Вегетативно-судинна дистонія

Реферат на тему:

Вегетативно-судинна дистонія

ПЛАН.

1. Поняття вегетативно-судинної дистонії.

2. Основні ознаки дистонії.

3. Профілактика та лікування вегетативно-судинної дистонії.

Використана література:

1. Поняття вегетативно-судинної дистонії.

Вегетативно-судинна дистонія, або нейроциркуляторна дистонія, може бути самостійною хворобою або синдромом іншого захворювання. Під цим поняттям розуміють функціональні розлади вегетативного відділу нервової системи, судин, серця, центральної нервової системи. Тобто це хвороба, яка має багато суб'єктивних масок-симптомів, але ніколи не призводить ані до інфаркту міокарда, ані до гіпертонічної хвороби, ані до інших органічних захворювань. Але за цих захворювань вона може спостерігатися дуже часто. І тому вегетативно-судинна дистонія потребує лікування.

Залежно від особливостей клінічних проявів розрізняють кілька типів нейроциркуляторної дистонії, зокрема, змішаний. Змішаний тип — це поєднання різних уражень органів: одночасно виникають розлади артеріального тиску, нервової, серцево-судинної систем, функціональні зміни внутрішніх органів.

Як правило, вегетативно-судинна (вона ж вегетативна) дистонія дає про себе знати ще в дитинстві. Діти, які на неї страждають, — примхливі, конфліктні, часто хворіють, погано переносять фізичне та інтелектуальне навантаження. Слабеньких, блідих, схильних до неприємностей і емоційних перепадів дітей можна сміливо зарахувати в «інваліди вегетативної нервової системи» .

З роками слабкість лише посилюється: особливо важко доводиться підліткам і жінкам у період клімаксу. Фахівці переконані: часті перепади тиску, емоційна нестійкість, напади жару і рясної пітливості «перехідного» віку — це прояви вегетативної дистонії. Крім гормонального дисбалансу, вибити з колії схильну до подібних зривів людину може хронічний стрес, а також серйозна хвороба, надмірне фізичне навантаження, сильне емоційне потрясіння (втрата близької людини, робота, розлучення).

Якщо ви легко бліднете чи червонієте, часто трапляються запаморочення (відчуття порушеного сприйняття простору та руху), підвищена пітливість, прискорене чи уповільнене серцебиття, важке дихання, порушення сну, а також холонуть і німіють кінцівки і при цьому ви швидко стомлюєтеся, почуваючись як «вичавлений лимон» , — можете не сумніватися: вегетативна дистонія у вас є. А тому ви зобов’язані зробити все, аби нівелювати її прояви.

Насамперед збільшити тривалість сну хоча б до 8−9 годин на добу. Відмовтеся від алкоголю, киньте курити. Частіше бувайте на сонці.

Найкращий засіб від вегетативних порушень — щоденний контрастний душ, фізична активність (особливо корисні плавання, ходьба, біг, лижі й аеробіка), спеціальна дієта з підвищеним вмістом калію (його багато в картоплі, баклажанах, капусті, абрикосах, чорносливі) і кальцію з вітаміном Д3. А от вживання солінь, маринадів, міцного чаю, кави і шоколаду краще обмежити.

Якщо ж нездужання не зникає і стан здоров’я погіршується, будьте пильними. Задавнена дистонія загрожує ускладненнями — приміром, панічними нападами. Варто хворому з’явитися у багатолюдному місці, як він починає задихатися, підвищується тиск, скажено б'ється серце, виступає холодний пітусе це супроводжується тремтінням і страхом смерті. Це — один із найсильніших проявів вегетативної дистонії. Щоб уникнути такої неприємної перспективи, негайно зверніться до лікаря-невролога. Що раніше — то легше позбудетеся підступної хвороби.

2. Основні ознаки дистонії.

1. 1.1. Різноманітні кардіалгії. Описуючи болі в області серця, необхідно вказати:

а) локалізацію болів;

б) їх іррадіацію;

в) тривалість болю;

г) їх характер (ниючі, давлячі тощо);

д) з чим пов’язані (фізичне перевантаження, стрес тощо);

е) чим знімаються болі.

1. 2.2. Характерні різноманітні дихальні розлади.

2. 3.3. Лабільність пульсу і артеріального тиску.

3. 4.4. Зміни кінцевої частини ЕКГ (зубець Тсиндром ранньої реполяризації).

ДОДАТКОВІ ОЗНАКИ ДИСТОНІЇ

1. Гіперкінетичний тип кровообігу.

2. Вегето-судинні розлади.

3. Психоемоційні розлади.

4. Астенічний синдром.

5. Доброякісний перебіг захворювання.

6. Можливий субфебрилітет.

Достовірний діагноз встановлюється при наявності не менш ніж трьох основних і двох додаткових ознак нейроциркуляторної дистонії.

КРИТЕРІЇ, ЯКІ ВИКЛЮЧАЮТЬ НАЯВНІСТЬ ДИСТОНІЇ.

1. 1.1. Збільшення розмірів серця, гіпертрофія лівого шлуночка (крім спортсменів), інші зміни в міокарді та стулках.

2. 2.2. Діастолічний шум на верхівці серця або інших точках вислуховування серцевих шумів.

3. 3.3. ЕКГ та Ехо — ознаки органічного ураження серця.

4. 4.4. Гострофазові запальні зміни в крові або зміни імунної системи реактивності організму (позитивний CRP, збільшення ASL-O, збільшення гама-глобуліну тощо).

5. 5.5. Застійна серцева недостатність.

3. Профілактика та лікування вегетативно-судинної дистонії.

Медикаментозне лікування обов’язково доповнюють сеансами психотерапії.

Але навіть найсучасніше лікування не допоможе, якщо хворий не навчиться розслаблятися. Скажімо, правильно дихати: неглибоко (на рахунок «раз») вдихаючи і глибоко (на рахунок «два, три») видихаючи, при вдиху випинаючи, а при видиху втягуючи живіт. Такий тип дихання (його називають діафрагмовим) поліпшує кровопостачання легень та серця і чудово знімає внутрішнє напруження.

Досягти бажаного полегшення допомагає і спеціальна гімнастика, що послідовно, а потім і одночасно розслаблює м’язи обличчя, шиї, плечової ділянки, спини.

Сам по собі діагноз «вегетативно-судинна дистонія» не є підставою для призначення лікування. До того ж нейроциркуляторну дистонію взагалі не варто лікувати фармакологічними засобами. Лише лікар може встановити, в якому випадку і за якої форми дистонії слід на короткий період призначити бета-адреноблокатори або альфа-адреноблокатори. Але цими препаратами не можна лікуватися самостійно.

Проте у разі вегетативно-судинної дистонії, в тому числі змішаного типу, можна використовувати деякі засоби природного походження, зокрема рослинні препарати. Наприклад, нормалізують стан нервової системи, яка фактично є первинним чинником цієї недуги, валеріана лікарська, буркун лікарський, астрагал шерстистоквітковий, смородина, листя брусниці, горіх волоський, синюха блакитна, півонія незвичайна (мар'їн корінь), валеріана лікарська, кропива собача, глід криваво-червоний.

Бажано, щоб лікар скомпонував ці рослини у певній композиції залежно не лише від типу дистонії, а й від її перебігу. Тому не варто самостійно в домашніх умовах приймати якусь одну із зазначених рослин, а краще створити з них збори.

Якщо змішана форма вегетативно-судинної дистонії проявляється такими симптомами, як періодичне серцебиття, іноді пульсівний біль у скронях, нервовість, порушення сну, а іноді й безсоння, швидка фізична й психічна втомлюваність, можна порекомендувати такий збір: квітки глоду 5 частин, меліса лікарська 4 ч., собача кропива 3−4 ч., шишки хмелю 2−3 ч., астрагал шерстистоквітковий 2 ч. (або квітки волошки й листя брусниці по 2 ч.), м’ята перцева 1 ч., ромашка лікарська 1 ч.

Подрібнені рослини ретельно змішати у зазначених пропорціях. Зберігати їх можна у полотняних торбинках або в скляному посуді.

Настій: 2 ст. л. збору залити 0,5 л окропу, настояти протягом ночі і проціджену витяжку приймати по 0,5 склянки 2−3 рази на день за 30−45 хв до їди. Такі збори можна приймати протягом тривалого часу — 1,5 міс. Можна зробити перерву на 10−15 днів і продовжити курс лікування. Таких курсів слід провести 2−3 на рік залежно від проявів хвороби.

Крім того, лікування вегетативно-судинної дистонії передбачає не лише приймання ліків рослинного чи фармакологічного походження, а й здоровий спосіб життя, відмову від шкідливих звичок, курортне лікування, щоденне перебування на природі, раціональне харчування зі зниженим вмістом жирів і вуглеводів, а натомість вживання 2−3 рази на тиждень продуктів моря.

При вегетативно-судинній дистонії варто приймати:

· теплий настій материнки (15 г сухої сировини залити склянкою окропу, настояти 20 хвилин, процідити) приймати по 2 ст. ложки 3−4 рази на день за 15 хвилин до їди;

· відвар плодів лимоннику китайського (10 г сухої сировини залити склянкою гарячої води, кип’ятити 15 хвилин на слабкому вогні, процідити, відтиснути, довести об'єм до вихідного) приймати по 1 ст. ложці 2 рази у першій половині дня;

· бджолиний мед — по 100 г на добу у будь-якому вигляді. Перед сном корисна медова ванна: розмішайте столову ложку меду у склянці теплої води, вилийте у ванну.

Використана література:

1. 1.Аббакумов С. А. Вегетативно-сосудистая дистония (лекция) //Врач. — 1997. — № 2. — С. 6−8.

2. 2.Аббакумов С. А., Ильина О. В., Сапожников В. В. Тактика лечения и дифференциальная терапия дистонии // Российский мед. журнал. — 1998. — № 3. — 17−20.

3. 3.Вейн А. М., Колосова О. А., Яковлев И. А. Неврозы (клинико-патогенетические аспекты, диагностика, лечение и профилактика). — М.: Медицина, 1995. — 231 с.

4. 4.Волков В. С., Поздняков Ю. М., Виноградов В. Ф. О патогенезе сердечно-болевого синдрома у больных дистонией //Кардиология. — 1997. — № 6. — С.84−86.

5. 5.Ганджа І. М. Деякі зауваження щодо номенклатури та лікування артеріальних гіпертензій //Український мед. часопис. — 2000. — № 4 (8). — Маколкин В. И. Нейроциркуляторная дистония //Терапевт. архив. — 1995. — № 6. — С. 66−70.

6. 6.Захворювання судин / За ред. Ковальчука С.І. — К., 1998.

7. 7.Медична енциклопедія. В 4-х т. — Т.1. — М., 1986.

8. 8.Окороков А. Н. Лечение болезней внутренних органов: Практическое руководство. В 3-х томах. Т.3. Кн. 2. — Мн., 1997. — С. 1−33.