Допомога у написанні освітніх робіт...
Допоможемо швидко та з гарантією якості!

Доходи підприємства та їх класифікація

КурсоваДопомога в написанніДізнатися вартістьмоєї роботи

Теоретичної концепції поділу доходів на «первинні» та «вторинні» дотримувались і українські економісти до 2000 року. Так, автори навчального посібника для студентів економічних вузів і факультетів «Державні фінанси», виданого у Києві у 1991 році, роз’яснювали студентам, що внаслідок первинного розподілу утворюються «первинні» (основні) доходи учасників виробництва: працівників сфери матеріального… Читати ще >

Доходи підприємства та їх класифікація (реферат, курсова, диплом, контрольна)

http://www..ru/

Курсова робота Доходи підприємства та їх класифікація

Вступ Об'єктом дослідження курсової роботи є дохід підприємства — один з головних узагальнюючих показників фінансово-господарської діяльності підприємства. Згідно з Законом України «Про підприємства в Україні» всі суб'єкти ринку здійснюють свою діяльність з метою отримання прибутку. Оскільки прибуток безпосередньо залежить від величини отримуваних доходів, вони набувають особливо важливого, ключового значення в будь-якій галузі діяльності.

Актуальність дослідження теми полягає в тому, що в залежності від отриманих доходів створюється основа для самофінансування підприємства, визначається економічна стратегія підприємства з питань управління матеріальними ресурсами та витратами, персоналом підприємства і оплатою його праці, податковою, інвестиційною, дивідендною політикою підприємства, також визначається рівень прибутковості підприємства та доцільність його подальшої діяльності. За допомогою результатів аналізу доходів підприємства перевіряють чи продукція підприємства відповідає вимогам та попиту ринку за ціною, якістю, іншими технічними функціональними характеристиками та властивостями. Особливого значення це набуває в сучасний період, коли більшість інформації про господарську діяльність підприємці відносять до категорії комерційної таємниці, та у розпорядження аналітика надходить в основному офіційна фінансова звітність.

Метою даної роботи є систематизація знань з теорії та практики по даній темі та їх застосування при вирішенні актуальних управлінських, інноваційних та науково-дослідних завдань, наприклад, проведення обліку аналізу доходів підприємства в сучасних економічних умовах в Україні.

Для досягнення поставленої мети необхідно опрацювати наступні завдання:

1. розкрити економічну сутність доходів та їх важливість для підприємства.

2. на основі діяльності підприємства провести класифікацію доходів.

3. розібрати склад грошових надходжень підприємства.

4. охарактеризувати господарсько-економічну діяльність обраного підприємства.

5. провести аналіз доходів та результатів господарської діяльності підприємства.

6. узагальнити результати роботи, розробити пропозиції щодо виявлення резервів підвищення рівня доходності данного підприємства.

Предметом дослідження є доходи, отримані від господарської діяльності базового підприємства.

В якості прикладу було обрано підприємство «Амадеус». В роботі використані дані його фінансової звітності.

При написанні курсової роботи використовувалися такі літературні джерела як сучасні підручники та статті, роботи класиків економічної теорії, відповідні діючі законодавчі та інші нормативні акти, статистичний матеріал, який публікується у спеціальних виданнях Держкомстату України та періодичних виданнях.

Розділ 1. Теоретичні засади доходів підприємства та їх класифікація

1.1 Економічна сутність доходу підприємства Економічну сутність поняття доходу досліджують протягом багатьох століть у тісному взаємозв'язку з такими термінами, як «економічна діяльність» та «прибуток» у працях А. Сміта, К. Маркса, Дж. Мілля, Дж. Хікса, В. Парето, Л. Вальраса, Ф. Найта та інших. Наукові надбання цих учених (теорія відносних часток факторів виробництва в доході, теорія убиваючої дохідності, теорія граничних доходів) увійшли в «золотий фонд» постулатів економічної теорії.

Вчені багатьох країн світу, незалежно від періоду їх творчості, висвітлювали категорію доходу в найрізноманітніших її аспектах. На сучасному етапі досліджень категорії «дохід» акцент робиться на поглиблення теоретичних і методичних аспектів формування, розподілу та використання доходу на рівні окремих суб'єктів господарювання. Поняття «дохід підприємства» висвітлюється в наукових публікаціях багатьох сучасних дослідників, зокрема: І.О. Бланка, Н. М. Бондаря, Ф. Ф. Бутинця, Є.В. Мниха, Л.Г. Медвідь, В. О. Озерана, В.І. Блонської, В.П. Грузінова, Л. Г. Мельника, В.П. Ніколаєва, Т.Г. Камінської, Н. М. Шмигаля, Ю. В. Борисейко та інших.

У своїй науковій праці Борисейко Ю. В. визначив, вивчивши динаміку розвитку основних питань доходу як ключової категорії економіки, що кількість праць з часом збільшується, а отже і актуальність даних проблем не спадає. Список авторів та проблеми, які вони розглядали є у Додатку А.

В динамічному аналізі публікацій простежується синхронність. Якщо розглянути Рисункок 1.1, то видно, що з 1947року по 1997 рік питання доходу майже не розглядалися про це свідчать наявність по 1−2 публікації в рік. Починаючи з 1997 року, кількість публікацій починає поступово зростати, що зумовлено розвитком ринкових відносин, розвитком систем стратегічного вимірювання бізнесу та появою в компаніях першочергової мети — збільшення вартості компанії.

Рисунок 1.1 Динаміка праць науково-методичних видань з питань категорії «дохід»

Дохід — надзвичайно поширене, часто застосовуване та водночас надзвичайно багатозначне поняття, що вживається у різноманітних значеннях [Таблиця 1.1].

Найпоширенішим серед сучасних економістів стало визначення поняття «дохід підприємства» як суми виручки від реалізації продукції і майна, а також від здійснення позареалізаційних операцій. Але дохід підприємства містить такі притаманні йому елементи, як отримана орендна плата (під час надання основних засобів в оренду), роялті (отримані підприємством платежі за використання його інноваційного або програмного продукту, торгової марки тощо), дивіденди та відсотки зі сформованого підприємством портфеля фінансових інвестицій у цінні папери сторонніх організацій тощо, тому очевидно, що поняття «дохід підприємства» потрібно розглядати ширше, ніж «виручка від продажу продукції (робіт, послуг)» .

Таблиця 1.1 Тлумачення економічної сутності категорії «дохід» у сучасній науковій літературі

Бутинець Ф.Ф. 2, с. 524]

Як економічна категорія дохід (виручка) є потоком грошових коштів та інших надходжень за певний період, отриманий від продажу продукції, товарів, робіт, послуг

Вознюк Г., Загороднюк А. [3, с. 363]

Дохід — це різниця між виторгом з реалізації продукції, робіт та послуг і вартістю матеріальних витрат на виробництво та збут цієї продукції. До матеріальних витрат у визначенні доходу зараховують вартість використаних у процесі виробництва матеріалів, виробів, конструкцій, палива та енергії, а також амортизаційних відрахувань, кошти на соціальне страхування та ін. виплати. Доходи підприємства відрізняються від прибутку на суму заробітної плати працівників: дохід дорівнює сумі прибутку і заробітної плати працівників; Також, дохід розглядають як грошові або матеріальні цінності, отримані від виробничої, комерційної, посередницької та іншої діяльності (виторг)

Грузінов В.П. 4, с. 340]

Дохід підприємства складається з виручки від реалізації продукції (робіт, послуг), основних засобів (зайвих) й іншого майна підприємства, а також з доходів від позареалізаційних операцій

Продіус Ю.І.

Дохід — це виручка від реалізації продукції (робіт, послуг) за вирахуванням матеріальних витрат. Він є грошовою формою чистої продукції підприємства, тобто охоплює оплату праці та прибуток

Волков О. 6, с. 364]

Дохід підприємства — це приріст суми грошей над їх витратами на спожиті в процесі виробництва засоби, який отримує підприємство від реалізації новоствореної вартості

Сідун В.А., Пономарьов Ю. В. 7, с. 382]

Дохід підприємства — це виторг з реалізації продукції, послуг та виконання робіт без урахування податку на додану вартість та акцизного збирання

Блонська В.І. 8]

Дохід підприємства — це надходження, одержані внаслідок його господарської діяльності за певний період часу у вигляді конкретних економічних вигод, отриманих внаслідок використання у господарському процесі залучених для цього економічних ресурсів в умовах прийнятного рівня підприємницького ризику

Соколов О. 9]

Поняття приватно-господарського доходу обов’язково передбачає певну затрату, необхідну для його одержання, дохід завжди є винагородою або платою за певну господарську діяльність або надану послугу. Під риватногосподарським доходом потрібно розуміти тільки ті надходження, що виникли на основі процесу ціноутворення. Тобто дохід, з податної точки зору, — це всі надходження, що виникають на основі процесу ціноутворення, за винятком виручки від продажу майна

Шмиголь Н.М. 10]

Дохід підприємства — це збільшення економічних вигід внаслідок надходження активів і погашення зобов’язань, що приводить до зростання капіталу організації, за винятком внесків учасників (власників майна), та отримане внаслідок використання в господарському процесі залучених для цього економічних ресурсів та конкурентних переваг в умовах прийнятного рівня підприємницького ризику

Біла О.Г. 11, с. 72]

Грошові надходження від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) — це загальний дохід від основної діяльності підприємства, його внесок у валовий внутрішній продукт країни

Камінська Т.Г. 12]

Доходами організації визнаються збільшення економічних вигод протягом звітного періоду внаслідок надходження активів і / або підвищення їх вартості, і / або зменшення зобов’язань, які приводять до збільшення капіталу організації, за винятком внесків власників

У Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку -15 «Дохід» зазначено, що доходом є збільшення активу або зменшення зобов’язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена. Деякі надходження не визнаються доходами від інших осіб:

1. сума податку на додану вартість, акцизів, інших податків і обов’язкових платежів, що підлягають перерахуванню до бюджету й позабюджетних фондів.

2. сума надходжень за договором комісії, агентським та іншим аналогічним договором на користь комітента, принципала тощо.

3. сума попередньої оплати продукції (товарів, робіт, послуг).

4. сума авансу в рахунок оплати продукції (товарів, робіт, послуг).

5. сума завдатку під заставу або в погашення позики, якщо це передбачено відповідним договором.

6. надходження, що належать іншим особам.

7. надходження від первинного розміщення цінних паперів.

8. сума балансової вартості валюти.

Дохід не визнається, якщо здійснюється обмін продукцією (товарами, роботами, послугами та іншими активами), які є подібними за призначенням та мають однакову справедливу вартість[1].

Я вважаю, що найбільш узагальнюючим, прийнятним з погляду використання у термінології визначенням поняття доходу можна вважати визначення, що навів Н. М. Шмиголь: «Дохід підприємства — це збільшення економічних вигід внаслідок надходження активів і/або погашення зобов’язань, що приводить до зростання капіталу організації, за винятком внесків учасників (власників майна), та отримане внаслідок використання у господарському процесі залучених для цього економічних ресурсів та конкурентних переваг в умовах прийнятного рівня підприємницького ризику». Таке трактування сутності доходу повною мірою відповідає чинному законодавству та враховує значення в розвитку діяльності підприємства, тому що дохід підприємства становить економічний результат його господарської діяльності за певний період часу, що ідентифікується з метою визначення чистого прибутку (збитку) за цей же період, формування доходу характеризує процес отримання підприємством конкретних економічних вигод, спрямованих на збільшення власного капіталу, рівень доходу підприємства формується з урахуванням конкретного рівня конкурентних переваг, що базуються на його інноваційній активності.

1.2 Джерела формування доходів підприємства

І на сьогодні серед науковців не сформувалося єдиної та однозначної думки щодо економічної сутності поняття доходу; визначення особливостей формування доходів підприємства в процесі його операційної діяльності; класифікації цих доходів та деяких інших пов’язаних із цією проблематикою питань[20].

У різні часи науковці по-різному визначали класифікацію доходів залежно від джерел надходження (діяльності).

Спираючись на наведені положення марксистської теорії, радянські економісти визначали категорію «дохід» як результат створення і розподілу національного доходу. Вони розглядали категорію «дохід» як дворівневу, що складається з «первинних» доходів і «вторинних» («похідних»):

1. доходи «первинні» — це доходи, що утворюються у сфері матеріального виробництва у процесі створення й розподілу національного доходу. Доходи «похідні»;

2. доходи «вторинні» — це доходи галузей невиробничої сфери (освіти, охорони здоров’я, культури, комунальних послуг, управління, оборони тощо).

Залишаючись незмінними, такі визначення доходу домінували в радянській економічній літературі упродовж багатьох років, перекочовуючи з одного довідника до іншого.

Теоретичної концепції поділу доходів на «первинні» та «вторинні» дотримувались і українські економісти до 2000 року. Так, автори навчального посібника для студентів економічних вузів і факультетів «Державні фінанси», виданого у Києві у 1991 році, роз’яснювали студентам, що внаслідок первинного розподілу утворюються «первинні» (основні) доходи учасників виробництва: працівників сфери матеріального виробництва (у формі оплати праці); підприємств (у формі прибутку та чистого доходу колгоспів); держави (частково у формі податку з обороту і відрахувань на соціальне страхування). До «первинних» доходів належать також доходи від ОПГ та індивідуальної трудової діяльності. У своїй сукупності всі «первинні» доходи, створені новозатраченою працею у сфері матеріального виробництва, утворюють національний доход країни. «Вторинні» доходи створюються тільки в результаті такого перерозподілу національного доходу, який пов’язаний із зміною форми власності. 18]

Сучасні вчені Базилевич, Попов та інші у своїй праці «Політекономія» пишуть, що для аналізу діяльності підприємства (фірми) використовують таку класифікацію доходів:

1. валовий дохід, що дорівнює виторгу від реалізованих товарів і послуг. Підприємство отримує валовий дохід після реалізації продукції Його розраховують за формулою:

де TR — валовий дохід;

Р — ціна одиниці виробленого товару (послуги);

Q — кількість реалізованих товарів (послуг);

PQ — виручка від реалізації продукції обсягом Q одиниць.

2. середній дохід, що дорівнює валовому доходу, поділеному на кількість реалізованих товарів і послуг:

де AR — середній дохід;

Р — ціна одиниці виробленого товару (послуги);

Q — кількість реалізованих товарів (послуг).

3. граничний дохід — приріст валового доходу від продажу додаткової одиниці реалізованих товарів чи послуг:

де MR — граничний дохід;

— приріст валового доходу;

— приріст обсягів реалізованих товарів чи послуг;

RQ — виручка від реалізації продукції обсягом Q одиниць. 16]

У приведенній нижче таблиці зібрані основні теорії щодо джерел формування доходу.

Таблиця 2.1 Тлумачення економічної сутності категорії доходу представниками різних економічних шкіл і течій

Економічна теорія меркантилізму (У. Стаффорд, Т. Мен, С. Фортрей, Г. Скаруффі, Ж. Боден, А. Монкретьєн, Ф. Прокопович)

Представники меркантилізму вважали джерелом доходу країни зовнішню торгівлю, а оскільки матеріал для експорту постачаються ремеслами, то процвітання ремесла є умовою багатства країни. Так, обґрунтовуючи значення промислового виробництва, Томас Мен висловлював думку про те, що виробництво готових виробів приносить більше доходу, ніж видобуток тієї або іншої сировини.

Економічна теорія фізіократів (Ф. Кене, А.-Р.-Ж. Тюрго, П. С. Дюпон де Немур, В.Р. Мірабо)

Основоположник цієї економічної школи Франсуа Кене у теорії вартості фізіократів бачив джерело доходу в дії матеріальних чинників природи — землі й води. Продуктивною вважалася праця селян, що створювала чистий продукт.

Класична економічна теорія (У. Петті, А. Сміт, Ж. Б. Сей, Дж. Міль, Д. Рікардо)

Джерело вигоди виявлялося не тільки на стадії виробництва продукції у формі скорочення витрат, а й у процесі обміну товарами у формі збільшення обсягу продажів. Звідси випливало, що будь-яка суспільно корисна праця могла сприяти зростанню доходу. Адам Сміт висловлював такі думки щодо джерел доходів: «Заробітна плата, прибуток і земельна рента є трьома первісними джерелами будь-якого доходу, так само як і будь-якої мінової вартості. Усякий інший дохід в остаточному підсумку одержують з одного або іншого із цих джерел» .

Маржиналістська економічна теорія (Е. Бем-Баверк, Л. Вальрас, У. Джевонс, В. Парето, І. Фішер, Дж. Хікс)

Ця економічна теорія досліджувала проблему формування доходу не з боку пропозиції, через витрати, як це робила класична школа, а з боку попиту, через ставлення людини до речі, що виявляється у сфері особистого споживання й обміну. Вихідним було положення про те, що на дохід впливають не тільки особисті інтереси виробника, а й інтереси споживачів товарів і послуг.

Неокласична маржиналістська теорія (М. Блауг)

Основний акцент економіст Марк Блауг робить власне на теорії доходів з позиції макроекономіки, розвитку продуктивних сил і виробничих відносин, не визнаючи теорію зарплати, прибутку, ренти й відсотка основою цього питання.

Кейнсіанська економічна теорія (Дж. М. Кейнс)

Кейнсіанська концепція розглядала як додаткове джерело доходу мотиви поведінки індивідів: «виникнення й рух доходу… можуть бути пов’язані з поведінкою людей». Джон Мейнард Кейнс стверджував, що економічна система має потребу в державному регулюванні.

Неокласична економічна теорія (Дж. Кларк, А. Пігу, Ф. Хайєк, Г. Хаберлер)

Джон Бейтс Кларк дав пояснення створенню доходів. Вчений-неокласик сформулював закон природного порядку: «Кожному фактору — певна частка в продукті й кожному — відповідна винагорода — ось природний закон розподілу». Висновок Джона Кларка, що стосується розподілу створеної вартості, полягав у тому, що дохід кожного фактора пропорційний кількості й вартості його граничного продукту. Український вчений Михайло Туган-Барановський, на основі теорії Джона Кларка, розробив соціальну теорію розподілу, де вказав на два чинники, від яких залежить заробітна плата: економічний та соціальний. Економічний чинник — це зростання продуктивності суспільної праці, соціальний — соціальна дієвість робочого класу. Тими самими чинниками, що формують заробітну плату, Михайло Туган-Барановський визначає й абсолютну величину прибутку, водночас протиставляючи заробітну плату і прибуток, як трудові та нетрудові доходи. Дохід, що заснований на експлуатації робітника капіталістом, — це прибуток, а нетрудовий дохід, який випливає з використання корисних властивостей землі - це рента. Зростання національного доходу відбувається завдяки підвищенню продуктивності суспільної праці, її можна збільшити за рахунок науково-технічного прогресу.

Марксистська економічна теорія (К. Маркс, Е. Бернштейн, Р. Гільфердінг, К. Каутський, В. Ленін)

Марксистський підхід до формування доходів ґрунтується на теорії трудової доданої вартості. Відповідно до теорії Карла Маркса, джерелом доходу є праця. У створенні нової вартості бере участь тільки один фактор — робітник, власник робочої сили. Інші види доходів є лише результатом неоплаченої праці робітників. Справедливість розподілу доходів, за Карлом Марксом, полягає у тому, що доходи учасників трудової діяльності формуються відповідно до суспільно необхідних витрат праці на виробництво товарів. Вимірювання частки кожного працівника здійснюється працею, що забезпечує рівність у розподілі трудових доходів.

Неоінституціональна економічна теорія (Р. Коуз, Д. Норт, О. Вільямсон)

Питання формування доходу розглядається через призму поняття прав власності. Під системою прав власності в неоінституціоналізмі розуміється безліч норм, що регулюють доступ до рідкісних ресурсів. Ці норми можуть санкціонуватися не тільки державою, а й суспільством — у вигляді звичаїв, моральних установок, релігійних заповідей, і охоплювати як фізичні об'єкти, так і об'єкти безтілесні (результати інтелектуальної діяльності). Права власності регулюють доступ до ресурсів, право на використання ресурсу, право на одержання від нього доходу, право на передачу всіх повноважень. Чим ширший набір повноважень, закріплених за ресурсом, тим вища його цінність.

Неоінституціональна економічна теорія (Р. Коуз, Д. Норт, О. Вільямсон)

Питання формування доходу розглядається через призму поняття прав власності. Під системою прав власності в неоінституціоналізмі розуміється безліч норм, що регулюють доступ до рідкісних ресурсів. Ці норми можуть санкціонуватися не тільки державою, а й суспільством — у вигляді звичаїв, моральних установок, релігійних заповідей, і охоплювати як фізичні об'єкти, так і об'єкти безтілесні (результати інтелектуальної діяльності). Права власності регулюють доступ до ресурсів, право на використання ресурсу, право на одержання від нього доходу, право на передачу всіх повноважень. Чим ширший набір повноважень, закріплених за ресурсом, тим вища його цінність.

На Україні Основним нормативно-правовим актом, за яким класифікують дохід є Положення (стандарт) бухгалтерського обліку (П © БО). Він затверджений Міністерством фінансів України у 2000 році та визначає принципи і методи ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності на Україні. Українські стандарти не суперечать міжнародним стандартам і, по суті, є їх окремим випадком, пристосованим під національні особливості ведення бізнесу на Україні.

Визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами:

1. дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг).

2. чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг).

3. інші операційні доходи.

4. фінансові доходи.

5. інші доходи.

Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) — загальний дохід (виручка) від реалізації продукції, товарів, робіт або послуг без вирахування наданих знижок, повернення раніше проданих товарів та непрямих податків і зборів (податку на додану вартість, акцизного збору тощо). Дохід від реалізації продукції (товарів, інших активів) визнається в разі наявності всіх наведених нижче умов:

1. покупцеві передані ризики й вигоди, пов’язані з правом власності на продукцію (товар, інший актив).

2. підприємство не здійснює надалі управління та контроль за реалізованою продукцією (товарами, іншими активами).

3. сума доходу (виручка) може бути достовірно визначена.

4. є впевненість, що в результаті операції відбудеться збільшення економічних вигод підприємства, а витрати, пов’язані з цією операцією, можуть бути достовірно визначені.

Визначений дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) не коригується на величину пов’язаної з ним сумнівної та безнадійної дебіторської заборгованості. Сума такої заборгованості визнається витратами підприємства згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість». Доходом визнається сума зобов’язання, яке не підлягає погашенню.

Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) визначається шляхом вирахування з доходу від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг наданих знижок, вартості повернутих раніше проданих товарів, доходів, що за договорами належать комітентам (принципалам тощо), та податків і зборів.

До складу інших операційних доходів включаються суми інших доходів від операційної діяльності підприємства, крім чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), зокрема: дохід від операційної оренди активів; дохід від операційних курсових різниць; відшкодування раніше списаних активів; дохід від роялті, відсотків, отриманих на залишки коштів на поточних рахунках в банках, дохід від реалізації оборотних активів (крім фінансових інвестицій), необоротних активів, утримуваних для продажу, та групи вибуття тощо. До складу фінансових доходів включаються дивіденди, відсотки та інші доходи, отримані від фінансових інвестицій (крім доходів, які обліковуються за методом участі в капіталі). До складу інших доходів, зокрема, включаються дохід від реалізації фінансових інвестицій; дохід від неопераційних курсових різниць та інші доходи, які виникають у процесі господарської діяльності, але не пов’язані з операційною діяльністю підприємства.

Також дохід підприємства класифікується за різними ознаками [Рисунок 1.2].

Рисунок 1.2 Класифікація доходів підприємства за різними ознаками

1.3 Склад грошових надходжень підприємств Грошові надходження — це сукупність надходжень коштів за реалізовану продукцію, виконувані роботи, послуги, а також виконання інших господарських операцій у процесі операційної, фінансової й інвестиційної діяльності підприємства.

Грошові потоки відображають надходження грошових коштів на підприємство.

Потрібно зауважити, що сума грошових надходжень не завжди дорівнює сумі доходу підприємства за реалізовану продукцію. Грошові надходження підприємств можна поділити на внутрішні і зовнішні.

Якщо кошти надходять з будь-яких джерел на самому підприємстві, вони належать до внутрішніх. У світовій практиці 60—70% фінансових ресурсів надходить на підприємства за рахунок внутрішніх джерел. Вони включають в себе:

1. виручку від реалізації продукції, товарів, робіт і послуг (доходи від основної (операційної) діяльності). На неї припадає найбільша частка внутрішніх грошових надходжень;

2. виручку від іншої реалізації (доходи від іншої звичайної діяльності). Підприємства можуть реалізовувати продукцію допоміжного виробництва, підсобного сільського господарства, непотрібну й надлишкову сировину, напівфабрикати та інші матеріали, основні засоби, що вибули з виробництва, та інше майно;

3. доходи від позареалізаційних операцій (іншої операційної діяльності). Вони формуються за рахунок штрафів і пені, прибутку минулих років, виявленому у звітному році, списаної раніше дебіторської заборгованості, що вважалася безнадійною, але яку було погашено у звітному періоді;

4. доходи від фінансових операцій (від спільної діяльності, інвестицій; інвестицій в асоційовані і дочірні підприємства, отримані відсотки і дивіденди по облігаціях);

5. доходи від надзвичайних подій. Вони складаються з відшкодування збитків від надзвичайних подій).

Зовнішні надходження коштів — це надходження за рахунок ресурсів, які мобілізуються на фінансовому ринку, що свідчить про використання зовнішніх джерел. Надходженнями можуть бути доходи від фінансових інвестицій — купівлі і продажу цінних паперів, вкладання тимчасово вільних коштів па депозитні рахунки, лізинг, надання майна в оренду, валютних та інших операцій. Також, грошові потоки поділяють за за метою управління ліквідністю за періодом виникнення, за видами діяльності, за напрямком.

Детальніше класифікацію можна розглянути по Рисунку 1.2.

Рисунок 1.3 Основні класифікаційні ознаки грошових потоків.

За командно-адміністративної економіки, коли ще не було реального фінансового ринку, підприємства майже не мали доходів від цінних паперів, крім державних облігацій, котрі мали зовсім незначну частку в загальних грошових надходженнях. Тому доходи від фінансово-інвестиційної діяльності не відокремлювались від статті «доходи від позареалізаційних операцій». Але сьогодні, в умовах переходу до ринкової економіки, коли підприємства активно працюють на фінансовому ринку, доцільно відокремлювати «доходи від фінансової та інвестиційної діяльності» в окремі статті.

Згідно з національними Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, що введені з 2000 р. в Україні, відбулися зміни в структурі формування і використання доходів підприємств. Разом із цим відбулися деякі зміни й в економічному змісті грошових надходжень [Таблиця 1.3].

Таблиця 1.3 Порівняння визначень грошових надходжень жо та після змін в структурі формування та використання доходів підприємства

Згідно з практикою обліку до реформування бухгалтерського обліку й звітності

Згідно з національними Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку й звітності

Виручка від реалізації продукції (реалізація основної продукції, товарів, робіт, послуг)

Доходи від основної (операційної) діяльності (реалізація основної продукції, товарів, робіт, послуг)

Виручка від іншої реалізації (реалізація продукції допоміжного виробництва, підсобного сільського господарства, непотрібна й надлишкова сировина, напівфабрикати та інші матеріали, основні засоби, що вибули з виробництва та інше майно)

Доходи від іншої операційної діяльності (реалізація оборотних активів, іноземної валюти, від операційної оренди, операційних курсових різниць, одержані пеня, штрафи, неустойки, від списання кредиторської заборгованості, одержані гранти, субсидії)

Доходи від позареалізаційних операцій (формуються за рахунок штрафів і пені, прибутку минулих років, виявленому у звітному році, списаної раніше дебіторської заборгованості, що вважалася безнадійною, але яку було погашено у звітному періоді)

Доходи від фінансових операцій (від спільної діяльності, інвестицій в асоційовані і дочірні підприємства, одержані дивіденди, одержані відсотки за облігаціями)

Доходи від фінансових інвестицій (купівля і продаж цінних паперів, укладання тимчасово вільних коштів на депозитні рахунки, лізинг, надання майна в оренду, валютні та інші операції)

Доходи від Іншої звичайної діяльності (реалізація фінансових інвестицій, основних засобів, нематеріальних активів, інших необоротних активів, ліквідації необоротних активів, не операційних курсових різниць, безоплатно отриманих оборотних активів, уцінки необоротних активів і фінансових інвестицій)

Доходи від надзвичайних подій (відшкодування збитків від надзвичайних подій, інші надзвичайні доходи)

Розділ 2. Аналіз доходів на прикладі фірми «Туристичний світ»

2.1 Фінансово-господарська характеристика фірми «Туристичний світ»

Об'єктом дослідження даної курсової роботи було обрано Іноземне підприємство «Туристичний Світ» (Надалі Підприємство). Підприємство на 100% сформоване за рахунок іноземних інвестицій та надає послуги, використовуючи Міжнародну Систему Бронювання, що належить іноземному інвестору. Підприємство надає послуги з доступу до Міжнародної Системи Бронювання (надалі МСБ) на території України для туристичних агентств, що забезпечує їм доступ до бронювання та продажу авіаквитків, готелів, круїзних турів, прокату автомобілів, інформації про наявність квитків, розкладу, тарифів тощо. А також Підприємство пропонує комплекс інформаційно-технологічних рішень для автоматизації деяких критично важливих бізнес-процесів для постачальників туристичних послуг, таких як бронювання, управління ресурсами і операційною діяльністю.

Підприємство здійснює оперативний та бухгалтерський облік результатів господарської діяльності, а також веде статистичну звітність і подає її в установленому обсязі органам статистики.

2.2 Оцінка показників доходів фірми «Туристичний світ»

При аналізі основних фінансово-економічних показників господарської діяльності Підприємства за 2010;2012 роки були визначені наступні групи доходів:

1. дохід (виручка) від реалізації основних послуг;

2. чистий дохід від реалізації основних послуг;

3. інші операційні доходи;

4. інші доходи.

До доходів (виручки) від реалізації основних послуг включається загальний дохід (виручка) від реалізації основних послуг Підприємства без вирахування наданих знижок, непрямих податків, а саме податку на додану вартість. Для цілей управлінського обліку доходи від реалізації основних послуг поділяються за напрямками:

1. послуги з доступу до міжнародної системи бронювання (МСБ);

2. послуги з навчання роботі з МСБ;

3. консультування клієнтів;

4. послуги з автоматизації бізнес-процесів. Чистий дохід від реалізації основних послуг визначається шляхом вирахування з доходу від реалізації послуг наданих знижок та податку на додану вартість. До складу інших операційних доходів Підприємства включаються суми інших доходів від операційної діяльності підприємства, крім чистого доходу від реалізації послуг, зокрема:

1. дохід від реалізації іноземної валюти;

2. дохід від операційних курсових різниць;

3. відсотків, отриманих на залишки коштів на поточних рахунках в банках.

До складу інших доходів, зокрема, включаються:

1. дохід від реалізації фінансових інвестицій;

2. дохід від не операційних курсових різниць.

В Таблиці 2.1 наведений аналіз доходів Підприємства за групами доходів за період 2010;2013 роки.

Таблиця 2.1 Доходи підприємства по групам за 2010;2013 роки

Групи доходів

Сума, тис. грн.

Питома вага, %

Сума, тис. грн.

Питома вага, %

Сума, тис. грн.

Питома вага, %

Чистий дохід від реалізації основних послуг

1094,5

87,33%

1348,6

91,18%

2005,1

94,94%

Інші операційні доходи

153,2

12,22%

127,5

8,62%

98,4

4,66%

Інші доходи

5,6

0,45%

2,9

0,20%

8,4

0,40%

Усього доходів

1253,3

100,00%

1479,0

100,00%

2111,9

100,00%

Дані таблиці свідчать, що найбільшу питому вагу має чистий дохід від реалізації послуг: в 2010 році він складав 87,33% від загального обсягу доходів, в 2011 — 91,18%, а в 2012 — 94,94%. Також з графіку на Рисунку 2.1 ми бачимо позитивні темпи зростання чистих доходів від реалізації основних послуг: зростання в 2011році в порівняно з 2010 роком відбулося на 23%, а в 2012 році у порівнянні з 2011 роком — на 49%.

Рисунок 2.1 Графік зміни чистого доходу від реалізації основних послуг за останні роки Таке зростання пояснюється такими факторами:

· збільшенням кількості туристичних агенцій, що заключили договірні відносини з Підприємством упродовж цих років. В 2010 році кількість таких агенцій складала 360, в 2011 — 438, а 2012 — 608;

· збільшенням номенклатури наданих послуг;

· загальним поліпшенням економічних показників в туристичній сфері.

Інші операційні доходи складаються з доходу від операційних курсових різниць на які Підприємство не має значного впливу. На Рисунку 2.2 видно, що за останні роки сума інших операційних доходів зменшилася на 54%. Основними причинами даного зниження є зниження виручки від нефінансових видів діяльності порівняно з минулим роком. Проаналізувавши дані, можна прийти до висновку, що інші операційні доходи мають малу питому вагу.

Рисунок 2.2 Графік зміни операційного доходу за останні роки

Інші доходи мають малу питому вагу, носять нерегулярний характер і не є основними доходами Підприємства.

Рисунок 2.3 Графік зміни інших доходів за останні роки

2.3 Облік доходів від основної та інших видів діяльності фірми «Туристичний світ»

Для цілей управлінського обліку проаналізуємо структуру чистого доходу Підприємства за окремими послугами, що надавалися підприємством за період 2010;2012 роки.

Таблиця 2.2 Структура чистого доходу Підприємства за окремими послугами

Перелік основних послуг

Послуги з доступу до міжнародної системи бронювання (МСБ), тис. грн.

809,6

1038,1

1369,0

Послуги з навчання роботі з МСБ, тис. грн.

59,8

35,8

38,0

Консультування клієнтів, тис. грн.

56,4

36,1

12,5

Послуги з автоматизації бізнес-процесів, тис. грн.

168,7

238,6

585,6

Чистий дохід від реалізації основних послуг

1094,5

1348,6

2005,1

Рисунок 2.4 Склад чистого доходу Підприємства за окремими послугами станом на 2010 рік Рисунок 2.5 Склад чистого доходу Підприємства за окремими послугами станом на 2011 рік Рисунок 2.6 Склад чистого доходу Підприємства за окремими послугами станом на 2012 рік Рисунок 2.5 Графік зміни доходів за 2010;2012 роки Як бачимо питома вага послуг з автоматизації бізнес-процесів має дуже позитивну зростаючу тенденцію: зростання в 2011 році порівняно з 2010 роком складає 41%, а в 2012 році порівняно з 2011 роком — 145%. Основними факторами, що вплинули на зростання є:

· розробка нових IT-продуктів, що мають підвищений попит серед клієнтів, бажаючих покращити рівень автоматизації бізнес-процесів з метою підвищення продуктивності праці;

· залучення нових клієнтів, зацікавлених в нових продуктах.

Даний напрямок отримання доходів повинен і надалі бути пріоритетним для даного Підприємства.

Позитивне зростання ми спостерігаємо і для послуг з доступу до МСБ: зростання в 2011 році порівняно з 2010 роком складає 28%, а в 2012 році порівняно з 2011 роком — 32%. Основним фактором зростання даного напрямку отримання доходу є збільшення кількості клієнтів та збереження високого професійного рівня їх обслуговування.

Дещо зниження рівня доходу від послуг з навчання роботі з МСБ та консультування пояснюється новою політикою компанії, згідно з якою Підприємство ввело додаткові акції та запропонувало значні знижки на навчання та консультування для нових клієнтів з метою заохочення на придбання основних послуг Підприємства.

Розділ 3. Обгрунтування пропозицій щодо формування та використання доходів підприємства доход фінансовий грошовий Розвиток ринкової економіки потребує від підприємств раціонального і економічного обґрунтованого підходу до формування та використання отриманих доходів, а також до визначення стратегії збільшення доходів підприємства, аналізу і оцінки отриманих результатів.

Одержання доходів є головною метою підприємницької діяльності, основним спонукальним мотивом будь — якого бізнесу. Значний вплив на формування доходів має державна політика у сферах ціноутворення, оподаткування та кредитування. За цих обставин створення передумов для ефективної роботи підприємств, забезпечення ефективного використання доходів є надзвичайно актуальним питанням.

Стратегія збільшення доходу підприємства — це систематичний план його оптимального використання в умовах неповноти інформації про майбутній розвиток середовища та підприємства, що охоплює формування місії, а також шляхів і правил прийняття рішень для найефективнішого використання стратегічних ресурсів, переваг і можливостей задля майбутньої прибутковості.

Розробка стратегії управління доходами підприємства передбачає попереднє дослідження процесу формування доходів (моніторинг), визначення основних тенденцій та закономірностей, виявлення та кількісну оцінку факторів, що обумовлюють обсяг та рівень доходів. Використання ефективної стратегії збільшення доходів є важливим чинником розвитку підприємства.

Напрямками підвищення доходів є:

1. збільшення обсягів закупівель товарів безпосередньо у підприємств-виробників і зменшення числа посередників;

2. використання системи знижок за домовленістю з постачальниками за рахунок закупівлі великих партій товарів, при сезонних і передсвяткових розпродажах за суттєво зниженими цінами, у зв’язку з встановленням постійних зв’язків і в інших випадках;

3. приведення рівня торгового обслуговування у відповідність з вимогами покупців і підвищення у зв’язку з цим цін;

4. використання ефективної підприємницької політики на підприємстві;

5. розширення і поновлення асортименту товарів відповідно до запитів покупців, відображення цих вимог в асортиментних переліках магазинів різних типів;

6. здійснення рекламної й інформаційної діяльності торгового підприємства з урахуванням результатів маркетингового дослідження.

Рисунок 3.1. Сутність та основні етапи стратегічного планування Таким чином, можна зробити висновок, що можливими ефективними шляхами збільшення прибутку є насамперед, ріст товарообігу і зменшення витрат обігу торгівельного підприємства. Для цього, необхідно володіти ринковою ситуацією, своєчасно реагувати на зміни кон’юнктури ринку.

Збільшення прибутку підприємства може бути досягнуто за рахунок збільшення випуску продукції, поліпшення якості продукції, зниження собівартості продукції за рахунок більш раціонального використання матеріальних ресурсів, виробничих потужностей і площ, робочої сили і робочого часу, диверсифікації виробництва, розширення ринку продаж.

З метою збільшення суми прибутку виникає потреба у розробці стратегії управління підприємством, для чого необхідно розробити прогноз прибутку на наступний рік і визначити шляхи досягнення прогнозованої суми прибутку.

Важливим елементом стратегічного управління підприємством є розроблення довгострокових планів та прогнозів щодо діяльності самого підприємства. У процесі діяльності підприємства необхідно здійснювати контроль за досягненням поставлених завдань.

Беручи за приклад підприємство «Туристичний світ», доцільно рекомендувати Підприємству такі заходи з метою збереження зростання доходів:

1. утримувати увагу на пріоритетних напрямках, а саме розвитку нових продуктів по автоматизації бізнес-процесів;

2. залучати нових клієнтів, а також утримувати високий рівень підтримки клієнтів та навчання нових;

3. розглянути можливість отримання Підприємством фінансових доходів, що не пов’язані з реалізацією основних послуг (наприклад, розміщення депозитів в фінансових установах).

Висновки Як висновок, можемо констатувати, що сьогодні жодний економічний термін не використовується у такій неймовірній кількості значень, як доход.

Повною мірою відповідає чинному законодавству таке трактування сутності доходу — дохід підприємства визначається як збільшення економічних вигід внаслідок надходження активів і/або погашення зобов’язань, що приводить до зростання капіталу організації, за винятком внесків учасників (власників майна), та отримане внаслідок використання у господарському процесі залучених для цього економічних ресурсів та конкурентних переваг в умовах прийнятного рівня підприємницького ризику.

Для розуміння сутності доходів підприємства та підвищення ефективності управління ними велике значення має їх класифікація за різними ознаками.

На даний момент на Україні діє Положення (стандарт) бухгалтерського обліку (П © БО). Він затверджений Міністерством фінансів України у 2000 році та визначає принципи і методи ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності. Українські стандарти не суперечать міжнародним стандартам і, по суті, є їх окремим випадком, пристосованим під національні особливості ведення бізнесу на Україні

Нові поняття про доходи та витрати були вперше розкриті для цілей ведення бухгалтерського обліку.

Грошові надходження підприємств відіграють значну роль у процесі кругообігу коштів. Відшкодовуючи авансовані у виробництво вкладення, формуючи доходи і грошові фонди, вони створюють економічні умови для нового циклу виробництва і реалізації продукції, удосконалення та розширення власного господарства, збільшення власного капіталу.

Сума грошових надходжень не завжди дорівнює сумі доходу підприємства за реалізовану продукцію, тому що грошові надходження визначаються лише як сукупність надходжень коштів за реалізовану продукцію, виконувані роботи, послуги, а також виконання інших господарських операцій у процесі операційної, фінансової й інвестиційної діяльності підприємства, тобто певна отримана кількість грошей за період, що не обов’язково несе за собою збільшення економічних вигод підприємства у вигляді надходження, або зменшення зобов’язань підприємства перед його діловими партнерами, що забезпечують зростання власного капіталу підприємства.

Обране іноземне підприємство «Туристичний Світ» на 100% сформоване за рахунок іноземних інвестицій та надає послуги, використовуючи Міжнародну Систему Бронювання, що належить іноземному інвестору. Підприємство надає послуги з доступу до Міжнародної Системи Бронювання (МСБ) на території України для туристичних агентств.

Провівши аналіз, стає зрозуміло, що пріоритетними напрямками розвитку компанії є надання послуг з автоматизації бізнес-процесів та послуг з доступу до МСБ. Підприємство потребує раціонального і економічного обґрунтованого підходу до формування та використання отриманих доходів.

Для цього проводять моніторинг та розробляють стратегію збільшення доходу підприємства — систематичний план його оптимального використання в умовах неповноти інформації про майбутній розвиток середовища та підприємства. Ефективними шляхами збільшення прибутку є насамперед, ріст товарообігу і зменшення витрат обігу торгівельного підприємства. Для цього, необхідно володіти ринковою ситуацією, своєчасно реагувати на зміни кон’юнктури ринку. Для підприємства «Туристичний світ» існують такі заходи щодо збереження зростання доходів: утримування уваги на пріоритетних напрямках, залучення нових клієнтів, отримання Підприємством фінансових доходів, що не пов’язані з реалізацією основних послуг.

Список використаних джерел

1) Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затверджений наказом Міністерства фінансів України № 87 від 29.11.99р./ Бухгалтерський облік і аудит — 1999. — № 12. — С.30−35.

2) Бухгалтерський фінансовий облік / за ред. Ф. Ф. Бутинця. — Вид. 7-ое. — Житомир: Вид-во «Рута», 2006. — 832 с.

3) Економічна енциклопедія. У трьох томах. — Т. 1 / за ред. С. В. Мочерного та ін. — К.: Вид. центр «Академія», 2002. — 863 с.

4) Грузинов В. П. Экономика предприятия (предпринимательская) / В. П. Грузинов: учебник. — Изд. 2-е. — М.: Изд-во ЮНИТИ-ДАНА, 2002. — 795 с.

5) Продиус Ю. И. Экономика предприятия / Ю. И. Продиус: учебн. пособ. — Харьков: Изд-во «Одиссей», 2004. — 416 с.

6) Экономика предприятия: учебник / под ред. проф. О. И. Волкова. — М.: Изд-во ИНФРА-М, 1997. — 416 с.

7) Сідун В.А. Економіка підприємства / В.А. Сідун, Ю. В. Пономарьова: навч. посібн. — К.: Центр навч. літ-ри, 2003. — 436 с.

8) Блонська В.І. Стратегія управління доходами торговельного підприємства в умовах розвитку ринкових відносин / В.І. Блонська // Науковий вісник НЛТУ України: зб. наук.-техн. праць. — Львів: РВВ НЛТУ України. — 2008. — Вип. 18.6. — С. 117−123.

9) Кізима Т. О. Доходи домогосподарств: інтерпретація сутності та проблеми детінізації / Т.О. Кізима // Актуальні проблеми розвитку економіки регіону: наук. зб. Прикарпатського НУ ім. Василя Стефаника. — Івано-Франківськ, 2009. — Вип. V. — 390 с. — С. 274−280.

10) Шмиголь Н. М. Економічна суть доходів та доходності в системі управління підприємством / Н. М. Шмиголь / Держава та регіон: наук.-виробн. журнал. — Сер.:

Економіка та підприємництво. — Запоріжжя: Вид-во Класичного приватного університету. — 2009. — № 7. — С. 221−225.

11) Біла О.Г. Фінанси підприємств / О.Г. Біла: навч. посібн. — Львів: Вид-во «Магнолія 2006», 2008. — 383 с.

12) Камінська Т.Г. Взаємозв'язок доходів і витрат як категорій оціночних характеристик руху капіталу в обліку / Т.Г. Камінська // Науковий вісник НУБіП України: зб. наук. праць. — К.: Вид-во НУБіП України, 2010. — Вип. 154. — Ч. 3. [Електронний ресурс]. — Доступний з http://www.nbuv.gov.ua /portal/chem_biol/nvnau /2010154_3/10ktg.pdf.

13) Види грошових надходжень [Електронний ресурс] / К. Ковшенін // Сайт об экономике и фінансам — 2012. Режим доступу до журн.: http://financeblog.com.ua/finansy-predpriyatij/groshovi-nadhodzhennya-pidpriyemstv/vidi-groshovih-nadhodzhen.html

16) Економічна теорія: Політекономія / [Базилевич В.Д., Попов В. М., Базилевич К. С., Гражевська Н.І.]. — К.: Знанння-Прес, 2007. — 719с.

17) Азаренкова Г. М., Журавель Т. М., Михайленко Р. М. Фінанси підприємств: Навчальний посібник для самостійного вивчення дисципліни. К.: Знання-Прес, 2009. — 299 с.

18) Визначення поняття «доход» в економічній теорії / В. Парнюк // Економіка України: політико-економічний журнал. — 2012. — № 3. — С. 36−48. — Бібліогр.: с. 36−4819 19) Категорія «дохід» в наукових публікаціях: критична оцінка / Ю. Борисейко // Міжнародний збірник наукових знань. — 2010. — № 1. — С. 1−11. — Бібліогр.: с. 16−657

20) Науковий вісник НЛТУ України. — 2011. ?Вип. 21.10

21) Стратегія збільшення доходів на підприємстві / І. Влезько, Н. Кузічкіна // КНТЕУ Scientific publication. — 2011. — Вип. 18.6. — С. 117−123.

Додаток

Питання

Автори

Поняття та історія виникнення доходу

Адамик О.В., Артамкин К. М., Ахмадов І.Х., Бенько М. М., Вороніна В.Д., Гавришків І.Р., Катукова А. А., Козодоев І.І., Кравченко О. В., Лебедзевич Я. В., Лисенко Л.І., Марченко Т. Г., Нетина С. М., Ніколаєва В.П., Нятина С. М., Павелко О. В., Реслер М. В., Рожко М.Ю.

Політика доходів, управління, регулювання, оподаткування оптимізація та пошук резервів зростання, зберігання та накопичення доходів

Александрова Г. М., Амбросов В. Я., Андерс Е., Бабич Л. М., Бак Н. А., Бакунов О. О., Бауман Ю. Т., Бехтер С. О., Бівол Л.В., Білецька Г. В., Білоус В., Бірюченко С.Ю., Бойко Ю. В., Бондарь О. А., Бурко К. В., Бурцева Т. Н., Бутенко В. О., Буткевич С. А., Ващенко О. М., Вівсяник Т.П., Волохова І.С., Волошина О. В., Галь І.М., Геруш Б., Глущенко О. О., Гончаренко Л.І., Гордєєва Л.П., ГордієнкоЛ.А., Гуменюк В. В., Гуровська Т. В., Деркач А. Г., Дзюба С. Г., Діденко С.В., Дубко Ю. В., Єлейко І.В., Заєць В.С., Заревчацька Т. В., Заяць В. С., Заяць Т. А., Ігнатова О.А., Іщенко Я.П., Карлін М.І., Карпенко Н. В., Карпов М. П., Кобилецька О. Ф., Кодацький В. П., Козак Л. В., Колдовський М. В., Колот А. М., Коляда Ю. В., Кондиріна А.Г., Костів М.А., Кричевська Т. О., Крот М. В., Крук А. М., Кубах Т. Г. Лаговський В.В., Левченко В. М., Лужина М. С., Лукінов І.І., Лук’яненко І.Г., Мандибура В. О., Матвеева Н., Маховський О. Г., Мельник В., Мироненко Т. П., Мисанченко Е. П., Мілінчук О.В., Небрат В. В., Нейкова Л.І., Николаева Л. Л. Нікітішин А.О., Озеран А. В., Онегина В. М., Онісьєв В.А., Орлова В. А., Оришака О. В., Павлова В. А., Пал С., Патько І., Пелешко Н., Пельтек Л. В., Печерська О. А., Письменна І.В., Підхомний О.М., Пісьмаченко Л.М., Подвальна Н. Е., Поліщук І.Л., Райнова Л. Б., Рангелова Л., Рибалко О. М., Русін В., Саловська Л. В., Самолюк Н. М., Самусь Ю. Г., Сардачук І.І., Свердан М. М., Сидоренко О. М., Сидорович О. Ю., Сімонова О.В., Славкова А. А., Слав’юк Р.А., Соколик М., Сторожук Є.А., Страшек С., Сущенко О. М., Теліщук М.М., Ткаченко Л. Г., Ткаченко Н. М., Тропіна В.Б., Ціщик Н., Чирка Д. М., Шваб Л.І., Швед Ю. А., Шевяхов Ю. Е., Шмир І., Щепинов М. Г., Щербинин К. Е., Юрій С., Яблочник Л., Яблучник А. Л., Ягрич В., Ягрич Т.

Макроекономічний аспект

Балабушка Н.М., Берін В.С., Галущак В. Л., Гордієнко В.О., Гранкін В.Ю., Дерлиця А. Ю., Додонов С. В., Егіазарян Г. А., Завірюха А.В., Іваницька О.В., Калашнікова Т.В., Карцев В.І., Кожьов В., Лаговська О. А., Лазебна М. В., Лебедев А. Н., Леоненко П. М, Лютий І.О., Марцінишин Г. Б, Маслов П. П., Нусратуллин В. К., Нусратуллін І.В., Петрашевська А. Д., Піддубна Л.П., Подолянчук О. А., Поплавська О. М., Реслер М. В., Решетнікова О.О., Руденко Н. С., Секретар Н. А., Сенів Л., Синицька О.І., Скибиной С. А., Станкевич Ю. Ю., Тернова Л. Ю., Усманова М. Р., Федорова М. В., Фіськова Л.Н., Ходжаян А. О., Холод Н.І., Ціх Г. В., Чемерко О. Г., Чернявський Ю. П., Шевчук В. О., Шульга Н.В.

Визнання, оцінка, визначення та порядок формування доходів

Азарова Л.В., Андел І.В., Андреева Е. А., Андрейчук У. В., Бенч Н. Я., Береговська Т. З., Бескид Й. М., Білоус О., Бірюченко С.Ю., Бондарева Н. В., Бондарук Т. Г., Булавинець В., Візіренко С.В., Войтко Н. М., Войтко Р. В. Гавришків І.Р., Гаращенко О. В., Гилеб Г. Г., Глінко О.А., Гоголь Т. А., Гончарова Н. М., Городиський М., Гуріна Н.В., Давидов І.Г., Дейнека В. Ф., Долотіна О.О. Євтух О. Т, Єленчук С., Жовновач Р.І., Заруба О. Д., Зварич Р., Зубрик О. С., Іваненко В.О., Ігнатенко В.Ю., Калініченко З.Д., Квачан О. С., Кирдель І.М., Кистанов В. П., Ковальчук В. А., Колендо Н. М., Короленко О. Б., Косаріна В.П., Кравченко І.Ю., Крупіна Н.А., Курносова К. В., Лаговська О. А., Лебедзевич Я. В., Лесних Ю. Г., Лошинська О. М., Македон В. В., Мальцев О. М., Марич П., Маркова Л. Г., Матюх С. А., Мединська Т. В., Милашко О. Г., Міщенко С.М., Морщенок Т. С., Науменко А. М., Нашкерська Г., Никифорович З. А., Новосад Л. Я., Огійчук М.Ф., Очеретько Л. М., Павлова С. В., Письменний В., Півень М.П., Потапова О., Проданчук М. А., П’ятаченко Г. О. Редька О.В., Сахарцева І.І., Сахарцева Л. В., Свердан М. М., Сотников А. Е., Степанюк О. М., Сук П. Л., Ткаченко Н. М., Толстова Л. П., Фадеева М. В,. Фетисов Г. Г., Хмарук Ю. В., Хмельницьк В. Б., Хоменко Л. Н., Цилюрик Г.І., Чеботарьова Н. М., Шевченко А. Ф., Шиманська О., Ямборко Г. А., Яремко І.Й., Ященко Б.О.

Показати весь текст
Заповнити форму поточною роботою