Розвиток музичної творчості підлітків на уроці музики і позакласній роботі

Курсова робота РОЗВИТОК МУЗИЧНОЇ ТВОРЧОСТІ ПІДЛІТКІВ НА УРОКАХ МУЗИКИ І ПОЗАКЛАСНІЙ РОБОТІ

Напрям підготовки 6 020 204 «Музичне мистецтво»,

Освітньо-кваліфікаційний рівень «Бакалавр»

ЗМІСТ ВСТУП РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ МУЗИЧНОЇ ТВОРЧОСТІ ШКОЛЯРІВ

1.1 Мистецтвознавча і педагогічна сутність поняття «музична творчість»

1.2 Програмні завдання з розвитку музичної творчості підлітків

1.3 Можливості уроків музики для розвитку музичної творчості на уроках музики та в позакласній роботі

Висновки до першого розділу РОЗДІЛ 2. РОЗВИТОК МУЗИЧНОЇ ТВОРЧОСТІ ПІДЛІТКІВ НА УРОКАХ МУЗИКИ І ПОЗАКЛАСНІЙ РОБОТІ

2.1 Розробка сучасного змісту завдань, форми роботи з розвитку музичної творчості підлітків на уроці музики і позакласній роботі

2.2 Методичні рекомендації з розвитку музичної творчості підлітків на уроці музики

2.3 Методика проведення уроку музики у 8 класі за темою «Музика серйозна й музика легка»

Висновки до другого розділу Загальні висновки Список літератури

ВСТУП

Актуальність теми: Музичне виховання — це процес розвитку музичних здібностей дітей будь якого віку формування здатності розуміти й глибоко переживати музику, творити і виконувати її. 25] Цей процес, вважає Якимчук Світлана Никанорівна можна розглядати у широкому й більш вузькому значеннях. У широкому значенні музичне виховання — це формування духовності людини, її морально — естетичних уявлень, здатності розуміти й оцінювати крізь призму мистецтва життєві явища. 25] У такому розумінні музичне виховання це виховання — це виховання людини. У більш вузькому значенні музичне виховання — це формування музичного сприймання, яке здійснюється у різних видах музичної діяльності та спрямоване на розвиток музичних здібностей людини, здатності до емоційного й осмисленного виховання — це формування музичної культури людини. 25]

Музичне виховання — це спеціально оргнізованний процес, що передбачає формування особистісних яксотей учня та розвиток його здібностей засобами музичного мистецтва вважає Ольга Миколаївна Олексюк. [14]

У сучасних наукових дослідженнях підкреслюється, що творчість як самореалізація і рефлексія самопізнання дає змогу визнати особистісно — орієнтований підхід до музичної педагогіки, що зміщує акценти із змісту освіти на особистість учня, студента в процесі навчання, забезпечує право і можливість ціннісно — смислового вибору, присвоєння «особистісного знання», пише Е. П. Печерська. [18]

Стан розробки проблеми. Проблему формування музичної творчості досліджували різні вітчизняні та зарубіжні вчені. Сучасні погляди на проблему висвітлені у фундаментальному дослідженні О. М. Олексюк. «Музична педагогікa». [14], «Музично-педагогічний процес у вищій школі"[15]; в інших працях, статтях автора Е.П. Печерської Науковий вісник «Роль курсу «Методика музичного виховання» у професійній освіті майбутнього вчителя музики». [18], Якимчук С. Н. «Методика музичного виховання». 25]

Окремим питанням формування творчості, зокрема і музичної творчості присвячено ряд психолого — педагогічних праць вчених. Серед них О. М. Олексюк «Музична педагогіка"[14], В. А. Роменець «Психологія творчості».

Холоденко В.О."Розвиток творчої активності молодших школярів у процесі інтеграції різних видів музичної діяльності." [23]

Матійчак О.В. «Формування у школярів естетичного сприймання дійсності в музично творчій діяльності."[13]

Панченко Г. П. «Методика розвитку творчих здібностей майбутнього вчителя музики в процесі вокальної підготовки."[16]

Теоретичні засади проблеми формування музичної творчості учнів вивчали такі вітчизняні вчені: О. Я. Ростовський «Методика викладання музики в основній школі» [20], «Музична Педагогіка». [19]

Творчий потенціал музичного мистецтва педагогічні умови його використання у навчанні школярів стали предметом розгляду вітчизняних і зарубіжних вчених у таких працях: О. Я. Ростовський «Методика викладання музики в основній школі» [20], «Музична Педагогіка». 19], Д. Б. Кабалевський «Про трьох китів та про інші цікаві речі».

Використання вчителем потенціалу музичного мистецтва задля формування музичної творчості підлітків висвітлювалися у працях таких науковців: Масол Л. М. «Музичне мистецтво"[11], Сбітнєва Л.М. «Методика музичного виховання» [22], О. М. Олексюк. «Музична педагогікa».

Отже, актуальність проблеми обумовлена державними пріоритетами до формування і розвитку музичної творчості підлітків в шкільні роки, а також наявністю протиріччя між потребами шкільної освіти в ефективному використанні потенціалу музичного мистецтва та наявністю значного попиту на методичне забезпечення навчального процесу на сучасній основі. Це і визначило вибір теми курсового дослідження «Розвиток музичної творчості підліткова на уроці музики і позакласній роботі.»

Мета курсового дослідження: Теоретично виявити умови розвитку музичної освіти підлітків на уроках музичної творчості підлітків на уроках музики і позакласній роботі.

Мета і предмет курсового дослідження зумовили постановку таких основних завдань:

— розкрити сутність проблеми музичної творчості підлітків, визначити фактори її формування;

— охарактеризувати потенціал музичного мистецтва і наявні педагогічні умови його використання у навчанні школярів;

— теоретично обґрунтувати та розробити необхідні педагогічні умови (засоби, методи, прийоми) ефективного використання вчителем потенціалу музичного мистецтва у навчанні дітей задля розвитку музичної творчості підлітків.

Об'єкт курсового дослідження: Процес розвитку музичної творчості підлітків.

Предмет курсового дослідження: Розвиток музичної творчості підлітків на уроках музики і позакласній роботі.

Для вирішення завдань використаний комплекс наукових методів.

Теоретичне Вивчення та аналіз наукових джерел з музичної педагогіки, методики музичного виховання, психології дали змогу визначити та охарактеризувати основні науково — теоретичні положення дослідження. Аналіз, синтез, узагальнення застосовані при визначені предмета, мети, завдань, педагогічних умов впливу на дітей, результатів дослідження. Педагогічний експеримент використаний для проектування формальної частини дослідження.

Теоретичне і практичне значення результатів дослідження: розкрита сутність і конкретизовано поняття процесу розвитку музичної творчості підлітків на уроці музики і позакласній роботі; розроблені педагогічні умови (засоби, методи, прийоми) ефективного розвитку музичної творчості підлітків на уроці музики і позакласній роботі.

Структура роботи складається зі вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку літератури (25 найменувань).У роботі розміщено 2 наочності, схеми 4-x тестів, фрагмент уроку музики у 8 класі, фрагмент позакласного заняття у 8 класі. Основний обсяг роботи складає 38 сторінок. Загальний обсяг курсової роботи — 42 сторінки.

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ МУЗИЧНОЇ ТВОРЧОСТІ ШКОЛЯРІВ

1.1 Мистецтвознавча і педагогічна сутність поняття «музична творчість»

На даному теоретичному етапі дослідження вирішувалося завдання розкриття сутності проблеми розвитку музичної творчості підлітків на уроці музики та позакласній роботі. Для цього застосовані такі наукові методи дослідження, як теоретичне вивчення та аналіз наукових джерел з музичної педагогіки, методики музичного виховання, психології.

У праці «Психологія творчості» Роменець В. А. пише, що творчість людини — від підліткового віку до шедеврів зрілого генія — це вияв духовних можливостей особистості, демонстрація безмежних людських якостей. 21]

Саме такий підхід робить теоретично переконливим і практично необхідним розмежування стереотипного і творчого мислення. 21]

З поміж проблем філософських та психологічних в усі віки вирізняли такі, що заслуговують на статус вершинних, еталонних, взірцевих. Проблема творчості, проблема людини як творця, проблема людського життя, як творчого сходження до власного «Я «- безумовно серед них. 21]

Галина Панченко у праці «Методика розвитку творчих здібностей майбутнього вчителя музики в процесі вокальної підготовки» зазначає, що попри відсутність чіткого визначення поняття «творчі здібності», що пояснюється насамперед труднощами уніфікації міждисциплінарних напрацювань та об'єктивною складністю феномену, сам факт системної уваги розгалуженого корпусу гуманітарних наук до креативних аспектів самореалізації особистості у різних дослідницьких контекстах засвідчує доречність застосування такого підходу до вивчення особливостей процесу підготовки фахівців музично-педагогічного профілю. 16 ]

У праці «Музична педагогіка» Олексюк О. М. вважає що ознайомлення учнів з кращими зразками музичної творчості — основа ідейного та морального виховання, формування музичного смаку; емоційний відгук на музику формується разом із розвитком спеціальних музичних здібностей; першою умовою розвитку цих здібностей. [14]

Також Олексюк О. М. вважає, що розвиток музичного сприймання школярів забезпечуються їх активним включенням до музично — творчої діяльності, і чим активніша і різнобічніша діяльність учнів, тим глибше їхнє пізнання музики. 15]

Пізнавальна — творчі можливості учнів розвиваються в активній музичній діяльності, у цілеспрямованому аналізі музичних творів, бо тільки власна творча діяльність є запорукою глибоких переживань, естетичної насолоди, високих художніх смаків і переконань. 14]

Олексюк О. М. пише: що дітей завжди приваблює самостійна музична діяльність, активне спілкування з музикою. Ця діяльність на уроці організовується через постановку запитань і завдань, які мають зосередити увагу га музиці, упорядкувати спостереження за нею. 14]

У праці «Формування у школярів естетичного сприймання дійсності в музично творчій діяльності» Оксана Василівна Матійчак пише: сформованість естетичного ставлення до дійсності є інтегрованим утворенням у структурі особистості, що включає здатність до сприймання та оцінювання цілісної картини світу, розуміння естетичної сутності її об'єктів, наявність мистецьких знань, умінь і навичок; розвиненість мотиваційнопотребнісної установки на естетичне освоєння навколишнього світу, яка реалізується, в здатності особливості до самостійної творчості, уможливлює позитивні зміни в характері, у ставленні до природи, у взаємовідносинах з колективом та родиною. [13]

У праці «Методика музичного виховання дітей» Кушка Я. С. зазначає що: гра на музичних iнструментах — широке поле навчання творчих прийомiв: iмпровiзацiї, iнтерпретацiї, композицiї. Дитина, у котрій буде закладена основа творчостi, пiзнiше проявлятиме її в своїй майбутнiй професiї, навiть якщо ця професія буде далекою вiд музики, у вигляді iнiцiатив i рацiоналiзаторських пропозицiй. 7]

В свою ж чергу В. О. Холоденко у праці «Розвиток творчої активності молодших школярів у процесі інтеграції різних видів музичної діяльності» вважає що численні дослідження науковців у галузі психології, педагогіки, філософії доводять, що творча активність, якщо її не стимулювати і не підтримувати з віком згасає, знижується пізнавальна активність та інтелектуальні можливості. Люди ж, які мали активну життєву позицію, багато і наполегливо працювали тобто їхня діяльність мала активний характер, успішно реалізували свій потенціал, більше того, збагачували його на новий (вищий) якісний рівень. Школа має врахувати важливість і намагатися організувати навчальний процес так, щоб кожна дитина, починаючи з себе з молодшого шкільного віку, мала змогу реалізуватися як творча особистість. Залучення дитини до мистецтва, через діяльність у його галузі, є одним із сильних впливів на становлення особистості, розвиток її потенціалу та її практичну діяльність. Завдяки іманентним якостям мистецтво сприяє цілісному формуванню особи: її духовного світу, світогляду, морально — естетичних відношень, і потреб і творчих здібностей. 23]

Холоденко В.О. вважає що структура поняття творчість та творча активність є критеріями та показниками педагогічного діагностування рівні розвиненості творчої активності учнів у галузі музичного мистецтва; особливості інтеграції різних видів музичної діяльності та їхній вплив на формування творчої особистості. 23]

Також Холоденко В. О. У своїй праці «Розвиток творчої активності молодших школярів у процесі інтеграції різних видів музичної діяльності» пише що: на кожному історичному етапі змінюється поняття творчості в його глибинних фундаментальних значеннях, які відповідаю часу. Разом з тим є спадкоємне поняття творчості що вказує, той факт, що безліч визначень творчості у найрізноманітнішій сучасній літературі є нічим іншим, як модифікаціями, видозмінами фундаментальних визначень, сформульованих великими мислителями минулого. 23]

Холоденко В.О. Зазначає що категорія «творчість» започаткована в теорії античної філософії. Її роз’яснення дав Платон у своїй праці «Творче мистецтво це здатність, яка є причиною виникнення того, чого раніше не було.» [23]

Важливою віхою на шляху до такого розуміння творчості стало утвердження в філософії нового принципу творчості — принципу діяльності креативного фетермінізму, концентрованим виявом якого є визначення поняття творчості, яке дав Бенедикт Спіноза «Творчість є діяльність є діяльність, при якій не виступають ніякі причини, крім тієї, що діє."[23] Визначення Бенедикта Спінози про творчість відрізняється від філософських вчень про джерело творчості, в яких за творче начало приймалися то натхнення, то форма, то ідея, то воля, то розум, то інтуїція. 23]

Холоденко В.О. у своїй праці відмічає визначення творчості за психологом Налімовим В.П.

Налімов В. П. розуміє творчість, як розпакування того, що лишилося ще прихованим на семантичному континуумі малою ймовірною вагою, де нові сенси набувають більшу ймовірну міру, а попередні згасають. Це завжди забігання вперед, виклик, часто — бунт. Це завжди — спонтанне осяяння, і тому все незрозуміле для стороннього спостерігача. 23] Близьке визначення творчості знаходимо у працях американського вченого П. Хілла, який під творчістю розуміє «політ за межі відомого.» Отже творчість — це вихід за межі даного, спрямований на реалізацію можливостей буття, перетворення їх у дійсність. 23]

Проблема розвитку музичної творчості підлітків на уроці музики та позакласній роботі розглядається в працях: Олексюк О. М. «Музична педагогікa», Печерської Е.П. в науковому віснику «Роль курсу „Методика музичного виховання“ у професійній освіті майбутнього вчителя музики». [18, 14],

Роменець В.А. «Психологія творчості», Холоденко В. О. «Розвиток творчої активності молодших школярів у процесі інтеграції різних видів музичної діяльності», Матійчак О.В. «Формування у школярів естетичного сприймання дійсності в музично творчій діяльності», Панченко Г. П. «Методика розвитку творчих здібностей майбутнього вчителя музики в процесі вокальної підготовки», Ростовський О. Я. «Методика викладання музики в основній школі», «Теорія і методика музичного виховання», Сухомлинський В. О. «Методика виховання колективу», Кабалевський Д. Б. «Про трьох китів та про інші цікаві речі», Масол Л. М. «Музичне мистецтво"[11], Сбітнєва Л.М. «Методика музичного виховання». 22]

1.2 Програмові завдання з розвитку музичної творчості підлітків Даний теоретичний етап дослідження присвячувався програмовим завданням з розвитку музичної творчості підлітків. Для цього застосовані такі наукові методи дослідження: теоретичне вивчення та аналіз наукових джерел з психології, педагогіки, музичної педагогіки, методики музичного виховання.

Сбітнєва Людмила Миколаївна у програмі «методика музичного виховання» вважає підлітковим віком 10 — 15 років. Учнів цієї вікової категорії характеризується бурхливий інтелектуальний розвиток, вони потребують розумових навантажень, виконують їх із задоволенням. 22]

Завдяки своєрідності логічного і художньо-образного мислення, підлітки здатні виявити основну ідею композитора, власну думку щодо культурних і мистецьких явищ. Оцінна діяльність стає для них засобом творчого самовираження. 22]

Наближення уяви підлітка до теоретичного мислення надає імпульс творчості: учні цієї вікової категорії із задоволенням вдаються до різних видів художньої творчості, отримуючи задоволення як від творчого результату так і від творчого, так і від здійснення самого процесу творчості. 22]

Маючи певний досвід діяльності підліток активно використовує його у розв’язанні практичних завдань, легко переключається з одного виду на інший, більш критично оцінює її, висловлює свою власну думку. Для нього характерним є бажання розширювати сферу своїх знань, умінь, навичок, розширювати досвід. 22]

Саме ці інтереси підлітка спонукають його до поглиблення знань, зростання освітнього рівня, духовності; вони є мотиваційним орієнтиром для подальшого розвитку, збуджуючи активність, самостійність підлітка. 22]

Ростовський О.Я. у своїй програмі «Методика викладання музики в основній школі» зазначає, що концепція музичного виховання школярів базується на українській національній культурі та педагогічних ідеях Кабалевського Д. Б. [20]

Також Ростовський О. Я. зазначає, що підліткова творчість розвивається підчас слухання музики, але зазначає ще те, що глибоке сприймання музичного твору можливе лише за наявності у підлітків вичерпних знань про твір, а також відповідного життєвого і художнього досвіду. Чим більше підготовча інформація відповідає змісту музичного твору, досвіду і знанням дітей, тим активніше вони сприймають музику, глибше осягають її. Не достатня інформація робить враження дітей поверховими, а надмірна інформація, перевантажуючи їх гальмує естетичну реакцію на музику. Тому обсяг інформації, яка спрямовує сприймання, і обсяг самого твору слід дозувати, як за часом сприймання, так і за змістом і складністю музики у залежності від здібностей, підготовки і психічного стану учнів. 19,20]

Слід враховувати й таку закономірність: чим менша і загальна інформація, що спрямовує сприймання, тим більший простір для творчої фантазії. Дана закономірність спрямовує на те, щоб не тільки повідомляти учням необхідну інформацію, але й прагнути до розвитку їхнього мислення, уяви, творчих здібностей. 20]

Для сприятливого розвитку музичних здібностей учнів на уроці музики за допомогою сприймання музики вчитель використовує такі принципи: [20]

1) Принцип орієнтації на духовний розвиток особистості засобами музики.

2) Принцип емоційної захопленості музичною діяльністю.

3) Принцип опори на вікові особливості учнів, на їх внутрішні сили і можливості в музичній діяльності.

4) Принцип взаємодії вчителя й учнів у музично-освітньому процесі.

5) Принцип єдності педагогічних впливів і сподівань учнів.

6) Принцип єдності індивідуального і колективного впливу на учнів.

7) Принцип активізації музичного мислення.

8) Принцип активізації музично-творчої діяльності учнів на уроці музики.

9) Принцип художньо-творчого спілкування на уроках музики.

Провідною діяльністю підлітка є спілкування, що полягає в побудові стосунків з товаришами на основі певних моральних норм, що опосередковують вчинки підлітків. Важливим моментом у розвитку підлітка є формування самосвідомості, потреба в самооцінці. У зіставленні себе з іншими людьми і, як результат критичного ставлення до себе, активне самовиховання. 19,20]

У пошуках морально естетичного ідеалу підлітки звертаються перед усім до мистецтва. [19]

Соціологічні дослідження показують, що в структурі художніх інтересів підлітка — музика дедалі більше входить на перше місце.

Але за цією ситуацією виявляються досить складні суперечності побутування музики. Це, насамперед, однобічна орієнтація більшості підлітків на естрадно — розважальну музику. Стрімкий розвиток звукотехніки забезпечує глибоке проникнення цієї музики у сферу учнівського побуту та дозвілля, що сприяє формуванню поверхневого споживацького типу музичної культури особистості. 3]

Програмові завдання для молодших підлітків:

Молодший підлітковий вік охоплює період від 10 до 12 років, тобто співпадає з навчанням у 5- 6 класах.

Ростовский О.Я. у своїй програмі для 5- 6 класу вказує на те що, практика показує, що підлітків потрібно зацікавлювати важливими для них проблемами, частіше чергувати форми роботи на уроці, залучати їх до активної художньо — творчої діяльності. Багатьом учням це подобається те, що дається легко і приносить успіх. Водночас і дедалі більше приваблює зміст, який вимагає інтелектуальної активності самостійної дії, розширює кругозір. 20]

У Програмі та методиці музичного виховання Ростовського О. Я. та Сбітнєвої Л. М. зазначають, що підлітків 5-х — 6-х класів на уроці музики потрібно знайомити з творами, у яких музика і слово знаходяться у різному співвідношенні. Основана роль музики, бо саме вона робить літературний образ яскравішим і виразнішим. Також є рекомендації використовувати музичні приклади, слухання та аналізування творів, продовжувати роботи над розвитком музичної грамотності учнів, розвитком музичних здібностей, вокально — хорової культури, розширювати уявлення учнів про здатність музики яскраво і правдиво втілювати життєві явища. 19]

Для цього Ростовський О. Я. і Сбітнєва Л. М. рекомендують у якості завдань для розвитку музичної творчості у молодшому підлітковому віці розучувати веснянки, старовинні пісні дати учням змогу поімпровізувати на тему веснянок та старовинних пісень і обов’язково аналіз засобів музичної виразності. 20,22]

За програмою і методикою Ростовського О. Я. і Сбітнєвої Л.М. старший підлітковий вік припадає на 7−8 класи загально освітньої школи. У цей час старші підлітки починають відчувати надмір енергії, тому атмосфера подолання труднощів для них стає бажаною, їм властива підвищена збудливість, нестійкість, нестриманість, надмірна емоційність, імпульсивність поведінки. Тому вчителю потрібно ретельно планувати кожну хвилину уроку, прагнути залучати до роботи якомога більше учнів, мати індивідуальний підхід до учнів бо саме він допоможе вчителю обрати доцільні педагогічні впливи. 20,22]

З процесом статевого дозрівання пов’язаний ряд нових явищ у психіці й поведінці підлітка. Йдеться насамперед про виникнення інтересу до іншої статі, складання нових стосунків між хлопцями і дівчатами, появу симпатій, закоханості. Особливої сором’язливості. Зароджується інтерес до інтимного світу дорослих і роблять спроби прилучитися до нього. Ці особливості обов’язково мають враховуватися вчителем, адже музика найбільше звернена до почуттів дітей. 20,22]

Матеріал програм з музики дає широкі можливості для ознайомлення учнів зі світом кохання, стосунків між чоловіками й жінками. Не можна ставитись до підлітка як до якоїсь безстатевої істоти треба делікатно, тактовно й уміло керувати стосунками учнів в класі. 20]

Тому Ростовський О. Я. і Сбітнєва Л.М. у своїй програмі для 5−8 класів та методиці музичного виховання пропонують такі програмові завдання.

Проводити дискусії на уроках. Пояснити учням поняття «сучасна музика», «легка і серйозна музика», використання творів живопису, пояснити складність і суперечливість внутрішнього світу людей розкритого в творах минулого і сучасності. Наводити музичні приклади, навчити дітей правильно виражати себе свої почуття через сучасну музику, дати учням змогу творчо проявити себе. 20,22]

1.3 Можливості уроків музики та позакласної роботи для розвитку музичної творчості підлітків На даному етапі курсового дослідження вирішувалося завдання розкриття можливостей уроків музики та позакласної роботи для розвитку музичної творчості підлітків. Для цього застосовані такі наукові методи дослідження, як теоретичне вивчення та аналіз наукових джерел (дисертаційних робіт) з методики музичного виховання, педагогіки, музичної педагогіки.

У праці «Методика музичного виховання» Якимчук С. Н. пише, що фундаментом музичної освіти школярів є урок. 25]

Як урок мистецтва він має свою специфіку й спрямований передусім на розвиток емоційного музично — естетичного досвіду учнів. 25]

Саме на уроці музики учні оволодівають знаннями основ музичного мистецтва, у них формуються навички й уміння, виробляються смак і любов до музики. 25]

Тематична побудова програми з музики дає можливість досягти цілісності уроку, де розглядається різні грані музики, як єдиного цілого. 25]

Однак не слід забувати про різноманітну музичну діяльність і особливості залучення до неї підлітків вважає Якимчук С. Н. 25]

Практика свідчить, що кожен вид музичної діяльності потребує певної методики його освоєння. І майстерність вчителя полягатиме в тому, як він зуміє підпорядкувати різноманітну музичну діяльність: (хоровий спів, слухання музики, музично-ритмічні рухи, гра на музичних інструментах по можливостям). 25]

Згідно з вимогами загальної і музичної педагогіки виділяється розвивальна мета уроку, однак щодо уроку музики, тут відбувається постійний повтор, бо все що проводиться на уроці музики, спрямовується на музичний розвиток дитини, а спрямоване на музичний розвиток дитини, сприяє розвитку її музикальності. А ось виховна мета, крім загального напряму (формувати художній смак, музичні інтереси дітей), може мати конкретні завдання відповідно до музичного матеріалу вважає Олексюк О. М. [14,15]

Кондратенко Г. Г. у своїй праці «Формування творчих здібностей підлітків у позаурочній роботі засобами музичного мистецтва» пише, що позаурочна виховна діяльність з учнями — це організована і цілеспрямована діяльність, що здійснюється школою, позашкільними установами у вільний від занять час для розширення і поглиблення знань, умінь, навичок, розвитку нахилів, здібностей учнів, а також для задоволення їх інтересів і забезпечення продуктивного дозвілля. Виховна робота в позаурочний час, доповнює і поглиблює виховання, здійснюване у процесі класно-урочного навчання.

Позакласна музична робота проводиться в школі і шляхом організації гуртків: хорових, інструментальних, сольного співу, вокально-інструментальних, вважає Кондратенко Г. Г. у своїй праці «Формування творчих здібностей підлітків у позаурочній роботі засобами музичного мистецтва». 5]

Якимчук С.Н. вважає що добре поставлена позакласна музична робота в загальноосвітній школі — це її культурне обличчя, художнє обличчя всієї навчальної роботи. 25]

Також Якимчук С. Н. вважає, що домогтися доброї організації позакласної музичної роботи в школі можна при умові, коли музичне виховання стане предметом уваги всіх класних керівників та дирекції школи, адже практика показує: там де директор, завуч і класні керівники зацікавлені музичною роботою, керують її організацією — там вона має добрі наслідки. 25]

Щодо можливостей позакласної роботи для розвитку музичної творчості підлітків то Позаурочна робота має яскраво виражену виховну, соціальну і комунікативну спрямованість. Вона сприяє пожвавленню міжособистісного спілкування учнів, зумовлює ситуацію взаємної відповідальності, взаємодопомоги, створює умови для розширення виховних можливостей школи і культурно — творчого розвитку. 5]

Оскільки позаурочна діяльність є педагогічно організованим процесом, то вона визначає тон, атмосферу життя колективу, є засобом включення кожного учня в діяльність, до якої він має інтерес, зацікавленість і, таким чином, сприяє розвитку ряду здібностей якостей особистості. 5]

З метою оптимального прилучення до спілкування з музикою всіх учнів необхідно прагнути до широкого використання міжпредметних зв’язків, інших видів мистецтва. 5]

Важливе значення слід надавати цілісності свята музики, взаємозв'язку всіх його елементів. Позакласна робота повинна проходити активно: це і захоплюючі розмови про музику, і слухання музичних творів, і безпосередня участь школярів у виконавстві, і знайомство з матеріалом, який приготували до свята самі учні; альбом малюнків на вибрану тему (наприклад на тему свята 8-го березня), ілюстрації, фотографії. Власна творчість учнів. 5]

(Наприклад: вірші, або власні музичні твори) не зрідка учні проявляють себе як справжні композитори маючи за роки навчання первинну підготовку складаючи легкі мелодії до своїх віршів і роблять інструментальні аранжування за допомогою інноваційних технологій та спеціальних музичних програм експериментуючи з електронними музичними інструментами і обираючи на власний смак музичні ефекти та специфічні тембри музичних інструментів.

Отже формуватися творчі здібності в позаурочній діяльності засобами музичного мистецтва можуть тільки із урахуванням особливостей саме такої діяльності. Її організація, принципово відмінна від навчального процесу, вимагає від педагога інакших зусиль ніж урок, і залежить від ряду чинників, а саме: організації навчально—виховного процесу з урахуванням індивідуальної зорієнтованості; створення художньо — естетичного середовища; предметної зорієнтованості художньої освіти; матеріально технічного забезпечення сформованості. Фонду музичного матеріалу і методичної літератури. Специфікою позакласної виховної діяльності є різновіковий склад її учасників. Що сприяє тісний взаємодії учнів різного віку на основі спільних інтересів зацікавленості: молодші учні вчаться поважати старших; старші, піклуючись про молодших, допомагають їм, виявляють вимогливість, повагу вважає Кондратенко Г. Г. 5]

Отже проблема можливості музичної творчості підлітків на уроці музики і позакласній роботі розглядається в працях Якимчук С. Н. «Методика музичного виховання», Ростовський О. Я. «Методика музичного виховання», «Методика викладання музики в основній школі», Кондратенко Г. Г. «Формування творчих здібностей підлітків у позаурочній роботі засобами музичного мистецтва».

Висновки до першого розділу

1. Мистецтвознавча і педагогічна сутність поняття «музична творчість» базується на методиках, що були розроблені раніше відомими методистами, педагогами, мистецтвознавцями та дослідниками.

2. Програмові завдання з розвитку музичної творчості підлітків базується на методичних матеріалах сучасних та вітчизняних вчених.

3. Отже формуватися творчі здібності в позаурочній діяльності засобами музичного мистецтва можуть тільки із урахуванням особливостей саме такої діяльності. Її організація, принципово відмінна від навчального процесу, вимагає від педагога інакших зусиль ніж урок, і залежить від ряду чинників, а саме: організації навчально-виховного процесу з урахуванням індивідуальної зорієнтованості; створення художньо — естетичного середовища; предметної зорієнтованості художньої освіти; матеріально-технічного забезпечення сформованості. Фонду музичного матеріалу і методичної літератури. Готовність вчителя враховувати ці особливості діяльності в позаурочний час впливає на її результативність, оскільки завдання освіти і виховання полягає саме в тому щоб створити максимально сприятливі умови для формування і розвитку індивідуальних здібностей та реалізації творчого потенціалу кожного учня.

Розділ 2. РОЗВИТОК МУЗИЧНОЇ ТВОРЧОСТІ ПІДЛІТКІВ НА УРОКАХ МУЗИКИ І ПОЗАКЛАСНІЙ РОБОТІ

2.1 Розробка сучасного змісту завдань, форми роботи з розвитку музичної творчості підлітків на уроці музики і позакласній роботі

Як зазначає у своїй праці «Соціально — педагогічна програма просоціального розвитку старших підлітків як представників молодіжної субкультури засобами сучасної естрадної музики» Лисенко Ю. О., що молодіжна субкультура є складним і багатогранним явищем. Від ціннісного спрямування молодіжної субкультури залежить подальший розвиток загальної культури, оскільки цінності, норми, принципи представників молодіжної субкультури викликають трансформаційні процеси в домінуючій культурі. 8]

Старші підлітки (14 — 15 років) представляють молодіжну субкультуру на її початковій стадії розвитку, тому соціальне виховання нової генерації в просоціальному напрямі зумовлює пошук нових демократичних засобів, які б відповідали б потребам та інтересам підлітків. 8]

Якісна сучасна естрадна музика є одним із таких засобів. 8]

Тому мета статті полягає в розробці та розкритті сучасного змісту завдань та форм роботи з музичної творчості підлітків на уроці музики та позакласній роботі. 8]

Мета програми і завдань в інтеграції виховних впливів сім'ї, школи, однолітків для гармонізації соціального розвитку старших підлітків, як представників молодіжної субкультури на внутрішньому і зовнішньому рівнях сучасних засобів навчання за допомогою інноваційних технологій, музичних програм, та сучасної естрадної музики. 8]

Завданнями програми визначено:

1) Створення сприятливих умов для просоціальної самореалізації, самовираження й самоствердження старших підлітків у мікросоціумі;

2) Формування толерантного ставлення представників різних культур та до чужих музичних цінностей;

3) профілактика міжпоколінних, міжнаціональних відносин старших підлітків для гармонізації соціальності на рівні держави та між національностями;

4) сприяння інтеграційним процесам у середині молодіжної субкультури;

5) залучення старших підлітків на уроках музики і позакласній роботі до музичної, суспільно корисної діяльності, сприяючи розвиткові соціальної активності через музику;

6) Налагодження міжкультурної, міжвікової комунікації підлітків у мікросередовищі на засадах співробітництва та взаємоповаги.

Реалізація цього напряму передбачає такі завдання:

— розкрити специфіку використання засобів музики, зокрема сучасної естрадної, використання сучасних мультимедійних програм, інноваційних технологій, в соціально — педагогічній діяльності загальноосвітніх закладів;

— Спрямувати соціальних педагогічних педагогів до плідної взаємодії з учителем музики в школі;

— Сприяти впровадженню сучасної естрадної музики, учасних мультимедійних програм, інноваційних технологій для розвитку музичної творчості підлітків.

Відомий викладач, професор Університету імені Б.Д. Грінченка — Олексюк О. М. працює над вдосконаленням змісту завдань, форм роботи з розвитку музичної творчості підлітків.

Сьогодні, коли перебудовується традиційна система загальної освіти, вчитель шукає свої напрямки у навчанні. Важливо не втратити головне — дитину, як особистість, яка здатна розуміть і відчувати прекрасне за допомогою сучасної естрадної музики і обов’язково класичної музики. 10,15]

Після того, як відбулось приєднання освітнього простору України до освітньої Болонської системи в Україні почали розробляти методи інтерактивного навчання дітей різного віку в тому числі і підлітків у загально освітніх школах, в тому числі з музичного виховання. Розробленні широко використовують авторські програми викладання музики у різних вікових категоріях загальноосвітніх школах, розроблених Масол Л. М. 10]

Актуальними є розробки Падалки Г. М. У виданнях якої є методичні розробки, обґрунтовані методологічні засади, принципи, педагогічні умови, методи викладання дисциплін з різних видів мистецтва. 17]

Розробка змісту, завдань, форм роботи з розвитку музичної творчості підлітків не обхідна для зацікавлення учнів такими видами музичної діяльності, як музичне аранжування, що безперечно зацікавить учнів буде спонукати їх до власної творчості та створення нового музичного продукту. Також цей вид музичної діяльності повинен розвивати у підлітків любов до музики до сучасної і класичної.

2.2 Методичні рекомендації з розвитку музичної творчості підлітків на уроці музики і позакласній роботі

Концептуальним етапом розвитку музичної творчості підлітків є період 7−8-х класів. На цьому етапі у підлітків краще розкривається і шліфується знання і уміння засвоєні за попередні два роки навчання. Учні осмислено включаються в створення нових, або аранжування відомих музичних творів композиторів класиків та сучасників. Для цього учням старших класів даються певні завдання згідно до стандартної програми Ростовського О. Я., та Сбітнєвої Л. Н. Але стандартну програму можна трохи модернізувати.

Наприклад:

«Юний композитор та аранжувальник» учні обирають будь-який власний, або інший простий легкий пісенний, фортепіанний твір записують його на комп’ютері в програмі нотний редактор, конвертують в midi формат та переміщюють вже готовий аудіо запис в програму для створення аранжування, далі учні обирають різні тембри різних музичних інструментів які їм сподобались. Також учні можуть експериментувати з різними музичними стилями такими як (класика, рок, джаз, хіп-хоп та інші.)

Такі завдання являються імпульсом до подальшої більш складної музичної творчості тому є необхідність зацікавити учнів знайомлячи учнів з такими цікавими завданнями. При цьому є необхідність спрямувати учнівську музичну творчість у поєднанні з різними мистецькими напрямками: літературним, образотворчим, театрально — драматичним та іншими різним напрямками мистецтва.

Челишева І.В. пропонує на уроках музики у старших класах використовувати певні розвиваючі задачі: Розвиток здібностей (особливо музично творчих здібностей), музичного слуху, пам’яті творчого мислення, творчої уяви. Розвиток музично творчих здібностей є особливо гострою проблемою методики музичного виховання. Але ж підлітки це — діти, що вважають себе дорослими людьми і прагне до самореалізації усіма способами та звичками. І звісно що, будь то урок музики чи позакласна робота повинна надати підліткам таку можливість. Але для цього потрібно розвивати їхнє підліткове мислення. 24]

В даному випадку наголошуючи про музичне мислення, ми маємо на увазі процес відображення істотних властивостей музичних явищ, їх взаємозв'язку, закономірності розвитку. Натомість перед вчителем стоїть завдання щодо розвитку самостійності мислення підлітків, що виражається в умінні використовувати свій досвід, але при цьому зберігати незалежність власної думки. Також у процесі роботи з аранжуванням музичних творів потрібно обов’язково розвивати критичне мислення, уміння розкривати будь-які причини виникнення певних явищ наукового погляду. 24]

Для цього Алієвим Ю.Б. був запропонований «Метод проблемного викладання матеріалу», він спрямований на залучення учнів до самостійної роботи і пошуку знань. [1]

Також Ю.Б. Алієвим були запропоновані положення, спираючись на методи які працює найбільш успішно;[1]

1) Формування самостійності музичного мислення й активність у пошуку знань про музику, музичну творчість та різні види музичної діяльності;

2) проблемна ситуація повинна включати три компоненти: необхідність у створення нової музичної дії, невідоме, котре необхідно розкрити; залучення можливості учнів до виконання творів; прийняття проблеми більшості класу.

3) Будь яка проблема повинна бути вирішена, або самими учнями, або вчитель сам повинне направити учнів до шляху вирішення проблеми;

М.З. Красильниковою був розроблений «Метод створення шедеврів» у програмі «До вершини мистецтва». Він спрямований на збагачення учнями логіки музичних композицій і можливість «створення» музичного твору, виходячи з цієї логіки. Метод вимагає досить кропіткої роботи як у рамках інтонаційного розвитку тем, так і в рамках композиційного, структуровано-аналітичного збагачення музики. Акцент на композиційній логіці твору приводить до його правильного сприйняття як цілісних явищ. Реалізація принципу єдності діяльності композитора-виконавця відбувається на більш якісно глибокому рівні, по суті створюючи в кожного учасника творчого процесу ілюзію активної участі у створенні «музичного шедевра». 6]

Застосування зазначених методів направляє підлітків на якісно новий рівень музичного розвитку. Однак не слід використовувати на уроках лише ці методи оскільки грамотно і вчасно застосований метод завжди несе користь і учням, і викладачеві, і всьому навчальному процесу в цілому.

2.3 Методика проведення уроку музики у 8 класі за темою «Музика серйозна й музика легка»

Тема уроку: «Музика серйозна й музика легка»

Мета. Розглянути функції, які виконує музика в суспільстві.

Пояснити учням ролі легкої і серйозної музики у їхньому власному житті.

З’ясування значення термінів «легка музика і серйозна музика».

Музичний матеріал: Духовні пісні американських негрів (спірічуелс)

1) «Deep river» Негритянський фольклор оснований на імпровізації простих афро — американців.

2) «Мoon river» пісня з кінофільму «Сніданок у Тіфані» композитор Генрі Манчіні.

3) «Караван» Дюк Елінгтон джазовий інструментальний музичний твір

Обладнання: Мультимедійна система, комп’ютер, колонки, записи пісень (мінус), фортепіано, презентація з історією виникнення джазу та біографічними даними Дюка Елінгтона та Генрі Манчіні.

Хід уроку (слайд «Тема уроку»)

1) Організаційний момент (організація класу, перевірка присутніх, оголошення теми уроку).

2) Проведення лекції «Ознайомлення учнів з історією виникнення жанру (джаз) афро-американська імпровізація (спірічуелс).

3) Ознайомлення учнів з Творчістю Генрі Манчіні та Дюка Елінгтона, з використанням презентації.

4) Відповіді на запитання за матеріалом лекції.

5) Вивчення і виконання джазових пісень (Deep river, Мoon river.)

6) Проблемні запитання після виконання кожної пісні.

7) Закріплення знання про музичний напрямок джазу за допомогою створення джазового аранжування пісні «Deep river» у програмах Нотний редактор:(Sibelius, Мagic Score Matstro, Finale) та у спеціальних музичних програмах:(Сubase X3, Band in box).

1. Що таке легка музика?

2. Легка музика — це термін у поп-музиці, що охоплює різні стилі, загальним для яких є прості, легкі й запам’ятовувані мелодії, виконувані, як правило, під акомпанемент естрадного оркестру: невипадково безліч композицій «легкої музики» — інструментальні обробки відомих хітів.

3. Що таке серйозна музика?

4. Серйозна музика — це широкий термін, який вживається для визначення типу музики, що належить до писемної композиторської традиції та наслідує сформовані в XVII—XIX століттях музичні форми і жанри, інструментарій та традиції виконавства. Академічна музика протиставляється розважальній та народній.

Термін «академічна музика» є спорідненим з широко розповсюдженим терміном «класична музика», проте, на відміну від останнього, є точнішим в області свого застосування. Так, якщо термін «класична музика» містить у собі якісний (лат. classicus — зразковий) та історично-стильовий аспект (епоха класицизму), то «академічна музика» передбачає саме типологічний аспект, у той час як у стильовому відношенні включає самі різноманітні напрямки.

5. На уроці ми ознайомилися з історією виникнення цікавого музичного жанру: джаз та негритянської імпровізації спірічуелс, як одним із видів легкої музики.

6. Джаз — (англ. jazz) — форма музичного мистецтва, що виникла на межі XIX—XX століття в США, як синтез африканської та європейської культур та отримала згодом повсюдне поширення. Характерними рисами музичної мови джазу спочатку стали імпровізація, поліритмія, заснована на синкопованих ритмах, і унікальний комплекс прийомів виконання ритмічної фактури — свінг. Подальший розвиток джазу відбувався за рахунок освоєння джазовими музикантами і композиторами нових ритмічних і гармонійних моделей.

Спірічуелс — духовні пісні афроамериканців, основний жанр афроамериканського музичного фольклору. В піснях цього жанру поєднуються елементи африканських виконавських традицій, такі як колективна імпровізація, характерна ритміка, ґлісандові звучання, екстатичність тощо, та стилістичні риси хорових гімнів і балад англійських переселенців. Тематика спіричуелсів переважно пов’язана з біблійними образами, однак біблійні мотиви в них часто поєднуються з оповідями про повсякденне життя, а також елементами гумору і думками протесту. Спіричуелси проникнуті настроями трагічної самотності, ліричною глибиною та поетичністю.

Жанр виник в США у період рабовласництва на основі африканських і англо-кельтських традицій і остаточно сформувався наприкінці XIX століття. Спочатку спіричуелси виконувалися хором, а капела, як колективна імпровізація, де мелодія варіювалася при кожному новому проведенні. В останній третині XIX століття з’явилися обробки спіричуелсів для сольного співу з інструментальним супроводом (фортепіано, банджо). Мелодії і склад спіричуелсів у своїх піснях використовували деякі композитори, зокрема, Джордж Гершвін, Фредерік Діліус, Джон Павелл.

Розучимо пісню «Deep river» музика народу Америки афро-американська імпровізація.

Запитання до прослуханної пісні.

1. Що таке спірічуелс?

2. Де і в який період виник цей вид жанру джаз?

Відповіді до запитань.

1) Спірічуелс це — духовні пісні афроамериканців, основний жанр афро-американського музичного фольклору.

2) Жанр виник в США у період рабовласництва на основі африканських і англо-кельтських традицій і остаточно сформувався наприкінці XIX століття.

Знайомство з творчістю Генрі Манчіні.

Гемнрі Манчіні (англ. Henry Mancini, справжнє ім'яЕнріко Нікола Манчіні, італ. Enrico Nicola Mancini; 16 квітня 1924 — 14 червня 1994) — американський диригент і кінокомпозитор.

Народився у Клівленді, штат Огайо. Здобув освіту в Джульярдській школі. Брав участь у Другій світовій війні, визволяючи концентраційні табори у складі американської армії. Після війни розпочинав кар'єру як піаніст в оркестрі Ґленна Міллера. Під кінець 1940;х розпочав писати музику до кінофільмів, першою його роботою був фільм Lost in Alaska.

Протягом кар'єри створив музику майже до 500 фільмів і телесеріалів, записав 50 альбомів. Лауреат 4 премії «Оскар», 2 «Еммі» 20 «Греммі», включаючи нагороду «За життєві досягнення» (англ. «Lifetime Achievement», 1995). Помер у Беверлі Хіллз, штат Каліфорнія.

Послухаємо і вивчимо пісню «Moon river» музика Г. Манчіні з кінофільму «Cніданок у Тіфані» співає Одрі Хепберн

1. Ким написана пісня і з якого вона кінофільму?

2. Що вам сподобалось більше в цій пісні і хто її виконує?

Відповіді до запитань:

1. Пісня (Moon river) була написана Генрі Манчіні до кінофільму (Сніданок у Тіфані).

2. Музика легка, наспівна за характером ніжна, мрійлива сподобалось поєднання звучання оркестру та голосу. Виконує пісню Одрі Хепберн.

3. Познайомимось з творчістю Дюка Елінгтона.

Дюк Еллінгтон (англ. Duke Ellington, справжнє ім'я — Едвард Кеннеді Еллінгтон, Edward Kennedy) — (29 квітня 1899, Вашингтон — 24 травня 1974, Нью-Йорк) — видатний афро-американський джазовий музикант, композитор, піаніст, керівник всесвітньо відомого оркестру.

Народився у Вашингтоні (округ Колумбія) 29 квітня 1899 у негритянській сім'ї середнього достатку. Прізвисько Duke («Герцог») отримав будучи підлітком за підкреслену увагу до свого одягу. З 7 років почав займатися на фортепіано, у віці 15 років склав свій перший регтайм. В той же час проявив здатності до живопису та одержав грант, що давав можливість продовжити навчання в коледжі за фахом промислового дизайну, проте обрав кар'єру музиканта.

У 1919 році Еллінгтон одружився, а через рік у нього народився син — Мерсер, що згодом стане музикантом в оркестрі свого батька.

У 1923 році разом з невеликим ансамблем «Вашингтонці» Еллінгтон перебрався в Нью-Йорк, де познайомився з такими музикантами, як піаніст Віллі «Лев» Сміт, кларнетист-саксофоніст Сідней Беше, а також трубач Джеймс «Баббер» Майлі, який незабаром став учасником оркестру. Там він домігся п’ятирічного контракту в Коттон-клубі, престижному місці розваг гангстерів та нью-йоркської еліти.

Вже у другій половині 1920;х років Еллінгтон склав і записав на платівки речі, які перевидаються на платівках дотепер і входять у репертуар і традиціоналістів й авангардистів (the Mooche, Black & Tan Fantasy, East St Louis Toodle-Oo).

В 1930;ті роки Дюк і його музиканти вибиваються в перші ряди всеамериканської популярності. Еллінгтон вміло вписується в епоху біг — бендів, під час економічної кризи в США 1930;х років оркестр Еллінгтона успішно гастролює по Європі. В оркестрі Еллінгтона грали такі видатні музиканти, як саксофоніст Джонні Ходжес і трубач Гуляй Вільямс, що однаково легко володів і стилем джунглів, і відкритим потужним звуком Луїса Армстронга. В 1931 здійснює перший запис у стилі свінг — «Creole Rhapsody», щоправда постійні записи Еллінгтон почав робити пізніше — у 1940;х роках.

У повоєнний час біг-бенди переживають період занепаду. З оркестру Еллінгтона пішли Гуляй Уильямс, а потім Джонні Ходжес. Проте у 1956 оркестр Еллінгтона мав тріумфальний успіх на фестивалі в Ньюпорті. Яскравою зіркою оркестру стає тенор-саксофоніст Пол Гонзалвес.

В 1957 році Еллінгтон написав знамениту «шекспірівську сюїту» Such Sweet Thunder, записав платівки з Еллою Фіцджеральд і Френком Синатрою. З фірмою останнього «Reprise» Еллінгтон був зв’язаний контрактними зобов’язаннями протягом практично всіх 1960;х років; саме в цей період вийшов альбом «Symphonic Ellington», записаний на гастролях у Європі, у тому числі з оркестром міланського театру «Ла Скала».

Еллінгтон багато гастролював, в 1971 виступав у СРСР, давши 5 концертів у Москві. На гастролях у Радянському Союзі, зокрема, уперше показувалися фрагменти тільки що складеної сюїти Afro-Eurasian Eclipse, які разом з Далекосхідною сюїтою (Far East Suite, 1966) вважаються одними з кращих досягнень Еллінгтона-композитора.

Навесні 1972 року у Дюка Еллінгтона знайшли рак. 24 травня 1974 року він помер в Нью-Йорку.

Послухаємо музичний інструментальний твір: «Караван» музика Дюка Елінгтона.

Запитання до прослуханої пісні:

1. Хто написав пісню (Караван)?

2. Хто такий Дюк Елінгтон. Справжнє ім'я?

3. Які твори Дюка Елінгтона ви знаєте?

Відповіді до запитань:

1. Музичний твір (Караван) був написаний Дюком Елінгтоном у 1966 році.

2. Дюк Еллінгтон (англ. Duke Ellington, справжнє ім'я — Едвард Кеннеді Еллінгтон, Edward Kennedy) — (29 квітня 1899, Вашингтон — 24 травня 1974, Нью-Йорк) — видатний афро-американський джазовий музикант, композитор, піаніст, керівник всесвітньо відомого оркестру.

3. «It Don’t Mean a Thing, if It Ain’t Got That Swing», «Creole Rhapsody», «ILatin American Suite» .

Підсумок уроку.

1) Якою була тема уроку?

2) З яким музичним жанром ми познайомилися?

3) З творчістю яких композиторів ви познайомилися?

4) Чия пісня вам більше сподобалася (вільна імпровізація афроамериканців чи професійна музика Генрі Манчіні) і чому? (відповідь проаналізувати відповідно до уподобання кожної пісні, що були прослухані.

5) З’ясувати, зацікавив учнів чи ні музичний жанр джаз на прикладі музичного твору Дюка Елінгтона «Караван».

6) Вирішення тестів за темою уроку та створення музичного аранжування пісні «Deep river» та «Moon river».