Основні завдання сучасної статистики (реферат)

Реферат

на тему:

Основні завдання сучасної статистики

ПЛАН.

1. Предмет і значення сучасної статистики.

2. Завдання і особливості організації сучасної статистики.

Висновки

Використана література

1. Предмет і значення сучасної статистики Необхідною умовою об'єктивної кількісної характеристи­ки суспільних явищ і процесів е розуміння їх суті, специфіки та законів розвитку. Статистика дає можливість різнобічне охарактеризувати розвиток економіки, відзначити успіхи і недоліки, намітити шляхи і заходи щодо усунення небажа­них, тенденцій.

Статистичні органи організують планомірний і система­тичний облік масових суспільно-економічних явищ. Він є основою даних, що публікуються у статистичних збірниках, довідниках та періодичній пресі. Опрацювання статистичних даних здійснюють за допомогою їх зведення і групування, розрахунку відносних і середніх величин, показників динаміки і варіації, дисперсійного та індексного аналізу, а також статистичних рівнянь залежностей.

Статистика має ряд суттєвих специфічних особливостей, що відрізняють її від інших суспільних наук. Ці особливості пов’язані з пізнанням суспільно-економічних явищ і про­цесів, тобто характеристикою кількісної їх визначеності, наприклад, характеристика зміни чисельності населення, його структури, випуску продукції в різних галузях суспільного виробництва, чисельності робітників, зміни по­казників ефективності в галузях економіки, співвідношення між обсягом виробленої і реалізованої сільськогосподарської продукції тощо.

Кількісну сторону цих явищ і процесів статистика вивчає в нерозривному зв’язку з їх якісними характеристиками, збагачуючи тим самим наші знання і даючи можливість пізнати суть розвитку явищ і процесів.

Крім того, статистика вивчає кількісну і якісну сторони явищ в конкретних умовах місця і часу. Отже, предметом статистики є кількісні і якісні відношення масових суспільно-економічних явищ.

На розвиток статистики значний вплив справляють економічна теорія, філософія, математика, економічні науки та ін.

Розуміння статистичної закономірності неможливе пізнання діалектики, особливо діалектики необхідного і випадкового. Статистична сукупність складається з одиниць, які відрізняються ознаками та умовами. Вплив на сукупність природних, економічних та інших умов для індивідуальних ознак різний, тому результат для індивідуального значення ознаки є випадковим. Випадкове явище може відбуватися або не відбуватися, тобто існує його імовірність. Головною умо­вою імовірності є наявність достатнього поля дії незалеж­ності, яка породжує випадковість. Прикладом випадкового коливання може бути статистичний ряд урожайності сільськогосподарських культур за кілька років. Статистика дозволяє пояснити стійкість випадкових коливань урожай­ності в часі та прийняти їх в розрахунок при прогнозуванні розвитку сільськогосподарського виробництва.

Отже, імовірність певного результату є частота появи ознаки індивідуального явища, тобто це завжди імовірність, яка визначається поєднанням різних умов. Індивідуальний результат тут не залежить від інших індивідуальних резуль­татів.

Статистика тісно пов’язана з математикою, проте матема­тика користується абстрактними теоремами, які не розгляда­ють співвідношення з реальною дійсністю. Дійсні ж процеси соціальних, економічних та інших явищ вивчає статистика. Це вимагає від неї не абстрактного опису дійсності, а пізнання складних умов і чинників розвитку явищ і процесів.

2. Завдання і особливості організації сучасної статистики Визначені такі завдання статистики:

• ізнобічне обстеження суспільного виробництва на основі науково обґрунтованої системи показників;

• воєчасне забезпечення господарських органів, а також суспільства в цілому інформацією;

• наліз даних і оцінка чинників розвитку суспільного виробництва та його галузей;

• иявлення взаємозв'язку і пропорцій у суспільному ви­робництві;

• цінка резервів росту ефективності суспільного виробниц­тва.

Успішне вирішення поставлених перед органами статис­тики завдань передбачає удосконалення статистичної інфор­мації, методів її аналізу, упорядкування звітності, забезпе­чення її достовірностірозширення гласності статистичної інформації.

Статистична інформація повинна відображати проблеми інтенсифікації, пропорційності та збалансованості системи господарювання. Завдання полягає у здійсненні аналізу даних про виконання міжурядових угод і договорів, ріст продуктивності праці, якості продукції та ефективності гос­подарсько-фінансової діяльності, наявність і використання природних, матеріальних та трудових ресурсів, розвиток економіки, науково-технічного прогресу, культури, добробу­ту населення.

Міністерство статистики відповідальне за ведення обліку і статистики за єдиною методикою на основі централізованого керівництва всією статистичною роботою. Не менш важли­вим завданням є контроль за станом обліку, звітності та достовірності звітних даних.

Завданням статистики є також складання звітних ба­лансів матеріальних, фінансових і трудових ресурсів, міжга­лузевих балансів, обчислення обсягу суспільного продукту та національного доходу, доходів і витрат населення, перехід до організації статистики за системою національних рахунків.

Зазначимо тут, що система національних рахунків призначе­на для характеристики процесів і явищ ринкової економіки, основними з яких є процеси виробництва, одержання доходів, руху фінансів і капіталу.

В умовах переходу до ринкової економіки потрібно, щоб зібрані первинні статистичні дані, зведення і збірники вико­ристовувалися для їх аналізу і підготовки оглядів стану суспільно-економічних явищ всіма ланками органів держав­ної статистики /районними, міськими, обласними та Міністерством статистики/, а також для проведення науко­вих досліджень. Органи державної статистики повинні вико­ристовувати статистичну інформацію, методи її аналізу та комп’ютерну техніку для:

— своєчасної оцінки, контролю, економетричних розра­хунків та прогнозування зміни рівнів мікрота макроекономічних чинників господарсько-фінансової діяльності;

— створення надійної інформаційної бази для розробки національних технічних та економічних програм, покращен­ня умов функціонування структур ринкової економіки, ви­робничої та підприємницької діяльності;

— передбачення стану ділової активності в економіці при формуванні цін, оплати праці, дивідендів, податкової, кре­дитної та соціальної політики;

— планування інвестиційної діяльності, підрахунку рівня її ризику та моделювання результатів альтернативних про­ектів і ділових рішень.

Статистичну роботу в Україні здійснює Міністерство ста­тистики і його органи на місцях. Воно видає накази, інструкції та вказівки з питань організації обліку й звітності, які є обов’язковими для виконання усіма міністерствами та відомствами. Підприємства, організації, фірми, установи по­дають до районних /міських/ відділів та обласних управлінь статистики статистичну та бухгалтерську звітність, а також необхідні статистичні дані.

Органи статистики проводять перевірки стану звітності, а також достовірності звітних даних. Вони мають право відміняти не затверджену в установленому порядку звітність.

Висновки

1. Єдине розуміння суті та змісту статистичних показників забезпе­чується сукупністю інструкцій Міністерства статистики України, обов’язко­вих як для органів державної статистики, так і для всіх міністерств, відомств, підприємств, об'єднань і установ.

2. Діюча система організації статистичної практики вимагає критичного переосмислення і переборення стереотипів в зборі статистичних даних, їх опрацюванні і економічному аналізі на основі широкого застосування економіко-статистичних методів та комп’ютерної техніки. Це дозволить більш ефективно використовувати статистичну інформацію і методи її аналізу для поглибленої характеристики економічних процесів, відповідно підвищить роль статистики в системі управління, що ґрунтується на економічних методах господарювання.

Використана література:

1. 1.Головач А. В., Єріна А.М., Козирєв О. В. Статистика: Підручник. Київ: Вища школа, 1993. 623с.

2. 2.Вашків П.Г., Пастер П.І., Сторожук В. П., Ткач Є.І. Статистика підприємництва: Підручник. Київ: Вища школа, 1999.

3. 3.Харченко Л. П., Долженкова В. Г. і др. Статистика: курс лекцій. Москва, 2000. 310 с.

4. 4.Кулинич О.І. Теорія статистики: Підручник. 2-е допрацьоване і доопрацьоване видання. Київ: Державне Центрально — Українське видавництво, 1996.

5. 5.Єріна А.М., Пальян З. О. Теорія статистики: Практикум. Київ: Знання, 1997.