Роль страхування в період переходу до ринкової економіки

Роль страхування в період переходу до ринкової економіки.

У цьому підручнику під економікою розуміється господарська система, що забезпечує задоволення індивідуальних і суспільних потреб людей життєвими благами.

Економіка — це безперервний процес відтворення товарів і послуг. Серед розмаїття продуктів економіки значне місце посі­дають страхові послуги. У попередніх підрозділах було показано, що страхування як форма захисту має багатовікову історію, але найінтенсивнішого розвитку набуває воно в умовах ринкової економіки.

Україна у складі колишнього СРСР зазнала дії майже 70-річного «експерименту» господарювання в умовах централізованої економіки. Він у цілому виявив значно менші порівняно з ринко­вою економікою можливості для ефективного функціонування господарської системи. Розпочата понад 10 років тому переорієн­тація на поступовий перехід нашої країни до економіки ринкового типу зумовила потребу здійснення глибоких реформ. У їх основі - серйозні структурні зміни форм власності, розвиток ринкового середовища.

В Україні формується власна модель ринкової економіки, що враховує ту ситуацію, в якій опинилася держава на момент ви­знання її політичне незалежною. Звідси закономірна поява особ­ливостей розбудови й окремих сегментів ринкової інфраструктури. Великої перебудови поряд з державними фінансами, банківською справою зазнало страхування. Воно стало налаштовуватися на потреби захисту підприємницької діяльності та вирішення соці­альних проблем, тобто наближатись до ролі, яку виконує страху­вання у країнах ринкової орієнтації.

У чому ж полягає роль страхування в ринковій економіці? Розглянемо головні напрямки прояву позитивного впливу стра­хування.

Страхування надає впевненості в розвитку бізнесу. В умо­вах формування приватної власності не можна централізовано в наказовому порядку керувати розміщенням фінансових ресурсів. Таке керування — справа окремого власника, причому діє він згідно зі своїми Інтересами, що постійно коригуються ситуацією на ринках товарів, цінних паперів, кредитів. Жодний власник не інвестує свого капіталу в розвиток виробництва тих чи інших то­варів або у сферу послуг, не врахувавши можливого ризику втрати авансованих ресурсів.

Завдяки переданню за окрему порівняно невелику плату відпо­відальності за наслідки ризикованих подій страховим організаці­ям інвестор упевнений, що в разі пожежі стихійного лиха або іншого страхового випадку завдані збитки будуть відшкодовані.

Страхування дуже важливе як для тих підприємств, що вже давно функціонують, так і для новостворених, або тих, що тільки організуються і ще не набули достатнього виробничого потенціа­лу та не нагромадили власних резервних фондів. Страхування не лише забезпечує відшкодування фактичних збитків, зумовлених певною подією. Наявність відповідної страхової угоди дає змогу впевненіше користуватися кредитом, щоб спорудити чи придбати необхідні засоби виробництва, поповнити товарну масу у торго­вельній мережі тощо.

Часто страхування сприяє появі й упровадженню нової техні­ки та технологій, наукових розробок.

Особливо велику роль може відігравати страхування в аграр­ному секторі. Тут надзвичайно багато ризиків, зумовлених приро­дними факторами, що призводять до великих втрат. Нині страхо­вий захист сільськогосподарських підприємств, а також фер­мерських господарств перебуває на дуже низькому рівні. Здійс­нення аграрної реформи зумовлює потребу серйозного посилення страхування на селі. Цьому має сприяти прийняте рішення про від­новлення обов’язкового страхування урожаю зернових культур та цукрових буряків підприємств усіх форм власності з частковим по­криттям витрат на страхові платежі за рахунок бюджету.

Ненормальним є становище, коли страхування ризиків ще нерід­ко ігнорують замовники, підрядчики та всі ті, хто пов’язаний зі спо­рудженням складних промислових, комунальних і транспортних бу­дівель і споруд.

Перспективним є якомога ширше застосування зарубіжного досвіду страхування втрат від переривання виробництва на час, потрібний для відновлення зруйнованих або пошкоджених стра­ховими випадками об'єктів.

Страхування прямо стосується розвитку міжнародного бізне­су. Україна — держава в центрі Європи, Тут перетинаються транспортні артерії, що сполучають Схід і Захід. Зростає товаро­обмін інших країн з нашою державою, збільшуються транзитні вантажопотоки. Страхування вантажів, туристів, транспортних засобів, інвестиційних проектів є необхідним компонентом фор­мування нормальних міжнародних відносин.

Цивілізований бізнес не можна уявити без страхування відпо­відальності партнерів за виконання контрактів, відповідальності товаровиробника за якість продукції та послуг, відповідальності роботодавця перед своїми працівниками, професійної відпові­дальності працівників за шкоду, завдану споживачам товарів та послуг. У підвищенні комерційної дисципліни велика роль нале­жить страхуванню юридичних витрат.

Отже, страхування майнових ризиків так само, як і розширен­ня страхування відповідальності, спрямовані на підтримку розви­тку комерційної діяльності. Від її стану залежить задоволення потреб споживачів матеріальних благ, наповнення дохідної час­тини бюджету.

Страхування дає змогу оптимізувати ресурси, спрямовува­ні на організацію економічної безпеки. Раніше вже йшлося про те, що страховий захист є проявом економічної безпеки фізичних і юридичних осіб. Серед багатьох форм страхового захисту стра­хуванню належить особлива роль. Воно дає змогу досягти раціо­нальної структури коштів, що спрямовуються на запобігання (або оперативне усунення) наслідкам стихії чи іншим чинникам, які перешкоджають діяльності тієї чи іншої особи.

Страхування, маючи великі можливості маневрування резер­вами, є важливою ланкою формування всієї системи економічної безпеки. Така роль стає реальною тільки за належного рівня розвит­ку страхової справи.

Тепер, коли страхуванням в Україні охоплено менш як 10% страхового поля, регулівна роль цього економічного важеля ще мало помітна, на відміну, наприклад, від більшості країн Євро­пейського союзу, США, Японії, де страхуванням охоплені прак­тично всі підприємства й громадяни.

Важко уявити на Заході підприємця, який ризикнув би зайня­тись тим чи іншим бізнесом, зігнорувавши страхування. Такі дії суперечили б здоровому економічному глузду.

Це особливо важливо для підприємств малого і середнього бі­знесу, які мають великі можливості для розвитку і в Україні.

Проілюструємо сказане таким прикладом. Нова фірма має на­мір здійснювати виїзну торгівлю спортивним одягом та взуттям. Підприємець для організації цього бізнесу має у своєму розпоря­дженні 60 тис. грн. При цьому 20 тис. грн потрібно авансувати на придбання спеціального автомобіля, а решту коштів спрямувати на закупівлю товару та інші витрати. Припустимо, що за такої структури розміщення капіталу підприємець отримуватиме сере­дньоденний прибуток у 500 грн протягом 250 днів на рік. Проте автомобільний транспорт характеризується як найбільш небезпе­чний.

Перед підприємцем постає проблема: що вигідніше — створи­ти власний резерв коштів на випадок термінової необхідності за­міни автомобіля чи вдатися до послуг страхової компанії? Уявімо ситуацію, що власник не застрахував автомобіль. У такому разі він матиме економію на страховій премії (наприклад, 8% від вартості автомобіля, тобто 1600 грн на рік).

Водночас утриматися від придбання страхового полісу озна­чає для підприємця необхідність зарезервувати з метою само­страхування транспортного засобу, а отже, значною мірою і без­пеки свого бізнесу, не менш як третину всього капіталу (20 тис. грн). Це суттєво зменшує фінансові результати діяльнос­ті. У даному випадку на авансований капітал буде отримано при­бутку не 125 000, а лише 83 330 грн. Крім того, зберігаючи резерв на депозитному рахунку, підприємець може розраховувати ще на отримання приблизно 5 тис. грн процентів. Отже, втрачений при­буток буде більшим за страхові платежі на 35 070 грн, або в 22 рази. Хоч приклад і умовний, але він добре відбиває ті перева­ги, які надає страхування.

Можливості страхування зростають із розширенням кола страхувальників, а це, у свою чергу, підвищує фінансовий потен­ціал страховиків. На посилення саме цих тенденцій слід очікува­ти в найближчій перспективі.

Чим вищий коефіцієнт освоєння страхового поля та чим більша концентрація страхових фондів, тим більші можливості для зниження ціни страхування.

Страхування забезпечує раціональне формування й викори­стання коштів, призначених для здійснення соціальних про­грам. Світовий досвід довів доцільність нагромадження і викори­стання коштів на соціальні програми страховим методом. Сформовані цим методом ресурси застосовуються як доповнення до державних ресурсів, спрямовуваних на фінансування освіти, охорони здоров’я, пенсійне забезпечення та деякі інші соціальні заходи.

Перевага страхового методу формування й використання коштів соціального спрямування полягає ось у чому. Він усуває знеособлення таких коштів, а завдяки цьому й зрівня­лівку в їх розподілі, коли однакові за розміром пенсії одер­жують головні конструктори та прибиральниці, підвищує відповідальність за якість медичних та інших соціальних по­слуг.

Створення завдяки страхуванню можливостей нагромадити кошти для виплати майбутніх пенсій, придбання житла, оплати витрат на навчання у вищому навчальному закладі сприяє тому, щоб кожний громадянин реалізував свої можливості і задоволь­нив потреби. У такому разі зменшується навантаження на держав­ний бюджет, а контроль за раціональним використанням коштів переноситься безпосередньо на споживача соціальних послуг і виплат.

Останнім часом в Україні йде підготовча робота до проведен­ня реформи соціального страхування. З деяких питань (страху­вання на випадок безробіття, страхування працівників від нещас­них випадків та ризикованої професійної діяльності) уже при­йняті відповідні законодавчі акти й розпочалася організація спе­ціальних фондів. У стадії завершення знаходяться умови прове­дення пенсійної реформи.

У страхуванні створюються значні резерви грошових ре­сурсів, які стають джерелом зростання інвестицій в економіку. Грошові резерви тим відрізняються від натуральних, що вони навіть і тоді, коли тимчасово виходять із обігу коштів конкретного підприємства-власника, не перестають «працювати» на нього та економіку країни в цілому.

Ресурси, які тимчасово вивільняються на одних підприємст­вах, через кредитну систему, ринок цінних паперів, інвестиційні товариства переходять у користування інших суб'єктів господа­рювання. Останні, у свою чергу, сплачують власникам залучених ресурсів відсотки — дивіденди.

Страхові компанії, отримуючи прибуток від інвестиційної дія­льності, дістають змогу знижувати тарифи на страхові послуги, збільшувати власні резерви, здійснювати відрахування до бю­джету, стимулювати персонал, збільшувати дивіденди своїх акці­онерів.

Акумульовані у страхових компаніях ресурси через систему інвестування сприяють розширенню виробництва або приско­ренню виконання інших програм. Це вигідно страхувальникам, страховим компаніям, банкам та іншим підприємницьким струк­турам і державі в цілому.

Отже, страхування має величезні можливості сприяти еко­номічному й соціальному розвитку країни, задовольняти ін­тереси щодо захисту майна та доходів як юридичних, так і фі­зичних осіб.