Зовнішньоекономічні операції між українськими та турецькими суб «єктами підприємницької діяльності (на прикладі експорту металопродукції ПАТ «Інтерпайп НТЗ»

КУРСОВА РОБОТА з дисципліни

«МЕНЕДЖМЕНТ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ»

на тему: Зовнішньоекономічні операції між українськими та турецькими суб'єктами підприємницької діяльності

(на прикладі експорту металопродукції ПАТ «Інтерпайп НТЗ» в Туреччину) Дніпропетровськ — 2014

Реферат Предметом курсової роботи є - дослідження зовнішньоекономічних операцій експорту металопродукції між українськими та турецькими суб'єктами підприємницької діяльності (на прикладі експорту трубної групи 7304).

Об'єктом дослідження курсової роботи є - українське підприємство ПАТ «Інтерпайп НТЗ» (м. Дніпропетровськ) та його експортні операції з турецькою фірмою при поставці трубної металопродукції.

Мета курсової роботи — оцінка обсягів зовнішньоекономічних зв’язків між Україною та Туреччиною, а також аналіз доцільності та ефективності експорту трубної металопродукції із Україну у Туреччину.

Як показав аналіз, ефективність експорту у порівнянні з внутрішнєю реалі-зацією продукції ВАТ «Інтерпайп НТЗ» в показниках зростання рівня рентабельності виробництва оцінюється для трубної продукції сумарно у 2011;2012 роках в 51,62 — 63,42%.

Проведене в курсовому проекті планування і розрахунки витрат та прибутків експортної операції по поставці ПАТ «Інтерпайп НТЗ» трубної продукції групи 7304 в Туреччину в поточних ринкових цінах 2013 року підтвердило рентабельність такої операції на рівні 45% та на рівні 76,1% (з врахуванням експортного відшкодування ПДВ) Експорт, труби, туреччина, експортні квоти, сот, експортне мито, світова кон’юнктура, демпінгові ціни, зовнішньоекономічний контракт

Зміст Вступ Розділ 1. Загальна характеристика Туреччини та торгово-економічних відносин Туреччини з Україною

1.1 Загальна соціально-економічна характеристика Туреччини

1.2 Характеристика політичного стану Туреччини

1.3 Аналіз соціально-економічних процесів в Туреччині протягом 2008 — 2013 років

1.4 Характеристика культурного середовища Туреччини

1.5 Аналіз зовнішньоекономічної діяльності Туреччини

1.6 Аналіз зовнішньоекономічних та торговельних відносин Туреччини з Україною

1.7 Характеристика основних виробників трубної металопродукції України та обґрунтування вибору експортера трубної металопродукції та зовнішньоекономічного партнера в Туреччині

Розділ 2. Обґрунтування доцільності зовнішньоекономічної операції експорту трубної металопродукції ПАТ «Інтерпайп НТЗ» в Туреччину

2.1 Складання плану проведення експортної операції

2.2 Організаційна структура та мотивація маркетингового відділу ПАТ «Інтерпайп НТЗ», що займається проведенням зовнішньоекономічних операцій

2.3 Кошторис витрат та визначення прибутковості і доцільності проведення зовнішньоекономічної операції експорту трубної металопродукції ПАТ «Інтерпайп НТЗ» в Туреччину Висновки Список використаних джерел Додатки експорт витрати маркетинговий

Вступ Зовнішньоекономічна діяльність — це діяльність суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.

Після вступу в СОТ з 15 серпня 2008 року Україна в зовнішньоекономічній діяльності вступила в нову фазу регулювання цін в ЗЕД кон’юнктурою попиту та пропозиції вільного світового торгового ринку.

Предметом курсової роботи є - дослідження зовнішньоекономічних операцій експорту металопродукції між українськими та турецькими суб'єктами підприємницької діяльності (на прикладі експорту трубної групи 7304).

Експорт (експорт товарів) — це продаж товарів українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності іноземним суб'єктам господарської діяльності (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) з вивезенням або без вивезення цих товарів через митний кордон України, включаючи реекспорт товарів. При цьому термін реекспорт (реекспорт товарів) означає продаж іноземним суб'єктам господарської діяльності та вивезення за межі України товарів, що були раніше імпортовані на територію України;

Об'єктом дослідження курсової роботи є - українське підприємство ПАТ «Інтерпайп НТЗ» (м. Дніпропетровськ) та його експортні операції з турецькою фірмою при поставці трубної металопродукції.

Мета курсової роботи — оцінка обсягів зовнішньоекономічних зв’язків між Україною та Туреччиною, а також аналіз доцільності та ефективності експорту трубної металопродукції із Україну у Туреччину.

Тематика курсової роботи відповідає завданню варіанта № 8 методичних вказівок по виконанню курсових робіт кафедри міжнародного менеджменту ДНУ.

Розділ 1. Загальна характеристика Туреччини та торгово-економічних відносин Туреччини з Україною

1.1 Загальна соціально-економічна характеристика Туреччини Турецька Республіка (Tьrkiye Cumhuriyeti) — держава на Близькому Сході, що розташована на межі Південно-Східної Європи та Західної Азії. Більша частина території якої перебуває в Азії (Анатолія на п-ові Мала Азія), а менша — у Європі (Східна Фракія). Європейська частина країни (Східна Фракія) знаходиться на Південному Сході Балканського п-ва — 23,7 тис. кв. км (3% від загальної площі країни). Ці частини розділені протокою Дардане-ли (довжина 64 км), Мармуровим морем і протокою Босфор (32 км), які ма-ють важливе стратегічне значення й утворюють водний шлях, що з'єднує Чорне море зі Средиземним морем.

Рис. 1.1. Географічне розташування Туреччини [26]

По суходолу Туреччина межує: в Азії з Грузією, Азербайджаном, Вір-менією, Іраном, Іраком та Сирією; в Європі з Грецією та Болгарією.

Територія — 779,5 тис. км² (814,5 тис. км² з урахуванням континенталь-ного шельфу та внутрішніх водоймищ). Протяжність кордонів — суходолом: 2 тис. 753 км. Із них: Греція — 212 км, Болгарія — 269 км., Сирія — 877 км, Ірак — 331 км, Іран — 454 км, Вірменія, Азербайджан, Грузія разом — 610 км. Загальна берегова лінія включно з островами — 8 тис. 333 км. Відстань по Чорному морю від портів Туреччини до основних портів України — 340 — 430 км.

Столиця — Анкара (населення 4,8 млн. осіб). Населення — фактично 75,6 млн. чіл. (2011 р.), офіційно — 70 586 256 осіб (за переписом 2007 року).

Етнічний склад населення — У Туреччині офіційні дані щодо національ-ного складу населення не оприлюднюються. Офіційно в Конституції Туреч-чини затверджено, що все населення країни — турки, які складають єдину турецьку націю. За неофіційною інформацією, турки складають близько 70% населення. Найбільш чисельні національні меншини: курди (згідно з оцінками ПАРЄ від 12 до 15 млн. чол.), кримські татари та албанці, відповідно, 3 і 2 млн. чол.

Релігя — 99,8% населення Туреччини — мусульмани, з них мусульмани-суніти 75%, інші мусульманські громади — 9,8%. Християни та іудеї разом — 0,2%. Мови: турецька (офіційна), курдська, арабська.

Грошова одиниця — турецька ліра, курс 1 нова турецька ліра (TRY) = 0,49 долара США.

Стратегічні природні ресурси — У Туреччині видобувається близько 60 видів металів та мінералів. Перше місце займає бор (2 066 млн. тонн, близько 60−70% світових запасів), хромова руда (близько 26 млн. тонн), алюміній (запаси бокситів, придатних для виробництва алюмінію складають 87 млн. тонн), мідь (1,7 млн. тонн), є цинк, свинець, золото, гіпс, мармур. Туреччина володіє великим потенціалом геотермальних джерел.

Тип державного устрою: республіка. Глава держави — президент. Зако-нодавчий орган: Великі Національні Збори — однопалатний парламент (550 депутатів). Територіально-адміністративний поділ — Туреччина складається з 81 провінції (області).

Рис. 1.2. Територіальноадміністративний поділ Туреччини [26]

Таблиця 1.1 Світове положення економіки Туреччини за рівнем ВВП у 2012 році [28]

Таблиця 1.2 Світове положення економіки Туреччини за рівнем ВВП на душу населення у 2012 році [27]

Таким чином, за результатами 2012 року Туреччина займає 16 місце в світі за обсягом ВВП (1 125 млрд. міжнар.доларів ПКС) і 66 місце в світі за обсягом ВВП на душу населення (15 001 міжнар.доларів ПКС / 1 особу).

Для порівняння, Україна за результатами 2012 року займає 37 місце в світі за обсягом ВВП (345 млрд. міжнар.доларів ПКС) і 105 місце в світі за обсягом ВВП на душу населення (7 374 міжнар.доларів ПКС / 1 особу).

1.2 Характеристика політичного стану Туреччини Турецька Республіка, проголошена 29 жовтня 1923 року, є світською державою, у якому церква відділена від держави, і конституцією заборонено виносити на які-небудь плебісцити питання про зміну його світського характеру. Переважна релігія — іслам (99% населення) сунітської користі, при цьому турецьке суспільство здебільшого дотримується традицій світського способу життя.

Державний устрій Туреччини [12]:

1.Форма правління: парламентсько-президентська республіка.

2. Конституція :7 листопада 1982 року (зі змінами від 21.10.2007 р.).

У Туреччині сполучаються елементи президентського й парламентського правління. Глава держави — президент, що обирається парламентом на семирічний строк.

Демократичні інститути (поділ і незалежність влади, місцеве самовря-дування, свобода слова, організацій і зборів) законодавчо досить розвинені, однак на відміну від Заходу перебувають у значно більшій залежності від центральної виконавчої влади.

Важливу роль у керівництві країною відіграє конституційний орган — Рада національної безпеки Туреччини, у яку входять президент, прем'єр-мі-ністр, міністри оборони, внутрішніх і іноземних справ, а також вище військо-ве керівництво. Відповідно до внесеного виправлення в конституцію, на пост генерального секретаря РНБ із 2004 р. призначається цивільна особа (раніше призначалися високопоставлені представники Генштабу).

Законодавча влада Туреччини обирається на п’ять років шляхом прямих виборів на пропорційній основі (при 10-процентному порозі представництва) однопалатним Великим Національним Зборам Туреччини (ВНЗТ) у складі 550 депутатів. Розподіл місць у парламенті: Партія справедливості й розвитку (ПСР), помірковано ісламістська — 338; Республіканська народна партія (РНП), лівоцентристська — 98; Партія націоналістичної дії (ПНД) — 69, Демократична ліва партія (ДЛП) — 13 місць. Інші місця розподілені між незалежними депутатами й представниками малих партій.

Виконавча влада, главою якої є президент, здійснюється Радою міністрів. Генеральний голова ПСР Р. Ердоган є також Прем'єр-міністром Турецької Республіки. У липні 2011 року після парламентських виборів Прем'єр-міністр Р. Ердоган сформував 61-й уряд Туреччини. Був відмінний інститут Державних міністрів, утворене Міністерство по справах Євросоюзу. У декількох міністерствах відбулися структурні зміни й вони одержали нові назви.

Основні політичні дискусії в країні ведуться навколо теми підготовки нової конституції, яка дасть можливість перетворити систему влади в країні з парламентської в президентську по типу США. Нинішній прем'єр-міністр Туреччини Р. Эрдоган не приховує намірів стати в 2014 році всенародно виб-раним президентом, що володіє усією повнотою влади. У центрі уваги полі-тиків перебуває також тема боротьби з підсиленням тероризму внутри країни, до якого прибігають бойовики із забороненої Курдської робочої партії, а також ситуація навколо Сирії.

Як відомо, Туреччина є кандидатом на вступ у Європейський Союз, одначе переговори про вступ країни в ЄС в 2012 році практично припинилися. Немаловажну роль у цьому зіграло головування в ЄС Республіки Кіпр, визнати яку Туреччина відмовилася, а та, у свою чергу, виступає категорично проти членства Туреччини в Євросоюзі.

По даним Управління статистики Туреччини, кількість громадян, що підтримують ідею вступу країни в Євросоюз, в останні роки значно знизилась. У віковій групі від 15 до 24 років в 2012 році висловилися за вступ у ЄС 47,2% опитаних, в 2005 році їх було 74%. У віковій групі старше 25 років за вступ у Євросоюз висловилися 44,3% опитаних, а в 2005 році їх було 63%.

1.3 Аналіз соціально-економічних процесів в Туреччині протягом 2008 — 2013 років Відповідно до «9-го плану розвитку на період 2007;2013 років», що був затверджений рішенням Великого Національного Зібрання Туреччини (Пар-ламент) на відповідний п’ятирічний період були прийняті наступні цільові середньорічні показники зростання [29]:

— ВВП — 7,0%;

— ВВП на душу населення — 9,9%;

— сільське господарство — 3,6%;

— промисловість — 7,8%;

— послуги — 7,3%;

— загальне споживання — 6,8%;

— суспільне споживання — 1,6%;

— особисте споживання — 7,2%;

— загальні інвестиції до основного капіталу — 9,1%;

— інвестиції до основного капіталу державного сектору — 8,1;

— інвестиції до основного капіталу приватного сектору — 9,4%;

— експорт (FOB) — 14,2%,

— імпорт (CIF) — 10,9%;

— загальний внутрішній попит — 7,2%.

Враховуючи євроінтеграційні процеси в Туреччині, обсяг іноземних інвестицій в турецьку економіку продовжує зростати.

Разом з тим, не дивлячись на значний прогрес, в Туреччині все ще залишається високою внутрішня та зовнішня заборгованість, збільшується дефіцит торгівельного та платіжного балансу, високим є рівень безробіття.

Однією з основних особливостей зовнішньої торгівлі Туреччини у 2007 — 2013 рр. було вже традиційне випереджаюче зростання імпорту товарів у порівнянні з їх експортом, що стало головною причиною подальшого збіль-шення дефіциту торгівельного та платіжного балансу країни. Так, у 2013 р. щомісячний обсяг експорту знаходиться на рівні 13,0 млрд. доларів США, а щомісячний обсяг імпорту знаходиться на рівні 20,0 млрд. доларів США (рис. 1.3).

а) Динаміка щомічного обсягу експорту Туреччини, млн. USD/місяць

б) Динаміка щомічного обсягу імпорту Туреччини, млн. USD/місяць [31]

Рис. 1.3. Порівняння щомічного обсягу експорту (а) та імпорту (б) Туреччини в млн. доларів США у 2005 — 2013 рр.

Враховуючи значну залежність Туреччини від імпорту енергоносіїв, а також багатьох видів сировини та матеріалів, економічна стабільність еконо-міки країни значною мірою залежить від кон’юнктури на світових ринках. У зв’язку з цим, зростання світових цін на енергоносії та сировину має негатив-ний вплив на внутрішньоекономічну ситуацію в Туреччині.

Туреччина є 16-ою найбільшою економікою світу, ВВП якої в 2013 р. становитиме, за попередніми оцінками, 790 млрд. дол. США (рис. 1.4), ВВП на душу населення — близько 13,7 тис. дол. США (рис. 1.5).

а) Динаміка ВВП Туреччини, млрд. USD

б) Динаміка ВВП України, млрд. USD

Рис. 1.4. Порівняння обсягів ВВП Туреччини (а) та України (б) в млрд. доларів США у 2002 — 2013 рр.

Як показують дані, наведені на рис. 1.4 — 1.5, рівень ВВП Туреччини в 4,7 раза більше рівня ВВП України, а рівень ВВП на душу населення в Туреччині практично в 2 рази вищий, ніж в Україні.

В роки після економічної кризи в Туреччині 2000;2001 рр. уряду країни вдалося досягнути серйозних успіхів в економічному розвитку. Так, ВВП в 2002;2007 рр. зростав в середньому на 7%, було досягнуто позитивних ре-зультатів у відновленні макроекономічного балансу, фінансової стабілізації та зниженні інфляції. Якщо в 2000 та 2001 рр. інфляція сягала відповідно 39% та 68%, то в 2003 р. вона становила 18,4%, 2004 р. — 9,3%, 2005 р. — 7,7%, 2006 р. — 9,1%, в 2007 р. — 8,4%, в 2008 р. — 11,2%.

а) Динаміка ВВП на душу населення Туреччини, USD/ 1 особу б) Динаміка ВВП на душу населення України, USD/ 1 особу Рис. 1.5. Порівняння обсягів ВВП на душу населення Туреччини (а) та України (б) в доларах США у 2002 — 2013 рр.

Рис. 1.6. Щомісячний ланцюговий індекс рівня інфляції в Туреччині у 2007 — 2013 рр.

Менш успішними були заходи у боротьбі з безробіттям. Її рівень вельми повільно знижувався з 10,3−10,5% у 2004;2005 рр. до 9,5−9,7 в 2006;2007 рр. і знову зріс до 10,8% в 2008 р.

Високими темпами (в середньому 20% за рік) до 2008 р. зростали обся-ги зовнішньої торгівлі Туреччини. Заслуговує на увагу суттєве покращення структури турецького експорту. Якщо 10−15 років тому головними статями турецького експорту були сільськогосподарські товари, то зараз майже 90% обсягів експорту припадає на промислові товари (автомобілі та комплектуючі до них, вироби із металу, побутова техніка, скляний та керамічний посуд, шкіряні вироби). Це є свідченням ефективного здійснення структурних реформ в турецькій економіці.

Однак у 2008 році на соціально-економічний розвиток Туреччини, як і на інші країни, що розвиваються, суттєво вплинула світова фінансова криза. Вже у першій половині 2008 р. в економіці країни почали наглядно проявлятися негативні тенденції, хоча уряд, виступаючи з оптимістичними заявами, що фінансова та економічна системи Туреччини не постраждають суттєво внаслідок світової кризи, намагався їх применшити.

За оцінками експертів та керівників асоціації підприємців Туреччини, уряд країни занадто довго зволікав з розробкою антикризових заходів та за-лученням фінансової допомоги ззовні, зокрема, від МВФ. Так, перший «пакет» антикризових заходів був розроблений урядом та ухвалений парламентом лише 19 лютого 2009 р., а переговори щодо кредиту типу «стенд-бай» від МВФ (за оцінками, в розмірі 20−40 млрд. дол. США), все ще продовжуються.

У 2013 році переговори про надання чергового траншу у розмірі двад-цяти п’яти мільярдів доларів були перервані турецьким урядом через жорстких умов фінансування, зокрема — вимог скоротити витрати на соціальні потреби. Коли в 2003 році правляча партія Справедливості та розвитку прийшла до влади, то успадкували борг перед МВФ понад двадцяти трьох мільярдів доларів. До 2010 року Туреччина зменшила його до шести мільярдів. А у середині 2013 року Туреччина повністю позбулась зовнішньої заборгованості перед МВФ.

В той же час, за оцінками міжнародних експертів, в умовах теперішньої кризової ситуації Туреччина потребує кредитних ресурсів на 80−120 млрд. дол. США.

Особливо складна ситуація з безробіттямїї рівень на кінець 2008 р. становив 10,8%, причому серед молоді цей показник сягнув 20%. Однак проблема безробіття посилюється ще тим, що реальний рівень безробіття в країні значно вище за офіційний. За даними дослідження Міністерства праці та соціального забезпечення Туреччини, 46,9% робочої сили в країні складають так звані «незареєстровані працівники», тобто такі, які працюють нелегально і не охоплюються офіційною статистикою та системою соціального забезпечення. Особливо багато «незареєстрованих працівників» у сільському господарстві, однак навіть в столиці країни — Анкарі вони становлять більш ніж 30% працюючих. Тому реальні соціальні наслідки економічної кризи для населення країни будуть набагато жорсткішими, ніж ті, про які говорить уряд, спираючись на офіційну статистику. Адже навіть за офіційними даними, зараз 18% населення Туреччини мешкає за межею бідності, а 0,5% - за межею голоду.

Рис. 1.7. Щомісячний показник рівня безробіття в Туреччині в % працездатного населення у 2005 — 2013 рр.

В результаті світової кризи та суттєвого погіршення економічної ситуації в Туреччині особливо постраждали галузі, які орієнтовані на експорт: ав-томобільна, текстильна, будівельна, лакофарбова тощо.

У ході кон’юнктурного спаду уряд Туреччини понизив свої первісні прогнози росту на весь 2013 рік з 4 до 3,6%. Номінальна вартість ВВП у поточних ринкових цінах склала в 2012 році 1416,8 млрд. турецьких лір (786,4 млрд. доларів США).

Інфляція (зростання споживчих цін), що виросла в 2011 році до 10,5%, знизилася до кінця 2012 року до 6,5% (у вересні 2013 року рівень інфляції склав 7,4%). На весь період 2013 року уряд прогнозує інфляцію на рівні 6,8%.

У своїй бюджетній політиці турецький уряд дотримується фіскальної політики минулих років, орієнтованої на стабільність. При цьому випливає з позитивної сторони відзначити постійне скорочення частки державного боргу й спроби уряду добитися балансу бюджету. В 2012 році дефіцит державного бюджету склав 2,3% ВВП (33,9 млрд. доларів США). Прогноз на 2013 рік становить 2,2%. Таким чином, по показниках державного боргу й дефіциту державного бюджету Туреччина повністю відповідає критеріям Маастрихтского угоди.

Рис. 1.8. Державний борг Туреччини в млрд. доларів США у 2005 — 2013 рр.

Рис. 1.9. Показник рівня відношення державного боргу до ВВП в Туреччині у 2007 — 2013 рр.

1.4 Характеристика культурного середовища Туреччини Туреччина є сучасною демократичною державою з розвиненою економікою, країною, яка прагне інтегруватися в Європейський союз і успішно освоює європейські стандарти життя. У той же час Туреччина зберігає особливий колорит східної країни з багатою своєрідною культурою і цікавими традиціями. Сучасна держава Республіка Туреччина була засновано після розпаду величезної Імперії Османа у 1923 році Мустафой Кемалем Ататюрком, який і став першим президентом країни. Турецька мова відноситься до групи тюркських мов.

У турецькому суспільстві завжди існували певні протиріччя, які поля-гають в тому, як різні політичні сили бачать подальший розвиток держави. Проблеми між умовними ісламістами та умовними націоналістами в Туреччині існують дуже давно, практично, з моменту заснування Турецької Республіки.

Традиційна культура Туреччини налічує більше 900 років. Це країна з дуже багатою історією. Поступовий перехід від Візантії до Оттоманської ім-перії, пізніше — до Туреччини, викував традиції, звичаї, манеру поведінки, іноді протилежні європейським народам. Іслам теж здійснив на них величезний вплив, жорстко регламентувавши правила поведінки.

У традиційній культурі Туреччини дуже цінується дотримання правил поведінки. Привітність, дружелюбність, увічливість — це ті якості, які турки цінують перш за все і завжди готові прийти вам на допомогу у скрутний час.

У традиційній культурі турків будинок, так само як і мечеть, вважається священною обителлю, тому, заходячи до неї, треба зняти взуття й залишити його біля входу.

Жести й міміка у поведінці традиційної культури турків істотно від-різняються від європейських. Наприклад, слово «ні» виражається так: потрібно закинути голову вгору, або підняти брови, або завести очі вгору. При най-більшому виразі слова «ні» турок може використовувати всі прийоми одно-часно та ще й язиком прицмокнути. При несхваленні чого-небудь можна почути у відповідь тривале цокання язиком, яке супроводжується киванням голови з боку в бік. Ще один цікавий заперечний жест у традиційній культурі поведінки турків, що позначає «спасибі, ні», висловлюється так: легкий уклін з прикладанням руки до грудей.

Мешканцям країн, традиційна культура яких пов’язана з ісламом, влас-тива особлива поведінка, а людині, яка приїхала з європейських країн, вона може здатися дивною. Через те, що іслам — це основна релігія в Туреччині, то вона більш ніж на 90 відсотків впливає на норми поведінки в цій країні.

Мусульмани відповідно до традиційної культури Туреччини п’ять разів на добу роблять намаз — молитву, початок якої з мінаретів мечетей оголошують муедзини. Обов’язковий ритуал проводиться перед входом до мечеті: на порозі знімається взуття, омивається обличчя, руки, ноги. Мечеті для відвідування віруючих відкриті майже завжди, але не слід туди входити під час здійснення намазу, також слід дотримуватися певного наряду, так званий «дрес-код»: жінки входять у спідницях нижче колін і голову покривають хусткою.

Система державної освіти Турецької Республіки складається із двох основних частин: офіційна освіта та неофіційна (приватна) освіта.

Зазначимо, що офіційна освіта — це систематична освіта, яка надається в офіційних школах. Турецька державна освіта складається з п’яти ланок: дошкільна (підготовча школа); начальна школа; середня школа; середня технічна освіта; вища освіта.

Сьогодні до вищих навчальних закладів Туреччини належать універси-тети, факультети, інститути, вищі освітні школи і прикладні дослідні центри. У Туреччині налічується 54 університети з 396 факультетами, 64 вищі школи, 174 професійні вищі школи та 211 інститутів.

Політикокультурологічний пошук розвитку Туреччини на сучасному етапі розпочався після приходу ісламістів до уряду в Туреччині на початку 90-х і вторгнення США до Іраку 2003 року. Почасти імпульсом до цього пошуку стало розчарування в Туреччині світською елітою, котра впродовж десятиліть намагалася включити Туреччину до європейської сім'ї народів, і зміни в країні у ставленні до релігії та її ролі в політиці.

Можна сказати, що внаслідок незбалансованого економічного розвитку Туреччини в 70-х і 80-х роках (що характеризувався невпинною модернізацією західних прибережних міст і таких великих мегаполісів, як Стамбул і Анкара, на шкоду економічного розвитку сільської місцевості) відбулося велике переселення консервативних сільських мешканців до міст у надії на підвищення своєї соціальної й економічної мобільності. Колишнім селянам зі значними труднощами в 80-х і 90-х роках вдалося поступово інтегруватися до соціального й економічного життя міста, сформувавши при цьому новий середній клас, який відзначався схильністю до підвищеної ролі релігії в політичному житті.

Нині вперше після часів Ататюрка турецькі еліти та влада нагальним чином переймаються проблемою визначення ідентичності Туреччини.

Ця ідентичність якраз і є тим стержнем, на якому базується турецьке суспільство, державні інституції, і вона має спрямовувати не лише статику, а й динаміку цієї країни в часі й просторі: себто її розвиток та інтеграційні процеси, як до спільної Європи, так і загалом у світі. І сьогоднішня криза 2013 року вказує, що цими фундаментальними проблемами турецькі еліти опікувались недостатньо, оскільки, фактично, з часів Ататюрка модель світської турецької держави й турецького суспільства не набула динамічного розвитку.

Сучасна ісламізація турецького суспільства свідчить про те, що світське суспільство не вибудовувало ані цінного турецького світогляду, ані перс-пективних орієнтирів, за якими можна розвиватися спільноті загалом і кож-ному громадянину окремо, ані світських цінностей, котрі могли б якщо не замінити решту, то принаймні слугувати домінуючими в турецькому суспіль-стві. Відтак, можна сказати, що культурне середовище Туреччини завжди, навіть в разі прийому до ЄС, буде слугувати міжцивілізаційним мостом.

1.5 Аналіз зовнішньоекономічної діяльності Туреччини Зовнішньоекономічна діяльність Туреччини багато в чому пов’язана з участю в регіональних економічних угрупованнях.

Туреччина є асоційованим членом ЄС із 1963 р., одержала статус країни-кандидата на членство в ЄС у грудні 1999 р. З 1996 р. діє угода про митний союз Туреччини з ЄС. У жовтні 2005 р. був даний офіційний старт пере-говорам з Туреччиною про повноправне членство в Євросоюзі.

Туреччина — член СОТ (з 1995 р.), також входить в Організацію Іслам-ського Співробітництва (ОІС), Організацію економічного співробітництва й розвитку (ОЕСР) з 1960 року, Організацію Чорноморського економічного співробітництва (ОЧЕС) з 1992 року, а також в Організацію економічного співробітництва з 1985 року.

Крім того, Туреччина є членом наступних міжнародних організацій, у сферу інтересу яких входять питання економічного регіонального співробіт-ництва: Міжнародний валютний фонд; Середземноморський союз; Нарада по взаємодії й заходам довіри в Азії (СВМДА); Європейський телекомунікацій-ний офіс; Європейська й середземноморська організація по карантину й за-хисту рослин (EPPO); Всесвітня організація ООН по туризму (UNWTO); Програма Організації Об'єднаних Націй по населених пунктах (UN-HABI-TAT); Продовольча й сільськогосподарська організація ООН (FAO); Програма розвитку ООН (UNDP); Організація ООН по промисловому розвиткові (UNIDO); Рада регіонального співробітництва Південно-східної Європи (Regional Cooperation Council); Всесвітня організація по охороні здоров’я тварин (OIE); D-8 («ісламська вісімка») з 1997 року; Процес співробітництва в Південно-Східній Європі; Міжнародне агентство по атомній енергії; Рада співробітництва тюркомовних держав; Група розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF), Міжнародна організація винограду й провина (OIV); Міжнародний союз залізниць (UIC); Міжнародне енергетичне агентство (UEA); Міжнародний центр сільськогосподарських досліджень у посушливих регіонах (ICARDA); Консультативна група по міжнародних сільськогосподарських дослідженнях (CGIAR); Міжнародний фонд сіль-ськогосподарського розвитку (IFAD); Міжнародна маслинова рада (IOC); Програма TRACECA.

У наступних організаціях Туреччина має статус спостерігача: Африкан-ський союз, Організація американських держав, Всесвітня продовольча прог-рама ООН, Асоціація Карибських держав (ACS-AEC).

Туреччина є однієї з найбільше економічно розвинених країн у складі організації Чорноморського економічного співробітництва (ЧЕС). Декларація про створення ЧЭС підписано 25 червня 1992 р. у Стамбулі на зустрічі глав держав і урядів 11 країн прибережних Чорноморських держав, а також Алба-нії, Азербайджану, Вірменії, Греції й Молдови. Декларацією передбачається заохочення багатобічного співробітництва в області торгівлі й промисловості, енергетики, транспорту, зв’язки, науки й техніки, сільського господарства, туризму й екології.

Спостерігачами в ОЧЕС є: Австрійська Республіка, Республіка Білорусь, Федеративна Республіка Німеччина, Арабська Республіка Єгипет, Держава Ізраїль, Італійська Республіка, Республіка Польща, Словацька Республіка, Сполучені Штати Америки, Туніська Республіка, Французька Республіка, Республіка Хорватія, Чеська Республіка, а також чотири міжнародні організації - Конференція по Європейській Енергетичній хартії, Міжнародний Чорноморський клуб, Союз об'єднань автотранспортних перевізників у регіоні ЧЕС, Комісія європейських співтовариств.

Партнерами ЧЕС по Секторальному Діалогу є: Угорська Республіка, Ісламська Республіка Іран, Йорданське Хашимитское Королівство, Японія, Чорногорія, Республіка Словенія, Об'єднане Королівство Великобританії й Північної Ірландії, Південна Корея.

За даними Державного інституту статистики Туреччини зовнішньотор-говельний обіг Туреччини в 2012 році виріс у порівнянні з попереднім роком на 3,6% і склав 389,1 млрд.дол. (в 2011 році - 375,7 млрд.дол.).

Таблиця 1.2 Дані зовнішньої торгівлі Туреччини на 2010;2012 рр. (прогнозні дані на 2013;2014 рр.), (млрд.долл.США)[29]

Турецький експорт в 2019;2012 рр. по 20 основних позиціях ТН ЗЕД продовжує показувати стабільний ріст і в 2012 р. збільшився в порівнянні з докризовим рівнем. Традиційними статтями турецького експорту є продукція текстильної промисловості, полімери, пластмаси, електричні машини й устат-кування, засоби наземного транспорту, продукція чорної металургії й виробів з них. Питома вага 20 позицій ТН ВЭД у загальному експорті Туреччини за 2012 р. склала частку 77,8%, основною товарною позицією в турецькому експорті останні 5 років є «Засоби наземного транспорту», чия питома вага в експорті в середньому за п’ять років становить порядку 10%.

Усього за звітний період 2012 р. було експортовано 745 354 транспорт-них засобів. В 2011 р. турецькі компанії одержали виторг від експорту авто-мобільної продукції порядку 11,9 млрд. дол. США, а в 2012 р. — 10,8 млрд. дол. США. Основними споживачами продукції турецької автомобільної про-мисловості є країни Європейського Союзу. Так, в 2012 р. Туреччина експор-тувала в Німеччину продукції на 2,9 млрд. дол. США, у Францію — на 2,3 млрд. дол. США, в Італію — на 1,7 млрд. дол. США, у Російську Федерацію — на 0,94 млрд. дол.США.

Однак основною статтею експорту Туреччини в 2012 р. стали дорого-цінні камені й метали. Експорт продукції по даній товарній позиції склав 16,3 млрд.дол.США (зростання на 336% у порівнянні з 2011 р.).

Таблиця 1.3 Географічна структура турецького імпорту 2011;2012 рр. (у млн. дол. США) [29]

Зниження сукупного імпорту в 2012 р. супроводжувалося зниженням поставок із усіх основних регіонів миру, які традиційно були для Туреччини основними торговельними партнерами. У порівнянні з 2011 р. помітний ріст поставок спостерігався лише з регіонів і країн, які в офіційній статистиці не вказуються (ріст 43,4%), а також із Центральної Америки (18,4%).

Значна частина турецького імпорту припадає на сировину, у тому числі, паливо, інвестиційні товари й проміжні вироби. В 2012 р. головними тор-говельними партнерами Туреччини по імпорту енергосировини стали — Російська Федерація, Саудівська Аравія, Іран.

Таблиця 1.4 Імпорт Туреччиною енергетичної сировини за 2009;2012 рр. (у млн. дол. США) [29]

Дані Мінекономіки Туреччини й Державного інституту статистики Туреччини Основними торговельними партнерами Туреччини по імпорту залишаються Російська Федерація, Німеччина, США, Китай, Італія й Іран. На частку цих країн доводиться близько 40% турецького імпорту. Україна займає 12 місце по обсягам турецького імпорту у 2012 році (табл. 1.5).

Таблиця 1.5 Імпорт Туреччини з основних країн-партнерів 2008;2012 рр. (млн. долл. США) [29]

Туреччина в рамках прийнятої Середньострокової програми розвитку в сфері послуг намітила наступні цілі:

1. Сектор підрядних послуг: Створення високотехнологічного сектору підрядних, архітектурних, технічних послуг, необхідного для подальшого со-ціально-економічного розвитку країни з великою часткою зайнятості населення.

2. Торговельні послуги: Збільшення віддачі від даного виду діяльності шляхом створення конкурентоспроможності на зовнішніх ринках.

Однієї з найважливіших послуг Туреччини на зовнішніх ринках є бу-дівництво. У список 225 найбільших будівельних компаній миру входить 31 турецька компанія, що дозволяє Туреччині посісти друге місце в даному сек-торі після Китаю.

Таблиця 1.6 Торгівля Туреччини зовнішньоекономічними послугами 2008;2012 рр. (у млн. дол. США) [29]

Дані Центробанку Туреччини У сфері логістичних послуг Туреччина має наступні показники потуж-ності:

— 45 тис. вантажних автомобілів і 1420 компаній, що надають транс-портні послуги;

— В 2012 р. турецькими авіалініями було досконале порядку одного млн. вильотів;

— 25 місце у світі по величині торговельного флоту;

— 45 аеропортів і 51 морський порт;

— Триваючий проект розвитку високошвидкісних залізниць.

1.6 Аналіз зовнішньоекономічних та торговельних відносин Туреччини з Україною На сьогодні чинна українсько-турецька договірно-правова база є досить розвиненою і складає 80 міжнародних документів.

Договір про дружбу і співробітництво між Україною і Турецькою Рес-публікою від 4 травня 1992 р. є базовим політичним документом, що визначає основні напрямки, форми та методи співробітництва між сторонами.

Основи поглибленого партнерства між двома сусідніми державами закладено в Спільному плані дій між Кабінетом Міністрів України та Урядом Турецької Республіки з розширеного співробітництва від 2 квітня 2004 р. та Спільному плані дій між Україною та Турецькою Республікою від 1 березня 2006 р.

Серед укладених українсько-турецьких документів ключовими є:

— договори про торговельно-економічне співробітництво;

— про уникнення подвійного оподаткування;

— про сприяння та взаємний захист інвестицій;

— про співробітництво в боротьбі зі злочинністю;

— про міжнародні автомобільні перевезення;

— про морське торговельне судноплавство;

— про культурне співробітництво.

У 2005 році підписано міжурядові договори:

— про співробітництво в галузі енергетики;

— про реадмісію осіб;

— про співробітництво в галузі залізничного транспорту;

— про співробітництво в галузі науки та технологій;

— Додатковий протокол про імплементацію Статті 1 Угоди між Урядом України і Урядом Турецької Республіки про співробітництво у боротьбі зі злочинністю (набув чинності);

— Меморандум про взаєморозуміння між Державним комітетом ядер-ного регулювання України та Державним агентством Турецької Республіки з питань атомної енергетики щодо технічного співробітництва та обміну ін-формацією в сфері ядерного регулювання.

З метою подальшого розширення двосторонньої договірно-правової бази продовжується переговорний процес щодо проектів таких міжнародних договорів:

— Угоди між Україною та Турецькою Республікою про співробітництво в галузі рибного господарства,

— Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Турецької Рес-публіки про співробітництво у правоохоронній діяльності,

— Угоди між Кабінетом міністрів України та Урядом ТР про взаємне спрощення візового режиму,

— Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Турецької Рес-публіки про організацію міжнародного прямого вантажного залізнично-поромного сполучення Україна — Турецька Республіка,

— Угода про співробітництво між Міністерством праці та соціальної політики України та Міністерством праці та соціального захисту Турецької Республіки,

— Протоколу між Державною митною службою України та Митним Підсекретаріатом Турецької Республіки про порядок організації інформа-ційного обміну щодо товарів та транспортних засобів, які переміщуються між Україною та Турецькою Республікою.

За результатами аналізу структури двосторонньої торгівлі України та Туреччини на підставі статистичних даних за 2004;2010 роки (рис. 3.6 та 3.7) можна констатувати, що основними товарами, які постачаються Україною до Туреччини є сировині товари. Більше 60% українського експорту складають чорні метали, 7,6% добрива, 6,7% енергетичні матеріали.

Рис. 1.8. Основні 10 товарів українського експорту до Туреччини 2004;2010 роках (дані усереднені), джерело: [29]

В свою чергу, турецький експорт здебільшого складається з товарів зі значним ступенем переробки, це наземні транспортні засоби (15,1%); котли, машини, механічні пристрої (8,8%); полімерні матеріали (8,6%) тощо.

Рис. 1.9. Основні 10 товарів українського імпорту з Туреччини у 2004;2010 роках, джерело: [29]

На рис. 1.10 — 1.12 наведені основні характеристик зовнішньоекономіч-ної торгівлі між Туреччиною та Україною у 2005 — 2013 рр.

Рис. 1.10. Динаміка характеристик зовнішньоекономічної діяльності України сумарно з усіма країнами світу у 2005 — 2013 рр. (побудовано за даними Держслужби статистики України [21])

Рис. 1.11. Динаміка характеристик зовнішньоекономічної діяльності України з Туреччиною у 2005 — 2013 рр. (побудовано за даними Держслужби статистики України [21])

Рис. 1.12. Питома вага експорту та імпорту Туреччини в загальному обсязі зовнішньоекономічній діяльності України у 2005 — 2013 рр. (побудовано за даними Держслужби статистики України [21])

Туреччина є одним з найважливіших торговельних партнерів України.

У торгівлі з Туреччиною Україна має найбільше позитивне сальдо серед усіх своїх зовнішньоторговельних партнерів. Туреччина займає друге місце (після Російської Федерації) серед споживачів українських експортних товарів.

Основними товарами українського експорту до Туреччини є сталевий прокат, вугілля, мінеральні добрива та інша продукція хімічної промисловості, а імпорту з Туреччини — текстиль, продукція машинобудування, побутова хімія, сільськогосподарська продукція.

Найбільш відомими українськими компаніями, які здійснюють експорт своїх товарів до Туреччини, є металопродукція металургійної холдингової компанії «Метінвест», металургійного комбінату «Криворіжсталь», трубо-прокатна продукція консорціуму «Інтерпайп», устаткування підприємства Сумське НВО ім. Фрунзе, а також продукція Одеського припортового заводу і концерну «Стирол».

Відповідно до домовленостей, досягнутих під час офіційного візиту Президента України до Туреччини (м. Анкара, 22 грудня 2011 р.), керівництво двох країн поставило завдання у ближчій перспективі вивести товарообіг між Україною і Туреччиною на рівень 10 млрд. дол. США і в перспективі (до 2020 року) довести його до 20 млрд. дол. США.

Цьому завданню також має активно сприяти переговорний процес щодо підготовки до підписання між Україною і Туреччиною Угоди про вільну торгівлю.

У системі морського сполучення між Україною і ТР на сьогоднішній день на постійній основі функціонують вантажно-поромні сполучення між портами Іллічівськ-Деріндже, Іллічівськ-Стамбул — вантажний порт «Хайдар-паша», Євпаторія-Зонгулдак, Скадовськ-Зонгулдак та Севастополь-Зонгул-дак.З огляду на наявність інфраструктури залізничного транспорту в порту «Південний», проект зазначеного сполучення між Одесою та Стамбулом передбачає транзит вантажних транспортних засобів територією України до Польщі, інших країн Центрально-Східної Європи та країн Балтії.

1.7 Характеристика основних виробників трубної металопродукції України та обґрунтування вибору експортера трубної металопродукції та зовнішньоекономічного партнера в Туреччині

Основними виробниками — експортерами трубної металопродукції по групі 7304 (Труби, трубки і профілі порожнисті, безшовні з заліза або сталі (крім чавунного литва)) в Україні є наступні металургійні заводи (Додаток А):

1. ВАТ «Дніпропетровський трубний завод» (труби стальні безшовні, труби стальні квадратні, труби стальні прямоугольні);

2. ВАТ «Дніпропетровський металургійний завод ім Петровського — Евраз» (трубна заготовка);

3. ВАТ «Інтерпайп Україна» (труби стальні безшовні, труби стальні зварні);

4. Луганський трубний завод (труби стальні водогазопроводні, труби стальні електросварні, труби стальні квадратні, труби стальні прямоугольні);

5. Маріупольский металургійний комбінат ім.Ілліча (труби товстостінні).

На графіках рис. Б.1 — Б.10 Додатку Б наведені результати проведених в курсовій роботі досліджень та узагальнень щодо:

— динаміки випуску в Україні трубної металопродукції групи 7304 у 2005 -2013 рр. та обсягів її експорту у всі країни світу та, окремо, в Туреччину;

— географічної структури експорту трубної металопродукції групи 7304 у 2011 — 2013 рр. у всі країни світу та, окремо, в Туреччину;

— динаміки митних експортних цін трубної металопродукції групи 7304 у 2005 — 2013 рр. (FOB — порти Чорного моря) у основні країни світу та, окремо, в Туреччину.

Як показує спільний аналіз графіків рис. Б.1 — Б.10 Додатку Б у 2010 — 2013 рр.:

— до 30% металопродукції групи 7304 експортується у всі країни світу;

— 0,9 -1,5% металопродукції групи 7304 експортується у Туреччину.

В якості експортера трубної металопродукції 7304 в курсовому проекті аналізується металургійне підприємство ПАТ «Інтерпайп НТЗ», м. Дніпропет-ровск (http://ntrp.interpipe.biz/ru/company.html).

ПАТ «Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод» — є провідним підприємством України та спеціалізується на виробництві безшовних та зварних труб для видобутку та транспортування продуктів нафтогазодобувної галузі, труб спеціального призначення для машинобудування та енергетичної промисловості, труб спеціального призначення для використання в інших промислових сферах, а також коліс та бандажів для залізничного транспорту.

Продуктовий ряд:

— для нафтогазової промисловості: безшовні обсадні труби діаметром 140−340 мм з товщиною стінки 6,4−15,4 мм, труби для транспортування нафти та газу діаметром 42−377 мм з товщиною стінки 4,5 — 65 мм;

— для машинобудування та енергетичної галузі: безшовні труби діаметром 33−377 мм з товщиною стінки 4−65 мм, у тому числі для заглибних електронасосів (ЗЕН) і заглибних електродвигунів (ЗЕД) діаметром 87−159 мм з товщиною стінки 3−8 мм; підшипникові труби діаметром 36−183 мм з товщиною стінки 3,6 — 38 мм; прецизійні труби діаметром 35−108 мм з товщиною стінки 3,5−18 мм, для інших промислових галузей: безшовні труби діаметром 33−377 мм з товщиною стінки 4−65 мм;

— суцільнокатані залізничні колеса для локомотивів, пасажирських та вантажних вагонів, вагонів метро діаметром від 650 до 1269 мм, бандажі діаметром від 690 до 1260 мм .

Підприємство сертифіковано на відповідність міжнародним стандартам:

— система управління якістю відповідає міжнародним стандартам ISO 9001 та API Q1;

— система управління зовнішнім середовищем сертифікована згідно стандарту ISO 14 001;

— трубна продукція сертифікована на відповідність міжнародним та національним стандартам API 5CT, API 5L, EN (DIN), ASTM, ГОСТ ;

— колісна продукція відповідає вимогам міжнародних та міждержавних стандартів: UIC — Merkblatt 812−3V, 812−2V, Sowie DB BN 918 277, AAR M 107, ГОСТ 10 791.

Товариство є провідним підприємством України за обсягом експорту сталевих труб та коліс у країни дальнього зарубіжжя. Найбільшим попитом користуються суцільнокатані залізничні колеса та труби нафтового сортаменту.

Середньооблiкова чисельнiсть штатних працiвникiв облiкового складу за 2012 рiк склала 6783 чол. Середньооблiкова чисельнiсть працiвникiв за 2012 рiк у порiвняннi з 2011 роком збiльшилась на 114 одиницi. Фонд оплати працi за звiтний рiк склав 317 808,3 тис.грн. Фонд оплати працi в звiтному роцi збiльшився на 21,95% вiдносно попереднього року. Це сталося за рахунок збiльшення обсягiв виробництва, чисельностi персоналу (робiтникiв), продуктивностi працi та пiдвищення базової винагороди робiтникам.

Склад 5-ти металургійних заводів групи «Інтерпайп», зосереджений в Дніпропетровській області [18]:

1. 5 393 116 — ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ІНТЕРПАЙП НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ ТРУБОПРОКАТНИЙ ЗАВОД»

— Виробництво чавуну, сталі та феросплавів; - Виробництво труб, порожнистих профілів і фітингів зі сталі - Виробництво інших готових металевих виробів, н.в.і.у.

2. 5 393 139 — ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ІНТЕРПАЙП НОВОМОСКОВСЬКИЙ ТРУБНИЙ ЗАВОД»

— Виробництво чавуну, сталі та феросплавів; - Виробництво труб, порожнистих профілів і фітингів зі сталі - Виробництво інших готових металевих виробів, н.в.і.у.

3. 30 926 972 — ЗАКРИТЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ІНТЕРПАЙП НІКОПОЛЬСКИЙ ЗАВОД БЕЗШОВНИХ ТРУБ НІКО Т’ЮБ»

— Виробництво труб та фітингів для труб з чавуну; - Виробництво труб та фітингів для труб зі сталі;

4. 32 358 151 — ЗАКРИТЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ІНТЕРПАЙП НІКОПОЛЬСЬКА ТРУБНА КОМПАНІЯ»

— Виробництво труб та фітингів для труб з чавуну; - Виробництво труб та фітингів для труб зі сталі; - Виробництво будівельних металевих конструкцій;

5. 191 454 — ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ІНТЕРПАЙП ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ВТОРМЕТ»

— Відновлення відсортованих металовідходів;

— Вантажний автомобільний транспорт.

Найважливiшим напрямком розвитку пiдприємства є менеджмент якостi. Система управлiння якiстю на заводi сертифiкована вiдповiдно до вимог мiжнародного стандарту ISO 9001:2000, упроваджений i вже третiй рiк активно дiє технiчний аудит з цих питань. Постiйне пiдвищення конкурентоспроможностi продукцiї стало прiоритетною задачею, незмiнним додатком успiху в роботi на престижних зарубiжних ринках.

Для пiдвищення конкурентоспроможностi заводської трубної продукцiї, перш за все — нафтового сортаменту в ТПЦ-4 введений в експлуатацiю найсучаснiший ультразвуковий дефектоскоп «Трускоп», виготовлений фiрмою «Tuboscope» (США), який дозволяє контролювати можливi подовжнi, поперечнi i похилi дефекти, вiдстежувати геометричнi параметри 100% труб.

Застосування нових методiв управлiння заводом, розширення сортаменту продукцiї iз застосуванням нових технологiй та модернiзацiї устаткування, квалiфiкованi кадри дозволяють заводу займати лiдируючi позицiї у виробництвi стале-вих безшовних труб i залiзничних колiс.

ВАТ «IНТЕРПАЙП НТЗ» має у своєму складi шiсть товаровиробничих цехiв, до складу яких входять трубопрокатнi цехи №№ 1,3,4,5, трубоелектрозварювальний цех, колесопрокатний цех, мартенiвський цех, сталефасоноливарний цех, автотранспортний та залiзничний цехи.

Функцiї основних цехiв ВАТ «Інтерпайп НТЗ» [19]:

— трубопрокатний цех № 1 (ТПЦ № 1) — виробляє труби нафтового сортаменту: стальнi безшовнi для трубопроводiв;

— трубоелектрозварювальний цех (ТПЦ № 2) — виробляє електрозварювальнi труби загального призначення, водогазопровiднi, профiльнi труби;

— трубопрокатний цех № 3 (ТПЦ № 3) — виробляє гарячекатанi труби iз вуглецевих марок сталi, гарячекатанi ШХ, холоднокатанi з вуглецевих марок сталi, холоднокатанi ШХ, холодно тягнутi для ПЕН i ПЕД;

— трубопрокатний цех № 4 (ТПЦ № 4) — виробляє обсаднi труби з муфтами, труби нафтового сортаменту;

— трубопрокатний цех № 5 (ТПЦ № 5) — виробляє труби гарячекатанi та обсаднi;

— колесопрокатний цех (КПЦ) — виготовляє суцiльнокатанi колеса та бандажi: локомотивнi, трамвайнi, для вузької колiї, а також кiльцевi вироби.

ВАТ «Інтерпайп НТЗ» має власнi потужностi по виплавцi сталi — новітній електроплавильний цех, який замінив мартенівський. Виплавка сталi на пiдприємствi дає можливiсть безпосередньо контролювати її якiсть та бути бiльш гнучкими у виборi марок сталi, якi потрiбнi для виконання термiнових замовлень по рiзним видам продукцiї. Мартенiвським цехом виплавляється сталь для виробництва труб у трубопрокатних цехах № 1 та 4, колiс, кiлець та бандажiв у колесопрокатному цеху.

Для забезпечення дiяльностi основних цехiв та iнших структурних пiдроздiлiв функцiонують допомiжнi цехи у тому числi: сталефасоноливарний, автотранспортний цех, залiзничний цех.

За наслiдками дiяльностi за 2012 рiк було отримано валового прибутку бiльше на 83,3 млн. грн., чим за вiдповiдний перiод попереднього року, наслiдком є зрiст обсягiв виробництва. Чиста виручка за 2012 рiк склала 7 053 821,0 тис.грн. (на 11,9% бiльше, нiж у 2011р.), собiвартiсть реалiзованої продукцiї - 6 113 041,0 тис.грн. (на 12% бiльше, нiж у 2011р.), Таким чином, за 2012;й рiк отримано прибуток вiд звичайної дiяльностi у розмiрi 107 721,0 тис. грн. При цьому, чистий прибуток Товариства за 2012р. склав 45 934,0 тис.грн.

Таблиця 1.11 Обсяги виробництва та реалізації основних видів продукції ПАТ «Інтерпайп НТЗ» у 2011 році [19]

Таблиця 1.12 Обсяги виробництва та реалізації основних видів продукції ПАТ «Інтерпайп НТЗ» у 2012 році [19]

У 2012 роцi закiнчено освоєння виробництва труб обсадних i магiстраль-них у корозiйностiйкому виконаннi C95 i Т-95 рiвня PSL-3, та С-110 за стан-дартом API 5CT та нафтогазопровiдних труб за стандартом API 5L/ISO 3183 класiв X70QS, X70QO (для роботи у високосiрчистому середовищi та у морi)" .

Зовнішньоекономічним партнером в Туреччині - імпортером трубної металопродукції 7304 — є Головне управління державних гідротехнічних споруд Турції (The General Directorate of State Hydraulic Works (DSI in Turkish acronym), Devlet Mahallesi, Inonu Bulvari No: 16 Cankaya / ANKARATURKEY, General Director of DSI Akif OZKALDI), яке проводить будівництво комунальних мереж водопостачання та каналізації.

Головне Управління державних гідравлічних робіт (DSI) є юридичною особою й основним виконавчим державним представництвом Туреччини для повного планування водних ресурсів, керування та будівництва. Головна мета DSI полягає в розвитку водних і земельних ресурсів у Туреччині.

Структурно DSI складається з 3-х ярусів:

— Загальний офіс Керування в Анкарі;

— Вторинний управлінський рівень — також офіси відділу Загального Керування в Анкарі;

— Третинний управлінський рівень складається з 26 Польових або Регіональних офісів Керування.

Людські ресурси DSЭ у 2012 році складються з 20 482 осіб персоналу, 9,6% яких є загальним адміністративним штатом, 24,75% якого є технічним штатом, 64,94% якого є робітниками. В штаті DSI працює 4 076 осіб техніч-ного персоналу, 1 428 з яких — інженер-будівельник (35,03%), 681 з яких — агротехнік (16,71%), 496 з яких є інженером-механіком (12,17%), 414 з яких інженер-геолог (10,16%), 250 з яких картографічний інженер (6,13%), 190 з яких інженер-електрик (4,66%), 617 з яких інші дисципліни (15,14%).

Головні фінансові ресурси DSЭ надходять із державного бюджету, при цьому бюджет інвестицій DSI складає приблизно 1/3 державного інвестиційно-го бюджету (7,36 мільярдів TL (3,6 млрд. доларів США) — 3% держбюджету).

Розділ 2. Обґрунтування доцільності зовнішньоекономічної операції експорту трубної металопродукції ПАТ «Інтерпайп НТЗ» в Туреччину

2.1 Складання плану проведення експортної операції

Проведений аналіз маркетингових можливостей та доцільності експорту трубної продукції ПАТ «IНТЕРПАЙП НТЗ» показав, що бiльшiсть трубної продукцiї заводу за своїми технiчними характеристиками не поступається закордонним аналогам. Особливiстю трубної продукцiї являється пiдвищена точнiсть труб по дiаметру, що дозволило опанувати виробництво труб нафто-вого сортаменту за американськими стандартами i пiдтримувати достатнiй рiвень реалiзацiї їх на американському i середньоазiатському ринках.

Пiдприємство активно працює над освоєнням нових ринкiв збуту шля-хом розширення виробництва складних видiв продукцiї: високомiцних та ко-розiйностiйких труб, труб з високо герметичним премiальним з'єднанням UPJ та прецезiонних труб у вiдповiдностi з кон’юнктурою, що склалася у свiтi.

На заводі впроваджені заходи, спрямованi на полiпшення якостi та експортної конкурентоспроможності продукцiї, що випускається:

— розширений спектр варiантiв протикорозiйного захисту труб, муфт i колiс заводу з метою задоволення вимог замовникiв;

— освоєна технологiя виробництва обсадних труб i трубних муфтових заготовок класу С110, виготовлених за API 5CT;

— розроблена технологiя i освоєне виробництво сталевих безшовних обсадних труб класу мiцностi Q125, що сертифiкованi Американським Iнститутом Нафти;

— з 2009 року почато впровадження виробництва нафто-газопровiдних труб для морських умов та у високосiрчастому середовищi по специфiкацiї API 5L, а також обсадних труб класу мiцностi L80 9Cr и L80 13Cr, C90 и Т95 з пiдвищеними антикорозiйними властивостями по стандарту ДСТУ ISO 11 960:2006 i специфiкацiї API 5CT.

Висока якість та відповідність трубної продукції світовим стандартам дозволила ПАТ «Інтерпайп НТЗ» у 2011 -2012 рр. позиціонувати себе як експортно-орієнтоване виробництво (табл. 2.1).

Таблиця 2.1 Основні показники експортної реалізації трубної продукції ПАТ «Інтерпайп НТЗ» у 2011 — 2012 рр. [19]

ПАТ «IНТЕРПАЙП НТЗ» використовує такi канали збуту своєї продукцiї: 1. Прямi поставки продукцiї з заводу. 2. Поставки продукцiї через торговi компанiї IНТЕРПАЙП.

Методи збуту продукцiї Товариства: 1. Прямi договори. 2. Договори комiсiї.

Самими динамiчними ринками в 2012 роцi для компанiї стали регiони Ближнього Сходу i Середньої Азiї (БСiСА), до складу якого входять Сирiя, Iран, Лiвiя, Єгипет, Алжир, i NAFTA (США, Канада i Мексика), де реалiзацiя зросла на 50% i вище. Зростання на цих ринках пов’язане, в першу чергу, зi стабiльно високим попитом на нафту. У регiонi БСiСА спостерiгається активне вiдновлення видобутку в Лiвiї, зростання видобутку в Єгиптi та Алжирi, що також пiдтримує попит на трубну продукцiю.

Експортна діяльність ПАТ «Інтерпайп НТЗ» в певних регіонах світу у 2012 — 2013 рр. обмежується певним тиском [30]:

1. З 04.09.2012р. Єврокомiсiєю введенi мита на безшовнi труби вироб-ництва ПАТ «IНТЕРПАЙП НТЗ» в розмiрi 13,8%.

2. В 2012 — 2013 рр. США розпочали антидемпінгове розслідування щодо імпорту трубної продукції виробництва ВАТ «IНТЕРПАЙП НТЗ» з України, наполягаючи на введенні захисного антидемпінгового мита у розмірі 35 — 45%.

3. В 2011 — 2012 рр. Росія ввела річні квоти (300 000 т) на імпорт трубної продукції з України та додаткові захисні мита. У Митному союзі продукція «Інтерпайпу» обкладається митами 18,9−19,9%.

4. В 2013 р. на перше півріччя Росія ввела квоту 120 000 т на імпорт трубної продукції з України та зовсім скасувала квоту на 2 півріччя 2013 р.

Це привело до певної переорієнтації географії експорту трубної продукції ПАТ «Інтерпайп НТЗ» в Азійсько-Близькосхідний нафтоносний регіон та Північно-Африканський нафтоносний регіон.

Одним із перспективних закордонних імпортерів трубної продукції ПАТ «Інтерпайп НТЗ» є Туреччина, яка спільно з Азербайджаном будує трансадрі-атичний трубопровід (TAP) для транспортування азербайджанского газу в Європу з підключенням до Трансанатолійського трубопроводу (TANAP) або інтерконнектору Туреччина-Греція (ITG) — проект Nabucco Gas Pipeline International GmbH (консорціум Nabucco).

Аналіз митних обмежень при експорті трубної продукції групи 7304 в Туреччину показав [2]:

1. Для групи 73 «Вироби з чорних металів» підгрупи 7304 — ніяких митних тарифних та нетарифних обмежень при експорті з України у Туреччину не існує.

Таблиця 2.2

2. Експортуєма партія трубної продукції класифікується за УКТЗЕД наступним чином [22]:

— 7304 31 80 10 — Труби, трубки i профiлi порожнистi, безшовнi з чорних металiв (крiм чавунного литва): холоднотягнутi або холоднокатанi (обтисненi у холодному станi): з тепловою iзоляцiєю.

— - 7304 31 холоднотягнутi або холоднокатанi (обтисненi у холодному станi):

— - - 7304 31 20 00 прецизiйнi труби

— - - 7304 31 80 iншi:

— - - - 7304 31 80 10 з тепловою iзоляцiєю

— - - - 7304 31 80 90 iншi

Плануєма експортна операція має наступний маршрут [23]:

Рис. 2.1

В морському порту України — Ільічевськ розташований єдиний в Україні, унікальний по своїх можливостях мультимодальний термінал, що спеціалізується на обслуговуванні залізнично-поромних і автопоромних ліній, а також судів типу «ро-ро» («roll-onroll-off», з горизонтальним навантаженням), розташований на причалах №№ 26, 27 і 28.

Автомобильно-залізничний / пасажирський пором «Герої Шипки» — автомобільно-залізничний пором, побудований на верфі «Ульяник» у г. Пулу, Хорватія в 1979 році. Автомобильно-залізничний / пасажирський пором «Герої Шипки» виконує вантажні й пасажирські перевезення на наступних напрямках: Іллічевськ — Варна, Іллічевськ — Дериндже.

Місткість: 108 вантажних вагонів або 90 трейлерів (16 м довжини), або 900 легкових автомобілей євростандарту. Внутрішній вантажний ліфт — вантажопідйомність 170 т, довжина — 170 м.

Таблиця 2.3 Тарифи компанії УкрФеррі (Україна) на перевезення вантажів в залізничних вагонах (діє з 1 березня 2013 р.) [25]

Додатково до морського фрахту із фрахтувальників стягується BAF (bunker adjustment factor) до ставок фрахту на перевезення вагонів, контейнерів і накатної техніки поромними судами між портами Іллічевськ (Україна) і Дериндже (Туреччина) у наступних розмірах:

— на перевезення вантажів в універсальних 4-осних залізничних вагонах довжиною не більш 15 м. по осях автозчеплень — 450 USD/вагон;

Планується операція ЗЕД ПАТ «Інтерпайп НТЗ» експорту партії 2000 т трубної продукції групи 7 304 318 010 (безшовні холоднотягнуті труби з ізоля-цією діаметром до 483 мм) за умовою поставки FOB в залізничних вагонах на борт порому «Ільічевськ — Деридже (Турція)». Договірна ціна (FOB) — 950 доларів США за 1 тону трубної продукції.

Згідно правилам «Інкотермс — 2010″ [5], термін (FOB)"Франко борт» означає, що продавець виконав поставку, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що із цього моменту всі видатки й ризики втрати або ушкодження товару повинен нести покупець. За умовами терміна FOB на продавця покладає обов’язок по митному очищенню товару для експорту.

Продавець зобов’язаний за свій рахунок і на свій ризик одержати будь-яку експортну ліцензію або інше офіційне свідоцтво, а також виконати, якщо це буде потрібно, усі митні формальності, необхідні для експорту товару та зобов’язаний нести всі ризики втрати або ушкодження товару до моменту переходу товару через поручні судна в названому порту відвантаження.

Покупець зобов’язаний за свій рахунок і на свій ризик одержати будь-яку імпортну ліцензію або інше офіційне свідоцтво, а також виконати, якщо це буде потрібно, усі митні формальності, необхідні для імпорту товару, а також, при необхідності, для його транзитного перевезення через треті країни та нести всі ризики втрати або ушкодження товаруз моменту переходу товару через поручні судна в зазначеному порту відвантаження.

Планування експортної операції та складових витрат:

1. Експортна партія у 2000 т труб (довжина 4,5 м) формується по 60 т в кожний вагон (універсальний), що складає состав із 35 залізничних вантаж-них вагонів, загружаємих пачками на території ПАТ «Інтерпайп НТЗ».

2. Маршрут експортної поставки:

— заказ у Укрзалізниці составу 35 універсальних вантажних вагонів та їх доставка на території ПАТ «Інтерпайп НТЗ»;

— загрузка партії труб в вагони в присутності представника турецького імпортера та доставка состава з території підприємства на залізничну станції НіжньоДніпровськвузол для формування составу на Ільічевьк;

— доставка по залізниці 35 вагонів по маршруту Дніпропетровськ — порт Ільічевськ (термінал № 27) в залізничних вагонах (супровід та охорона по договору з Укрзалізницею, страхування за рахунок ПАТ «Інтерпайп НТЗ») — відстань 465 км, час подорожі - 8 годин;

— передача составу 35 вагонів перевізнику та митному брокеру «Black Sea Shipping Service» (м.Одеса) для митного оформлення та загрузки составу з товаром на пором і оформлення з турецьким імпортером акту здавання — прийому експортного вантажу;

— перестановка вагонів на «вузьку» колію та завантаження по під'їзд-ним коліям на залізнично — вантажний пором в порту Ільічевськ (Україна);

— оформлення митним брокером «Black Sea Shipping Service» (м.Одеса) документів FOB та сдача товарної продукції турецькому імпортеру;

— транспортування составу 35 вагонів поромом в порт Дериндже (Тур-ція), розвантаження парому та доставка составу на склад імпортера в Турції (оплата транспортування та страховки турецьким імпортером) — відстань 921 км (море) + 75 км (суша), час подорожі - 18 годин;

— розвантаження вагонів на складі імпортера в Турції та повернення порожніх вагонів поромом (тим же зворотнім рейсом) по маршруту порт Дериндже (Турція) — порт Ільічівськ (Україна), сдача перевізником та митним брокером «Black Sea Shipping Service» (м.Одеса) в порту Ільічівськ порожніх вагонів Укрзалізниці (оплата повернення порожніх вагонів із Туреччини в порт Ільічевськ — за рахунок турецького імпортера).

2.2 Організаційна структура та мотивація маркетингового відділу ПАТ «Інтерпайп НТЗ», що займається проведенням зовнішньоекономічних операцій Організацією та керівництвом зовнішньоекономічною діяльністю ПАТ «Інтерпайп НТЗ» займається відділ маркетингу, який є відділом зовнішньоеко-номічних зв’язків в рамках діючого апарату управління компанією. Відділ маркетингу не є самостійним структурним підрозділом підприємства, він є частиною апарату управління.

Його головне завдання полягає в управління ЗЕД як елементом цілісної системи внутрішньофірмового управління.

Відділ маркетингу відповідає за наступні напрямки ЗЕД:

— вихід на зовнішній ринок;

— експортно-імпортні поставки товарів;

— валютно-фінансові і кредитні операції (разом з економічним та фінансовим відділами);

— створення договорів ЗЕД та ведення супроводжуєчої документації (разом з юридичним відділом);

— міжнародний маркетинг;

— моніторинг національної економічної політики й економіки світогосподарських зв’язків.

Робота відділу маркетингу та організації зовнішньоекономічної діяль-ності чітко регламентована розробленими вимогами в посадових інструкціях до компетенцій працівників відділу.

Так, начальник відділу ЗЕД здійснює керівництво розробкою пропозицій і заходів щодо розвитку прогресивних форм зовнішньоекономічних зв’язків, співробітництв із закордонними країнами. Кваліфікаційні вимоги: вища економічна освіта й досвід роботи в галузі не менш десяти років.

Начальник відділу ЗЕД повинен знати:

— Нормативні правові акти, що регулюють зовнішньоекономічну й господарську діяльність суб'єктів господарювання, методичні, нормативні й інші керівні матеріали з питань організації ЗЕД;

— Матеріали по організації переміщення товарів через митний кордон;

— Порядок і умови заключення й виконання договорів, процедуру митного оформлення;

— Заходи державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності;

— Товарну номенклатуру ЗЕД;

— Митні режими, пільги, платежі, податки й збори, методи визначення митної вартості товарів;

— Правила ведення звітності;

— Основи трудового законодавства;

— Політику підприємства в області якості;

— Вимоги стандартів.

На підприємстві ПАТ «Інтерпайп НТЗ"начальник відділу ЗЕД виконує наступні посадові обов’язки:

1. Організує встановлення міцних виробничих і економічних зв’язків з підприємствами й фірмами інших країн.

2. Здійснює підготовку й бере участь у переговорах з інофірмами.

3. Розробляє рекомендації з розвитку нових форм зовнішньоекономіч-ного співробітництва.

4. Організує роботу зі збільшення обсягу експортних поставок.

5. Контролює виконання договорів із зовнішньоторговельними органі-заціями по поставках продукції на експорт і поставками продукції по імпорту.

6. Виконує роботи з митного оформлення й пред’явлення до митного оформлення товарів, переміщуваних через митний кордон.

7. Перевіряє вірогідність товаросупроводжувальних документів і відповідність переміщуваних товарів відомостям про них.

8. Розробляє і заповнює митні декларації; визначає код товару по ТН ЗЕД, митний режим, надання товарів до митного контролю; організує взає-мозаліки між власниками переміщуваних товарів і митними органами; консультує власників (власників) з питань митного оформлення товарів.

9. Веде діловодство й звітність із всіх питань зовнішньоекономічних зв’язків і митного оформлення документів.

10. Бере участь у реалізації Політики підприємства в області якості.

11. Бере участь у реалізації вимог документів СМЯ (системи менед-жменту якості).

12. Бере участь у розробці коригувальних і попереджуючих дій за резуль-татами перевірок і сприяє їх реалізації.

На посаду менеджера відділу по зовнішньоекономічних зв’язках приз-начається особа, що має вище економічну або інженерно-економічну освіту й стаж роботи в області зовнішньоекономічної діяльності не менш 5 років.

Менеджер по зовнішньоекономічних зв’язках повинен знати:

— чинне законодавство, постанови, розпорядження, накази вищих органів, що регулюють зовнішньоекономічну й господарську діяльність, методичні, нормативні й інші керівні матеріали з питань організації зовнішньоекономічної діяльності: напрямки й перспективи технічного, економічного й соціального розвитку галузі й підприємства;

— порядок і умови заключення й виконання договорів;

— методи аналізу й систему збору, обробки й передачі інформації;

— номенклатуру й асортименти продукції, що випускається підприємством;

— стандарти й технічні умови, щодо випускаємої продукції, її основні властивості, якісні й споживчі характеристики;

— основи організації рекламної діяльності й види реклами;

— основи технології виробництва, досвід передових вітчизняних і за-кордонних підприємств в області організації й удосконалювання зовнішньоекономічної діяльності;

— прийоми й методи ведення переговорів і спілкування з людьми;

— маркетинг;

— економіку й основи організації виробництва, праці й керування;

— основи етики й психології;

— правила й норми охорони праці й протипожежної безпеки.

Менеджера відділу по зовнішньоекономічних зв’язках в ПАТ «Інтерпайп НТЗ» повинен виконувати наступні посадові обов’язки:

1. Здійснювати керівництво розробкою пропозицій і заходів щодо роз-витку прогресивних форм зовнішньоекономічних зв’язків, науково-технічного й економічного співробітництва із закордонними країнами.

2. Організовувати встановлення прямих виробничих і економічних зв’язків, рішення питань виробничо-технічної кооперації з підприємствами й фірмами інших країн.

3. Розробляти техніко-економічне обґрунтування по встановленню прямих виробничих зв’язків, створенню спільних підприємств.

4. Здійснювати підготовку й брати участь у переговорах з інофірмами.

5. Організовувати у встановленому порядку прийом представників закордонних і вітчизняних підприємств (фірм), що прибули для рішення питань по зовнішньоекономічній діяльності.

6. Розробляти рекомендації з розвитку нових форм зовнішньоекономічного співробітництва.

7. Організовувати роботу зі збільшення обсягу експортних поставок, залученню в експорт інших видів товарів і ресурсів.

8. Контролювати виконання договорів із зовнішньоторговельними організаціями по поставках продукції на експорт і поставках інофірмами продукції по імпорті.

9. Здійснювати узгодження роботи підприємства в області зовнішньо-економічної діяльності з відповідними державними відомствами, готувати для керівництва інформацію із всіх питань зовнішньоекономічних зв’язків.

Основною мотивацією якісної та економічно ефективної діяльності спів-робітників відділу маркетингу є створення фонду преміювання працівників за успішно проведені ЗЕД операції у розмірі 1% експортної вартості поставлених на експорт партій товарної продукції.

2.3 Кошторис витрат та визначення прибутковості і доцільності проведення зовнішньоекономічної операції експорту трубної металопродукції ПАТ «Інтерпайп НТЗ» в Туреччину Розрахунок витрат ПАТ «Інтерпайп НТЗ» на транспортування партії труб 2000 т з території заводу до FOB (борт порому Іллічеівськ — Дериндже (Турція):

1. Поставка Укрзалізницею 35 універсальних вантажних вагонів серії 7 під погрузку та транспортування їх після загрузки на станцію формування составу Дніпропетровськ — Ільїчевськ (згідно «Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України» [10]):

а) при відстані в обидві сторони до 7 км та кількості вагонів 35 вартість послуг Укралізниці становитиме (з врахуванням ставок плати за користування вагонами під час навантаження (простій)):

S1 = 3099,2 грн. +10 год*11грн./вагон*35 вагонів= 6949,2 грн.

2. При залізничному перевезенні 35 завантажених вагонів по маршруту Дніпропетровськ — Ільїчевськ (465 км) вартість послуг Укралізниці становитиме:

S2 = 4426,0 грн./1 вагон *35 = 154 910 грн.

б) за охоронні послуги та супроводження Укрзалізницею 35 завантажених вагонів по маршруту Дніпропетровськ — Ільїчевськ (465 км) вартість послуг Укралізниці становитиме:

S3 = 0,87 грн./км*ваг *35 вагонів*465 км =14 159,2 грн.

в) страхування вантажу страховою компанією при використанні охоронних послуг Укрзалізниці та транспортуванні упакованих в пачки по 10 т труб становить 0,25% від вартості вантажу, тобто:

S4 = 2000 т * 950 USD/т * 8,0 грн./USD* 0,25%/100% = 38 000 грн.

г) послуги Укрзалізниці по перестановці вагонів на вузкоколійну базу на ж/д станції Ільічевськ становитимуть:

S5 = 511,2 грн./вагон * 35 вагонів = 17 892 грн.

д) послуги Укрзалізниці по перевезенню вагонів з експортним вантажем по території порту Ільічевськ становитимуть:

S6 = 350 грн./вагон *35 вагонів = 12 250 грн.

3. Вартість митних послуг (єдиний збір та митне оформлення) становитиме 0,3% від митної вартості товару:

S7= 2000 т * 950 USD/т * 8,0 грн./USD* 0,3%/100% = 45 600 грн.

4. Вартість договору послуг митного брокера «Black Sea Shipping Service» (м.Одеса) в порту Іллічевськ та послуг контролю за поверненням вагонів в Україну — 0,6% від митної вартості товару:

S8 = 2000 т * 950 USD/т * 8,0 грн./USD* 0,6%/100% = 84 000 грн.

5. Вартість погодження маркетинговим відділом зовнішньоекономічного договору та підготовки документації до експорту продукції:

S9 = 24 300 грн.

6. Премія працівникам відділу маркетингу за повне виконання умов угоди про експорту операцію — 1% від експортної вартості товару:

S10 = 2000 т * 950 USD/т * 8,0 грн./USD* 1,0%/100% = 152 000 грн.

7. Заводська собівартість 1 т трубної продукції 7304 — 4607,0 грн./тону.

Таким чином, операційний прибуток від здійснення продажу на експорт партії в 2000 т трубної продукції 7304 31 80 10 становитиме:

ДПРопер = 2000 т*950 usd/т * 8,0 грн./usd -4607,0грн./т * 2000 т ;

— (S1 S10) = 15 200 000 грн. — 9 214 000 грн. ;

— (6949, 2 +154 910+14159,2+38 000+17892+12 250+45600+91 200+24300 +

+152 000) грн. = 5 986 000 — 557 620 = 5 428 380 грн.

Чистий прибуток з врахуванням податку на прибуток 19% становитиме:

ЧПР = 5 428 380 грн. * (1−19%/100%) = 4 396 988 грн.

Тобто, рентабельність експортної операції відносно суми витрат собівартості та накладних витрат на експорт становитиме:

Враховуючи, що при експортній операції держава відшкодовує «експортний ПДВ» — 20% від митної вартості товару, то загальна рентабельність експортної операції підвищиться до рівня:

Отримані результати відповідають звітам ПАТ «Інтерпайп НТЗ» за 2011 -2012 рр., наданим в табл. 2.10.

Аналіз зовнішньоекономічної діяльності та внутрішньої реалізації продукції заводом показав:

1. За рахунок різниці зовнішніх та внутрішніх цін на продукцію ВАТ «Інтерпайп НТЗ» рентабельність виробництва, розраховуєма як різниця цін продажу, віднесена до собівартості продукції, зростає у 20 011−2012 роках на:

— 29, 0 — 37,7% - для труб;

Таблиця 2.4 Фактична собівартість та оптові ціни на труби ВАТ «Інтерпайп НТЗ» при реалізації на внутрішньому ринку та на експорт в 2011;2012 роках [19]

2. За рахунок експортного відшкодування ПДВ ВАТ «Інтерпайп НТЗ» рентабельність виробництва, розраховуєма як різниця цін продажу, віднесена до собівартості продукції, зростає у 2011 — 2012 роках на:

— 29,79 — 35,13% - для труб;

Таким чином ефективність експорту у порівнянні з внутрішньою реалі-зацією продукції ВАТ «Інтерпайп НТЗ» в показниках зростання рівня додаткової рентабельності виробництва оцінюється сумарно у 2011;2012 роках як:

— 51,62 — 63,42% - для труб.

2.4 Розробка проекту договору (контракту) експорту трубної металопродукції ПАТ «Інтерпайп НТЗ» в Туреччину Таблиця 2.5

Висновки В курсовій роботі, враховуючи сучасні антидемпінгові та захисні мита, які встановлені США, Росією та Євросоюзом по експорту до них трубної продукції з України, проведений аналіз ефективності експортної операції по поставці трубної металопродукції із Україну в Туреччину.

Аналіз зовнішньоекономічної діяльності та внутрішньої реалізації виробником металопродукції ПАТ «Інтерпайп НТЗ» показав:

1. За рахунок різниці зовнішніх та внутрішніх цін на продукцію ВАТ «Інтерпайп НТЗ» рентабельність виробництва, розраховуєма як різниця цін продажу, віднесена до собівартості продукції, зростає у 20 011−2012 роках для трубної продукції на 29, 0 — 37,7%;

2. За рахунок експортного відшкодування ПДВ ВАТ «Інтерпайп НТЗ» рентабельність виробництва, розраховуєма як різниця цін продажу, віднесена до собівартості продукції, додатково зростає у 2011 — 2012 роках на 29,79 — 35,13%;

Таким чином ефективність експорту у порівнянні з внутрішнєю реалі-зацією продукції ВАТ «Інтерпайп НТЗ» в показниках зростання рівня рентабельності виробництва оцінюється для трубної продукції сумарно у 2011;2012 роках в 51,62 — 63,42%.

Проведене в курсовому проекті планування і розрахунки витрат та прибутків експортної операції по поставці ПАТ «Інтерпайп НТЗ» трубної продукції групи 7304 в Туреччину в поточних ринкових цінах 2013 року підтвердило рентабельність такої операції на рівні 45% та на рівні 76,1% (з врахуванням експортного відшкодування ПДВ)

Список використаних джерел

1. Деловая Турция. Справочник. — М.: ПОЛПРЕД Справочники, — 344 с.

2. Деякі питання здійснення державного контролю товарів, що переміщу-ються через митний кордон України // Постанова КМУ від 5 жовтня 2011 № 1031 (Із змінами і доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року N 452)

3. Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності. Підручник / За ред. О. А. Кириченка. — К.: Знання, 2005. — 493 с.

4. Міжнародна торгівля: навч. посібник / за ред. Ю. Г. Козака, Н.С. Лог-вінової, О. В. Мірошниченка. — 3-тє вид., переробл. та доповн. — К.: Центр учбової літератури, 2009. — 668 с.

5. Міжнародна Торгівельна палата — «ІНКОТЕРМС — Инкотермс 2010: Правила ICC по использованию национальных и международных торговых терминов / Incoterms 2010: ICC Rules for the Use of Domestic and International Trade Terms // Официальный издатель и распространитель

6. Міжнародний менеджмент: Навчальний посібник для студ. вищих навчальних закладів/ В.С. Білозубенко, О.В. Озаріна, А. А. Семенов; Ред. О. Б. Чернега. — К.: Центр навчальної літератури, 2006. — 592 с.

7. Миротин Л. Б. Транспортная логистика / Л. Б. Миротин. — М.: «Экза-мен», 2002. — 506 с.

8. Миротин Л. Б. Управление цепями поставок в транспортном комплексе / А. Г. Некрасов, Л. Б. Миротин, Е. В. Меланич, М. А. Некрасова — М.: Издательство: Горячая Линия — Телеком, 2012. — 262 с.

9. Митний кодекс України від 13 березня 2012 року № 4495-VI // Із змінами, внесеними згідно із Законами станом № 5076-VI від 05.07.2012

10. Про затвердження Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов’язані з ними послуги та Коефіцієнтів, що застосовуються до Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов’язані з ними послуги // Наказ Міністрества транспорту та зв’язку України від 26.03.2009 N 317 (Із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства інфраструктури N 569 від 21.09.2012)

11. Пророченко Н. О. Туреччина: історія, культура, географія. Навчальний посібник для вищих навчальних закладів. — К.: Світ знань.-2007, — 232 с.

12. Суэтин А. А. Мировая экономика. Международные экономические отношения. Глобалистика. — М.: Кнорус, 2008. — 320 с.

13. Турецкая Республика. Справочник. — М.: Институт востоковедения РАН, 2000. — 344 с.

14. Управління зовнішньоекономічною діяльністю підприємства: навч. посіб. для вищ. навч. закладів / [Ю.В. Орловська, Г. В. Дугінець, П.А. Фісуненко та ін.; за ред. Ю.В. Орловської]; М-во освіти і науки України, ДВНЗ «Придніпровська держ. акад. буд-ва та архіт.». — Дніпропетровськ: ПДАБА, 2010. — 302 с.

15. Управління зовнішньоекономічною діяльністю: Навч. посібник: 2-ге вид. випр. і доп. / За заг. ред. А.І. Кредісова. — К.: ВІРА-Р, 2002. — 552 с.

16. Шкурупій О.В. Зовнішньоекономічна діяльність підприємства. Нав-чальний посібник / О.В. Шкурупій — К: ЦУЛ, 2012 — 304 с.

17. Щербанин Ю. А. Мировая экономика: Учебник для вузов. — М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2004. — 318 с.

18. Офіційний сайт Державного комісії з цінних паперів та фондового ринку України

19. Офіційний сайт ВАТ «Інтерпайп НТЗ»

20. Офіційний Інтернетсайт Іллічівський морський торговельний порт, 2012

21. офіційний Інтернет-сайт Державного комітету статистики України, 2012

22. Офіційний Інтернетсайт державної митної служби України, 2012

23. Интернет — сайт АвтоТрансИнфо (информация о грузоперевозках и для грузоперевозок), 2012

24. Інтернет-сайт розрахунку морських маршрутів між портами світу, 2012

25. Транс-портная компания Укрферри, Украина, 2012

26. Турецький статистичний інститут

27. Книга фактів ЦРУ

28. База даних Світового банку

29. Зовнішня торгівля Туреччини

30. Офіційний сайт Всесвітньої асоціації виробників сталі

31. Інформаційно-аналітичний Інтернет-сайт міжнародної торгово-економічної інформації «Tradingeconomics», 2013

32. Інформаційно-аналітичний Інтернет-сайт ЗЕД уряду Росії, 2013

33. Список стран по ВВП (ППС) на душу населения, 2013

34. Список стран по ВВП (ППС), 2013

35. Офіційний Інтернет-сайт судоходної компанії УкрФеррі (м. Одеса), 2013

36. Офіційний Інтернетсайт митного перевізника та митного брокера «Black Sea Shipping Service» (Одеса), 2013

експорт витрати маркетинговий

Додаток, А Основні виробники експортної продукції групи 7304 в Україні

Днепропетровский трубный завод, ОАО

Днепропетровский металлургический завод им. петровского, ОАО

ИНТЕРПАЙП УКРАИНА, ООО

Луганский трубный завод, ЗАО

Додаток Б

Рис. Б.1. Динаміка обсягу випуску трубної металопродукції групи 7304 в Україні та її експорту у 2005 — 2013 рр. (побудовано за даними Держслужби статистики України) Рис. Б.2. Динаміка питомої ваги експорту трубної металопродукції групи 7304 з України в Туреччину та сумарно в усі країни світу у 2005 — 2013 рр. (побудовано за даними Держслужби статистики України) Рис. Б.3. Динаміка обсягів експорту трубної металопродукції групи 7304 з України в Туреччину, Єгипет та ОАЕ у 2005 — 2013 рр. (побудовано за даними Держслужби статистики України) Рис. Б.4. Динаміка обсягів експорту трубної металопродукції групи 7304 з України основним імпортерам в Росію та США у 2005 — 2013 рр. (побудовано за даними Держслужби статистики України) Рис. Б.5. Динаміка середньорічних цін експорту трубної металопродукції групи 7304 з України в Туреччину, Єгипет, ОАЕ та США у 2005 — 2013 рр. (побудовано за даними Держслужби статистики України) Рис. Б.6. Динаміка середніх (по всім країнам світу) середньорічних цін експорту та імпорту трубної металопродук-ції групи 7304 з/в України у 2005 — 2013 рр. (побудовано за даними Держслужби статистики України) Рис. Б.7. Географічна структура експорту трубної металопродукції групи 7304 з України по країнам світу у 2011 році (побудовано за даними Держслужби статистики України) Рис. Б.8. Географічна структура експорту трубної металопродукції групи 7304 з України по країнам світу у 2012 році (побудовано за даними Держслужби статистики України) Рис. Б.9. Географічна структура експорту трубної металопродукції групи 7304 з України по країнам світу у 2013 році (побудовано за даними Держслужби статистики України) Рис. Б.10. Динаміка вартості експорту та імпорту трубної металопродукції групи 7304 з/в України в/з Туреччину у 2005 — 2012 рр. (побудовано за даними Держслужби статистики України)