Поширеність порушень ритму та провідності серед сільського населення України

Аналіз статистичних показників здоров’я сільського населення України свідчить про їх негативну динаміку: зростає захворюваність, первинна інвалідність і смертність від хвороб системи кровообігу (ХСК) [4]. Сільські мешканці становлять лише третину населення України, а рівень смертності у них, як від усіх причин, так і від серцево-судинних захворювань, значно перевищує показники у міського населення. Так, згідно зі статистичними даними за 2006 р. смертність від ХСК серед сільських мешканців на 46,8% більша, ніж серед мешканців міста [9]. На особливу увагу заслуговує той факт, що така негативна ситуація зберігається протягом останніх 20 років [3].

Однією зі складних, недостатньо вивчених, а тому й найбільшою з актуальних проблем сучасної кардіології є порушення ритму серця та провідності.

Протягом останніх десятиліть встановлено, що аритмія (зокрема шлуночкові порушення ритму) може бути передвісником раптової серцевої смерті [5], а деякі симптоми аритмії, які не загрожують життю, можуть негативно впливати на його якість, визначаючи прогноз (наприклад наявність миготливої аритмії) [6]. Усе це зумовлює підвищений інтерес до проблеми вивчення порушень ритму серця та провідності, насамперед, щодо справжньої їх поширеності [7, 8, 10−15].

Мета дослідження — вивчити поширеність порушень ритму та провідності серця у сільській популяції України.