Фразеологічні одиниці

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ХЕРСОНСЬКА МІСЬКА РАДА ХЕРСОНСЬКИЙ АКАДЕМІЧНИЙ ЛІЦЕЙ ПРИ ХДУ ФРАЗЕОЛОГІЧНІ ОДИНИЦІ

КУРСОВА РОБОТА ВиконавецьДмитриченко Ганна Юріївна учениці ІІ курсу англо-німецького класу, спеціальність «Англійсько-німецька філологія»

Науковий керівник

Старший викладач В. Демецька ХЕРСОН — 2010

ЗМІСТ ВСТУП РОЗДІЛ I. ПРОБЛЕМИ АНГЛІЙСЬКОЇ ФРАЗЕОЛОГІЇ ТА ПІДХОДИ ДО ЇЇ ВИВЧЕННЯ

1.1 Підходи до вивчення фразеологічних

1.2. Поняття ідіоматичність РОЗДІЛ ІІ. КЛАСИФІКАЦІЯ ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ

2.1. Семантична класифікація В.В. Виноградова

2.1.1 Фразеологічні зрощення

2.1.2 Фразеологічні єдності

2.1.3 Фразеологічні сполучення

2.2 Дієслівні фразеологізми

2.3.Субстативні фразеологізми ВИСНОВКИ СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРТУРИ ВСТУП Фразеологічні одиниці представляють найбільш мальовничу й виразну частину словникового складу мови, що відображають звичаї, традиції народу, згадки про його історію, фольклор. Фразеологія, як стверджують лінгвісти, — найбільш демократична складова словника, узята із глибин мови народу.

Фразеологічні одиниці характеризуються подвійним смислом, і значення складових слів стійкого словосполучення створюють певну картину, але фактичне значення всієї одиниці має мало, або й нічого спільного із цією картиною, створюючи цілком новий образ.

Багато фразеологізмів утворилося на основі спостережень за поведінкою, зовнішнім виглядом, життям тварин. Саме це пояснює наявність у мові великої кількості фразеологічних одиниць із зоосемічним компонентом, що й зумовило вибір даної теми для написання курсової роботи.

Проблема, що досліджується в курсовій роботі, виділенням характерних рис англійських фразеологічних одиниць із зоосемічним компонентом, їхніх лексичних та семантичних особливостей.

Актуальність обраної теми полягає, по-перше, в орієнтованості сучасних лінгвістичних досліджень на вивчення особливостей мовної концептуалізації знань та уявлень людини про довкілля, по-друге, у необхідності виявлення національної специфіки та міжмовних подібностей у семантиці лексичних одиниць в англійській і українській мовах, по-третє, у встановленні закономірностей функціональних змін, які супроводжують перенесення значень назв тварин, у неспоріднених мовах.

Метою дослідження є вивчення фразеологічних одиниць із зоосемічним компонентом. Відповідно до даної мети ставляться наступні завдання:

1. Виявити основні проблеми англійської фразеології;

2. Вивчити різні підходи до вивчення фразеологічних одиниць;

3. Розглянути різні фразеологічні концепції;

4. Описати семантичні характеристики фразеологічних одиниць зоонімів.

Об'єктом дослідження є зоосемізми — закріплені в системі мови переносні значення назв тварин, які об'єктивують в англійській і українській мовах типізовані знання та уявлення про фауну в проекції на людину.

Предметом дослідження є сутність зоонімів як компонентів фразеологічних одиниць англійської мови.

Методологічну основу дослідження складають положення лінгвокраїнознавства, лексикології, семантики, стилістики, граматики, фонетики щодо галузі фразеології.

Основні методи дослідження: теоретичний аналіз літератури; метод суцільної ибірки; критичний аналіз досліджень із даної проблеми; системний аналіз; метод типологічного зіставлення.

Матеріалом дослідження слугують близько 250 фразеологічних одиниць з анімальним компонентом, укладені шляхом суцільної вибірки з англійських та українських фразеологічних, тлумачних, перекладних та інших словників, як-от Англо-український фразеологічний словник під ред. Баранцева К. Т., Англо-русский фразеологический словарь под ред. Кунина А. В., New Webster’s Dictionary та ін.

Теоретичне значення роботи визначається тим, що вона є внеском у дослідженні фразеологічних одиниць.

Практичне значення нашої роботи полягає в тому, що її можна буде використовувати в подальшій роботі над даною темою і досягти деяких результатів.

Структура курсової роботи. Дослідження складається зі вступу, основної частини, яка поділена на 2 розділи та 5 підрозділів, висновків та списку використаної літератури, який нараховує … джерела.

РОЗДІЛ 1. ОСНОВНІ ПРОБЛЕМИ АНГЛІЙСЬКОЇ ФРАЗЕОЛОГІЇ ТА ПІДХОДИ ДО ЇЇ ВИВЧЕННЯ

1.1 Підходи до вивчення фразеологічних одиниць Вихідною передумовою лексикології як науки є твердження про те, що лексика будь-якої мови не є механічною сукупністю слів, а є певною системою, елементи, якої співвідносні та взаємозв'язані, підпорядковані внутрішнім закономірностям цієї системи. Цілком природно, що з лексикологією пов’язана така лінгвістична наука, як фразеологія (від грецького phrasis — вираз, зворот, вислів і logos — вчення), що досліджує лексико-семантичну сполучуваність слів, стійкі мовні звороти, фразеологізми, однією з найважливіших властивостей яких є відтворюваність їх цілісних мовних одиниць. Із цього погляду фразеологічні одиниці аналогічні одиницям лексичним (словам), отже, і фразеологія як наука цим самим зближується з лексикологією.

В.В. Єлисеєва зазначає, що, не зважаючи на те, що фразеологічні одиниці являють собою сполучення слів, вони озглядаються лінгвістами з позицій не синтаксису, як вільні сполучення, а лексикології. Причиною цього є, по-перше, те, що у вільному словосполученні можлива заміна будь-якого компоненту в рамках цієї моделі, а у фразеологічному сполученні зв’язок між компонентами жорсткий і заміна одного з них є неможливою без зруйнування смислу всієї одиниці. Інша причина, через яку фразеологічні одиниці відносяться до об'єктів лексикологічного дослідження, — наявність у такого сполучення спільних рис зі словом. Як і слово, фразеологічна одиниця не утворюється в процесі мовлення з одиниць більш низького рівня, а відтворюється готовим блоком.

Ця ознака вказує на те, що у фразеологічній одиниці, як і в слові, міститься єдине лексичне значення. Отже, фразеологічна одиниця являє собою не модельоване сполучення, пов’язане семантичною єдністю.

Аналізуючи фразеологічний склад мови, О.В. Кунін дає таке визначення: «Фразеологічна одиниця — це стійке сполучення лексем із повністю або частково переосмисленим значенням».

Т.І. Арбекова: «Фразеологічна одиниця — це сполучення слів з низьким показником комбінаторності, який зумовлений структурно-системними особливостями компонентів (чи одного з них) або особливим характером відношення словосполучення до дійсності, а також з'єднанням цих двох факторів» [4.

Фразеологічним одиницям (далі скорочено ФО) притаманні певні особливості. Н. Н. Амосова вказує на чотири характерні особливості, визначені У.Дж.Боллом:.

1. ФО не допускає відчутних змін у порядку та складі слів за винятком граматичних змін (переважно в категорії роду та часу) або тих випадків, коли існують визначені загальновживані її варіації.

2. ФО не можуть формуватись на основі помилкової аналогії (на основі ідіоми «to be partial to a glass of wine with one’s lunch" — «полюбляти хильнути чарку за сніданком» не можна утворити ідіому «to be impartial to brandy» в значенні «не любити бренді»).

3. ФО має раз і на завжди встановлене значення.

4. За винятком тих випадків, коли контекст здатен показати зміст ФО, її зміст переважно не можна вгадати.

Поняття ідіоматичності не є чітко визначеним. Деякі лінгвісти вважають, що термін ідіоматичність вимагає пояснення. Існувала точка зору, що словосполучення, яке не піддавалось дослівному перекладу, вважалося ідіоматичним. Звідси випливає, що якщо ідіоматичність розглядати як основну характерну рису ФО, то одні й ті ж словосполучення англійської мови можуть вважатись ідіоматичними тими людьми, які розмовляють українською мовою, і неідіоматичними — тими, чия рідна мова містить аналогічні словосполучення. Наприклад, на думку мовців української мови, словосполучення to take tea, to take care, etc належать до фразеології, оскільки їх український переклад (пити чай, піклуватися) не має еквівалента дієслову take. А люди, що розмовляють французькою мовою, не знаходять нічого ідіоматичного в цих словосполученнях, оскільки у французькій мові існують подібні лексичні одиниці. Такий підхід до ідіоматичності Гінзбург пропонує назвати інтерлінгвістичним, оскільки він включає порівняння двох різних мов.

1.2 Поняття ідіоматичність Термін ідіоматичність розуміють як брак мотивації з точки зору тих, для кого дана мова є рідною. Оскільки ми маємо на увазі англійську мову, це означає, до фразеології належать лише ті словосполучення, які вважаються англійцями немотивованими, наприклад: red tape, to kick the bucket та подібні. Цей підхід, як наголошено, називають інтралінгвістичним.

Інакше кажучи, судити про ідіоматичність слід у межах мови, а не поза її межами.

Переосмислення значення, стійкість складу, раз і назавжди встановлене значення etc. є характерними особливостями фразеологічних одиниць. Один із цих факторів — а саме, часткове чи повне переосмислення значень компонентів ФО є необхідною (хоча й недостатньою) умовою наявності в них образності. Саме завдяки цьому фактору можна говорити про образність, як про характерну рису більшості фразеологізмів:

to go off at half-cock — діяти чи говорити необмірковано;

back the wrong horse — прорахуватися;

tell it to the grey horses — розкажи про це комусь іншому.

Створення ефекту образності досягається завдяки використання метафори, метонімії, порівняння:

white horses (хвилі); to kill two birds with one stone; to change horses in the midstream; red as a lobster/ as a turkey-cock; to buy a pig in a poke.

РОЗДІЛ 2. КЛАСИФІКАЦІЯ ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ Щодо класифікації ФО, вчені, спираючись на ті чи інші ознаки ФО, дотримуючись певних принципів (семантичного, функціонального, граматичного, генетичного тощо), запропонували низку класифікаційних схем, що використовуються в теоретичній та методичній літературі.

2.1 Семантична класифікація В. В. Виноградова Широкого визнання в мовознавстві здобула семантична класифікація, опрацьована В. В. Виноградовим. Вона базується на мотивації ФО, тобто на відносинах, які існують між значенням цілого та значеннями компонентів. Ступінь мотивації залежить від можливості зміни форми чи порядку компонентів та заміни цілого одним словом. Залежно від типу мотивації В. Виноградов пропонує три типи ФО:

фразеологічний одиниця англійський ідіоматичність

2.1.1 Фразеологічні зрощення Вони представляють найвищий ступінь злиття. Це зворот, який давно склався в мові та є зазвичай емоційно забарвленим. Значення цілого повністю поглинуло значення компонентів своїми експресивними та емоційними властивостями. Ось декілька прикладів фразеологічних зрощень: to rain cats and dogs; to bell the cat; to cry wolf; a fine kettle of fish; for the birds. Загальний смисл виразу ніколи не дорівнює сумі значень його елементів. Проте одна й та сама ФО може виявитися мотивованою для однієї людини (у такому випадку вона розглядатиметься як фразеологічна єдність) і немотивованою для іншої (тоді вона були вважатися фразеологічним зрощенням).

2.1.2 Фразеологічні єдності

Їх у мові набагато більше. Вони теж є семантично неподільними ФО, але їх цілісне значення вмотивоване значенням компонентів. До цього розряду В. В. Виноградов долучає «фразові штампи, кліше, типові для різних літературних стилів та літературні цитати, крилаті вирази, народні прислів'я та приказки»: when the cows come home; as well be hanged for a sheep as for a lamb; to lock the stable door after the horse is stolen; to look a gift horse in the mouth; a big bug; a fish out of water; to ride the high horse etc.

2.1.3 Фразеологічні сполучення Вони є не лише мотивованими, але й містять один компонент, вжитий у його прямому значенні, тоді як інший вжитий метафорично, наприклад: to meet the requirement. У фразеологічних сполученнях можливі заміни, які не руйнують значення метафоричного елементу: to meet the necessity, the demand. Ці заміни не є синонімічними й значення цілого змінюється, тоді як значення дієслова залишається незмінним.

2.2 Дієслівні фразеологізми Дієслівними називають ФО з узагальненою семантикою процесуальної ознаки, об'єктивованою в дієслівних граматичних категоріях виду, стану, способу, особи, часу. У реченні дієслівні ФО виконують синтаксичну функцію присудка.

Основні підкласи:

1. Найчисельніший підклас становлять ФО зі структурою V+N. To shoot (throw) the bull, to play the hog, to see the elephant, to play the bear, to raise/wake snakes, to smell a rat. До цього ж підкласу відноситься підвид фразеологізмів з препозитивним розширенням іменника присвійним займенником: V+pron.+N: To eat smb’s toads, to cook somebody’s goose.

2. V+adj.+N, постійним компонентом яких є прикметник: to beat/flog a dead horse, to back the wrong horse.

3. V+N+prep.+N: Take the bear by the tooth, take the bull by the horns, to let the cat out of the bag. Також сюди відносимо ФО розширені за рахунок прикметників чи присвійних займенників: To help a lame dog over a stile, to have bats in one’s belfry.

4. V+N+N: To die a dog’s death, to be bee’s knees.

5. V+comp.+V: порівняльний компонент «like/as». To shrut/swell like a turkey-cock, to act as a chameleon, to run like a deer/hare/rabbit, to grin like a Cheshire cat.

6. V+and+V, а також складні ФО зі структурою V+N+and+V+N із розширенням іменників: To give a dog a bad/ill name and hang him, to run with the hare and hunt with the hounds, to strain at a gnat and swallow a camel.

7. Цей список доповнюється й іншими структурами на кшталт V+prep.+N; V+N+adv; V+N+prep. та ін.

2.3 Субстантивні фразеологізми Субстантивними називаються ФО з узагальнено-предметною семантикою, об'єктивованою в граматичних категоріях роду, числа та відмінка. У реченні субстантивні ФО виконують синтаксичні функції підмета, іменної частини складеного присудка або додатка.

Виділяються такі підкласи субстантивних ФО:

1. ФО зі структурою Adj.+N і атрибутивним зв’язком між компонентами: An early bird, a fair fish, a lazy/dirty/big dog, a fat cat, a white elephant. N+N: An animal spirit, a publicity hound.

2. N+prep.+N з можливим розширенням за рахунок прикметників:A wolf in sheep’s clothing, a jackdaw in peacock’s feathers (N+prep.+N+N), a cuckoo in the nest, a beggar on horseback.

3. Part. I (II)+N: A lost sheep, a willing horse. Також можливі й інші конструкції.

ВИСНОВКИ Значне місце в лінгвістичних дослідженнях займає фразеологіярозділ лексикології, у якому вивчаються семантичні, морфологічні, синтаксичні й стилістичні особливості фразеологізмів.

Проблемами фразеології займалось багато науковців, серед них Ш. Баллі, Л. Сміт, Ч. Хоккет, І.О. Бодуен де Куртене, О.В. Кунін, В. В. Виноградов, О. О. Потебня, І.В. Арнольд, Т.І. Арбекова, Є.Ф. Арсентьєва, В. Д. Ужченко, та інші.

Учені й досі не дійшли єдиного висновку щодо багатьох питань фразеології.

Одним зі спірних питань є термінування мовної одиниці, що є першоелементом фразеології. У даному дослідженні ми надали перевагу терміну фразеологічна одиниця. Ще одне спірне питання фразеології стосується її об'єкту.

Виділяються різні підходи вчених. Одні вважають, що фразеологи повинні вивчати тільки словосполучення. Інші розширюють сферу фразеології за рахунок прислів'їв, приказок, крилатих висловів, афоризмів та інших мовленнєвих утворень.

Багато фразеологізмів утворилося на основі спостережень за поведінкою, зовнішнім виглядом, життям тварин.

ФО із зоосемічним компонентом характеризуються подвійним смислом, і значення складових слів стійкого словосполучення створюють певну картину, але фактичне значення всієї одиниці має мало, або й нічого спільного із цією картиною, створюючи цілком новий образ.

Щодо класифікації ФО, вчені, спираючись на ті чи інші ознаки ФО, дотримуючись певних принципів (семантичного, функціонального, граматичного, генетичного тощо), запропонували низку класифікаційних схем, що використовуються в теоретичній та методичній літературі.

У даному дослідженні нами було опрацьовано такі класифікації:

1. Семантична класифікація, розроблена В. В. Виноградовим, в основі, якої лежить поділ ФО на 3 типи залежно від рівня мотивації. В. В. Виноградов виділяє фразеологічні зрощення, фразеологічні єдності та фразеологічні сполучення.

2. Структурно-семантична класифікація О.В. Куніна, який виділив такі типии ФО: номінативні ФО, номінативно-комунікативні ФО, вигукові і модальні ФО, комунікативні ФО.

3. Щодо структурної класифікації ФО, то І.В. Арнольд найдетальніше розробила класифікацію ФО згідно їх граматичної структури. Вона класифікує їх так: ФО, що функціонують як іменники; ФО, що функціонують як дієслова; ФО, що функціонують як прикметники; ФО, що функціонують як прислівники; ФО, що функціонують як прийменники; ФО, що функціонують як вигуки.

4. Структурні типи ФО Є.Ф. Арсентієвої (I. ФО зі структурою словосполучення: 1) дієслівні ФО; 2) субстантивні ФО; 3) ад'єктивні ФО; II. ФО зі структурою речення) та І.В. Корунця (поділ ФО на ідіоми речення, ідіоми словосполучення та ідіоми слова).

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Алефіренко М.Ф. Теорeтичні питання фразеології. — Харків: «Вища школа», 1987. — 134 с.

2. Амосова Н. Н. Основы английской фразеологии. — Л.: Изд-во ЛГУ, 1963. -130 с.

3. Антрушина Г. Б., Афанасьева О. В., Морозова Н. Н. Лексикология английского языка: Учебное пособие для студентов. — М.: Дрофа, 2005. — 286, c.

4. Арбекова Т. И. Лексикология английского языка (практический курс). Учеб. пособие для 2−3 курсов ин-тов и фак. иностр. яз. — М.: «Высшая школа», 1977. — 240 с.

5. Алимов В. В. Теория перевода. Перевод в сфере профессиональной коммуникации: Учебное пособие. Издательство 3-е. — М., 2005. — 225с.

6. Амосова Н. Н. Основы английской фразеологии. — М.: Высш. шк., 1989. — 263с.

7. Антрушина Г. Б., Афанасьева О. В. Лексикология английского языка. — М.: Высш. образование, 1988. — 288с.

8. Арбекова Т. И. Лексикология английского языка// Учебное пособие для II — III курсов. — М.: Высш. шк., 1997. — 240с.

9. Арнольд И. В. Лексикология современного английского язика: Издание 2-е. — М.: Высш. шк., 1973. — 303с.

10. Архангельский В. Л. Устойчивые фразы в современном русском языке. — Ростов-на-Дону, 1964. — 193с.

11. Береговская Э. М. Об определении и классификации синонимов// Сборник научных трудов, 1962. — № 8. — С. 63 — 80.

12. Берловська В. Д., Гребінник Г. Ю. Англійська загальнонаукова лексика і фразеологія// Навч. посіб. для аспірантів. — Харків, 2006. — 165с.

13. Білоноженко В.М., Гнатюк І.С., Винник В. О. Фразеологічний словник української мов: В 2-х т. — К.: Наукова думка, 1993. — 369с.

14. Будз О. М. Критерії визначення антонімів// Іноземна філологія: Випуск 50 — Львів, 1978. — 198с.

15. Бурлакова В. В. Основы структуры словосочетания в современном английском языке. Издательство Ленинградского университета. — Ленинград, 1975. — 565с.

16. Василюк І.М. Фразеологізми як одиниці міжмовної комунікації// Вісн. Житомир. держ. ун-ту ім. І. Франка. — 2004. — № 17. — С. 102 — 105.

17. Ващенко В. С. Фразеологізація компаративних зворотів// Мовознавство. — 1975. — № 4. — С. 34 — 40.

18. Виноградов В. В. Об основных типах фразеологических единиц в русском языке. — М., 1986. — 342с.

19. Виноградов В. В. Лексикология и лексикография. — М., 1977. — 254с.

20. Гак В. Г. Фразеология, образность и культура// Советская лексикография. Сборник статей. — М., 1988. — С. 159 — 169.