Прощавай букварику

Прощавай букварику.

Сценарій свята Ведуча: Зібрались дружно ми на свято Сьогодні тут останній раз Щоб наших друзів привітати Провести їх і другий клас Багато доброго нового Життя відкриє ще для вас Як перша сходинка до нього Для всіх вас був цей перший клас.

Учень: Ось над містом тихим ранком.

Зайнялась зоря.

В школах свято, славне свято ;

Свято Букваря!

Учень: В першім класі урочистий.

День прощання з Букварем.

Пригадай-но, як колись ти.

Був маленьким школярем!

Учень: І дзвінок ласкавий кличе.

Першокласників на свято: ;

Не запізнюйтесь! Пошвидше!

Час з Буквариком прощатись.

Учень: Любі гості! Мами й тата!

В нас Букварикове свято.

Добре, що прийшли до нас,.

В наш веселий перший клас.

Всі: Літера перша І перше слово,.

З книгою перша серйозна розмова,.

Перша сторінка І друга сторінка,.

Перша тривога і перша оцінка.

Навчився читати наш дружний клас.

Ви можете всіх поздоровити нас.

Хай кожен гість перевіря,.

Чи знаєм букви з Букваря.

Із-за ширми з 'являється лікар Айболить.

Ведуча. А ось і перший гість. Доброго вам дня.

Лікар Айболить. Добридень, друзі! Довго добирався до вас я з далекої Лімпопо. Та чи впізнали ви мене?

Діти. Так. Ви — лікар Айболить.

Лікар Айболить. Приніс я вам на свято літеру одну. Во­на позначає звук, з якого починається моє ім'я. Відгада­ли? Молодці. Справились! Ось вам моя літера. Віддає літеру.

Ведуча. З букви, А почнем, малята,.

рідну азбуку вивчати.

Буква А. А в алфавіті - найперша,.

А в алфавіті - найлегша.

А іще ця буква А.

І дзвінка, і голосна.

Цю букву знають всі на світі,.

В неї - почесне місце в алфавіті,.

Весела, гарна, гомінка.

І найскромніша — буква, А З-за ширми вибігає Буратіно.

Буратіно. А ось і я! Ось І я! Зі мною пісенька моя! Та за­раз мені не до пісень. Мальвіна, це капосне дівчисько, дала мені завдання. Потрібно скласти слова із складів. А мені неохота! Стрибати, гуляти, веселитися хочеться. Прошу вас, друзі, допоможіть мені. Допоможете, то віддам вам букву Б.

Діти з складів складають слова:

БІЛ КА БУК ВА БА ТОН Буратіно. От спасибі! Побіжу, похвалюсь МальвІні. А вам — ось буква. Буква Б. Буква Б проснеться рано,.

Буква Б — як діжка з краном.

Букву Б читай як треба,.

Бо вона втече від тебе.

З-за ширми з’являється Ведмідь.

Ведмідь. А це літера моя. Вона така гарна. На крендель­ки подібна. Так і хочеться з'їсти. Та повинен вам віддати. Але ви спочатку загадки відгадайте. А щоб легше вам бу­ло відгадувати, підкажу: всі відгадки на цю букву почина­ються.

1. Крил не маю, а гарно літаю.

(Вітер).

2. Червоне коромисло через річку повисло.

(Веселка).

3. Що взимку в хаті замерзає, а на дворі - ні?

(Вікно).

4. Який дикий звір любить малину?

(Ведмідь) Ведмідь. Так, це я. А ще я мед дуже люблю. Піду, попоїм. А вам букву віддаю.

Буква В.

Привітались на шосе.

Буква І та буква 3.

Де ж вони? Ну й дива:

З двох з’явилася одна.

їй дали Ім'я нове — буква В,.

Із-за ширми «вишивають» Гуси.

Гуси. Доброго дня. Це тут сьогодні свято? Ми вам вітання від бабусі принесли і ще ось цю букву. Беріть швиденько, а ми підемо, бо нас бабуся чекає.

Буква Г Буква Гяк коса, що косар на плечі носить,.

Траву в полі нею косять.

Де коса гуляла, голим поле стало.

Із-за ширми «виростає» кущик аґрусу, на якому висить буква Ґ.

Ведуча. У букви Г є сестриця. Це буква Г. Та ось і во­на. Давайте зірвемо, поки хтось інший це не зробить.

Буква Ґ.

Буква Ґ відродилася знову,.

Стала всім вона знайома.

Ґанок, ґава, дзиґа, ґрати,.

Ґазда, ґрунт і ґелґотати.

За ширмою чути стукіт.

Ведуча. Що там за стукіт? Та це ж лісовий майстер! Відгадали хто?

Дятел. Так, це я. Приніс вам букву, схожу на дім, що будую я птахам лісовим.

Буква Д.

Буква Д — як в лісі дім.

Живуть птахи дружно в нім.

Дядечко дятел І його дітвора,.

Дрізд з діточками своїми двома.

За ширмою пробігає буква Е. За нею женуться лісові звірі.

Ведуча. Ой-ой! Це ж буква Е тікає від звірів. Біжи сю­ди швиденько, ми тебе врятуємо.

Буква Е.

Е-е-е! — сказала буква Е,.

— Звір мене не здожене.

І, махнувши їм рукою,.

Е зробилася луною.

Е-е-е! — гукаємо у лісі. ;

Е-е-е! — відгукується скрізь.

З-за ширми виходить Єнот.

Єнот. Я — звірятко, яке відоме вам зказки-мультфільму. Впізнаєте мене? А чи знаєте ви пісеньку, що звучить у цьому мультфільмі? Мені вона так подо­бається. Заспівайте, будь ласка, а я вам допоможу. І віддам букву, що приніс для вас.

Діти співають пісню з мультфільму «Крихітка Єнот» — «Добра посмішка».

Буква Є.

Є нікуди не втікає.

Є про звірів ще не знає,.

Тож лякатися не вміє.

Є завжди лише радіє.

Гляне звір на букву Є.

І забуде зло своє.

З-за ширми «вилітають» сніжинки у вигляді букви Ж.

Ведуча. Погляньте, вже літо близиться, а з неба якісь сніжинки начебто злітають. Видно, сонце їм не страшне.

Діти виконують жартівливий танець «Полька»,.

Буква Ж.

Стала сніжинка буквою Ж,.

Сонце її не розтопить уже.

З-за ширми вистрибує Зайчик.

Зайчик. Я хочу привітати вас зі святом і віддати вам свою букву. Та попервах відгадайте загадку. Серед вас є відстаючі учні? А у нашім лісі є птиця. Назвіть її.

Яка у нашім лісі.

Є відстала учениця?

Вона усе життя своє.

Співати в півня вчиться.

Вчить його пісеньку вона,.

Все зубрить рано й пізно.

Але чомусь І досі зна Лиш половину пісні.

Діти. Зозуля.

Зайчик віддає букву.

Буква 3.

Збоку, знизу і згори схожа 3 на цифру «три».

Є три зуби в букви 3, ними все вона гризе.

З-за ширми несміло з’являється буква И.

Ведуча. А буква И прийшла до нас сама. Колись за свій непослух вона була наказана: не бути їй великою, жодно­го слова не починається з неї.

Буква И.

И хороший голос має,.

Але слів не починає.

Ти до неї підійди.

І скажи їй: «Букво И,.

Подивися, як розквітли.

Наші ниви і лани".

На дальному плані за ширмою видніється Івасик-Телесик Ведуча. Цього героя казки впізнали певно всі.

Діти. Івасик-Телесик.

Ведуча. Ловив рибку Івасик-Телесик, та попалась на гачок йому потрібна нам буква. Давайте покличемо його з берега.

Всі.

Івасику-Телесику, приплинь, приплинь до бережка.

Твоя матінка прийшла, їстоньки, питоньки тобі при­несла.

Івасик-Телесик. Чую, чую, що то голос не моєї матінки, та я якраз до вас і плив. Ось вам буква.

Буква І.

І підслухало розмову,.

І з'єднало слово з словом.

І співає всі пісні ;

І великі, І малі.

Над собою крапку носить,.

І нічого в нас не просить.

За ширмою їжачок несе на голочках букву 1.

Ведуча. Ой, їжачок до нас у гості завітав. Давайте привітаємо його піснею.

Пісня «Привітальна».

Ведуча. Ей, стовпчику!

Буква Ї. Я не стовпчик!

Ведуча. Ей, хлопчику!

Буква Ї. Я не хлопчик.

Ведуча. Хто ж ти?

Буква Ї. Буква ї.

Ведуча. Що у тебе на голові? Шапка?

Буква Ї. Ні, дві крапки.

З-за ширми виходить хлопчик у береті.

Ведуча. Ей, малий, ти хто такий?

Буква Й.

Я не хто, а буква Й.

Щоб мене не зплутать з Й,.

Я купив берет новий,.

Не великий, не малий.

Подивіться, ось який!

З-за ширми появляється Коза-Дереза.

Коза-Дереза. Знаєте хто я? Впізнали мене? І здогада­лись з якої я казки? Разом з дітьми (співає).

Я Коза-Дереза, за три копи куплена На півбока луплена Тупу-тупу ніжками, сколю тебе ріжками, Лапками загребу, хвостиком замету, Тут тобі й смерть… Бррру…

Коза-дереза. І не боїтеся мене?

Буква К.

Вранці Півник в курнику:

Будить всіх: «Ку-ку-рі-ку!

Прокидайтеся, курчата,.

Будем букву К вивчати".

Оце — Ж, а оце — К.

Цілий жук і півжука.

З-за ширми виглядає Лисичка-сестричка. Вона наспівує пісню «Я Лисичка, я сестричка».

Лисичка. Ось і тепер знайшла собі діло, завітала до вас у гості. І прийшла я не з пустими руками. В мене — чу­додійна торбинка. Коли що в ній знайдеш: то курочку, то півника, то гусочку, а то якось собака там побував. Б-р-р… Аж згадувати моторошно. Та забалакалась я. Що ж тепер у цій торбинці? Лисичка одну за одною витягує загадки.

— Швидко скрізь цей птах літає, безліч комах поїдає. За вікном гніздо будує. Тільки в нас він не зимує.

(Ластівка).

— В синім небі путь моя. Швидше всіх літаю я. Маю крила, хоч не птах. Люди звуть мене… (літак).

— Довгі ноги, довгий ніс, по болоту ходить скрізь. Хату свою на хаті має, жабам всім рахунок знає.

(Лелека).

Буква Л.

З букви Л для цирку збудували гірку,.

Щоб катались звірі і жили у мирі.

З-за ширми з’являється Мийдодір.

Мийдодір. Впізнали мене? Я умивальників начальник і мочалок командир. Дуже я люблю тих, хто дружить з ми­лом, зубною щіткою і пастою. Люблю, коли букви і сло­ва вимовляють чисто й чітко.

Буква М. Взялись за руки ми і встали.

В ту ж мить на М подібні стали.

Ну ж бо, М, дай руку А.

Ну ж бо, МА, дай руку МА МА і МА, а разом — МАМА.

Це я вже пишу сама.

Треба знати, як писати.

Букву М і букву А.

Напишу цілий листочок.

М і А, МА і МА.

МАМА, МАМА, МАМА,.

МАМА-Тихо ручкою скриплю.

Подивись швиденько, мамо, ;

Ось як я тебе люблю!

З-за ширми вискакує Незнайко.

Ведуча. Здрастуй, Незнайку. А ти що тут робиш? Таким, як ти, тут місця не­ма, бо у нас всі можуть назватися тільки Знайками.

Незнайко. Не вірю, не вірю! Не вірю!

Ведуча. А ти сам можеш повірити і переконатися. Пи­тай, що хочеш.

Незнайко. Ну, добре. Чи знають ці малюки прислів'я? Я буду починати, а вони нехай закінчують.

— Хто не робить, той… не їсть.

— Поспішиш — людей… насмішиш.

— Треба нахилитись, щоб з криниці води. .напитись.

— Під лежачий камінь вода… не тече.

— Нових друзів наживай, а старих… не забувай.

Незнайко. От тепер повірив. Візьміть ось букву. Вона мені все-рівно не потрібна. Ви й справді гідні звання Знайків.

Буква Н.

Он до хати перелаз.

Хоч обходь, хоч перелазь.

Він видніється ген-ген.

Перелаз — як буква Н.

З-за ширми викочується Колобок з піснею Колобка з казки.

Колобок. А чи знаєте, чому я втік від баби і діда? А щоб букву вам принести, що так на мене схожа. Та й в імені моїм тільки ця голосна буква. Я дуже її люблю. Вона та­ка кругленька, без кутів. Шкода навіть розставатися з нею. А ви знаєте казку про мене? — Історію про те, як я з’явився на світ, І що зі мною сталось далі?

Ведуча. Не тільки знаємо. Ми можемо показати І заспівати.

Пісня «Колобок».

За ширмою появляється Півник.

Півник. Ку-ку-рі-ку, юні друзі, вітаю вас! Чи всі зранку почули мій спів, не проспали на свято?

Ведуча. Дякуємо тобі, Півнику, що співав рано-ране­сенько і розбудив усіх. Та здається мені, ти чимось, стур­бований? Чи когось шукаєш? Так букви П.

Буква П.

На хокеї, на футболі.

Буква П — ворота в полі.

Дві букви Н та П стоять,.

Мов поперечники в дворі.

П — для дорослих мам і тат,.

Н — для зарядки дітворі.

З-за ширми виповзає Равлик з ранцем.

Ведуча. Ой, дивіться, хто до нас повзе. Дивно, чому ж це Равлик з ранцем. До цих пір, як мені відомо, ранців Равлики не носили, а тільки хатки свої. Равлику, чому ти з ранцем?

Равлик. Всі ранком в школу з ранцями ідуть. І мені хо­четься, радо б в школу я пішов, та мене не беруть. Хай хоч ранець поношу. А в ранці я приніс вам букву.

Буква Р.

Тигреня весь день ричить.

Яку букву воно вчить?

Ну, звичайно, всім відомо.

Буква Р для всіх знайома.

З-за ширми виглядає Солом’яний бичок.

Солом’яний бичок.

Стриб та стриб, скок та скок.

Я — Солом’яний бичок.

Я люблю, коли трава.

Під ногами ожива.

Раз і два, раз і два.

Не затримує слова;

Із соломи голова.

Ведуча. Ти що, справді не знаєш слів?

Солом’яний Бичок.

Трохи знаю, трохи не знаю,.

Просто так собі гуляю.

А ви, діти, знаєте? Тоді назвіть мені слова — назви днів і місяців, що містять букву С.

Діти. Середа, субота, січень, серпень, вересень, листо­пад.

Солом’яний Бичок. Молодці! А я все одно не за­пам'ятаю. Візьміть собі букву, вона вам більш знадо­биться.

Буква С.

Сіла мишка у куток,.

З'їла бублика шматок.

Мишку налякав наш пес.

Залишилась буква С.

З-за ширми з’являється букет квітів з троянд, тюль­панів.

Ведуча. Букет? Але ж слово «букет» починається з бук­ви Б, а у нас зараз по порядку повинна б бути буква Т. А ось тут вона і є. В чому ж секрет? Можливо, в назвах квітів?

Діти. Тюльпани, троянди.

Буква Т.

Буква Т дощу боїться.

Хоч вона без цукру й солі,.

Та не може обійтися.

Цілий рік без парасолі.

З-за ширми з’являється лялька-Українка в національному одязі. Українка.

Українка я маленька.

З України батько й ненька.

На Вкраїні вся родина.

Всім нам мати — Україна.

Люблю я букву У, бо з неї починається назва держави, в якій я і ви народилися і живемо. Я знаю, ви любите Ук­раїну, її традиції, пісні, танці. Чи не так?

Ведуча. Ось послухай пісню про Батьківщину та нашу любов до неї.

«Пісня про Україну», муз. А. Філіпенка.

Український танець. Під українську народну музику «Го­пачок».

Буква У.

Якось ввечері на даху завивала буква У.

Бо невіглас вітер більш не знає літер.

З-за ширми з’являється «фонтан».

Ведуча. А це що таке?

Діти. Фонтан.

Буква Ф.

Всім відомо без підказки.

Буква Ф — як ключ від казки.

Нізащо його від нас.

Не відніме Карабас.

З-за ширми обережно виглядає Хом 'ячок.

Ведуча. А чому, Хом’ячку, ти такий несміливий? Боїшся нас? Не бійся. Ми тебе не скривдимо. А «щоб інших не боятися, ти повинен фізкультурою займатися. Подивись, як це роблять першокласники.

Діти роблять фізкультхвилинку «Хомка».

Хомка, хомка, хом’ячок ;

Весь смугастенький бочок.

Хомка раненько встає,.

Щічки миє, шийку тре,.

Підмітає Хомка хатку.

І виходить на зарядку.

Раз, два, три, чотири, п’ять!

Хомка сильним хоче стать.

Хом’ячок. Дякую вам, любі друзі. Я обов’язково скори­стаюся вашою порадою. А вам ось буква X.

Буква X.

Буква X все ходить, ходить,.

Місця собі не знаходить.

Зупинися, букво X,.

Не роби з себе сміха.

З-за ширми вискакують два Цапки — білий та чорний.

Ведуча. А чи впізнали ви оцих героїв? З якої вони каз­ки? Та сьогодні вони не такі вперті, як тоді, коли зустрілися на кладці, їх помирила буква Ц.

Цапки. А чи відгадаєте ви загадки, що ми приготовили для вас, ідучи сюди?

— Білий, як сніг, в пошані у всіх.

До рота попав, там І пропав.

(Цукор).

— В ста сорочках ця бабуля, певно, що вона …

(Цибуля) Буква Ц.

Кінь промчить біля воріт,.

Не догнати й соколу.

Цок-цок-цок, — із-під копит.

Буква Ц процокала.

З-за ширми появляється Чебурашка.

Чебурашка. Я зайшов до вас на хвилинку. Тільки для того, щоб передати вам букву. Ця буква дуже цікава і важлива, бо слово, яке вона починає, дуже цінне і значу­ще. Ось вам буква.

Буква Ч.

Першій букві в слові «читання» ;

Букві Ч моє вітання.

Щука. Я припливла до вас із «^казки «По щучому велінню». Бачу букви тут майже всі. А чи можуть ваші букви стати живими і скласти слова, які я вам запропо­ную?

Гра «Живі букви».

Щука. По щучому велінню, по моєму хотінню, букви, складіть слово УРОК. А чи зможете скласти слова: щед­ро, щиро, школа? Ось вам букви Ш і Щ для цього.

Діти складають слова.

Букви Ш і Щ.

Букві Щ сказала Ш:

«Ти стрибаєш, як лоша.

Я на тебе дуже схожа,.

Хоч стрибати так не можу".

— А відгадка тут проста -;

Я з хвостом, ти — без хвоста.

З-за ширми виходить хлопчик Юрасик.

Юрасик. Мене звати Юрасик. Знаю, ви гарно вчились цілий рік. А чи справитесь ви з моїм завданням? Розв’яжіть кросворд.

Юрасик. Я був впевнений, що ви справитесь.

Буква Ю.

Як зробити букву Ю Здогадавсь Іванко:

«Букву І до О приб’ю На коротку планку».

З-за ширми «виростає» Яблунька з яблучками.

Яблунька.

Ось так яблука — повні соку солодкого, Руку простягніть і яблучко зірвіть.

Став вітер гілочку качати,.

І важко яблучко дістати, Та яблучка ці не прості,.

На них букви золоті.

Яблучка зірвете й слово ви складете.

Діти зривають яблука і складають слово ЯРМАРОК.

Буква Я.

Буква Я крокує гордо.

На цім світі буква Я Доповісти всім готова:

«А ви знаєте, хто я?

Ви не знаєте, хто я!

Я — не тільки буква.

Я — буква, склад і слово!".

Ведуча.

Хто абетку з вас вивчав, Різні букви зустрічав.

Кожна з них — від, А до Я ;

Промовля своє ім'я.

Лиш одна із них німа.

Здогадався, певно, всяк!

Зветься буква — М’який знак.

М’який знак.

Це не шість. М’який це знак!

Це повинен знати всяк.

Він у слові «олівець».

Забігає у кінець.

Ведуча:

Аж тридцять три зорі нам світять не вгорі ;

На білім-білім полі збираєм і'х поволі.

Ці тридцять три зорі у нашім Букварі.

А й справді. Цілий рік нам був у допомозі Букварик. Гортаючи його сторінку за сторінкою, ви вивчали букви. Та й сьогоднішнє свято називається святом Букваря, а са­мого Букваря ще й досі на святі нема.

Діти. Букварику, запрошуємо в гості!

З’являється Букварик.

Букварик. Здрастуйте. Дякую вам, діти, що були зі мною рік, що берегли мене, любили. А тепер бачу, що всі букви вже на святі, отже із завданнями, що їх вам я над­силав зі своїми друзями, ви справились всі на відмінно.

Ведуча. Літери, шикуйтесь! Вальс дружби — дружби між літерами — розпочинайте!

Всі «літери» танцюють вальс дружби.

1. Букви старанно вивчали,.

Знаєм їх від «А» до «Я».

І сторіночку останню.

Прочитали з букваря.

2. Добрий Букварику, мудра книжко!

Хочеться навіть поплакати трішки.

Жаль розлучатись, хоч і треба,.

ми не забудем ніколи тебе.

3. Спасибі тобі за добру науку,.

за паличку першу І першу букву,.

За перше слово І першу казку,.

за першої вчительки щиру ласку.

4. Ми пам’ятатимемо довгі роки,.

мудрі й повчальні твої уроки.

Прощавай, Букварику, наш найперший друже!

Ми тобі, Букварику, Всі. Дякуємо дуже.

Діти виконують танець з букварем.

Буквар. Дякую І я вам за добрі слова. Але я — це ма­ленька часточка тих великих знань, які дасть вам школа. Я прощаюсь з вами, бо на мене чекають діти, які ще не вміють читати. Та замість себе пропоную вам свою стар­шу сестру — Читанку, яка вестиме вас далі в світ літера­тури. Читанко добра, бери естафету, веди школярів шля­хами планети.

Пісня «Прощавай, Буквар».

Читанка. Я — Читанка нечитана,.

Навчатиму ваш клас.

Я з вами говоритиму.

І вислухаю вас.

Я ваша перша Читанка,.

Красива в мене свитонька,.

Цікаві сторінки ;

Є вірші та казки.

Покажу вам сто земель,.

Ще й космічний корабель.

Даруватиму щодня.

І забави, і знання.

Ведуча.

Допитливим, цікавим будь,.

Не споглядай байдуже.

В країну знань велику путь.

Долай уперто, друже!

На цьому свято наше закінчується. Але шлях до країни Знань тільки розпочинається. В щасливу путь! Діти. Дякуємо!

Пісня «Ми йдемо у другий клас». Слова Г. Райко, муз. І.Шайкіс.