Загальна характеристика нижньої кінцівки. 
Топографічна анатомія задньої поверхні стегна і кульшового суглоба. 
Мікрохірургічні та ендовазальні операції на судинах. 
Пластика судин та операції при аневризмах

Актуальність теми: нижня кінцівка, подібно до верхньої, морфологічно і функціонально існує як єдине ціле і є частиною організму. З суттю операцій на судинах повинні бути обізнані лікарі різних спеціальностей для надання допомоги пацієнтам.

Навчальна мета:

Знати: загальні дані про нижні кінцівки і їх поділ на ділянки, пошарову будову задньої ділянки стегна, співвідношення власної фасції, м’язів, судин і нервів цих ділянок, місця скупчення пухкої клітковини і сполучення з іншими ділянками, а також будову кульшового суглоба.

Вміти: знайти межі та кістково-м'язові орієнтири нижньої кінцівки та задньої поверхні стегна, розпізнати анатомічні утворення цих ділянок на таблицях і анатомічному препараті, розпізнати елементи кульшового суглоба, його зв’язки і слабкі місця.

Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми

Основні питання теми:

• 1. Значення кінцівки, як єдиного цілого. Поділ на ділянки, кістково-м'язові орієнтири.
• 2. Топографічна анатомія кульшового суглоба: будова суглобових поверхонь та капсули, зв’язковий апарат, функціональний замок суглоба як прояв єдності форми і функції.
• 3. Слабкі місця кульшового суглоба, шляхи поширення гнійних процесів.
• 4. Пошарова топографічна анатомія задньої ділянки стегна: кісткові орієнтири, кістково-фасціальні футляри, м’язи, судинно-нервові пучки.
• 5. Поняття про мікрохірургічні, ендовазальні операції та пластику судин.
• 6. Операції при аневризмах.

Матеріали для самоконтролю.

• 1. Які з названих зв’язок не приймають участі у зміцненні капсули кульшового суглоба:
  • а) клубово-стегнова; б) лобково-стегнова;
  • в) сіднично-стегнова; г) крижово-остиста.
• 2. Куди пошириться гнійний процес через переднє слабке місце кульшового суглоба:
  • а) на медіальну поверхню стегна;
  • б) у фаціальне ложе клубово-поперекового м’язу;
  • в) на задню поверхню стегна; г) на латеральну поверхню стегна.
• 3. Якими гілками утворена артеріальна сітка кульшового суглоба:
  • а) медіальною і латеральною гілками, що огинають стегнову кістку;
  • б) поверхневою гілкою, що огинає клубову кістку;
  • в) І пронизуючою гілкою глибокої артерії стегна;
  • г) глибокою гілкою, що огинає клубову кістку.
• 4. Назвіть нерв, проекційна лінія якого проходить від середини відстані між сідничним горбом і великим вертлюгом до середини підколінної ямки:
  • а) сідничний, б) нижній сідничний; в) верхній сідничний; г) підшкірний.
• 5. Які з названих м’язів не належать до задньої ділянки стегна:
  • а) напівсухожилковий; б) двоголовий;
  • в) чотириголовий; г) напівперетинчатий.
• 6. З яких елементів складається судинно-нервовий пучок задньої поверхні стегна:
  • а) сідничного нерва, нижньої сідничної артерії і вени;
  • б) стегнових артерії, вени і нерва;
  • в) сідничного нерва, глибоких артерії і вени стегна;
  • г) сідничного нерва та супроводжуючих артерії і вени.
• 7. З якими клітковинними просторами та за ходом яких анатомічних утворень сполучається клітковина заднього ложа стегна:
  • а) проксимально:_____, за ходом_______;
  • б) дистально _______, -________; в) спереду ______, -________?
• 8. При хірургічному доступі до судинно-нервового пучка задньої поверхні стегна у нижній третині виявлено два нервових стовбура. Який з них сідничний нерв?
• 9. В якому місці сідничний нерв найбільш доступний для виконання блокади?
• 10. В ділянці стегнового трикутника в такт з пульсом над підколінним судинно-нервовим пучком прослуховується грубий систолічний шум. Який найбільш імовірний діагноз? Яке оперативне лікування запропонуєте?
• 11. У дівчинки 7 років діагностовано рахітичне викривлення стегон. Обґрунтуйте оптимальний варіант доступу до кісток для оперативної корекції деформації.

Методична вказівка для студентів до практичного заняття № 25