Технологія виробництва консервів

Технологія виробництва консервів (реферат, курсова, диплом, контрольна)

КурсоваДопомога в написанніДізнатися вартістьмоєї роботи

Для переробки великої кількості сировини встановлена лінія, яка складається з високопродуктивного сучасного обладнання. В основному використовується безперервно діюче обладнання, це сприяє підвищенню якості продукції. В результаті ліквідації зупинки машин і агрегатів виключається затримка продукції між операціями, ліквідуються затрати часу на виконання допоміжних операцій і за рахунок цього… Читати ще >

Рецептура, кг на 1000 кг продукту

Вміст сухих речовин в протертій сировині, %

Втрати і відходи сировини, %

Норма витрат сировини:

кг на 1000 кг

Вступ

Консервна промисловість в Україні - одна з головних галузей народного господарства, яка забезпечує населення продуктами харчування. Асортимент продукції консервної промисловості досить значний, так як сировиною галузь забезпечена повністю. Але для успішного конкурування з іноземними виробниками консервованої продукції вітчизняна промисловість повинна досягти певного рівня по ефективності технологій і якості готової продукції. Для цього необхідно впровадження прогресивних технологій, використання сучасного обладнання, розробка нових методів обробки плодоовочевої сировини. За цих умов стане можливою конкуренція вітчизняного виробника як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринку.

Для успішного вирішення вищезгаданих проблем важливим є вдосконалення технології виробництва багатьох видів консервів.

В даному проекті пропонується технологія виробництва чорної смородини протертої з цукром, яка розроблена з урахуванням сучасних вимог до якості готової продукції. Плоди і ягоди, протерті з цукром, е дуже популярним продуктом споживання. Вони мають високі смакові якості. Крім того, чорна смородина є джерелом вітаміну С, в ній міститься 200−270 мг на 100 г аскорбінової кислоти, що є найвищим показником серед ягідних культур.

Технологічний процес є прогресивним завдяки повній механізації і автоматизації виробництва, а також безвідходній технології (відходи використовують на виготовлення інших продуктів). Також важливим є введення постійного контролю якості сировини, матеріалів і готової продукції на всіх етапах технологічного процесу, що дозволяє випускати конкурентоспроможну продукцію з високими показниками якості.

1. Характеристика сировини і допоміжних матеріалів

1.1 Сорти

Для виробництва чорної смородини протертої з цукром, рекомендовані наступні сорти: Неаполітанська, Лакстона, Лія плодородна, Білоруська солодка, Перемога, Пам’ять Мічуріна.

Неаполітанська. Ягоди досить крупні, невирівняні, по 8−10 в кетязі. Смак кислий. Містить вітаміну С 140−318 мг на 100 г, цукрів — 9,46−9,76%, кислот — 3,21−3,3%. Строк достигання пізній.

Лакстона. Ягоди більше середнього розміру (маса 0,9 г), чорні, шкірка тонка, в кетязі 7−9 ягід. Смак солодкий з кислотою, аромат слабкий. Містить вітаміну С 220−230 мг на 100 г, цукрів — 8,22−8,7%, кислот — 2−2,1%. Строк достигання пізній.

Лія плодородна. Середня маса ягід 0,6−0,7 г, в кетязі 5−9 ягід. Забарвлення чорне, шкірка товста, смак кисло-солодкий. Містить вітаміну С 200−270 мг на 100 г, цукрів — 7,8−9,8%, кислот — 3,3−3,8%. Строк достигання середньоранній.

Білоруська солодка. Кетяги середньої довжини, ягоди дуже крупні, блискучі. Містять вітаміну С 188 мг на 100 г. Строк дозрівання середній.

Перемога. Ягоди чорні, крупні, округлі, масою 0,7−1 г, шкірка середньої щільності. Кетяги середньої довжини, місить 7−9 ягід. М’якуш зеленуватий, соковитий, кисло-солодкий. Містить вітаміну С 167 мг на 100 г, цукрів 9−10%, кислот 2,7−2,9%.

Пам’ять Мічуріна. Ягоди середнього розміру, чорні, округлі, по 7−8 шт. в кетязі. Шкірка тонка. Смак кисло-солодкий, строк достигання ранній. Містить вітаміну С 152−179 мг на 100 г, цукрів — 9,3−11,4%, кислот 3−3,5% [1, 2].

1.2 Хімічний склад та харчова цінність сировини

Особливістю плодів ягідних культур, зокрема чорної смородини, є виска оводненість їх тканини і порівняно низький вміст поживних речовин (таблиця 1.1) [3, 4].

Таблиця 1.1 Вміст деяких компонентів хімічного складу плодів чорної смородини (%)


Води	Цукрів	Кислот	Пектинових речовин	Дубильних речовин, мг на 100 г	Аскорбінової кислоти, мг на 100 г
80,9−85,2	7,3−12,0	2,0−4,3	0,6−1,9	170−360	110−267

До речовин захисного характеру відносять поліфеноли, в тому числі антоціани і лейкоантоціани, а також органічні кислоти. В плодах смородини переважає лимонна кислота, крім того, присутні щавлева, янтарна, бензойна та інші кислоти.

Плоди багаті на пектинові речовини з дуже доброю желюючою здатністю. Дубильних речовин також досить багато. Переважаючими їх компонентами є катехіни (65−80% загальної кількості), виділені і інші фенольні сполуки: фенольні кислоти (галова, кумарова, кавова), флавоноїди, глікозиди (похідні кверцетину і мірицетину), лейкоантоціани, антоціани. Багато з цих речовин мають високу Р-вітамінну активність, яка вдало поєднується з високим вмістом вітаміну С. Досить значний вміст в плодах фолієвої кислоти (0,1−0,6 мг на 100 г) і каротиноїдів.

Мінеральний склад різноманітний, але найбільше значення плоди мають як джерело калію, магнію, заліза та ін.

З інших біологічно активних речовин в плодах містяться ароматичні речовини, кумарини та ін. Чорна смородина, яка використовується для переробки, повинна містити 11−12% сухих речовин.

1.3 Стандарти на сировину і допоміжні матеріали

Чорна смородина повинна відповідати вимогам ГОСТу 6829 «Смородина чорна свіжа. Технічні умови». Чорна смородина по якості повинна відповідати нормам, вказаним в таблиці 1.2.

Таблиця 1.2 Органолептичні і фізико-хімічні показники чорної смородини


Найменування показника	Норма для ягід
	Без кетягів	в кетягах
1. Зовнішній вигляд	Одного помологічного сорту, свіжі, чисті, сухі, знімальної стиглості, однорідного забарвлення, без механічних пошкоджень, пошкоджень шкідниками і хворобами, без плісняви, загнивання, запарювання, стороннього смаку і запаху	Одного помологічного сорту з одночасним дозріванням ягід в кетягах, свіжі, чисті, сухі, однорідного забарвлення, без механічних пошкоджень і пошкоджень шкідниками і хворобами, без плісняви, загнивання і запарювання, без стороннього смаку і запаху
2. Вміст ягід, % від маси, не більше:
таких, що не досягли нормального забарвлення, але не зелених
розчавлених
таких, що відділилися від кетягів	;
3. Вміст залишків кетягів і листя, в % до маси, не більше	0,3	0,2

Вода питна повинна відповідати вимогам ГОСТ 2874 «Вода питьевая. Гигиенические требования и контроль за качеством». Вода, яку використовують для миття, бланшування, повинна відповідати санітарним нормам на питну воду, що являє собою комплекс органолептичних, фізичних і хімічних показників її якості. Вона має бути прозорою, безбарвною, приємною на смак, без запаху. Запах і присмак при температурі 20 °C і при підігріванні до 60 °C не повинні перевищувати 2 бали. За бактеріологічними показниками вода повинна мати6 колі-титр — не менше 300; колі-індекс — не більше 3. Анаеробних мікроорганізмів у воді не повинно бути. Вода має містити, мг/л, не більше: сухого залишку — 100, хлоридів — 350, сульфатів — 500, заліза — 0,3, марганцю — - 0,1, міді - 1, цинку — 5, залишків алюмінію — 0,5, гексаметафосфату — 3,5, триполіфосфату — 3,5. Загальна твердість води не повинна перевищувати 7 мг-екв./л; токсичних хімічних речовин, мг/л: берилію — 0,0002, молібдену — 0,5, миш’яку — 0,05, нітратів (по N) — 10, поліакриламіду — 2, свинцю — 0,1, селену — 0,001, фтору — 1,5.

Цукор-пісок повинен відповідати вимогам ДСТУ 2316 «Цукор-пісок. Технічні умови». Цукор-пісок являє собою однорідні кристали з чітко вираженими гранями, смак солодкий, без будь-яких сторонніх присмаків і запахів, колір білий з блиском. Цукор не повинен мати грудок, сторонніх домішок, повинен повністю розчинятися у воді і давати прозорий розчин. Вміст сахарози в перерахунку на суху речовину має становити не менше 99,75%, вологи не більше 0,14%, редукуючих речовин 0,05−0,065%.

Готову продукцію фасують в скляну тару ІІІ-66−300, яка відповідає вимогам ТУУ 46.72.164−2000 «Банки і пляшки типу ІІІ для консервної продукції та іншої харчової продукції. Технічні умови».

Кришки металеві лаковані для закупорювання скляної тари повинні відповідати вимогам ТУ У 46.72.103−2000 «Кришки металеві для скляної банки з вінцем горловини типу ІІІ (Твіст-офф). Технічні умови».

1.4 Транспортування, приймання, зберігання

Доставку ягід проводять в корзинах або ситах місткістю до 6 кг. Ягоди піддають якісному прийманню згідно діючих стандартів і технічних умов.

Чорну смородину приймають партіями. Партією вважають будь-яку кількість смородини одного помологічного сорту, одночасного строку зберігання, упаковану в тару одного виду і типорозміру, яка надійшла в одному транспортному засобі, оформлена одним документом про якість.

Для визначення відповідності якості свіжої чорної смородини вимогам стандарту відбирають з різних місць партії (зверху, знизу і з середини):

— від партії в 100 пакувальних одиниць — не менше трьох пакувальних одиниць;

— від партії більше як 100 пакувальних одиниць — додатково від кожних наступних повних і неповних 50 пакувальних одиниць по 1 пакувальній одиниці.

З кожної відібраної пакувальної одиниці відбирають з різних місць точкові проби масою не менше 10%, які з'єднують в об'єднану пробу. Об'єднану пробу зважують, розбирають і аналізують по всіх показниках даного стандарту.

Результати аналізу поширюють на всю партію.

Якість смородини в пошкоджених пакувальних одиницях перевіряють окремо і результати поширюють тільки на ці пакувальні одиниці.

Зберігають смородину на сировинному майданчику під навісом або в добре вентильованих приміщеннях не більше 8 год., в холодильній камері з температурою 0−1°С — не більше 5 діб.

Подачу сировини на переробку здійснюють з дотриманням черговості її надходження на виробництво з врахуванням якісного стану кожної партії. Для цього кожну партію сировини позначають ярликом із зазначенням на ньому товарного сорту, часу надходження, постачальника і місця заготівлі, останньої дати обробки отрутохімікатами [10, 11].

2. Технологія виробництва

2.1 Обґрунтування вибору технологічної схеми

Консерви одного і того ж виду можна виготовляти за різними технологічними схемами, з них необхідно вибрати більш раціональну та економічно ефективну.

Розглянута в даному проекті технологічна схема виробництва чорної смородини, протертої з цукром, має переваги перед іншими можливими варіантами виробництва даних консервів.

В даній лінії процес завантаження сировини є механізованим, що полегшує роботу працівників, і прискорює роботу лінії. Підігрівання суміші проводиться у вакуум-апаратах, що робить можливим проведення процесу при більш низьких температурах.

Важливим є те, що дана схема виробництва консервів є безвідходною, тобто відходи від переробки смородини використовуються для виробництва антоціанових барвників, конденсату ароматів, замінників чаю та ін. Це є позитивним з економічної та екологічної точки зору.

2.2 Технологічна схема виробництва консервів

«Чорна смородина, протерта з цукром»

Рис. 2.1. Технологічна схема виготовлення консервів «Чорна смородина, протерта з цукром»

2.3 Опис технологічної схеми

Ягоди за допомогою ящикоперекидача (л.1, поз.1) подають на сортувальний транспортер.

Сортування. Ягоди сортують на транспортері (л.1, поз.2) за якістю, відбраковуючи при цьому гнилі, уражені сільськогосподарськими шкідниками і недозрілі.

Миття. Після сортування ягоди піддають миттю (л.1, поз.4) чистою проточною водою до повного видалення забруднень.

Миття здійснюють в мийно-струшуючій машині і під душем при тиску в душових насадках не більше 47 кПа (0,5 атм).

Ягоди, які за місяць (або раніше) до збирання були оброблені отрутохімікатами, перед пуском у виробництво піддають ретельному миттю теплою водою.

Видалення гілочок та бланшування. У чорної смородини видаляють гілочки на машини для видалення гілочок (л.1, поз.5), після чого бланшують у бланшувачі (л.1, поз.6) водою при температурі 95−100°С протягом 3−5 хв., при цьому вміст води повинен складати 10−15% до маси ягід. З метою зменшення втрат сухих речовин сировини бланшують в одній і тій самій порції води кілька порцій ягід.

Протирання. Підготовлені ягоди піддають протиранню на здвоєній протиральній машині (л.1, поз.7) з діаметром отворів сита 2 мм, для грубого протирання та 0,75−0,8 мм — для фінішування.

Підготовка цукру. Цукор-пісок за допомогою мішкоперекидача (л.1, поз.16) завантажують в просіювач (л.1, поз.17) з діаметром отворів сит 3−5 м, обладнаний магнітним уловлювачем. Далі гвинтовим конвеєром (л.1, поз.18) подають у вакуум-апарат (л.1, поз.10).

Змішування. Протерту масу і підготовлений цукор завантажують у вакуум-апарат (л.1, поз.10) згідно рецептури і підігрівають до температури 60−65єС протягом 10 хв.

Цукор додають поступово при постійному перемішуванні до отримання однорідної маси.

Деаерація. Для видалення повітря масу після змішування з цукром підігрівають в котлі (л.1, поз.10) до температури 65−70°С. Змішування і деаерація проходять в одному апараті.

Фасування і закупорювання. Далі гаряча маса передається на фасування, яке проводиться на автоматичному наповнювачі (л.1, поз.11) в попередньо підготовлену тару. Температура фасування готового продукту становить 70−75⁰С. Закупорюють банки на закупорювальному автоматі (л.1, поз.12). Перевірку герметичності проводять у вакуум-дедекторі (л.1, поз.13). Після закупорювання і перевірки на герметичність тару подають в пастеризатор-охолоджувач (л.1, поз.14). Пастеризацію проводять за наступним режимом:

Температура в останній секції охолоджувача складає 20 єС. Після цього продукцію поступає на зберігання на склад готової продукції.

Підготовка скляної тари і кришок. Для фасування використовуються скляні банки ІІІ-66−300. Мийний відділ обладнують в окремому приміщенні поряд з фасувальним відділенням.

Перед миттям скляної тари відбирають розбиту, а також з тріщинами, щербинами, насічками тощо. Пляшки сортують, миють на мийній машині IND-Wash-52 (л.1, поз.19), ошпарюють, інспектують і направляють на розлив. Витрата води мийною машиною — 300 л/год., загальна витрата пари — 50 кг/год. Металеві кришки обробляються парою в процесі закупорювання на паровакуумній закупорювальній машині.

2.4 Утилізація відходів

З відходів чорної смородини (шкірки, насіння) в промисловості отримують антоціанові барвники, конденсати ароматів. Також їх використовують для отримання замінників чаю.

В чорній смородині міститься більш як 200 мг % антоціанів. Відходи сушать, а потім екстрагують водою. На 250 кг сухої сировини витрачається 420 л води з температурою 95 °C, яка підкислена 5 кг лимонної кислоти. Після добової мацерації до маси додають 8 л 95%-ного етилового спирту і суміш ретельно перемішують. На протязі наступних 5 діб перемішування проводиться два рази на добу, потім екстракт зливають, а масу, яка залишилася, знов заливають 250 л води і перемішують. Через 1 год. забарвлену рідину віджимають і перемішують з першим екстрактом. Суміш фільтрують і згущують у вакуум-апараті до отримання 100 л концентрату. Отримані концентрати використовують для підфарбовування вин, мармеладу, цукерок, соків, карамелі, желе.

Конденсат плодово-ягідного аромату являє собою суміш різних ароматичних сполук, які містяться в плодах і ягодах в невеликих кількостях. Вони застосовуються для ароматизації соків, пастеризованих плодів, плодово-ягідних желе і джемів, в кондитерській промисловості, в парфюмерно-косметичній промисловості.

Вичавки, призначені для деароматизації, повинні бути свіжими, без ознак спиртового бродіння. Вони подрібнюються, завантажуються в екстрактори і заливаються водою у співвідношенні 1:4, після чого перемішуються механічними мішалками. Процес деароматизації проходить у вакуум-випарному апараті, в якому створюється розрідження. В апарат подається оптимальна маса вичавок (близько 400 кг), приводиться в дію мішалка і починається подача пари в нагрівальну камеру. По закінченні процесу подача пари припиняється, а процес продовжується ще 15 хв. з метою охолодження вичавок, які потім видаляються з апарату і можуть бути використані у виробництві кормів (силосу або сухих кормових сумішей).

Легкі фракції аромату конденсуються в трубчастому конденсаторі, охолоджуються і надходять у відбірник, який охолоджується потоком води. Далі проводиться конденсація дистиляту в спеціальній установці фірми Alfa-Laval. Метод отримання замінників чаю нескладний і оснований на сушінні, подрібненні і змішуванні компонентів у відповідних пропорціях. Він передбачає використання порошку, отриманого з відходів чорної смородини [13, 14].

2.5 Схема хіміко-технологічного і мікробіологічного контролю виробництва


Контрольована операція, вид обладнання	Контрольований показник	Вид контролю	Правила відбору проб і вибірок	Метод досліджень	Засіб вимірювання	Критерії оцінки результатів контрою	Керуюча дія при негативних результатах контролю

1. Вхідний контроль сировини, матеріалів, тари	Згідно ГОСТ 24 297–80	Вибірковий	Згідно НТД на різні види сировини, матеріалів, тари	Згідно НТД на різні види сировини, матеріалів, тари	Згідно НТД на методи випробувань різних видів сировини, матеріалів, тари	За НТТ на різні види сировини, матеріалів, тари	Згідно з інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технологічного призначення і товарів народного вжитку по якості
2. Зберігання	Температура повітря в приміщенні	Періодичний	;	Пряме вимірювання	Термометр скляний з нижньою межею вимірювань не вище -5°С і верхньою межею не нижче 20 °C за ГОСТ 112–78 або ГОСТ 9177–74; межа допустимої похибки не більше 0,5°С	Згідно вимог ТІ	Регулювання температури повітря
	Відносна вологість повітря	Те саме	;	Те саме	Психрометр аспірацій ний механічний з діапазоном вимірювань 10−100% за ТУ 25−11−12−72−76	85−90%	Регулювання вологості повітря
3. Інспекція	Якість сортування	Періодичний, вибірковий, інспекційний	Відбирається на виході з конвеєра випадкова вибірка з 30 плодів	Візуальний контроль	;	Ягоди з пліснявою, забруднені, недозрілі; сторонні домішки не допускаються	Повідомлення керівництву цеху про порушення технологічної дисципліни
4. Очищення	Якість очищення	Те саме	На виході відбирається випадкова проба	Те саме	;	Згідно вимог ТІ	Те саме
5. Бланшування	Температура	Періодичний або безперервний	;	Пряме вимірювання	Термоперетворювач опору ГСП за ГОСТ 6651–78, малої інерційності, з основною похибкою на більше 1 °C, в комплекті з вторинним приладом за ГОСТ 7164–78 класу точності не нижче 0,5	Згідно вимог ТІ, допустимі відхилення ±1°С	Регулювання температури
	Тривалість	Періодичний	;	Те саме	Секундомір механічний за ГОСТ 5072–79 або електричний за ТУ 25−07−1206−77	Згідно вимог ТІ	Регулювання тривалості
6. Протирання	Якість протертої маси	Періодичний, вибірковий	На виході з протиральної машини відбирається проба продукту масою близько 0,2 кг	Візуальний контроль	;	Не допускається наявність шматочків шкірки, насіння і грубих волокон	Регулювання роботи протиральної машини, заміна сит
7. Деаерація	Залишковий тиск	Періодичний	;	Пряме вимірювання	Згідно технічної документації на деаератор	— 0,07±0,001 МПа	Регулювання величини вакууму
8. Фасування	Маса нетто продукту в тарі	Періодичний, вибірковий	З потоку продукції відбирається випадкова вибірка об'ємом 4 одиниці	За ГОСТ 8756.1−79	За ГОСТ 8756.1−79	За ГОСТ 13 799–87	Повідомлення керівництву цеху про необхідність налагодження фасувального автомату
9. Підготовка тари	Чистота тари, відсутність дефектів	Безперервний	;	Візуальний контроль	;	Наявність видимих забруднень, сколків скла, щербин, підпресовки вінчика горловини не допускається	Видалення дефектної або погано промитої тари
10.Закупорювання	Якість закупорювання	Вибірковий, періодичний	З потоку продукції відбирається випадкова вибірка об'ємом 4 одиниці	За ГОСТ 8756.18−70	За ГОСТ 8756.18−70	;	Повідомлення керівництву цеху про необхідність регулювання обладнання
11. Пастеризація	Температура, тиск в автоклаві, час пастеризації	Безперервний	;	Пряме вимірювання	Згідно технічної документації на автоклав	Згідно формули стерилізації	Регулювання роботи автоклава
12. Етикетування і маркування	Якість етикетування	Суцільний		Візуальний контроль	;	Згідно ГОСТ 13 799–72	Регулювання роботи етикетувально-го апарата
	Правильність маркування	Періодичний, вибірковий	По 1 банці від кожної партії	Те саме	;	Те саме	Регулювання роботи маркувального апарату
13. Приймальний контроль готової продукції	Згідно ГОСТ 22 371–77	Вибірковий	За ГОСТ 8756.0−70	Згідно діючої НТД на даний вид консервів	Згідно діючих стандартів на методи контролю для даного виду консервів	За ГОСТ 8756.0−70 і НТД на даний вид консервів	Бракування партії

2.6 Вимоги до якості готової продукції, стандарти

Консерви «Чорна смородина протерта з цукром» виготовлюється у відповідності з вимогами діючих стандартів — ГОСТ 22 371 «Консерви. Плоды и ягоды протертые или дробленые. Технические условия».

За органолептичними показниками консерви «Чорна смородина, протерта з цукром» повинна відповідати вимогам вказаним в таблиці 2.2.

Таблиця 2.2 Органолептичні показники консервів «Чорна смородина, протерта з цукром»


Назва показника	Характеристика плодів протертих з цукром
Зовнішній вигляд і консистенція	Однорідна протерта маса плодів без залишків насіннєвих гнізд і плодоніжок, що розтікається на горизонтальній поверхні. Допускається: желювання маси і незначне відділення сиропу, наявність одиничних насінин і частинок шкірочки, нежорстких темних вкраплень.
Смак і запах	Кислувато-солодкий, приємний, притаманний чорній смородині. Не допускається сторонній присмак і запах.
Колір	Притаманний плодам чорної смородини

За фізико-хімічними показниками консерви повинні відповідати нормам вказаним в таблиці 2.3.

Таблиця 2.3 Фізико-хімічні показники консервів «Чорна смородина, протерта з цукром»


Назва показника	Норма	Метод випробування
Масова частка сухих розчинних речовин, % не менше:		за ГОСТ 8756.2
Масова частка загального цукру, %, не менше		за ГОСТ 8756.13
рН, не більше	4,4	за ГОСТ 8756.16−70
Масова частка вітаміну С, мг в 100 г продукту, не менше		за ГОСТ 7047
Масова частка сорбінової кислоти, %, не більше	0,05	за ГОСТ 656–70

3. Продуктові розрахунки

3.1 Графік надходження сировини

Графік надходження сировини складений на основі надходження її на підприємство.

Таблиця 3.1 Графік надходження сировини

Назва сировини

Місяці

ІІ

ІІІ

ІV

VІ

VІІ

VІІІ

ІХ

ХІ

ХІІ

Чорна смородина

постачання свіжої сировини

3.2 Графік роботи цеху

Графік роботи лінії наведено в таблиці 3.2.

Таблиця 3.2. Графік роботи лінії

Зміни

Місяці

Разом

ІІ

ІІІ

ІV

VІ

VІІ

VІІІ

ІХ

ХІ

ХІІ

Примітка: передбачено роботу цеху в 3 зміни за поточним графіком. Тривалість робочої зміни 7,5 годин, перезміна через 6 робочих змін. Санітарна зміна — один раз на тиждень. У серпні місяці святкування дня незалежності. Тризмінна робота розпочалася поступово, в міру збільшення надходження сировини.

3.3 Програма роботи цеху, т

Програма роботи цеху наведена в таблиці 3.3.

Таблиця 3.3.

Зміни

Місяці

Разом

ІІ

ІІІ

ІV

VІ

VІІ

VІІІ

ІХ

ХІ

ХІІ

Разом

Продуктивність лінії 10 т/зміну.

3.4 Розрахунок норми витрат сировини і матеріалів

Уточнення рецептури і норм витрат сировини і матеріалів при виробництві консервів «Чорна смородина, протерта з цукром».

Дані про рецептуру закладки, відходи і втрати сировини і матеріалів, взяті з технологічних інструкцій і наведені в таблиці 3.4.

Таблиця 3.4. Норми витрат сировини і матеріалів на 1000 кг консервів «Чорна смородина протерта з цукром»

Розраховуємо норму витрат сировини і матеріалів для виготовлення 1000 кг чорної смородини протертої з цукром за формулою (3.1):

(3.1), де Т — норма витрат, кг;

Р — рецептура, кг;

В — відходи і втрати, %

кг

кг Як видно з розрахунків норми витрат чорної смородини (696,2 кг) і цукру (449,7 кг) співпадають с даними таблиці.

3.5 Таблиця потреби в сировині і матеріалах

консерви харчовий продуктовий сировина На підставі проведених розрахунків складаємо таблицю потреби в сировини і матеріалів для складання позмінної і річної заявки на сировину і матеріали (таблиця 3.5).

Таблиця 3.5. Витрати сировини і матеріалів при виготовленні консервів «Чорна смородина протерта з цукром»


Назва сировини, матеріалу	Норма витрат	Продуктивність
	за інструкцією	за розрахунком	за годину 1,33 т	за зміну 10 т	за сезон 980 т
	в кг на 1000 кг	в кг на 1000 кг	Витрати
			в кг/год.	в кг/зміну	в т/сезон
Смородина	696,2	696,25	926,0	6962,5	682,3
Цукор	449,7	449,7	598,1	4497,0	440,7

3.6 Розрахунок таблиці руху сировини і матеріалів по технологічних процесах

Рух сировини і матеріалів по технологічним операціях при виробництві консервів «Чорна смородина, протерта з цукром» наведено в таблиці 3.6.

Таблиця 3.6. Рух сировини за процесами, кг/год.


Рух компонентів	Смородина	Цукор	Напівфабрикат

Надійшло на зберігання, кг Втрати, % кг	926,0 2,5 23,15	598,1
Надійшло на сортування, кг Втрати, % кг	902,85 18,52
Надійшло на миття, кг Втрати, % кг	884,33 1,5 13,89
Надійшло на видалення плодоніжок, кг Втрати, % кг	870,44 46,30
Надійшло на інспекцію, кг Втрати, % кг	824,14 18,52
Надійшло на бланшування, кг Втрати, % кг	805,62 0,5 4,63
Надійшло на просіювання і магнітну сепарацію, кг Втрати, % кг		598,1 0,5 3,0
Надійшло на протирання, кг Втрати, % кг	800,99 5,5 50,93
Надійшло на змішування, підігрівання і деаерацію, кг Втрати, % кг	750,06	595,1	1345,16 0,5 6,73
Надійшло на фасування, кг Втрати, % кг			1338,43 0,5 6,73
Надійшло у банки, кг			1331,70

Вироблено фізичних банок ІІІ-66−300: 1331,7/0,37 = 3600 банок/год. або 60 банок/хв.

4. Підбір і розрахунок технологічного обладнання і площ

4.1 Таблиця підбору обладнання

Таблиця 4.1. Таблиця підбору технологічного обладнання

№ пп

Назва обладнання

Марка

Продуктивність

Кількість машин

Характеристика обладнання

Одиниця вимірю-вання

Лінії

Машини

Габарити

Витрати

Маса, кг

Примітка

Пари, кг/год

Води, кг/год

Потужність електродвигуна

Ящикоперекидач

1Я-11

шт./хв

Конвеєр стрічковий інспекційний

Ш-12-КПЛ/5

кг/год

902,9

920−1400

1,1

Конвеєр

Ш-12-КС2-Х/8−013

кг/год.

902,9

1,5

Машина мийно-струшуюча

КМЦ

кг/год

884,3

1,1

Машина для вид. плодоніжок

А9-КЧЕ

кг/год.

1,5

Бланшувач шнековий

Р3-КБА

кг/год

824,1

1,5

Здвоєна протиральна машина

А9-КИГ

3,5 Д

кг/год

810,3

3,9

Збірник

НО

м³

;

0,5

Насос шестерний

Р3−100

м³/год

1,4

Вакуум-апарат

МЗС-320

м³

1,4

7,6

Дозувально-наповнювальний автомат

ДНЗ-1−125

бан/хв

1,1

Закупорювальна машина

Ж7-УМТ-6

бан/хв

0,05

1,6

Вакуумний детектор

Ж7-ДПС-2

бан/хв

1,2

Пастеризатор охолоджувач

Zacmi

бан/хв

17,3

Відділення для підготовки цукру

Ваги

РП-2Ц-136

;

Мішкоперекидач

«Бета»

шт./год

0,55

Просіювач цукру

ПТ-1500

кг/год.

598,1

1,1

Шнековий конвеєр

ПК-20

кг/год

595,1

1,1

Відділення підготовки тари

Мийна машина для тари

IND-Wosh-52

б./год

0,55

Транспортер для тари

IND-Trans 71

б./год

0,6

4.2 Розрахунки обладнання

4.2.1 Розрахунок стрічкового транспортера для сортування чорної смородини

1.Розрахунок довжини конвеєра:

(4.1)

(4.2)

N — норма виробітку на ручній операції, кг/год.;

G — продуктивність на ручній операції, кг/год.;

800…1400 — довжина робочого місця для одного працівника, мм;

1500 — довжина ділянки завантаження і розвантаження, мм.

приймаємо 6 чол.

2.Розрахунок ширини конвеєра:

(4.3)

b — робоча ширина стрічки, м;

h — середня висота шару вантажу, що рухається на стрічці, м;

g — насипна маса вантажу, кг/м³;

V — швидкість руху стрічки, м/с (0,2 м/с — сортування за якістю; 0,16 м/с — вкладання сировини);

K_зап — коефіцієнт заповнення стрічки (K_зап = 0,6−0,8);

Повну ширину стрічки (в м) знаходять за формулою:

В = ;

В = = 172 мм.

Вибираємо стрічку шириною 300 мм.

З урахуванням конструктивних особливостей габаритні розміри стрічкового транспортера приймаємо: 5600 Ч 600 Ч 1400 (мм).

Інші конвеєри розраховують аналогічно.

Результати розрахунків конвеєрів наведені в таблиці 4.2.

Таблиця 4.2 Результати розрахунків транспортерів


Вид консервів	Призначення транспортеру (процес)	Продуктивність лінії, кг/год	Норма виробітку, кг/год.	Кількість робочих місць	Марка транспортеру	Габаритні розміри транспортерів, мм
						довжина	ширина	висота
Чорна смородина протерта з цукром	Сортувальний	902,85			Ш-12-КПЛ/5			920−1400
	Інспекційний	824,14			Ш-12-КПЛ/5			920−1400

4.2.2 Розрахунок пастеризатора-охолоджувача безперервної дії

Розрахунок довжини пастеризатора проводимо за формулою:

м (4.4)

де Q — продуктивність лінії, бан./год.

d — діаметр банки або пляшки, м

— тривалість перебування банок в пастеризаторі, хв

B — ширина стрічки, м

м Вибираємо пастеризатор-охолоджувач шириною 2 м і довжиною 10,2 м.

4.3 Тепловий розрахунок

4.3.1 Розрахунок вакуум-випарних апаратів МЗС-320 для виробництва консервів «Чорна смородина, протерта з цукром»

Вихідні данні для розрахунку [30]:

Рецептура консервів: 557 кг 12%-ної протертої маси на 443 кг цукру. Продукт поступає на уварювання при температурі 20єС.

Масова частка сухих розчинних речовин в готовому продукті - 50%.

Повна місткість апарату — 2 м³, робоча — 1 м³, маса продукту — 557 + 443 = 1000 кг.

Тиск гріючої пари — 0,2 МПа, площа поверхні нагрівання — 3,66 м². Маса внутрішньої частини апарату — 1300 кг, парової оболонки — 400 кг. Робочий тиск в апараті 21−34 кПа. Приймаємо 25 кПа і температуру 65єС. Тиск пари в паровій сорочці 0,2 МПа. Параметри пари: t = 120,2^єС (див. додаток В), кг/м³, і_п = 2706,9 кДж/кг, і_к = 504,7 кДж/кг.

Вміст сухих речовин в суміші:

І фаза — підігрівання до 65єС

1.1. Розраховуємо витрати тепла на нагрівання парової оболонки апарата:

Q₁ = 400 Ч 0,481 Ч (120 — 20) = 19 240 кДж.

1.2. Розраховуємо витрати тепла на нагрівання внутрішньої частини аппарата.

Кінцеву температуру внутрішньої частини апарата визначають як:

єС

Q₂ = 1300Ч 0,481Ч (92,5 — 20) = 45 334 кДж.

1.3. Розраховуємо витрати тепла на нагрівання суміші до 65єС:

Згідно розрахунку с_сум. = 50,9%.

с_пр. = 0,4 187Ч (100−0,66ЧХ) = 0,4 187Ч (100−0,66Ч50,9) =2,78 кДж/кг· град

Q₃ = 1000 Ч 2,78 Ч (65 — 20) = 125 100 кДж

1.4. Розраховуємо загальні витрати тепла в I фазі з урахуванням компенсації 3% втрат на нагрівання навколишнього середовища:

Q_заг.₁₁ = (19 240 + 45 334 + 125 100) Ч 1,03 = 195 364,2 кДж.

1.5. Розраховуємо тривалість нагрівання продукту в I фазі з рівняння теплового потоку.

Середній перепад температур? t_сер. розраховують залежно від відношення ?t_м /?t_б. Якщо це відношення більше 2, то? t_сер. розраховують як середнє логарифмічне, якщо менше 2, то? t_сер. розраховують як середнє арифметичне.

?t_б визначається як:

?t_б = t_пари — t_{пр. поч.} = 120 — 20 = 100єС

?t_м визначається як:

?t_м = t_пари — t_пр.кін = 120 — 65 = 55єС Так як

< 2

1.6. Розраховуємо витрати пари в Iфазі

1.7. Розраховуємо інтенсивність витрати пари в період нагрівання:

ІІ фаза — деаерація В другій фазі суміш протертої маси і цукру піддають деаерації при тиску 21−34 кПа і температури 65єС, тривалістю 10 хв. у відповідності до чинної технологічної інструкції.

ІІІ фаза — підігрівання до 75єС

3.1. Розраховуємо витрати тепла на нагрівання корпусу вакуум-апарата:

єС

Q₄ = 1300Ч 0,481Ч (97,5 — 92,5) = 3126,5 кДж.

3.2. Розраховуємо витрати на нагрівання суміші до 75єС:

Q₅ = 1000Ч 2,78Ч (75 — 65) = 27 800 кДж

3.3. Розраховуємо витрати тепла на підігрівання з урахуванням 3% втрат в навколишнє середовище:

Q_заг. = (3126,5 + 27 800) Ч1,03 = 31 854,3 кДж.

3.4. Розраховуємо тривалість підігрівання:

?t_б = 133 — 65 = 68єС

?t_м = 133 — 75 = 58єС тому? t_сер визначаємо як

єС

3.5. Розраховуємо витрати пари в I фазі:

3.6. Розраховуємо інтенсивність витрати пари в період нагрівання:

3.7. Розраховуємо діаметр паропроводу розраховуємо за найбільшою інтенсивністю витрати пари в І фазі. Швидкість руху пари в трубопроводі 30−40м/с. Приймаємо 40 м/с.

За ГОСТ 3262 вибираємо діаметр 70 мм (зовнішній).

3.8. Визначаємо час розвантаження вакуум-апарату за продуктивністю фасувального автомата і масою нетто консервів. Наприклад, продуктивність фасувального автомата 125 банок за хвилину місткістю 0,3 дм³, масою нетто — 370г:

Приймаємо 22 хв.

3.9. Тривалість завантаження і змішування приймаємо по 10 хв. Цикл роботи вакуум-апарата показаний в таблиці 4.3.

Таблиця 4.3


Фази	Найменування процесу	Тривалість, хв.
2 фаза 3 фаза	ф₁ ф₂ ф₃ ф₄ ф₅ ф₆ ф₇ ф₈	Завантажування Змішування Підігрівання до 65⁰С Створення вакууму Деаерація Порушення вакууму Підігрівання до 75єС Вивантаження	10 (розрахунковий) 10 (згідно ТІ) 2 (розрахунковий) 22 (розрахунковий)
	Всього	74 хв.

3.10.Розраховуємо необхідну кількість вакуум-апаратів за продуктивністю лінії:

Приймаємо 2 апарати.

3.11. Розраховуємо інтервал завантаження:

Графік роботи вакуум-апаратів зображений у таблиці 4.4.

Таблиця 4.4 Графік роботи вакуум-апаратів


Процес	Час початку (закінчення) операції, год.-хв.
	№ 1	№ 2	№ 3
Завантажування Змішування Підігрівання до 65єС Створення вакууму Деаерація Порушення вакууму Підігрівання до 75єС Вивантаження Вивантаження (кінець)	8−00 8−10 8−20 8−30 8−35 8−45 8−50 8−52 9−14	8−45 8−55 9−05 9−15 9−20 9−30 9−35 9−37 9−59	9−30

4.4 Розрахунок площ

4.4.1 Розрахунок площі сировинного майданчика

Продуктивність цеху складає - 1,33 т/год. Норма витрат чорної смородини — 696,25 кг/т.

Тривалість зберігання чорної смородини — 12 год. Допустиме навантаження на 1 м² майданчика складає 600 кг/м².

Розрахункова формула для площі майданчика:

м² (4.5)

де, Т — норма витрат сировини на 1 тону;

р — продуктивність лінії, т/год.;

— допустимі строки зберігання сировини, год.;

q — навантаження на 1 м² майданчика.

Площа, зайнята під сировиною:

м²

З урахуванням проходів, площа майданчика становитиме:

F = 18,52 Ч 1,5 = 27,8 м² (4.6)

Ширина майданчика дорівнює ширині цеху, а саме 12 м. Тоді довжина майданчика буде 27,8 / 12 = 2,3 м.

З урахуванням конструктивних особливостей обладнання приймаємо довжину майданчика рівну 12 м.

4.4.2 Розрахунок площі складів

Площу складу готової продукції розраховуємо на зберігання 50% продукції, яка виробляється за 2 суміжних місяці з максимальним виробітком.

Для запроектованого цеху максимальний виробіток за 2 місяці складає для 980 т консервів, тоді 50% буде:

980 / 2 = 490 т Навантаження на 1 м² площі складу складає 2,11 т/м² консервів. Необхідна площа складів:

490 / 2,11 = 232,2 м²

Якщо ширина складу буде 12 м, то необхідна довжина 232,2 /12 = 19,4 м². Розмір складу готової продукції становить 24×12 м.

5. Охорона праці

Консервний цех, що проектується, відноситься до підприємств, на яких в робочих зонах в процесі виробництва виникає ряд шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що створюють несприятливі умови праці.

Заходи по недопущенню шкідливого впливу цих факторів:

— механізація та автоматизація виробничих процесів;

— дотримання режиму праці і відпочинку.

Дія цих факторів на організм людини викликає захворювання дихальних шляхів, послаблення слуху, пилові бронхіти, перевтому, зниження працездатності, головокружіння, зниження зору, порушення діяльності серцево-судинної системи, фізіологічних функцій організму, нервової системи, травмування, електричний удар або шок.

Основне місце в групі приладів контролю небезпечних та шкідливих виробничих факторів займає комплекс приладів для контролю параметрів повітряного середовища.

Основними факторами, що визначають метеорологічні умови виробничого середовища, є температура і вологість повітря, його рухомість (швидкість руху), теплові випромінювання.

Для забезпечення безпечної експлуатації контейнороперекидачів при монтажі їх закріплюють на фундаменті з урахуванням коефіцієнта динамічного навантаження, що виникає при перекиданні вантажу, та необхідного коефіцієнту запасу міцності. Вантажопідйомний механізм повинен бути огороджений від потрапляння сировини.

Основні заходи безпеки при експлуатації мийних машин:

— надійне огородження частин машин, що обертаються та рухаються (приводів, лопатей, барабанів), для виключення можливості контактування обслуговуючого персоналу з цими частинами, постійний контроль за рівномірністю завантаження машини, подаванням, зливом та періодичною заміною води;

— зливні труби мийних машин повинні мати внутрішній діаметр, що виключає переливання води через край ванни;

— очищення машини від сміття та бруду можна проводити тільки при зупинці машини з обов’язковим використанням пристосувань для прибирання (дерев'яна лопата, віник, урна для сміття).

Для безпечної експлуатації конвеєрів для сортування та інспекції сировини, барабани та зірочки повинні бути огороджені. Огородження повинно перекривати бічну частину конвеєра не менше, ніж на 600 мм від оберту зірочки або блоку.

Заходами безпеки при обслуговування фасувальних автоматів (наповнювачів) є запобігання травм від частин, що рухаються та обертаються (транспортери, зірочки, шнеки, механізмі підйому кришок, привідні механізми, редуктори), шляхом влаштування огороджень, блокувань, забезпечення заходів електробезпечності, запобігання попадання на працюючих гарячої продукції (щити, автоматичне підтримування рівня в наповнювачі та ін.).

При обслуговування закупорювальних автоматів необхідні: наявність огороджень, що забезпечують захист працюючого від попадання гарячої продукції (у випадку бою банки), повинні бути огороджені банки закатувальних машин. Огородження блокуються з пусковим устроєм. Забороняється видаляти руками банки, що застрягли на верхньому патроні.

При експлуатації лінії оформлення готової продукції повинні виконуватися всі заходи безпеки, що запобігають шкідливому впливу машин і механізмів, що рухаються (конвеєрів, приводів, зірочок та ін.) — огородження, блокування, контроль за рівномірністю надходження продукції та лінію та ін. [31, 32, 33, 34].

6. Охорона навколишнього середовища

Вимоги до підприємства щодо охорони навколишнього середовища:

— стічні води при виробництві консервів повинні очищатися та відповідати СанПиН 4630−88;

— контроль за викидами гранично допустимих концентрацій шкідливих речовин в атмосферу повинен здійснюватись відповідно до вимог ГОСТ 17.2.02−78 та СанПиН 4946−8;

— охорона ґрунту від забруднення побутовими та промисловими відходами повинна здійснюватись відповідно до вимог СанПиН 46−126−4690−38.

Головним напрямком у запобіганні забрудненню оточуючого середовища є застосування безвідходних технологій, комплексного використання сировини і утилізація відходів виробництва.

Утилізація відходів виробництва описана в п. 2.4.

Бій склотари, що утворюється в процесі виробництва, підлягає складуванню на спеціальних майданчиках з послідуючим відвантаженням на склотарні заводи для переробки.

Допоміжне виробництво:

1). Відходи чорних і кольорових металів (стружка, браковані деталі) підлягають збору (роздільно) в контейнери і послідуючому відвантаженню на підприємства «Вторчормету»;

2). Відпрацьовані автомобільні масла підлягають збору в бочки місткістю 100−200 л і послідуючій здачі на нафтобази для регенерації;

3). Відпрацьований лужний електроліт акумуляторних батарей підложного електротранспорту підлягає збору в бочки місткістю 100−200 л і послідуючому відвантаженню як миючий засіб підприємствам по ремонту техніки і сільськогосподарським підприємствам для розкислення ґрунту.

Вода, що застосовується для технологічних процесів виробництва консервів, а також для питних потреб і в системі гарячого водопостачання, має задовольняти вимогам ГОСТ 2874–82 «Вода питна».

Вибір джерела водопостачання підлягає узгодженню з територіальними органами Держсаннагляду і Міністерства охорони навколишнього природного середовища.

Каналізація заводів по виробництву консервів проектується згідно з вимогами СНиП 2.04.01:85; СНиП 2.04.03−85 та СНиП 496−77 з урахуванням специфіки галузі.

З метою зменшення шкідливих викидів в атмосферу необхідно передбачити вибір оптимального режиму котельного і сушильного устаткування, автоматизації процесу згоряння палива, застосування пилопоглинаючих установок (циклони, фільтри, пиловловлювачі, скрубери) в котельних, при роботі на твердому паливі, а також за сушильними агрегатами.

З метою зниження концентрації шкідливих речовин в приземному шарі слід передбачити розсіювання димових газів, продуктів згоряння палива в сушарках та інших газоподібних викидів за допомогою димових і витяжних труб [35, 36].

Список використаної літератури

1. Атлас перспективных сортов плодовых и ягодных культур Украины. Под ред. Копаня В. П. -К.: ООО «Одекс», 1999, -454 с.

2. Власюк С. Г. Основні районовані та перспективні сорти плодових і ягідних культур України. / С. Г. Власюк — К., 1985. — С. 70−72.

3. Скурихин И. М. Таблицы химического состава и калорийности продуктов питания: Справочник / И. М. Скурихин, В. А. Тутельян — М.: ДеЛи принт, 2008.-276 с.

4. Химический состав пищевых продуктов: Кн.2. Справочные таблицы содержания аминокислот, жирных кислот, витаминов, макромикро элементов, органических кислот и углеводов / Под ред. проф., д-ра техн. наук И. М. Скурихина и проф., д-ра мед. наук М. Н. Волгарева. — 2-е изд., перераб. доп. — М.: Агропромиздат, 1987. — 360 с.

5. Чорна смородина свіжа. Технічні умови. ДСТУ 01.1−37−168:2004. — [Чинний від 01.10.2005]. — К.: Вид-во стандартів, 2004. — 18 с.

6. Вода питьевая. Гигиенические требования и контроль за качеством: ГОСТ 2874–82. — [Чинний від 01.03.1983]. — М.: Госстандарт., 1982. — 16 с.

7. Цукор-пісок. Технічні умови. ДСТУ 2316−93 — [Чинний від 01.09.1994]. — К.: Видавництво стандартів, 1993. — 14 с.

8. Банки i пляшки скляні типу III для консервованої та іншої харчової продукції: ТУУ 46.72.164−2000. — [Чинний від 01.08.2000]. — О.: Стандарти, 2000. — 55 с.

9. Кришки металеві для скляної банки з вінцем горловини типу ІІІ (Твіст-офф). Технічні умови: ТУ У 46.72.103−2000. — [Чинний від 01.08.2000]. — Одеса: Стандарти, 2000. — 28с.

10. Наместников А. Ф. Хранение и переработка овощей, плодов и ягод / А. Ф. Наместников — М.: Высш. шк., 1976. — 320 с.

11. Найченко В. М. Технологія зберігання і переробки плодів та овочів з основами товарознавства / В. М. Найченко, В. С. Осадчий. — К.: Школяр, 2006. — 502 с.

12. Сборник технологических инструкций по производству консервов: — Т.II.: Консервы фруктовые: в 2 ч. — М.: «Консервплодоовощ», 1992. — 360 с.

13. Фепоткин И. М. Комплексное использование отходов пищевых производств / И. М. Фепоткин, А. И. Чеков. — Кишинев: Картя молдовеняскэ, 1983. — 156 с.

14. Грысс З. Использование отходов плодоовощной консервной промышленности / З. Грысс. — М.: Пищ. пром-сть, 1974. — 180 с.

15. Технологічний контроль продукції рослинництва: навч. посіб. [для студ. вищ. навч. закл.] / [Н.Т. Савчук, Г.І. Подпрятов, П. Г. Нинько та ін.]. — К: Арістей, 2005. — 256с.

16. Консерви. Плоды и ягоды протертые или дробленые. Технические условия: ГОСТ 22 371– — [Введ. 1992;01−01] - М.: Госстандарт., 1991. — 12 с.

17. Нормы выработки и времени на операции консервного, овочесушильного и пищеконцентратного производств. — К.: 1987 — 176 с.

18. Ситников Е. Д. Дипломное проектирование заводов по переработке плодов и овощей / Е. Д. Ситников. — М.: Пищ. пром-сть, 1977. — 216 с.

19. Ситников Е. Д. Оборудование консервных заводов / Е. Д. Ситников, В. А. Качанов. — М.: Легкая и пищ. пром-сть, 1981. — 248 с.

20. Гончаренко Г. М. Технологічне обладнання консервних та овочепереробних виробництв: довідник. / Г. М. Гончаренко, В. В. Дуб, В. В. Гончаренко. — К.: Центр учб. літератури, 2007. — 304 с.

21. Гореньков Е. С. Оборудование консервного производства: переработка плодов и овощей: справочник / Е. С. Гореньков, В. Л. Бибергал. — М.: Агропромиздат, 1989. — 256 с.

22. Прайс-лист Барського машинобудівного заводу.-Вінниця: 2004.-12 с.

23. Обладнання підприємств переробної харчової і харчової промисловості. / За ред. академіка УААН І.С. Гулого: Підручник. — Вінниця: Нова книга, 2001. — 576с.

24. Прайс-лист фірми ZACMI. — К: 2005. — 12 с.

25. Технологическое оборудование консервных заводов / А. С. Аминов, М. Я. Дикис, А. Н. Мальский, А.К. Гладушняк] - 5-е изд. перераб. и доп. — М: Агропромиздат, 1986. — 320 с.

26. Рвачов В. В. Технологічні розрахунки обладнання харчових виробництв. / В. В. Рвачов. — К.: НКМВО, 1992. — 120 с.

27. Проектування підприємств плодоовочевої консервної промисловості. Відомчі норми технологічного проектування України. ВНТП-СГІП-46−25.95. Видання офіційне. — Ч.2. — К., 1996. — 38 с.

28. Методичні вказівки до розрахунку стрічкових транспортерів / Укл. доц. Токар А. Ю. — Умань, 15 с.

29. Проектування і підбір пастеризаторів безперервної дії / Укл. Флауменбаум Б. Л., Тітова А.А.; пер. Калайда К. В.; відп. за випуск Токар А. Ю. — Умань, 2009. — 34 с.

30. Типові розрахунки вакуум — апаратів періодичної дії / Укл. Токар А. Ю., Гіджеліцький В.М., Миронюк С. С. — Умань, 2009. — 32 с.

31. Методичні вказівки по виконанню курсового проекту з дисципліни «Технологія консервування» для студентів спеціальності 6.91 700 «Технологія зберігання, консервування і переробки плодів та овочів» — Умань, 2010 — 54 с.

32. Правила охорони праці для плодоовочевих переробних підприємств. Державний нормативний акт про охорону праці. — К., 1999. — 432 с.

33. Катренко Л. А. Охорона праці: Навчальний посібник / Л. А. Катренко, Ю.В. Кіт, І.П. Пістун. -3-тє вид., перероб і допов. — Суми: Університетська кн., 2009. — 539 с.

34. Гандзюк М. П. Основи охорони праці: підручник / Гандзюк М. П., Желібо Є.П., Халімовський М.О.; за ред. М. П. Гандзюка. — 4-е вид. — К.: Каравела, 2008. — 384 с.

Показати весь текст

Заповнити форму поточною роботою