Аналіз досліджень і публікацій

До осмислення категорії «інтерес» зверталися представники багатьох гуманітарних наук: філософії, психології, соціології, педагогіки, мистецтвознавства (Н.Бойко, З. Друзь, С. Захаров, І.Кравцова, В. Марків). Результати аналізу найвагоміших праць із музичної психології (Л.Бочкарьов, Л. Виготський, Г.Іванченко, В. Медушевський, В. Петрушин, М. Старчеус) вказують на визначальну роль мотивації в музично-виконавській діяльності, взаємозв'язок між інтересами й потребами.

Ця проблема не залишається осторонь і сьогодні. Сучасна музично-педагогічна наука має значні здобутки в дослідженні процесу розвитку інтересу в сфері музичного мистецтва (А.Болгарський, Н. Гришанович, О. Дем'янчук, С. Жуков, С. Никитюк, А. Паламарчук, Г. Плесніна, Е. Цибуля). У працях науковців розглянуто особливості розвитку інтересу до музичного мистецтва; визначено специфіку його розвитку з урахуванням вікових особливостей; розроблено сукупність практичних рекомендацій щодо розвитку інтересу в студентів до певного виду музичної діяльності.

У психологічному словнику за редакцією В. Войтка інтерес (від лат. mterest — важливий, значущий) визначений як «емоційно забарвлене ставлення до навколишнього, спрямованість людини на певний об'єкт чи певну діяльність, викликані позитивним, зацікавленим ставленням до когось, до чогось» [7, с.73].

Психолог С. Рубінштейн характеризує інтерес як «…зосередженість на певному предметі думок, що спричинює прагнення ближче ознайомитися з ним, глибше зануритися у тривале зосередження на ньому» [9, с.525].

Сучасні філософи (В.Андрущенко, І.Бойко, І.Надольний, В. Розумний), визначаючи основою інтересів потреби, підкреслюють, що «…інтереси, як і потреби, є рушійною силою діяльності, поведінки і вчинків людей» [11, с.439].