Розробка фірмового стилю фестивалю ірландської музики «Фолкіш Фест»

• Вступ
• Розділ 1. Ретроспектива
• 1.1 Історія виникнення фірмового стилю як комплексної розробки
• 1.2 Термінологія та функціональне призначення фірмового стилю
• 1.3 Рекламні елементи з фірмовою ознакою
• 1.4 Упаковка й етикетка як рекламно-іміджевий елемент фірмового стилю
• 1.5 Історичний розвиток ірландської культури. Огляд символіки й орнаменту з традиційними ірландськими елементами
• 1.6 Дизайн-аналіз існуючих аналогів фірмового стилю культурно-етнічних музичних фестивалів
• Розділ 2. Основна частина
• 2.1 Цільове спрямування ірландського музичного фестивалю «Фолкіш Фест»
• 2.2 Проектування основних графічних констант
• 2.3 Створення й оцифрування серії авторських ілюстрацій для подальшого застосування в елементах фірмового стилю
• 2.4 Розробка ділової документації, сувенірної продукції та рекламно-іміджевих елементів
• 2.5 Фірмова упаковка набору музичних CD-дисків
• Розділ 3. Технологічна та економічна частина
• 3.1 Види і способи поліграфічного друку упаковок та етикеток
• 3.2 Економічний розрахунок вартості проекту
• Розділ 4. Охорона праці
• 4.1 Основні положення охорони праці на виробництві
• 4.2 Правила техніки безпеки при роботі за комп’ютером
• Висновки
• Список використаних джерел

Вступ

Темою дипломного проекту є «Розробка фірмового стилю фестивалю ірландської музики «Фолкіш Фест» .

Актуальність теми. Фестивалі різних видів мистецтв володіють великим соціальним та економічним потенціалом, завдяки чому можуть приносити вигоду не тільки своїм організаторам, але і цілим регіонам. Серед безлічі фестивалів найпоширенішими на сьогоднішній день є музичні. Ресурси цих культурних подій вигідно відрізняються від ресурсів, наявних в умовах стаціонарної діяльності установ культури.

Музичні фестивалі - це публічна подія, готовий рекламний продукт, за допомогою якого можна: формувати і просувати торгові марки (бренди); залучати туристів в місця проведення фестивалів; рекламувати товари та комерційні фірми; формувати імідж політичних діячів, партій, громадських рухів, організацій; формувати імідж регіону, міста, перетворювати міське середовище; привертати увагу до проблем суспільства, екології; формувати культурні потреби відвідувачів фестивалів.

Протягом останніх тридцяти-сорока років сформувалися стійкі художньо — організаційні форми проведення фестивалів, різноманіття джерел фінансування, накопичений досвід ефективної репертуарної та маркетингової політики, визначено найважливіші механізми взаємодії з органами державного і місцевого управління, корпоративними спонсорами, засобами масової інформації.

Плануючи проведення музичного фестивалю, слід приділити особливу увагу маркетингу цього культурного проекту, оцінити фестиваль з комерційної точки зору і розробити індивідуальний неповторний візуальний ряд, який привернув би увагу людей та побудив інтерес до даної події. Тому саме оригінальні графічні прийоми та макетування допомагають виділити один фестиваль серед інших та підвищити рівень попиту.

фірмовий стиль фестиваль

Мета дипломного проекту — розробити якісний фірмовий стиль фестивалю, який би міг підвищити рівень попиту на фолк-музику, а також підняти рівень організації музичних подій в Україні на новий рівень за допомогою конструктивно-смислового, оригінального, дизайнерського вирішення оформлення іміджевих елементів фірмового стилю.

Завданнями дослідження є:

— зібрати і дослідити теоретичний матеріал на тему фірмового стилю та його основних елементів;

— провести дизайн-аналіз існуючих музичних фестивалів;

— ескізне проектування знаку та логотипу та доведення їх до потрібних пропорцій, пошук кольорографіки і композиції;

— проектування фірмових ознак на основі знаку-логотипу та фірмових кольорів;

— розробити календар на основі фірмово стилю та його фірмових констант;

— створити візуально-графічне оформлення упаковки та етикетки за допомогою комп`ютерної графіки;

— обрати вид поліграфічного друку на упаковці та етикетках;

— підготувати створені планшети з фірмовим стилем, календар і оригінал макети до захисту дипломного проекту.

Об'єкт дипломного проекту — фірмовий стиль фестивалю ірландського фолку, а також використання кольору, елементів композиції, художньої графіки, шрифтів.

Предметом дипломного проекту є розробка і проектування фірмового стилю для музичного фестивалю в межах графічного дизайну.

Огляд літератури. Для написання теоретичної частини пояснювальної записки були використані праці таких авторів: П. П. Абрамова [1], Арндт Трайндл [5], С.І. Стефанов [33], С.Е. Пронін [15], Т. B Хайн. [37], І. Іттен.

Новизна полягає у створенні знаку-логотипу, його кольорового вирішення та композиції. Автор створив графіку, яку використав при створенні календаря, упаковки та етикетки.

Під час розробки упаковки музичного фестивалю «Фолкіш Фест» була знайдена нова форма упаковки і конструкція для зберігання СD-дисків у вигляді тетраедра. Також, у процесі найменування фестивалю, була створена назва, яка несла у собі походження фестивалю, його національну приналежність, а також вказувала на жанр музики фестивалю.

Структура пояснювальної записки до дипломного проекту — робота складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків.

У Вступі обґрунтовано актуальність теми дипломного проекту, визначено його мету та завдання.

Перший розділ «Ретроспектива» розкриває поняття «фірмовий стиль», його класифікацію і значення у економіці та маркетингу. Також у цьому розділі поданий теоретичний матеріал про історію фірмового стилю, складові константи якого формують цілісний образ і обличчя рекламує мого продукту чи послуги. Проводиться аналіз фестивалів, розглядаються сильні і слабкі сторони конкурентів.

Другий розділ «Основна частина» містить опис, формулювання ідеї та концепції створення дизайну серії етикеток та упаковки для музичного фестивалю «Фолкіш Фест», розробляється фірмовий стиль і його складові, іде пошук кольоро-графічного вирішення і загальної композиції. Створюється фірмова графіка, яка лягає в основу сувенірної і рекламної продукції.

У третьому розділі «Технологічна та економічна частина» окреслено технологічні процеси та види поліграфічного друку, які необхідні для подальшого виготовлення проекту, надана приблизна вартість та розрахунок щодо витрат на дизайн-розробку серії етикеток і упаковки, а також друк і розробка дизайну рекламної продукції (флаєру, плакату, календарю).

Четвертий розділ «Охорона праці» вміщує інформацію про правила і заходи, які забезпечують безпечну роботу на виробництві та за комп’ютером.

У Висновках надана підсумкова думка автора стосовно опрацювання теми дипломного проекту.

Список використаних джерел містить перелік літератури та електронних ресурсів, на які автор опирався під час роботи над дипломним проектом.

Графічна частина дипломного проекту представлена на п`яти планшетах модульного формату 60×90 см, та вміщує оригінал макет упаковки та етикетки.

Перелік ключових слів: ФІРМОВИЙ СТИЛЬ, КОНСТАНТИ, ФЕСТИВАЛЬ, ПОЛІГРАФІЯ, УПАКОВКА, ГРАФІЧНИЙ ДИЗАЙН, ЕТИКЕТКА, МУЗИКА, CD-ДИСК, ДИЗАЙНЕР, КОМПАКТ-ДИСК, ТИРАЖУВАННЯ.

Розділ 1. Ретроспектива

1.1 Історія виникнення фірмового стилю як комплексної розробки

Фірмовий стиль — це істотна частина корпоративної культури, що формує у соціального оточення враження про організацію: обличчя, вигляд, спосіб існування фірми, що відрізняється сукупністю своєрідних прийомів, манер поведінки, характеристик спілкуванні. Його формування — внутрішня справа фірми, що є предметом невпинної турботи всього персоналу.

Фірмовий стиль виражає образ, репутацію фірми, за якими про неї судить громадськість.

Прообрази товарних знаків — клейма на кераміці і тавро, випалені на шкурах худоби, — мали одну «тенденцію» — прагнення майстра або власника відзначитися, оголосити про себе (виробнику, господаря), захищаючи тим самим своє ремесло або власність від зазіхань. Як клеймо і тавро, яскравий оригінальний знак обпікає - приковує погляд. Знак, схожий на багато, — гасить інтерес до товару. Модний сьогодні, він завтра ризикує опинитися схожим з іншими «до ступеня змішування». До протореклами належать орнаменти татуювань з їхнім ритуальним змістом, який зберігся до теперішнього часу; жезли начальників, які символізували владу; знаки власності у вигляді клейм, якими позначали різні предмети, худобу і рабів; племінні тотеми, де були зображені тварини, що вважалися пращурами племені й утілювали могутність, сміливість, розум, хитрість тощо (порівняйте із сучасними фірмовими знаками). Воскові маски предків, що їх носили на тріумфальних і релігійних процесіях, і які стали неодмінною частиною інтер'єрів вілл римських патриціїв, відображали древність роду, велич його діянь, отже, були своєрідним прообразом того, що нині називають «фірмовим стилем» .

1.2 Термінологія та функціональне призначення фірмового стилю

Відповідно до одного з найбільш вдалих визначень поняття фірмового стилю, озвученого Наталією Добробабенко: «Фірмовий стиль — це набір колірних, графічних, словесних, типографічних, дизайнерських постійних елементів (констант), що забезпечують візуальну і смислову єдність товарів (послуг), всіма вихідними даними від фірми інформації, її внутрішнього і зовнішнього оформлення «. Іншими словами, основними цілями фірмового стилю можна назвати, по-перше, ідентифікацію виробів і вказівка на зв`язок їх з фірмою. По-друге, виділення товарів фірми з загальної маси аналогічних товарів від її конкурентів. Показовими в цьому відношенні маються на увазі використовувані в літературі синоніми терміна «фірмовий стиль» — «система фірмової ідентифікації «і «координування дизайну» .

Фірмовий стиль — це істотна частина корпоративної культури, що формує у соціального оточення враження про організацію: обличчя, вигляд, спосіб існування фірми, що відрізняється сукупністю своєрідних прийомів, манер поведінки, характеристик спілкуванні. Його формування — внутрішня справа фірми, що є предметом невпинної турботи всього персоналу.

Фірмовий стиль виражає образ, репутацію фірми, за якими про неї судить громадськість.

До певної міри фірмовий стиль — це відображення своєрідності діяльності фірми, її товарної, технічної, маркетингової та іншої політики, а часом і внутрішньої організації. Продукти фірмового стилю допомагають фірмі завоювати популярність і стимулювати збут. Але все це має сенс лише в тому випадку, якщо товари (послуги) фірми є дійсно першокласними. Поганий товар, який обдурив очікування споживачів, швидко співвідноситься з товарним знаком, фірмовим стилем, які викликають настороженість у споживачів, асоціюючись в їхньому уявленні в основному вже з недоброякісною продукцією. Така метаморфоза здатна підірвати комерцію, погіршити позиції товаровиробника на ринку, тому рекомендується спочатку завоювати довіру покупців, демонструючи відмінну те6хніческую і комерційну роботу, а вже потім робити практичні кроки по введенню товарного знака та фірмового стилю в цілому.

За результатами наукових досліджень встановлено, що людина отримує через очі в середньому 70% інформації. Таким чином, візуальна складова домінує в комунікаціях між людьми, а також між людиною і символьної системою. Візуальне сприйняття є найважливішим для людини. Воно поділяється на два етапи: збір інформації на фізичному рівні і дешифрування візуальних сигналів. На першому етапі людське око вважає більше інформації якщо зображення буде контрастним, досить великого розміру, лаконічним.

Якщо на першому етапі інформація зібрана успішно, вона передається на дешифрування і порівняння вже з наявною базою даних. Іншими словами: «Те, що людина бачить, є результат злиття візуальних вражень від предмета і зустрічної активності людини, що посилає на зустріч цієї інформації згустки минулого досвіду, зазначеного і осмисленого, інтегрованого в загальній структурі свідомості людини» .

Для легкого і швидкого дешифрування інформації візуальна комунікація повинна орієнтуватися на звичність образів, легко читаємі шрифти. Щодня кількість інформації навколо людини росте з величезною швидкістю. Ці надлишкові обсяги інформації складно обробити як фізично, так і психологічно. Тому людина змушена вибирати з величезного обсягу потрібну інформацію. У цій ситуації перевагу отримує проста і наочна інформація, подана в легкій і доступній формі.

Надзадача дизайну та інформаційної графіки — бути лаконічніше і зрозуміліше, швидше зчитуватися в порівнянні з текстовою інформацією. В цьому випадку можна говорити про ефективність візуальної комунікації і створення з її допомогою додаткової цінності.

1.3 Рекламні елементи з фірмовою ознакою

В теорії дизайну існує система фірмового стилю, яка включає в себе такі основні елементи: товарний знак, фірмовий шрифтовий напис (логотип), фірмовий блок, фірмове гасло (слоган), фірмовий колір (кольори), фірмовий комплект шрифтів, корпоративний герой, постійний комунікант (обличчя фірми) та інші фірмові константи.

Логотип — оригінальне зображення або скорочене найменування фірми, товарної групи, виробленою даною фірмою, або одного конкретного товару, що випускається нею. Як правило, логотип складається з 4−7 букв. Приблизно чотири товарні знаки з кожних п`яти реєструються саме у формі логотипу.

Товарний знак — це товарна марка, що зареєстрована у встановленому порядку і має юридичний захист. Існують функціональна приналежність знаків, яка створює відмінності між товарами, полегшує ідентифікацію товару, виступає гарантом якості товару, надає інформацію про товар та його виробника, рекламує товар, підносить престиж продукції, забезпечує правовий захист товару.

Створення товарних знаків — це поєднання науки й мистецтва, адже вони повинні одночасно відповідати багатьом вимогам, основні з яких новизна ідеї, асоціативність, естетичність, лаконічність, зручність вимови, легка запам`ятовуваність, гармонія кольорів, а головне — можливість миттєвого розпізнання, як, наприклад, логотип «Мерседес» (Додаток А, Рис. 1.3.1). Головною метою є збільшення кола прихильників даної марки.

Товарний знак займає центральне місце в системі фірмового стилю підприємства, фірми і визначає відношення споживачів до фірмового стилю і товару. Завдання фахівців з маркетингу полягає в передбаченні і формуванні цього відношення. Саме колірне, шрифтове і стилістичне вирішення товарного знаку зумовлюють особливості його нанесення і оформлення в цілому всіх носіїв фірмового стилю.

Фірмовий блок представляє собою традиційне, часто вживане поєднання декількох елементів фірмового стилю. Найчастіше це образотворчий фірмовий знак і логотип, наприклад, напис adidas під фірмовим розсіченим трикутником — фірмовий блок фірми «Adidas» (Додаток А, Рис. 1.3.2), логотип фірми стилізованої короною над буквами — фірмовий блок авіакомпанії KLM Royal Dutsch Airlines (Додаток А, Рис. 1.3.3). Цей фірмовий блок може також містити повну офіційну назву фірми, його поштові і банківські реквізити (наприклад на фірмових бланках).

Іноді фірмовий блок включає і фірмове гасло, яке являє собою постійно використовуваний фірмовий оригінальний девіз. Деякі слогани реєструються як товарні знаки. Слоган може містити основні принципи діяльності фірми, її кредо. Наприклад фірма Nike: «Just Do It!»; Philips: «Змінимо життя на краще!»; BeeLine: «Вас почують тільки наші абоненти» .

Не менш важливим елементом фірмового стилю є фірмовий колір (кольори), одним з компонентів загальної картини образа фірми. Колір робить елементи фірмового стилю більш привабливими, краще запам’ятовуються, дозволяє зробити сильний емоційний вплив. За деякими типами продукції і послуг конкретні кольори закріпилися досить міцно.

Фірмовий комплект шрифтів може підкреслювати різні особливості образа марки, вносити свій вклад у формування фірмового стилю. Шрифт може сприйматися як «мужній» або «жіночний», легкий і важкий, елегантний або грубий, міцний, діловий і т.п. Завдання розробників фірмового стилю — знайти «свій» шрифт, який вписувався б в образ марки. Існує безліч типів шрифтів, які умовно поділяються на великі групи: латинські, рубані, похилі, орнаментовані й інші групи шрифтів включають велику кількість гарнітур, що відрізняються накресленням, шириною, насиченістю.

Корпоративний герой — важлива частина формованого іміджу фірми. Комунікатор як би персоніфікує сам себе, розробляючи постійний, стійкий образ свого представника, посередника (комуніканта) в комунікаціях з цільовою аудиторією. Постійний комунікант, на відміну від корпоративного героя, є реальною особою. Це конкретна людина, яка обрана фірмою в якості посередника при її комунікаціях з адресатом. Більш поширені визначення цього поняття як «обличчя компанії», «бренд-імідж», або «ікона фірми» .

Іноді фірма використовує зовнішню привабливість, красу корпоративного героя. Достатня кількість вдалих прикладів використання супермоделей і популярних кіноактрис як «особи фірми». Однак приваблива зовнішність — не єдиний критерій відбору в бренд-іміджі.

В деяких випадках фірму-комунікатора можуть залучити професійні якості людини, його компетентність. Тоді його риси проектуються на образ власника фірмового стилю. Так, обличчям марки «Schweppes» (Додаток Б, Рис. 1.3.1) став за наполяганням Девіда Огілві її співробітник командор Вайтхед — інтелігентний вже немолодий чоловік, зовнішність якого відповідає стереотипам «експерт», «дослідник», «професіонал» .

Інші фірмові константи. Їх перелік росте, включаючи такі елементи, як фірмовий прапор, фірмовий гімн, корпоративна легенда та інші деякі елементи діяльності фірми, в тому числі в сфері комунікацій, які характеризуються сталістю, обов`язковим і довготривалим характером використання, грають настільки важливу роль у формуванні її констант — різні емблеми фірми, які не отримали в силу яких-небудь причин правовий захист і не є товарним знаком.

Графічні зображення стали проникати в сферу бізнесу ще з часів античності, вбираючи в себе символіку і досвід дворянських і королівських гербів, торговельних об'єднань і купецьких гільдій. В останні десятиліття інтерес до фірмового стилю взагалі, і до торгових марок зокрема, значно зріс. Це обумовлено тією обставиною, що виробники, які виготовляють якісну продукцію, хотіли б виділитися із загальної безликої маси фірм, що постачають на ринок товар різної якості. Перші згадки про торгові марки відносяться ще до часів античності. Так, гончарі з метою реклами та для захисту своєї продукції з сієнської глини ставили на ній печатку з написом «Справжня арретінська посудина». Широке поширення набули символи і знаки в середньовічній Європі, вони були в кожного міста, дворянського роду, ремісничого цеху і купецької корпорації. Свої символи мали релігійні об'єднання та державні структури. Геральдичним знакам, колірним сполученням і символам надавався особливий, містичний зміст: вважалося, що без відповідного знака успіх не буде супроводжувати людей ні в політиці, ні у військовій справі, ні у торгівлі. Першим в світі зареєстрованим товарним знаком стала марка пивоварної компанії Bass & Co (Додаток Б, Рис. 1.3.2), яка була зареєстрована за № 1 в 1876 р. в Англії.

У той же час розвиток торгових марок набуло в різних країнах Західної Європи, а потім і в інших континентах світу. Торгові марки вбирали в себе культуру, традиції, звичаї і менталітет нації. Наприклад, для Франції характерне використання в торгових марках зображення «Галльського півня» в його різних інтерпретаціях. На рисунку (Додаток Б, Рис. 1.3.3) дано приклади офіційно зареєстрованих у Франції товарних знаків.

На території Україні, як і в більшості країн Європи, торговельні марки почали використовуватися в гончарному промислі, поступово поширюючись серед представників інших професій: ювелірів, книговидавців, ковалів, столярів. За свідченням істориків початок застосування торговельних марок у вигляді клейм було покладено ще в епоху Київської Русі і потім продовжувалося аж до приєднання України до Росії в 1654 році. Використання торгових марок не регламентувалося законодавчо і регулювалося звичаями і правилами тих часів (Додаток В, Рис. 1.3.1).

Сучасні торгові марки в значній мірі відрізняються за своїм стилістичним і графічним виконанням від старих зображень, відповідаючи розвитку культури, яка включає в себе простоту, яскравість, лаконічність і зрозумілість. Наприклад, кожний з сучасних молочних продуктів в Україні має свій унікальний дизайн. Кожен дизайн несе за собою історю і повинен якось відображати виробника і його національність (Додаток В, Рис. 1.3.2).

1.4 Упаковка й етикетка як рекламно-іміджевий елемент фірмового стилю

Важливість упаковки в сучасному маркетингу не викликає сумніву — часи, коли вона була просто ємністю для транспортування товару, давно пройшли, і зараз упаковка є потужним інструментом, за допомогою якого виробник спілкується зі споживачем.

Розглянемо пов’язані з упаковкою інструменти брендингу, які можуть використовувати у своїй практиці російські виробники. Говорячи про роль упаковки в формуванні бренду, люди повинні мати на увазі споживчі товари. Коли мова йде про товари промислових, таких, як технологічні рідини, верстати, будівельні матеріали, металопрокат і так далі, упаковка грає в основному функціональну роль, захищаючи товар від шкідливого впливу навколишнього середовища і надаючи можливість безпечного транспортування. Для більшості споживчих товарів упаковка визнається в якості однієї з провідних форм комунікації бренду зі споживачем.

Упаковка грає виключно важливу роль, як ідентифікатор товарного бренду, тому що вона надає товару необхідний колір і форму тоді, коли сам товар цього зробити не може. Так, більшість хлібобулочних виробів без упаковки виглядають приблизно однаково, те ж саме стосується цукерок, ковбаси, майонезу і більшості інших товарів. Часто саме упаковка робить товар відмінним від конкурентів, дозволяє передати споживачеві певні повідомлення. Створення унікальної упаковки дає виробникові можливість виділити товар з ряду аналогічних, зробити його впізнаваним і запам’ятовується.

Надаючи «стандартному» фірмовому пакету яскравий колір і привабливу форму, виробник ставить своїм завданням не тільки виділити свій товар. Найважливішою рисою упаковки є те, що вона, поряд з іншими елементами бренду, допомагає виразити особистість бренду і донести її безпосередньо до споживача на підсвідомому, емоційному рівні.

Так само, як і при формуванні графічних елементів бренду, при створенні упаковки велике значення має колір, проте впливає він на споживача інакше, оскільки комбінується з формою і фактурою упаковки. За словами Шеріл Свенсон, директора відомої американської консалтингової компанії, існує певна ієрархія запам`ятовуваності елементів упаковки споживачами: в першу чергу вони запам’ятовують колір і після цього роблять покупки, орієнтуючись в основному на свою колірну пам’ять.

Говорячи про роль упаковки при формуванні бренду, слід враховувати і наступний факт, що представлені на ній візуальні ідентифікатори бренду, в тому числі форма, розмір, колір і фактура упаковки, мають ще одну важливу перевагу перед словами: вони інтернаціональні і легко долають культурні кордони, викликаючи однакові підсвідомі асоціації.

Упаковка може не тільки «оформити» той чи інший бренд, але й надати йому додаткові риси, додаткову цінність, оскільки форма продукту і його упаковка мають дуже велике маркетингове значення. Поряд з логотипом і назвою, вони є провідними елементами, які утворюють товарний бренд.

Форма упаковки може стати свого роду торговою маркою компанії. Створюючи новий бренд, необхідно подбати про зручності використання упаковки. Легкість відкриття упаковки є одним з найважливіших факторів, що визначають вибір споживача. Думка про продукт може сформуватися завдяки упаковці не тільки під час покупки і відкриття продукту, а й під час використання — чи зручно користуватися товаром, чи ні, недарма виробники витрачають стільки сил на створення зручної упаковки. Варто згадати, як ретельно продумана форма пластикових пляшок Sunlight — зручний дозатор, що обмежує кількість видавлюваної рідини, і навіть спеціальне поглиблення для пальців, щоб зручніше було натискати, стійке денце і тонкий маркетинговий хід — наклейка.

Багато хто недооцінює роль упаковки при просуванні бренду, вважаючи за краще приділяти основну увагу рекламі та іншим гучним кампаніям. Проте варто враховувати той факт, що для багатьох категорій FMCG-товарів частка спонтанних покупок досить істотна. Це означає, що покупець вирішив купити товар, побачивши його на полиці в магазині або кіоску — в такому випадку роль упаковки багаторазово зростає.

Звичайно, реклама впливає на спонтанні покупки, готуючи споживача до сприйняття товару, але саме рішення приймається безпосередньо близько магазинної полиці, де і реклама, і PR вже безсилі. До речі, в рекламі дуже часто з’являється не сам продукт, а лише упаковка: крем, кава, жувальна гумка, молоко, йогурти, сир — цей список можна продовжити. Аналогічна ситуація складеться, якщо людина приймає рішення рекламувати товар в пресі або за допомогою зовнішньої реклами. Але недбало створена упаковка, зведе зусилля і чималі кошти до нуля, а оригінальна і ретельно продумана упаковка підвищить ефективність навіть невеликої рекламної кампанії.

Одна з функцій упаковки — захищати товар від впливу навколишнього середовища. Набагато менш очевидно — упаковка може захищати не тільки товар, а й бренд. Захист бренду полягає, насамперед, у створенні впевненості, що споживач набуває саме даний продукт, а не підробку. Шляхи захисту бренду за допомогою упаковки можуть бути різними. Перш за все, сам факт наявності упаковки може свідчити про справжність. Упаковка, як така, захищає бренд тому, оскільки ускладнює, здорожує і подовжує процес підробки, роблячи його часто просто невигідним. Якщо упаковка оригінальна (це стосується матеріалів, фарб, форми, методу нанесення зображення), складніше зробити їй підробку. Однак іноді спокуса настільки велика, що цих заходів виявляється недостатньо, тому багато виробників використовують спеціальні методи захисту бренду. Одним з таких методів є періодична зміна упаковки, за якою виробники підробок просто не встигають. Проте, з цим методом захисту слід бути досить обережним, оскільки зміна упаковки руйнує здорове сприйняття бренду навіть у тому випадку, якщо стара і нова упаковки схожі, і для збереження колишнього рівня впізнаваності необхідна підтримка, в першу чергу рекламна.

Менш радикальним (але від цього не менш ефективним) методом захисту є нанесення на упаковку спеціальних знаків (які так часто використовують змучені підробками виробники горілки) — мікрошрифту, металізованих плівок, голограм, індивідуальних номерів, об'ємного тиснення на матеріалі упаковки. Таким чином, упаковка є важливим елементом товарного бренду, потужним маркетинговим інструментом, ефективне використання якого дозволить компанії-виробнику створити сильний бренд з високим ступенем прихильності споживачів. Саме тому упаковка повинна створюватися не тільки професійними дизайнерами, а й за безпосередньої участі маркетологів.

1.5 Історичний розвиток ірландської культури. Огляд символіки й орнаменту з традиційними ірландськими елементами

Ірландське мистецтво протягом періоду англійського домінування розглядалося зазвичай в рамках англійської школи живопису. Після XVII століття багато ірландські живописці і скульптори досягли популярності, в результаті чого можна говорити про формування ірландської школи живопису. Ірландські живописці Джордж Баррет, Джеймс Баррі, і Натаніел Хоун старший, разом з сером Джошуа Рейнолдсом, були співзасновниками Королівської Академії в 1768 році. Джеймс Артур О’Коннор був видатним художником-пейзажистом того періоду, а Деніел Макліс створив чудові фрески в Королівській Галереї Палати Лордів.

Ірландські музиканти були відомі всюди в Європі вже до XII століття. Найбільш знаменитим з них був сліпий музикант Турлаф O’Каролан (Turlough O`Carolan), який вигадав близько 200 композицій, в основному, для своїх покровителів. Приблизно в цей же час був заснований щорічний народний фестиваль під назвою Фейш, присвячений збереженню і підтримці мистецтва гри на флейті.

Ірландська народна музика дуже різноманітна: від колискових до застільних пісень, від повільних інструментальних мелодій до швидких запальних танців, величезну роль займає використання варіацій і нюансів ритму і мелодії. На белфастському фестивалі артистів в 1792 Едвард Бантінг підготував перше зібрання традиційних ірландських мелодій і пісень, які видав у 1796 році Томас Мур, великий ірландський поет, широко використовував роботи Бантінга у своєму відомому збірнику «Ірландські Мелодії», вперше виданій в 1807 році.

Класичні форми музики не були широко відомі в Ірландії до XVIII століття. Піаніст Джон Філд, вчитель російської композитора Михайла Глінки, вважається попередником Шопена. Серед найбільш відомих ірландських солістів був концертний і оперний тенор Джон Маккормак.

Коли у ХХ столітті відродився інтерес до народної музики і танцю, з’явилася велика кількість фолк-музичних колективів: Cruachan, Clannad, The Chieftains, The Dubliners, Planxty. Великий успіх мають танцювальні вистави Майкла Флетлі Lord of the Dance і Feet of Flames. Звичаям та культурі приділяють увагу ірландські представники популярної та альтернативної музики: Шинейд О’Коннор, Енія (Енья Патріша Ні Бреннан), її сестра Мойя Бреннан (Майре Филомела Бреннан), Ронан Кітінг, Брендан Перрі.

Культура, орнамент та символіка Ірландців пішла від їх давніх предків — кельтів. Величезну роль у житті кельтів грала клановість, приналежність до того чи іншого роду або прізвища. Життя однієї людини в ті часи значила не так багато, важливо було відчувати причетність і нерозривний зв’язок своєї долі з життям роду, який був набагато більш довговічним, ніж життя складали його людей.

Кельти породили свою оригінальну культуру, але знання особливостей цього етносу і його вплив на сучасну європейську цивілізацію в наші дні непорівнянно, наприклад, з нашими знаннями Стародавньої Греції та Стародавнього Риму. Культура кельтів була поглинена і, якщо можна так висловитися, повалена Римською імперією. Лише в небагатьох місцях в наші дні збереглися своєрідні «острівці» кельтського світу, знаменитих пагорбів Уельсу в Англії, провінції Бретань у Франції та зеленого острова Ерін. Спадщиною кельтів є ірландська мова, яка після довгого періоду забуття відновлений і зараз є офіційною мовою Ірландії.

Знання про мистецтво кельтів не так великі, як хотілося. Цей етнос не залишив після себе чудес архітектури чи живопису, порівнянних з єгипетськими або давньогрецькими.

Кельтські вузли та орнаменти імітують плетіння кошиків, кіс, тканин. Чаклунська робота часто теж нагадує плетіння — багато відьом бачать енергетичні потоки, як нитки і маніпулюють ними. Багато кельтські орнаменти містять у собі зображення богів, рослин, тварин, птахів, людей, предметів. Для того, щоб читачі могли використовувати ці орнаменти на практиці, треба знати просту «розшифровку» деяких символів. Слід врахувати — кельти вірили в те, що дух людини це частка світового Духа. Через множинність життів, смертей і відроджень, людина проходить шлях до божественної досконалості.

Кельтські орнаменти складені з окремих вузлів. Кожен вузел створюється з однієї єдиної нитки — нитки життя. Таким чином, вузли та орнаменти символізують Шлях і є одночасно символічними картами Шляху. Кельти забороняли удосконалити ключові деталі орнаментів, вважаючи їх даними богами.

Орнаменти широко використовуються в різних культурах. У ранню кельтську культуру вони використовуються в кам’яній різьбі та обробці металів. Як форма мистецтва кельтські орнаменти досягли вершини в ранніх християнських рукописах, створених ченцями. Ченці використовували орнаменти для допомоги читаючому у внутрішньому пошуку духовності. Найбільш поширена форма орнаменту в рукописах — лабіринти.

Лабіринт — символічне відображення життєвого шляху. Кельтські лабіринти ведуть до центру духовної концентрації живих енергій. Вони — символ безперервності і висловлюють зв’язаність всіх речей у всесвіті. Як засіб медитації, лабіринти вказують маршрут до джерел Сили.

Найбільш ранні кельтські хрести були плоскі і позбавлені яких би то не було прикрас, але більш пізні прикрашені багатим різьбленням. Листя, часто включається у кельтський орнамент, символізує силу конкретних порід дерев і допомогу богів, яким ці дерева присвячені. Оскільки культ дерев був розвинений і дуже складний у кельтів, символіка листя і плодів вимагає окремого розгляду (Додаток Г, Рис. 1.5.1).

У друїдів давньої Британії був свій Зодіак, у якому перебував Місяць. Він складався з тринадцяти знаків, відповідних деревам, і враховував упущений західними астрологами «Інь», чи жіночий початок. Друїди ділили сонячний рік на тринадцять місячних місяців з одним додатковим днем. Кожному місячному місяцю відповідало дерево — символ і тринадцять приголосних букв кельтського алфавіту, заснованого на назвах дерев. Цей алфавіт використовувався як засіб для передбачення майбутнього. Зодіакальні градуси тринадцятого знака (Бузина) містить частина сузір'я Змієносця, розташованого між сузір'ями Стрільця і Скорпіона. Це сузір'я було виявлено Птолемеем, але не було включено в дванадцятизнаковий зодіакальний пояс сузір'їв. У кельтському гороскопі кожному «дереву» відповідає астрологічний символ, який, як і єгипетські ієрогліфи, в стислому вигляді зберігає пам’ять раси.

Арфа — ще один символ, який є першим політичним символом Ірландії і використовувався в зображенні країни на королівському прапорі Англії (Додаток Г, Рис. 1.5.2). З 1922 року, вже будучи вільною країною, Ірландія не відмовилася від використання малюнка арфи. Відома дванадцятиструнна старовинна золота арфа присутня на гербі країни. Символу арфи надається підвищена важливість, малюнок арфи можна побачити практично на всіх важливих паперах Ірландії.

Серце, руки і корона не має відомої поширеності, про ці символи знають швидше корінні жителі, особливо — ювеліри (Додаток Г, Рис. 1.5.3). Ірландське ювелірне мистецтво цінує традиційні деталі і дуже надає значення їм при виготовленні прикрас. І якраз ці знаки — серце, руки і корона, символізують дружбу, любов і вірність. Використовуються знаки у виготовленні, наприклад, кільця для молодят. Також, до традиційних символічних ірландських прикрас можна віднести і кельтський хрест, який відрізняється від всіх інших не тільки своєю формою, а й присутністю малюнка сонця на ньому — ще одного символу Ірландії.

1.6 Дизайн-аналіз існуючих аналогів фірмового стилю культурно-етнічних музичних фестивалів

Фестиваль — масове святкування, показ досягнень професійної та самодіяльної творчості. Виходячи з цього визначення можна вивести більш конкретне визначення музичному фестивалю, тому що наукового визначення немає.

Музичний фестиваль — це масовий захід, святкування, показ досягнень професійної та самодіяльної музичної творчості.

Сьогодні у світі проходить велика кількість різноманітних музичних фестивалів і з кожним роком їх стає все більше. Можливості фестивалів ростуть дуже швидко. Звичайно, сьогоднішні фестивалі не відрізняються кардинально від родоначальників цього заходу, але значні зміни все ж відбуваються.

Зараз однією з основних тенденцій стає багатоформатність. Якщо раніше формат «все в одному» розцінювався скоріше як не дуже привабливою подією (перший Roskilde Festival зібрав фолк, джаз, рок — і поп-музикантів від бідності), то тепер це — безсумнівний «плюс» .

Ще одна тенденція — менш нав’язлива спонсорська участь. Ще років 10 тому корпорації прагнули максимально «логотипізувати» фестиваль — можна згадати чи не самий активного в світі спонсора музичних фестивалів компанію Pepsi і фестиваль Sziget, кілька років поспіль називався Pepsi Sziget. Тепер спонсори, як правило, намагаються вести себе спокійніше і шукають інші шляхи просування своєї ідеології.

Крім того, останнім часом організатори часто розширюють рамки фестивалю за рахунок додавання елементів, які безпосередньо до музики не відносяться. Цю думку красиво озвучує гасло Roskilde Festival — 2006: «більше, ніж музика». У програмі цього заходу: кіно, мистецтво і навіть «усне мовлення» .

Класифікація музичних фестивалів:

1. за територією: місцеві, регіональні, глобальні;

2. за національної приналежності учасників: національні, міжнародні;

3. за вартістю входу: платні, безплатні;

4. за музичної спрямованості: рок-фестивалі, фолк-фестивалі, метал-фетсивалі, реп-фестивалі, змішаного типу;

5. за місцем проведення: на відкритій місцевості (Open air), в закритому приміщенні.

Місцеві або локальні фестивалі проводяться за участю місцевих виконавців та запрошеними хед-лайнерами (відома в країні група). Реклама та розповсюдження інформації відбувається в місті, в якому проходить фестиваль, в інших містах і регіонах інформація не поширюється.

Регіональні фестивалі проводяться за участю виконавців нема з одного міста, а з усього регіону. Так само бувають хед-лайнери.

Національні фестивалі відкриті для учасників будь-якого регіону, відповідно і реклама повинна проходити по всі країні (в основному в Інтернеті).

Міжнародні фестивалі збирають людей різних національностей, але з однією ідеологією або стилем з усього світу на кілька днів в одному місці. Це дуже масштабні фестивалі і зараз виступ на них стало престижним. Найвідомішим фестивалем такого роду є metal-fest «Waken» у Німеччині.

Фестивалі на відкритих місцевостях і в закритих приміщеннях пов’язані з платними і безкоштовними. У закритих приміщеннях фестивалі завжди платні, тому що обмежені місця. Фестивалі на відкритому повітрі (Open air) бувають як платні, так і безкоштовні.

Фестивалі, змішані за музичним направленостям наймасовіші. Вони зазвичай проходять у декілька днів. В основному це — Open air. На таких фестивалях існує кілька сцен, кожна з яких відповідає своєму стилю. Фестивалю змішаного типу дуже пізнавальними. Тут можна подивитися на зовсім різних людей, послухати абсолютно різну музику. Людина, яка завжди був прихильником певного стилю музики на такому фестивалі обов’язково відкриє для себе нове.

Художню концепцію має кожен фестиваль. Вона являє собою не суму абстрактних естетичних, соціальних, економічних установок, а модель стійкою, систематично спрямованої практичної репертуарної політики та орієнтації на певні категорії глядачів і слухачів, які визначають статус даного фестивалю в ряді інших. Художня концепція формується з урахуванням всіх різноманітних просторово-часових характеристик фестивалю, традицій і вже існуючих форм і напрямів мистецького життя.

Художня концепція реалізується у видовій, жанровій та тематичній спрямованості кожного фестивалю. За видовою спрямованістю в області виконавських мистецтв розрізняють музичні, театральні та багатопрофільні фестивалі. Перші дві групи включають все історичне різноманіття музичних і театральних жанрів і форм, хоча всередині групи можлива більш вузька спеціалізація.

Як приклади моножанрових фестивалів можна навести щорічну серію квартетних концертів в німецькому місті Ерлангені і численні оперні фестивалі, серед яких є такі всесвітньо відомі, як Байретскій, Віденський і Афінський.

Існує велике число моножанрових театральних фестивалів. Міжнародна асоціація дитячих театрів щорічно в різних країнах проводить свій фестиваль драматичного мистецтва. Аналогічний фестиваль один раз на чотири роки проводить Міжнародна асоціація театрів маріонеток. У квітні 1997 року в Санкт-Петербурзі було проведено міжнародний фестиваль моновистав «Монокль» за участю виконавців з Росії, країн Балтії, Німеччини та скандинавських країн.

Тематична спрямованість є гнучким інструментом репертуарної політики кожного фестивалю. Вона може зберігатися як стратегічна орієнтація його діяльності. Невелике число відомих дитячих фестивалів зберігає свою жанрову спрямованість на протязі багатьох років. Виконання творів сучасних композиторів залишається незмінною програмною установкою для дванадцяти фестивалів сучасної музики, об'єднаних з 1991 року в Європейську асоціацію.

До категорії тематичних можна віднести і Шекспірівський театральний фестиваль, в рамках якого провідні драматичні театри світу представляють на батьківщині великого драматурга свою інтерпретацію його творів. Справжньою сенсацією Шекспірівського фестивалю 1985 стала постановка «Річарда III» у виконанні Тбіліського театру драми імені Руставелі. Шекспірівський фестиваль ще в 1947 році відкрив такого видатного режисера, як Пітер Брук, який протягом дванадцяти років був його художнім керівником.

Тематична спрямованість фестивалю дозволяє доповнювати кожен з фестивалів різними виставковими заходами, семінарами, конференціями, творчими лабораторіями, що сприяє розширенню і зміцненню культурних зв’язків між країнами, регіонами, містами. У цей процес залучені не тільки люди творчих професій, а й національні, місцеві політики та представники широкої громадськості.

Для того, щоб провести дизайн-аналіз існуючих аналогів фірмового стилю культурно-етнічних музичних фестивалів, були розглянуті такі фестивалі.

Міжнародний еко-культурний фестиваль «Трипільське коло» — завданням фестивалю є пробудити живий інтерес до історичного та духовного спадку Трипільської культури, запропонувати альтернативні способи організації відпочинку для сім`ї та молоді, відродити етнічні традиції, інтегрувати їх з елементами сучасних досягнень в галузях освіти, культури, мистецтва, науки, виробництва, менеджменту та інших життєво важливих сфер суспільного життя. Фестиваль об'єднує в собі екологічні, оздоровчі, спортивні, музичні, освітні, виставкові та інші культурно-розважальні та культурно-просвітницькі програми в стилі «етно» .

" Трипільське коло" виступає інструментом зрушення фестивальної аудиторії із стадії мистецтва споглядання і споживання до мистецтва творення, із пасивного існування до повноцінного гармонійного життя. Кожен відвідувач — творець оточуючого світу. Через комунікацію та мистецтво фестиваль дає зрозуміти людині значущість її життя, актуалізує свідоме відношення до здоров’я, природи, суспільства та мотивує до позитивних та усвідомлених змін в її бутті.

Фестиваль «Трипільське коло» складається з п’ятирічного циклу в якому кожен фестивальний рік має власну мистецьку, освітню, екологічну та соціальну тематику, а також передає символізм однієї із стихій природи: Води, Землі, Вогню та Повітря. П’ятий рік під назвою «Парад Стихій» є інтегруючим та об'єднує в собі всі попередні напрацювання, а також виводить фестиваль на новий щабель розвитку та реалізації принципів та завдань «Трипільського кола» (Додаток Д, Рис. 1.6.1).

Фірмовий стиль даного фестивалю представляє собою логотип, створений на основі орнаментів трипільської культури, виконаний у коричневому кольорі. На основі логотипу створені вспомогалі знаки, які слугують плашками та направляючими на розділи офіційного сайту фестивалю. Також основні кольори фестивалю: коричневий, жовтий, блакитний. Кольорографіка фестивалю заснована на стихіях, яким слідує основна ідея події. Основна орнаментика фестивалю відображає український дух і традиції трипільського народу (Додаток Д, Рис. 1.6.2).

Також автором був проведений огляд етнічного фестивалю «Печенізьке Поле» (укр. Печенiзьке Поле) — щорічний етнічно-мистецький фестиваль на Україні. Був заснований з 2001 року в Харківській області на Печенізькому водосховищі. Метою фестивалю є проведення заходів, які об'єднують народна творчість як Слобожанщини, так і всієї України.

Печенізьке Поле — це овіяна легендами земля, що історично склалася навколо нинішнього селища Печеніги, районного центру на Харківщині, в радіусі 70 кілометрів. Протягом багатьох століть, з часів Київської Русі, вона була свідком визначних історичних подій. Саме тут слов’янські племена боронили свій край від ворожих армад. Перша згадка про Печенізьке Поле зустрічається в 968 р. і пов’язана вона з успішним походом князя Святослава. Відвага сіверських воїнів живе і понині в легендах сивої давнини, що їх переповідають печеніжці, нащадки степових слов’ян. Тут і зараз знаходять дивні історичні пам’ятки скіфської і салтівської культур. Історична унікальність цього місця, неповторний ландшафт, екологічна чистота, краса природи, благодатний клімат — все це спонукало організаторів до заснування фестивалю, головною ідеєю якого стало пробудження любові до Украъни, її історії, культури і традицій.

Логотип фестивалю «Печенізьке поле» розроблений у кольорах українського прапору — жовтий та синій. Голуб лежить в основі знаку, а також логотип має дуже цікавий шрифт, який нагадує старовинні руни. Рекламні банери, білети і плакати зроблені також у синіх і жовтих кольорах, використовуються фотографії українських пейзажів (Додаток Е, Рис. 1.6.1).

Далі було розглянуто та проаналізовано фестиваль, максимально схожий на фестиваль «Фолкіш Фест» — IRISH WEEK — це подія, сконцентрована навколо головного свята Ірландії - Дня святого Патрика. Фестиваль проходить відразу в п’яти містах: Москві, Єкатеринбурзі, Санкт-Петербурзі, Воронежі і Волгограді. Ідея Irish Week народилася в 2012;му році, коли організатори фестивал «День Св. Патріка в Росії», Ірландського Кінофестивалю і Параду, успішно проводяться вже кілька років поспіль, вирішили об'єднати свої заходи під єдиним брендом і розширити межі події. Концепція виявилася вдалою, і вже в 2013 році, на першій повноцінної Тижні Ірландії, зібралися більше 50 000 чоловік, що підтвердило інтерес російської аудиторії до ірландської культури (Додаток Е, Рис. 1.6.2).

Рекламні іміджеві елементи фестивалю виконані у традиційних кольорах Ірландського прапору — помаранчевий, білий і зелений. Використовуються трилисники, а також існує корпоративний герой (Додаток Ж, Рис. 1.6.1), який з`являється на кожній сторінці сайту фестивалю та на рекламних банерах. Білети фестивалю також виконані у зелених тонах у поєднанні з фотографіями танцюючої молоді. Загалом візуальний ряд фестивалю одразу дає асоціації з чимось ірландським.

Розділ 2. Основна частина

2.1 Цільове спрямування ірландського музичного фестивалю «Фолкіш Фест»

Фолкіш Фест — це міжнародний фестиваль ірландської фолк-музики, заснований у 2010 році і який вже має велику аудиторію своїх шанувальникв. Фестиваль проходить у Європі і кожний рік міняє місце проходження. У 2014;му році фестиваль буде проходити з 11 по 20 липня в Україні, у Карпатах, на відомому курорті Буковель.

Цільова аудиторія фестивалю — від підлітків до дорослих осіб, а також на фестивалі є можливість проживати у палатках, або у готелі, в залежності від потреб відвідуючих. Фестиваль проходить під відкритим небом, має стенди з національними сувенірами, дисками і плакатами артистів.

Фолкіш Фест — музична подія в Україні, присвячена вічнозеленій країні Ірландії, покликана долучити публіку до всіх аспектів сучасної ірландської культури і мистецтва. Це більше 70 заходів, сконцентрованих навколо ірландської культури і її старовинної музики. Це можливість познайомитися з культурою і традиціями Смарагдового острова, не покидаючи Україну. У концертний тур об'єдналися головні представники стилю — ірландське танцювальне шоу Ars Longa, оркестр шотландських волинщиків City Pipes і краща фолк-рок гурт країни — Tintal.

На фестивалі працюють досвідчені журналісти, телеведучі, дизайнери, технологи, сценаристи, арт-директори, режисери і піар-менеджери. Даний фестиваль відкриває дорогу молодим музикантам, і проводить конкурси на отримання музичної освіти в Ірландії. Головне завдання нашого фестивалю є представити європейським музикантам і меломанам палітру ірландської музики — від її витоків до нашого часу.

Майже два тижні щоденних концертів, конкурсів, виставок і кінопоказів. Це 5 міст, 70 заходів і більше 50 тисяч глядачів. Це можливість перейнятися духом ірландської культури і весело провести час із друзями та новими знайомими. Серед офіційних спонсорів — клуби Майстерня, 16 Тонн, Бородач та інші. Багато заходів абсолютно безкоштовні. Серед гостей проводяться розіграші та лотереї, де суперпризами стають туристичні поїздки в Ірландію та інші цінні подарунки.

Фестиваль відбувається за підтримки Посольства Ірландії в Україні Уряду міста Київ, урядового агентства Ірландії з міжнародного розвитку ірландської культури Culture Ireland, культурного фонду «Крапля» і Ірландського Бізнес Клубу.

2.2 Проектування основних графічних констант

Головною метою даного проекту є створення фірмового стилю фестивалю «Фолкіш Фест». Оформляючи музику, дизайн, як і в усьому, що він робить, повинен пам’ятати про тих, для кого він це робить. Не можна оформляти музику, не проникнувши в особливу ментальність її творців і слухачів. Для нової музики кожен раз створюється своє унікальне оформлення, яке на дев’яносто відсотків залежить від слухача. Це стосується як комерційної музики, так і некомерційних напрямків.

Перед розробкою фірмового стилю для фестивалю «Фолкіш Фест» був проведений аналіз аналогів та прототипів вже існуючих етно-фестивалів, було проведене обґрунтування їх стилів, після цього почалась робота над розробкою стилю для обраного фестивалю.

Для того, щоб створити знак і логотип, автор дослідив символіку ірландської культури. Виявилося, що арфа і скрипка відносяться до національних інструментів в Ірландії. Тому автор спочатку графічно, а потім за допомогою комп`ютерних програм, створив знак, який поєднує у собі елементи скрипки і арфи. Цей знак став синтезом декількох інструментів, тим самим відображаючи дух музики, яка звучить як єдина цілісна і органічна мелодія (Додаток Ж, Рис. 2.2.1).

Логотип створювався у декілька етапів: спочатку автор намалював каліграфічні написи зі словосполученням «Фолкіш Фест». Займаючись каліграфією, автор опирався на кельтський шрифт готичного стилю (Рис.). За цим слідувало сканування і векторизація найкращого напису за допомогою інструмента Pen Tool.

Композиція вирівняна по центру, інструментальний знак статично закріплений на шрифтовому блоці, який підпирає знак і не дає йому впасти. Розробляючи даний знак потрібно врахувати, що він буде використовуватись як на великих білбордах і екранах, так і на значках і візитках. Тому даний знак має бути зрозумілим, простим і лаконічним.