Підготовка зовнішньоторговельної угоди з експорту мінеральної води на прикладі експорту мінеральної води ТМ «Миргородська» до Росії

Курсова робота на тему:

«Підготовка зовнішньоторговельної угоди з експорту мінеральної води на прикладі експорту мінеральної води ТМ „Миргородська“ до РФ»

Зміст Вступ

1. Аналітична маркетингова оцінка ринку мінеральної води

1.1 Аналіз світового ринку мінеральної води

1.1.1 Аналіз світового виробництва та світової торгівлі мінеральною водою

1.1.2 Аналіз ємності світового ринку мінеральної води, попиту та споживання продукту

1.1.3 Сегментація світового ринку мінеральної води

1.2 Аналіз українського ринку мінеральної води

1.2.1 Загальна характеристика національного ринку продукту, обсяги виробництва та торгівлі мінеральною водою

1.2.2 Місткість та конкурентна структура ринку мінеральної води України

1.2.3 Аналіз цін на мінеральну воду основних виробників України

1.2.4 Основні характеристики споживчого вибору українців

2. Правове обґрунтування можливості здійснення зовнішньоекономічної угоди з експорту мінеральної води

2.1 Тарифне регулювання експорту мінеральної води

2.2 Нетарифне регулювання експорту мінеральної води

2.3 Митні процедури з даним товаром

2.4 Заборони, вимоги та стандарти, які застосовуються до даного товару при зовнішньоторговельних операціях

2.5 Особливості та умови транспортування

2.6 Валютне регулювання експортних операцій та оподаткування

3. Зовнішньоекономічний контракт з експорту мінеральної води

4. Оцінка ефективності запропонованого проекту Висновки Список використаних літературних джерел

Вступ Сьогодні мінеральна вода — один з найрентабельніших видів продукції. Гроші, вкладені у будівництво та оснащення заводу з розливу справжньої мінеральної води, повертаються вже за півроку.

Тому ринок мінеральної води — один з найперспективніших ринків, чим пояснюється практичний аспект дослідження і його необхідність. Споживання мінеральної води у світі щорічно зростає, до того ж кожна з марок мінеральної води є по-своєму унікальна (неповторність кожного джерела), що збільшує його привабливість для дослідження.

Значними темпами розвивається сектор газованої мінеральної води, проте останнім часом частка споживачів, що віддають перевагу негазованій мінеральній воді поступово збільшується (хоча все одно в загальній структурі споживання і виробництва переважає газована мінеральна вода). Цей факт можна пояснити таким чином, що мінеральна негазована вода все частіше стає замінником неякісній питній воді.

Метою курсового проекту є моделювання зовнішньоекономічної угоди з експорту мінеральної води. Крім того, сюди можна також віднести надбання практичних навичок при роботі з інформаційними джерелами при проведенні маркетингових досліджень та вивченні зовнішнього ринку, нормативними документами та їх практичним застосуванням у сфері зовнішньоекономічної діяльності, а також отримання необхідних навичок при підготовці та складанні зовнішньоторговельного контракту.

Актуальність даної теми полягає в розкритті останніх тенденцій розвитку світового та внутрішнього ринків мінеральної води, систематизації необхідних законів та нормативно-правових умов для здійснення зовнішньоторговельної угоди.

Основні завдання курсового проекту:

· Проаналізувати світовий й український ринок мінеральної води.

· Визначити тенденції розвитку вітчизняного та зарубіжних ринків мінеральної води.

· Вивчення правового обґрунтування можливості здійснення зовнішньоекономічної угоди з експорту мінеральної води, включаючи тарифні, нетарифні методи регулювання, заборони, вимоги та стандарти, які застосовуються до даного товару при зовнішньоторговельних операціях, митні процедури з даним товаром, особливості та умови транспортування, валютне регулювання експортної операції та оподаткування тощо.

· Моделювання зовнішньоекономічної угоди з експорту мінеральної води.

· Економічне обґрунтування здійснення даної угоди.

Аналіз джерел. В межах даного курсового проекту було використано матеріали періодичних видань, статистичні матеріали, ресурси INTERNET, елементи нормативно-правової та законодавчої бази України, програмний продукт MS Office Excel.

1. Аналітична маркетингова оцінка ринку мінеральної води

1.1 Аналіз світового ринку мінеральної води зовнішньоекономічний угода контракт експорт

1.1.1 Аналіз світового виробництва та світової торгівлі мінеральною водою У світі відомо безліч брендів мінеральної води з багатьох країн. Говорячи про динаміку розвитку світового ринку мінеральних вод, варто зазначити, що протягом останніх років постійно спостерігається тенденція до зростання попиту на мінеральні столові води, а отже зростає споживання мінеральної води та її виробництво. Тобто останнім часом маємо зростаючий розвиток ринку.

Стан світового торгового балансу мінеральної води протягом 2006;2010 рр. поданий у таблиці 1.

Таблиця 1.1

Динаміка світового торгового балансу мінеральної води протягом 2006;2010 рр., тис. дол. США [31]

За даними таблиці 1.1. можемо зробити висновок, що до 2010 року у світі обсяги імпорту мінеральної води перевищували обсяги експорту, а у 2010 році ситуація змінюється, в результаті чого отримуємо активне сальдо торгового балансу мінеральної води у світі, що свідчить про перевищення обсягів експорту мінеральної води над імпортом за рахунок більшого порівняно зі спадом експорту спадом імпорту даного товару.

Динаміка експорту-імпорту мінеральної води у світі протягом 2006;2010 рр. подана у таблиці 1.2.:

Таблиця 1.2

Динаміка експорту-імпорту мінеральної води у світі протягом 2006;2010 рр., тис. дол. США [31]

За даними таблиці 1.2. бачимо, що в цілому до 2010 року обсяги експорту та імпорту мінеральних вод у світі зростали, проте в силу дії певних причин, однією із найважливіших з яких є наслідки світової економічної кризи, у 2010 році обсяги як експорту, так і імпорту мінеральних вод падають. При цьому імпорт мінеральних вод спадає більш швидшими темпами, ніж падає експорт, що і призвело до встановлення активного торгового сальдо по даному товару у 2010 році.

1.1.2 Аналіз ємності світового ринку мінеральної води, попиту та споживання продукту.

За даними Nationmaster.com основними країнами-споживачами мінеральної води є Італія, Франція, Бельгія, Швейцарія та ін. Більш детальніше дана інформація розкрита у таблиці 1.3., де подано інформацію про ці країни та середньодушове споживання мінеральної води на рік в цих країнах.

Таблиця 1.3

Рейтинг країн за світовим середньодушовим споживанням мінеральної води на рік, 2008 [30]

Отже, в середньому на рік одна особа споживає приблизно 53,9 літрів мінеральної води. Розрахуймо тепер потенційну ємність ринку — можливий об'єм реалізації на ньому товару протягом певного проміжку часу. Ємність ринку характеризується потенційною ємністю (максимально можливою) та часткою ринку. Частка ринку визначається як відношення об'єму продажу товару даного підприємства до потенційно можливої ємності ринку. Ємність ринку розраховується на основі аналізу тенденцій розвитку галузей, які використовують даний товар, або на основі аналізу тенденцій реалізації товару за попередній період та екстраполяції даних на попередній період. Загальна ємність в натуральних одиницях визначається за формулою:

Ємність ринку= Кількість споживачів продукту * середнє споживання 1 особою продукту Нехай приблизно 30% населення не споживає мінеральної води. Тоді

Ємність ринку мінеральних вод= (6 800 000 000*0,7)*53,9=

256 564 000 000 літрів Отже, за нашими підрахунками, враховуючи похибку підрахунку, приблизна ємність світового ринку мінеральних вод становить 256, 564 млрд. літрів.

Зміни у світовому споживанні мінеральних вод за регіонами показані на рис. 1.1. [33]

Рис. 1 Зміни у світовому споживанні мінеральних вод протягом 2004;2010 рр.

Отже, за 5 останніх років споживання мінеральної води за регіонами світу зросло приблизно на 5,5%, що вказує на загальне зростання галузі та можливі подальші перспективи для зростання даного ринку. Лідером споживання мінеральних вод все ж залишається Пн. Америка (рис. 1.2).

Джерело: Beverage Marketing Corporation [33]

Рис. 1.2. Регіони з переважаючим у світі споживанням мінеральної води Основними світовими експортерами мінеральної води є (Таблиця 1.4.):

Таблиця 1.4

Основні світові експортери мінеральної води, 2010 [35]

На рис. 1.3. зображена питома вага країн у світовому експорті мінеральних вод Рис. 1.3. Питома вага країн у світовому експорті мінеральних вод, 2010 [35]

За даними рис. 1.3. бачимо, що у 2010 році найбільшу питому вагу в експорті мінеральних вод займає Франція, за нею йде Об'єднане Королівство і Португалія.

Основними світовими імпортерами мінеральної води є:

Таблиця 1.5

Основні світові імпортери мінеральної води, 2010 [35]

На рис. 1.4. зображено питому вагу країн у імпорті мінеральних вод.

Рис. 1.4. Питома вага країн у світовому імпорті мінеральних вод, 2010 [33]

Бачимо, що найбільшу питому вагу в світовому імпорті мінеральних вод має Об'єднане Королівство, а далі Швейцарія, Франція, Канада і ін.

Отже, маємо основних гравців світового ринку мінеральних вод — їх експортерів та імпортерів. На нашу думку, щоб наочніше побачити ситуацію в цих країнах по реалізації в натуральних показниках (літрах) мінеральної води, розглянемо таблицю 1.6.

Таблиця 1.6

Експорт-імпорт мінеральних вод у натуральному показнику по основних країнах, 2008;2010 рр. [34]

На рис. 1.5. бачимо, що більшу частку продажу води за категоріями на світовому ринку займають мінеральні води, а також джерельні бутильовані води, при чому споживачі більшу перевагу останнім часом надають негазованій мінеральній воді.

Рис. 1.5. Продаж води за категоріями у світі, 2008 [33]

Основні світові бренди мінеральної води.

На сьогоднішній день у світі відомо понад 3200 брендів мінеральної води з різних країн світу. Так, на рис. 6 подано інформацію щодо основних країн виробників мінеральної води та загальної кількості брендів води в цих країнах.

Рис. 1.6. Основні виробники мінеральної води у світі та кількість брендів продукту в цих країнах, 2008 [36]

У таблиці 1.7. наведено основні бренди країн-виробників мінеральної води. Наочно бренди основних гравців світового ринку мінеральних вод подано у Додатку А.

Таблиця 1.7

Основні бренди головних учасників світового ринку мінеральних вод [36]

За даними Interbrand у рейтингу 100 найкращих брендів 2010 року 1-е місце ось уже декілька років підряд займає компанія Coca-Cola, що виробляє мінеральну воду BonAqua, а також до списку найкращих брендів знову потрапляє компанія Pepsi, що виробляє мінеральну воду AquaFina (табл. 1.8.):

Таблиця 1.8

Світові бренди виробництва напоїв, в т. ч. мінеральної води, 2008;2010 рр. 37]

1.1.3 Сегментація світового ринку мінеральної води Взагалі, сегмент ринку — це сукупність споживачів, які мають високу ступінь однорідності ринкової поведінки, чітко відмінної від інших на даному ринку, і яка вимагає специфічного комплексу маркетингових дій. Тобто це група споживачів, що мають приблизно однакові вимоги до продукту та очікування від нього. Отже, сегментація ринку — це систематичний процес виділення сегментів ринку, які потребують спеціально розробленого комплексу маркетингу і який спрямовано на посилення конкурентних переваг організації за рахунок реалізації економічних інтересів ринкових суб'єктів.

Щодо сегментації світового ринку мінеральних вод, то, в цілому, можна сказати, що мінеральна вода — продукт універсальний, що споживається майже всіма категоріями населення в різних країнах. Проте, і серед цих споживачів можна виокремити окремі сегменти:

1. Сегмент 1 — охоплює найбільшу частину споживачів продукту, що належать до середнього, нижче середнього класу. Такі споживачі не мають особливих вимог до мінеральних вод, віддають перевагу доступним по ціні та найбільш «універсальним» мінеральним водам. Сюди можна віднести такі ТМ: «BonAqua», «AquaFina».

2. Сегмент 2 — охоплює споживачів, що віддають перевагу «престижним», дорогим мінеральним водам (ТМ «Evian», «Badoit»)

3. Сегмент 3 — охоплює споживачів мінеральної води для дитячого харчування (ТМ «Bebivita»).

4. Сегмент 4 — охоплює споживачів, що мають специфічні вимоги до мінеральної води через необхідність її споживання характерного складу за станом здоров’я споживачів (лікувально-мінеральні води, наприклад, ТМ «Хуньяді Янош», Угорщина).

Отже, як бачимо, з кожним роком споживання мінеральної води у світі зростає (хоча існували негативні тенденції розвитку даного ринку протягом 2010 року через вплив наслідків світової економічної кризи), що неодноразово доводить, що ринок мінеральних вод — один із найперспективніших ринків світу.

1.2 Аналіз українського ринку мінеральної води

1.2.1 Загальна характеристика національного ринку продукту, обсяги виробництва та торгівлі мінеральною водою.

Українській ринок мінеральних вод знаходиться на стадії насичення, з досить жорсткою конкуренцією. Незважаючи на труднощі, цей ринок є досить привабливим. Тому що випуск мінеральних вод є одним з найбільш рентабельних (середня норма рентабельності 12%) та перспективних видів продукції. Порівняно з ринком безалкогольних напоїв він є слабо насиченим якісною продукцією як вітчизняного, так і закордонного виробництва. Останнім часом на українському ринку мінеральних вод з`явилась тенденція до швидкого розширення меж ринку, з`являються нові, поки що не охоплені на українському ринку сегменти. Це було викликано цілим переліком причин (привабливість галузі, низькі витрати на виробництво, прагнення населення вести здоровий образ життя, погіршення якості питної води, особливо в великих містах), але найвагомішою вважається різке погіршення якості питної води в містах. Споживання мінеральних вод складає приблизно 17 літрів в рік на душу населення (потенційний обсяг ринку 4,5 млрд. літрів з урахуванням середньоєвропейського рівня споживання, що складає 30 літрів в рік на душу населення). Таким чином на сьогоднішній день потенційна ємність національного ринку освоєна лише на 33%. Аналогічна ситуація складається й на просторі постсоціалістичних країн, а тому ці напрямки є найбільш перспективними, щоб займатися їх розробкою для більшості підприємств галузі. Такий висновок підкріплюється ще й тим фактом, що жодна компанія з виробництва мінеральних вод не займає провідного положення на ринку країни в цілому (що дає можливість для іноземних компаній прорватись на ринок). Це можна пояснити тим, що в світі існує велике розмаїття видів природних мінеральних вод, більшість з яких за своїм складом є унікальними в світі. До того ж існують штучно мінералізовані мінеральні води, на які також припадає велика частка конкуренції. [23]

Ринок бутильованої мінеральної води в Україні (без врахування сектору HOD — home & office delivery — доставка в дома та офіси) протягом 2008;першого півріччя 2010 рр. скоротився на 3−5%. За даними дослідницької компанії UMP, продажі у вересні 2008 — лютому 2010 рр. зменшились на 10% порівняно з аналогічним періодом попередніх років. [20]

Виробництво мінеральної води натуральної негазованої протягом січня-червня 2010 року зменшилося на 24,6% до 14 млн. дал, а газованої натуральної - на 12,8% до 66,9 млн. дал. [24]

Загальні підсумки діяльності ринку у 2008 році не виправдали сподівань. Не дивлячись на позитивні зрушення у першому півріччі 2008 року, ринок все ж таки почав падати разом зів скороченням виробництва і відповідно споживання вже у 2-у півріччі 2008 року. [22]

Мінерально-столові води слід розглядати у контексті забезпечення добової потреби людини у рідині, а також у контексті розподілу бюджету витрат на напої. Саме бюджетні обмеження українських споживачів багато у чому і визначають структуру споживання того чи іншого товару, а також саме витрати споживачів безпосередньо формують загальну місткість того чи іншого ринку. Разом з тим поширеність споживання різних напоїв серед населення регіону дозволяє говорити про важливість чи схильність до заміни одних видів напоїв іншими. Загальна структура споживання напоїв населенням України оцінена на основі опитування компанією «TNS Group» населення міст із чисельністю мешканців понад 50 тис. (рис. 2.1):

Рис. 2.1. Структура споживання напоїв українським населенням протягом 2007;2008 рр. [15]

У загальній структурі споживання слід вказати на незначні коливання у частці мінерально-столових вод, а саме, збільшення споживання у весняно-літній період та скорочення у осінньо-зимовий. Разом з тим кількість населення, що стабільно споживає мінерально-столові води, приблизно така сама, як і частка споживачів чаю, соків, пива та слабоалкогольних напоїв, молока та кисломолочних напоїв. Такий розподіл свідчить про те, що мінерально-столові води входять до числа традиційних напоїв на рівні з базовими калорійними, вітамінізованими та слабоалкогольними напоями. Споживання напоїв в Україні виявляє тенденцію до скорочення різноманітних видів і поступове їх зведення до основних груп. Крім того, спостерігається довгострокова тенденція до зростання обсягів споживання негазованих вод як наслідок піклування населення за власне здоров’я та відходу від стереотипів споживання газованих вод. Додатково до цього слід додати і зростання споживання соків та інших «здорових» напоїв з одночасним скороченням «нездорових» напоїв.

Проаналізувавши дані на рис. 2.2., де зображено динаміку у об'єму продажу мінеральної питної води у натуральних показниках, можемо зробити висновок, що український споживач віддає перевагу газованій мінеральній воді (тенденція протягом 2008;2010 рр. суттєво не змінилася — більша частина мінеральної води споживається у газованому вигляді).

Рис. 2.2. Об'єми продажу мінеральної питної води по категоріям, 2006;2007, тис. л [21]

Отже, українському споживачу більше до смаку мінеральна газована вода. Розглянемо, яким же ТМ мінеральної газованої води віддають перевагу українці (рис. 2.3.):

Рис. 2.3. Топ-10 ТМ мінеральної газованої води в Україні та в регіонах, 2008 [21]

Що ж до негазованої мінеральної питної води, то на рис. 2.4. зображено частку продажу негазованої мінеральної води (натур. пок.) у % протягом 2004;2010 рр.

Рис. 2.4. Частка продажу негазованої мінеральної води протягом 2004;2010 рр, % [26]

Загалом обсяг виробництва мінеральної столової та питної води (не враховуючи питну для доставки в офіс чи дім) протягом 2003;2010 рр. за даними Держкомстату був наступним:

Таблиця 2.1

Виробництво мінеральної столової та питної води в Україні протягом 2003;2010 рр., млн. л [29]

Розглянемо ситуацію зовнішньої торгівлі України з іншими країнами світу мінеральною водою.

Таблиця 2.2.

Експорт-імпорт мінеральної води в Україні протягом 2007;2008 рр. [28]

З даної таблиці можна зробити висновок, що імпорт мінеральної води Україною перевищує її експорт протягом 2007;2008 рр.

Крім того, варто розглянути географічну структуру експорту та імпорту мінеральних вод України. Дана інформація представлена у Додатках Б, В.

1.2.2 Місткість та конкурентна структура ринку мінеральної води України.

На ринку мінерально-столових вод остаточно сформувалася тенденція до відходу від споживання терапевтичних мінеральних вод і перехід до споживання столових вод. На рис. 2.5. показано місткість тарованих вод України у вартісному (вище) та натуральному (нижче) показниках.

Рис. 2.5. Місткість українського ринку тарованих вод 2006;2008 рр., млн. л, млн. грн. [15]

Бачимо, що протягом 2007;2008 рр. місткість у натуральному показнику збільшилася на 21,4%, а вартісному — на 5,4%.

Конкурентна структура ринку мінерально-столових вод України.

Найбільш містким регіональним сегментом ринку мінерально-столових вод України виступає Центральний регіон, який формує близько 32% загального споживання вод (рис. 2.6.):

Рис. 2.6. Регіональна структура ринку мінерально-столових вод України у 2006;2008 рр. [15]

Причому, як видно з представленого рисунка, спостерігається тенденція до зростання частки Центрального регіону у структурі загального споживання мінерально-столових вод в Україні, а також скорочення у Східному та Південному регіонах. Місткість Західного регіонального ринку тарованих вод залишається невеликою і порівняно стабільною, що слід пояснювати наявністю широкого спектра регіональних брендів і вод місцевого розливу, а також схильністю місцевого населення споживати воду з природних джерел (особливо у сільській місцевості).

Для розробки успішних маркетингових стратегій на ринку мінерально-столових вод України особливе значення має частка окремих каналів збуту у структурі забезпечення загальних обсягів споживання вод. Зазначимо, що у розрізі газованих і негазованих вод спостерігаються певні відмінності у каналах збуту, а саме, у першому близько 40% вод продається через супермаркети і магазини великого масштабу, а у другому вказаний канал забезпечує тільки 21,5−22%. Загальна структура важливості каналів збуту за двома сегментами представлена на рис. 2.7.

Рис. 2.7. Потужність каналів збуту на ринку мінерально-столових вод України [15]

Отже, основним каналом збуту у сегменті газованих вод, за оцінками 2006;2008 рр., виступають кіоски, крамнички і павільйони, на сукупну частку яких припадає близько 50% обсягів продаж. Взагалі, сегмент газованих вод має збалансовану структуру різних форматів торгівлі. Сегмент негазованих вод тяжіє до місць покупки споживачами з високим культурним рівнем і відповідними доходами, про це свідчить продаж продукції через супермаркети, що організовуються, як правило, у великих містах.

Конкурентна ситуація на ринку мінерально-столових вод України свідчить про домінування двох компаній — холдингу «IDS Group» та ТНК «Coca Cola Beverages». Ринкові позиції основних компаній-гравців ринку мінерально-столових вод України у 2008 році зображено на рис. 2.8.

Рис. 2.8. Основні виробники мінеральної води в Україні, 2008 [17]

Бачимо, що найбільша частка припадає на IDS Group, що охоплює Моршинський завод мінеральних вод «Оскар», Миргородський завод мінеральних вод, Трускавецький завод мінеральних вод, дистрибуційну компанію ВАТ «НОВА», дистрибуційну компанію ЗАТ «Індустріальні та дистрибуцій ні системи». Наочніше основні вітчизняні виробники мінеральної води подані у Додатку Д.

1.2.3 Аналіз цін на мінеральну воду основних виробників України.

Для ефективності дослідження необхідно здійснити порівняння відхилення вартості 1 л вод різних брендів від їх середньоринкової вартості. Таке порівняння дозволить, з одного боку, говорити про ефективність реалізованої брендової політики компаній і можливості отримання ними додаткової націнки на основі виділення своєї продукції серед товарів конкурентів. А з іншого боку, дасть інформацію про рівень сформованості основних брендів ринку мінерально-столових вод України (рис. 2.9.).

Рис. 2.9. Відхилення ціни реалізації продукції основних брендів від середньоринкових цін [15]

На основі даних з рис. 2.9. слід зазначити, що з проаналізованих цінових параметрів товарів під основними брендами ринку мінерально-столових вод стабільно високу націнку сформовано компанією «Coca Cola» під брендом «БонАква». Протягом 2006;2008 рр. вартість продукції під цим брендом суттєво перевищувала середньоринкову ціну 1 л тарованої води у газованому та негазованому сегментах. Ураховуючи ринкову частку компанії та її продукції на ринку мінерально-столових вод, можна зробити висновок щодо ефективної роботи нематеріальної складової вартості її товарів на українському ринку.

Ціни на продукцію під брендами національних компаній також у цілому перевищують середньоринковий рівень, але рівень стабільності таких відхилень викликає сумніви. Визнаючи той факт, що цінові коливання характеризують не тільки наявність потужного бренду, хотілося б пов’язати стабільну тенденцію перевищення вартості на брендовану продукцію середньоринкових цін з ефективною політикою формування та підтримання бренду, іміджу компанії, а також її здатності донести цінність до споживача мінерально-столових вод.

1.2.4 Основні характеристики споживчого вибору українців.

Проаналізуймо тепер головні чинники споживчого вибору та характерні особливості продукту, яким споживач віддає перевагу.

Розглянемо рис. 2.10. На ньому подано інформацію щодо того, яким типам мінеральної води віддають перевагу українські споживачі (на основі опитування респондентів міст з населенням від 50 тис. осіб — приблизно опитано 18 000 респондентів компанією «TNS Group»). Так, бачимо, що думки респондентів розділилися майже порівну — в залежності від мети споживання споживач може надавати перевагу лікувальній або столовій мінеральній воді. Проте більшості споживачам великого значення, чи це столова, чи лікувальна вода немає, тобто вони розглядають мінеральну воду як товар повсякденного вжитку і не ставлять до нього якихось надмірних вимог.

Рис. 2.10. Віддання переваги типам мінеральної води українським споживачем, % [16]

Іншим критерієм визначення вподобань споживачів цього ж самого охоплення (приблизно 18 000 опитаних споживачів) є те, чи віддають перевагу споживачі ароматизованій мінеральній воді (наприклад мінеральна вода ТМ"Оболонь" зі смаком лимону (рис. 2.11.).

Рис. 2.11. Віддання переваги ароматизованості мінеральної в$оди українським споживачем, % [16]

У результаті даного опитування, як видно із діаграми, визначено, що 65% опитаних віддає перевагу мінеральній воді без ароматичних добавок, 26,3% додавання ароматичних добавок в мінеральні води значення взагалі немає, і лише 8,7% респондентів відповіли, що віддають перевагу ароматизованій мінеральній воді.

Варто згадати також, що одним із важливих критеріїв споживчого вибору є надання переваги тому чи іншому типу упаковки товару. Так, в ході цього ж опитування компанією «TNS Group» приблизно 18 тис. українських споживачів було виявлено, в якій саме упаковці вони найчастіше купують мінеральну воду (рис. 2.12.):

Рис. 2.12. Віддання переваги українським споживачем типу упаковки мінеральної води, % [18]

З даної діаграми видно, що в більшості купується мінеральна вода в пластмасових пляшкам місткістю 1,5 л (65,4% респондентів), далі йде мінеральна вода у пластмасових пляшках 2 л, 1 л, 0,5 л, і лише 6,3% респондентів віддали перевагу скляним пляшкам.

Наступним критерієм виявлення споживчих смаків українських споживачів щодо мінеральної води в ході опитування респондентів компанією «TNS Group» була частота споживання мінерально-столових вод (рис. 2.13.) [16]:

Рис. 2.13. Частота споживання мінерально-столових вод українським споживачем, % [18]

З даних діаграми видно, що найбільша частина опитаних відноситься до категорії споживачів, які споживають мінеральну воду декілька разів на тиждень. Не можливо не звернути увагу і на е, що на 2-у місці стоїть категорія споживачів, що вживають мінеральну воду кожного дня. Інші категорії вживають мінеральну воду дещо рідше.

На рис. 2.14. зображено основні ключові чинники споживчого вибору, які найбільше впливають на те, якій мінеральній воді віддадуть перевагу споживачі.

Рис. 2.14. Ключові чинники споживчого вибору на ринку мінерально-столових вод України, % [16]

Наведена інформація дозволяє зробити висновок, що для українського споживача у виборі марки тарованої води ключову роль відіграють смак, упевненість у якості, ціна, лікувальні властивості та відомість марки. Саме остання характеристика (відомість марки), а також впевненість у якості фактично і створюють базис для високої вартості бренду мінерально-столових вод, в основу якого, як правило, намагаються закласти усі п’ять чинників.

Слід також вказати, що виведення на ринок багатьох потужних брендів компаніями — лідерами ринку призводить до розмивання їх позиціонування та конкурентних відмінностей, що має наслідком знецінення брендів, а як прояв виступає падіння важливості відомості марки за результатами опитування.

Розподіл споживання мінерально-столових вод в Україні за окремими брендами цього ринку можна представити у такий спосіб (рис. 2.15.):

Рис. 2.15. Ринкові частки основних мінерально-столових брендів у 2008 р. [15]

Згідно з наведеною діаграмою лідером ринку у 2008 р. став бренд компанії «Coca Cola» «БонАква» з 15% загального споживання вод, а також бренди компаній «IDS Group» — «Миргородська» (?15%) та «Моршинська"(?14%). Бренди всіх інших компаній — операторів цього ринку станом на 2008 р. не подолали десятивідсоткову межу.

У нашому дослідженні на експорт виводиться мінерально-столова вода групи компаній IDS Group «Миргородська». Розкриємо деяку інформацію про IDS Group та її ТМ «Миргородська».

Група компаній IDS Group є абсолютним лідером вітчизняного ринку мінеральних вод у всіх його категоріях. Сьогодні група компаній контролює понад 28% ринку. Ця частка майже утричі більша, ніж частка ринку найближчого конкурента. Група компаній IDS Group є частиною міжнародної компанії IDS Borjomi International, яка є одним з трьох найбільших гравців на ринку мінеральних вод СНД та Прибалтики, лідер в категорії природних бутильованих вод. На сьогоднішній день до IDS Borjomi International входять: IDS Borjomi Georgia (Грузія), IDS Group (Україна), IDS Borjomi Russia (Росія), IDS Borjomi Europe (Литва). IDS Group (Україна) має збалансований портфель популярних мінеральних вод, що видобуваються в екологічно чистих курортних регіонах України, і представлені на ринку торговими марками «Моршинська», «Миргородська», «Трускавецька Аква-Еко», «Трускавецька кришталева», «Старий Миргород», «Сорочинська». Також, IDS Group є ексклюзивним імпортером грузинської мінеральної води «Боржомі» в Україні. IDS Group було засновано у 1996 році. [19]

ТМ «Миргородська» — це природна мінеральна вода, абсолютно прозора, без запаху. Вона має приємний, трохи солонуватий смак, який вирізняє її поміж великої кількості аналогів та прототипів. Добувається ТМ «Миргородська» з природного підземного родовища, розташованого на глибині більше 700 метрів. Це вода з унікальним коктейлем мінералів, завдяки чому вона найкраще втамовує спрагу і неймовірно освіжає. Тому невипадково, що за даними останніх досліджень, 33% населення України регулярно п'є цю воду, а 21% споживачів газованої води називають її улюбленою. [20]

Розливають «Миргородську» безпосередньо на місці видобутку відповідно до міжнародних норм розливу природних мінеральних вод в екологічно безпечну та зручну ПЕТ-упаковку ємністю 0,5 л, 1 л, 1,5 л. Це забезпечує цілковите збереження всіх її природних властивостей.

Хлоридно-натрієва за своїм складом, «Миргородська» має приємний солонуватий смак та помірний рівень мінералізації - від 2,5 до 3,5 г/м.

Висока якість «Миргородської» неодноразово підтверджена найвищими нагородами й дипломами авторитетних міжнародних конкурсів і дегустацій. Але головне підтвердження — це вибір великої кількості споживачів.

Щоб максимально зберегти всі корисні властивості «Миргородської» мінерально води, її розливають у пляшки безпосередньо на місці видобутку, на Миргородському заводі мінеральних вод (МЗМВ). Сучасні лінії на МЗМВ дозволяють проводити 7 ПЕТ-пляшок в секунду. Новітні технології і високий професіоналізм співробітників заводу гарантують продукції високу європейську якість. За останні десять років в нове устаткування було інвестовано 100 млн. гривень. Ще близько 4 млн. вкладено в дослідження і збереження родовища. Завдяки цьому Миргородський завод став лідером галузі в нашій країні і за її межами — «Миргородську» купують в Росії, Канаді, Германії, США. Щороку за результатами незалежних комплексних досліджень споживацького інтересу протягом 2002;2007 рр., які проводить міжнародний конкурс «Вибір року», «Миргородську» визнають «Найкращою мінеральною лікувально-столовою водою».

Отже, маємо досить привабливі перспективи розвитку даного продукту як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках.

2. Правове обґрунтування можливості здійснення зовнішньоекономічної угоди з експорту мінеральної води

2.1 Тарифне регулювання експорту мінеральної води. [38]

Загальне регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні здійснються у відповідності із Законом України від 16.04.1991 № 959-XII «Про зовнiшньоекономiчну діяльність». [1]

У нашій роботі розглядяється зовнішньоторговельна угода з експорту мінеральної природної та газованої води на прикладі мінеральної води ТМ «Миргородська». Мінеральна вода природна та газована має наступний код УКТ ЗЕД 2001України: 2201 10 19 00. Основна одиниця виміру кг (код 166). Додаткова одиниця виміру л (код 112).

Щодо тарифного регулювання даного товару, то експортне мито на нього згідно з українським законодавством не встановлене. Стягуються лише митні збори за оформлення митної декларації на підставі Постанови КМУ від 27.01.97р. № 65, що втратила чинність через заміну останньої Постановою КМУ від 18.01.2003 № 93.

2.2 Нетарифне регулювання експорту мінеральної води. [38, 40]

Обмеження Вартість давальницької сировини (80%)

Відповідно до частини другої статті 7 Закону України від15 вересня 1995 року N 327/95-ВР, Кабінет Міністрів України за поданням центральних органів виконавчої влади може встановлювати інші показники вартості давальницької сировини в загальній вартості готової продукції за окремими видами операцій з давальницькою сировиною в зовнішньоекономічних зонах. Давальницька сировина, яка вивозиться з митної території України для переробки в готову продукцію, що класифікується за кодами товарних груп 1−24 товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності, повинна мати вартість не менш як 80 відсотків вартості готової продукції.

Документ: № 1216 від 04−11−1997 Постанова Кабінету Міністрів України «Про встановлення показників питомої ваги давальницької сировини у загальній вартості готової продукції за окремими видами операцій у зовнішньоекономічних відносинах». Діє: з 11.11.1997. [11]

2.3 Митні процедури з даним товаром. [38]

Митне оформлення.

Оформлюється ВМД типу ЕК10 згідно з Наказом ДМСУ «Про затвердження Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації» від 09−07−97. [9]

Аналіз критеріїв ризику експорту (відношення вартість/кількість).

Код документа: 1701.

Здійснюється аналіз структури експортних відправлень із аналізом вартісних та кількісних показників, їх тенденцій та змін за поточний рік у здійсненні окремими суб'єктами ЗЕД експортних операцій, практики застосування посередницьких схем при здійсненні посередницьких операцій.

Визначені критерії ризику:

— задекларована фактурна вартість одного кілограму товару прирівняна або перевищує 3 000 гривень;

— експорт товарів за фактурною вартістю в десять та більше разів перевищує їх вартість при імпорті товарів на територію України;

Митне оформлення товарів за вищезазначеними критеріями здійснюється за погодженням з ЦБАРА, а також із обов’язковим залученням фахівців відділів контролю митної вартості та номенклатури, підрозділів ЦМУЛДЕР, співробітників відділень по боротьбі з контрабандою та ПМП.

Документ: № 25/2−43/9619-ЕП від 03−08−2004 Листи ДМСУ «Про перелік критеріїв ризику». Діє: з 03.08.2004. [5]

Пункти пропуску (01−24 групи згідно УКТ ЗЕД).

Переміщення окремих видів товарів через митний кордон України може здійснюватися через спеціально визначені пункти пропуску на митному кордоні України. Перелік таких пунктів пропуску затверджується Кабінетом Міністрів України (товари 1−24 груп згідно з УКТЗЕД (крім підакцизних товарів та товарів позицій 0201 — 0210, 0302 — 0307, 1601 — 1605 згідно з УКТЗЕД).

Документ: № 570-р від 25−07−2007 Розпорядження «Про затвердження переліків пунктів пропуску на митному кордоні України, через які здійснюється ввезення на її митну територію, вивезення за її межі та переміщення транзитом окремих видів товарів». Діє: з 01.09.2007. [12]

2.4 Заборони, вимоги та стандарти, які застосовуються до даного товару при зовнішньоторговельних операціях. [38]

Заборона (обмеження) на експорт по операціям з давальницькою сировиною.

Кабінет Міністрів України може тимчасово обмежувати або забороняти вивезення окремих видів давальницької сировини, реалізацію за межами України окремих видів готової продукції, виготовленої з давальницької сировини українських замовників, або ввезення окремих видів готової продукції, виробленої з використанням цієї сировини українськими замовниками, якщо це може завдати шкоди економіці країни. Норми Закону України «Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах» не поширюються на товари, які підпадають під визначення 1 — 24 груп УКТ ЗЕД Документ: № 922-VI від 04−02−2010 Закони України «Про внесення змін до деяких законів України щодо запобігання негативним наслідкам впливу світової фінансової кризи на розвиток агропромислового комплексу». Діє з 18.03.2010.

Радіологічний контроль у пункті пропуску.

Код документа: 5133 — Сертифікат екологічного контролю (Мінприроди України). Діє з 01.01.2008 р.

Радіологічний контроль проводиться безпосередньо на кордоні посадовими особами Державної екологічної інспекції Міністерства екології та природних ресурсів України. Підтвердженням проведення радіологічного контролю є наявність у товаросупровідних документах відмітки «Радіологічний контроль» або відмітки «Екологічний контроль» (на підставі листа ДМСУ № 11/4−09−609-ЕП 16.01.2003). 6]

*Під час вивезення вантажів і транспортних засобів за межі митної території України контроль здійснюється на митній території України. (підстава — Лист Мінприроди № 10−8-349 від 01.06.2010). [4]

Штамп «Радіологічний контроль» застосовується для вантажів, що не підлягають екологічному контролю Радіологічний контроль у пунктах пропуску через державний кордон здійснюється у разі ввезення на митну територію України, переміщення митною територією України транзитом, вивезення за межі митної території України товарів, зазначених у Переліку та таких, що не включено до Переліку. Підстава — документ: № 265/211/191/210/14/147/32 від 27.03.2010, накази ДМСУ «Про затвердження Переліку товарів, які підлягають обов’язковому санітарному, ветеринарному, фітосанітарному, радіологічному, екологічному контролю та контролю за переміщенням культурних цінностей у пунктах пропуску через державний кордон». Діє: з 25.04.2010. [7]

Нормативи відбору проб і зразків.

Діє з 01.01.2008. У разі, якщо відповідним нормативно-правовим актом установлено потребу проводити лабораторну перевірку, вiдбір проб й зразків товарiв для проведення лабораторних дослiджень (аналiзу, експертизи) здійснюється у межах, установлених нормативами відбору проб та зразків. (на підставі Наказу ДМСУ № 760 від 14.09.2007). [8]

Сертифікати, дозволи, заключення і інше.

Гігієнічний сертифікат (якщо це передбачено контрактом, Міжнародною угодою) (Код документа: 6 6852).

Сертифікат країни-постачальника повинен містити дані щодо безпеки продукції, гігієнічні показники, медико-біологічні властивості тощо, відповідно до діючих в Україні санітарних норм і правил, засвідчувати нешкідливість матеріалів, продукції тощо.

Гігієнічний сертифікат — на кожну партію харчових продуктів, продовольчої сировини та супутніх матеріалів, призначену для експорту (якщо це передбачено умовами чи контракту міжнародною угодою, у якій бере доля Україна).

Документ: № 239 від 14−05−2004 Відомчий документ «Про затвердження Державних санітарних норм та правил „Транспортування продовольчої продукції“». Діє: з 11.09.2004. [3]

Сертифікат відповідності (якщо це передбачено контрактом, міжнародною. угодою). (Код документа: 6 6020).

Під час проведення сертифікації та в разі позитивного рішення органу з сертифікації заявникові видається сертифікат та право маркувати продукцію спеціальним знаком відповідності.

Сертифікат відповідності чи свідоцтво про визнання відповідності, що видаються на: продовольчу продукцію вітчизняного виробництва, призначену для експорту (якщо це передбачено умовами чи контракту міжнародною угодою, у якій бере доля Україна).

Документ: № 239 від 14−05−2004 Відомчий документ «Про затвердження Державних санітарних норм та правил „Транспортування продовольчої продукції“» Діє: з 11.09.2004

Експертні висновки вповноважених органів (Код документа: 6 6000)

На продукцію, що призначається для експорту з території радіоактивного забруднення видається сертифікат на вміст радіоктивних речовин (МОЗ, Мінагрополітики, Держкомлісгоспу України) Документ: № 1610 от 26−10−2000 Постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів УРСР від 23 липня 1991 р. N 106» «. Діє: з 26.10.2000. 10]

2.5 Особливості та умови транспортування. [38]

Бутильована мінеральна природна газована столово-лікувальна вода ТМ «Миргородська» не вимагає особливих умов транспортування. З огляду на тару та пакування товару доцільним є використання автомобільного транспорту (фурою вантажопід'ємністю 15 тонн) при постачанні мінеральної води згідно контракту.

При транспортуванні, використовуючи автотранспорт, для митного оформлення експорту товарів необхідні наступні документи:

1. Контракт — оригінал і копія.

2. Товарно-транспортная накладна (СНД) або CMR — 6 екз.

3. Рахунок-фактура або інвойс — 6 екз. (оригінали).Обов'язкова наявність українського або російського перекладу інвойсу, завіреного в бюро перекладів чи печаткою і підписом директора підприємства.

4. Акти експертизи уповноваженої організації щодо коду товару і його вартості - при відсутності однозначного описання товара в УКТ ЗЕД i заниженій вартості товару (оригінал і копія).

5. Сертифікат походження (при домовленості з партнером) — оригінал і копія.

6. Інші документи щодо походження товару (накладні, акти передачі і т.д. із зазначенням вартості і кількості товару).

7. Справка про відсутність валютних цінностей або про декларування валютних цінностей на даний квартал, завірена НБУ і ДПІ - оригінал і копія.

8. Картка акредитації на митниці - оригінал.

9. Платіжне доручення (оригінал і копії) про оплату мита, процедур, роботи інспектора митниці.

10. Платіжне доручення про оплату послуг митного термінала (оригінал і копія).

11. Паспорт та копія паспорта особи, що оформляє вантаж.

12. Документи транспортної компанії: лист контролю, декларація АТЗ 31, ліцензія, «свідоцтво про допущення» — для українских перевізників; адреса — для іноземних перевізників).

13. Паспорт і копія паспорта водія.

14. Паспорт і копія паспорта особи, що відповідальна за доставку вантажу на митницю призначення.

15. Реєстр документів, завірений печаткою підприємства

2.6 Валютне регулювання експортних операцій та оподаткування Згідно з Постановами Правління НБУ № 119 від 26.03.98 «Про затвердження Правил використання готівкової іноземної валюти в Україні» та № 283 «Про переміщення валюти України, іноземної валюти, банківських металів, платіжних документів, інших банківських документів і платіжних карток через митний кордон України» використання готівкової валюти з власних поточних резервів дозволяється:

— на відрядження закордон (не більше 300 дол. США на добу на одного працівника, але не більше суми, що дозволяється для вивезення за межі України);

— для забезпечення експлуатаційних витрат транспортних засобів (для автотранспорту не більш як 2000 дол. США);

— інші випадки передбачені Постановами.

Виручка за вивезений товар підлягає зарахуванню на валютний рахунок експортера не пізніше як через 90 днів з дати оформлення Вантажної митної декларації (згідно з Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»). [2]

При здійсненні експортної операції експортер має сплатити ПДВ у розмірі 20% (до баз оподаткування включається митна вартість товару, митні збори, експортне мито, акциз за умов справляння двох останніх) та податок на прибуток у розмірі 25% прибутку. До митної вартості товару за базисних умов постачання FCA включається пакування, завантаження на транспортний засіб, доставка до основного перевізника, страхування транспортування, завантаження на основний транспорт, оплата основного транспорту на території України.

3. Зовнішньоекономічний контракт з експорту мінеральної води

КОНТРАКТ КУПІВЛІПРОДАЖУ МІНЕРАЛЬНОЇ ВОДИ ТМ «МИРГОРОДСЬКА» м. Київ «20» квітня 2010 р. [13]

Компанія IDS Group, яка надалі згадуватиметься Продавець, в особі генерального директора згаданої компанії Ткачука Марка Олександровича та компанія ВАТ «Аквафлот» яка надалі називатиметься Покупець, в особі комерційного директора останньої, Попова Олексія Геннадійовича, на підставі своїх статутів уклали нижчевикладений Контракт.

1. Предмет контракту.

1.1 Продавець продає, а Покупець приймає та сплачує на умовах FCA мінеральну воду ТМ «Миргородська», надалі іменовану «Товар», за контрактною ціною.

2. Кількість товару.

2.1 Продавець постачає Покупцю Товар у кількості 15 000 кг (15 тонн).

2.2 За відвантажену кількість приймається кількість товару вказана у Вантажній транспортній декларації (ВТД). Дана кількість є остаточною при розрахунку сторін

3. Якість товару.

3.1 Якість товару повинна відповідати Державним санітарним нормам і правилам «Вода питна фасована. Гігієнічні вимоги та контроль за якістю», МОЗ України, ДСТУ «Води мінеральні природні фасовані», ДСТУ 878−93 «Води мінеральні питні. Технічні умови».

3.2 Якість Товару остаточно встановлюється при прийманні товару в пункті призначення.

3.3 При виявленні невідповідності Товару вимогам ДСТУ 878−93, ДСТУ «Води мінеральні природні фасовані» та Державним санітарним нормам і правилам «Вода питна фасована. Гігієнічні вимоги та контроль за якістю» Покупець має право повернути забракований товар Продавцю.

3.4 Витрати по поверненню забракованого Товару бере на себе Продавець.

4. Базисні умови поставки товару.

4.1 Поставка товару здійснюється на мовах FCA відповідно до міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів «ІНКОТЕРМС» у редакції 2000 р.

4.2 Поставка вважається виконаною після завантаження Товару на транспортний засіб Перевізника (транспортна компанія «DELLA») на території приміщень Продавця.

4.2 Продавець сплачує мито, податки та інші збори, а також витрати на здійснення митних формальностей, що мають бути сплачені при експорті.

4.3 Продавець несе всі витрати та ризики пов’язані з Товаром до моменту передачі останнього Перевізнику.

5. Ціна та загальна вартість контракту.

5.1 Ціна товару фіксується в доларах США. Дана ціна включає вартість товару, тари, упаковки, навантаження та інші грошові збори, що стягуються з Продавця у зв’язку з виконанням даної угоди.

5.2 Ціна одного кг товару 0,32 (нуль цілих і тридцять дві сотих) дол. США, тобто ціна однієї тонни товару 320 (триста двадцять) дол. США.

5.3 Загальна вартість товару — 4800 (чотири тисячі вісімсот) дол. США.

5.4 Ціна товару є твердою і зміні не підлягає.

6. Пакування і маркування.

6.1 Товару, що поставляється по даному Контракту, повинно відповідати нормам та технічним умовам виробника і забезпечувати збереженість Товару під час транспортуванння.

6.2. Кожна упаковка, що містить по 6 ПЕТ-пляшок місткісю 1,5 дм³ кожна, повинна мати маркування, що вказує місця призначення, найменуванння вантажоотримувача, найменування Продавця, опис Товару, кількість Товару та іншу інформацію якщо необхідно.

6.3 Мінеральна вода, що поставляється по даному Контракту, має бути в поліетиленовій упаковці по 6 ПЕТ-пляшок місткістю 1,5 дм³ кожна, по 24 упаковки на кожному піддоні.

7. Умови здачі - приймання Товару.

7.1 За цим контрактом товар вважається зданим Продавцем і прийнятим Покупцем:

а) кількісно — за масою брутто та кількістю місць, що вказані у транспортній накладній, та за кількістю та масою нетто, що вказані у специфікації Продавця б) за якістю — відповідно до сертифіката якості, що вказаний у п. 2 цього Контракту.

Вага брутто та кількість місць, що вказані у товарно-транспортній накладній, так само як і кількість місць та вага нетто, вказані у специфікації Продавця, а також дані про якість, вказані у сертифікаті якості, є безповоротними та обов’язковими для обох сторін.

7.2 Партію відвантаженого Товару Продавець супроводжує наступними документами:

1. Контракт — оригінал і копія.

2. Товарно-транспортная накладна (СНД) або CMR — 6 екз.

3. Рахунок — фактура або інвойс — 6 екз. (оригінали). Обов’язкова наявність українського або російського перекладу інвойсу, завіреного в бюро перекладів чи печаткою і підписом директора підприємства.