Розвиваючий аспект навчання іноземної мови
Сучасний розвиток міжнародних зв’язків між державами слугує передумовою для активізації знань про культурні особливості країн і народів, мова яких вивчається. Цьому сприяє міжкультурний підхід до вивчення іноземної мови. Вона є суттєвим елементом культури народу — носія цієї мови і засобом передачі її іншим, допомагає учням пізнати духовне багатство іншого народу, краще розуміти культуру свого… Читати ще >
Розвиваючий аспект навчання іноземної мови (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Розвиваючий аспект навчання іноземної мови — це психологічний зміст мети. Розвивальна мета навчання іноземної мови має реалізовуватися у процесі діяльності вчителя, спрямованої на розвиток мовних здібностей учнів, культури мовної поведінки, навчальних умінь, інтересу до вивчення мови, таких властивостей особистості як стійкі позитивні емоції, вольові якості, пам’ять, рефлексія тощо.
У процесі розвитку особистості засобами мови, слід передбачити вирішення завдань, які сприяють формуванню:
механізму мовної здогадки і вміння переносу сформованих навичок і вмінь у нову ситуацію на основі проблемно-пошукової діяльності;
мовних і мовленевих здібностей до оволодіння мовою (здатність до здогадки, до імітації, до логічності викладу, відчуття мови, компенсаторні здібності тощо);
здатності та готовності вступати в іншомовне спілкування, потреби в подальшій самоосвіті для оволодіння мовою;
мотивації до подальшого оволодіння культурою країни, мова якої вивчається, і її мовою як частиною даної культури;
психічних функцій, пов’язаних з мовною діяльністю;
емоційно-вольової сфери.
В узагальненому вигляді розвивальна мета навчання іноземної мови має бути спрямована на вирішення таких завдань, як розвиток:
у учнів мотивації до подальшого оволодіння іноземною мовою і культурою як частиною світової культури;
мовленевих здібностей учнів у процесі навчання іноземної мови;
психічних функцій учнів, пов’язаних з мовленнєвою діяльністю;
автономності в оволодінні іншомовною комунікативною компетенцією.
До даного аспекту входить головна мета — розвиток мовленнєвих здібностей, психічних функцій, умінь спілкуватися.
Розвиваючий аспект — розвиток таких якостей, як самостійність, спроможність до самооцінки, розвиток довільної уваги, уміння відстоювати свою думку. Вивчення іноземних мов підвищує духовну культуру, розвиває логічне мислення, пам’ять, розширює кругозір і підвищує загальну культуру.
У результаті засвоєння мови вдосконалюються професійні, теоретичні, навчально-організаційні, інтелектуальні, інформаційні знання, комунікативне вміння.
Оволодіння іноземною мовою сприяє розвитку в учнів:
мовних, інтелектуальних і пізнавальних здібностей; готовності брати участь в іншомовному спілкуванні;
бажання до подальшого самовдосконалення у галузі володіння іноземною мовою.
Оволодіння учнями іноземною мовою сприяє розвитку в них здібностей використовувати її як інструмент спілкування в діалозі культур і цивілізацій сучасного світу, вона розглядається як засіб міжособистісної взаємодії в умовах багатонаціонального і полiкультурного світового простору.
Сучасний розвиток міжнародних зв’язків між державами слугує передумовою для активізації знань про культурні особливості країн і народів, мова яких вивчається. Цьому сприяє міжкультурний підхід до вивчення іноземної мови. Вона є суттєвим елементом культури народу — носія цієї мови і засобом передачі її іншим, допомагає учням пізнати духовне багатство іншого народу, краще розуміти культуру свого народу, підвищує рівень їхньої гуманітарної освіти, сприяє входженню у світову спільноту та підвищує розвивальну функцію особистості.
Розвивальна функція сприяє розвитку мислення, формуванню ефективної розумової діяльності, успішному виконанню учнями різних розумових операцій. Поєднуючись з працею, навчанням, мистецтвом, спортом, вона забезпечує необхідні емоційні умови для всебічного гармонійного розвитку особистості.
Розвивальна функція спрямована на розвиток творчого мислення. Вона стимулює пізнавальні процеси та увагу, активізує процес навчання і впливає на формування якісного рівня навчальних досягнень учнів.
Основними розвивальними характеристиками особистості є:
формування в учнів уміння вчитися;
оволодіння видами, рівнями і етапами засвоєних знань, умінь і навичок;
формування умінь виконувати окремі навчальні дії в їх послідовності;
розвиток навичок самоконтролю та адекватної самооцінки;
формування вмінь планувати окремі навчальні дії і їх послідовність;
долати труднощі під час реалізації цих дій;
формування в учнів умінь усвідомлювати свої мотиви в навчальній роботі;
перехід від стереотипних способів до пошуку нових способів діяльності;
знаходження нового нестандартного способу розв’язання завдання;
розвиток нових якостей узагальненості, усвідомленості, варіативності;
розвиток умінь виконувати різні ролі у груповій роботі та вміння оцінювати з цих позицій власні дії та дії інших.
Уміння учнів в аудіюванні, говорінні, читанні та письмі розвиваються та удосконалюються на базі широкого спектра комунікативних ситуацій. Так, учні вчаться, як презентувати себе і когось, як виявити ввічливість і радість при зустрічі, звернутися з проханням, зателефонувати чи домовитися про щось, зробити замовлення. Основне завдання вчителя при цьому полягає у формуванні та вихованні сучасного мовного етикету, культури слухання, адекватного реагування та вміння стимулювати співрозмовника до висловлювання.
Навчання іноземній мові сприяє розвитку учнів. Щоб ефективніше здійснювати розвиток учнів в ході навчання іноземній мові, необхідно включати їх в такі види діяльності, які розвивають у них сенсорні сприйняття, рухову, інтелектуальну, вольову, емоційну і мотиваційну сфери. Для інтенсивного розвитку мислення слід забезпечувати викладання на високому рівні трудності, в швидкому темпі.
Розвиток, пов’язаний не тільки з мисленням, але і з емоціями і іншими сферами особистості. Розробляються прийоми навчання, що дозволяють включати інтелектуальну і емоційну сфери учнів, підвищувати мотивацію вивчення цього предмету. Навчання іноземним мовам в загальноосвітній школі переслідує розвиваючу мету, яка досягається в процесі практичного оволодіння іноземною мовою.
Навчання читанню за ключовими словами також вимагає абстрагування від конкретних слів до правила, по якому вони читаються. У учнів формується уміння диференціювати. Воно виробляється на основі численних вправ, що вимагають для виконання знань і здатності розрізняти мовні явища по ознаках числа, часу, модальності. Цьому сприяє зіставлення слів рідною та іноземною мовами, а також зіставлення слів усередині іноземної мови.
Виконання завдань типа Listen, read and compare веде до розвитку уміння користуватися порівнянням. Це ж уміння розвивається на основі роботи з ілюстрованим матеріалом, що вимагає вказаних операцій. Передбачається і розвиток навіть уміння систематизувати.
Передбачається розвиток понятійної форми мислення при систематизації лексики, наприклад: go — йти, come — приходити, go there, але come here, тоді як по-українськи можна сказати йди туди, йди сюди; логічності в процесі розвитку монологічної форми вислову на іноземній мові, уміння знаходити при читанні тексту відповіді на запитання.
При навчанні іноземної мови закладаються основи учбово-інформаційних умінь і навичок, перш за все при навчанні читанню як виді мовної діяльності, коли учням пропонується прочитати казку, щоб впізнати щось для себе, одержати нову і цікаву інформацію. Саме навчання читанню на іноземній мові покликане формувати у учнів вдумливе, уважне прочитання тексту за допомогою завдань: знаходження відповідей на поставлені питання, використання виносок до текстів, звернення до словнику підручника або книги для читання, граматичного довіднику.
Оволодіння іноземною мовою починається з розвитку сприйняття та розуміння звучної мови вчителя. Навчання говоріння неодмінно припускає формування умінь будувати вислови різних типів: повідомлення, переконання, опис, схвалення, використовувати різноманітні питання, уміння передати зміст прочитаного.