Розділ 2. Особливості обліку витрат і калькулювання собівартості продукції, робіт і послуг допоміжних виробництва СПК «Світанок»

Облік витрат на виробництво і калькулювання собівартості продукції

Товариство з обмеженою відповідальністю промислово-комерційна фірма СПК «Світанок» був зареєстрований 14 серпня 1996 року і заснований трудовим колективом. Правове становище кооперативу визначається Цивільним кодексом РФ. СВК «Світанок» є юридичною особою за чинним законодавством РФ, має самостійний баланс, печатку, що містить його повне найменування російською мовою і вказівку на його місцезнаходження; розрахункові банківські рахунки, а також власну емблему, зареєстрований у встановленому порядку товарний знак. Товариство придбало право юридичної особи з моменту його реєстрації в державних органах.

Загальна площа СПК становить 926 га .

СВК «Світанок» створений з метою отримання прибутку, розвитку і розширення інфраструктури ринку селища та області.

Діяльністю даного підприємства є:

• — Вирощування розсади, саджанців, дерев, чагарників, овочів та інших сільськогосподарських культур;
• — Оптова та роздрібна торгівля;
• — Зовнішній благоустрій;
• — Вирощування, переробка і реалізація сільськогосподарської продукції, в тому числі рослинництва, насінництва, тваринництва;
• — Реалізація вирощеної, купленої та переробленої продукції;
• — Комплекс робіт по озелененню, капітальний ремонт та створення нових зелених насаджень;
• — Переробка сільськогосподарської продукції;
• — Торгово-закупівельна діяльність;
• — Транспортно-експедиторські послуги.

Статутний капітал підприємства становить 150 тисяч рублів. Згідно зі штатним розкладом на підприємстві зайнято 50 осіб.

Основною діяльністю СПК є рослинництво — одна з головних і специфічних галузей сільського господарства, що відрізняється сезонним характером робіт. Виробничі витрати здійснюються нерівномірно в різні пори року. Вихід продукції обумовлений термінами дозрівання рослин і відбувається в період збирання врожаю. Від урожаю одержують основну та побічну продукцію (солому, полову, бадилля і т. д.). У процесі виробництва паралельно здійснюються витрати під урожай поточного року і під урожай майбутніх років. Отже, в рослинництві неминуче постійна наявність незавершеного виробництва. Всі ці особливості необхідно враховувати при організації обліку та обчислення собівартості продукції.

При аналітичному обліку слід розмежовувати облік витрат під урожай поточного року і під урожай майбутніх років за видами виконуваних робіт, по культурах, до обробітку яких відносяться витрати. У зв’язку з цим всі аналітичні рахунки рослинництва можна об'єднати в такі групи:

• — За витратами, безпосередньо пов’язаних з процесом виробництва, що підлягають розподілу, тому що в момент вчинення їх неможливо віднести до витрат на виробництво конкретної культури: вміст основних засобів, що використовуються в рослинництві; зрошення; осушення; вапнування і гіпсування грунтів.
• — За витратами на окремі культури і групи культур (озимі зернові, ярі зернові, садівництво і т.д.);
• — За витратами на кормовиробництво (силосування, витрати на приготування сінажу, витрати з приготування трав’яного борошна і т. п.);
• — З обліку незавершеного виробництва (посів озимих зернових культур, підйом зябу, посів під зиму овочевих культур та ін.)

Таким чином, об'єкти обліку витрат у рослинництві можуть бути самі різні, а метод обліку витрат — попроцессний.

Облік витрат і виходу продукції рослинництва ведеться на рахунку 20.

" Основне виробництво" субрахунку «Рослинництво» на відповідних аналітичних рахунках за наступними статтями витрат:

• — Оплата праці з відрахуваннями на соціальні потреби;
• — Насіння і посадковий матеріал;
• — Добрива органічні і мінеральні;
• — Засоби захисту рослин;
• — Утримання основних засобів: а) нафтопродукти, б) знос основних засобів; в) ремонт основних засобів;
• — Роботи та послуги;
• — Організація виробництва і управління;
• — Платежі по кредитах;
• — Інші витрати.

При здійсненні витрат на підставі первинних і зведених документів робиться запис: дебет рахунку 20 субрахунок «Рослинництво» відповідні аналітичні рахунки кредит рахунків 70, 69, 10, 02, 23, 25, 26 та інших в залежності від виду витрат.

Готова продукція рослинництва, отримана в результаті збору врожаю, оприбутковується протягом року за плановою собівартістю. При цьому робиться запис: дебет рахунків 40, 10 кредит рахунка 20 субрахунок «Рослинництво» .

Фактичні витрати на виробництво продукції рослинництва можна визначити тільки в кінці звітного року, коли будуть закриті рахунки 23, 25, 26, списані витрати по бджільництву в частині, що припадає на запилення сільськогосподарських культур, встановлені і визначені витрати за загиблими посівам, розподілені витрати зі зрошення, гіпсуванню, вапнуванню грунтів і т. д.

Отже, до закриття рахунку 20 «Рослинництво» можна приступати, коли в дебетової частини рахунки будуть відображені суми калькуляційних різниць по рахунку 23 «Допоміжні виробництва», а також розподілені і включені у витрати рослинництва загальновиробничі і загальногосподарські витрати.

Таким чином, в кінці звітного року в дебетової стороні аналітичних рахунків будуть враховані фактичні витрати, в кредитовій стороні - вихід продукції в планової оцінці, яку необхідно довести до рівня фактичних витрат. Для цього розподіляються витрати першої групи аналітичних рахунків рослинництва, а потім обчислюється фактична собівартість продукції за іншим групам аналітичних рахунків. Після обчислення фактичної собівартості продукції виявляється калькуляційна різниця, яка списується по споживачах методом додаткових записів у випадку перевищення фактичної собівартості над плановою або «червоним сторно» у разі перевищення планової собівартості над фактичною. У результаті аналітичні рахунки закриваються і сальдо не мають, за винятком аналітичних рахунків четвертої групи. Тому в заключному балансі рахунок 20 / 1 «Рослинництво» може відображатися в сумі витрат у незавершеному виробництві.

Закриття рахунку 20 / 1 «Рослинництво» проводиться в кінці звітного року і зводиться до виведення калькуляційних різниць і правильному списанню їх за призначенням. Це можливо зробити після обчислення фактичної собівартості продукції, до якого приступають після закриття рахунків 23 «Допоміжне виробництво», 25 «Загальновиробничі витрати», 26 «Загальногосподарські витрати». Обчислення собівартості продукції ведеться за кількістю її після доопрацювання. Потім приступають до закриття аналітичних рахунків. При цьому необхідно дотримуватися певної послідовності в обчисленні собівартості продукції і закриття рахунків.

До закриття рахунків 25, 26 необхідно закрити першу групу аналітичних рахунків, так як частина витрат, врахованих у складі цієї групи, буде включена при розподілі в загальногосподарські, загальновиробничі витрати, витрати майбутніх періодів або у витрати аналітичних рахунків рослинництва другої, третьої, четвертої групи. Після цього закриваються аналітичні рахунки витрат по догляду за полезахисними насадженнями, аналітичні рахунки по окремих культурах, групах культур і видах робіт (друга група) і аналітичні рахунки за кормовиробництва (третя група).

Аналітичні рахунки з обліку незавершеного виробництва (четверта група) не закриваються, тобто витрати незавершеного виробництва на кінець року показуються в балансі.

Отже, процес закриття рахунку 20 / 1 «Рослинництво» зводиться до закриття аналітичних рахунків 1, 2, 3-ї груп. Фактична собівартість продукції обчислюється відповідно до даних бухгалтерського обліку та діючими вказівками. Дані про фактичні витрати у рослинництві беруть з дебетової частини аналітичних рахунків, відкритих до рахунку 20 / 1 «Рослинництво» у виробничих звітах підрозділів.

Об'єктами обчислення собівартості в рослинництві є окремі види основної або сполученої продукції.

Побічна продукція не калькулюється. Собівартість соломи (полови), бадилля, стебел кукурудзи, кошиків соняшнику, капустяного листа, хмизу та іншої визначають виходячи з нормативів, встановлених на основі витрат на прибирання, пресування, транспортування, скиртування та інші роботи.

При обчисленні собівартості продукції витрати на побічну продукцію вираховуються із загальної суми витрат на вирощування сільськогосподарських культур.

Після обчислення фактичної собівартості необхідно списати калькуляційну різницю додаткової записом або «червоним сторно» та оформити бухгалтерськими записами одним із двох способів: дебет рахунків 10, 40 кредит рахунки.

20 / 1 і потім дебет рахунків 46, 20 / 2, 20 / 1 та інших кредит рахунків 10, 40 або дебет рахунків 46, 20 / 2, 20 / 1, 40, 10 та інших кредит рахунку 20 / 1. Калькуляційна різниця списується з аналітичних рахунків одразу за всіма видами витрачання. У цьому випадку на рахунки 40, 10 відносять калькуляційну різницю в долі, що припадає лише на залишок продукції на перше січня наступного року.

На практиці вважають за краще застосовувати другий спосіб списання калькуляційних різниць.

Таким чином, після закриття аналітичних рахунків 1, 2, 3-ї груп на рахунку 20 / 1 залишаються тільки витрати незавершеного виробництва.

Якщо на кінець звітного періоду є прибрані, але необмолоченние або неприбрані площі під зерновими культурами, то із загальної суми фактичних витрат по прибраній обмолоченої і прибраній, але необмолоченной культурі виключають витрати по обмолоту та вивезенню продукції з поля. Частину, що залишилася після цього суму витрат розподіляють пропорційно площам під обмолоченої і прибраної необмолоченной культурою. Для визначення фактичної собівартості продукції прибраних обмолочені культур до суми витрат додають витрати по їх обмолоту і транспортуванні. Витрати по прибраним, але необмолоченним культурам відображаються в балансі звітного року в складі витрат незавершеного виробництва. У наступному році собівартість продукції таких культур складається з витрат незавершеного виробництва і витрат за обмолоту, очищення та транспортування продукції.

Також СПК «Світанок» займається вирощуванням розсади, саджанців, дерев і чагарників. Облік витрат і виходу продукції по даному напрямку ведеться на аналітичних рахунках, відкритих за окремими породам і видам насаджень, в неспеціалізованих — на одному аналітичному рахунку «Садівництво». Багаторічні насадження вирощуються з метою отримання плодів та ягід, отже об'єктом калькуляції є основна продукція: плоди і ягоди, отримані від багаторічних насаджень у плодоносному віці. До побічної продукції відносяться черешки у зерняткових і кісточкових порід, вуса у суниці, відводки у смородини й агрусу, нащадки у малини і т. д.

Порядок обчислення собівартості продукції садівництва аналогічний розрахунку собівартості продукції овочівництва.

Побічна продукція при цьому оцінюється за цінами можливої ??реалізації.

Так витрати в 2006 році на вирощування яблук склали 67 800 руб., Від врожаю отримано 800 ц товарних стандартних яблук, 600 ц товарних нестандартних яблук і 200 ц нетоварних нестандартних, використаних на корм худобі. Ціни реалізації склали: по яблукам товарним стандартним — 90 руб. за 1 ц, по яблукам товарним нестандартним — 60 крб. за 1 ц, по яблукам нетоварним нестандартним -8 руб. за 1ц.

Таким чином можна розрахувати собівартість продукції за допомогою даних таблиці 1.

Для цього необхідно:

• 1). Визначити вартість продукції в цінах реалізації (гр. 2хгр. 3 = гр. 4).
• 2). Знайти питома вага кожного виду продукції в цінах реалізації, тобто вартість кожного виду продукції в цінах реалізації розділити на підсумкову вартість у цінах реалізації і помножити на 100. За яблукам стандартним товарним це складе 69% (72 000: 36 000×100).
• 3). По знайденому питомій вазі розподілити фактичні витрати з вирощування яблук (без вартості нетоварних нестандартних яблук) 67 600 руб. (67 800 — 800) між яблуками товарними стандартними і товарними нестандартними. За яблукам товарним стандартним ця сума становить 46 782 руб. (67 800: 100×69).
• 4). Розподілом знайдених витрат на кількість отриманої продукції знайти фактичну собівартість 1 ц. кожного виду продукції (гр. 6: 1 гр.).

Потім виявляється калькуляційна різниця, яка списується в установленому порядку.

При вирощуванні багаторічних насаджень з метою отримання посадкового матеріалу об'єктом калькуляції є живці, відводи, вуса.

Калькуляційна одиниця — 1 тис. штук. Облік витрат ведуть за породами та видами насаджень.

Для визначення собівартості вирощуваного посадкового матеріалу за окремими групами культур (саджанці зерняткові, саджанці кісточкові і т. д.) загальну суму витрат по кожній ділянці розподіляють пропорційно кількості викопаної продукції для реалізації і залишилася в грунті на вирощування. До витрат за викопаної продукції додають витрати з викопке посадкового матеріалу і таким чином визначають собівартість посадкового матеріалу. А витрати, пов’язані з посадкового матеріалу, що залишився в «прікопке», утворюють незавершене виробництво на кінець звітного року.

Таблиця 1: Обчислення собівартості продукції садівництва в СВК «Світанок» .