Бібліотечні уроки з 1 по 11 клас

1 клас

Тема: Мандрівка книжковим містом

Мета: Ознайомити дітей зі шкільною бібліотекою, правилами користування бібліотечними книгами. Виховувати почуття поваги і шанобливого ставлення до книги.

Обладнання: Книжкові виставки, плакат «Права і обов’язки читачів»

Хід уроку

І. Організація учнів.

ІІ. Вступ до уроку.

Вступне слово бібліотекаря:

Сьогодні ви вперше завітали до шкільної бібліотеки. Що ж означає слово «бібліотека»? Подумайте, яке слово вам нагадує «бібліотека»? Так, Біблія. Всі ми знаємо найвідомішу книгу «Біблія». Біблія означає - книга. А бібліотека — це приміщення, де зберігаються книги. Бібліотека дуже схоже на невеличке затишне місто. І я вас запрошую в подорож чарівними вуличками нашого книжкового містечка.

ІІІ. Оголошення теми та мети уроку.

Отже, тема нашого сьогоднішнього уроку: «Мандрівка книжковим містом»

ІV. Вивчення нового матеріалу.

В нашому містечку, як ви бачите, вузенькі вулички з високими будинками. Порахуйте, будь ласка, скільки поверхів вони мають? Так, шість. Це книжкові стелажі. На кожному з них по шість поличок. На цих стелажах розмістились книги українських письменників. Назвіть, кого з українських письменників ви знаєте? Ось тут розташувались книги, написані М. Вовчком, М. Коцюбинським, Л. Українкою, Т.Шевченком. На цих стелажах чекають на своїх читачів книги, написані російськими письменниками, далі письменниками інших країн.

Завітаємо в гості до одного з будинків. Бачите, як гарно оформлено цього стелажа. Мабуть, в цьому будинку свято. Прочитайте, що на вгорі на стелажі написано? (Діти читають: «Світ навколо тебе») Це — книжкова виставка для дітей. Бачите, книжки тут яскраві, в них багато ілюстрацій, здається ніби кожна книжечка посміхається і говорить: «Прочитай мене, будь ласка, я дуже багато цікавого тобі розповім». На кожній поличці зібрані книги на одну тему. Прочитайте їх назви, (діти по черзі читають рубрики виставки). З назви «Державні символи України» ми можемо дізнатися, що на цій поличці зібрані книги, в яких йдеться про гімн, прапор, герб — символи нашої держави. А як ви думаєте, про що розповідається в книгах цієї полички з назвою «Співай, прекрасна наша мово»? (діти відповідають)

(Фізкультхвилинка)

— Подивіться уважно на верхній лівий кутик обкладинки книжки. Ви бачите декілька цифр і літер. Це адреса книжки. І кожна книжечка стоїть строго на своєму місці згідно цієї адреси, чекає на свого читача. Як ви після школи кожного дня приходите додому, так і книжка, коли її прочитають, за допомогою бібліотекаря знову вертається, згідно адреси на те саме місце, звідки її брали. Отже в бібліотеці книжки не можна переставляти, бо вони тоді заблукають. Запам’ятайте, це одне з головних правил бібліотеки: не переставляти книги на полицях.

Ось ми підійшли до стелажів, де мешкають книги для найменших. Це найкрасивіші, найгарніші книжки. Як дбайлива матуся вдягає дочку чи синочка в найкращу сукню чи костюм, зав’язує бантики, чистить черевички, так і письменники і художники, створюючи книжки для вас, малята, вклали багато праці, творчості, любові. Чи подобаються вам ці книжки? Які книжки є у вас дома? Де вони зберігаються?

А тепер ви отримаєте бібліотечні книги на свій формуляр і через тиждень обов’язково їх повернете назад до бібліотеки. Записують і повертають книги на абонементі.

V. Закріплення вивченого матеріалу.

Давайте нагадаємо правила користування бібліотечними книгами. Щоб правила не забувались у нас в бібліотеці є такий великий плакат «Права і обов’язки читачів» (Діти по черзі читають пункти плакату). Обіцяєте виконувати ці правила.

VІ. Підсумок уроку.

Ось і завершилась наша мандрівка чарівним книжковим містом. Ви побачили, як багато книг в бібліотеці, узнали, що книжки стоять на поличках стелажів, роздивились книжкові виставки, нагадали бібліотечні правила, отримали книжки. Що ж вам сподобалось в нашій мандрівці? До нової зустрічі.

2 клас

Тема: Основні елементи книги.

Мета: ознайомити учнів з основними елементами книги, видами і способами оправи книги.

Обладнання: плакати з прислів'ями про книгу, виставка книг, таблички з назвами структурних частин книжки .

Хід уроку.

І. Оголошення теми та мети уроку.

ІІ. Вивчення нового матеріалу.

з назвами структурних частин книжки.

Розповідь бібліотекаря.

Кожна книга, що потрапляє до ваших рук має свій «верхній одяг». Сьогодні на уроці ми познайомимося з основними елементами книги, що і складають книжковий «одяг». Отже давайте візьмемо книгу і уважно її розглянемо.(Використовуються різні книги) Це може бути паперова обложка або картонна палітурка на яку часто одягають суперобложку. Іноді робиться цупка паперова обложка без назви і прізвища автора, а всі дані про книжку друкуються на суперобложці.

Як правило, книги великого об'єму мають тверду картонну палітурку (мал.1), обклеєну із зовні папером або тканиною. Якщо подивитися на книгу з низу, то можна побачити із під спинки барвисту чи одноколірну стрічку — каптал.

Він використовується для того, щоб прикрасити книгу і приховати загин тканини спинки та тонку картонну смужку — відстав, яка використовується для того, щоб спинка була твердою. Каптал наклеюється зі сторони верхнього і нижнього обрізів книги.

В книгах, виданих на хорошому папері і в красивій палітурці, іноді є стрічка-закладка, яка називається лясе.

Оглянувши книжку із зовні, перейдемо до її внутрішньої частини. Відкривши палітурку, ми побачимо подвійний лист паперу, ліва сторона якого приклеєна до внутрішньої сторони палітурки, а права — вузенькою смужкою до першої сторінки книги. Такий же лист є і в кінці книги, але ліва сторона приклеєна до останньої сторінки книги, а права — до палітурки. Цей подвійний лист називається форзац. Він служить для з'єднання палітурки з книжковим блоком. Деякі форзаци роблять з малюнками, тема яких відповідає змісту книги.

Декілька раз слово палітурка згадувалося як єдине ціле, але палітурка складається із окремих частин. На малюнку ви бачите її в розгорнутому вигляді.(мал.33) Дві картонні сторонки палітурної кришки з'єднує спинка .

Робиться спинка із спеціальної палітурної тканини.

Формат картонних сторонок береться дещо більший, ніж формат книжкового блоку. Це робиться для того, щоб виступи сторонок — канти — захищали книгу від механічних пошкоджень.

Всі книги складаються із листків, складених в зошити. Такі зошити у кількості 4−6 штук складають книжковий блок.

Є два швейні способи закріплювати книги і брошури. Це прошив в тачку і в накидку. (мал.3 і 4)

Кожний зошит книги має свій порядковий номер, позначений дрібним шрифтом в лівому нижньому куті першого листка. Ця нумерація називається сигнатура, наявність якої допомагає правильно підібрати зошити при оправі.

Перша сторінка книги називається титульний лист і містить основні дані про книгу: прізвище та ініціали автора, назву книги, назву видавництва, рік видання.

Остання сторінка, або зворот титульного листа містить всі вихідні дані повністю.

VІ. Підсумок уроку.

Отже, сьогодні ви познайомилися з основними елементами книги. Знаючи як побудована книга ви легко зможете її відремонтувати. А як саме це зробити ми з вами поговоримо на наступному уроці.

3 клас

Тема: Щоб книжка довше жила.

Мета: Ознайомити школярів з правилами користування книжкою.

Обладнання: Виготовлення обгорток, закладок, кутиків.

Хід уроку.

І. Повідомлення теми і мети уроку.

ІІ. Вивчення нового матеріалу.

Бібліотекар: Книжки — як люди: народжуються, живуть, старіють і навіть помирають. Для хворих людей є поліклініки, лікарні, санаторії. Для хворих книг також є спеціальні лікарні. Тільки називаються вони по іншому: палітурними і реставраційними майстернями. А в нас, у шкільній бібліотеці, працює «Книжкова лікарня «. В ній ми лікуємо хворі книги.

Однак усі лікарі знають: будь-яку хворобу легшу попередити, ніж лікувати. І радять берегти здоров’я. Зокрема, позбутися поганих звичок.

Давайте і ми насамперед запам’ятаємо, що з книжками не можна робити :

Не можна перегинати книжку .

Не можна загинати сторінки.

Не можна закладати в книжки олівці.

Не можна брати книжки брудними руками.

Не можна читати книжку під час їжі.

Не можна читати книжку на сонці.

Книжки бояться і бруду, і вологи, і сонячних променів — від цього псується папір. Ще книжки бояться пилу і комах точильників.

Найбільше книги люблять чистоту і дбайливе ставлення.

Класти книги потрібно тільки на чисті столи і парти.

Перегортаючи прочитану сторінку, викайте тримати її за верхній край. І ніколи-ніколи не слиньте пальців.

Чим акуратніше поводитися з книгою, тим вона довше служитиме. Це зрозуміло. Але і при найакуратнішому поводженні з книжками обкладинки їхні поступово брудняться. Щоб обкладинки не бруднилися треба зробити обгортки, кутики. А щоб не бруднилися і не загиналися сторінки потрібно зробити закладки.

На кожній обгортці повинна бути написана назва книжки, вказаний автор, і якщо це підручник, то клас.

Якщо обгортка паперова, то бажано її обтягти поліетиленовою плівкою.

Виконуючи всі ці правила і вимоги ви матимете завжди чисті, охайні книги.

А зараз ми з вами подивимося як правильно виготовляти кутики, робити закладки і обгортати книги.

ІІІ. Підсумок уроку.

Практична робота. Виготовлення кутиків, обгорток, закладинок.

ІV.Домашнє завдання.

Виговити кутики і закладинки для своїх підучників.

4 клас

Тема: Які книги допомагають мені вчитись?

Мета: познайомити дітей з існуючою довідковою літературою, навчати дітей користуватись словниками, енциклопедіями, виховувати інтерес і потребу до роботи з довідковою літературою.

ХІД УРОКУ

І. Організація класу.

ІІ. Оголошення теми і мети уроку.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу:

Бібліотекар. Сьогодні урок у нас незвичайний. Тему уроку ви зараз мені скажете. Прочитайте прислів'я: «Золото добувають із землі, а знання — з книжок».

(учні вголос читають прислів'я).

Бібліотекар. З яких книжок добувають знання?

Відповідь учнів.

Бібліотекар. Сьогодні ми познайомимося з довідковою літературою. Як ви гадаєте, яка це — довідкова література?

(Відповіді учнів).

Бібліотекар. Ми сьогодні з нею познайомимося, будемо вчитися користуватися цією літературою.

Знайомство з довідковою літературою:

ДОВІДКОВА ЛІТЕРАТУРА

СЛОВНИКИ ДОВІДНИКИ ЕНЦИКЛОПЕДІЇ

Бібліотекар. Чим ви вже користувались в своєму житті?

Учні. Ми вже користувались деякою літературою. Зокрема орфографічним словником, словником синонімів, тлумачним словником.

Бібліотекар. В якій послідовності записані слова у словниках?

Учні. За алфавітом.

Знайомство із значенням слів.

Бібліотекар. Візьміть тлумачні словники. Перший ряд визначатиме значення слова «словник», другий — слова «енциклопедія» і третій ряд — значення слова «довідник».

(Учні виконують завдання)

Знайомство зі словниками, енциклопедіями, довідниками.

Словники — знайти щось про слово: наголос, будову слова, значення.

ІV. Закріплення нових знань

Практична робота з довідковою літературою.

Бібліотекар. В якій книжці ми шукатимемо, як правильно пишеться слово?

Учні. В орфографічному словнику.

Бібліотекар. Знайдіть, як пишуться слова «кропива», «конденсатор». Напишіть на дошці.

(Учні виконують завдання)

Бібліотекар. Де ми шукатимемо синоніми до слова ???

Учні. В словнику синонімів.

Бібліотекар. Знайдіть синоніми до слова «гарний»

Учні. Хороший, красивий, красний, вродливий, чепурний.

Бібліотекар. Синоніми до слова «пастух».

Учні. Чередник, скотар, табунник, отарник, вівчар.

Бібліотекар. Знайдіть антонім до слова «святковий»

Учні. Буденний.

Бібліотекар. До слова «з'єднувати».

Учні. Роз'єднувати.

Бібліотекар. Де ми шукатимемо переклад слів з російської мови на українську та навпаки?

Учні. В російсько-українському та українсько-російському словнику?

Бібліотекар. Перекладіть на українську мову слова «бесідка», «ландыш».

Учні. Альтанка, конвалія.

Бібліотекар. А тепер перекладіть з української на російську мову слова «багнет», «електромережа» і «пліснява».

Учні. Штык", «електросеть», «плесень».

Бібліотекар. Де ми шукатимемо про історію предмета, його виникнення?

Учні. В енциклопедії.

Бібліотекар. Прочитайте, як називається енциклопедія, що лежить у вас на парті.

Бібліотекар. На картках є завдання. Знайдіть відповіді на запитання. Знайдіть відомості про марш, материк, картоплю, метро, кіностудію.

(Учні виконують завдання)

V. Підсумок уроку.

Бібліотекар. Для того, щоб правильно писати й говорити, щоб розширити свої знання, яка література має завжди бути у вас на столі?

Учні. Довідкова.

Бібліотекар. Що належить до довідкової літератури?

Учні. Словники, енциклопедії, довідники.

Бібліотекар. Що треба добре знати, аби швидко знайти потрібне слово в словнику чи енциклопедії?

Учні. Треба добре знати алфавіт.

Бібліотекар. Довідкова література дуже корисна й потрібна не тільки вам, учням, а й вчителям, батькам. І треба дружити зі словниками, енциклопедіями. І ніколи не соромитися заглянути в книгу. Не дарма в народі кажуть: «З книгою подружишся — розуму наберешся».

VІ. Домашнє завдання.

Вивчити алфавіт.

5 клас

Тема: Історія створення книги.

Мета: Дати відомості про книгу — історичну пам’ятку людства, історію її виникнення та розвиток книгодрукування в Україні. Популяризувати книгу — носія інформації. Виховувати повагу до історії народу, його внеску в розвиток української культури.

Обладнання: виставка: «книга — наш друг на все життя», ілюстрації до книг.

Хід уроку

І. Організація класу.

ІІ. Оголошення теми і мети уроку.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

Що ж таке книга? Книга — це велике диво, створене людиною. Ще не вміючи читати, ми розглядали малюнки до казок, слухали цікаві історії, які читали нам мами. Щодня ми маємо справу з книгою в школі та вдома. Про все ми дізнаємося з книг. За допомогою них ми можемо зазирнути у майбутнє, дізнатися, як жили у сиву давнину, якими були древні цивілізації.

Якою ж була перша книга? Чи було її надруковано, чи написано від руки, з чого її було зроблено? Ось про це і піде мова на сьогоднішньому уроці. На якому ми розглянемо такі питання:

1. «книги — плитки»

2. «книги — стрічки»

3. «книга з воску»

4. «книга зі шкіри»

5. «берестяна книга»

6. «книга з паперу»

7. Першодрукар Іван Федоров

1. Такі книги були знайдені в давньоассирійському місті Ніневії. Писець креслив свої знаки на м’якій глиняній плитці тригранною загостреною паличкою. після цього плитку обпалював гончар. Плитки нумерували, як сторінки, і на кожній проставляли назву.

2.Чому книга у Єгиптян мала вигляд стрічки? Тому, що папірус при згинанні ламався, а стрічку можна було скласти в трубку. Вони були у вигляді стрічки кроків зі сто довжиною. Рядки писалися не у довжину стрічки, а у багато стовпчиків. Таку книгу не можна було сховати в кишеню. Її носили в ящичках.

3. Воскові книжечки були винайдені ще в часи древніх римлян. Вони мали такий вигляд: декілька табличок — довідок, охайно витесаних всередині, скріплялися шнурками через дірочки, які були пророблені у двох кутках дощечки. Квадратну виїмку кожної дощечки наповнювали воском. Писали на ній стальною паличкою — стилом. У кожного школяра того часу була підвішена до пояса така табличка.

4. У книг із воску і папірусу з’явився суперник — пергамент. Його можна було різати, згинати, зшивати в книги. Окремі аркуші зшивалися і в такому вигляді вони уже виглядали книгою. Були дуже важкими. Їх приковували залізними ланцюгами до стовпів, щоб ніхто не міг украсти.

5. Берестяні книги виникли у нас на Русі в ХІ столітті. Для їх виготовлення брали берест, кип’ятили його, зшкрібали внутрішній шар кори, а потім обрізали по краях, надаючи правильної форми. Пройшовши таку обробку, берест ставав еластичним і м’яким.

6. Паперові фабрики «паперові млини», виникли у Європі у ХІІІ столітті. Вони були не популярними, на них писали лише те, що мало зберігатися недовго. Продовжували писати на пергаменті. Але з розвитком шкіл, університетів, необхідні були книги, і в великій кількості. Тому папір починає витісняти пергамент.

7. Датою народження друкарського верстату був 1440 рік. Особлива роль у становленні друкарської справи належить Івану Федорову. Він друкував книги у Московській державі, у власній типографії у Львові, в друкарні князя Костянтина Острозького в Острозі. Виданий ним у Львові «Буквар» — перший у Європі друкований підручник.

ІV. Закріплення вивченого матеріалу.

1. Чим відрізняються книги з воску та книги із стрічки?

2. Яка книга важча берестяна чи із шкіри?

3. Хто такий Іван Федоров?

Вікторина

1. Хто першим винайшов матеріал, що нагадував сучасний папір?

2. З чого виробляли пергамент.

3. Звідки прийшов до нас папір?

4. Хто започаткував книгодрукування?

V. Підсумок уроку.

Минуло багато часу, поки з’явилися друковані книжки.

Тепер книжка всюди поруч з нами. Вона — наш друг і порадник. Шануйте її, друзі, любіть і бережіть, бо в неї вкладено велику працю багатьох людей.

6 клас

Тема: Відгук про книгу.

Мета: допомогти учням виробити вміння висловлювати свою думку про прочитану книгу.

Обладнання: плакат на тему: «Як писати відгук про книгу», який включає в себе такі запитання :

1. Про що йдеться в книзі?

2. Хто головний герой твору?

3. Чи сподобались вам персонажі твору? Які саме і чим?

4. Чи вдалося, на вашу думку, авторові відкрити свій задум у творі?

5. Що не сподобалось у книжці?

Хід уроку.

І. Оголошення теми і мети уроку.

ІІ. Виклад нового матеріалу.

Любі діти, ще з 5-го класу ми привчалися до самостійної роботи з книжкою, до вдумливого читання, до аналізу прочитаного, а також виробляли вміння виступати перед своїми однокласниками з оцінкою твору.

Та зараз ви вже старші на рік і сьогодні ми з вами спробуємо виробити вміння висловлювати свою думку про прочитану книжку. На цю тему у нас сьогодні окреме заняття, на якому я розповім вам, як писати відгук про книгу, і дам домашнє завдання написати відгук про будь яку прочитану вами книгу задану на позакласне читання чи ту, що справила на вас найбільше враження.

Кожний твір, діти, містить у собі заряд ідейної енергії. Кожен твір існує для того, щоб впливати на читача, щоб виховувати його, формувати світогляд, світовідчуття, волю і художній смак.

Поки не прочитана остання сторінка, у вас не припиняється складна робота уяви, пам’яті, думки — і тільки завдяки цій роботі прочитане вами не розпорошується у свідомості окремими кадрами, які одразу забуваються. Лише завдяки цій роботі всі окремі враження, сцени, образи поєднуються в цілісну картину життя. І поки у вашій голові не відбудеться ця важлива робота свідомості, твір можна вважати не прочитаним.

ІІІ. Закріплення нового матеріалу.

(Бібліотекар зачитує зразок відгуку про книгу)

ІІІ. Домашнє завдання.

Отже ваше завдання: уважно прочитати й осмислити всі події, що відбуваються в творі і висловити свою думку про прочитане на папері.

Для того, щоб вам було легше написати цей відгук, перепишіть собі запитання, розміщені на плакаті.

На написання відгуку про книгу дається один тиждень.

7 клас

Тема: Виникнення книгодрукування в Україні

Мета: ознайомити учнів з історією виникнення книгодрукування в Україні, першодрукарями українських книжок — Швайпольтом Фіолем, Іваном Федоровим, першими друкарнями, першими друкованими книгами. Довести, що першими друкованими слов’янськими книгами були українські.

Обладнання: книжкові виставки, тематичні полиці.

Хід уроку

Вступне слово. Епіграфом сьогоднішнього уроку я взяла слова видатного українського вченого Івана Огієнко «Україна постійно кохалася в друкарстві, ніколи не лякалася книжки і боронила волю свого друку». Урок наш пройде в формі засідання редакційної колегії шкільної газети «Погляд», 3 число якої підготував ваш клас.

І. Оголошення теми і мети уроку.

Сьогоднішній урок ми присвятимо історії українського друкарства. «Це питання для нас українців має велике значення, бо воно підкреслює стан нашої давньої культури. Стан українського давнього друкарства дав тоді змогу не тільки займати почесне місце серед цілого слов’янського народу, але й дорівнюватись технікою своїх видань культурним народам Європи», писав Іван Огієнко. (Повідомлення мети) Отже, відкриваємо засідання редакційної колегії.

Редактор. Всім нам відомо ім'я першодрукаря Івана Федорова, але ще до нього були спроби друкування українською. Я хочу, щоб перші рубрики газети були присвячені саме цим історичним подіям. Повідомте, що ви відшукали.

Журналіст. Доля судила, щоб найперші книжки, надруковані кирилицею, серед цілого слов’янства були українські. Перший друкар українських книжок був німець — Швайпольт Фіоль, (ім'я Швайпольт — онімеччине слов’янське ім'я — Святополк), деякий час жив у Кракові, де в той час проживало багато українців, в них Фіоль навчився української мови. Головним ремеслом Фіоля було гафтярство — вишивання шовком або по шовку. Від природи Фіоль був людиною надзвичайно здібною, буваючи в Німеччині, приглядався різних технічних праць, певне там навчився нового тоді друкарського ремесла. Десь 1489 р. Фіоль почав друкувати перші українські книжки. Знайшов і майстра, що надзвичайно гарно виготовив потрібний шрифт.

Першими книжками, які видрукував Фіоль, були Октоїх та Часословець, обидві 1491 р. Крім цього надрукував ще дві книги — Тріодь пісну та Тріодь цвітну, але вже без зазначення місця та часу друку. Всі ці книги церковно-богослужбові, є звістка, що була і п’ята книга — Псалтир, але самої книги до нашого часу не дійшло. Мова цих видань має дуже багато відзнак живої української мови, в календарях багато імен святих — це, а також форма видань доказує, що книги друкувалися саме для українців. Цього ж 1491 р. краківська духовна інквізиція арештовує Філя, книжки спалюють, після визволення Фіоль покидає Краків, відновити друкарню в нього вже не має матеріальних засобів.

Редактор. На мою думку, стаття гідна, щоб її прочитали наші читачі. Які джерела ви використовували?

Журналіст. Книгу професора І.Огієнка «Історія українського друкарства»

Редактор. Ми не можемо обійти у нашій газеті і Франциску Скорину, першого «руського» друкаря. Історичний оглядач ознайомить нас зі своїм матеріалом про нього.

Історичний оглядач. Білорус «из славного града Полоцка», Скорина народився десь коло 1490 р. в міщанській купецькій православній родині. В краківському і Падуанському (Італія) університетах вивчав медицину і філософію, отримав ступінь доктора медицини. В 1512 р. вертається додому і приступає до культурної праці.

В той час дуже відчувався брак біблійних книг. І от Скорина надумав перекласти цілу Біблію на тодішню літературну «руську мову», спільну тоді для українців і для білорусів. І не тільки перекласти, але й видрукувати всі біблійні книжки. Добув Скорина потрібні рукописи і поїхав до Праги, де й заснував власну друкарню. За 1517 — 1519 рр. видруковує 23 бібліійні книжки. Додав усіх старань, щоб видання його були найкращими із зовнішнього боку. Книги Скорини друкарською технікою стояли дуже високо і його друк наслідували навіть в Германії. Слава про видання Скорини голосно пішла по всьому слов’янському світові, але за якихось причин Скорина змушений був переїхати до Вільни (Вільнюс), де засновує привезену з Праги друкарню. Та праця його обмежилась лише двома книгами: «Апостолом» та «Малою Подорожньою Книжецею». Праці Скорини мали велике поширення і скрізь викликали наслідування. І коли після Скорини відновилося друкарство в інших містах, то скрізь на першодруках відчувався певний Скорини вплив.

Редактор. Вам вдалося стисло повідомити про життя і діяльність Скорини, наголосити на великому значенні його праці для всього українства. Ваша стаття баз змін увійде до числа. Отже, настала черга оповідання про Івана Федорова. До слова прошу завідуючого літературним відділом.

Завідуючий літературним відділом. У 1563 році цар Іван Грозний «повелів на кошти своєї царської казни улаштувати дім, де провадити друкарську справу». Тут 19 квітня 1563 року і розпочалося друкування «Апостола». Побачила світ ця книга наступного року, 1 березня. Крім неї, Іван Федоров разом з Петром Мстиславцем у Москві надрукували двома виданнями у 1565 році ще одну книгу — «Часовник». Цей малоформатний збірник молитов у свій час служив навчальним посібником. Близько 1567 року друкарі покидають Москву і направляються у Литовське велике князівство. У невеличкому містечку Заблудів у 1568 році московські друкарі під заступництвом гетьмана Г. А. Хоткевича створили друкарню. Тут вони 1569 року видрукували своє останнє спільне видання — «Євангеліє учительне». І тут же в 1570 році Іван Федоров уже сам (Петро Мстиславець переїхав у Вільно) видав «Псалтир з Часословцем». Ці книги відіграли величезну роль у культурному і політичному житті Білорусії XVI століття, вони стали надійною опорою у боротьбі за утвердження національної культури. Незабаром меценат Івана Федорова — гетьман Г. Хоткевич — захворів і відійшов від своїх починань. Давши друкареві наділ землі, він звелів йому зайнятися землеробством. Але не в цьому вбачав своє покликання великий просвітитель. Впевнений у значимості свого покликання і розпочатої справи, Іван Федоров мріє про створення власної друкарні, незалежної ні від магнатів, ні від меценатів. Із цією метою восени 1572 року він покидає Заблудів і направляється в Україну, у Львів.

Іван Федоров місцем організації своєї друкарні невипадково обрав Львів. У XV—XVI ст. він був великим торговельно-промисловим центром, важливим осередком культурного життя. На початку 1573 року друкарня була створена.

У лютому 1573 року Іван Федоров почав друкувати першу в Україні книгу — «Апостол». Побачила вона світ у лютому 1574 року. її поява і започаткувала українську друковану книгу. Із цього часу відраховується історія українського книгодрукування. Львівський «Апостол» був виданий за зразком московського. Відрізняється він тільки дещо більшим обсягом і багатшим художнім оформленням. Глибоко розуміючи значення освіти для народу, Іван Федоров того ж 1574 року видає у Львові «Буквар» — перший друкований підручник у східних слов’ян. Це федоровське видання стало зразком для численних пізніших російських, українських і білоруських навчальних посібників. Після абетки, складів і зразків відмінювання тут подавалися тексти для читання, серед яких, крім суто старослов’янських, були й українсько-білоруського походження. Вивчивши «Буквар», школярі могли читати не лише старослов’янською, але й російською, українською та білоруською мовами. Адже у всіх цих братніх мовах вживалася та сама кирилична абетка.

На початку 1575 року Іван Федоров, залишивши Львів, переїхав на Волинь, у місто Острог, де в той час склався своєрідний культурно-освітній осередок. Тут групувалися вчені і письменники-полемісти, виникла українська школа вищого рівня. Друкарня, яку очолив Іван Федоров, була тісно зв’язана з Острозькою колегією, діяльністю літературно-наукового гуртка. Тут першодрукар у співдружності з Острозькими філологами в 1578 році видав церковнослов’янською і грецькою мовами «Азбуку», а в 1580—1581 роках — призначену для домашнього читання «Книгу Нового завіту», первісток вітчизняної бібліографії — «Книжку» Тимофія Михайловича, у вигляді аркуша «Хронологія» — вірш Андрія Римші, написаний тогочасною українською літературною мовою. Таким чином, з друкарні Івана Федорова вийшло перше у нашій країні окреме видання поетичного твору. Найбільшою і головною працею Івана Федорова в Острозі було друкування Біблії.

Острозька Біблія — монументальне видання, видрукуване форматом фоліо на 628 аркушах. Біблія стала справжнім шедевром друкарського мистецтва. В орнаментальному оформленні останньої використано мотиви української рукописної книги, традиції художньої народної творчості. Не випадково Острозька Біблія послужила взірцем поліграфічної майстерності для наступних поколінь друкарів.

Незабаром після друку Біблії Іван Федоров повернувся до Львова. У цей час він займався винахідництвом у галузі військової техніки, зокрема, створив дослідний зразок розбірної багатоствольної гармати. Планував він і видання нових книжок. Але невблаганна смерть не дозволила здійснити ці задуми. 5 (15 за новим стилем) грудня 1583 року друкар помер.

На могилі першодрукаря (в Онуфріївському монастирі на Підзамчі) вірні друзі поклали надгробну плиту. Навколо першодрукаревого герба було викар-бувано в камені слова: «Іван Федорович — друкар москвитин, которий своїм тщанієм друкованіє занедбалоє обновил. Друкар книг, перед тим невиданих».

Але книгодрукування в Україні, засноване Іваном Федоровим, розповсюджувалось, міцніло, росло, служачи справі освіти і культури.

Редактор. Надзвичайно цікавий матеріал, але для друку в газеті його прийдеться дещо скоротити.

ІІ. Закріплення матеріалу. Підсумок уроку.

Запитання і завдання:

Хто поклав початок українському книгодрукуванню?

Як називається перша українська друкована книга?

Коли побачив світ перший у східних слов’ян друкований підручник?

Як книги видрукував Іван Федоров?

8 клас

Тема: Писемні пам’ятки України

Мета: розширити знання учнів про історію української писемності, прищепити любов і повагу до культури і науки.

Обладнання: книги: «Слово о полку Ігоревім», «Повість временних літ» та «Енеїда».

Хід уроку

І. Оголошення теми і мети уроку.

ІІ. Вивчення нового матеріалу.

Бібліотекар. Кожна освічена і культурна людина повинна знати свою історію, витоки писемності свого народу.

Писемність — сукупність графічних знаків і орфограм, які застосовуються в мові чи в ряді мов, що користується однією системою письма.

Перше слов’янське письмо з’явилось в ІХ столітті нашого літочислення. А перший слов’янський алфавіт створили брати Кирило і Мефодій у 862 році. Кирило був освіченою людиною, знав грецьку, латинську, слов’янську, арабську, єврейську та давньоруську мови. Він працював бібліотекарем і викладав філософію. Мефодій був таким же освіченим.

Нажаль оригіналів праць Кирила і Мефодія не знайдено та ми маємо численні копії-переклади богословських книг та переписи оригінальних творів. Це твір Кирила — «Слово про перенесення мощів преславного Климента» та книга Мефодія «Гімн на честь Дмитра Слунського» та інші, які є визначним внеском у загальнослов’янську культуру.

Та «Панонські легенди», розповідаючи про життя і подорожі Кирила, повідомляють дуже цікавий факт. Кирило, що проживав у Херсонесі знайшов Євангеліє і Псалтир руською мовою і чоловіка, який говорив тією ж мовою. Кирило, спілкуючись з ним, почав говорити й писати тією мовою.

Це свідчить про те, що слов’янські племена в ІХ столітті мали своє письмо, а Кирило вдосконалив чи видозмінив деякі букви і їх графіку та все ж він мав взірець давньоруського походження для створення абетки. Кирило і Мефодій заклали основи слов’янської писемності та літератури і в цьому їхня заслуга.

Найвидатніша пам’ятка літератури Давньої Русі - «Слово о полку Ігоревім». Нажаль автор геніальної повісті-поеми залишається невідомим. Та вчені приходять до висновку, що автор «Слова о полку Ігоревім» чудово знав історію, географію, природу, військову справу та мову сусідніх народів. Це могла бути досвідчена, літня людина.

Наслідком цієї праці стала книга «Пахощі Бонових слів». Нам вже відомо хто такий Боян. Автор цієї книги прийшов до висновку, що «Слово о полку Ігоревім», Остромирове Євангеліє та «Ізборник Святослава» були написані староукраїнською мовою.

Найдавніший літописний твір — «Повість временних літ» — це зведені в одне ціле і розміщені в певному порядку історичні розповіді, документи та закони. Повість була написана приблизно 1113 року, ченцем Києво-Печерського монастиря Нестором. В ній розповідається про розселення слов’ян, про утворення в них держави та про перших руських князів. В «Повісті временних літ», яку переписали пізніше, було розміщено твір під назвою «По учення дітям» Київського князя Володимира Мономаха.

Важливе місце серед літературних пам’яток часів Київської Русі належить житійним творам. Житіє - біографія сьогодні - це твір, в якому йдеться про життя, страждання чи подвиги людей визнаних церквою як святих.

Наприклад: «Житіє Володимира», «Житіє Ольги», «Про святого і блаженного Агапіта». Літописання продовжувало розвиватися. Так звані «Козацькі літописи» розкривають нам епізоди боротьби українського народу за своє визволення: «Літопис Самовидця», «Літопис Самійла Величка» та ін.

Опрацьовуючи історичні матеріали, автори «Козацьких літописів» виявляли свій літературний хист. Стиль написання то простий, то вишуканий, а сама побудова сюжету, використання прислів'їв та приказок і метафоричність літописів говорить про те, що це не лише історичні пам’ятки, а й твори художньої літератури.

Вважалось, що першодрукарем на Україні був Іван Федоров і першою друкованою книгою — його «Апостол». Та виявися цікавий факт про те, що у Німеччині в бібліотеці Тюбінченського університету зберігається книга Юрія Дрогобича, надрукована українською мовою під назвою:

«Прогностична оцінка поточного 1483 року магістра Юрія Дрогобича з Русі, доктора філософії і медицини Болонського університету». Вона була надрукована через 45 років після винайдення Йоганом Гутенбергом книгодрукування і задовго до появи Івана Федорова на Україні. Та все ж І.Федоров зробив свій внесок у розвиток української культури і літератури. Випустивши книгу «Апостол», що була видана в Москві, слідом за нею було надруковано «Буквар». Він складався з двох головних частин: «Абетки» і додаткових матеріалів читання і вивчення на пам’ять. Ця пам’ятка нашої літератури («Буквар») досі зберігається в оригіналі в бібліотеці Гарвардського університету. А «Острозька біблія», надрукована також Федоровим, знаходиться в Конгресовій бібліотеці США. І ще по одному оригіналу цих видань зберігається в Канаді в Єпархіальному музеї в місті Едмонті.

Ще хочеться сказати про видатних діячів української літератури таких як: Григорій Савич Сковорода, Іван Вишенський, Іван Петрович Котляревський, Іван Іванович Огієнко та ін.

Спадщина Г. Сковороди стала підсумком давньої української словесності і провіщення нової української літератури. В поетичній збірці «Сад Божественних пісень», у прозовій збірці «Байки харківські», у філософських трактатах та діалогах Сковорода постає перед нами носієм гуманістичного світогляду, творцем оригінальної філософії, людиною всебічно обдарованою, спраглою до знань та пізнання істини. Його називають українським Сократом, народним любомудром.

Іван Вишенський — гордість давнього слов’янського письменства на Україні. Він народився на Львівщині, був високоосвіченою людиною. Жив на Афоні, який на той час був центром православного Чернецтва на Сході. Прийняв чернецтво і поселився в печері, звідки посилав на Україну свої послання. Всього відомо їх 20. Найвидатніші: «Обличеніє диявола-миродержця», «Послання к утекшим от православ’я єпископам», «Порада о очищению церкви». Іван Петрович Котляревський, більше як 200 років тому, явив Україні творіння своєї душі і серця — безсмертну «Енеїду». Він не міг мовчати, коли українська душа стогнала, продана своїм же «благородним дворянством».

Мав заговорити народ, своєю мовою, про своє підневільне життя, але говорити про це, сміючись, не втрачаючи своєї гідності. Поема «Енеїда» — безсмертна пам’ятка нашої літератури, вона живе і буде жити.

Огієнко Іван Іванович — видатний вчений, громадський діяч, поет, прозаїк, критик і мовознавець, публіцист і видавець, ректор Українського народного університету, православний митрополит Польщі, Канади — автор сотень книг, тисяч наукових праць. Все своє життя (прожив 90 років)

Іван Огієнко пише статті і окремі твори. До еміграції за кордон у Львові вийшли з друку його праці: «Чистота і правильність української мови», «Український православний словник», «Історія українського друкарства».

Слід вдуматись в слова — одкровення Огієнка, в які впродовж поколінь вчитувались наші одноплеменці за кордоном: «Європо, вільний світе — чи українці не люди, що їхні святині оскверняють без перерви?»; «Гине мова — гине народ!»; «Народ, що легко скидає своє і пристає до чужого, ніколи сильним не буде!» та ін.

Ще хочеться згадати про дуже цікаву пам’ятку нашого народу — «Велесову книгу». Це пронумеровані дощечки, на яких вирізано текст. Розповідають вони про життя правослов’янського народу у давні часи, коли ще на території України проживали кочові племена — скіфи, кіммерійці і сармати. Це були дуже давні язичеські часи.

Але про цю пам’ятку ми поговоримо іншим разом.

ІІІ. Підсумок уроку.

Запитання:

1. Коли з’явилося перше слов’янське письмо?

2. Які писемні пам’ятки нашої країни ви знаєте? Їхні автори.

3. Назва та автор першої друкованої книги.

4. Назвіть одних з перших українських письменників і мислителів.

9 клас

Тема: Необхідність та практичність картотек.

Мета: з'ясувати роль періодичних видань у суспільному житті; познайомити учнів з фондом періодики.

Розглянути картотеку газетно-журнальних статей.

Обладнання: систематичні картотеки газетно-журнальних статей.

Хід уроку

І.Повідомлення теми і мети уроку.

ІІ. Вивчення нового матеріалу.

Бібліотекар. Періодичні видання містять дуже багато корисної і цікавої інформації. Щоб можна було скористатися цією інформацією у будь який час для цього у бібліотеках створюється система картотек. Кількість їх залежить від кількісного складу, потреби, обсягу і змісту бібліотечних фондів, а також від складу читачів бібліотеки, їх запитів та рівня інформаційної роботи бібліотеки. Наша шкільна бібліотека веде кілька картотек.(Розглядається схема «Картотеки шкільної бібліотеки»)

Найбільш популярними серед читачів є тематичні картотеки на такі теми: «Картотека хрестоматійних творів зарубіжної літератури», «Картотека хрестоматійних творів української літератури», «На допомогу вчителям-предметникам» та багато інших.

Як створюється картотека і для чого вона потрібна? Картотеки вміщують бібліографічні описи статей із газет, журналів, книг на різні теми. Коли до бібліотеки надходять періодичні видання бібліотекар уважно перечитую кожну статтю, і якщо стаття несе в собі інформацію яка може бути використана у навчанні та для інших потреб на таку статтю заводиться каталожна картка. Запис картки каталогу відрізняється від запису картки картотеки:

Картка в каталозі:

— автор

— назва книги

— вихідні дані

— головні елементи

Картка в картотеці:

— автор

— назва статті

— адреса статті (назва і дата виходу періодичного видання)

Наприклад:

Яворницький Д.І.

Із української старовини: Наук.-худож.кн.: Для серед. та ст. шк. віку / Пер. з рос. Ю.О.Іванченка; Мал. М. С. Самокиша та С.І.Васильківського. — К.: Веселка, 2001. — 176с.: іл.

Кульчицький С.

Голодомор-33: Чому і як? // Дзеркало тижня. — 2006. — № 45 (624). — 25 листопада — 1 грудня Після цього картки розміщуються в картотеках відповідно до тем і розділів картотек.

Отже, тепер ви зрозуміли, що при написані реферату чи доповіді на задану тему можна користуватися не тільки систематичним каталогом, а і картотеками що є у бібліотеці. Але, знайшовши потрібну статтю в картотеці, треба зорієнтуватися, де знаходиться фонд періодичних видань і за адресою статті знайти її в газеті чи журналі. Зазвичай у бібліотеках фонд періодичних видань відокремлюється чи виділяється. Газети в основному залі зберігаються 2 роки, журнали — 5. Якщо стаття виходить за ці рамки, то газети і журнали передаються до книгосховища. І щоб отримати потрібну статтю необхідно заповнити бланк-замовлення за яким бібліотекар відшукає її у книгосховищі. При заповненні потрібно буде згадати навички бібліографії.

ІІІ. Закріплення вивченого матеріалу.

А тепер, щоб засвоїти матеріал, ви користуючись системою картотек, повинні будете зробити бібліографічну підбірку (список) статей на теми за вибором :

«Місто в якому я живу»

«Давні промисли та ремесла нашого народу»

«Історія книгодрукування»

«Новорічні свята»

ІV. Домашнє завдання.

Зробити бібліографічну підбірку «Історія Шполянського краю»

10 клас

Тема: Комп’ютерна бібліотека (інтегрований урок — діалог)

Мета: допомогти зрозуміти дітям, що оволодіння основами інформаційної культури підготує їх до будь — якого видупізнавальної діяльності, забезпечить здатність жити в інформаційному суспільстві.

Обладнання: комп’ютер, довідникова література, дискети, диски.

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань.

Бібліотекар. Початок ХХІ `ic. ознаменувався прямуванням світового співтовариства до відкритого інформаційного простору, створення якого означає відсутність будь-яких перешкод в отриманні інформації, впевненість щодо її якості і достовірності. У цьому напрямі розвивається інформаційна політика й нашої держави, що передбачає закладення основ для вирішення таких значних завдань, як формування єдиного інформаційного простору України та її входження до інформаційного простору. Головними напрямами цієї політики є забезпечення доступу до інформації, створення національних систем і мереж інформації, забезпечення ефективності її використання.

На рівні держави розроблено відповідну правову базу, що регулює інформаційні відношення: це закони України «Про інформацію», «Про національну програму інформатизації», Указ Президента України «Про заходи щодо розвитку національної складової глобальної інформаційної мережі Інтернет та забезпечення широкого доступу до цієї мережі в Україні» та `ic. На виконання доручення Кабінету Міністрів України до Закону України «Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні» колегія Міністерства культури і мистецтв України прийняла постанову від 27 травня 2003 року «Про середньострокові пріоритетні напрями інноваційної діяльності в галузі культури і мистецтв на 2003;2007 роки». У ній визначаються такі основні напрямки розвитку інноваційної культури суспільства: впровадження інформаційних технологій у бібліотечну справу; створення інтегрованих електронних каталогів і баз даних для наукового обліку і широкої популяризації історико-культурного надбання України; використання інформаційних ресурсів бібліотечних фондів у навчально-виховному процесі і системах дистанційного навчання; створення доступних через мережу Інтернет електронних бібліотек.

Реалізуючи свою головну стратегічну мету, відповідно повинна розвиватись і діяльність бібліотек України для дітей, пріоритетами якої залишаються: розвиток особистості, здатної самостійно і вільно мислити й діяти в умовах інформаційного суспільства; формування у дітей сучасного світогляду; розвиток творчих здібностей і навичок самостійного пізнання, самоосвіти і самореалізації особистості; виховання покоління, здатного ефективно працювати і навчатися протягом життя, тобто, розробка політики запровадження послуг для дітей відповідно до потреб суспільства, що базується на знаннях суспільства, що навчається. Отже, освіченість, інтелект, творчий потенціал особистості стануть провідною силою в інформаційному суспільстві, тому ми з вами всіма доступними формами бібліотечної роботи захищаємо і створюємо умови для реалізації права дитини на само висловлювання. Це передбачає свободу пошуку, отримування і передачу інформації та різних ідей.

Вчені прогнозують, що наступне століття стане епохою тріумфу індивіда, пріоритету особистості як основи життєдіяльності суспільства. Це буде людина з високою внутрішньою культурою, яка потребуватиме безперервного вдосконалення своїх творчих здібностей. Адже всі ми добре знаємо, що саме в дитинстві формується світогляд людини, закладаються основи її інтелекту і комунікабельності. Сучасні діти пізнають світ за книгами, і тому дитяче читання належить до загальнонаціональних проблем, від його стану залежить духовне здоров’я майбутньої нації. Тому і вирішальна роль у цій проблемі відводиться саме дитячій бібліотеці як унікальному інституту дитинства. А основна унікальність дитячої бібліотеки полягає: по-перше, у цінності дитини й підлітка, які читають; по-друге, у відповідному спеціальному зібранні дитячої літератури; по-третє, у створенні інформаційно-бібліотечного поля для дітей.

ІІ. Повідомлення теми уроку.

Бібліотекар. Друзі! Вам пощастило жити в час небувалого злету науково — технічного прогресу, жити у столітті інформації. Що ми розуміємо під словом «інформація»?

Учень. Ми оточені інформацією завжди: коли читаємо книжки, слухаємо радіо, дивимось телевізор, спілкуємось між собою. Запитання, відповіді, прохання, посмішки, рухи — все це є передавання інформації. Взагалі, необхідність висловлювати і передавати інформацію привела до появи мови, писемності, мистецтва; викликала до життя книгодрукування, телебачення, обчислювальну техніку.

Бібліотекар. Технічний прогрес приніс нові засоби комунікації, тобто засоби спілкування. А разом з ними — нові цінності. Першим проривом у цьому напрямку стала книга, пізніше — періодичні друковані видання, потім — телеграф, радіо, телебачення і, нарешті, Інтернет.

Соціально — економічний розвиток суспільства, його демократизація в звичайній мірі залежить від пізнання, аналізу світових суспільних процесів. Саме цьому сприяє всесвітня комп’ютерна мережа.

В індустрії інформаційних послуг підвищується роль бібліотеки, як найдоступнішої ланки суспільства. Інформаційно — просвітницька, культурно — творча, комунікативна, саморозвиток особистості - такі функції присутні у віртуальній реальності, і такі ж функції виконують бібліотеки.

Вчитель інформатики.

1. Що таке «Інтернет»?

2. Пошукові системи Інтернет? Методи пошуку інформації.

3. Як підключитися до мережі Інтернет?

4. Що таке електронна бібліотека?

5. Користування групою новин в Інтернет?

6. Користування оглядачами.

7. Орієнтація в пошукових серверах.

ІV. Підсумок уроку.

Тестові завдання.

І Прізвище, ім'я, по-батькові______________________________

1. Яка програма використовується для перегляду веб-сторінок в Інтернет?

a) Microsoft Word;

б) Far;

в) Excel;

г) Microsoft Internet Explorer;

д) Rambler.

2. Яка із наведених послідовностей дій є вірною і найбільш повною щоб відкрити веб — сайт за адресою: http://www.ароrt.ru

а) запустити програму перегляду, ввести адресу сайту в полі `"Адрес", натиснути Enter;

б) запустити програму перегляду, вибрати пункт меню «Сохранить как…», ввести адресу сайту в полі «Имя», натиснути Enter;

в) запустити програму перегляду і ввести адресу в будь-якому вільному полі вікна;

г) запустити будь-яку програму, ввести в вільному полі потрібну адресу, натиснутиEnter;

д) запустити програму перегляду, ввести адресу сайту в полі `"Адрес".

3. Які із указаних адрес веб-сайтів в Інтернет є вірними:

a) http://www.google.com

б) http:/www. Google. Com

в) www.google.com.

г) http://com

д) http://www, google, com

5. Які із вказаних адрес електронної пошти є не вірними?

А) about.microsoft.com

б) about.microsoft.com@

в) [email protected]

г) @about

д) @misrosoft.com

V. Домашнє завдання

За даними однієї з пошукових систем в комп’ютерній бібліотеці Інтернет знайти інформацію про:

А) комп’ютерну мережу;

Б) книгу;

В) бібліотеку.

11 клас

Тема: Сучасне комп'ютерне забезпечення в бібліотечній справі.

Мета: дати зрозуміти дітям, що оволодіння основами інформаційної культури підготує їх до будь — якого виду пізнавальної діяльності, забезпечить здатність жити в інформаційному суспільстві; формувати конкретні уміння й навички роботи з комп’ютерною технікою; ознайомлення учнів з системою автоматизації бібліотек — ІРБІС, пакетом програм «Бібліограф».

Обладнання:

1. Виставка літератури «Комп'ютер у нашому житті»,

2. Комп’ютер,

3. Пакет програм «Бібліограф».

Хід уроку

І. Актуалізація знань.

Організаційний момент.

ІІ. Оголошення теми і мети уроку.

Бібліотекар. Розвиток потенціалу людини, навичок і вмінь у столітті інформації, формування інформаційної культури особистості потрібно починати з дитинства. Головним джерелом інформації в ХХІ столітті є книга і комп’ютер. Традиційно бібліотеки формують основи бібліотечно-бібліографічних знань, працюючи з книгою, періодичними виданнями, довідковим апаратом бібліотеки. Але сьогодні - це лише одна із складових частин формування інформаційної культури школярів. Другою важливою складовою є основи комп’ютерної грамотності. Щоб бути освіченою, сучасною людиною, необхідно багато читати, вміти користуватися комп’ютером, знати Інтернет.

Тривалий час книга була єдиним і основним джерелом інформації. Сьогодні світ заполонили комп’ютери. Враховуючи те, що система освіти і виховання сьогодні зорієнтована на входження у світовий освітній, інформаційний та культурний простір, основними знаннями сучасного учня стає інформаційна грамотність, яка передбачає оволодіння комп’ютерною технікою. На даному етапі є підстави та можливості для переорієнтації шкільної бібліотеки в інформаційний цент із забезпечення навчально-виховного процесу.