Формувальний експеримент.
Сутність та чинники формування пізнавальної активності дошкільнят в процесі ознайомлення з природою
Експериментування — вид специфічної діяльності, яка стимулює пізнавальну активність дитини. Зважаючи на те, що становлення пізнавальної активності відбувається по-різному на різних вікових етапах (у молодшому віці дитина звертається із запитанням «чому?» до дорослого, а старше дошкільня таке запитання ставить собі), то й характер взаємодії дорослого з вихованцями різного віку теж має бути різним… Читати ще >
Формувальний експеримент. Сутність та чинники формування пізнавальної активності дошкільнят в процесі ознайомлення з природою (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Експериментування — вид специфічної діяльності, яка стимулює пізнавальну активність дитини. Зважаючи на те, що становлення пізнавальної активності відбувається по-різному на різних вікових етапах (у молодшому віці дитина звертається із запитанням «чому?» до дорослого, а старше дошкільня таке запитання ставить собі), то й характер взаємодії дорослого з вихованцями різного віку теж має бути різним.
При цьому дорослий має спрямовувати пізнавальну активність дітей на конкретні предмети та явища.
Кожний рівень пізнавальної активності зумовлений своїми причинами, тож і робота з дітьми відповідно потребує різних видів взаємодії з ними дорослих (насамперед вихователя та батьків) [4, с. 8].
Діти з високим рівнем пізнавальної активності самостійно виділяють для себе пізнавальне завдання та здійснюють цілеспрямований пошук, установлюючи при-чинно-наслідкові зв’язки та відношення. Вони висувають кілька можливих варіантів, обґрунтовують, оцінюють події, активно розв’язують можливі конфлікти, намагаються з’ясувати причини того, що трапилося, та шляхи виходу із ситуації, легко відтворюють хід подій у минулому та передбачають, як вони складуться в майбутньому.
Діти із середнім рівнем пізнавальної активності розуміють характер зображених подій, але не вміють установити їх причини, виражають своє ставлення не до самої ситуації, а тільки до окремих персонажів, виділяють тільки одну причину того, що трапилося, і вважають її єдиною. Ставлять багато запитань замість самостійного пошуку відповідей.
Діти з низьким рівнем пізнавальної активності обмежуються переліком зображених персонажів або дій без установлення залежності чи зв’язку між ними. Вагаються у визначенні причин подій. Тактика взаємодії вихователя з дітьми, які мають різний рівень розвитку пізнавальної активності, вказана в таблиці 1 [4, с. 8].
Рівні розвитку і причини недостатнього розвитку пізнавальної активності. | Тактика взаємодії вихователя з дітьми. |
1. Високий рівень Достатньо сформована пізнавальна активність. | Уважно вислуховувати дітей, заохочувати їхні розповіді типу «Що ти бачив?», «Розкажи, про що нове ти дізнався», «Як ти гадаєш, що буде, коли зробити…», «Спробуй». (Ця робота має привести до відповіді на запитання: «Як ти робитимеш це?»). |
ІІ. Середній рівень Недостатньо сформовано пізнавальний інтерес та ініціативу. Недостатньо розвинені мислительні операції. Несформована довільність пізнавальних процесів. Несформоване вміння сприймати та розв’язувати завдання. | Спрямовувати пошук: ''Відшукай дерев’яні, металеві та інші предмети у групі (в інших місцях)" . Вправляти з порівнянні, аналізі, синтезі, узагальненні під час ігор та виконання дидактичних вправ Спостерігати, як дитина взаємодіє з однолітками у мікрогрупі, залучати її до обговорення проблем, розв’язання запропонованих ситуацій. Учити виділяти завдання в різних іграх, діяльності: про що треба дізнатися, що знайти. Чітко формувати способи розв’язування завдань. |
ІІІ. Низький рівень Недостатньо розвинені пізнавальні процеси. Відсутнє довірче спілкування з дорослими ; | Спонукати дитину до діяльності: «Я хочу зробити… — Допоможи мені» ; " Ходімо разом подивимося, чи справді…" . Спонукати до взаємодії з іншими дітьми. Давати конкретні завдання. Залучати до ігор, що сприяють розвиткові психічних процесів. Створювати позитивний психологічний клімат для спілкування з однолітками. |
Для дошкільняти важливо не що робити, а — з ким. Тому педагог має заслужити довірче ставлення до себе з боку дітей та вважати це головною умовою розвитку пізнавальної активності своїх вихованців. Плануючи та організуючи дитяче експериментування, вихователь ставить мету, добирає потрібні матеріали, створює проблемну ситуацію, визначає пошукові дії дітей, а потім неухильно дотримується визначеної тактики взаємодії з дітьми.
Під час опитування, із відповідей дітей я зрозуміла, що діти володіють низьким рівнем знань про Червону книгу, тому в своїй подальшій роботі, я провела з ними бесіду, яка була першим кроком збагачення знань, де розповіла що таке Червона книга, чому її так називають, назвала і наочно показала найвідоміших тварин і рослин, які занесені до Червоної книги. Як виявилось, діти знали назви цих рослин і тварин, але не знали, що їх мало і що занесені до Червоної книги. Разом із дітьми дійшли висновку, що Червона книга створена з метою охорони і збереження рослин і тварин, тому що їм загрожує зникнення внаслідок людської діяльності. Підвела дітей до висновку, що Червона книга є ніби сигналом, який має своєчасно повідомити про небезпеку, збудити в людині тривогу за подальшу долю природи.
Метою бесіди було дати дітям знання про Червону книгу і, щоб їхні серця не залишились байдужими, щоб в них було бажання їх оберігати.
І дійсно, коли вони бачили малюнки, впізнавали рослини, які бачили, то радісно викрикували, що їх бачили.
Потім, ми грали в дидактичні ігри, де одна група дітей повинна була вибрати серед тварин тих, які відносяться до Червоної книги, а інша група серед рослин вибирала ті, які занесені до Червоної книги.
Наступним кроком здобуття знань була подорож до країни Первоцвітів (Додаток 1).
Діти на малюнках бачили ці квіти, коротко про кожну я розповіла, а про первоцвіти, які найбільш привернули дитячу увагу, розповіла ще легенди, які дуже сподобались дітям, а особливо Ігнату.
На мій погляд, було потрібно провести заняття, де б діти більше дізналися про воду, про її властивості, стани, про явище кругообігу води у природі (Додаток 2). В кінці цього заняття в декількох дітей виникли запитання щодо грунту, тому я вирішила наступне заняття провести на тему «Грунт» (Додаток 3). Метою цього заняття було сформувати поняття «грунт», ознайомити дітей із складом грунту, його властивостями, із процесом утворення грунту та виховувати дбайливе ставлення до природи, проводили досліди, що дітям дуже сподобалось, вони із зацікавленням брали участь.
Потім проводилась бесіда з елементами розповіді про значення грунту і його охорону.
Без грунту не було б ні рослин, що живуть на суші, ні тварин, ані людей. Давайте поміркуємо чому.
— Для чого грунт рослинам?
У грунті рослини закріплюються корінням і вбирають з нього воду з розчиненими в ній речовинами.
— Що дає грунт тваринам?
Для багатьох тварин грунт є домівкою. У грунті живуть комахи та їхні личинки, черв’яки, кроти, землерийки. Тварини живляться рослинами, що виросли в грунті.
— Чи потрібний грунт людям?
Без грунту не стало б продуктів харчування. Недарма кажуть, що грунт дорожчий від золота. Без золота люди жили б, а без грунту — ні.
— Процес утворення грунту складний і довготривалий. Тому грунт треба охороняти. Що ж загрожує грунту?
Грунту загрожує руйнування, забруднення і виснаження.
- — Поміркуйте, як і чим можуть руйнуватись грунти?
- — Вода, що утворюється під час танення снігів і сильних злив, стікає по схилах розораних горбів і розмиває грунт. При цьому утворюються яри і змивається найродючіший верхній шар грунту.
- — Як можна запобігти утворенню ярів?
- — Похилі місцевості орють поперек схилів. На дуже крутих схилах засівають багаторічні трави, які корінням закріплюють грунт і захищають його від розмивання.)
- — Великої шкоди завдають грунту вітри. Дуючи з великою силою, вони здувають верхній родючий шар грунту. Щоб запобігти руйнуванню грунтів вітрами, люди насаджують лісозахисні смуги, що стримуючи вітри.
- — Чим забруднюються грунти?
- (Отрутохімікатами, які люди використовують для боротьби із шкідниками сільського господарства, відходами промисловості, сміттям.)
- — Як ви розумієте вислів «виснажений грунт»? (Це грунт, у якому залишилось мало перегною.)
- — Як можна збільшити кількість перегною в грунті?
- (Кількість перегною можна збільшити, вносячи у грунт добрива.)
- — Що ще роблять люди, щоб підвищити родючість грунту? (Підвищення родючості грунту забезпечується його переорюванням, розпушуванням, поливом).
Після цього, пізніше, провела дидактичну гру, де діти дивились на картинки, які я підготувала, і говорили як вони пов’язані з грунтом. Наприклад, зображений кріт, діти говорять, що грунт для дітей є домівкою, сміття — забруднює грунт і т.д.
Протягом тижня проводились дидактичні ігри, де закріплювались різні теми, які вивчались.