Вивчення творів В. Нестайка на уроках позакласного читання

Зміст

Вступ Розділ I. Місце та роль позакласного читання у методиці української літератури

1.1 Типи, форми та структура уроків позакласного читання

1.2 Особливості уроку позакласного читання Розділ II. Методика вивчення творчості Всеволода Нестайка на уроках позакласного читання в 6 класі

2.1 Методика вивчення пригодницької повісті «Пригоди Робінзона Кукурудзо» В. Нестайка

2.2 Методика вивчення повісті «Незнайомець з тринадцятої квартири» В. Нестайка

2.3 Методика вивчення повісті «Таємниця трьох невідомих» В. Нестайка Висновки Література

Вступ

Позакласне читання посідає важливе місце у методиці вивчення української літератури. Адже завдяки йому учні мають змогу краще познайомитися з творчістю того чи іншого письменника та розширити свій кругозір, сформувати свої естетичні смаки, погляди, розвинути уяву та мислення, оволодіти мовною культурою. На даному етапі розвитку методики позакласне читання є надзвичайно актуальною та цікавою темою для дослідження, тому що саме на уроках позакласного читання діти дізнаються додаткову інформацію, здобувають необхідні знання та вміння.

Вивченням та дослідженням позакласного читання займалося чимало учених та методистів, але у наш час це питання найбільш актуальне, адже вслід за впровадженням нововведень та технічних засобів навчання, збільшенням кількості художніх творів на самостійне читання, відбуваються зміни у структурі та типах уроках позакласного читання.

Важливе місце у методиці навчання української літератури, зокрема позакласного читання, посідають праці таких науковців та методистів: Н. Я. Неділько у посібнику «Позакласна робота з літератури» виділив чотири типи уроків літератури; типи уроків позакласного читання в старших та молодших класах загальноосвітньої школи пропонує Н. Й. Волошина у своїх працях «Уроки позакласного читання у старших класах» та «Вивчення української літератури у 5 класі»; методист та доктор педагогічних наук О. М. Куцевол у статті «Позакласне читання як творча діяльність учнів» виокремила типи уроків позакласного читання; Є.А. Пасічник у книзі «Українська література в школі» рекомендує різноманітні форми роботи на уроках позакласного читання; Б. І. Степанишин у посібнику «Викладання української літератури в школі» подає структуру уроку позакласного читання.

Отже, кожен із науковців зробив свій вклад у розвиток позакласного читання.

Об'єктом дослідження є позакласне читання на уроках української літератури.

Предметом дослідження є вивчення творів В. Нестайка на уроках позакласного читання у 6 класі.

Мета роботи конкретизується такими завданнями:

1. Визначити місце та роль позакласного читання на уроках української літератури.

2. дослідити форми та типи, структуру уроку позакласного читання.

З. Висвітлити проблематику уроків позакласного читання.

4. З’ясувати особливості уроку позакласного читання.

4. Дослідити методику вивчення творчості Всеволода Нестайка на уроках позакласного читання у 6 класі.

В ході роботи ми найчастіше користувались описовим та дослідницьким методом дослідження, що дали змогу виділити, класифікувати та обґрунтувати особливості уроку позакласного читання.

Курсова робота складається із вступу, двох розділів, висновків та списку використаної літератури, яка налічує 25джерел.

Розділ I. Місце та роль позакласного читання у методиці навчання української літератури

1.1 Типи, форми, структура уроків позакласного читання

Позакласне читання є рушійною силою морально — естетичного та літературного розвитку школярів, а також формує всебічно розвинену особистість.

Дослідженням проблеми позакласного читання науковці займаються протягом тривалого часу. Кожен з них пропонує свої типи і форми уроків позакласного читання. Вагомий внесок у розвиток дослідженої проблеми зробили прогресивні методисти В. П. Острогорський та М. О. Рибнікова. Зокрема ідея розвитку школяра у процесі позакласного читання посідала важливе місце у працях науковців. Слід зазначити, що В. П. Острогорський розробив послідовну систему позакласного читання за етапами навчання, а М. О. Рибникова дала цінні поради стосовно методів і прийомів роботи з художнім твором. Основним завданням літератури вона вважала підготовку учнів до життя, але ця підготовка може бути здійснена тільки тоді, коли словесник розвиватиме в учнів уміння бачити життєві явища, природу, людину у праці, уміння міркувати над побаченим і прочитаним, а потім передати його в живому і точному слові, а також методистка вчила дітей «іти від життєвих вражень до книжки, до художнього образу і потім, будучи збагаченим образами і почуттями письменника, знову звертатися до життя, бачити його повніше і глибше"[12. 121. ].

Окреме місце потрібно відвести типології уроків позакласного читання. Як нам відомо, для кожної ланки відводяться свої типи такого уроку. Методисти І. С. Забарський та В. П. Полухіна виділяють такі типи уроків:

В початкових класах :

1. Урок виразного читання окремих творів.

2. Обговорення одного твору.

3. Узагальнюючі або тематичні уроки.

4. Бібліотечні уроки або уроки культури читання.

У старших класах :

1. Вступні.

2. Уроки рекомендації книг.

3. Поглиблене розуміння прочитаного.

4. Уроки вироблення навичок анотування та рецензування.

Отже, типи уроків змінюються відповідно до класу та залежно від віку учнів, завдань, літературного розвитку. У 5 — 6 класах, на думку методистів, урок, а зокрема методика, спрямовані на розвиток мови учнів, а у 7 класі тип уроку змінюється відповідно до психологічних змін школярів і прямо пов’язаний з тими морально — естетичними питаннями, що хвилюють семикласників. Що ж стосується старшокласників, то уроки спрямовані на те, щоб виховати цілісну особистість, високоосвіченого читача, тому й типи уроків мають таку специфічну форму.

Необхідно зазначити, що чималий вклад у дослідження типології уроків зробив науковець та методист Н. Я. Неділько, який виділив чотири типи уроків літератури:

1. урок вивчення нового матеріалу.

2. урок повторення, закріплення та узагальнення знань.

3. урок-бесіда з позакласного читання.

4. урок написання твору. 15. 120. ]

Методист окремо звертає увагу на такий тип уроку як урок-бесіда з позакласного читання, тому що це є найбільш поширеною формою роботи на уроці. Важливу роль науковець відводить оглядовим лекціям тематичного характеру, на яких учні одержують рекомендації, поради стосовно вивченого твору.

Необхідно згадати про ті типи уроків позакласного читання в старших класах загальноосвітньої школи, які пропонує Н. Й. Волошина:

1. вступні уроки

2. бібліотечні

3. уроки роботи над творами

4. підсумкові [ 1. 53.]

На вступних уроках учитель цікавиться, що прочитали учні, що з прочитаного їм найбільше сподобалося, потім ознайомить учнів з тим, що вони мають прочитати за весь навчальний рік, зацікавить школярів новими творами.

Мета бібліотечних уроків — навчити школярів користуватися бібліотечними каталогами.

В уроки роботи над творами входить його обговорення, виразне читання, написання рецензій, анотацій відгуків, підготовка літературно-музичних композицій (за поезією) тощо.

Підсумкові - це уроки, на яких узагальнюється те, що учні прочитали упродовж навчального семестру чи року.

Під час проведення уроків позакласного читання слід не забувати про тісний зв’язок класних занять і позакласного читання учнів, бо саме останні спрямовують учнів на самостійну роботу з твором, виробляють потребу в читанні. Цей зв’язок може здійснюватися на оглядових лекціях, зокрема на уроках вивчення життєпису письменника, чи в процесі вивчення окремих його процесів. Так, вивчаючи біографію письменника можна обговорити з учнями твори написані іншими письменниками чи науковцями про їхнє життя та творчість.

У нашій літературі існує перелік творів з яких постає правдивий образ письменника. Наприклад:

Про Лесю Українку:Олійник М." Дочка Прометея", Олійник М. «Леся», Олійник М. «Одержима».

Отже, учитель має продумати, які твори потрібно дібрати для вивчення, що використати, готуючись до уроку, яку критичну і методичну літературу опрацювати і як пов’язати бесіди, які він проводитиме, з вивчення програмних творів.

На щастя типологія уроків позакласного читання на цьому не припинила свого розвитку, з часом передові вчителі - словесники та науковці розробили нові типи уроків з позакласного читання у 5 — 11 класах — це:

1. Урок — анонс.

2. Урок — композиція.

3. Урок — дослідження .

4. Урок з елементами інсценізації .

5. Урок — конференція.

6. Урок — бесіда.

7. Урок — диспут.

8. Урок — роздум.

9. Урок — заочна літературна екскурсія.

10. Урок — брейн — ринг.

11. Урок — вікторина.

12. Урок літературна гра (літературна криптограма, літературна задача, загадковий запис, прочитайте чайнворд, головоломка). 17. 119. ]

Можна зазначити, що запропоновані типи уроків теж мають своє місце у методиці вивчення української літератури, а також використовуються учителями, проте запропонованій типології бракує системності та практики, адже не усі типи уроку можна використати у звичайній школі.

Саме тому слід згадати ще одну типологію уроків позакласного читання, запропоновану методистом та доктором педагогічних наук О. М. Куцевол, що внаслідок узагальнення досліджень методистів та напрацювання учителів — словесників, науковець виокремила такі типи уроків позакласного читання:

1. Уроки інформативного типу.

2. Уроки підготовки учнів до самостійного читання та сприймання літературних творів.

3. Уроки поглибленого розуміння, аналітичного вивчення творів.

4. Уроки узагальнюючого типу. 6.75. ]

Отож спробуємо детальніше дізнатися про особливості типології уроку позакласного читання.

Уроки інформативного типу спрямовані на передачу учням певної інформації. Серед них вирізняються вступні уроки та уроки — рекомендації, а також бібліотечні уроки.

Уроки підготовки учнів до самостійного читання та сприймання літературного твору «спрямовані на розгляд складних з ідейно — естетичного погляду явищ словесного мистецтва й на стимулювання у школярів прагнення до їх осмислення». Одним з різновидів такого уроку є урок — анонс, на якому учитель налаштовує учнів на ознайомлення з певним твором.

Уроки поглибленого розуміння та аналітичного вивчення твору передбачає прочитання учнями відповідного твору та його аналіз та обговорення протягом уроку. Слід зазначити, що у цьому випадку доречно провести заняття у формі урок — бесіди, семінару, диспуту, рольової гри.

Уроки узагальнюючого типу — це підсумки читацької діяльності учнів протягом навчального року, вони також можуть мати певні різновиди, наприклад урок — звіт, урок — захист читацького формуляра, урок — змагання.

Отже, типи уроків, запропоновані методисткою, є досить цікавими та своєрідними та до всього легкі у використанні на звичайних уроках, у звичайнісінькій школі.

Як ми бачимо, уроки запропоновані методистами мають свої особливості та відмінності, вони є надзвичайно цікавими для дітей, тому, я вважаю, саме такі типи уроків в поєднанні з традиційними потрібно впроваджувати на уроках позакласного читання.

Окреме місце у методиці вивчення української літератури відводиться формам позакласного читання, бо саме завдяки їм уроки стають цікавими та доступними учням.

Слід зазначити, що дослідженням форм позакласного читання займаються багато методистів.

Окреме місце необхідно відвести методистці Т. Ф. Бугайко, яка запропонувала такі форми проведення позакласного читання:

1. Виставка книг (презентація книг, запропонованих на позакласне читання).

2. Читацькі конференції (висловлювання власної думки про твори чи твір, який було задано на позакласне читання).

3. Літературні диспути (аналіз, обговорення твору, прочитаного усіма учнями).

4. Класні та особисті бібліотеки (обговорення тієї літератури, що міститься у бібліотеках). [ 14.186.]

На мою думку, ці форми є доступними та цікавими учням, тому необхідно звернути належну увагу на своєрідність таких форм. Безперечно напрацювання Т. Ф. Бугайко є важливими, але необхідно згадати і форми уроку позакласного читання, запропоновані Б. І. Степанишиним це :

1. Уроки-вікторини

2. Уроки-конференції

3. Уроки-диспути

4. Уроки-конкурси. 18. 87.]

Як ми бачимо, форми уроків вказані методистом мають свої особливості та істотні відмінності, що спричинює їхню різноманітність.

Залежно від мети уроку і особливостей художнього твору методист Є.А. Пасічник рекомендує різноманітні форми роботи:

1. Лекція.

2. Бесіда.

3. Огляд.

4. Диспут.

5. Обговорення.

6. Конференція.

7. Заочна екскурсія.

8. Літературний вечір. 14.247.]

Отже, форми уроку позакласного читання запропоновані методистами мають своєрідну структуру та оригінальну побудову, що стимулює дітей до активності на таких уроках. Отож, після цього як ми дізнались про типи та форми позакласного читання напевне слід звернутися і до структури уроку, адже без правильної побудови, заняття не може бути вдалим.

Учений та методист Б. І. Степанишин подає таку структуру уроку позакласного читання, яка на сьогодні найбільше поширена:

1. Вступне слово учителя про письменника та його твір, що виноситься на обговорення.

2 .З історії його написання. Місце твору в системі всього набутку автора.

3. Бесіда про ідейно — художній зміст твору.

4. Відповіді на запитання учнів.

5. Висновки. 19. 223.]

Без сумніву, структура уроку запропонована методистом є доречною та потрібною на уроці позакласного читання, проте потребує удосконалення та уточнення деяких складових.

Отже, типи, форми та структура уроку позакласного читання роблять урок цікавим та доступним для дітей, спонукають до активності на уроці та читанні творів, вони є допоміжним засобом виховання школярів.

1.2 Особливості уроків позакласного читання

Позакласне читання має свою специфічну форму — урок позакласного читання. Така організаційна форма з’явилася в 1954;55 навчальному році, коли в програму з літератури були внесені спеціальні години для бесід з позакласного читання. У зв’язку з цим постала необхідність визначити місце такої ланки в системі роботи з літератури.

На наш час програма з літератури виділяє спеціальні години і подає список творів української літератури. Через них здійснюється поглиблене осмислення проблем, які розв’язуються під час вивчення літератури, удосконалюються рівень творчої самостійності учнів, поглиблюються теоретично-літературні знання. Потрібно згадати, що уміле керівництво позакласним читанням стимулює самостійне читання учнів, сприяє освітньому, культурному і творчому розвитку.

Отже, за діючими на сьогодні програмами (за ред. Н. Й. Волошиної) на уроки позакласного читання у 5 — 10 класах відведено по 4 години на рік (по 2 години на семестр). За новою програмою для 12 — річної школи (за ред.

Р. В. Мовчан) — по 4 години лише у 5 — 7 класах, хоча такі уроки будуть корисними і для 8 — 10 класах.

Однак, слід зазначити, що в кожному класі передбачено ще 8 годин резервного часу (в межах 70 годин основного часу) на вивчення програмних творів. Цей час можна використовувати на уроки розвитку мовлення, уроки — семінари чи екскурсії, читацькі конференції. До того ж нових програмах для 12 — річної школи для кожної теми уроку передбачено зміст навчального матеріалу, державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів, а також додатки про міжпредметі зв’язки та мистецький контекст до нього. Про це повинен пам’ятати учитель, плануючи і проводячи уроки позакласного читання. 23. 21.]

Потрібно зазначити, що урок позакласного читання, як і усі інші уроки має бути особистісно-зорієнтованим, тобто опиратися на самостійне здобуття учнем знань та вміння їх використати, однак для цього потрібно спершу показати учням світ книги, навчити орієнтуватися у ньому, знаходити правильну та потрібну книгу і виробити вміння правильно нею користуватись. А для того щоб досягти поставленої мети необхідно підібрати ті методи і форми роботи, які б перетворили учня на суб'єкт навчальної діяльності, сприяли б побудові плідного навчального процесу, у якому учитель і учень будуть творцями свого уроку.

Проте уроки позакласного читання не повинні замінювати звичайні уроки літератури, а навпаки розширювати та доповнювати один одного, таким чином збагачуючи літературний кругозір дітей. Вони мають бути справжнім святом для учнів та викликати потребу обмінятися власними думками, висловити свою позицію стосовно вчинку головного героя, ситуації, що склалася, а таким чином зацікавити інших учнів і спонукати їх до читання книг. Адже саме для цього передбачені уроки позакласного читання.

Слід зазначити, що уроки позакласного читання за змістом та формами нагадують звичайнісінькі уроки української літератури. Учні знайомляться з життям і творчістю відомих письменників, вчаться аналізувати окремі твори, розповідають улюблені епізоди, аналізують образи та вчинки головних героїв. Проте уроки позакласного читання спрямовані на розвиток читацького інтересу учнів та мають допомогти дітям стати кращими, виховують сильну духовну та моральну особистість, патріота своєї батьківщини.

Важливими є напрацювання у сфері уроку позакласного читання Є. А. Пасічника, що у своїх дослідженнях вивчає особливості уроку позакласного читання, а також зазначає, що за змістом і формами роботи урок з позакласного читання нагадує звичайний урок, але має специфічні особливості:

— активізує читацький досвід

— розвиває інтерес до самостійного спілкування з книгою.

А також методист наголошує, що уроки позакласного читання вимагають особливого довір'я з боку школярів, створення на уроці специфічного психологічного клімату для обміну враженнями від прочитаних літературних творів, а також зазначає, що мета уроків позакласного читання — «прищепити учням любов до художньої книжки, виробити правильні критерії оцінки творів мистецтва», адже від того, що читають і як читають наші діти, залежить і загальний розвиток, формування естетичних смаків, моральних якостей. 14. 234. ]

Необхідно згадати і про планування, організацію та проведення уроків позакласного читання, які теж мають свої особливості.

Потрібно сказати, що організація уроку позакласного читання має будуватися відповідно до принципів перспективності та системності. Учитель повинен свідомо розглядати цю ланку літературної освіти школярів у нерозривному зв’язку з іншими уроками. Важливим також є «врахування комплексного підходу до організації уроків програмного та позакласного читання». Робота на уроках повинна спрямовуватися на постійну творчу співпрацю, діалог учня з художнім твором, давати широкий простір для самостійного сприйняття та осмислення учнем літератури як явища мистецтва. Самі ж уроки позакласного читання мають вирізнятися особливою емоційністю та різноманітними методичними прийомами, використанням цікавих ігор чи конкурсів, що стимулюють читацьку діяльність учнів, виховують любов до рідного слова.

Що ж стосується оцінювання на уроках позакласного читання, то і воно має свої особливості. Отже, враховуючи погляди на це питання окремих науковців потрібно сказати, що оцінювати дітей на такому уроці за 12 — бальною шкалою не варто, адже учні лише висловлюють свої думки та враження. У середніх класах, оцінюючи читацьку діяльність дітей, можна використати ігрові форми: призи, подяки, сюрпризи. У 9 — 11 класах потрібно задіяти гнучку систему заохочень, що підкреслить повагу вчителем думок та поглядів старшокласників. Саме тоді урок позакласного читання буде продуктивним та цікавим для учнів.

Отже, урок позакласного читання спрямований на виховання моральності, естетичних смаків, гуманістичного світогляду, духовності, патріотизм та любові до рідного слова у душі учня, а також зацікавити школярів художнім твором, привити бажання до пізнання чогось нового, до читання книг.

Розділ II. Методика вивчення творчості Всеволода Нестайка на уроках позакласного читання в 6 класі

2.1 Методика вивчення пригодницької повісті «Пригоди Робінзона Кукурудзо» В. Нестайка

Вивчення творчості Всеволода Нестайка на уроках позакласного читання у 6 класі зосереджена зокрема на таких творах: «Пригоди Робінзона Кукурудзо», «Таємниця трьох невідомих», «Незнайомець з тринадцятої квартири». На мою думку, твори, які обрані на позакласне читання є доречними та актуальними і дають змогу виховати у шестикласників високі моральні якості, навчити дружити та допомагати у скрутних ситуаціях, веселитися та радіти життю.

Отже, перша частина трилогії «Тореадори з Васюківки» має назву «Пригоди Робінзона Кукурудзо та його вірного друга і однокласника Павлуші Завгороднього в школі, дома та на безлюдному острові поблизу села Васюківки». Це один з творів, запропонованих на позакласне читання шестикласниками.

Для того, щоб провести такий урок необхідно обрати тип, методи та прийоми, сформулювати зміст такого уроку. Отож розпочнемо з цього.

На мою думку, для проведення такого уроку у школі, я обрала б такий тип уроку, як урок — гра. Адже, обраний тип уроку дозволяє перевірити знання учнів у зручній та цікавій для дітей формі.

Що до методів та прийомів на уроці, то можна використати: бесіда, конкурс, вікторина, гра.

На етапі актуалізація опорних знань, мені здається, потрібно провести бесіду на тему «Що ви знаєте про Яву та Павлушу?», для того, щоб налаштувати учнів на активну роботу та допомогти згадати уже прочитане на попередньому уроці. Ось такі запитання можна використати на бесіді:

1. Хто написав повість «Тореадори з Васюківки»?

2. Назвіть головних героїв твору.

3. Які справжні імена хлопців?

4. Як вони познайомились?

5. Які пригоди з ними трапились?

Що ж стосується основного етапу уроку, то для початку можна обговорити з учнями прочитане, дати дітям можливість поділитися враженнями.

На мою думку, а цьому етапі вивчення твору можна провести літературний конкурс «Найкращі знавці твору», який буде тривати на протягом усього уроку.

Діти поділяються на 3 групи, обирають свого командира і виконують завдання, та група, яка впорається з усіма завданнями, отримає перемогу. Отже, я хочу запропонувати такі етапи проведення конкурсу:

1.Весела вікторина.

Діти мають дати правильну відповідь на поставлені запитання, яка група підніме руку першою, та буде відповідати.(одна відповідь оцінюється у 1бал).

Запитання :

1. Чому учителька не хотіла взяти хлопців до Києва?

2. Чому хлопці вирішили, що Книш та Бурмило шпигунами?

3. Яким чином хлопці потрапили до Києва?

4. Чому хлопчиків затримав міліціонер?

5. Що забирав Книш з аеродрому?

6. Чому хлопці забралися до будинку бібліотекаря?

7. Що ж насправді було у коробці?

8. Чому Яву вчителька відправила на переекзаменовку?

9. Яким чином Ява врятував Павлушу на баштані?

10. Що сталося з хлопцями на кукурудзяному полі?

11. Як вирішив називатися Ява після пригоди у кукурудзі?

12. Чому Ява вирішив утекти на безлюдний острів?

13. Що робив хлопчик на острові?

14. Хто завітав на острів? (Юннати, хотіли побачити

15. Що наснилося Павлуші?

16. Хто допоміг викрити злодійство Книша?

2." Читання з передбаченням", учні отримують 8 — 10 ключових слів з тексту, читають, осмислюють, потім знаходять відповідний епізод і коротко розповідають.

Наприклад :

1. Грузовик…, коробка…, аеродром…, прощай…, вікно…, таємна операція…, синій термос…, ба — ббах … (Ява та Павлуша слідкували за Книшем, сховавшись у грузовику і вирішили, що він хоче підірвати будинок бібліотекаря.)

2. Поле…, кукурудза…, Книш…, Бурмило…, нога…, сонце сідає…, люди…, рятуйте…, заблудилися…(Хлопці слідкували за Книшем та Бурмилом і заблукали у кукурудзяному полі).

3.Двієчник…, сокира…, річка…, човен…, острів…, курінь…, прощай…(Ява поселяється на безлюдному острові).

3.Поясніть слова, які є ключовими у повісті.

Дружба, мрія, оптимізм.

Після підведення підсумків та оголошення результатів, відбувається нагородження переможців грамотами, за найкраще знання твору. На підсумковому етапі вивченні твору на домашнє завдання можна задати учням написати твір на тему: «Мої пригоди у школі, вдома і …».

Отже, на мою думку запропонований урок буде цікавим для дітей, допоможе зрозуміти твір.

Що ж стосується методичної літератури, то майже усі запропоновані зразки уроків з цього твору проводяться за допомогою уроку — бесіди, такий тип уроку є зручним для вчителів, але не цікавий для учнів, тому я пропоную використовувати різноманітні типи уроків, насичені цікавими конкурсами, вікторинами, завданнями та містять різноманітні методи та прийоми. Саме такі уроки стимулюють учнів до читання творів.

2.2 Методика вивчення повісті «Незнайомець з тринадцятої квартири» В. Нестайка

«Незнайомець з тринадцятої квартири або Злодії шукають потерпілого» — це друга частина трилогії «Тореадори з Васюківки». На уроці літератури діти вивчали окремі розділи, тому будемо працювати лише за тими розділами, які діти ще не вивчали.

Отже, для того, щоб провести такий урок, необхідно визначити тип уроку, я обрала такий тип уроку, як урок — бесіда. Саме на цьому уроці я пропоную використати такі методи та прийоми: бесіда, гра, проблемне запитання.

Отож після визначення, типу уроку, методів та прийомів, слід перейти до наступного етапу.

На етапі «Актуалізації опорних знань» можна провести бесіду за такими запитаннями:

1. Що вам відомо про В. Нестайка?

2. Які твори В. Нестайка ви вивчали на уроках літератури?

3. Хто головні герої повісті? Які їхні справжні імена?

4. Які пригоди з ними трапились?

5. Чи траплялися з вами подібні пригоди?

6. Чого навчає цей твір?

Отже, запропоновані запитання допоможуть налаштувати учнів на урок, активізують уже вивченні знання і полегшать роботу на уроці.

Настав час перейти до основного етапу уроку, на цьому етапі я хочу запропонувати цікаві ігри та завдання. Щоб урок був більш цікавим, діти мають отримати чи то хорошу оцінку, чи то нагороду. На мою думку доречно виготовити фішки, які діти отримуватимуть за правильну відповідь.

Насамперед потрібно познайомитись з героями твору, для цього я пропоную гру «Здогадайся хто це сказав» .

Отже, я пропоную такі орієнтовні запитання:

1. От якби так обідати морозивом! І снідати морозивом і вечеряти! (Павлуша).

2. Хлопчики, будьте друзями, покладіть отам на сірі штани, щоб мені не вертатися. (артист).

3. В білому платтячку, з великим бантом — метеликом на голові, вона стоїть, тримаючи за руку хлопчика — першокласника у синій шкільній формі.(Валька).

4. Потім на очах у нього з’явилися сльози, і він запросився: — Пустіть! Ну! Пустіть! Ну! (Будка).

5. Та трошки зіграв, панове, зіграв…Що зіграв, те зіграв…він окинув оком стіни, завішані фотографіями, потім зупинив погляд на великій фотографії Київського оперного театру. (Максим Валер’янович).

6. Вони ж мені отакоо, — він черкнув себе долонею по шиї, — потрібні! Це ж такий типаж! У мене завтра масовка! (режисер Євген Михайлович).

7. Такий компот був! На три дні варила. Я ж думала, то злодії. От жалко…(Тітка Павлуші).

8. Досить спати, трупи! Вже одинадцята година… То де були ваші тіла сьогодні вночі? Признавайтеся! (Дядько).

9. Не довіряєш? А я ж тобі на пляжі довірив…Не побоявся… (Жандарм, Олег Іванович).

2. Гра «Чарівна скринька». Із скриньки діти дістають картки з завданнями та запитаннями і виконують на уроці.

1. Які почуття виникли у хлопців під час перебування на Хрещатику?

2. Зачитайте найцікавіший фрагмент про пригоду у метро.

3. Яка неприємна подія сталася, коли хлопці подзвонили до квартири Валі? Чим це спричинено?

4. На що хлопці витратили останні гроші?

5. Прокоментуйте, враження хлопців від побаченого на пам’ятнику?

6. Яким чином годинник незнайомця потрапив до рук Павла?

7. Через що страждав Павло?

8. Де хлопці вирішили шукати хазяїна годинника?

9. Яким чином Валя допомогла хлопцям?

10. Зачитати фрагмент, де відбулася бійка між Павлушою і Будкою.

11. Чим обіцяв допомогти старий артист хлопцям?

12. Що було запропоновано хлопцям на кіностудії ?

13. Про що відбулася розмова Будки з хлопцями стосовно повернення годинника?

14. Зачитати листа, якого хлопці написали дядькові.

15. Що сталося з хлопцями в підземеллі? Хто допоміг їм?

16. Чим був здивований асистент, коли приїхав за хлопцями?

17. У якому епізоді фільму брали участь Ява, Павлуша, Будка та Валя?

18. Перекажіть той епізод, коли Павлуша розмовляє з жандармом.

19. Яка неприємність спіткала хлопців при перегляді фільму?

Отже, на основному етапі я пропоную провести опрацювання матеріалу у формі гри, дітям буде цікаво виконувати завдання, працюючи з книгою, висловлюючи власні думки.

На етапі «Сприймання та засвоєння знань», для того, щоб діти не просто запам’ятали твір, а взяли з нього щось для себе, стали кращими я пропоную проблемне запитання.

Вислови свою думку стосовно пригоди Павлуші з годинником. Як би ви вчинили на його місці?

Нехай діти висловлять свої думки, подискутують між собою, а потім на домашне завдання можна задати дітям написати твір на тему: «Вчинок хлопців можна вважати…». Саме робота над проблемним запитанням та написання твору, допоможуть дітям зрозуміти своїх однолітків з твору, змусять змінитись, задуматись над своїми вчинками, змусять стати кращими.

На підсумковому етапі ми підводимо підсумок уроку, ділимось враженням від уроку. Потім разом з учнями підраховуємо фішки і найактивніших учнів нагороджуємо медаллю за прочитання твору.

2.3 Методика вивчення повісті «Таємниця трьох невідомих» В. Нестайка

«Таємниця трьох невідомих, або Повість про те, як посварилися Іван Васильович з Павлом Денисовичем і що з того вийшло» — це третя частина уже відомої нам книги Всеволода Нестайка «Тореадори з Васюківки».

Щодо вивчення цієї частини на позакласному читанні, то я раджу використати різноманітні методи та прийоми, обрати відповідний тип уроку, щоб твір став доступним та зрозумілим дітям.

Найперше, що хочу запропонувати обрати тип уроку, на мою думку, тут доречно обрати такий тип уроку — урок — гра, що допоможе у формі гри але з використанням таких методів та прийомів: гри та вікторин.

Отже, на першому етапі «Актуалізація опорних знань» я пропоную провести гру «Знайди помилки». Спочатку потрібно попередити учнів, щоб вони уважно слухали розповідь і виправляли помилки.

Наприклад:

Всеволод Нестайко — головний герой повісті «Тореадори з Васюківки», яку написали прості сільські хлопчики Ява та Павлуша. Повість відноситься до оповідного жанру літератури.

У ній розповідається про дитинство письменника і пригоди, які з ним траплялися. Ява і Павлуша — це найкращі друзі письменника, вони вирішили цей твір для Всеволода Нестайка, який також проживав в селі Васюківка…

Всеволод Нестайко написав повість «Тореадори з Васюківки», головними героями якої є Ява та Павлуша. Повість відноситься до пригодницького жанру. У творі розповідається про пригоди друзів Яви та Павлуші з села Васюківка.

Саме така гра допоможе учням згадати попередній матеріал і налаштуватися на урок.

На основному етапі я пропоную такі завдання:

1.Опитування — інтерв'ю «Продовжіть речення»

За допомогою мікрофона діти відповідають на запитання.

Орієнтовні запитання:

1. Ява та Павлуша посварилися через…(Ява не хотів, щоб Павлуша дружив з Гребенючкою).

2. Ява запропонував хлопцям піти на Горбушину могилу, для того щоб…(пересвідчитись чи є там привид насправді).

3. Ява вкрав фотоапарат для того, щоб…(сфотографувати привида).

4. Коли Ява приніс фотоапарат Бардадимові, він…(пішов разом з Явою проявляти плівку).

5. Коли хлопці проявили плівку, то побачили… (привида)

6. Коли Ява розпитав діда Салимона про привида, то виявилось, що то не привид …(звичайна біла нейлонова сорочка на плечиках сушилась у саду).

7. Військовий вручив Яві…(листа).

8. Ява пробирався до дзоту для того, щоб…(забрати інструкцію).

9. У селі почався потоп, тому що…(прорвало греблю біля млина).

10. Ява серед ночі поїхав на велосипеді військову частину, для того, щоб сказати…(що затопило село).

11. Ява пірнув у затоплену хату для того, щоб…(дістати клунок схований за іконою).

12. Ява пірнув у затоплену хату, але не міг виплисти, якби його не врятував …(Павлуша).

13. Ява захворів тому, що…(намок під час повіні).

14. Павлуша розповів Яві про …(листа).

15. Троє невідомих — це …(Герасименко, Пайчадзе, Гребенюк).

2. Гра «Загублені речі»

Учні мають визначити кому належать ці речі.

1. Гребенючка.

2. Ява.

3. Грицько Бардадим.

4. Племінник діда Салимона.

5. Сотник Горбуша.

6. Павлуша.

А. фотоапарат Б. Біла нейлонова сорочка.

В.Сапка.

Г. Дикточка від посилки.

Д. Малюнок курочки Ряби.

Е. Голова.

3. «Театр мініатюр».

Діти діляться на групи і мають розіграти імпровізовану інсценівку — діалог за прочитаним.

Орієнтовні епізоди для постановки:

1. Ява посварився з Павлушею.

2. Ява з фотоапаратом на кладовищі.

3. Правда про привид. (біла нейлонова сорочка).

4. Ява одержує листа від трьох невідомих.

5. Хлопці нарешті помирились.

6. Хлопці дізналися правду.

На останньому етапі я пропоную провести інтерактивну вправу «Мозковий штурм»

Діти отримують запитання і мають над ним працювати протягом 10 хвилин, а потім дати відповідь.

Запитання: Яке значення має дружба у житті людини? (на основі повісті «Троє невідомих»).

Потім учні отримують завдання написати твір на тему: «Якою є справжня дружба»

Отже, як ми бачимо урок насичено різноманітними іграми та вправами, які допоможуть дітям зрозуміти твір, зацікавлять і навчать активно працювати на уроках, творча робота допоможе зрозуміти якою насправді є дружба, спонукають дітей до роздумів.

Висновки

Позакласне читання є важливою ланкою у системі вивчення української літератури і посідає одне з основних місць у методиці. Позакласне читання цікавило методистів ще здавна, тому на цей час існує велика кількість праць, статей та монографій, у яких науковці дають цінні поради стосовно методів і прийомів роботи з художнім твором; типи та форми проведення позакласного читання; пропонують структуру такого уроку, дають характеристику його особливостей. Як ми бачимо, погляди методистів є досить своєрідними та цікавим, тому ми маємо прислухатись до їхніх порад і вдало використовувати на уроках позакласного читання.

Слід зазначити, що позакласне читання має специфічну форму та свої особливості, які впливають на уроки позакласного читання загалом. Досліджуючи особливості уроку позакласного читання учені виокремлюють окремі типи таких уроків та різноманітні форми роботи на них, завдяки яким уроки стають цікавими та доступними дітям. Отже, уроки позакласного читання спрямовані на виховання моральності, естетичних смаків, гуманістичного світогляду, духовності, патріотизм та любові до рідного слова у душі учня, а також повинні зацікавити школярів художнім твором, привити бажання до пізнання чогось нового, до читання книг.

Що стосується вивчення творчості Всеволода Нестайка на уроках позакласного читання у 6 класі, то основна увага зосереджена зокрема на таких творах: «Таємниця трьох невідомих», «Пригоди Робінзона Кукурудзо», «Незнайомець з тринадцятої квартири». На мою думку, твори, які обрані на позакласне читання є доречними та актуальними і дають змогу виховати у шестикласників високі моральні якості, вчать цінувати дружбу, допомагати людям у скрутних ситуаціях, виховують людяність, щирість, вірність та співчутливість у серцях дітей.

Отже, завдяки таким урокам позакласного читання діти стають морально сильнішими, добрішими, вчаться цінувати дружбу, тому, я вважаю, такі уроки дійсно потрібні, хоч і позакласні, але без них неможливо цілісно сформувати виховну мету як таку.

Що ж стосується вивчення творчості Всеволода Нестайка на уроках позакласного читання у 6 класі, то воно зосереджено на таких творах: «Пригоди Робінзона Кукурудзо», «Таємниця трьох невідомих», «Незнайомець з тринадцятої квартири». Я вважаю, що твори, які обрані на позакласне читання є доречними та актуальними і дають змогу виховати у шестикласників високі моральні якості, навчити дружити та допомагати у скрутних ситуаціях, веселитися та радіти життю.

В ході роботи над темою «Вивчення творчості Всеволода Нестайка на уроках позакласного читання у 6 класі» ми зробили такі узагальнення:

1. Позакласне читання є посідає важливе місце у методиці вивчення української літератури.

2. Урок позакласного читання має свої особливості, типи та форми.

3. Вивчення творчості В. Нестайка на уроках позакласного читання у 6 класі виховує найкращі риси і почуття в серцях дітей.

4. Методика вивчення творчості В. Нестайка дає можливість зацікавити дітей, допомогти їм зрозуміти твір і засвоїти знання здобуті на уроці.

Отже, тема нашої курсової роботи було відкрито повністю.

Література

нестайко урок позакласне читання

1. Волошина Н.І. Уроки позакласного читання у старших класах: Посібник для вчителя. — К. — Радянська школа. — 1988. — 230 с.

2. Волошина Н. Л. Вивчення української літератури в 5 кл. — К.: Педагогічна думка. — 1997. -С. 107−133.

3. Корнійчук І. Виховання інтересу до читання в процесі позакласного читання// Мандрівець. — 2000. — № 5 — 6. -С. 77 — 79.

4. Кузіва. Л. Б. Літературна освіта в школі // Вивчаємо українську мову та літературу. — 2007. — Лютий (№ 4). — С. 2 — 6.

5. Кухарський Ф. К. Урок — бесіда з позакласного читання. Учителеві 5 класу// Українська мова і література в школі. — 1971. — № - 11. — С. 67 — 71.

6. Куцевол О. Позакласне читання як творча діяльність учнів// Українська мова і література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. — 2008. — № 3. — С. 70 — 82.

7. Ладоня І. О., Злотник Й. С. Позакласне читання в 5 — 8 класах. — К. — Радянська школа. — 1968.

8. Липовак Є. Й. Урок — бесіда про позакласне читання.// Українська мова і література в школі. — 1966. — № 4. — С. 31 — 37.

9. Литвин М. Думайте, читайте. — К. — Молодь. — 1961.

10. Ломонос Є.О. Позакласне читання в 4 — 7 класах. — К. — Радянська школа. — 1983.

11. Миколайчук Н. Особисто зорієнтоване виховання в системі позакласної роботи з літератури / Н. Миколайчук// Українська мова і література в школі. — 2009 — № 6. — С. 59 — 64.

12. Наукові основи методики літератури. Навчально — методичний посібник/ За редакцією доктора педагогічних наук, професора Н. Й. Волошиної. — К. — 2002. — 344с.

13. Пасічник Є. Українська література в школі. — К. — 1983. — С. 97−100.

14. Пасічник Є. А. Методика викладання української літератури в середніх навчальних закладах: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів освіти. — К. — Рідна мова. — 2001. — 384 с.

15. Позакласна робота з літератури: Посібник для вчителя./ Упорядник В. Я. Неділько. — К. — Радянська школа. — 1986. — 160 с.

16. Покальчук Є. Системний підхід до організації уроків позакласного читання у старших класах загальноосвітніх шкіл. Автореферат кандидатської дисертації. — К. — 1998.

17. Пультер С., Лісовський А. Методика викладання української літератури в школі. Курс лекцій. — Тернопіль. — Підручники і посібники. — 2009. — 144 с.

18. Степанишин Б.І. Викладання української літератури в школі. — К. — С. 221−230. — С. 237−244.

19. Степанишин Б. І. Література — вчитель — учень. — К. — Освіта. — 1993.

20. Ткачук Г. П. Організаційно — методичні поради до уроків позакласного читання/Г. Ткачук. — К. — Початкова школа — 2005. — № 6. — С. 20 — 24.

21. Ткачук Г. П. Формування пізнавальної самостійності на уроках позакласного читання. — Початкова школа. — 1989. — № 10. — С. 25 — 30.

22. Токмань Г. Уроки позакласного читання й літератури рідного краю.// Урок української. — 2006. — № 1 — 3. — С. 33 — 35.

23. Українська література. Програма для для загальноосвітніх навчальних закладів. 5 — 12 класи./ за загальною редакцією Р. Мовчан. — К.: Ірпінь. — 2005.

24. Фіщук В. Урок позакласного читання — виховання освіченої і всебічно розвиненої особистості / В. Фіщук // Українська мова і література в школі. — 2008. — № 3. — С. 26 — 31.

25. Цепло Л. П. Конспекти уроків // Вивчаємо українську мову та літературу. — 2007. — трав. № 13. — С. 12 — 16.