Косметичний догляд за шкірою обличчя

РЕФЕРАТ на тему:

Косметичний догляд за шкірою обличчя

Косметичний догляд за шкірою обличчя забезпечує привабли­вий зовнішній вигляд, запобігає виникненню ознак передчасного старіння і розвиткові захворювань шкіри. Максимальний ефект від косметичного догляду за шкірою як удома, так і в салоні мож­ливий тільки в поєднанні зі здоровим способом життя, раціональ­ним харчуванням і бідовою від шкідливих звичок.

Косметичний догляд поділяється на домашній і салонний, або професійний. Незалежно від типу шкіри він включає очищення, тонізацію і накладення відповідного крему.

Догляд за нормальною шкірою. У домашніх умовах шкіру очищають з використанням гелю і води кімнатної температури.

Після умивання корисно сполоснути обличчя прохолодною во­дою — це робить шкіру стійкішою проти негативних впливів нав­колишнього середовища.

Після тонізації на шкіру наноситься легкий денний крем, що містить сонцезахисні фактори (до 15 SPF взимку, до ЗО SPF влітку), і засоби декоративної косметики. Увечері після тонізації наноситься зволожувальний крем, 1−2 рази на тиждень можна застосовувати маски, що містять активні жи­вильні, зволожувальні компоненти. Не треба забувати про де­лікатну шкіру навколо очей, а також шию і зону декольте. У домашніх умовах 1−2 рази на місяць можна проводити лег­ке розпарювання шкіри обличчя з наступним застосуванням кремів-скрабів для видалення ороговілих лусочок з поверхні шкіри. Після зняття такого крему-скрабу слід обробити шкіру тоніком, нанести сироватку чи активний концентрат, а звер­ху — зволожувальну маску.

Салон варто відвідувати 1−2 рази на місяць.

Салонний догляд, крім обов’язкової чистки і тонізації, може включати поверхневий пілінг фруктовими кислотами, ультразву­ковий пілінг, ензимний пілінг чи шліфування шкіри мікрокрис-талами, масажі, за винятком масажу за Жаке, гальваніку, іонофорез, зволожувальні та пластифікуючі маски. В салоні процедура завершується нанесенням захисного крему і легким повсякден­ним макіяжем.

Протокол процедури.

1. Демакіяж.

2. Очищення.

3. Тонізація.

4. Ензимний пілінг.

5. Пластичний масаж.

6. Іонофорез за активним концентратом.

7. Зволожувальна маска.

8. Захисний крем.

9. Завершальний макіяж.

Догляд за жирною шкірою. Очищення жирної шкіри — дуже важлива проблема. Нерідко пацієнти, що страждають на цей недо­лік, розуміють процес очищення шкіри насамперед як її знежи­рення. Для цього вони застосовують лужні сорти мила, гарячу воду, різні засоби, що містять спирт, і досягають діаметрально протилежного ефекту — шкіра стає ще жирнішою.

Для вмивання варто використовувати рН-нейтральні сорти мила, гелі, пінки, вода має бути ледь теплуватою чи кімнатної температури: після вмивання обличчя слід сполоснути прохолод­ною водою. За наявності виражених ознак вугрової хвороби корисно умиватися відварами лікарських трав: ромашки, шавлії, календули, деревію. Після вмивання шкіру треба промокнути м’яким рушником і обробити тоніком.

Після тоніка обов’язково наноситься легка емульсія чи крем, що зменшує жировиділення, а також включає в себе м’які дезінфікуючі компоненти.

Увечері після очищення і тонізації можна наносити маски з легкою підсушувальною і дезінфікуючою дією (як правило, ці маски змиваються водою). Перед сном на шкіру можна нанести активну сироватку чи концентрат із себорегулюючою дією.

Клієнти з жирною шкірою повинні відвідувати косметичний салон 1 раз на 1−2 тижні, тому що навіть за відсутності ознак вугрової хвороби вони мають потребу в регулярній гігієнічній чистці шкіри обличчя. Необхідним елементом протоколу салон­ного догляду є масаж за Жаке, тому що цей лікувальний масаж благотворно впливає на секреторну активність сальних залоз, знижуючи її, тонізує самі залози і сприяє евакуації їхнього вміс­ту. Після цього масажу, як правило, виконується дарсонваліза­ція: вона поліпшує мікроциркуляцію й дезінфікує поверхню шкіри.

На завершення процедури на шкіру наносяться абсорбуючі маски з ефектом зволоження. Як правило, такі маски містять гли­ни різних видів, ароматичні олії з ромашки, шавлії, календули, чайного дерева, деякі морські водорості.

Процедура завершується нанесенням захисного крему із себорегулюючим ефектом.

Протокол процедури.

1. Демакіяж.

2. Очищення.

3. Тонізація.

4. Вапоризація.

5. Гігієнічна чистка.

6. Підсушувальна маска.

7. Масаж за Жаке.

8. Дарсонвалізація.

9. Абсорбуюча маска.

10. Захисний крем.

11. Завершальний макіяж.

Догляд за сухою шкірою. Сухій шкірі особливо загрожує небезпека передчасного старіння, тому догляд за нею має бути повсякденним, делікатним, поєднувати в собі домашній догляд і професійні процедури.

Домашній догляд. Очищення сухої шкіри виконується спеціаль­ними емульсіями або молочком різних видів. Після очищення на шкіру наноситься тонік і денний крем. Спеціальні засоби для зон навколо очей, шиї і декольте є обов’язковими, тому що при сухій шкірі зморшки можуть з’явитися тут уже після 20−25 років.

Вечірній догляд включає в себе стандартні етапи, але засто­сування активних сироваток і концентратів для сухої шкіри, що відповідають порі року (для зими — з акцентом на живлення, для літа — на зволоження), дасть змогу запобігти передчасному старінню.

Один-два рази на тиждень бажане накладення відповідних ма­сок, один раз на місяць можна зробити розпарювання шкіри з від­варами лікарських трав (липовий цвіт, ромашка) з подальшим застосуванням делікатних скрабів при відсутності явищ куперозу. Якщо ознаки куперозу мають місце, від вапоризації і скрабу слід відмовитися, використавши замість цього креми з невисоким вмістом альфа-гідроксикислот (АНА-кислот).

Ці процедури мають завершуватися нанесенням ампульних препаратів і живильних, зволожувальних масок, що залишаються на обличчі до ЗО хв, а потім їх треба промокнути косметичною серветкою.

Салонний догляд, крім традиційного очищення і тонізації, мо­же включати ультразвуковий пілінг, поверхневий пілінг АНА-кислотами, УЗ-пілінг, масаж різних видів по крему, нанесення активних сироваток, ампульних препаратів з наступним іоночи фонофорезом. За відсутності куперозу дуже добрий ефект дають парафінові маски, у будь-якому випадку — живильні і зволожу­вальні маски.

За наявності куперозу показані маски, що зміцнюють стінки кровоносних судин (містять екстракт кінського каштана).

Завершують догляд нанесенням захисного крему з SPF (не нижче 15) і повсякденний макіяж.

Протокол процедури.

1. Демакіяж.

2. Очищення.

3. Тонізація.

4. Пілінг АНА-кислотами.

5. Хромотерапія жовтим світлом.

6. Масаж по сироватці з екстрактом ікри морських риб.

7. Пластифікуюча маска зі спіруліною.

8. Тонізація.

9. Захисний крем.

10. Повсякденний макіяж.

Догляд за комбінованою шкірою. Клієнти з комбінованою шкірою становлять основну частину відвідувачів косметичного салону. Як правило, у них поєднуються ознаки нормальної чи жирної шкіри в центрі обличчя (середина чола, ніс з переходом на щоки, підборіддя) і сухої шкіри по овалу.

Тому у процедурі найчастіше комбінуються маски різних ви­дів, лінії косметичних препаратів, види та інтенсивність впливу апаратних методик.

Приблизний протокол процедури для клієнтки з комбінова­ною шкірою.

1. Очищення: гель для жирної шкіри в центральній зоні, мо­лочко для сухої шкіри по овалу.

2. Тонізація.

3. Пілінг АНА-кислотами: препарат спочатку наноситься на зо­ну жирної шкіри, а потім — на овал. Зона жирної шкіри додатково проробляється пензликом. АНА-кислота змивається водою спочат­ку із зони сухої шкіри, а потім — із середини обличчя. Таким чи­ном, експозиція АНА-кислоти на сухій шкірі менша, ніж на жирній.

4. Мікроструми.

5. Масажна техніка, що поєднує елементи пластичного маса­жу і масажу за Жаке.

6. Абсорбуюча маска — на середину обличчя, зволожувальна маска — по овалу обличчя, на шию і зону декольте.

7. Тонізація.

8. Захисний крем двох видів залежно від зони накладення.

9. Завершальний макіяж.

Догляд за чутливою шкірою. Чутливою може бути шкіра будь-якого типу, і не завжди це можна визначити з першого по­гляду. Тому дуже важливо при першій зустрічі з пацієнтом з’ясу­вати, як реагує шкіра на зміни температур, на гостру і гарячу їжу, яку косметику доводилося застосовувати, і чи виникають алергіч­ні реакції на ті чи інші препарати.

Плануючи серію косметичного догляду, перші процедури по­трібно проводити по можливості нейтральні, не агресивні, ос­кільки на реакцію шкіри впливає занадто багато факторів, не всі можна передбачити, а негативний, хоч і тимчасовий, результат спричинить втрату клієнтів.

Яких процедур слід уникати за чутливої шкіри? Передусім тривалої вапоризації перед механічною чисткою. Якщо вже вапо­ризації не можна уникнути, то рекомендується додати в струмінь пари заспокійливі аромаесенції: шавлію, лаванду, м’яту. Середин­ні та глибокі пілінги протипоказані, як і механічна дермабразія. Не рекомендується також застосовувати парафінові та інші термомоделюючі маски.

Які ж процедури потрібно проводити з обережністю? Це на­самперед поверхневі пілінги. При чутливій шкірі перевагу варто віддавати ензимним видам пілінгу, а також пілінгам з низькими концентраціями гліколевої кислоти. Шліфування мікрокристалами можливе, але у вкрай делікатному режимі. Щодо компонен­тів, то при цьому слід дуже обережно застосовувати сироватки, маски, які містять вітамін С, активні витяжки з морепродуктів. Нагадаємо, що у людини з чутливою шкірою подразнення може виникнути у відповідь на будь-який, навіть найбезпечніший пре­парат, тому так важливо поговорити з клієнтом про стан його здоров’я.

Підбір косметичного засобу для домашнього догляду пацієн­там з чутливою шкірою є непростим завданням. Тут важливо не лише підібрати косметику, а й дохідливо пояснити клієнту найдрібніші деталі її застосування: який має бути епонж, по яких лі­ніях виконувати рухи та з якою інтенсивністю, як довгояка по­слідовність нанесення косметичних засобів тощо.

Порушення навіть однієї деталі клієнтом з чутливою шкірою спричиняє почервоніння, подразнення шкіри, і, як результат, до­водиться відмовлятися від косметичного засобу, який міг би дати чудовий результат.

Протокол процедури.

1. Демакіяж.

2. Очищення.

3. Тонізація.

4. Крем, що розм’якшує роговий шар шкіри без розпарювання.

5. Чистка (залежить від основного типу шкіри).

6. Абсорбуюча маска.

7. Дарсонвалізація (якщо у клієнта виражений купероз, про­цедуру застосовувати не слід).

8. Пластичний масаж з елементами масажу за Жаке.

9. Зволожувальна маска.

10. Тонізація.

11. Захисний крем.

12. Макіяж.

Догляд за в’янучою шкірою. В’януча шкіра характеризується стоншенням усіх її шарів, зменшенням секреції сальних залоз. То­му стан шкіри помітно поліпшиться при застосуванні процедур, що активно стимулюють синтез колагену та еластину, тобто акти­візують діяльність фібробластів, підвищують тонус м’язів облич­чя, а також видаляють ороговілі шари шкіри і прискорюють по­діл клітин базального шару епідермісу.

Це, насамперед, пілінги різних видів, шліфування мікрокристалами, мікроструми, іоной фонофорез, електростимуляція м’язів обличчя, різні концентрати, сироватки, ампульні препара­ти, а також пластифікуючі маски, особливо маски з термоактив­ним ефектом.

У комплексі подібних процедур не можна обійтися без масажних технік: класичний масаж по крему плюс сучасні масажні техніки. Протокол процедури.

1. Демакіяж.

2. Очищення.

3. Тонізація.

4. Шліфування мікрокристалами.

5. Хромотерапія синім світлом.

6. Активні сироватки, концентрати, ампульні препарати.

7. Масаж.

8. Пластифікуюча маска з хітозаном.

9. Тонізація.

10. Захисний крем.

11. Денний макіяж.

Відбілювальний догляд призначається в разі бажання клієнта просто освітлити шкіру обличчя або, за необхідності, усунути піг­ментні плями. І тут уміння косметика мають бути спрямовані на уповільнення швидкості синтезу меланіну в меланоцитах і на ви­далення певної кількості шарів епідермісу, клітини якого пере­повнені пігментом.

У першому випадку це препарати на основі гідрохінону, препарати, що містять аскорбінову кислоту, арбутин та ін.- у дру­гому — це пілінги різних видів, шліфування мікрокристалами, маски з бодягою. Фахівець завжди повинен пам’ятати, що при­значаючи відбілювальний догляд, видаляючи пігментовані шари епідермісу, шкіру піддають активному агресивному впливу навко­лишнього середовища і, особливо, ультрафіолетового випроміню­вання. Тому в засобах, які використовує пацієнт перед виходом на вулицю, обов’язково повинен бути сонцезахисний фактор (не нижче 50% незалежно від пори року).

Протокол процедури.

1. Демакіяж.

2. Очищення.

3. Тонізація.

4. Пілінг гліколевою кислотою або шліфування шкіри мік­рокристалами.

5. Нанесення активного концентрату чи сироватки, що міс­тить вітамін С, арбутин.

6. Фонофорез по відбілювальному гелю.

7. Масаж.

8. Відбілювальна маска.

9. Тонізація.

10. Захисний крем.

11. Макіяж.

Підготовка шкіри до пластичної операції. Хоч би як квалі­фіковано працював косметик, хоч би як старанно людина викону­вала рекомендації фахівця, настає момент, коли для поліпшення зовнішнього вигляду необхідне втручання пластичного хірурга.

Сучасний спектр хірургічних втручань постійно розширюєть­ся, вдосконалюються технології, проте успіх будь-якої операції значною мірою залежить саме від косметика. Бо якщо він належ­ним чином підготував пацієнта до операції і грамотно виконував догляд за шкірою після неї, то не буде ускладнень, пацієнт швид­ко відновить сили і зможе продовжувати активний спосіб життя, але вже оновленим і помолоділим.

Передопераційну підготовку бажано починати за 1,5−2 міс. до операції. Пацієнтці призначають такі процедури:

— пілінги АНА-кислотами: видаляється потовщений роговий шар шкіри, відбувається стимуляція клітин базального шару епі­дермісу, що надалі сприятиме найшвидшому загоєнню;

— масажі будь-якого виду. Тут головне — поєднання спри­ятливого впливу масажу на нервову систему з посиленням мікроциркуляції шкіри, стимулюючим тонізуючим впливом. Курс — 15 процедур;

— мікрострумову терапію, що поєднує різні програми міостимуляції, лімфодренажу, відновлення тканин (10−15 сеансів через день);

— іоной фонофорез з метою введення в глибокі шари шкіри активних, стимулюючих обмінні процеси, компонентів;

— маски з біостимулюючою, тонізуючою, зволожувальною дією. У цей комплекс потрібно включати й загальний масаж тіла, який позитивно впливає на організм, а також лікарську методику під назвою «мезотерапія».

Догляд за шкірою в період реабілітації після пластичної операції. Для виведення пацієнта зі стресового стану, усунення лімфостазу, набряків, гематом, уникнення розвитку запалення, кос­метичний догляд слід починати практично відразу після операції.

Мікроструми. Процедури починають з другого дня після опе­рації, встановивши апарат на максимально «делікатний» режим. При цьому м’яко усувається лімфостаз, швидше розсмоктують­ся неминучі в таких випадках гематоми (на курс 15−20 сеансів щодня).

Ультразвук застосовують у вигляді фонофорезу, наприклад, із траумелем: зменшуються набряк, болісні відчуття, розсмоктують­ся гематоми (на курс 10−15 сеансів, починаючи з третього дня після операції).

Терапевтичний лазер. Обробка шкіри в ділянці післяоперацій­них швів зводить нанівець небезпеку утворення рубців, шрамів.

Масажі призначаються не раніше ніж через 1,5 міс. після опе­рації і являють собою полегшені варіанти лімфодренажу.

Маски можна застосовувати через 2 міс. після операції, оскіль­ки їхнє видалення зі шкіри обличчя може призвести до зсуву шкірних шарів, утворення крововиливів і деформації швів. Для живлення і зволоження на шкіру наносять активні сироватки і концентрати.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Владимиров В., Зудин Б. Кожньїе й венерические болезни: Атлас. — М.: Медицина, 1980. — 288 с.

2. Дугін О. М., Слєпцов В. Б., Галайчук А. А. Збірник законо­давчих та нормативних документів, що регламентують діяльність підприємств внутрішньої торгівлі. — К., 2004. — 304 с.

3. Калантаєвська К. А. Морфологія та фізіологія шкіри лю­дини. — К.: Здоров’я, 1965. — 304 с.

4. Кольгуненко Й. Й. ОсновьІ геронтокосметологии. — М.: Медицина, 1974. — 224 с.

5. Косметический пилинг: теоретические й практические ас-пектьі. — М.: Косметика й медицина, 2003. — 224 с.

6. Новикова Л. В. МетодьІ физиотерапии в косметологии. — М., 2001. — 176 с.

7. Новая косметология. — М.: Косметика й медицина, 2002.

8. Озерская О. С. Косметология. — СПб.: Искусство России, 2002. — 416 с.

9. Практическое пособие для косметолога-зстетиста. Ч. 1,2/ Под редакцией Л. В. Новиковой. — М., 1999;2000.

10. Справочник по косметике / Под общей редакцией проф. М. А. Розентула: — М.: Медицина, 1964. — 336 с.

11. Фицпатрик Т., Джонсон P., Вулар К. й dp. Дерматология: Атлас-справочник. 3-є издание. — М.: Практика, 1999. — 1088 с.

12. Фержтпек О., Фержтекова В., Шрамек Д. й dp. Космето­логия: Теория й практика. — Прага: MAKSDORF, 2002.

13. «Les Nouvelles Esthetiques». — М.: Космопресс, 2000;2004.

14. Rassner G. und Steinert U. Dermatologie. Lehrbuch imd At­las. — Urban&-Shwarzenberg, 1992. — 384 s.