Предмет і завдання методики основ економіки

Реферат на тему:

Предмет і завдання методики основ економіки ПЛАН.

1. Мета, зміст і організація економічної підготовки учнівської молоді.

2. Методика основ економіки як навчальний предмет.

3. Методи досліджень.

1. Мета, зміст і організація економічної підготовки учнівської молоді.

Державна національна програма «Освіта» (Україна ХХІ століття) передбачає докорінне реформування всіх ступенів освіти, в тому числі - змісту, форм і методів здійснення економічної підготовки учнівської молоді.

Економічна підготовка молоді включає в себе економічне виховання і економічну освіту. Економічне виховання — це педагогічна діяльність, спрямована на розвиток економічного мислення через формування економічних знань, умінь і навичок, виховання економічно значущих якостей особистості тощо. Основу економічного виховання особистості учня складає економічна освіта.

Економічна освіта учнівської молоді на сучасному етапі має такі основні цілі:

1. Ознайомлення з основами економічної теорії і прикладних економічних дисциплін (основами бізнесу, підприємницької діяльності, бухгалтерського обліку, менеджменту, маркетингу тощо).

2. Формування в учнів економічного мислення.

3. Формування вмінь і навичок приймати обґрунтовані рішення.

4. Проведення професійної орієнтації в галузі економічної, правової, підприємницької діяльності та розвиток підприємницьких здібностей учнів.

Економічна підготовка учнівської молоді здійснюється в загальноосвітніх і професійних навчальних закладах.

В умовах планової економіки та відсутності альтернативних державній форм власності не існувало об'єктивної потреби у впровадженні економічної підготовки учнів загальноосвітньої школи. Така їх підготовка в основному забезпечувалася у процесі трудового навчання і позакласної роботи.

Економічна грамотність сьогодні стала невід'ємною складовою освіти громадянина. Економічна освіта і культура населення є необхідною умовою розбудови економічно міцної та вільної держави.

Виходячи з потреб особистості та державних потреб, у Типові навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів включено предмет «Основи економіки». Крім того, розроблено низку спецкурсів економічного спрямування, якими учні можуть оволодіти за рахунок годин варіативної складової навчального плану, трудового навчання тощо.

Економічні дисципліни можуть викладатися на всіх ланках навчання. Обов’язковим для всіх напрямів є курс «Основи економіки».

У класах суспільно-гуманітарного спрямування «Основи економіки» рекомендується викладати за програмою загальнокультурного рівня. Основна мета її - формування економічного мислення учнів, що має стати підґрунтям свідомого прийняття ними власних економічних рішень, сприймання економічних процесів, що відбуваються навколо, виховання цивілізованих господарів, обізнаних споживачів і платників податків, кмітливих заощадників та інвесторів.

У класах природничо-математичного і технологічного спрямування, а також у деяких загальноосвітніх школах (на вибір), учні яких планують пов’язати своє життя з економічними спеціальностями, «Основи економіки» рекомендується викладати за програмами, навчання за якими потребує готовності школярів до глибокого розуміння основних економічних явищ і взаємозв'язків між ними, аналітичного мислення і вмінь застосовувати знання до широкого кола економічних питань.

Серед класів технологічного напряму можна виділяти класи економічного профілю: прикладного і поглибленого (теоретичного) вивчення економіки.

У класах з поглибленим (теоретичним) вивченням економіки більше часу відводиться на вивчення курсу «Основи економіки», викладання якого зорієнтоване на досить високий рівень теоретичних узагальнень, широке використання математичного апарату, розв’язання завдань підвищеної складності, комп’ютерного моделювання економіки тощо.

В економічних класах прикладного спрямування «Основи економіки» вивчаються лише у 10 класі і це є підґрунтям для набуття спеціальних економічних знань. В 11 класі учням цього напряму пропонуються спецкурси, які дають певні допрофесійні знання і вміння, сприяють професійному самовизначенню. До таких спецкурсів належать «Основи підприємницької діяльності», «Основи споживчих знань», «Основи бухгалтерського обліку», «Основи маркетингу» тощо.

Основна мета програми курсу «Основи економіки» — формування економічного мислення, що дасть учням змогу свідомо розв’язувати проблеми, які постають перед ними в житті.

Програма курсу «Основи економіки» складається з п’яти основних розділів.

1. Основними питаннями першого розділу «Вступ до економіки» є загальні поняття сучасної економіки. У процесі вивчення цього розділу учні повинні ознайомитися з предметом і методами дослідження, які застосовуються в економічній науці, розглянути основні проблеми економіки і вияснити, як вони розв’язуються в різних економічних системах, а також навчитись класифікувати суб'єкти економічних відносин.

2. У другому розділі «Економіка домашнього господарства» учні ознайомлюються із сутністю економічних потреб та інтересів, змістом домашнього господарства як економічного суб'єкта. У розділі висвітлюються поняття про сімейний бюджет, основні джерела формування сімейного бюджету та структуру видатків сім'ї, а також форми економічних відносин домашнього господарства з державою. Практичні роботи учнів спрямовуються на формування умінь визначати організаційні заходи ефективного домашнього господарства.

3. Третій розділ «Економіка підприємства (фірми). Підприємство» присвячений вивченню процесу виробництва на підприємстві, основних видів і змісту підприємницької діяльності, функцій ринкової інфраструктури, а також основних складових менеджменту (управління) і напрямів маркетингової діяльності. При цьому розглядаються такі основні поняття як капітал, функції і види грошей, витрати виробництва. У процесі практичних робіт учні повинні навчитись розраховувати продуктивність праці, визначати собівартість продукції, складати графіки попиту, пропозиції та ринкової рівноваги, проводити розрахунок норми та маси прибутку.

4. У четвертому розділі «Національна економіка» розглядаються структура національної економіки, основні економічні показники господарювання на макрорівні, складові фінансово-грошової системи країни, соціальний захист населення, адміністративні та економічні методи державного регулювання економіки. Ряд практичних робіт учнів на заняттях із даного розділу спрямовано на розрахунки основних показників результативності функціонування економіки на національному рівні, рівня інфляції за вихідними даними, аналіз дохідної та витратної частин державного бюджету України за рік.

5. Основними поняттями п’ятого розділу «Міжнародна економіка» є поняття про світове господарство та закономірності його розвитку, міжнародний розподіл праці, форми міжнародної економічної інтеграції, провідні міжнародні валютно-фінансової організації. У процесі вивчення цього розділу учні залучаються до аналізу торговельного та платіжного балансу України за відповідний рік.

Економічне виховання учнів профтехучилищ передбачає здійснення виховного процесу під час вивчення теоретичних дисциплін, виробничого навчання, виробничої практики та у позанавчальній роботі.

Оволодіваючи професією, учні беруть участь у виробничій праці, роблять особистий внесок у виконання виробничого плану училища та базового підприємства. Використовуючи економічні знання учнів, викладачі і майстри виробничого навчання формують у них економічне мислення, підприємливість, діловитість, тобто ті риси, які необхідні сучасним робітникам. Відповідно до змісту та етапів виробничої праці економічна діяльність учнів охоплює:

планування роботи, яку слід виконати, вибір технології, розрахунок необхідних матеріалів, вибір інструментів, обладнання та режиму роботиконтроль за технологічним процесом, дотримання вимог безпеки праці, технологічної дисципліни;

пошук резервів зниження матеріальних та трудових затрат на виготовлення продукціїобґрунтування шляхів підвищення ефективності виробництва, зростання продуктивності працітехніко-економічний аналіз недоліків у роботі;

обґрунтування виробничого завдання, особистого рахунку економії та бережливості, підвищення продуктивності своєї праці;

проведення хронометражу робочого часу, фотографії робочого дня.

Вивчення в профтехучилищах дисциплін економічного циклу (для груп із завершеною повною середньою освітою впроваджено курс «Основи ринкової економіки» в обсязі 30 год., у групах на базі повної середньої освіти — 60 год.), виробниче навчання організовується в єдності з вихованням в учнів рис, які властиві сучасним робітникам.

Основна мета курсу «Основи ринкової економіки» — формування економічного мислення, що дасть змогу майбутнім робітникам свідомо розв’язувати економічні проблеми, пов’язані з роботою на виробництві.

Програма курсу основ ринкової економіки охоплює такі основні розділи: матеріально-фінансова база виробництва, основи маркетингу, продуктивність праці, витрати виробництва, оплата праці, фінансові ресурси підприємництва, ефективність інвестицій, основи менеджменту.

В умовах переходу до ринкової економіки, формування нового господарського механізму ведуться пошуки нових форм і методів економічного виховання майбутніх робітників з урахуванням розвитку товарно-грошових відносин, змін в організації, економіці та технології виробництва.

2. Методика основ економіки як навчальний предмет Навчання — це цілеспрямований процес взаємодії вчителя й учнів, у ході якого здійснюється освіта, виховання і розвиток. Загальні закономірності процесу навчання розглядає окрема галузь педагогіки, яка називається «дидактика». Особливості викладання окремих навчальних дисциплін вивчаються методиками відповідних предметів.

Методика основ економіки як навчальний предмет характеризується об'єктом, завданнями і методами дослідження.

Об'єктом вивчення методики основ економіки є зміст навчального матеріалу, методи викладання, пізнавальна діяльність учнів тощо.

Перед методикою основ економіки як галуззю педагогічної науки стоять такі завдання:

Обґрунтування завдань навчання учнів основ економіки. Завдання навчання основ економіки деталізуються в процесі аналізу основних завдань економічної науки. Так, актуальними завданнями економічної науки в нинішніх умовах України є формування національного господарського комплексу, шляхів, методів і механізмів демонополізації господарської системи, забезпечення ефективного функціонування ринкової інфраструктури, захист інтересів споживача, питання зайнятості. Дуже важливим завданням є обґрунтування політики структурної перебудови економіки.

Нині актуальною є проблема формування нової економічної культури. Її основні риси — прагнення до заощадження, економне господарювання, дисциплінованість, відповідальність за результати своєї праці тощо. Важливу роль у становленні нової економічної культури суспільства мають відіграти економічні знання людей.

Обґрунтування змісту навчального матеріалу. Зміст навчального матеріалу кожного предмета — це дидактично обґрунтована система знань, вмінь та навичок, відібраних з певної науки. Для предмета «Основи економіки» — це наука економіка, яка досліджує проблеми використання обмежених ресурсів. З економічної науки фахівцями (методистами) відбирається матеріал, який систематизується у навчальному предметі. Отже, обґрунтування змісту навчального предмета повинно полягати: по-перше, у відборі матеріалу з того, що має економічна наука, і, по-друге, у систематизації відібраного матеріалу в певній послідовності, яка враховує вікові особливості учнів, їхні знання з базових дисциплін і деякі інші чинники.

Систематизація навчального матеріалу з основ економіки не може копіювати системи побудови економічної науки, а повинна підпорядковуватися навчально-виховним завданням. В основу навчальної програми мають бути покладені результати досліджень, які проводяться в зв’язку з обґрунтуванням змісту учнівського предмета.

Відібраний на основі дослідження навчальний матеріал систематизується у навчальній програмі. Навчальна програма — це документ, що визначає зміст і обсяг знань, умінь і навичок, які підлягають засвоєнню, а також зміст розділів і тем із розподілом їх за часом і роками навчання.

Побудова навчального процесу. Враховуючи характер організації процесу викладання і засвоєння знань, специфіку побудови змісту навчального матеріалу і провідних методів та засобів навчання, що використовуються при цьому, побудова навчального процесу з основ економіки включає підготовку навчально-методичної літератури, викладання і навчання.

До навчально-методичної літератури відносяться підручник, навчальний посібник, методичні рекомендації до практикуму з економіки тощо. Різниця між підручником і навчальним посібником полягає в тому, що у підручник включаються основи наукових знань з економіки у відповідності з цілями навчання, встановленими програмою і вимогами дидактики (методики), а навчальний матеріал посібника розширює границі підручника, містить додаткові відомості. Науковість, доступність і обсяг навчального матеріалу визначаються за допомогою методів педагогічних досліджень.

Викладання (діяльність учителя) і навчання (діяльність учня) як основні складові частини побудови навчального процесу впливають на його ефективність і тому досліджуються методикою для виявлення найефективніших форм і методів, які забезпечують виконання завдань, поставлених у процесі навчання основ економіки.

Майбутній вчитель основ економіки повинен знати і вміти:

1) зміст, ідеї і принципи побудови шкільних програм і навчальних посібників з основ економіки;

2) планувати навчальний процес;

3) готувати до теоретичних і практичних занять, а також навчальної практики;

4) здійснювати зв’язок теоретичних занять з практичними і реалізовувати міжпредметні зв’язки;

5) поєднувати навчання і виховання у процесі занять та позакласної роботи.

3. Методи досліджень Робота вчителя основ економіки вимагає безперервного удосконалення методики проведення занять. Щоб успішно підвищувати ефективність навчального процесу, учителю необхідно аналізувати результати своєї праці, правильно визначати причини недостатньої якості знань й умінь учнів за допомогою методів педагогічних досліджень.

Методами педагогічного дослідження називають сукупність прийомів і операцій, спрямованих на вивчення педагогічних явищ і вирішення різноманітних науково-педагогічних проблем.

Методика основ економіки, розв’язуючи поставлені перед нею завдання, використовує емпіричні та теоретичні методи наукових досліджень.

Застосовуючи емпіричні методи, дослідник отримує первинну інформацію про досліджувані об'єкти, явища в результаті безпосередніх контактів із ними. До основних емпіричних методів педагогічних досліджень належать: педагогічне спостереження, педагогічний експеримент, вивчення й узагальнення передового педагогічного досвіду.

Педагогічне спостереження як метод наукового пізнання характеризується тим, що дослідник не втручається в хід навчального процесу, а лише фіксує все, що відбувається. Внаслідок спостережень нагромаджуються факти, які дають змогу характеризувати досліджуваний об'єкт, оцінювати його. З метою проведення спостережень дослідник складає план його проведення, в якому вказуються об'єкти спостереження, мета і завдання його, тривалість, передбачуваний результат тощо. Наприклад, можна поставити мету перевірити, чи часто на практичних заняттях учні звертаються за порадами до вчителя щодо складання графіків виробничих можливостей економіки, попиту, пропозиції, ринкової рівноваги тощо. Якщо учні часто ставлять запитання, то можна робити висновок про недостатню практичну спрямованість теоретичних занять. Вчителю можна рекомендувати більше уваги приділяти наведенню прикладів розрахунку і побудові графіків у процесі вивчення теоретичного матеріалу, а також фронтальному вступному інструктуванню на практичних заняттях.

Педагогічний експеримент на відміну від спостереження проводиться в певних умовах, які створюються дослідником. Найтиповішими формами цього експерименту є експериментальні заняття з невеликою групою учнів. Пояснимо сказане прикладом. У процесі виконання практичної роботи «складання графіка виробничих можливостей економіки» учні повинні виконати такі завдання: 1) побудувати криву виробничих можливостей- 2) провести розрахунок альтернативної вартості випуску продукції- 3) дати відповіді на запитання відносно запропонованих учням різних кривих виробничих можливостей- 4) зобразити графічно альтернативну вартість перших одиниць товару Х і У. Припустимо, що треба з’ясувати, як доцільніше ознайомити учнів із послідовністю виконання практичної роботи: пояснювати весь хід роботи відразу на вступному інструктажі чи краще обмежитись поясненням одного завдання, а кожне наступне вивчати після виконання попереднього. Найчастіше для цього визначають два класи з приблизно однаковою успішністю. В обох класах заняття проводить один учитель, викладає той самий матеріал. Але в одному класі (контрольному) учні ознайомлюються із змістом і послідовністю виконання всіх завдань практичної роботи під час вступного інструктажу, а потім у випадку необхідності звертаються індивідуально за роз’ясненнями до вчителя. У іншому класі (експериментальному) вчитель пояснює зміст і послідовність виконання лише першого завдання, потім (після виконання його більшістю учнів) поєснює друге і т.д. У кінці заняття можна судити про ефективність прийомів, які порівнюють, проаналізувати обсяг і якість роботи, виконаної учнями.

Вивчення і узагальнення передового педагогічного досвіду. Вивчення досвіду роботи кращих учителів, науково-методичний аналіз його дають змогу створювати рекомендації з ефективної побудови навчального процесу. Передовий досвід учителів можна вивчити за допомогою спостережень, бесід з учителями, відеозйомок тощо.

У процесі застосування розглянутих методів дослідження дослідник використовує і допоміжні методи. До них належать: бесіда, інтерв'ю з учнями й учителями, анкетування, метод рейтингу (оцінка різних сторін діяльності експериментами), метод узагальнення належних характеристик тощо.

Теоретичні методи дослідження. У теорії і методиці навчання основ економіки доводиться вирішувати такі питання, які не піддаються дослідженню методом спостереження або експерименту. Наприклад, обґрунтування змісту навчального матеріалу починається з обґрунтування вимог, які ставляться суспільством до економічної освіти. Це здійснюється методом аналізу і весь комплекс вимог до знань і вмінь розчленовують на окремі елементи. Потім із них на основі узагальнення відбирають ті компоненти, які повинні ввійти до змісту навчальної програми, тобто відбувається процес, протилежний аналізу — синтез.

Теоретичні дослідження можна здійснювати двома методами:

1) від конкретного до загального (індуктивний) — 2) від загального до конкретного (дедуктивний). Необхідно, щоб методика забезпечувала збір достовірних даних. Такій вимозі відповідають так звані об'єктивні методики досліджень, де дані здобувають через об'єктивні характеристики, такі як доступність змісту навчального матеріалу учням відповідного класу, обсяг і рівні його засвоєння учнями тощо.

Для визначення доступності навчального матеріалу з основ економіки школярам застосовують рівень успішності. Рівень успішності (І) — це відношення середньої успішності учнів з основ економіки (з кожної виділеної частини навчального матеріалу) до середньої успішності їх з основ науки.

І = Ус/Уб «1.

де: Ус — середня успішність учнів з визначеного навчального матеріалу «Основ економіки»;

Уб — середня успішність учнів з предметів, на яких базується навчальний матеріал.

З основ економіки навчальний матеріал буде вважатись доступним учням у тому випадку, якщо рівень успішності буде наближений до одиниці. Обсяг засвоєння учнями навчального матеріалу визначають за допомогою коефіцієнта К, який встановлює залежність між поданим і засвоєним учнями навчальним матеріалом:

К = а/р x 100%,.

де: а — засвоєний навчальний матеріал (число правильно визначених учнем смислових одиниць);

р — поданий навчальний матеріал (загальне число смислових одиниць).

Число смислових одиниць встановлює дослідник в залежності від значущості навчального матеріалу у формуванні визначеного поняття. Так, наприклад, для введення поняття про підприємство як основну організаційну форму економіки потрібно, щоб учні засвоїли такі відомості:

а) функції підприємства (виробничо-технічні, економічні, соціальні та зовнішньоекономічні) — Р1 = 4;

б) організаційні типи підприємства (малі, середні, великі) ;

Р2 = 3;

в) види підприємств за формою власності (приватні, колективні, державні, змішаної форми власності) — Р3 = 4.

Загальне число визначених смислових одиниць у даному випадку буде становити 11. Обсяг навчального матеріалу буде вважатися засвоєним, якщо середній коефіцієнт засвоєння матеріалу К буде становити не менше 70%.

Для визначення рівнів засвоєння навчального матеріалу у його змісті виділяють окремі елементи (основні поняття). Кожний елемент оцінюється за допомогою таких рівнів:

1. Початковий рівень (учень розрізняє поняття, формули тощо).

2. Середній (учень засвоїв поняття, уміє розшифрувати формули тощо).

3. Достатній (учень може практично використати одержані знання).

4. Високий (учень вільно оперує знаннями, може свідомо використати їх у нестандартних ситуаціях).

При побудові навчального процесу методика тісно пов’язана з економічною наукою і спирається на дані педагогіки, психології, вікової анатомії і фізіології, гігієни.

Література:

1. 1.Гушулей Й. М. Вітенко І. М. Загальна методика викладання основ економіки: Пробний навчальний посібник. — Тернопіль: Астон, 2004. — 108с.

2. 2.Крупська Л. П., Пархоменко І.М., Кириленко Л. М. Моя економіка: Підручник для учнів 8 — 9 класів загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням економіки та для учнів 10-х класів загальноосвітніх і гуманітарних пр. — К.: АПН, 2001. — 320с.

3. 3.Основи економіки: Програма для загальноосвітніх навчальних закладів загальноосвітнього, природничо-математичного та технологічного напрямів навчання. — К.: Шкільний світ, 2001. — 47с.

4. 4.Критерій оцінювання навчальних досягнень учнів з економіки //Географія та основи економіки в школі. — № 2. — 2001. с.4−6.