Маркетингові аспекти функціонування ринку відеореклами й устаткування для звукорежисури

Зміст

• Вступ
• 1. Маркетингові аспекти функціонування ринку відеореклами й устаткування для звукорежисури
• 1.1 Аналіз розвитку ринку відеореклами в Україні, специфіка реклами музичних інструментів, нових технологій звукорежисури
• 1.1.2 Тенденції розвитку ринку української відеореклами, місце реклами музичних інструментів і професійного звукорежисерського встаткування на даному ринку
• 1.2 Аналіз якості професійного встаткування для звукорежисури за матеріалами виставки «Show Technology Expo-2008»
• 2. Технологія відеомонтажу й роботи зі звуком у процесі створення рекламного відео продукту
• 2.1 Рекламний ролик: особливості жанру й етапи створення
• 2.2 Загальне уявлення про відеомонтаж як творчої діяльності в процесі створення реклами
• 2.3 Технологія відемонтажа й робота зі звуком з використанням програмно — апаратного комплексу Avid Liquid 7 Pro
• Висновки
• Література

Вступ

Створення будь-якої телевізійної передачі, фільму, рекламного ролика, запис концерту, пісні, музичного твору — це з однієї сторони наука, а з іншої - творчість, заснована на роботі із двома найважливішими складовими таких продуктів — відео й звуком.

По вираженню Стена Мястковського зображення являє собою «фундамент зорового образа». Він пояснює цю обставину тим, що «зображення більш змістовно, вона дає більш безпосереднє враження, чим звук» .

Як правило при створенні зазначених вище творчих продуктів, події розвертаються в послідовності, установленої в процесі монтажу зображення, причому набір планів для побудови монтажної фрази має значно менше число варіантів, чим набір можливих комбінацій слів у дикторському тексті. Це, на думку І. Л. Костіна надає право говорити про «детермінований словесний ряд монтажною будовою зображення… Сила впливу телебачення, безумовно, у зображенні. Телевізійна передача завжди йде при верховенстві зображення над звуком» .

Зображення глядачеві психологічно значно ближче, легше «читається» і вимагає менше зусиль при сприйнятті. Це твердження знаходить своє підтвердження в тому, що у більшості людей зорова пам’ять розвинена краще, чим слухова. З побаченого, у пам’яті залишається 30% інформації, з почутого — 20%.

І це не випадково, адже з погляду семіотики основна особливість образотворчого знака складається в подібності з об'єктом, що у символічних знаків відсутній.

Основне завдання, що стоїть перед зоровим рядом — забезпечення точної і ясної просторово-тимчасової орієнтації глядача в показуваній на екрані події.

При сучасному рівні розвитку телевізійної техніки вже недостатньо просто показати подію, потрібно чисто технічними прийомами максимально наблизити її до глядача, зробити глядача як би учасником дії, що відбувається на екрані, що визначає важливість роботи над відеомонтажем, який являє собою серйозний творчий процес перетворення знятого матеріалу в закінчений відеопродукт.

Разом з тим при створенні будь-якого якісного відепродукта на думку І. С. Арканова «особливе місце займає звук, реалізований у формі людської мови, музики й ін, що не тільки створює тло для відеоряду, але й діє на підсвідомість людини» .

Якісний звук створюється в процесі роботи звукорежисера-професіонала здатного створити якісне звукове тло для відеоряду, концертного виступу, музичного твору в процесі звукозапису й обробки звуків.

Таким чином, створення відео й звукового рядів являють собою синтез двох видів професійної діяльності - відеомонтажу й звукорежисури, які при цьому є творчою діяльністю.

Особливо важливе створення якісного відеоряду й звукового супроводу для реклами, реалізованої у формі рекламних роликів.

У цьому випадку як відео, так і звук повинні спонукувати споживача до придбання товару, при цьому в розпорядженні звукорежисера й відеоінженера є обмежене тимчасове поле для діяльності (як правило, не більше 30 — 40 секунд), що визначає особливу важливість створення якісного відео й звукового ряду.

При цьому, необхідно враховувати й специфіку відеореклами, а також її потенційні можливості як інструмента маркетингу й стимулювання збуту — саме різнобічне із засобів носіїв реклами, оскільки воно містить як зорову, так і слухову модальність.

На думку И. С. Бурича «специфіка відеореклами обумовлена специфікою телебачення як засобу масової комунікації. Відеореклама на телебаченні - це комплексний стимул, що включає в себе вербальні, візуальні, слухові стимули. Завдяки зображенню, звуку, руху й кольорам, телебачення забезпечує високий ступінь залучення глядача в те, що відбувається на екрані» .

Якщо глядач одержить зафіксовану на відео інформацію, то в більш гнучкому каналі - звуковому — можливо зосередити увагу на повідомленні інформації того плану, якого не дістає зоровому рекламному ряду. У підсумку даний рекламний ролик займе більш вигідне, оптимальне місце на «шкалі» сприйняття глядачем" .

Таким чином, всі дослідники сходяться на тому, що відео й звук є найважливішими засобами створення якісного рекламного ролика, що ще більш актуалізується тим значенням, яке сучасна відеореклама має в суспільстві й системі маркетингу.

Разом з тим на сьогодні відсутні комплексні дослідження в області створення якісних рекламних відеопродуктів на основі новітніх технологій відеомонтажу й звукорежисури, що визначає актуальність даного дослідження.

Актуальність даної роботи дає можливість сформулювати мети, об'єкт предмет і завдання даного дослідження.

Метою даній роботі є аналіз можливостей використання сучасних технологій відеомонтажу й звукорежисури як засобу створення якісного рекламного продукту.

Об'єкт дослідження — технологія створення відеореклами.

Предмет дослідження — робота з відеорядом і звуком при створенні якісного рекламного продукту.

1. Маркетингові аспекти функціонування ринку відеореклами й устаткування для звукорежисури

1.1 Аналіз розвитку ринку відеореклами в Україні, специфіка реклами музичних інструментів, нових технологій звукорежисури

1.1.1 Загальні характеристики відеореклами як засобу маркетингової комунікації

Говорячи про відеорекламу взагалі, і про відеорекламу в Україні зокрема необхідно виходити з того, що даний вид реклами реалізується за допомогою самого масового засобу комунікації - телебачення, і в цьому зв’язку в даній роботу ми й будемо розглядати телевізійну рекламу, як самий масової й ефективний вид відеореклами, опускаючи рекламу на моніторах у метро, на вулицях міст і т.д.

Телевізійна реклама в Україні є видом реклами, що динамічно розвивається і даний вид української реклами в повній мірі використає потенційні можливості телебачення.

Телебачення як суспільний інститут у силу своїх особливостей: щоденності, доступності, існування в зоні психологічної близькості, полімодальності інформаційної мови є одним із самих значних видів опосередкованої комунікації й стає важливим фактором, що впливає на розвиток особистості із самого раннього дитинства.

Телебачення — саме різнобічне із засобів носіїв реклами, оскільки воно містить як зорову, так і слухову модальність. Специфіка телереклами обумовлена специфікою телебачення як засобу масової комунікації. Телевізійна реклама — це комплексний стимул, що включає в себе вербальні, візуальні, слухові стимули.

Завдяки зображенню, звуку, руху й кольорам, телебачення забезпечує високий ступінь залучення глядача в те, що відбувається на екрані. Величезний обсяг демографічних даних про телевізійні аудиторії, дозволяє більш чітко планувати й стратегію реклами, і розміри витрат. Телебачення — засіб реклами підвищеного охвата, що досягає представників всіх верств населення. При цьому охват забезпечується дуже швидко завдяки тому, що телебачення щодня збирає величезні аудиторії. Крім того, воно забезпечує можливість високої частотності впливу реклами.

За рівнем психологічного впливу на реципієнта найбільш високим потенціалом володіють рекламні ролики.

Американські психологи Альберт Бук і Норман Кері розробили можливу класифікацію рекламних роликів, засновану на способі подачі матеріалу. Автори виділили тринадцять типів структури реклами.

Зазначена типологія рекламних роликів може бути використана для розміщення акцентів при проведенні психологічного аналізу реклами.

Який би тип рекламних роликів ми не взяли, основною метою його є використання різних психологічних прийомів, для досягнення своєї мети. Так чи інакше, реклама намагається об'єднати уявлення про рекламований об'єкт із нашими глибинними й самими основними потребами.

Телевізійне рекламне повідомлення, на думку Н.С. Медведєвої як правило, містить три основних структурних компоненти:

1. Вербальний текст

2. Візуальний ряд

3. Аудіо ряд Наявність цих трьох компонентів, що розрізняються структурно, у рекламному повідомленні означає, що кожний із цих елементів повинен що-небудь вносити від себе — у жодному не повинне бути «порожніх місць», «провалів», нічого не вносячи у ціле.

Тісне переплетення вербальної, візуальної й звукової складових спричиняється необхідну однаковість із метою й засобами досягнення цих цілей. Саме тому дуже важливе вивчення структурних елементів рекламного повідомлення в їхньому взаємозв'язку й взаємозумовленості, оскільки, виконуючи строго закріплені за ним функції, кожний з компонентів здатний підкріпити дію іншого або якщо буде потреба замінити, взявши його функції на себе. Чому властиво й підлегле наше емпіричне дослідження.

Звучання поряд з вербальним текстом і візуальним рядом являє собою значимий структурний компонент телевізійного рекламного повідомлення. Так, наприклад, радіореклама цілком побудована тільки на звучній мові й спецефектах і по праву вважається самим особистим видом реклами. Звучання властиве будь-якому рекламному жанру, тому що навіть друкований текст читач однаково подумки «проговорює» про себе.

По своєму цільовому призначенню звучання в рекламному повідомленні подібно з відеорядом: в обох випадках мова йде про створення вербально виражених образів. Основною функцією звучання є ілюстрація властивостей і можливостей рекламованого товару. Так, наприклад, звукове оформлення реклами за допомогою веселої музики передає радість від використання продукту й позитивні результати його застосування. Варто пам’ятати що звучання, як і зображення не може рекламувати товар у відриві від вербального тексту, оскільки необхідно спочатку закріпити асоціації з певною торговельною маркою за якими-небудь звуковими ефектами або мелодіями, а для цього потрібно згадати хоча б назву продукту в рекламному повідомленні.

У звуковому компоненті рекламного повідомлення також прийнято виділяти ряд компонентів:

1. Музика.

2. Звукові ефекти.

3. Звучання вербального тексту.

Музика являє собою потужний засіб рекламного впливу, оскільки створює в слухача певний настрій.

Звукові ефекти є наступним компонентом. Вони можуть бути досить умовно розділені на дві групи:

· що ілюструють рекламний вербальний текст або зображення (ревіння мотора, скрип поверхні, що протирається і т.д.)

· «несподівані» ефекти (звук падіння, дзвінок телефону й т.д.)

У цілому звукові ефекти служать засобом створення додаткової образності й привносять в опис властивостей і можливостей продукту реклами експресивно-емоційні оцінки.

Звукове оформлення вербального тексту так само, як і графічне, покликано полегшити процеси сприйняття, розуміння й запам’ятовування для одержувача повідомлень. Виконання цих функцій досягається паузацією, темпом, гучністю голосу й тембром мовця, що задають ритм рекламного повідомлення. Перераховані параметри, здатні в тому числі, створювати додатковий образний ряд у рекламному повідомленні й більш докладно характеризувати персонажів відеозображення.

Усе компоненти звукового ряду — музика, звукові ефекти й звучання тексту — служать створенню образа рекламованого товару й здатні встановити як позитивні, так і негативні асоціації із продуктом. Крім того, звучання поряд з вербальною й візуальною складовою є одним з найважливіших засобів ритмоутворення в рекламному повідомленні.

Використовуючи дані особливості телебачення українська телевізійна реклама розвивається як найважливіша підгалузь сучасного українського рекламного бізнесу

1.1.2 Тенденції розвитку ринку української відеореклами, місце реклами музичних інструментів і професійного звукорежисерського встаткування на даному ринку

Перш ніж оцінювати сучасний стан здобутків української відео реклами, варто згадати, що історія її почалася не півтора століття тому, як в економічно розвинених країнах світу, а лише в 1991 році. Саме тоді з’явилися найперші вітчизняні агенції та цінова мережа на телебаченні, а до «самопальної» реклами на стовпах та парканах додалися й ефективніші варіанти розповсюдження інформації. Швидкий розвиток реклами стимулювала експансія іноземних товарів на терени України.

Закономірністю рекламного ринку України є його відставання від іноземного (див. рис 1.1)

Рис. 1.1. Провідні світові рекламні ринки й місце України на ринку реклами в 2003 — 2008 роках.

На тлі світових цифр Україна губиться, становлячи близько 1% світового рекламного ринку але за рахунок свого швидкого росту вона виглядає привабливим і швидко набираючим вагу ринком. Частка рекламного ринку у ВВП України становить приблизно 0,7−0,9%, тоді як його світова норма реклами 1% від ВВП (у Європі від 0,8 до 1,2% ВВП).

Обсяги рекламних бюджетів, що були витрачені минулого року тільки на показ рекламних роликів на шістьох каналах українського телебачення (УТ-І, УТ-2, ICTV, «Гравіс», ТЕТ, «Інтер»), а також реклами на провідних радіостанціях становили більш ніж 689,3 млн. доларів.

Може, це не так вже й багато, як у розвинених країнах світу, де аналогічні витрати обчислюються мільярдами американських доларів. Але й у нас є чим похвалитися — міжнародні експерти вважають, що український ринок реклами росте найшвидшими темпами в Європі (див. табл. 1.1)

Таблиця 1.1 Обсяги рекламного ринку в країнах Європи в 2007 -2008 роках

Загальний обсяг витрат на рекламу в 2008 році за результатами трьох кварталів досяг оцінки в 1258 млн. доларів (включаючи політичну рекламу).

Рекламні кошти надходять власникам різних засобів розповсюдження інформації: телебачення, газет, журналів, радіо, зовнішньої реклами (щити, плакати, вивіски, лайт-бокси), реклами на транспорті, каталогів, довідників, реклами в Internet тощо. Традиційно найвагомішими у світі вважаються перші п’ять. При цьому всі вони завдяки своїй масовості дозволяють досягти будь-якої цільової групи споживачів того чи іншого товару або послуги, що рекламуються. До того ж досить легко піддаються моніторингу. Сюди й спрямовується левова частка всіх рекламних бюджетів Половину цих коштів у 2008 році отримала преса, майже 30% — телебачення, остальні кошти зовнішня реклама та близько 2 млн. дол. — радіо.

Перше місце на телевізійному ринку реклами займає агентство «Пріоритет», на другому місці агентство «Інтер-реклама» .

У порівнянні з 2007 роком в 2008 роком, частка «Інтер-реклами» виросла з 62,6% до 64,41%, «Пріоритету» — з 26,2% до 29,25%. У другому півріччі «Пріоритету» удалося «вийти в плюс», повернувшись після непростого першого півріччя до показників 2006 року, а потім і наростивши їх. Найбільшою рекламною площадкою країни залишався телеканал «Інтер». Згідно даним Всеукраїнської рекламної коаліції (ВРК), в 2008 році обсяг грошей, отриманих національними телеканалами збільшився на 33% до $ 440 млн. Ще $ 75 млн, по оцінці ВРК, телеканали заробили на політичній рекламі (див. табл. 1.2)

Таблиця 1.2 Тенденції розвитку ринку телевізійної реклам в Україні в 2008 році

Всі провідні канали в першому півріччі мали високий або дуже високий рівень заповнюваності рекламних блоків. Лідером по цьому показнику залишається ICTV — 97%. Найбільше зниження обсягів реклами відбулося на ТРК «Ера» (-24,83%). (див. табл. 1.3).

Таблиця 1.3. Заповнення рекламних блоків на телеканалах в 2008 році

" Новий канал" і ICTV випередили СТБ по обсягах реклами, незважаючи на те, що в у першому півріччі СТБ випереджав їх по частці аудиторії 18+. Введення будинком продажів «Інтер-реклама» нової закупівельної аудиторії 14−49 для телеканалу ICTV спричинило лише 11-процентне збільшення доходів.

Більше всіх від зміни закупівельної аудиторії виграв телеканал М1 — його продажу збільшилися на 36,09% у порівнянні з 2007 роком. Продажі «Нового каналу» після переходу на 14−49 виросли на 32,4%, у той час як на СТБ із «старою» закупівельною аудиторією 18+ ріст продажів виявився більше — 34,4%.

Найбільший приріст доходів в 2008 році продемонстрували телеканали «Мегаспорт» (107,14%), НТН (72,58%) і ТЕТ (65,05%), на яких ріст цін супроводжувався ростом рейтингів. При цьому заповнюваність «Мегаспорта» в 2008 році склала лише 66%, а Тета — 77%, і канали здатні в наступному році значно збільшити свої рекламні доходи. Серед незалежних каналів найбільші обсяги реклами були на «5 каналі» .

Становить інтерес і аналіз тематики рекламних матеріалів залежно від засобу масової інформації (див. табл. 1.4)

Таблиця 1.4. Тематика рекламних матеріалів залежно від засобу масової інформації

Особливо варто зупинитися на рекламі музичних інструментів і рекламі професійного встаткування для звукозапису.

Проведений аналіз показує, що в тематиці реклами відсутня реклама музичних інструментів, професійного встаткування для студій звукозапису.

Це зв’язано в першу чергу з тим, що дані товари становлять інтерес для вузького кола професіоналів, а оскільки телевізійна реклама охоплює найбільш широкі шари споживачів, будучи при цьому найбільш дорогим видом реклами, то рекламування музичних інструментів і апаратури на телевізійних каналах є не доцільним. Як інструменти маркетингу для даного виду виробів використаються інші засоби маркетингової комунікації, зокрема виставки апретури й музичних інструментів, про які мова йтиме нижче.

1.2 Аналіз якості професійного встаткування для звукорежисури за матеріалами виставки «Show Technology Expo-2008»

Восени 2008 року в київському «Експо — центрі» проходила виставка «Show Technology Expo-2008», на якій було представлене новітнє встаткування для микшировання, обробки звуку за допомогою цифрових систем, звукозапису й ін. Даний проект став провідною подією галузі, що заслужило високу оцінку в середовищі професіоналів шоу-індустрії. Остання виставка зібрала на своїй площадці близько 100 компаній. Виставку відвідали більше 2 500 фахівців з регіонів України, країн ближнього й далекого зарубіжжя. Учасниками заходів ділової програми виставки стали більше 700 фахівців.

Тематика виставки охоплювала всі аспекти сучасної шоу-індустрії, що забезпечує універсальний характер експозиції й принципово відрізняє її від інших проектів.

Учасниками виставки стали вітчизняні й закордонні виробники й постачальники встаткування, матеріалів, конструкцій і послуг, що працюють у сфері шоу-індустрії. Серед експонентів також студії звукозапису, рекордингові компанії, професійні асоціації, союзи, навчальні заклади; спеціалізовані ЗМІ й інтернет-портали.

На виставці були представлені практично всі новинки музичної індустрії. Щоб залучити відвідувачів використали всі можливі засоби — і оформлення, і оригінальні шоу-номери типові для виставок.

На виставці були представлені наступні розділи, що ставляться до звукорежисури:

1) Звукорежисерські пульти.

2) Апаратури для цифрової обробки звуку за допомогою комп’ютерних засобів.

3) Зовнішні звукові карти (інтерфейси).

4) Передпідсилювачі.

5) Портастудії.

Усього у виставці взяло участь 87 компаній виробників професійної аудіоапаратури .

При цьому на виставці було укладено контрактів на суму 1, 8 млн. гривень і з даної суми 1, 43 млн. гривень доводиться на продукцію фірм Yamaxa (Японія), Behringer (Німеччина) Alto (Нідерланди) (див. рис 1.1.)

Рис 1.1. Структура контрактної бази, укладеної на виставці «Show Technology Expo-2008» по фірмах — виробникам (тис. грн) .

Таким чином, лідером по кількості продажів є фірма Yamaxa, за нею слідує фірма Behringer і завершує трійку лідерів продукція фірми Alto.

Інші виробники представлені на ринку України в незначному ступені.

Потрібно сказати, що більшість зацікавлених продукцією для професійної звукорежисури — професіонали, які прийшли з конкретними питаннями щодо можливостей цього встаткування, аж до аспектів технології виробництва. Серед них зацікавлені люди: директори клубів, філармоній, прокатних і концертних організацій, арт-директори — склали приблизно 20 відсотків, музиканти, саунд-інженери — 45 відсотків, продавці, менеджери столичних і регіональних фірм і магазинів — 30 відсотків., які і є цільовою аудиторією даної виставки (див. рис. 1.2) .

Рис. 1.2. Цільова аудиторія професійної апаратури для звукорежисури (%)

Далі в ході виставки за допомогою методу експертного опитування з’ясовувався інтегральний показник якості апаратури фірм — лідерів: Yamaxa, Behringer, Alto.

Для того, щоб оцінити інтегральний рівень якості продукції досліджуваних п’яти експертам було запропоновано оцінити різні вироби указаних фірм по наступних параметрах:

1. Ціна.

2. Якість, куди входила якість апаратури, компактність, зручність, гарантійне обслуговування й т.д.

Експертам пропонувалося відповістити на запитання: «Наскільки якість виробу, на Вашу думку, відповідає його ціні?»

Оцінка думок експертів проводилася по трибальній шкалі. Найбільш позитивній оцінці відповідало значення в 3 бали, середній оцінці - 2 бали, низькій оцінці - 1 бал.

Дана експертиза проводилася з дотриманням стандарту 4.202.003−04 «Метод експертної оцінки якості звукової апаратури» .

Даний стандарт визначають вимоги:

А) До умов прослуховування (вимоги до приміщення, порядку відбору й розміщення зразків і слухачів, вимоги до параметрів звуковідтворюючого тракту й т.д.).

Б) До процедури тестування (вибору програмного матеріалу, методам оцінки, порядку прослуховування, інтерпретації отриманих результатів); до підбора експертів (перевірка слухових порогів, досвіду прослуховування, способів тренування й т.д.);

В) До видів оцінних таблиць і способам статистичної обробки результатів.

1) Першим товаром, що пропонувалося оцінити були звукорежисерські мікшерні пульти.

Мікшерний пульт — це серце будь-якої студії, як професійної, так і домашньої. Якщо без різних студійних приладів можна обійтися, використовуючи віртуальні інструменти комп’ютера, то микшерний пульт у кожному разі потрібний переважній більшості людей працюючих зі звуком.

Отже, головне завдання мікшерного пульта — звести безліч джерел сигналу воєдино й домогтися оптимального балансу на виході. Пульти бувають пасивні й активні. Пасивні не мають потреби в джерелі живлення й, як правило, використаються для комутації апаратури, що виробляє вже певний сигнал і не нужденної в предпосиленні. Пасивні мікшери звичайно не відрізняються функціональністю й більшою кількістю регулювань, але іноді зустрічаються пасивні пульти з регулюванням високих і низьких частот на виході. Кілька каналів, які управляються ручками гучності й головний потенціометр гучності на виході, от і весь набір стандартного пасивного пульта.

У випадку, якщо потрібно підключити два електроінструменти або два мікрофони до комбопідсилювачу або активної акустичної системи, то може згодитися й пасивний пульт. Або для комутації сигналу з декількох невеликих пультів, наприклад, коли кілька колективів працюють на сцені й кожний воліє набудовувати звук своїм учасникам самостійно.

Активні мікшерні пульти працюють від зовнішнього або убудованого блоку живлення, або на батарейках. Саме активні мікшери використає більшість домашніх і професійних студій. Практично у всіх пультах убудований двохабо трьохполосний еквалайзер, у більш просунутих моделях зустрічаються процесори ефектів, елементи електронного управління й так далі. Пульти, де регулювання частотності й обробка здійснюється електронним способом, носять індекс DSP (Digital Signal Processor) — «Цифрова обробка сигналу» .

З огляду на те, що більшість людей працює з вокалом, одним з головних критеріїв при виборі пульта, є якість мікрофонного предпідсилювача. Взагалі, для роботи з вокалом найкраще використати спеціальні лампові предпідсилювачі, а отриманий сигнал подавати на компресор-лімітер або процесор ефектів прямо або через пульт, використовуючи посилання на зовнішній ефект. Але тому що більшість «устромляють» прямо мікрофон, то при виборі пульта важливо загострити увагу саме на особливостях предпосилення й перекручування сигналу.

Незважаючи на гадану абсурдність, мікшерні пульти «співають» по-різному. Сигнал, проходячи через численні схеми, не може не спотворюватися. До того ж глибина регулювань на всіх пультах розрізняється. Тому шум, перекручування, властивим недорогим пультам — звичайне явище при їхній експлуатації й очікувати від дешевого пульта безшумності професійної консолі нерозумно.

Фірма Yamaha представила на виставці мікшерний пульт М — 02 (10 каналів). Він має можливість працювати від автономного джерела живлення або від звичайної електричної мережі, при цьому надзвичайно зручна для роботи з вокалом: п’ять предпідсилювачів, п’ять входів XLR, фейдери на лицьовій панелі, легко дозволяють контролювати голосовий сигнал виступаючих або людей, що записуються. Ціна 8000 грн Рис 1.3. Зовнішній вигляд мікшерного пульта від компанії Yamaha

Компанія Behringer представила на виставці модель MXB-1002 Eurorack. У цій моделі управління каналами по гучності здійснюється за допомогою фейдерів, що дає можливість візуально бачити який канал задіяний. Одночасно над мастер-фейдером установлений светодіодний індикатор піків (див. мал. 1.4) Ціна 11 000 грн .

Рис. 1.4. Зовнішній вигляд мікшерного пульта від компанії Behringer

Пульт Alto S-8 за ціною перебуває приблизно на одній позиції з Behringer, він менш компактний, але в чомусь функціональніше останнього (див. мал. 1.5) Ціна 10 200 грн.

Рис. 1.5. Зовнішній вигляд мікшерного пульта від компанії Alto

Пульт має чотири моноканала, два стереоканали й дві шини посилань на ефекти. Кожний моноканал містить мікрофонний вхід XLR, лінійний вхід, кнопку включення обрізного фільтра, регулятор чутливості, еквалайзер, два регулятори рівня посилань, потенціометр рівня й піковий світодіодний індикатор.

Мікшерні пульти компаній Yamaxa, Behringer, Alto експертами були оцінені таким чином (див. табл. 1.5)

Таблиця 1.5. Результати експертної оцінки мікшерних пультів компаній Yamaxa, Behringer, Alto

2) У другу чергу аналізувалися звукові карти, необхідні для цифрової обробки звуку.

Для звукозапису нормальної якості за допомогою комп’ютера, насамперед, необхідно придбати звукову карту, тому що убудовані майже завжди слабкі, або орієнтовані не на звукозапис, а на відтворення. Вибір звукових карт зараз величезний, але, найкраще звернути увагу на продукцію досліджуваних фірм.

Карта від Yamaha (R -12 34 A, див. мал. 1.6) обладнана цифровим виходом S-PDIF, а 24-розрядні аналогово-цифрові й цифрово-аналогові перетворювачі із частотою дискретизації 96 кгц (на виході частота вище й становить 192 kHz) Ціна 4000 грн.

Рис. 1.6. Зовнішній вигляд звукової карти від компанії Yamaha

У простій і доступній карті від Behringer (U -34/45, див. мал. 1.7) комутаційні можливості вже дозволяють працювати із зовнішніми цифровими пристроями за допомогою входу й виходу S-PDIF, є два аналогових входи. По частині розрядності й частоті карта ідентична по характеристиках моделі Revolution 5.1. Є 4 стерео-виходи, на небалансових джеках 1/8. Карта дозволяє робити запис по двох каналах одночасно, відтворювати — по восьми.

Рис. 1.7. Зовнішній вигляд звукової карти від компанії Behringer

Звукова карта від Alto (Maya 1010, див. мал. 1.8.), це пристрій не такий дорогий, як може здатися на перший погляд, кількість функцій цілком виправдують ціну цієї карти. Комплект включає ще й зовнішній інтерфейс для більше зручного підключення. Є можливість багатоканального запису, використання MIDI, карта сумісна із програмним забезпеченням, таким як Sonar/Cakewalk, Cubase, Logic. Гарні характеристики роблять цей комплект одним із кращих у своєму класі. Кількість входіввиходів досягає в цій карті 8, передбачено 2 мікрофонних входи з фантомним живленням, 2 виходи на навушники й цифрові й MIDI входи-виходи.

Рис. 1.8. Зовнішній вигляд звукової карти від компанії Alto

Звукові карти компаній Yamaxa, Behringer, Alto експертами були оцінені таким чином (див. табл. 1.7)

Таблиця 1.7. Результати експертної оцінки звукових карт компаній Yamaxa, Behringer, Alto

3) Далі експерти аналізували зовнішні звукові карти або «інтерфейси», які працюють із комп’ютером за допомогою USB. Такі інтерфейси останнім часом випускаються на досить гарному рівні, вони дозволяють писати матеріал без особливих втрат у якості.

Переваги USB-інтерфейсу полягають у наступному.

Як відомо, аналогові лінійні входи у звуковій карті неминуче погіршують якість сигналу, шумлять, тріскотять, реагують на перешкоди комп’ютера. Особливо це помітно при записі вже готової обробки, скажемо, з гітарного або вокального процесора. Матеріал потім треба довго доводити до розуму, застосовуючи різні віртуальні спікеремулятори, еквалайзери й фільтри. З USB проблем у цьому плані набагато менше, по-перше, саме перетворення аналогового сигналу в електронний, як правило, трохи краще, ніж у картах PCI, по-друге, сам прилад можна видалити від комп’ютера подалі й тим самим знизити в якімсь ступені перешкоди. Виводи ці, звичайно, багато в чому відносні, особливо, якщо порівнювати зовнішні інтерфейси USB із професійними звуковими картами в які панель із комутацією також може бути винесена назовні, а внутрішні обробки включають «шумодави» і фільтри, але все-таки запис по USB вважається в цей час однієї із самих якісних.

Головною особливістю багатьох USB-інтерфейсів є убудовані ефекти-процесори, спікеремулятори, преампи, звук яких передається в комп’ютер практично в первозданному варіанті. Цим уже скористалися багато фірм і почали посилено випускати USB-інтерфейси для гітаристів.

Однією з перших фірм на цьому поприщі виступила компанія Yamaha, що випустила модель Guitar Port. Сам виріб рекламується «як мрія починаючого гітариста», але може бути прекрасною підмогою й для професійних музикантів. Якість запису в цьому приладі реалізовано на гарному рівні, а кількість внутрішніх обробок, емуляторів популярних комбо й стеків, можливість грати під «мінус» і зовсім роблять його надзвичайно привабливим.

Використати цей пристрій можна не тільки разом з електрогітарою, але, як показує практика, й з багатьма іншими електромузичними інструментами (див. мал. 1.9)

Рис. 1.9. Зовнішній вигляд USB-інтерфейсу від компанії Yamaha

На виставці компанія Behringer демонструвала пристрій MACKIE SPIKE. Це 24-бітний/96-кгц аудіо/MIDI-інтерфейс із мікрофонними преампами Mackie XDR, що сполучає в собі процесор ефектів, а також аудіо/MIDI програмний секвенсор з необмеженою кількістю доріжок і сумісністю із плагінами формату VST і плагіном Nomad Factory Blue Tubes Warmer Phaser (див. мал. 1.10)

Рис. 1.10. Зовнішній вигляд USB-інтерфейсу від компанії Behringer

На задній панелі інтерфейсу є цифрова шина формату SPDIF (RCA), MIDI-вхід і вихід, пара мікрофонних, інструментальних або лінійних входів (XLR/джек), рознімання живлення й порт USB. В інтерфейсі продумана система моніторингу, для підключення зовнішніх динаміків передбачено два виходи. Програмне забезпечення, що йде в комплекті, дуже непогано розроблено, є можливість детального відбудування ефектів, еквалізації й фільтрів.

Становить інтерес і пристрій Edirol UA-700, випущений компанією Alto. Зовнішній вигляд системи й розташування органів управління точно таке ж як у портативних мікшерних пультах, пристрій дуже зручно розташовується на столі й проведення не заважають роботі. У даному девайсі є практично все необхідне для домашнього запису, причому абсолютно для будь-якого музиканта — гітариста й басовита обрадує наявність внутрішньої обробки COSM з імітацією популярних кабінетів і комбо, клавішника — повний MIDI-інтерфейс, а вокалістові Edirol UA-700 дарує можливість моделювання мікрофонів і їхнього розташування, предпідсилювачів, фільтрів, реверберації й багато іншого. Кількість входів-виходів при певних обставинах, цілком дозволяє обходитися без микшерного пульта: два мікрофонних входи (комбинир. XLR з фантомним живленням, ¼″ джеки TRS), вхід для підключення гітари (моно ¼″ джек), рознімання AUX (RCA), цифрові рознімання Digital In (коаксіальні, оптичні). Виходи: цифрові вихідні рознімання Digital Out, рознімання для навушників, вихідні рознімання Master Output L/R (¼-дюймові джеки, дублюються розніманнями RCA). Пристрій харчується від адаптера живлення, у комплекті до інтерфейсу йде диск із драйвером.

Рис. 1.11. Зовнішній вигляд USB-інтерфейсу від компанії Alto.

USB-інтерфейси від компаній Yamaxa, Behringer, Alto експертами були оцінені таким чином (див. табл. 1.8).

Таблиця 1.8. Результати експертної оцінки USB-інтерфейсів компаній Yamaxa, Behringer, Alto

4) На наступному етапі експертиза тестували вибір зовнішнього предпідсилювача (преампи). Убудовані предпідсилювачі в гнітючій частині інтерфейсів і звукових карт не мають достатню якість, це помітно не тільки при записі вокалу, але й при лінійному записі інструментів. Предпідсилювач необхідний, хоча б самий найпростіший і недорогий. Природно, наявність лампи в предпідсилювачі говорить про більше високу якість звуку — «ламповий» звук самий затребуваний і це знає кожний звукорежисер. Виробництво недорогих преампів, де предпосилення реалізоване повністю ламповим способом, практично неможливо через дорожнечу комплектуючих. Пам’ятуючи про це, багато хто відмовляються купувати недорогі вироби, або надовго грузнуть у форумах, обговорюючи, чи варто купувати недорогий преамп. Для вирішення цієї суперечки можна привести кілька прикладів із практики гітаристів, які, як відомо, є самими затятими прихильниками «лампового» звуку. Не будь ця схема успішною, ці моделі б не вироблялися такими тиражами, а якби лампа на виході ніяк не впливала на звучання, навряд чи б виробник став збільшувати власні витрати з її установкою.

Те ж саме можна сказати й про вокал. Якщо проспівати що-небудь через внутрішній предпідсилювач пульта або звукової карти, а потім через зовнішній навіть самий недорогий транзисторно-ламповий преамп, відразу можна відчути істотну різницю у звучанні: співати стає набагато комфортніше, звучання стає м’якше й тепліше.

ART Tube PAC — предпідсилювачна двох лампах від компанії Yamaha, обладнаний лампово-оптичним компресором. Компресор допомагає позбудеться від зайвих динамічних коливань, що у звукозаписі всіляко вітається (див. мал. 1.12). Ціна 6200 грн .

Рис. 1.12. Зовнішній вигляд предпідсилювача від компанії Yamaha,

Фірма Behringer представила на виставці предпідсилювач MIC 100 TUBE У даному виробі лампа все-таки почувається, так що як замінник убудованих преампів звукової карти або мікшерного пульта ці два пристрої підійдуть повною мірою (див. мал. 1.13) Ціна виробу 5500 грн.

Рис. 1.13 Зовнішній вигляд предпідсилювача від компанії Behringer

Більше дорогим преампом є Alto Minitube, відмінна риса якого в наявності індикатора рівня, що дуже непогано допомагає скоротити число перевантажень (див. мал. 1.14) .

Рис. 1.14 Зовнішній вигляд предпідсилювача від компанії Alto

Його ще можна по праву назвати й найпростішим у роботі - є 16 готових пресетів для роботи з різним устаткуванням, зміна пресетів виробляється єдиною ручкою внаслідок чого, настроювання займає мінімум часу. На предпідсилювачі поширюється відоме правило музиканта: «чим дорожче, тим краще», хоча висока ціна може пояснюватися не стільки якістю звуку, скільки кількістю каналів і гарним зовнішнім виглядом.

Предпідсилювачі від компаній Yamaxa, Behringer, Alto експертами були оцінені такми чином (див. табл. 1.9).

Таблиця 1.9 Результати експертної оцінки предпідсилювачів компаній Yamaxa, Behringer, Alto

5) Одним з альтернативних варіантів всьому вищесказаному є покупка портастудії. У портастудії, як правило, уже є мікрофонний предпідсилювач, мікшерний пульт, процесор ефектів, записуючий пристрій, драма-машинка й ін., для роботи з нею досить підключити записуване джерело звуку — будь то гітара, мікрофон або електровіолончель і нажати на кнопку запису. Портастудію можна з легкістю взяти із собою на репетиційну базу, з нею не треба буде ламати голову над оптимальною конфігурацією апаратури і плутатися в павутині проводів. Багато портастудій постачені записуючими CD-пристроями, що дає можливість відразу ж записати матеріал на диск, розставити треки в необхідному порядку й установити мітки зміни сонга при записі живих концертів. На виході ви одержуєте вже готовий альбом. Інший плюс портастудій — можливість виставляти показники на мікшері вручну, при цьому мікшер на відміну від зовнішнього, не буде вносити в ланцюг перешкоди й спотворювати сигнал — всі схеми цифрові й працюють безшумно. Єдиним недоліком портастудій є незручне редагування матеріалу — маленький екран, невелика кількість органів управління, де на кожну кнопку доводиться до десяти функцій, все це робить процес редагування важким і довгим. Детальну роботу над звуком краще все-таки робити на комп’ютері, тому величезним успіхом користуються портастудії із цифровими входами-виходами або USB.

Портастудію рекомендується здобувати мінімум на 8 каналів, бажано щоб запис у ній вироблялася на жорсткий диск. Більше дешеві варіанти із записом на внутрішню пам’ять пристрою, або на карту SmartMedia теж можуть якоюсь мірою полегшити праці по записі матеріалу, але варіанти з жорстким диском переважніше, як у плані внутрішнього обсягу, так і у швидкості роботи, якості й т.д.

Відносно недорогими пристроями в яких запис виробляється на досить гарному рівні є ZOOM MRS-1608 від компанії Yamaha.

Це пристрій не уступають в якості запису інтерфейсам і звуковим картам. Безперечно, якоюсь мірою у звучанні записаних фрагментів є частка «синтетики», ця проблема властива портастудіям у більшему ступені, чим комп’ютерним пристроям, але навряд сторонній слухач цю різницю зможе помітити (див. мал. 1.15).

Рис. 1.15. Зовнішній вигляд портастудії від компанії Yamaha.

В ZOOM можна записувати одночасно до восьми треків, при цьому обсяг жорсткого диска розташовує 40 Гб вільного місця. Відтворювати можна одночасно 19 треків (16 аудіотреків, два треки ударних, один трек баса). Частота дискретизації 44,1 кгц, розрядність 16 біт, стиск даних не використається. Ціна: 24 200 грн В BOSS BR-1180 від компанії Behringer запис вироблятися одночасно на 10 каналів, при цьому на кожний «реальний» канал може доводитися по 8 віртуальних (див. рис. 1.16). Хто вже мав досвід роботи з портастудіями BOSS, знає, що всі портастудії цієї фірми мають убудований процесор, заснований на моделюванні COSM. BR-1180 не став виключенням, убудовані обробки дуже гарної якості, при цьому використати їх можна до й після запису, що дуже зручно. Управління драм-машинкою виконано в традиційному стилі, для цього передбачений окремий канал і окремий фейдер. Убудований жорсткий диск має обсяг в 20 Гб, обробки й перетворювачі 24-х бітні, частота семпліровання 44 kHz.

Рис. 1.16. Зовнішній вигляд портастудії від компанії Behringer

Портастудія ALTO S-6 (2800р) аналогічна ZOOM двоє моноі два стереоканали, на верхній панелі індикатор піків, трьохполосний еквалайзер, майстер-регулювання здійснюється фейдером.

Ціна: 23 000 грн.

Портастудії від компаній Yamaxa, Behringer, Alto експертами були оцінені такми чином (див. табл. 1.10).

Таблиця 1.10 Результати експертної оцінки портастудій компаній Yamaxa, Behringer, Alto

Загальна оцінка якості виробів фірм Yamaxa, Behringer, Alto виробляється підсумовуванням балів отриманих кожним виробом.

Загальний оцінка якості виробів фірм Yamaxa становить: (12 +11+10+9+14+15+12+12+12+12): 2 = 61,5

Загальна оцінка якості виробів фірми Behringer становить: (13 +12+7+10+11+9+12+10+11+10): 2 = 52, 5

Загальна оцінка якості виробів фірми Alto становить: (8+9+7+9+12+10+9+6+9+10): 2 = 44, 5.

Результат даного аналізу відбиті на малюнку (див. рис. 1.17)

Рис. 1.17. Результати аналізу якості виробів фірм Yamaxa, Behringer, Alto

Проведений аналіз показує, що загальний показник якості виробів має фірма Yamaxa, за якою слідує фірма Behringer і замикає трійку лідерів фірма Alto.

При цьому проведений аналіз дає можливість проаналізувати й рівень якості окремих виробів досліджуваних фірм, що може бути визначено простим підсумовуванням балів, набраних фірмою по кожному виробуі (див. рис. 1.18)

Рис. 1.18. Рівень якості виробів фірм Yamaxa, Behringer, Alto

Даний аналіз показує, що фірма Yamaxa виграє перед основними конкурентами у всіх товарних позиціях крім мікшерних пультів, де найвищі показники має фірма Behringer.

У свою чергу фірми Alto програє конкурентам по всіх товарних позиціях, крім позиції «USB-інтерфейсу», де вона виграє у фірми Behringer.

Таким чином, проведений аналіз дозволяє затверджувати, що найбільш якісна апаратура для професійної звукорежисури випускається фірмою Yamaxa, однак вибираючи такий важливий компонент звукорежисерської роботи як мікшерний пульт, має сенс звернутися до продукції фірми Behringer.

2. Технологія відеомонтажу й роботи зі звуком у процесі створення рекламного відео продукту

2.1 Рекламний ролик: особливості жанру й етапи створення

Зараз стрімко росте й розвивається сучасний ринок телевізійної індустрії - виробництво інформаційних і художніх програм, розважальної продукції, рекламних кліпів. Це дозволило використати нові кіно-, відео-, цифрові й комп’ютерні технології у виробництві рекламних роликів. Адже використання комп’ютерних технологій дозволяє скоротити майже на 90% час, необхідне для редагування знятого матеріалу, а використання комп’ютерної графіки, анімаційних елементів у рекламному кліпі в сполученні з різними шумовими спецефектами й музичним оформленням робить його воістину дійсним твором мистецтва.

Гарний, якісний рекламний відеоролик здатний у дуже короткий термін створити образ товару (фірми), виділити його з маси йому подібних. Грамотно підібрана мотивація в рекламному відеосюжеті здатна створити чудо, і в одну мить зробити товар або послугу життєво необхідною.

Психологічні моменти й методи в професійному рекламному фільмі допомагають глядачеві зрозуміти героїв відеосюжету, викликати до них симпатію й навіть ототожнити себе з ними, створити бажання в потребі й у володінні рекламованого товару.

При створенні ефективного, якісного рекламного ролика необхідно враховувати особливості використовуваного в рекламному ролику жанру, строго дотримувати послідовності процесу створення й багато інших важливих моментів.

Рекламний кіноролик — це знятий на магнітному носії кінофільм, призначений для наступної «перегонки» на відео, передач в ефір або демонстрації за допомогою кіноапаратури.

Рекламний ролик, знятий на кіноплівку, звичайно більш якісний, чим ролик, знятий на відеоплівку. Перший краще передає колірні відтінки. Однак він і коштує набагато дорожче.

Ролик, знятий на кіноплівку, уже сам по собі виступає як елемент іміджевої реклами, привносячись у сприйняття споживача відчуття багатства й надійності фірми-рекламодавця.

За часом трансляції й ступеня подробиці викладу матеріалу фахівці виділяють:

— бліц-ролики.

Бліц-ролик займає 15−20 секунд. Він призначений для початкового ознайомлення майбутнього покупця з рекламованим товаром і особливо ефективний як засіб нагадування про знайомий товар;

— розгорнуті ролики.

Такий ролик триває 30 секунд (стандартна тривалість), що дозволяє більш докладно проінформувати про рекламовану фірму і її товари. Вважається, що цей оптимальний час сприйняття телеглядачем реклами й первинного осмислення її змісту або цільової спрямованості;

— рекламно-демонстраційні ролики.

Це всілякі «телемагазини» і «магазини на дивані», де протягом 5−10 хвилин розповідають про переваги і якості товару, показують його в дії й пропонують придбати його, не виходячи із квартири, подзвонивши по зазначених телефонах.

Фахівцями рекламного відео за довгі роки професійної творчості були розроблені певні драматичні й режисерські форми подачі рекламного матеріалу.

Можна виділити наступні жанри рекламних роликів

" Самотній товар". Найпростіший спосіб продемонструвати можливості товару — це показати його в дії. Показ може проходити в природній обстановці або «у відриві від дійсності» (без тла або оточення), коли вся увага фіксується винятково на товарі.

Ведучий. Звичайно показ «самотнього товару» супроводжується закадровим голосом, що пояснює, що відбувається на екрані. Але ведучий може грати й більш істотну роль, з’являючись у кадрі. Це може бути або диктор, або персонаж, що персоніфікує фірму.

Ситуація «до» і «після». «Бачите цю брудну пляму… Дивиться, от ми застосовуємо наш засіб — і плями немає!»

Випробування в екстремальних умовах («випробування катуванням»). У море з високого стрімчака стрибає юнак. Коли він зринає, його годинники продовжують нормально ходити. Валізу кидають у клітку розлютованої горили. Коли її дістають відтіля, вона виглядає як нова, і ін.

Показ «пліч-о-пліч». «Який із цих акумуляторів швидше заведе автомобіль?», «Яка фарба витримає руйнівну дію стихії?»

" Замальовка з натури". Це інсценована ситуація, у якій рекламований товар рятує людей від якоїсь існуючої в реальному житті проблеми. У таких сюжетах героєві, як правило, дають пораду. Таку дружню пораду може подати дружина, сусід або постійний персонаж, що є фахівцем у даному питанні.

Віньєтки. Замість довгого розглядання однієї проблеми однієї людини дається серія фрагментів: обідня перерва, люди качаються на човнах, на атракціонах у парку, гуляють, відпочивають за містом і т.п. Це часто використається у фільмах про безалкогольні напої, морозиво, косметику.