Формування структури капіталу: переваги та недоліки

Реферат на тему:

Формування структури капіталу: переваги та недоліки Теорії структури капіталу почали формуватися у 50−60-х роках XX століття. Закордонні вчені виділили чотири типи формування структури капіталу: традиціоналістська, індиферентна, компромісна, суперечна. Основною тезою традиціоналістської концепції є можливість оптимізації структури капіталу, індиферентної - неможливість. Компромісна концепція — ринкова вартість підприємства залежить тільки від сумарної вартості активів, а концепція суперечності - структура капіталу формується під впливом ефективності використання капіталу і може змінюватися та чи інша його частина.

Поняття «структура капіталу» у найзагальнішому вигляді закордонними та вітчизняними економістами характеризується як співвідношення загальних сум власних і позичених фінансових ресурсів. Вона має великий вплив на результати фінансової, операційної і інвестиційної діяльності. Від структури капіталу залежить прибутковість активів і власного капіталу, коефіцієнти фінансової стійкості та платоспроможності і в підсумку співвідношення ступеню прибутковості та ризику у процесі розвитку підприємства.

Виділяють напрямки формування капіталу: змішане фінансування та повне самофінансування. При виборі кожного з них враховують переваги та недоліки джерел фінансування.

Переваги самофінансування: власний капітал є фінансовою основою функціонування підприємстваформування власного капіталу є простішим порівняно із залученням позикового капіталу і зумовлено це тим, що рішення, пов’язані зі збільшенням ка­піталу, приймають власники та менеджери підприємства без отримання згоди ін­ших суб'єктів господарюваннявласний капітал забезпечує більшу можливість генерування прибутку в усіх сферах діяльності.

Недоліки самофінансування: обмеженість обсягу залучення фінансових ресурсів для розширення опе­раційної та інвестиційної діяльності підприємства на окремих етапах його розвиткувисока вартість, коли позиковий капітал оцінюється менеджментом підприємства за розмірами відсотків, а формування власного капіталу перебуває під впливом таких цінових чинників, як дивіденди, трансакційні витратинеможливе забезпечення перевищення коефіцієнта фінансової прибутковості підприємства над економічною прибутковістю.

Процеси стабілізації економіки України зумовлюють зміни у структурі капіталу. Стихійний процес пошуку джерел фінансування під­приємствами не завжди приводить до створення оптимальної його структури.

Є проблеми і у формуванні власного капіталу.

У момент створення підприємства його стартовий капітал втілюється в активах, інвестованих засновниками. Але сума власного капіталу — це абстрактна вартість майна, яка не є її поточною чи реалізаційною вартістю, тому що на неї впливають умовності обліку: методи оцінки активів та зобов’язань підприємства.

Постає питання формування принципів оптимізації для встановлення цільової структури власного капіталу з метою досягнення високих фінансових результатів чи зменшення збитків підприємства, а також зростання фінансової стійкості.

Якщо розрахувати структуру власного капіталу підприємств України за 2001 — 2003рр. по даним Державного комітету статистики, то дані показують поступове збільшення питомої ваги статутного капіталу, зменшення питомої ваги додаткового капіталу за рахунок зменшення питомої ваги непокритих збитків.

Таблиця 1.

Структура власного капіталу підприємств України у 2001 — 2003рр.

Структура власного капіталу підприємств сформувалася стихійно у процесі приватизації основних засобів. Індексація відображалася на рахунку «Інший додатковий капітал», що призвело до зростання додаткового капіталу, хоч для акціонерів краще було б деномінація та до оцінка вартості акцій і зміна статутного капіталу.

Вище наведене свідчить, що розміри і структура як загального, так і власного капіталів відіграють велике значення у діяльності підприємства. Переорієнтація підприємств з використання позикових коштів від випуску облігацій на активізацію фінансової діяльності є запорукою капіталізації реального сектору економіки України.

Література Воробйов Ю. М. Формування власного фінансового капіталу підприємств // Фінанси України. — 22. — № 3. с. 36−40.

Слав’юк Р.А. Оптимізація структури власного капіталу приватизованих підприємств // Державний інформаційний бюлетень про приватизацію. — 2002. — № 5. — с. 55−56.

Фінанси України 2002. Державний комітет статистики. — К.- 2003. — с. 63.

Фінанси України 2003. Державний комітет статистики. — К.- 2004. — с. 60 — 62.