, що котре у свою чергу як ми вже показали їсти тотожний нуль]
Таким чином, тотожність (3) щире.
4. Функція, що відбиває
Визначення. Розглянемо систему
(5)
вважає, що права частина якої безперервна й має безперервні частки похідні по. Загальне рішення у формі Коші позначений через). Через позначимо інтервал існування рішення. Нехай
функцією, що відбиває, системи (5) назвемо функцію, обумовлену формулою
Для функції, що відбиває, справедливі властивості:для будь-якого рішення системи (5) вірна тотожність
для функції, що відбиває, F будь-якої системи виконані тотожності
3) функція буде функцією, що відбиває, системи (5) тоді й тільки тоді, коли вона задовольняє системі рівнянь у частинних похідних
і початковій умові
5. Застосування теореми про еквівалентність диференціальних систем
Одержуємо де — будь-яка непарна безперервна функція.
Поряд з диференціальною системою (1) розглянемо обурену систему (2), де — будь-яка безперервна непарна функція. Відомо по [3], що диференціальна система (3) еквівалентна обуреній системі (4), де безперервна скалярна непарна функція задовольняючому рівнянню
Тому що вище вже показано, що функція де {є перший інтеграл} задовольняє цьому рівнянню, те справедлива наступна теорема.
Теорема 1.
Система (1) еквівалентна системі (2) у змісті збігу функції, що відбиває.
Тому що система (1) має дві особливі крапки, у кожній з яких перебуває центр, те й система (2) має центри в цих крапках.
Висновок
У даній курсовій роботі розглянута вложима система з відомим типом крапок спокою, перевірене задоволення загального рішення нашій системі, знайдені перший інтеграл і перевірений виконання тотожності, потім за допомогою теореми 1 доведена еквівалентність диференціальних систем. Сформульовано визначення вложимої системи, першого інтеграла, що відбиває функції й загальні властивості функції, що відбиває. Сформульована теорема за допомогою якої ми довели еквівалентність нашої системи з диференціальною системою.
Список джерел
1. Мироненко В.І. Лінійна залежність функцій уздовж рішень диференціальних рівнянь. — К., 2001.
2. Мироненко В.І. Функція, що відбиває, і періодичні рішення диференціальних рівнянь. — К., 2004.
3. Мироненко В.І. Збурювання диференціальних систем, що не змінюють тимчасових симетрій. — К., 2004 р.