Актуальнiсть проблем п «єси Олексiя Коломiйця» Дикий Ангел`

Актуальнiсть проблем п'єси Олексiя Коломiйця «Дикий Ангел» .

Микола Зарудний, побратим О. Коломiйця, говорив, що той тради-цiйний лише в одному — в безмежнiй любовi до свого народу i театру, а в останньому вiн новатор.

Тема п'єси «Дикий Ангел» не нова, сам автор назвав її «повiсть про сiм’ю». У нiй, дiйсно, йдеться про найдорожче — сiм’ю батькiв i дiтей, працю, честь роду i його совiсть, спадкоємнiсть поколiнь. Про це писали майже всi письменники. Отже, перед О. Коломiйцем стояло нелегке завдання — сказати щось своє, те, що буде актуальним не для одного поколiння.

Пiд час вивчення у школi ця п'єса завжди породжує палкi дискусiї. Як правило, одинадцятикласники, прочитавши програмний твiр, вiдразу починають обурюватися поведiнкою головного героя Платона Микитовича Ангела, цим самим майже роздiляючи погляди його основного опонента у п'єсi — пенсiонера Крячка. Їм здається, що Платон Ангел скупий, що вiн не має права забирати грошi у дiтей i повнiстю контролювати фiнансовий стан сiм'ї. Але чим глибше починаєш замислюватися над принципами Платона, тим бiльше погоджуєшся з ним. Пiд кiнець дискусiї учням уже здається, що Платон нiби-то i правий, лише методи у нього трохи «дикi», тобто не подобається його максималiзм i безкомпромiснiсть.

Давайте ж прослiдкуємо, яких принципiв дотримується Платон Ангел i чи правильно вiн чинить.

I так, Ангел — батько чотирьох дiтей. Вiн учасник вiйни, пенсiонер, але ще працює, розвантажуючи хлiб у магазинi. Своїх дiтей Ангел разом з дружиною Уляною виховав у дусi любовi до працi. Дiти змалку допомагали батьковi по дому, працювали у майстернi i звикли до того, що праця — це обов’язкова необхiднiсть, це передумова пристойного життя на землi, що це посильний внесок у розвиток держави, бо держава — це i є люди. Дiти (хоч i з скрипом) звикли до заведеного порядку в сiм'ї - здавати батьковi свої заробiтки, а батько в залежностi вiд потреб сiм'ї розумно регулював витрати: «Тут жив, тут одягався, харчувався — i грошi докупи. Всi на одних правах». Батько також стимулює пiдробiток дiтей — на непередбаченi витрати, причому «пiдробiток» у розумiннi батька — це чесна праця. Якi ж головнi принципи життя у Платона? «У всьому, у малому й великому, єдиний порадник — правда!» Головна мета у життi: «добре жити…, мати здоров’я i грошi». До грошей у Платона цiкаве ставлення: вiн їх не любить, а поважає. Хоче жити «як слiд», а це означає - «через багатство держави до свого власного». «Ми разом з державою i плануємо, i багатiємо… Правда, я трошки попереду. Бо в неї є ще багато дармоїдiв: або не працюють зовсiм, або багато балакають i мало роблять… А в моїй державi цього немає… Як заробив, так i їж! Як заробив, так i одягайся» … Платон дотримується думки, що кожен персонально повинен вiдповiдати за свою роботу, за добробут сiм'ї, за своїх дiтей.

За Платоном Ангелом, держава буде мiцною i багатою тодi, коли мiцною i багатою буде кожна окрема сiм’я. А це станеться тодi, коли у сiм'ї всi будуть чесно працювати, думатимуть не лише про власнi iнтереси, а й про державнi, коли розумно i економно витрачатимуть грошi, житимуть у злагодi i дружбi. Причому батьки повиннi до кiнця своїх днiв нести вiдповiдальнiсть за дiтей.

Сюжет розвивається за трьома напруженими лiнiями. Платон — Павлик, Платон — Федiр, Платон — Петро. Конфлiкти загостренi до краю, бо головний герой — максималiст у своїх переконаннях i дiях. Покарання за вiдступ вiд батькiвської науки теж на межi крайнощiв: вигнання з дому, звiльнення з посади, страта всього здобутого й нажитого. Свою пенсiйну книжку Платон подарунком не вважає, бо вiн її заробив, та й не в книжцi радiсть i спокiй.

Драматург логiкою розвитку характерiв, поведiнкою i поглядами персонажiв переконує нас у тому, що жити за принципами Ангела не так просто. Головному героєвi живеться нелегко, вiн постiйно працює душею i серцем, i в концi п'єси серце Платона не витримує напруження, вiн помирає. Але дiтей вiн зумiв виховати порядними людьми, усi вони працьовитi, живуть за законами правди, честi i добра. I кожен iз них таки погоджується з батьком i робить нiби i по-своєму, i в той же час так, як навчив Платон Ангел. Отож виявляється, що Платон був правий.