Оман японський

Девясил японский

Inula japonica thunb.

Семейство сложноцветные— Compositae.

Многолетнее трав’янисте рослина з прямим мелкоребристым червонуватим стеблом заввишки до 1 м. Верхня частина стебла гілляста, покрита довгими білими волосками, отходящими від маленьких горбочків. Листя великі, еліптичної форми, сидячі, із дрібними зубчиками з обох боків, згори майже голі, знизу— густо опушены довгими волосками і вкриті дрібними залозками. Прицветные листя мають ланцетную форму. Квіти жовті, утворюють кошики до 4 см в поперечнику, які у своє чергу зібрані по 5—12 в щитковидные суцвіття, під якими (на цветоносах) є порівняно короткий, шерстисте, здебільшого не перепутанное опушение. Цвіте у липні— вересні.

Распространен в басейнах Уссурі, Зеї і Бурею, і навіть на Південних Курильських островах. Зустрічається на луках, в заболочених низинах й у розріджених листяних лісах. Докладні дослідження цього рослини не проводилися.

Отвар сухих квіток оману японського застосовують у вигляді клізм і ванн як болезаспокійлива і кровоспинне засіб при геморої. Помічено, що оман японський сприяє також зменшенню гемороїдальних вузлів.

В народної медицині оман японський застосовується як протизапальне, кровоспинне і сечогінний засіб. Дослідження співробітників Хабаровського медичного інституту підтвердили інформацію про мочегонном і противовоспалительном дії препаратів, отриманих від цього рослини (Бійці, 1960 та інших.). Очевидно, протизапальне дію оману японського пов’язано хоча б почасти з її спроможністю зменшувати проникність стінок кровоносних судин (Кирютина, 1960). А.3.Толокнева і А. В. Зверева (1969) знайшли у експериментах на кроликах чітке ранозаживляющее дію 10% мазі з оману японського, наносимой на обпечену поверхню.

В європейської частини Росії, на Кавказі та в у Середній Азії росте інше лікарський рослина— оман високий, яке широко застосовується у народній медицині та значно докладніше досліджувана. Відомо про його отхаркивающем, ранозаживляющем, кровоостанавливающем, противоглистном, мочегонном та деякі інші види дії (Абдулліна і співавтори, 1961; Зенин, 1956; ГоЧжень-цю, 1958 та інших.). Питання, чи властиві з цих властивостей девясилу японському, не вивчений.

Лекарственным сировиною є трава оману японського. Заготовляють його в час цвітіння, зрізуючи облиственные цветоносные стебла до 30 см довжини. Сушити траву треба після збору, на горищі чи у якомусь добре провітрюваному приміщенні, а сиру погоду— в сушарках за нормальної температури 40—60°.

Список литературы

Для підготовки даної праці були використані матеріали із російського сайту internet.