Міжнародне співробітництво органів податкової міліції України у боротьбі з податковими правопорушеннями (реферат)

Реферат на тему:

Міжнародне співробітництво органів податкової міліції України у боротьбі з податковими правопорушеннями З відкриттям нових ринків все більша кількість вітчизняних фірм веде операції за кордоном. Зовнішньоекономічна діяльність більшості промислових підприємств України є запорукою їх подальшого розвитку, а також забезпечення надходжень до бюджетів усіх рівнів. Тільки зовнішньоторговельний обіг Дніпропетровської області у 2000 році становив 4,3 млрд. дол., у т. ч. обсяг експорту товарів та послуг склав 2,9 млрд. дол., імпорту — 1,4 млрд. дол. Зовнішньоторговельні операції з партнерами 146 країн світу здійснювали понад 2 600 підприємств та організацій області [1].

Проте, як свідчить практика, зовнішньоекономічна діяльність залишається одним із найбільш криміналізованих видів господарської діяльності. Найбільш значимі за ступенем громадської небезпеки злочини економічного характеру нерідко скоюються на території двох або більше держав, а придбане злочинним шляхом приховується і «відми­вається» за межами країни, де було скоєно злочин [2].

Злочинність у сфері економічних відносин в Україні, Росії, Казахстані, Узбекистані та інших державах СНД все більше набуває транснаціонального, міжнародного харак­теру [3]. Велика кількість підприємств, здійснюючи зовнішньоекономічну діяльність, використовує різноманітні схеми ухилення від сплати податків, легалізації незаконно отриманих прибутків, незаконного формування податкового кредиту та протиправного відшкодування сум податку на додану вартість із бюджету держави.

Статистика адміністрування податку на додану вартість в Україні свідчить про збереження тенденції дисбалансу між надходженням до бюджету податку і його відшко­дуванням. За перше півріччя 2002 року в бюджет країни надійшло 5,8 млрд. грн. податку на додану вартість, у той же час підприємствами заявлено до відшкодування 7,5 млрд. грн. і відшкодовано з бюджету 7,2 млрд. грн. ПДВ, з яких 2,1 млрд. грн. — на розрахункові рахунки «живими коштами». Бюджетна заборгованість становить 6,1 млрд. грн.

Наведені цифри свідчать про значні обсяги «псевдоекспорту» (укладання фіктивних договорів із нерезидентами України), який оподатковується за нульовою ставкою подат­ку на додану вартість.

Як справедливо наголошує Я. Янушевич, сьогодні незаконне відшко­дування ПДВ з бюджету стало одним із видів криміна­льного бізнесу, який приносить величезні прибутки підприємствам, але призводить до значних втрат дер­жавного бюджету. Доходить до того, що організовуються навіть центри, які надають послуги з так званої мінімізації податкових зобов’язань, а також з отри­мання відшкодування ПДВ з бюджету [4].

У зв’язку з вищевикладеним, причини утворення від'ємного значення податку на додану вартість обов’язково необхідно ретельно аналізувати з метою запобігання незакон­ному відшкодуванню ПДВ з бюджету, через яке держава зазнає величезних збитків.

Проведення якісної перевірки подібних фактів у більшості випадків вимагає звернення до компетентних органів іноземних держав із метою перевірки заявлених платником податку фінансово-господарських взаємовідносин із нерезидентами України.

Крім того, необхідність звернення до правоохоронних органів іноземних держав з проханням про надання інформації або проведення спільних заходів виникає при здій­сненні перевірок та організації заходів, спрямованих на боротьбу з відмиванням грошей та легалізацією незаконно отриманих прибутків, приховуванням валютної виручки та її переведенням за межі України.

Про масштабність тіньового обігу коштів із використанням фірм та банків нерезиден­тів наглядно свідчать результати роботи податкової міліції. Так, тільки у 2000 році виявлено 3,6 тисячі фіктивних підприємств і 74 «конвертаційні центри», які займалися незаконним переведенням безготівкових коштів у готівкові, а також на рахунки у зарубіж­них банках. Загалом попереджено відтік до тіньового обігу близько 6 млрд. грн., повернуто 54,3 млн. доларів США, що опинилися на зарубіжних рахунках внаслідок приховування валютної виручки [5].

Сьогодні ще не вироблено єдиного комплексного підходу та методики виявлення й документування податкових правопорушень у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Схеми ухилення від сплати податків та переведення валютної виручки за кордон постійно вдосконалюються ділками тіньового бізнесу та набувають якісно нових форм.

Така ситуація потребує прийняття ефективних спільних заходів протидії, викори­стання професійних контактів, інформаційних, науково-технічних та інших можливостей правоохоронних органів під час проведення перевірок фінансово-господарської діяль­ності злочинців, які здійснюють зовнішньоекономічну діяльність.

Україна як молода незалежна держава ще не має достатнього досвіду міжнародного співробітництва у боротьбі з економічними злочинами, тому владним структурам необхід­но змінити свої підходи щодо координації дій правоохоронних органів і готовності їх до міжнародної співпраці [6].

Значна робота в цьому напрямі проведена податковою службою України. Сьогодні у складі Державної податкової адміністрації діє Управління міжнародних зв’язків, до структури якого входять: відділ міжнародного співробітництва, відділ податкових угод, відділ взаємодії з торговельно-економічними місіями. У складі Головного управління податкової міліції створено відділ міжнародного співробітництва.

Співпраця з податковими органами інших країн охоплює різні сторони діяльності податкових служб, однією з яких є обмін інформацією про порушення податкового зако­нодавства.

Аналізуючи функціональну діяльність оперативно-розшукових підрозділів правоохо­ронних органів України та кримінальної поліції провідних зарубіжних країн, необхідно зазначити, що останнім часом особливо важливим аспектом залишається тісне і досить ефективне міжнародне співробітництво у рамках Інтерполу. Його членами (з урахуван­ням деяких колишніх союзних республік, у тому числі й України) є майже 180 держав [7].

Практика діяльності податкової міліції свід­чить про значне зростання обсягів міжна­род­ного співробітництва шляхом безпосереднього звернення ГУПМ ДПА України до податкових органів іноземних держав. За даними відділу міжна­родного співробітництва ГУПМ ДПА України, у 2000 р. загальна кількість контактів з іноземними правоохорон­ними органами становила 2 815 (серед них — 542 через НЦБ Інтерполу в Україні). Най­більш інтенсивно таке співробітництво здійсню­ється з правоохоронними органами Російської Фе­дерації (73,6%), інших країн СНД, держав Балтії (12,2%). Для надання правової допомоги до ГУПМ ДПА України у 2000 р. було направлено 321 запит (78,2% із країн СНД та 21,8% з інших країн) [8].

Нормативну основу взаємодії органів податкової міліції України з правоохоронними та іншими компетентними органами іноземних держав складають:

1. Міжнародні правові акти щодо уникнення подвійного оподатку­вання.

2. Європейські конвенції щодо видачі правопо­рушників, надання правової допомоги та інші, учасником яких є Україна.

3. Угода між Урядами Республіки Білорусь, Російської Федерації та Кабінетом Міністрів України «Про співробітництво і обмін інформацією у сфері боротьби з порушеннями податкового законодавства» від 19.10.99.

4. Порядок обміну інформацією за спеціальними запитами, затверджений наказом ДПА України від 18 .06.97 № 185 (із змінами і доповненнями, внесеними наказом ДПА України від 25.01.99 № 42).

5. Інструкція про порядок використання правоохоронними органами можливостей Національного центрально­го бюро Інтерполу в Україні у попередженні, роз­критті та розслідуванні злочинів, затверджена спільним наказом МВС, Генпрокуратури, Служби безпеки, Держкомкордону, Держмитслужби та ДПА України від 09.01.97 № 3/½/5/2/2.

6. Порядок направлення торговельно-економічним місіям у складі дипломатичних представництв України за кордоном доручень щодо збору відомостей про фінансово-господарську діяльність резидентів та нерезидентів України з метою виявлення ухилень від сплати податків, незаконних фінансових операцій та протидії відмиванню злочинних доходів, затверджений наказом ДПА України від 28.02.02 № 86.

7. Методичні рекомендації щодо порядку під­готовки, передачі та виконання слідчими податко­вої міліції органів державної податкової служби звернень про правову допомогу у кримінальних справах (лист Слідчого управління ДПА Укра­їни від 29.09.2000 р. № 13 123/17/09−0017).

8. Лист ДПА України «Про впорядкування міжнародного співробітництва податкової міліції України з компетентними органами іноземних держав» від 22.12.98 № 15 279/10/26−0217.

9. Лист ДПА України «Щодо організації міжнародного співробітництва територіаль­них підрозділів податкової міліції ДПА України з питань попередження, розкриття та розслідування злочинів у сфері оподаткування з компетентними органами іноземних держав» від 22.12.98 № 10 610/7/26−5517.

10. Інші відомчі керівні листи та пояснення.

Вказані документи детально регламентують порядок підготовки та направлення запитів до компетентних органів іноземних держав, а також виконання запитів, що надій­шли від правоохоронних органів іноземних держав.

Аналізу міжнародного співробітництва України у галузі боротьби з економічною злочинністю та його правової регламентації присвячені також наукові дослідження та статті вітчизняних вчених, серед яких на особливу увагу заслуговують роботи В.Т. Білоуса [9], В. М. Поповича [10], В. В. Лисенка [11], О.І. Виноградової [12] та інші.

Серед названих вище нормативних документів особливо необхідно виділити Угоду між Урядами Республіки Білорусь, Російської Федерації та Кабінетом Міністрів України про співробітництво і обмін інформацією в сфері боротьби з порушеннями податкового законодавства від 19.10.1999 р., яка визначає центральні апарати Державного комітету фінансових розслідувань Республіки Білорусь, Федеральної служби податкової поліції Росії та Державної податкової адміністрації України суб'єктами в обміні інформацією з питань боротьби з правопорушеннями у сфері оподаткування. Обмін інформацією з названими правоохоронними органами здійснюється найбільш швидко та ефективно, отримана від них інформація в більшості випадків містить вичерпні відповіді на поставлені питання та сприяє викриттю податкових правопорушень.

Інша ситуація виникає при взаємодії з правоохоронними органами країн дальнього зарубіжжя, необхідна допомога від яких надається, як правило, лише у випадку звернення з проханням про правову допомогу у порушених кримінальних справах Генеральною прокуратурою України.

Якщо кримінальна справа відсутня, то шанси отримати від компетентних органів іноземних держав дані, які становлять банківську або комерційну таємницю, дуже незначні, що ускладнює профілактику податкових злочинів.

Необхідно зазначити, що в більшості іноземних держав питанням захисту банківської й комерційної таємниці приділяється значна увага й кожне отримане звернення право­охоронних і контролюючих органів (в тому числі й іноземних держав) із запитами про надання інформації піддається ґрунтовному аналізу щодо наявності підстав для розкриття інформації, яка може становити банківську або комерційну таємницю. При цьому потріб­но враховувати, що до категорії банківської таємниці у більшості іноземних держав від­не­сена навіть інформація про рух коштів на банківських рахунках без розшифровки контрагентів, а до категорії комерційної - інформація про укладання та виконання умов контрактів, наявність або відсутність фінансово-господарських взаємовідносин із певним суб'єктом підприємницької діяльності.

При підготовці звернень до компетентних органів іноземних держав необхідно врахо­вувати ще й те, що терміни виконання запитів у деяких державах коливаються від 2 мі­ся­ців до 2 років. Це пов’язано з тим, що в окремих державах виконання запиту щодо діяльності суб'єктів підприємництва охоплюється поняттям розслідування і здійснюється за спеціальною процедурою, що потребує більше часу. Тобто звернення до компетентних органів іноземних держав необхідно готувати лише тоді, коли вжитими заходами на території України неможливо досягти поставленої мети з документування податкового злочину та здійснення заходів щодо відшкодування завданих державі збитків.

Ситуація ускладнюється ще й тим, що з багатьма країнами відсутні спеціальні угоди про обмін інформацією у сфері оподаткування.

Так, із США взаємодія здійснюється в рамках міжурядової угоди про уникнення подвійного оподаткування. Інформаційний обмін на підставі даної угоди здійснюється з рядом компетентних органів (ФБР, Служба внутрішніх доходів, Служба фінансової розвідки Мінфіну, Бюро по ліцензуванню та контролю за виробництвом тютюну, алкоголю та вогнепальної зброї, Служба натуралізації та імміграції, а також митниця).

Правоохоронні органи США, виконуючи звернення правоохоронних органів України про надання інформації щодо суб'єктів підприємництва, які здійснюють діяльність на території США, звертаються до обліків Комерційного національного автоматизова­ного центру, який отримує інформацію з більш ніж 1 600 баз даних, які містять більш ніж 4 млн. урядових та неурядових громадських та комерційних обліків, у тому числі урядові та комерційні реєстраційні дані, а також:

— реєстраційні дані фізичних осіб;

— службові звіти мільйонів корпорацій, комерційних підприємств, фізичних осіб, володарів нерухомості;

— адреси;

— телефонні номери.

Саме ці обліки становлять основу відповідей на запити правоохоронних органів інших держав щодо юридичних та фізичних осіб.

Ці відомості надаються тільки з інформаційною метою. Документальне підтвердження можливе тільки після звернення до відповідного секретаря Штату в порядку надання правової допомоги.

У відповідях, наданих правоохоронними органами США через НЦБ Інтерполу, залежно від поставлених питань, є, як правило, наступні дані:

— штат реєстрації фірми або представництва;

— найменування компанії;

— адреса основного офісу;

— поштова адреса;

— ідентифікаційний номер компанії;

— дата реєстрації;

— статус (якщо статус поновлено — вказується дата та штат поновлення);

— найменування та адреси реєстраційних агентів;

— попередня адреса.

Дані формуються базою даних на певну дату.

Якщо компанія за період діяльності призупиняла свою діяльність внаслідок юридич­ного втручання або будь-яких інших обставин, у відповіді буде визначено період призупинення діяльності та причини цього.

У США немає необхідності в національній реєстрації бізнес-підприємств і корпорацій. Реєстрація підприємств здійснюється на рівні штату або органів місцевого самовряду­вання. У кожного штату є своє власне законодавство щодо реєстрації підприємницької діяльності та свої вимоги до інформації, яка при цьому надається платником податку. Правоохоронні органи США часто активно не переслідують підприємства, які не зареєстровані або надали недостовірну або неповну інформацію. У деяких випадках може вимагатися лише реєстрація представництва або так званого «агента підприємства» для того, щоб представляти фірму як зареєстровану юридичну особу. Часто представник — це особа або фірма, бізнес яких заключається у наданні подібного виду послуг за певну плату.

Особа службовця фірми або її директора, як правило, не є визначальним фактором під час реєстрації. Особа засновника також не має суттєвого значення під час реєстрації в США. Тому часто їхні інформаційні бази даних не спроможні встановити фірму за прізвищем директора чи засновника.

Крім того, фірми США можуть використовувати адресу реєстрації своїх представ­ництв як і власну, зареєстровані представництва можуть бути фірмами, які виступають у ролі представників за встановлену плату. Ці факти свідчать про те, що певна фірма з реєстраційними даними США може бути холдинговою корпорацією без адреси і телефонів у США і не здійснювати в цій країні реальних комерційних операцій.

Тому при підготовці запитів до США необхідно чітко враховувати ці факти та обо­в'язково, формулюючи перелік питань, з’ясовувати, чи є вказана фірма представництвом або холдинговою компанією, чи здійснює вона на території країни реальні комерційні операції, на території якої країни або штату подає звіти про фінансово-господарську діяльність.

Наведені особливості реєстрації, обліку та надання інформації правоохоронними органами США свідчать про необхідність вивчення законодавства інших держав, адже кожна іноземна країна має свої специфічні особливості порядку реєстрації, обліку та формування інформації щодо суб'єктів підприємницької діяльності, надання цієї інформації правоохоронним органам іноземних держав за спеціальними запитами або в порядку надання правової допомоги у кримінальних справах. Дослідженням цих особливостей сьогодні приділяється незначна увага. Хоча, враховуючи значну питому вагу експортних операцій резидентів України та велику кількість учинених при цьому правопорушень, дане питання може стати темою окремого дослідження.

Заслуговує на увагу також той факт, що деяку інформацію щодо реєстрації компа­ній та здійснення ними діяльності на території іноземних держав можна отримати через мережу Інтернет. Так, для вільного отримання інформації щодо ірландських кампаній існує адреса: сrо.іе, а щодо компаній Об'єднаного Королівства — companies-house.gov.uk.

Поширення фактів злочинної діяльності у сфері економіки представників органі­зованих злочинних угруповань на території кількох держав потребує вдосконалення організації спільних дій правоохоронних органів, яка повинна полягати у забезпеченні узгодженості дій при проведенні комплексних операцій.

Крім того, доцільно було б забезпечити обмін базами даних, виявлених на території держави «фіктивних» підприємств та підприємств, які мають ознаки «фіктивності», з метою попередження відмивання коштів та відтоку валютних коштів.

Важливе значення для здійснення профілактики податкових злочинів мав би доступ до баз даних митних органів іноземних держав щодо здійснення експортно-імпортних операцій нерезидентів. Аналітична обробка таких даних дозволила б попередити незаконне відшкодування податку на додану вартість із бюджету держави за фіктивними контрактами та підробленими документами.

Заслуговують на увагу також пропозиції В.Т. Білоуса [13] та В. В. Лисенка [14] щодо необхідності використання можливості безпосередньої взаємодії податкових органів України з аналогічними органами Російської Федерації та Республіки Білорусь, зокрема прикордонних областей, під час організації та здійсненні заходів протидії податковим правопорушенням.

Для організації ефективної протидії податковим злочинам важливо проводити обмін інформацією та передовим досвідом виявлення схем ухилення від сплати податків та мінімізації податкових зобов’язань. Важливість даного напряму роботи податкових органів не можна недооцінювати, адже особливості підприємницької діяльності суб'єктів країн СНД та схожість законодавства потребують вжиття аналогічних заходів протидії податковим злочинам.

Актуальність міжнародного співробітництва у боротьбі з економічною злочинністю обумовлює необхідність наукової розробки його підґрунтя, вдосконалення форм та напрямів взаємодії правоохоронних органів різних держав.

Література:

1. Авраменко В. П. та ін. Дніпропетровщина. — Дніпропетровськ: ВАТ «Дніпрокнига», 2001. — С. 28.

2. Овчинский В. С. Основы борьбы с экономической преступностью. — Санкт-Петер­бург: Россия-Нева, 1996. — С. 18−23.

3. Цепелев В. Ф. Транснациональный аспект организованной преступности и некото­рые проблемы борьбы с ней // Актуальные проблемы теории и практики борьбы с организо­ванной преступностью в России: Материалы научно-практической конференции (17−18 мая 1994 г.). — М., 1994. — С. 87−90.

4. Янушевич Я. Боротьба з незаконним відшкодуванням ПДВ // Вісник податкової служби України. — 2002. — № 20. — С. 18.

5. Нечай Н. В., Онищенко В. А. Державна податкова служба України: Довідник // Вісник податкової служби України. — К., 2001. — С. 24.

6. Білоус В. Т. Програмні заходи протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержа­них злочинним шляхом // Науковий вісник: Збірник наукових праць Академії ДПС України. — 2001. — № 4 (14). — С. 119.

7. Білоус В.Т. Координація боротьби з економічною злочинністю: Монографія. — Ірпінь: Академія державної податкової служби України, 2002. — 449 с.

8. Лисенко В. Міжнародне співробітництво податкової міліції України у здійсненні протидії податковим злочинам // Підприємництво, господарство і право. — 2002. — № 3. — С. 106.

9. Білоус В.Т. Координація боротьби з економічною злочинністю: Монографія. — Ірпінь: Академія державної податкової служби України, 2002. — 449 с.

10. Попович В. М. Економіко-кримінологічна теорія детінізації економіки: Моно­графія. — Ірпінь: Академія державної податкової служби України, 2001. — 524 с.

11. Лисенко В. Міжнародне співробітництво податкової міліції України у здійсненні протидії податковим злочинам // Підприємництво, господарство і право. — 2002. — № 3. — С. 106. Лисенко В. Взаємодія податкових органів України з правоохоронними органами іноземних держав щодо протидії податковим злочинам та легалізації коштів, здобутих злочинним шляхом // Науковий вісник: Збірник наукових праць Академії ДПС України. — 2002. — № 1 (15). — С. 120.

12. Виноградова О.І. Міжнародне співробітництво України у галузі боротьби зі злочинністю (кримінально-правовий аспект): Автореф. дис… канд. юрид. наук: 12.00.09 / Національна юридична академія ім. Ярослава Мудрого. — X., 2000. — 17 с.

13. Білоус В.Т. Координація боротьби з економічною злочинністю: Монографія. — Ірпінь, Академія державної податкової служби України, 2002. — С. 340, 342.

14. Лисенко В. Взаємодія податкових органів України з правоохо­ронними органами іноземних держав щодо протидії податковим злочинам та легалізації коштів, здобутих злочинним шляхом // Науковий вісник: Збірник наукових праць Академії ДПС України. — 2002. — № 1 (15). — С. 120.