Політичний портрет П. Діаса
Говорячи про політичну діяльність Порфіріо Діаса, можна сказати, що з 1890р. і до падіння уряду Діаса в 1911 році були встановлені контакти між Російським урядом і Мексикою. Мексика сприймалась як держава з широкими міжнародними зв’язками і гарантом миру в Центральній Америці. Російський уряд був проінформований про внутрішні та зовнішні проблеми країни, а фігуру самого Порфіріо Діаса, Петербург… Читати ще >
Політичний портрет П. Діаса (реферат, курсова, диплом, контрольна)
ЗМІСТ ВСТУП.
I.КОРОТКА БІОГРАФІЯ ПОРФІРІО ДІАСА.
II.ПОЛІТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ ПОРФІРІО ДІАСА.
III.РОЛЬ ПОРФІРІО ДІАСА В МЕКСИКАНСЬКІЙ РЕВОЛЮЦІЇ 1910 -1917.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ ВСТУП Тема реферату «Політичний портрет П. Діаса». Предметом виступають — політична діяльність президента Мексики. Об'єкт — ті події та явища, які вплинули на формування його як політика та президента. Завданням роботи є наступне:
висвітлити основні аспекти в біографії Діаса;
проаналізувати його політичну діяльність у всіх її проявах;
дати загальну характеристику постаті П. Діаса.
Кожна політична особистість залишає слід в історії певної країни. Дана постать є досить дискусійною в історіографії різних країн світу. Період правління політичного діяча закріпився у наукових виданнях як «Порфіріат». Діас відзначався як сильна людина, мав аналітичний склад розуму. Порфіріо Діас відіграв значну роль в історії Мексики, адже саме його деспотичне правління і стало поштовхом до початку Мексиканської революції 1910 -1917 рр.
У роботі ми подамо аналіз особи Діаса, звернувши особливу увагу на його політичну діяльність, оскільки це і є предметом нашого дослідження.
I.КОРОТКА БІОГРАФІЯ П. ДІАСА.
15 вересня 1830 року в місті Оахака в багатодітній сім'ї народився Порфирио Диас. Його батько був іспанцем, а мати — міштекською жінкою. Батько помер коли син ще був немовлям, саме тому хлопцеві потрібно було заробляти гроші. Порфіріо Діас спробував себе у багатьох видах діяльності, ще в школі йому довелось працювати столяром. У 15 років мати відправила П. Діаса до семінарії, де він почав вчення для духівництва.
Під час навчання в семінарії, потрапив в армію, але в самих бойових діях участі не брав. З 1850 року вступив на юридичний факультет, де одним з викладачів був Беніто Хуарес. Саме його вплив був визначальним у цей період життя П. Діаса. Проте, нічого з вище сказаного, крім армії не привернуло його уваги.
Все ж таки він обрав шлях пов’язаний з військовою кар'єрою. Після закінчення Громадянської війни йому було надано звання полковника, а після битви при Пуеблі, що відбувалась в період іноземної інтервенції 1861 -1867 років, отримав звання генерала. 1863 року він був захоплений Французькою Армією. Після втечі з полону, його призначили командиром Центральної Армії. 1867 року під його командуванням було отримано перемогу при Пуеблі та захоплено Мехіко.
З 1870 — х років відбуваються зміни, які наскрізь пов’язані з політичною ситуацією в країні. Після відновлення миру Діас залишив командування та діючу армію, а незабаром його перестала задовольняти політика президента Беніто Хуареса, з цього часу він стає його противником. Г. Паркс. История Мексики. — М., 1949. — с. 251−252.
В 1871 році відбулись вибори президента, Хуарес знову був вибраний на цей пост. Ця подія і слугувала сигналом до повстання. Втім, на той момент жити Хуаресу залишалось лише рік, а після його смерті новим президентом був обраний Себастіана Лердо де Техада. 1876 року перед виборами прихильники П. Діаса оголосили Тустепекський план с лозунгами: «ніякого переобрання» та «за дійсне виборче право». Армія Лердо була в силах подавити це повстання. В результаті П. Діас переодягнувшись доктором — кубинцем зміг прокрастись до Оахаки, але в деяких штатах ще продовжувались повстання. Тільки 21 листопада, коли Лердо відмовився від боротьби, Діас вступив в місто, оголосивши себе тимчасовим президентом. Цей період правління увійшов в історію під назвою «Порфіріат». Г. Паркс. История Мексики.- М., 1949.-252- 253с.
Наступні 34 роки П. Діас очолював країну (не рахуючи перерву в 4 роки), замінивши конституцію на особисту диктатуру. Порфіріо поділяв погляди одного з своїх попередників, генерала Санта — Анни, який говорив про мексиканців :
«Пройдуть сотні років, перш ніж мій народ буде достойним свободи. Вони не знають, ні що таке свобода, так як не знають хто вони такі. Тому, деспотизм був ідеальним проявом влади для них». Новая газета. Выпуск № 107 от 26 сентября 2011. Россия как Мексика конца XIX — начала XX века Режим доступу: http:// [www.novagazeta.ru/comments/48 688.html].
Говорячи про особливі якості, потрібно відмітити, що диктатор був людиною хитрою та підступною. Навіть, зовнішні особливості видавали його як сильну особистість. Високий, Його очі заворожували, не моргаючи дивились на жертву, ніби зміїні, світло карі з якимось звіриним відблиском. Каринберг В. К. Хосе да ла Крус Порфирио Диас Мори. Режим доступу: http:// [det.lib.ru/k/karinberg_w_k/text_0040.shtml].
Прийшовши до влади, Порфіріо Діас розпочав послідовний процес консолідації влади, створивши сильний та централізований державний апарат. Він зумів оплести Мексику сіткою клієнтських зв’язків, розставивши на ключеві пости своїх людей. Він говорив: «Менше політики, більше адміністрації». Россия как Мексика конца XIX — начала XX века.// Новая газета. — Выпуск № 107 от 26 сентября 2011// Режим доступу: http:// [www.novagazeta.ru/comments/48 688.html] Суть політики — жорстка централізація. З 5 травня 1877 по 30 листопада 1880р. він уперше буде обраний президентом офіційно, а з 1 грудня 1884 по 25 травня 1911 переобраний вдруге. Перебувавши при владі, він постійно говорив:
" Я не зможу не служити своїй країни, поки я буду живий" J. Creelman. President Diaz Hero of the Americas // Pearson’s Magazine. vol. XIX, March, 1908, Retrieved Desember 16,2008. Режим доступу:[ http://www.bibliotecas.tv].
1867 році він одружився на своїй племінниці, а в 1880р. — на Кармеліті Ромеро Рубіо. Мав від Кармеліти двоє дітей. 1910 року був переобраний на пост президента Мексики, але його опонент Франциско Мадеро відмовився визнати такі вибори. Саме з цього періоду і починається Мексиканська революція.
Ще 17 лютого 1908 року П. Діас оголосив про свою відставку. Він говорив: «Для мене досить, що я бачу ріст Мексики і що вона готова стати вільною і служити на благо нації. Я не бажаю продовжувати своє президентство. Ця нація готова до вільного життя». J. Creelman. President Diaz Hero of the Americas // Pearson’s Magazine. vol. XIX, March, 1908, Retrieved Desember 16,2008. Режим доступу:[ http://www.bibliotecas.tv].
1911 року в результаті повстання під керівництвом політичного опонента Мадеро Диас був скинутий. Після цього емігрував в Францію, де прожив до кінця свого життя. Помер Порфіріо Діас у Парижі 2 липня 1915року. Похований був на цвинтарі Монпанрас, яке було створене за наказом Наполеона.
II. ПОЛІТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ П. ДІАСА Політична діяльність Порфіріо Діаса розпочалася ще задовго до того часу коли він став офіційним президентом Мексики. Проте, все ж саме цей період найбільше зацікавлює з політичної точки зору. Адже, фактично він відкрив новий етап, який часто в літературі можна знайти під назвою «Порфіріат».
З 5 травня 1877 року П. Діас офіційно став президентом. Фактично, діюча конституція 1857 року залишалася лише на папері. Адже, основний принцип його політики був «хліб або палиця», цинічно говорячи, що собака з кісткою в зубах не буде кусати. Диктатор всіляко підтримував різні суперечки, які виникали між владними групами, при цьому встановлюючи контроль над тим, щоб різні окремі групи не ставали загрозою для диктатури. Саме Порфіріо Діасу належить висловлювання: «Моїм друзям — все. Моїм ворогам — закон». По принципу Порфирио Диаса.// Время новостей//Режим доступу:[http//:www.vremya.ru/2006/200/4/164 376.html].
Першим кроком був закон від 1887 року, який дозволяв перевибори, 1904 року було збільшено президентський термін до 6 років. Вибори членів конгресу перетворились в фарс, адже Діас сам складав списки депутатів, надаючи перевагу знайомим, тим самим формуючи, як він сам говорив, «мій табун коней» М. Альперович, Б. Руденко. Мексиканская революция 1910;1917гг. и политика США., М., 1958 г.,-9−10с. В кожному окрузі, на які ділились штати, були поліцейські начальники (херес політіка) — диктатори в мініатюрі. Державний апарат був повністю централізований.
Першою опорою диктаторського режиму була армія. Вони отримували всілякі подачки, винагороди, але їхня підготовка була занадто слабкою. Солдат рекрутували з бродяг, п’яниць, тому дисципліни в армії не було. М. С. Альперович., Л. Ю. Слезкин.История Латинской Америки.-Москва, 1981р,-230−235с.
Другою опорою був адміністративний та поліцейський апарат. Створена кінна сільська поліція, яка мала боротись з селянськими виступами. Порфіріо Діас мав свою особисту охорону, яка складалася з головорізів. В’язницю в період диктаторського режиму називали Мексиканською бастилією. Тут перебувало близько 4 — 5 тисяч в’язнів .
Католицька церква також стала однією з основ на якій тримався диктаторський режим. Не зважаючи на те, що церква була відділена від держави, це не стримувало її збільшувати свої володіння. Один з діячів Мексиканської революції Альваро Обрегона сказав :
" Церква була тим місцем, де бідному пеону дають дозу духовного кокаїну, щоб він протягом всього дня був щасливим і повним ілюзій" М. Альперович, Б. Руденко. Мексиканская революция 1910;1917гг. и политика США.- Москва, 1958 г.,-12с.
В Мексиці процвітала корупція та продажність. Щоб потрапити на прийом до президента потрібно було заплатити 3 тисячі песо. Вагома роль і групи вчених «сайнтіфікос». Вона не була політичною партією, пов’язаною з якоюсь іншою формальною організацією. Це олігархічна група, яка складалась з 15 чоловік та отримала свою назву від того, що сповідує філософію позитивізму. Їх лідером був Руморо Рубіо, а після його смерті - Лімантур. Вони виступали за залучення іноземного капіталу і надання іноземним підприємцям особливих привілегій.
Більшість істориків схиляються до неоднозначної оцінки його економічної політики. Негативними тенденціями були: феодальні пережитки, відсталість сільського господарства та безземелля простих селян. В деяких районах Мексики сільське господарство набуло монокультурного характеру. Мексика стала поставляти в США банани, абак, каучук. В Країні майже повністю була відсутня агротехніка і майже не використовувались сільськогосподарські машини.
В перші роки правління Діаса, уряд видав ряд аграрних законів, які переслідували ціль — збільшення земельних володінь великих поміщиків — асендадос — і іноземних компаній за рахунок дрібних і общинних сімей. Фактично, вони були направлені проти індіанського селянства, які складали основну масу населення. Ці всі дії призвели до ще більшого збагачення чиновників.
15 грудня 1883 року був виданий декрет «Про колонізацію і компаніях по землеустрою», це породило знищення та зменшення малих підприємств. На 1910 рік — 96, 6 відсотків мексиканських сімей не мали землі, а число ранчо збільшилось від 19 500 в 1876 до 35 479 в 1910 році. Обезземелені селяни ставали пеонами.
Проте, було багато позитивних моментів. Зокрема, збільшились темпи гірничодобувної промисловості: з 1887 і 1888р. і Мексиці було подано 2077 заявок на експлуатацію рудників і з’явились нові 33 фабрики. Почала розвиватись металургійна промисловість: виникали заводи по виплавці срібла, міді і свинцю. До початку 1910 року в Мексиці нараховувалось 150 текстильних фабрик. Порфіріо Діас відкрито проводив компанію по залученню капіталу і іноземних підприємців. Особливо, це простежувалось в політиці США стосовно Мексики. Банки країни майже повністю знаходились в руках іноземних фінансистів. Найбільшими банками були: Національний банк Мексики, банк «Лондон і Мехіко», Торговий банк в Веракрусе.
В період правління Діаса розгортається гостра боротьба англійських і американських монополій за мексиканську нафту, так як вона стає важливим фактором світової економіки. Впливові політичні діячі США спираючись на швидкий ріст будівництва моторів вказували, що без мексиканської нафти можуть опинитись в скрутному становищі, а англійські імперіалісти хотіли використати рідке топливо на флоті. Таким чином, нафта стала об'єктом англоамериканського суперництва.
В Мексиці споруджувались телефонні та телеграфні лінії та театри, почали з’являтись широкі вулички, палаци і традиційні суспільні будівлі. В 1880 — 1884 роках американська «Мексиканська центральна компанія по будівництву залізних доріг», здійснила будівництво залізних доріг, зв’язавши місто Мехіко з великими центрами Леоном, Гуадалахарою, та з прикордонними з США містами. Порфіріо Діас стверджував:
" Залізниця грала велику роль у розвитку Мексики. Коли я став Президентом вперше, в Мексиці було тільки дві маленькі лінії. Зараз ми маємо більше ніж 19 тисяч миль залізних доріг" J. Creelman. President Diaz Hero of the Americas // Pearson’s Magazine. vol. XIX, March, 1908, Retrieved Desember 16,2008. Режим доступу:[ http://www.bibliotecas.tv].
Потрібно відмітити, що перед революцією 1910; 1917 рр. Мексика була аграрно — сировинним придатком США. Все ж таки основною перепоною, яка заважала національному, політичному та культурному розвитку Мексики, був реакційний режим Діаса, який підтримував інтереси напівфеодальних поміщиків, духовенства, іноземних імперіалістів. М. Альперович, Б. Руденко. Мексиканская революция 1910;1917гг. и политика США. -Москва, 1958 г,-48−50с.
Говорячи про політичну діяльність Порфіріо Діаса, можна сказати, що з 1890р. і до падіння уряду Діаса в 1911 році були встановлені контакти між Російським урядом і Мексикою. Мексика сприймалась як держава з широкими міжнародними зв’язками і гарантом миру в Центральній Америці. Російський уряд був проінформований про внутрішні та зовнішні проблеми країни, а фігуру самого Порфіріо Діаса, Петербург вважав єдиного гаранта миру політичного і соціального порядку. Саме в ньому вони вбачали справжнього вождя, який зможе правити такою країною, як Мексика — слабкою і роздробленою, розташованою по сусідству з США. Дик Е. Восприятие правительством Российской империи Мексики в период правления Порфирио Диаса (1890−1911)//Латинская Америка.,№ 8. — Москва, 2010. — С.17−30.
1896 і 1900 роках Порфіріо Діас переобрав себе на посаду президента, але 1904 рік позначився політичною нестабільністю, виникли серйозні політичні суперечки, які підкріплювались неврожаєм 1909 року. Розпочались масові повстання. В цей час формується опозиція в особі Мадеро.
17 лютого 1908 року П. Діас оголосив про свою відставку. 1911 року в результаті повстання під керівництвом політичного опонента Мадеро Діас був скинутий. На світанку 26 травня він пробрався на вокзал Сан — Ласар, сів на потяг, який відправлявся в Веракрус і звідти відплив до Європи. Після цього емігрував в Францію, де прожив до кінця свого життя. Г. Паркс. История Мексики.-Москва, 1949,284−285с.
Саме всі ці факти, які характеризують зовнішню і внутрішню політику і складають політичний портрет Порфіріо Діаса.
II. РОЛЬ ПОРФІРІО ДІАСА В МЕКСИКАНСЬКІЙ РЕВОЛЮЦІЇ 1910;1917.
мексиканський президент діас революція Вже після 1904 року намітились негативні тенденції в політичній атмосфері Мексики. Посилились опозиційні рухи. Диктатура Порфіріо Діаса відіграла значну роль в Мексиканській революції, адже фактично стала причиною її початку. Напередодні революції, населення було незадоволене економічною, соціальною та політичною діяльністю Порфіріо Діаса. Мексика стала аграрно — сировинним придатком США. Розвиток економіки носив однобокий характер, бо повністю був залежний від інтересів іноземних імперіалістів. Сільське господарство була орієнтована на експорт. Сільське населення було не задоволене своїм життям, адже майже 96,6 відсотків не мало землі, ставали пеонами.
Перед країною і її народом в цей період постала задача — ліквідувати феодальні пережитки і імперіалістичний гніт. З цього часу розпочинаються повстання в різних штатах. Вождем буржуазно — поміщицької опозиції був Франциско Мадеро. Рикардо Магон и мексиканская революция. Режим доступу: http://[zhurnal.lib.ru/o/olladij_t/mag0nizm0.shtml]1910 році він виступав проти переобрання П. Діаса на пост президента і звинувачував диктатора у порушенні тих принципів політичної свободи, які були висунуті ним в період боротьби за владу 1876 року. Медеро стверджував, що продовження його режиму, навіть при наступнику, призведе до анархії країни та поставить під сумнів її подальшу незалежність. .М. Альперович, Б. Руденко. Мексиканская революция 1910;1917гг. и политика США. — Москва, 1958 г. — 64−65с.
3 липня 1910 року Мадеро був арештований, а пізніше — всі його союзники. Для врегулювання цієї ситуації, П. Діас вирішив діяти старими методами — патронами. Відбувалось вбивство головних заколотників, що повставали на боротьбу. В’язниця продовжувала залишатись Мексиканською бастилією.
Проте в цей період владна верхівка, включаючи самого Порфіріо Діаса, розуміли, що цей режим на межі краху. Уряд представляв собою старців, які просто вже не могли управляти країною. Більшості з них було вже далеко за 80 років. Армія також не могла бути опорою, бо хоч офіційно й налічувала 35 тисяч чоловік, в дійсності їх було в половину менше. Підготовка була досить слабкою, а дисципліна — в незадовільному стані. Г. Паркс. История Мексики.-Москва, 1949,-252−255с.
Керівна група вчених також переживала не кращі часи, так як вона розкололась на дві групи, щодо ситуації в країні. Проте, Порфіріо Діас був сильним і жорстоким диктатором і не хотів просто так здавати владу. Тому, опираючись на найбільш консервативні кола та зброю продовжував боротьбу за владу. Як відомо, саме в цей період Мексика переживає загострення протиріч з США, що зіграло не останню роль в падінні режиму «Порфіріат».
Повстання проти Порфіріо Діаса спочатку відзначались локальним характером, але пізніше стали зливатись в єдиний та організований рух, який ставав дедалі могутнішим. 23 квітня 1911 року було оголошено перемир’я, терміном — 5 днів, але переговори завершились безрезультатно. Тільки 17 травня 1911 року між революційними силами і урядом Діаса була досягнута домовленість, щодо подальшої ситуації. За ним: Діас і Корраль повинні були піти у відставку до кінця місяця, військові дії - зупинялись, армія — розпускалась. .М. Альперович, Б. Руденко. Мексиканская революция 1910;1917гг. и политика США. — Москва, 1958 г. -.90−100с. Цей договір був перемогою консервативних елементів національної буржуазії і ліберальних поміщиків, які не хотіли подальшого розгортання революції. Проте, вже 23 травня в столиці населення, яке зібралось перед Національним палацом вимагало відставки Діаса. Цього ж дня диктатор вирішив підписати заяву про звільнення з посади президента, виїхавши у Веракрус де був гостем свого старого друга Пірсона.
Розглядаючи Мексиканську революцію 1910; 1917 року не можна пропустити таку особистість як Порфіріо Діас. Тому що, фактично через його політику і розпочалось масове невдоволення населення, що призвело до стихійного повстання. В історії Мексики безумовно Порфіріо Діас ввійшов як диктатор з аналітичним складом розуму. Економіка дійсно почала краще розвиватись, але він зовсім не приділяв увагу соціальному питанню. Саме тому, його політика була не зовсім популярною серед простого населення.
ВИСНОВКИ Порфіріо Діас — видатна особа в історії Мексики, яка започаткувала добу «Порфіріат». Ще з раннього дитинства він почав формуватись як самодостатня особистість, адже вже в школі почав працювати, щоб забезпечувати свою сім'ю. Його диктатура переживала етап розвитку, піднесення та падіння. На нашу думку, помилкою було те, що проводивши боротьбу за владу він виголошував лозунги, які не дотримувався тоді коли став офіційним президентом.
Не можна сказати, що його політика принесла лише негативні плоди. Наприклад, про це свідчать темпи піднесення економіки: виникають нові заводи, будується залізниця, Мексика експортує товари. Проте, звичайно, були досить негативні тенденції: населення було не задоволене безземеллям, сільське господарство не було забезпечене потрібною технікою.
Саме деспотичне правління Порфіріо Діаса слугувало початку Мексиканської революції 1910;1917 року. Складовою якої було падіння диктатури Порфіріо Діаса.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ ДЖЕРЕЛА.
1.J. Creelman. President Diaz Hero of the Americas // Pearson’s Magazine. vol. XIX, March, 1908, Retrieved Desember 16,2008. Режим доступу: [ http://www.bibliotecas.tv].
ЛІТЕРАТУРА.
2. Г. Паркс. История Мексики. — Москва, 1949. — 356 с.
3.М. Альперович, Б. Руденко. Мексиканская революция 1910;1917гг. и политика США. — Москва, 1958 г. — 321 с.
4.Дик Е. Восприятие правительством Российской империи Мексики в период правления Порфирио Диаса (1890−1911)//Латинская Америка.,№ 8. — Москва, 2010. — С.17−30.
5. М. С. Альперович., Л. Ю. Слезкин. История Латинской Америки. — Москва, 1981р. — 263 с.