Допомога у написанні освітніх робіт...
Допоможемо швидко та з гарантією якості!

Методика вивчення ЕТ Excel в шкільному курсі інформатики

КурсоваДопомога в написанніДізнатися вартістьмоєї роботи

Навчання через систему доцільних задач. Для кожної конкретної вказівки чи групи вказівок добирається система завдань з практично значущим і добре зрозумілим змістом для відповідної вікової групи учнів. Учні знайомляться з умовою такого завдання та самостійно шукають в середовищі потрібні вказівки для одержання результатів, при цьому вимоги до результатів виконання завдання (вигляд відформатованої… Читати ще >

Методика вивчення ЕТ Excel в шкільному курсі інформатики (реферат, курсова, диплом, контрольна)

Зміст

Вступ

1. Мета вивчення електронних таблиць в шкільному курсі інформатики

2. Особливості вивчення електронних таблиць в загальноосвітньому навчальному закладі

3. Технології та методи навчання електронних таблиць в школі

4. Форми організації навчальної роботи учнів при вивченні електронних таблиць.

5. Добірка завдань при вивченні електронних таблиць в шкільному курсі інформатики Висновки Список використаної літератури.

Додатки

Вступ

інформатика електронний excel школа учень

Актуальність теми курсової роботи. Тенденції розвитку сучасного суспільства мають переважно техногенний характер. Сучасний світ побудований на базі комп’ютерних електронних систем, які мають місце фактично в усіх сферах діяльності людини, весь світ охоплений загальнодоступними мережами настільки, що життя без комп’ютерів та їх спільної взаємодії на сьогодні не є можливим.

Процеси інформатизації набувають сьогодні виключно важливого значення. Інформація як стратегічний продукт стає і предметом конкуренції, і засобом захисту та впровадження в життя базових національних інтересів. Здатність суспільства та його інституцій збирати, обробляти, аналізувати, систематизувати та накопичувати інформацію стала ключовою передумовою соціального та технологічного прогресу, фактором національної безпеки, основою успішної зовнішньої політики. [2]

Кожна дитина вже у школі знайомиться з комп’ютером, щоб в майбутньому розуміти функціонування пристроїв комп’ютера та можливостей наявного програмного забезпечення для вирішення поставленого завдання, мати навички кваліфікованого й швидкого використання інформаційної системи для виконання поставленого завдання, вміти критично і вибірково ставитися до величезної кількості інформації.

При ознайомленні з комп’ютером важливим є вивчення Microsoft Excel.

Електронна таблиця розглядається в шкільному курсі інформатики як об'єкт опрацювання, а табличний процесор — засіб опрацювання електронних таблиць. Під опрацюванням розуміється аналіз даних, їх корекція, синтез висновків, прийняття рішень, експерименти — все, що стосується дослідницької діяльності людини, яка використовує в своїй практичній професійній діяльності електронні таблиці і табличний процесор.

Мета курсової роботи полягає у вивченні методики вивчення електронних таблиць в шкільному курсі інформатики.

Завдання курсової роботи обумовлені її метою:

— виявити та опрацювати фахову літературу з теми курсової роботи;

— визначити загальні відомості про електронні таблиці;

— з'ясувати мету вичення електронних таблиць в школі;

— визначити особливості вивчення електронних таблиць в шкільному курсі інформатики;

— визначити ефективні технології навчання та методи вивчення електронних таблиць в школі;

— створити добірку доцільних задач для ефективного вивчення ЕТ Excel.

Об'єктом дослідження для даної курсової роботи є табличний процесор Excel.

Предметом є дослідження методики вивчення електронних таблиць в шкільному курсі інформатики.

Структура роботи. Курсова робота складається з вступу, основної частини, висновку, списку використаної літератури та додатків.

1. Мета вивчення електронних таблиць в шкільному курсі інформатики

Під час навчання учнів інформатики в школі для підготовки до майбутньої професійної діяльності слід забезпечити формування таких інформатичних компетенцій, як:

· застосовування інформаційних технологій в навчанні та повсякденному житті;

· побудова інформаційних моделей і дослідження їх засобами ІКТ;

· уміння давати оцінку процесу й результатам інформаційно-технологічної діяльності;

· уміння враховувати закономірності перебігу інформаційних процесів у своїй діяльності;

· володіння навичками аналізу та оцінювання інформації з огляду на практичну та особистісну значимість;

· розуміння сутності інформаційного підходу під час дослідження об'єктів різноманітної природи, знання основних етапів системно-інформаційного аналізу;

· оволодіння основними інтелектуальними операціями, такими, як аналіз, порівняння, узагальнення, синтез, формалізація повідомлень, виявлення причинно-наслідкових зв’язків;

· розуміння сутності технологічного підходу до організації діяльності;

· знання особливостей автоматизованих технологій інформаційної діяльності;

· розуміння принципів роботи, характеристик і обмежень технічних пристроїв, призначених для автоматизованого і автоматичного виконання інформаційних процесів. [4]

Тому, метою вивчення електронних таблиць в шкільному курсі інформатики є формування в учнів інформатичних компетенцій через надання теоретичної бази знань і вироблення практичних навичок з використання табличного процесора для опрацювання результатів наукових досліджень, розв’язування практичних задач.

Завдання:

· формування знань і систематизація прийомів обробки даних за допомогою електронних таблиць;

· вироблення навичок та вмінь свідомого використання сучасних комп’ютерних інформаційних засобів і технологій для створення й опрацювання числових даних;

· забезпечення міжпредметних зв’язків інформатики з економікою, біологією, екологією, хімією, математикою;

· формування в учнів наукового світогляду, потреби в самоосвіті, ініціативи;

· підготовка учнів до використання інформаційних технологій у майбутній професійній діяльності;

· організація профорієнтаційної роботи.

2. Особливості вивчення електронних таблиць в загальноосвітньому навчальному закладі

Вивчення електронних таблиць в шкільному курсі інформатики здійснюється за наступними навчальними програмами :

· «Навчальна програма для 10−11 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Рівень стандарту». (Системи обробки табличної інформації - 11 клас)

· «Навчальна програма для 10−11 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Академічний рівень». (Системи обробки табличної інформації - 10 клас) Залежно від профілю школи інформатика в 10−11 класах вивчається на рівні стандарту або на академічному рівні. 3]

Зміст навчального матеріалу та вимоги щодо навчальних досягнень учнів при вивченні електронних таблиць в шкільному курсі інформатики

Зміст навчального матеріалу

Навчальні досягнення учнів

Системи обробки табличної інформації (11 год.)

1. Електронні таблиці. Табличний процесор (5 год.)

Запуск табличного процесора, відкриття й збереження документа. Огляд інтерфейсу табличного процесора. Поняття про книги, аркуші, рядки, стовпці, клітинки. Навігація аркушем і книгою; виділення елементів книги й аркушу. Введення даних до клітинок і редагування їх вмісту.

Копіювання, переміщення й видалення даних. Автозаповнення.

Форматування даних, клітинок і діапазонів клітинок.

Використання найпростіших формул. Абсолютні, відносні та мішані посилання на клітинки і діапазони клітинок. Посилання на клітинки інших аркушів та інших книг. Копіювання формул та модифікація посилань під час копіювання.

Створення простих діаграм.

Практична робота № 19. Введення даних і форматування таблиць у середовищі табличного процесора.

Практична робота № 20. Використання формул в електронних таблицях.

Учень:

описує:

· поняття електронної книги, аркушу, рядка, стовпця, клітинки, діапазону клітинок;

· способи навігації аркушем і книгою;

· формати даних: числовий, грошовий, текстовий, формат дати;

· способи введення даних різних форматів та керування форматом клітинок;

· види помилок під час уведення даних і формул та способи їх усунення;

· призначення основних панелей інструментів табличного процесора та кнопок на них; називає:

· сполучення клавіш для переміщення на початок та в кінець аркушу, рядка, стовпця;

пояснює:

· правила запису абсолютних, відносних та мішаних посилань на клітинки та діапазони клітинок;

· правила запису формул і використання адрес клітинок і діапазонів у формулах;

· правила перетворення абсолютних, відносних та мішаних посилань під час копіювання формул;

використовує:

· автозаповнення клітинок для прискорення введення даних;

· майстер діаграм;вміє:

· переміщуватись аркушем і книгою;

· вводити дані і формули у клітинки та редагувати їх вміст;

· виділяти діапазони клітинок із заданою адресою;

· форматувати дані, клітинки та діапазони клітинок;

· копіювати, переміщувати й видаляти вміст клітинок і діапазонів клітинок;

· записувати абсолютні, відносні та змішані посилання на клітинки і діапазони клітинок.

2. Аналіз даних у середовищі табличного процесора (6 год.)

Сортування й фільтрація даних у таблицях.

Призначення й використання основних математичних, статистичних, логічних, текстових і фінансових функцій табличного процесора.

Використання розширених фільтрів.

Проміжні підсумки та зведені таблиці.

Автоматизоване вибирання даних із таблиць.

Умовне форматування даних.

Графічний аналіз рядів даних. Різновиди діаграм, їх створення та настроювання.

Практична робота № 21. Аналіз даних за допомогою функцій табличного процесора.

Практична робота № 22. Фільтрація даних й обчислення підсумкових характеристик.

Учень описує:

мету та способи фільтрації даних у таблицях;

критерії визначення типу діаграми, яка оптимально відображатиме один або кілька рядів даних;

призначення зведених таблиць і засобів знаходження проміжних підсумків, а також відмінність між ними;

методику автоматизованої вибірки значень з одного стовпця таблиці за значеннями іншого стовпця;

призначення і методику умовного форматування даних;

класифікує:

функції табличного процесора;

наводить приклади:

математичних, статистичних, логічних, текстових і фінансових функцій табличного процесора;

вміє:

· знаходити в таблиці дані, що відповідають довільним критеріям, побудованим за допомогою логічних функцій «І» та «АБО»;

· сортувати дані в таблицях за значеннями одного чи кількох полів;

· визначати підсумкові характеристики для табличних даних;

· виконувати умовне форматування даних;

· визначати тип діаграми, що найкраще відображатиме один чи кілька рядів даних;

· змінювати тип діаграми;

· задавати діапазон вхідних даних для діаграми й діапазон даних для кожного ряду;

· настроювати параметри відображення діаграми, області даних та рядів даних;

· застосовувати основні математичні, статистичні, логічні, текстові й фінансові функції для аналізу й обробки даних;

використовує:

· розширені фільтри для вибору даних з таблиць за складними критеріями;

· засіб для знаходження підсумкових величин для груп рядків таблиці;

· зведені таблиці для комплексного аналізу табличних даних.

Профілізація старшої школи здійснюється шляхом запровадження курсів за вибором, для вивчення яких відводиться додатковий час варіативної частини навчального плану. Обсяги, тривалість і тематика курсів за вибором обираються з урахуванням профілю навчального закладу, часу, відведеного на вивчення інформатики, матеріальних і кадрових можливостей школи. Стосовно електронних таблиць запроваджується курс за вибором «Microsoft Excel у профільному навчанні»

Зміст навчального матеріалу та вимоги щодо навчальних досягнень учнів при вивченні електронних таблиць (курс за вибором «Microsoft Excel у профільному навчанні»)

Зміст навчального матеріалу

Навчальні досягнення учнів

1. Основи роботи в середовищі табличного процесора (4 год)

Призначення табличного процесора (ТП). Створення, відкриття й збереження документів у середовищі ТП. Поняття електронної книги. Робота з вікнами книг.

Основні елементи електронної книги. Аркуші, клітинки, діапазони клітинок. Адреси клітинок і діапазонів клітинок.

Поняття формату клітинки та формату даних. Перегляд, введення й редагування даних. Форматування клітинок. Створення та форматування електронних таблиць. Автовведення. Введення прогресій.

Практична робота № 1

Учень

- називає призначення та основні функції ТП;

- наводить приклади задач на опрацювання числових даних, що розв’язуюються засобами ТП;

- описує поняття електронної книги, аркушу, клітинки та діапазону клітинок, правила запису адрес клітинок і діапазону клітинок;

- уміє створювати, відкривати й зберігати електронні книги; вводити дані в клітинки; видіялти клітинки та їх діапазони; форматувати зовнішній вигляд клітинок і задавати формат даних; створювати і форматувати електронні таблиці;

- розв’язує за допомогою ТП нескладні розрахункові задачі;

- використовує функцію автовведення під час уведення даних; засіб Пргресія для введення числових рядів;

— дотримується правил редагування клітинок ЕТ; відкриття ЕТ та збереження табличних даних на зовнішніх носіях;

2. Розв’язування розрахункових задач (6 год.)

2.1. Базові операції з обробки даних (3 год.)

Використання формул. Автозаповнення діапазонів. Відносні, абсолютні й змішані адреси.

Практична робота № 2

Учень

— наводить приклади задач, для розв’язання яких потрібні формули;

— пояснює правила запису формул; поняття абсолютної, відносної та змішаної адреси;

— використовує формули із вказівкою присвоєння та арифметичними операціями;

— уміє вводити формули; копіювати формули у діапазони шляхом протягування; добирати тип адреси у формулі залежно від поставленої задачі та заповнюваного діапазону.

2.2. Використання вбудованих функцій (3 год)

Вбудовані функції в середовищі табличного процесора. Категорії функцій.

Використання вбудованих функцій для розв’язування розрахункових задач. Використання логічних функцій для опрацювання табличних даних.

Практична робота № 3

Учень

— наводить приклади використання вбудованих формул та функцій, зокрема логічних, в середовищі ТП;

— вводить в клітинки ЕТ формули, в яких використовуються вбудовані функції;

— формулює принцип створення розрахункових ЕТ;

— обґрунтовує доцільність (корисність, необхідність) використання середовища ТП для розв’язання задач природничої (математичної, економічної) сфери.

3. Аналіз даних (19 год)

3.1. Побудова діаграм (2 год)

Побудова діаграм і графіків на основі табличних даних. Визначення типу діаграми залежно від сформульованої задачі.

Настроювання параметрів діаграм.

Практична робота № 4

Учень

— аналізує типи діаграм, які використовуються для подання графічних даних;

— оцінює ефективність подання графічних даних у вигляді діаграм;

— будує діаграми та графіки на основі табличних даних.

3.2. Використання функцій ТП для роботи з базою даних

(2 год)

Табличні бази даних. Основні операції над даними в базі.

Надання діапазонам імен та їх використання.

Вбудовані функції ТП для роботи з базою даних.

Створення запитів до баз даних із використанням функцій

ТП для роботи з базами даних.

Практична робота № 5

Учень

— наводить приклади природничих (математичних, економічних) задач на використання функцій роботи з базою

даних в середовищі ТП;

— описує та вміє використовувати функції ТП для роботи з базою даних;

— уміє надавати діапазонам імена та використовувати їх у формулах; автоматизувати процес пошуку даних в електронних таблицях;

— створює та редагує запити до бази даних за допомогою функцій для роботи з базою даних.

3.3. Обчислення підсумкових показників (3 год)

Упорядкування, пошук, фільтрування та групування даних

у середовищі ТП. Створення та редагування зведених таблиць. Консолідація даних.

Практична робота № 6

Учень

— наводить приклади природничих (математичних, економічних) задач на обчислення підсумкових показників;

— формулює принципи групування даних у середовищі ТП;

— виконує групування табличних даних; аналіз та фільтрування даних, що зберігаються в ЕТ;

— застосовує засіб консолідації даних для обчислення підсумкових показників для даних, розміщених на різних аркушах і книгах; автофільтр та розширений фільтр;

— створює та редагує зведені таблиці;

— дотримується правил пошуку даних та їх фільтрування в середовищі ТП.

3.4. Розв’язування задач на підбір параметра (5 год)

Поняття про чисельні методи розв’язання задач. Точність отриманих результатів і розрядність подання результатів.

Множина розв’язків задач на підбір параметра.

Використання засобу табличного процесора Підбір параметра для розв’язування алгебраїчних рівнянь. Графічно-чисельний метод розв’язання рівнянь.

Практична робота № 7

Учень

— наводить приклади прикладних задач на добирання параметра;

— пояснює наявність множини розв’язків для задач на підбір параметрів;

— формулює порядок розв’язання задачі на добирання параметрів;

— порівнює множини розв’язків задач на добирання параметрів;

— аналізує результати розв’язування задач на добирання параметрів, точність одержаних результатів та розрядність подання результатів.

3.5. Розв’язування оптимізаційних задач (7 год)

Поняття про оптимізаційні задачі, цільову функцію, систему обмежень на розв’язки оптимізаційних задач. Приклади оптимізаційних задач з різних сфер людської діяльності. Основні етапи розв’язування оптимізаційних задач за допомогою комп’ютера. Апроксимація експериментальних даних.

Використання вбудованого засобу середовища табличного процесора Пошук розв’язку для розв’язування оптимізаційних задач. Розв’язування задач на пошук екстремумів функцій однієї змінної. Встановлення обмежень на параметри.

Встановлення параметрів пошуку розв’язку. Побудова звітів за результатами, за стійкістю, за граничними умовами. Параметричний аналіз. Побудова лінії тренду.

Практична робота № 8

Учень

— пояснює поняття оптимізаційної задачі та поняття цільової функції;

— наводить приклади оптимізаційних задач;

— описує етапи розв’язування оптимізаційної задачі за допомогою надбудови Пошук розв’язку в середовищі ТП; сутність апроксимації експериментальних даних;

— пояснює призначення звіту за результатами, звіту за стійкістю, звіту за граничними умовами;

— встановлює параметри пошуку рішення;

— формулює основні вимоги до задач на пошук розв’язку;

— обґрунтовує принцип встановлення параметрів пошуку рішення (кількість ітерацій, методів пошуку, час);

— аналізує результати розв’язування оптимізаційної задачі; різні варіанти апроксимації експериментальних даних;

— оцінює ефективність використання середовища ТП для розв’язування прикладних оптимізаційних задач;

— розв'язує реальні оптимізаційні задачі за допомогою надбудови Пошук розв’язку;

— уміє будувати лінію тренду.

4. Статистична обробка експериментальних даних (9 год)

4.1. Визначення основних статистичних характеристик вибірки (4 год)

Поняття математичної статистики. Генеральна та вибрана сукупності. Вибірка. Репрезентативність вибірки. Основні статистичні характеристики вибірки (середнєзначення, стандартне відхилення, мода, медіана, асиметрія). Статистичніфун кції ТП.

Використання статистичних функцій для розв’язування статистичних задач, опрацювання експериментальних даних.

Практична робота № 9

4.2. Основи кореляційного аналізу (5 год)

Ряд розподілу. Статистична залежність, коефіцієнт парної лінійної кореляції, кореляційна таблиця. Побудова інтервальних рядів розподілу. Побудова діаграм рядів розподілу.

Побудова лінійної регресійної моделі. Обчислення коефіцієнтів парної лінійної регресії.

Поняття кореляції статистичних показників. Використання функції КОРРЕЛ для розрахунку коефіцієнтів кореляції.

Практична робота № 10

Учень

— називає основні поняття математичної статистики;

— наводить приклади дослідницьких задач, для розв’язання яких використовуються методи математичної статистики;

використання статистичних функцій в середовищі ТП;

— формулює принцип створення статистичних електронних таблиць;

— обґрунтовує доцільність (корисність, необхідність) використання середовища ТП для розв’язання статистичних задач природничої (математичної, економічної) сфери;

— описує порядок обчислення основних статистичних характеристик вибірки;

— пояснює та формулює правила використання статистичних функцій в середовищі ТП;

— аналізує результати статистичного опрацювання даних.

Учень

— наводить приклади природничих (математичних, еконо;

мічних) дослідницьких задач, на знаходження статистичних залежностей; прикладних задач, в яких необхідно

визначити коефіцієнт кореляції;

— розпізнає задачі, для розв’язання яких необхідно використовувати методи математичної статистики;

— описує та пояснює порядок використання функцій КОРРЕЛ в середовищі ТП;

— розв'язує задачі на опрацювання статистичних даних;

— описує порядок побудови рядів розподілів та їх діаграм;

— аналізує та оцінює отримані результати;

— уміє будувати дискретний та інтервальний ряд розподілу на основі даних вибірки.

5. Макроси та функції користувача (5 год)

5.1. Створення та використання макросів (3 год)

Поняття про макроси. Автоматичний запис та виконання

макросів.

Практична робота № 11

5.2. Розв’язування задач із використанням функцій користувача табличного процесора (2 год)

Функції користувача.

Створення та використання функцій користувача.

Практична робота № 12

Учень

— наводить приклади використання макросів;

— описує порядок створення та використання макросів у ЕТ;

— пояснює призначення макросів;

— формулює основні вимоги до використання макросів;

— аналізує та оцінює роботу макросів та різних способів виконання макросів;

— розв'язує прикладні задачі з використанням макросів;

— дотримується правил створення, запису та використання макросів.

Учень

— наводить приклади використання функцій користувача;

— описує порядок створення та використання функцій користувача;

— пояснює призначення функцій користувача;

— формулює основні вимоги до використання функцій користувача;

— аналізує та оцінює роботу функцій користувача;

— розв'язує прикладні задачі з використанням функцій користувача;

— дотримується правил створення, запису та використання функцій користувача.

6(Б). Екскурсіятавиконаннянавчальногопроекту (6год) —лише для групи профілів Б

Організація екскурсій:

— на одне з підприємств, де використовуються інформаційно;

комунікаційні технології, зокрема ТП, для розв’язування задач з природничої (математичної, економічної) сфери;

— до ВНЗ на факультети (у науково-дослідні лабораторії біологічного, хімічного або екологічного профілю), де інформаційні технології, зокрема ТП, використовуються для розв’язування реальних задач;

— до лікарні, де ТП використовується для ведення статистичного обліку діяльності медичної установи.

Виконання навчального проекту:

Розв’язання за допомогою ТП однієї з задач, умову якої було сформульовано під час екскурсії, або іншої реальної задачі з біології, хімії або екології.

6 (М, Е). Основи Visual Basic for Applications (6 год) — лише

для групи профілів М та Е

Реалізація основних алгоритмічних конструкцій у мові Visual Basic for Applications. Операції з елементами електронних таблиць у мові VBA.

Практична робота № 13

Учень

— наводить приклади практичних задач, для розв’язання яких використовується ІКТ;

— описує вхідні та вихідні дані реальних задач на вироб;

ництві чи у дослідній лабораторії;

— пояснює особливості використання ТП на виробництві (у дослідній лабораторії, лікарні);

— оцінює доцільність використання ТП на виробництві (у дослідній лабораторії, лікарні).

Учень

— наводить приклади стандартних функцій у мові VBA; задач, розв’язання яких потребує програмування макросів;

— описує та пояснює основні синтаксичні конструкції мови VBA;

— використовує засоби мови VBA для обробки даних в електронних таблицях.

Організовуючи профільне навчання інформатики, вчитель виконує подвійне завдання. По-перше, він має сформувати в учнів уміння і навички щодо використання інформаційних технологій на більш високому рівні. Мова йде про поглиблення тих знань з інформатики, які учні отримали в основній школі. По-друге, вчитель має навчити учнів раціонально використовувати програмні засоби під час розв’язання задач з профільного напряму. Саме це і забезпечує курс «Microsoft Excel у профільному навчанні»

3. Технології та методи навчання електронних таблиць в школі

Формування інформатичних компетентностей учня здійснюється не тільки шляхом реалізації відповідного змісту освіти, але і вибором методів та технологій навчання.

Однією з найрезультативніших технологій — є технологія «Розвиток критичного мислення», це підтверджують вчені за результатами апробації цієї технології в навчальних закладах.

Технологія «Розвиток критичного мислення» — універсальна, міжпредметна, дозволяє здобути такі освітні результати, як уміння працювати в різних галузях знань з інформаційним потоком, уміння висловлювати свою думку усно чи письмово, уміння формувати особисту точку зору на підставі різноманітних ідей та уявлень, вміння працювати в групі. [8]

Концепція особисто-орієнтованого навчання розглядає навчання, як процес, в якому особистість учня є центром уваги вчителя, і доцільність навчання та пізнавальна діяльність, а не викладання, є ведучою в тандемі вчитель-учень, щоб традиційна парадигма освіти вчитель-підручник-учень була замінена новою: учень-підручик-вчитель.

В умовах особистісно-орієнтованого навчання вчитель виконує іншу роль і функції в навчальному процесі. Якщо при традиційній системі освіти вчитель разом з підручником були основними і найбільш компетентними джерелами знань, то при новій парадигмі освіти він виступає більш в ролі організатора самостійної активної пізнавальної діяльності учнів, компетентного консультанта і помічника. Його професійні вміння повинні бути спрямовані непросто на контроль знань і вмінь школярів, а на діагностику їх діяльності. Особистісно-орієнтоване навчання передбачає диференційований підхід до навчання з урахуванням рівня інтелектуального розвитку учня, а також його підготовки з предмета, його здібностей і задатків. В основі реального застосування згаданої парадигми навчання лежать нові педагогічні технології, серед яких найбільш адекватними до поставлених цілей є:

· навчання в співробітництві; метод проектів, різнорівневе навчання;

· індивідуальний і диференційований підхід до навчання, можливості рефлексії, які реалізуються у всіх перерахованих вище технологіях.

Для виховання вільної моральної особистості необхідно, насамперед, прагнути формувати і розвивати інтелектуальні уміння критичного і творчого мислення. Коротко критичне мислення можна означити таким чином: «послідовне, аргументоване, цілеспрямоване міркування». Критичне мислення характеризується деякими факторами:

· намагання до планування розумової і будь-якої іншої діяльності;

· гнучкість;

· наполегливість, послідовність у досягненні мети;

· готовність до самокорекції.

Критичне мислення дозволяє людині аналізувати інформацію, відбирати потрібні факти, логічно їх осмислювати, робити висновки й узагальнення, дозволяє не вірити сліпо авторитетам, а формувати власну точку зору на різні соціальні, культурні, політичні, інші явища життя.

Критичне мислення:

· аналітичне мислення (аналіз інформації, добір необхідних фактів, порівняння, зіставлення фактів, явиш);

· асоціативне мислення (встановлення асоціацій з раніше вивченими, знайомими фактами, явищами, встановлення асоціацій з новими якостями предмета, явища тощо);

· самостійність мислення;

· алогічне мислення (уміння вибудовувати логіку доказовості прийнятого рішення, внутрішню логіку розв’язуваної проблеми, логіку послідовності дій для вирішення проблеми, ін.);

· системність мислення (уміння розглядати досліджуваний об'єкт, проблему в цілісності їх зв’язків і характеристик). 9]

Творче мислення дозволяє людині прогнозувати розвиток тих чи інших явиш, подій, генерувати власні ідеї, шукати аргументи в підтвердження своєї позиції, екстраполювати отримані знання на нові ситуації, явища, будувати уявні експерименти.

Творче мислення: уміння уявного експериментування, просюрової уяви; уміння самостійного перенесення знань для вирішення нового завдання, проблеми, пошуку нових рішень; комбінаторні уміння (уміння комбінувати раніше відомі методи, способи розв’язання задачі, проблеми в новий комбінований, комплексний спосіб); прогностичні здібності (уміння передбачати можливі наслідки прийнятих рішень, уміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки); евристичність мислення, інтуїтивне осяяння, інсайт.

До зазначених умінь необхідно додати специфічні уміння роботи з інформацією, що характеризуються вміннями:

ь відбирати потрібну (для визначених цілей) інформацію з різних джерел;

ь аналізувати здобуту інформацію;

ь систематизувати й узагальнювати одержані дані відповідно до поставленої пізнавальної задачі; виявляти проблеми в різних галузях знання, у навколишній дійсності;

ь висувати обґрунтовані гіпотези їх розв’язання; вставити експерименти (не лише уявні, а й і природні);

ь робити аргументовані висновки, вибудовувати систему доказів; статистично обробляти отримані дані теоретичної й експериментальної перевірок; генерувати нові ідеї, можливі шляхи пошуку рішень, оформлення результатів;

ь працювати в колективі, вирішуючи пізнавальні, творчі задачі в співробітництві, виконуючи при цьому різкі соціальні ролі;

ь володіти мистецтвом і культурою комунікації.

Усе це вміння, що складають суть інтелектуального і морального розвитку особистості, що забезпечують реалізацію ідей і цілей розвиваючого навчання.

Критичне мислення формується та розвивається під час опрацювання інформації, розв’язання проблеми, оцінювання ситуації, вибору раціональних способів діяльності. Тому уроки інформатики створюють плідні умови для формування та розвитку критичного мислення. Якщо планувати етапи уроку з використанням на уроках інформатики відповідних стратегії технології формування та розвитку критичного мислення, то результат буде ще більш високим. До того ж на кожному уроці інформатики важливим є опанування інформаційним матеріалом, що не можливо без спеціальних прийомів роботи та розвитку компетентності учня, без поєднання предметного матеріалу з продуктивними технологіями. Отже, доцільно використовувати методи навчання інформатики у структурі уроків критичного мислення. Це :

— для забезпечення засвоєння відповідних знань з інформатики, розвитку предметних умінь і навичок;

— для створення умов для формування та розвитку критичного мислення;

— для формування та розвитку основних груп компетентностей учня.

Система уроків інформатики з кожної теми містить:

· Активізація уваги учнів;

· Вивчення нового матеріалу;

· Закріплення у вигляді практичної роботи;

· Формування вмінь та навичок під час виконання практичної роботи.

Кожен з цих компонентів системи уроків може здійснюватися різними методами.

Розглянемо конкретні види методів навчання інформатики та їх відповідність етапам уроку критичного мислення. [8]

1. Методи активізації уваги учнів.

· мотивація;

· збудження інтересу;

· створення проблемних ситуацій;

· стимулювання.

Мотивація — це такий спосіб навчання, за якого активізуються дійові мотиви діяльності, учні переконуються, що все, що вивчається, є для них корисним і необхідним. Під час проведення кожного уроку метод мотивації передбачає відповідь на питання: «Навіщо мені це потрібно?»

Метод збудження інтересу — це такий метод навчання, що супроводжується позитивними емоціями, цікавістю до навчання, сприяє формуванню і розвитку пізнавального інтересу.

Збудження цікавості до матеріалу, що вивчається, — найважливіший метод активації уваги учнів, актуальний на всіх етапах уроку. Бажано не розважати учнів, а зацікавлювати їх предметом інформатикою.

Створення проблемних ситуацій — це такий спосіб навчання, що передбачає створення проблемної ситуації перед вивченням нових понять, відповідних команд, коли вони природні та зрозумілі учням і на їх розглядання потрібно небагато часу; сприяє приверненню уваги учнів до розв’язання проблеми, а також і до теми, яка вивчається.

Стимулювання учнів — це такий спосіб навчання, що передбачає вплив на учня, заохочення, створення відчуття натхнення, що породжене видимим успіхом. Учні повинні відчувати радість успіху, якщо цей успіх незначний, краще наголосити на слові «успіх», а не на слові «незначний». Прийоми стимулювання учнів: високі оцінки, похвала перед учнями, подяка батькам, нагородження грамотами.

2. Методи вивчення нового матеріалу.

· заучування;

· конкретно — індуктивний;

· абстрактно — дедуктивний;

· евристичний;

· дослідницький;

· інскриптивний.

Метод заучування. Для того щоб навчити учнів усвідомлено заучувати матеріал, необхідно учням наводити власні приклади, позначення ;

— виділяти ключові слова у нових поняттях, у конкретних правилах;

— придумувати асоціації для запам’ятовування;

— складати алгоритми, схеми.

Конкретно — індуктивний метод — метод навчання, за якого переходять від конкретних прикладів до відповідної теорії. Забезпечує: засвоєння матеріалу, сприяння активізації роботи учнів, необхідність пов’язати навчання із життям, співвідношення теоретичних знань з практичним використанням.

Абстрактно — дедуктивний — це метод навчання, за якого спочатку формулюється загальне поняття, правило, а потім наводяться конкретні приклади для їх використання. Забезпечує: ілюстрацію важливості теоретичних знань, розвиток уміння працювати з інформацією, розуміння та усвідомлення інформації, аналіз та критичне ставлення до інформації.

Евристичний — це метод навчання, за якого перед учнями ставляться питання, заслуховуються відповіді, а вчитель може уточнювати, виправляти відповіді, на деякі запитання відповідати сам, робити деякі пояснення.

Дослідницький метод — метод, за якого пропонується учням самостійно «відкрити» нові поняття з певної теми або поряд з узагальненням готових знань перед учнями ставляться окремі питання та проблеми, які потребують дослідження.

Інскриптивний — метод, за якого виклад матеріалу не супроводжується певними записами. Але це потрібно відрізняти від усного викладу, бо допускається виклад матеріалу у вигляді записів, опорних конспектів, алгоритмів, схем.

3. Методи закріплення знань.

· Метод супровідного закріплення;

· Метод повторення;

· Метод завдань.

Метод супровідного закріплення — це метод, що передбачає поєднання закріплення із засвоєнням матеріалу з перших хвилин вивчення.

Метод повторення — це метод, що передбачає повернення до раніше вивченого матеріалу з метою його закріплення, поглиблення та систематизації. Повторення може бути епізодичним та систематичним.

Метод завдань — це метод, що передбачає вдосконалювання певного вміння в процесі виконання більшої кількості завдань з вивченої теми. Використовуючи метод завдань, по можливості поєднують їх з грою, груповою роботою, самоперевіркою, самооцінкою.

4. Методи формування вмінь та навичок під час виконання практичної роботи.

· метод наслідування ;

· метод спроб та помилок;

· метод поступового ускладнення;

· метод евристичних наставлянь.

Метод наслідування — це спосіб організації діяльності, за якого учні наслідують дію вчителя, це метод вироблення найпростіших умінь, необхідна сходинка до творчості.

Метод спроб та помилок — це спосіб, який належить до творчих методів навчання, найчастіше використовується для пошуку алгоритму розв’язання поставленої задачі.

Метод поступового ускладнення — варто використовувати під час вивчення певної теми.

Учням спочатку пропонуються прості та неважкі завдання, а з часом завдання поступово ускладнюються.

Метод евристичних наставлянь — цей метод доцільно використовувати під час пошуку алгоритму роботи певного завдання. Учням пропонують систему наставлянь чи у вигляді навідних запитань.

Але сама технологія не вичерпує арсеналу можливостей формування інформатичних компетентностей, до того ж без методів навчання інформатики навряд чи можна опанувати можливості програмного забезпечення операційної системи комп’ютера, складання програм за поставленим завданням, формувати предметні знання та вміння. Тому для ефективного вивчення електронних таблиць доцільно поєднувати відповідні стратегії цієї технології з традиційними методами вивчення предмету інформатика. [9]

Принципи, які можуть бути покладеними в основу методики вивчення табличного процесора:

Використання індуктивного методу, за яким пояснення основних можливостей та принципів опрацювання електронних таблиць будується від конкретних прикладів до узагальнень у вигляді правил — орієнтирів, які не залежать від конкретної програми та знань і навичок користувача стосовно роботи з нею.

Мотиваційне навчання, при якому кожна вказівка чи група зв’язаних за змістом завдання вказівок спочатку демонструється на прикладах, пояснюється мета та необхідність їх введення.

Навчання через систему доцільних задач. Для кожної конкретної вказівки чи групи вказівок добирається система завдань з практично значущим і добре зрозумілим змістом для відповідної вікової групи учнів. Учні знайомляться з умовою такого завдання та самостійно шукають в середовищі потрібні вказівки для одержання результатів, при цьому вимоги до результатів виконання завдання (вигляд відформатованої таблиці, діаграма, результати обчислень тощо) учні одержують у надрукованому вигляді. Завдання полягає в тому, щоб із запропонованої табличної інформації шляхом її опрацювання за допомогою табличного процесора одержати конкретні результати, тобто використовується дидактичний принцип навчання «за зразком» — орієнтувальною основою дій. [5]

4.Використання при проведенні практичних занять за комп’ютером завдань двох типів:

введення вхідних даних з клавіатури та подальше їх опрацювання в середовищі табличного процесора;

опрацювання заздалегідь введених до пам’яті комп’ютера табличних даних та аналіз одержаних результатів.

Використання наочних орієнтирів для контролю за результатами виконання завдань.

Використання навчальної допомоги різного рівня при використанні завдань для самостійного виконання.

Проведення практичних робіт комплексного характеру для закріплення знань та вмінь учнів в нових умовах.

Використання методу проектів для поглибленого вивчення можливостей використання електронних таблиць

4. Форми організації навчальної роботи учнів при вивченні електронних таблиць

На уроках інформатики комп’ютер є і предметом вивчення, і засобом навчально-пізнавальної діяльності, що відповідним чином впливає на організацію навчального процесу. Специфіка уроку при вивченні електронних таблиць виявляється, передусім, в істотному обсязі практичних робіт з використанням комп’ютера, при якому «контактний час» роботи з комп’ютером становить майже половину уроку. В комп’ютерному класі використовуються фронтальні, групові форми роботи, індивідуальна робота та робота в парах. Ефективність застосування форм організації навчальної роботи учнів показано на мал.1.

Фронтальні форми роботи застосовуються при засвоєнні всіма учнями одного і того ж змісту або зразків діяльності.

Використання комп’ютера забезпечує можливості негайною відтворення учнем діяльності, яка демонструється вчителем. При цьому вчитель повинен мати можливість не тільки голосом, а й за допомогою спеціальних програм перервати індивідуальну діяльність учнів з програмним забезпеченням комп’ютера, що розпочалася, і відновити єдиний стан комп’ютерного середовища на всіх комп’ютерах або перейти до парної чи індивідуальної роботи. Останній перехід досить типовий, і робота стає більш індивідуальною в міру засвоєння загальних способів дій

Навчання в складі групи Діяльність учнів є колективною, якщо мета діяльності усвідомлюється як спільна, що погребує об'єднання зусиль всього колективу, в процесі діяльності між членами колективу створюються відносини взаємної відповідальності, контроль за діяльністю частково здійснюється самими членами колективу. [6]

Можна виділити такі окремі групові види діяльності учнів на уроках з даної теми:

Парне взаємонавчання — учні в стабільних парах або парах змінного складу пояснюють один одному деяке питання, захищають свою тему, оцінюють результати товариша

Групова робота над спільною темою Навчання в складі групи. Учні, об'єднані в групи, взаємодіють між собою пояснюють новий матеріал, обговорюють його, оцінюють свою діяльність, готують виступи.

Учень замість вчителя Один чи двоє учнів навчають весь клас, ведуть урок, проводять заняття за комп’ютером, здійснюють допомогу при виконанні практичної роботи Особливої уваги заслуговує технологія організації роботи в групах. Оскільки групи працюють в основному самостійно, їх необхідно цього навчати. Проводиться загальний інструктаж роздаються спеціальні пам’ятки, заздалегідь готуються завдання, попередньо проводяться консультації лідерів груп, учитель бере участь у роботі окремих груп.

У роботі груп переважають такі види діяльності, коли учні ставлять цілі, планують свою роботу, обговорюють проблеми, що виникають, розподіляють роботу в групі, контролюють, аналізують і оцінюють свою діяльність, проводять рефлексію [6]

Мал.1

5. Добірка завдань при вивченні електронних таблиць в шкільному курсі інформатики

«Навчання через задачі» — це основний метод навчання, що належить до проблемного навчання, яке відрізняється організацією навчання шляхом самостійного одержання знань у процесі розв’язування навчальних проблем, орієнтацією на творче мислення і пізнавальну активність учнів. [15]

«Використання засобу „Поиск решения“ для розв’язування задач оптимізації»

Завдання 1. Шерлок Холмс [13]

Розв’язання

Завдання 2: скласти математичну модель задачі та розв’язати її, використовуючи засіб «Поиск решения»

Для вигодовування тварин на фермі в їх щоденний раціон необхідно включити не менше 33 одиниць білка, 23 одиниць — клітковини, 12 одиниць — кальцію. Для вигодовування використовується три види кормів: зерно, сіно, буряки. Дані про вміст поживних речовин і вартість 1вагової одиниці кормів подано в таблиці:

Корм

Білок

Клітковина

Кальцій

Ціна, грн.

Зерно

Сіно

Буряки

Необхідно скласти найдешевший раціон, при якому кожна тварина отримала б необхідну кількість білка, клітковини та кальцію. [15]

Завдання 3: скласти математичну модель задачі та розв’язати її, використовуючи засіб «Поиск решения»

Кондитерська фірма виробляє такі види печива: кекси, рогалики та рулети. Відомо, що реалізація 10 кг: кексів дає прибуток 26 грн.; рогаликів — 19 грн.; рулетів — 25 грн. печиво можна виробляти в довільній кількості (збут забезпечено), але запаси сировини обмежені. Визначити, якого виду печива та скільки десятків кілограм необхідно виробити, щоб загальний прибуток від продажу був максимальним.

Норми витрат сировини на виробництво 10 кг печива кожного виду подано в таблиці:

Печиво

Кекси

Рогалики

Рулети

Запаси сировини, кг

Мука

7,5

Цукор

Масло

2,5

Лабораторний практикум курсу за вибором «Microsoft Excel у профільному навчанні» містить приклади задач, які можна запропонувати учням під час вивчення цього курсу за вибором залежно від їхнього профілю навчання. Для більш зручного подання змісту практичних робіт позначимо групи профілів певними літерами:

літерою Б — біолого-хімічний, біолого-фізичний, біолого-географічний, біотехнологічний, хіміко-технологічний, фізико-хімічний, агрохімічний, екологічний;

літерою М — фізико-математичний, математичний, фізичний; літерою Е — економічний.

Практична робота № 1. Задачі на створення, редагування та форматування електронних таблиць

Група Б. Створення таблиці з відомостями про чисельність популяцій видів та площі ареалів їх розповсюдження.

Група М. Створення таблиці з відомостями про області визначення та області значень деяких функцій.

Група Е. Створення таблиці показників економічної діяльності підприємства.

Практична робота № 2. Задачі на створення, редагування та форматування електронних таблиць із формулами

Група Б. Хімічний склад тіла людини; маса деяких органів дорослої людини: виконання нескладних розрахунків в таблицях; створення таблиці оцінювання небезпечних викидів при спалюванні вугілля; оцінка технологічних параметрів нафтопереробного підприємства.

Група М. Створення таблиці множення; табулювання значень поліномів та інших раціональних функцій.

Група Е. Складання платіжно-розрахункової відомості заробітної плати та зведеної відомості заробітної плати, виконання нескладних розрахунків у цих таблицях.

Практична робота № 3. Робота з функціями в ТП

Група Б. Задачі на створення ЕТ за результатами медичних обстежень: обрахунок кількості лікарняних; створення та обробка таблиці медичних обстежень (вік, стать, тиск, зріст, вага, пульс); визначення коефіцієнта ваги; визначення забруднення повітря (обчислення кількості грамів отруйного газу в літрі повітря); розробка спрощеної математичної моделі співіснування хижаків та їхніх жертв на спільній території; визначення річного приросту популяції; визначення загальної концентрації нітрогену у стічних водах.

Група М. Обчислення значень функції на заданому проміжку; задачі на розв’язування квадратного та біквадратного рівнянь; розв’язування нелінійного рівняння методом ділення відрізка навпіл з використанням циклічних посилань; обчислення визначеного інтеграла методом прямокутників та методом трапецій.

Група Е. Складання платіжно-розрахункової та зведеної відомостей заробітної плати із зазначенням утриманого податку та відрахувань із заробітної плати до пенсійного фонду, фонду страхування непрацездатності, фонду зайнятості та профспілкового фонду; складання таблиці надходження та продажу товару, розрахунок виручки від продажу товару, розрахунок ПДВ; розрахунок прогнозованої виручки; облік товарного запасу; розрахунок платежів за воду; розрахунок платежів за електроенергію; розрахунок прибутку або витрат у разі внесення коштів на депозит або купівлі товару в кредит; фінансові функції MS Excel.

Практична робота № 4. Побудова гістограм, кругових діаграм та графіків [11]

Група Б. Визначення динаміки захворювання на грип; відносної частки угідь різних типів в Україні в І ст. н.е. та наприкінці ХХ століття; визначення підвищення температури атмосфери Землі за роками; динаміки зміни чисельності популяцій; розрахунок чисельності населення міста.

Група М. Побудова графіків функції (лінійних, квадратичних); графічне розв’язування систем рівнянь; побудова графіка руху тіла, кинутого під кутом до горизонту; побудова графіків функцій двох змінних.

Група Е. Побудова діаграми «Відрахування до пенсійного фонду за _____ місяць»; побудова графіка з накопиченням «Премія за _____»; побудова графіка з накопиченням «Порівняння відрахувань податку з доходів»; побудова кругової діаграми для визначення частки різних фірм-виробників продуктів, які зберігаються на складі; визначення точки рівноваги попиту та пропозиції, задачі на візуалізацію числових даних, які вимагають добирання типу діаграми; визначення залежності вкладених у виробництво коштів і отриманого прибутку; динаміки продажу товару впродовж _____ року; залежності продажу певного товару від сезону; визначення фірми-постачальника партій товару та загальної виручки від його продажу. [13]

Практична робота № 5. Використання функцій ТП для роботи з базою даних

Обчислення середнього й мінімального значення в полі бази даних, визначення кількості непустих клітинок, складання пошукового запиту.

Група Б. Обробка даних у базах: «Екологія людини: Харчування (білки, жири, вуглеводи, калорійність, таблиця продуктів); Гігієна праці (таблиця енерговитрат)»; «Гранично допустимі концентрації деяких шкідливих речовин в атмосфері населених пунктів»; «Лікарські рослини України»; «Червона книга мого краю»; «Каталог квітів»; «Мешканці Київського зоопарку».

Група М. Обробка даних у базах: «Прайс-лист магазину комп’ютерної техніки»; «Кадри»; «Учні школи»; «Читачі бібліотеки», «Розклад руху потягів»; «Телефонний довідник»; «Бібліотечний каталог».

Група Е. Обробка даних у базах: «Облік залишку товару на складі»; «Об'єкти нерухомості міста, що перебувають у комунальній власності», «Каталог підписних видань», «Список учасників конференції».

Практична робота № 6. Обчислення підсумкових показників

Групи Б, М та Е. У базах даних з попередньої практичної роботи: відфільтрувати дані за допомогою автофільтра та розширеного фільтра, відсортувати їх, згрупувати за певною ознакою й обчислити проміжні підсумки, а також створити зведену таблицю та виконати консолідацію даних з кількох баз.

Практична робота № 7. Задачі на підбір параметра

Група Б. Розв’язування задач на обчислення калорійності продуктів харчування, складання дієтичного меню; розрахунок енерговитрат при певному типі навантаження людини.

Група М. Розв’язування нелінійних та трансцендентних рівнянь; застосування графічно-чисельного методу для розв’язування задач на пошук екстремумів та розв’язування рівнянь.

Група Е. Розв’язування задач на підбір процентної ставки й основних задач з мікроекономіки. [10]

Практична робота № 8. Розв’язування оптимізаційних задач

Група Б. Розв’язування задачі на розподіл ресурсів; складання таблиці харчування людини для певного типу навантаження; розв’язування задачі про раціон; визначення виду функціональної залежності концентрації речовини від періоду часу та оцінка її концентрації у водоймі в момент викиду.

Група М. Пошук екстремумів функцій однієї змінної; складання звітів до розв’язування задач на пошук екстремумів; розв’язування задач лінійного програмування, зокрема транспортної задачі; побудова функції апроксимації за заданими числовими рядами.

Група Е. Розв’язування задачі на розподіл ресурсів; задачі про оптимальний план випуску продукції; про розкрій матеріалу; про призначення; транспортної задачі; дослідження характеру зміни рівня виробництва деякої продукції за певний період часу. [12]

Практична робота № 9. Визначення основних статистичних характеристик вибірки

Група Б. Визначення статистичних характеристик для таких даних: тривалість життя (середня, максимальна, мінімальна) птахів (домашніх тварин, риб); дані медичного обстеження; визначення динаміки захворювання на грип; обробка результатів опитування (визначення медіани, моди, середнього вибіркового, дисперсії, се-редньоквадратичного відхилення).

Група М. Статистична обробка результатів опитування, вибірки та ряду розподілу (визначення медіани, моди, середнього вибір-кового, дисперсії, середньоквадратичного відхилення), обробка результатів перепису населення.

Група Е. Визначення співробітників з максимальною та мінімальною заробітними платами; визначення середньої заробітної плати робітників; визначення товару із найбільшим залишком; визначення найдешевшої та найдорожчої закупівельної ціни на придбані партії товару з кодом___; визначення середньої закупівельної ціни товару з кодом ___.

Показати весь текст
Заповнити форму поточною роботою