Принципи забезпечення економічної безпеки страхової організації

Принципи економічної безпеки.

Сутність принципів економічної безпеки.

Системність (комплексність).

Побудова системи забезпечення економічної безпеки ґрунтується на основі комплексної стратегії функціонування і розвитку страховика, окремих його філій та мережі страхових агентів.

Безперервність.

Управління системою економічної безпеки страхової компанії повинно відбуватися постійно і безперервно, особливо в умовах становлення та розвитку страхового ринку (що характерно для теперішнього стану ринку в Україні).

Взаємодія превентивних і активних засобів.

Особливістю страхового бізнесу є високий ризик виникнення непередбачуваних подій. Тому розробка взаємопов'язаних попереджувальних та активних засобів захисту від загроз є необхідною складовою для мінімізації або усунення наслідків їх шкідливого впливу.

Законність.

Заходи в системі економічної безпеки страховика, а також управлінські рішення і дії повинні здійснюватися виключно в правовому полі з використанням дозволених законодавством методів та засобів, розроблятися в межах та на основі діючих нормативно-правових актів у галузі страхового законодавства.

Компетентність.

Всі без виключення працівники страхової компанії мають володіти професійними навиками на високому рівні, прагнути до самовдосконалення та розвитку, підвищувати свою кваліфікацію відповідно до існуючих ринкових умов.

Відповідальність.

Суб'єкти системи економічної безпеки компанії повинні нести персональну відповідальність за її ефективність та продуктивність. З огляду на специфіку діяльності страхових компаній, в певній мірі цей принцип стосується і клієнтів компанії, оскільки рівень шахрайства у цьому сегменті фінансового ринку є надзвичайно високим в порівнянні з іншими.

Конфіденційність та гласність.

Страхові компанії є суб'єктами первинного фінансового моніторингу, інформація про більшість аспектів їх діяльності безперечно має бути загальнодоступною. Проте, як будь-який інший суб'єкт підприємницької діяльності, страховик має право на охорону комерційної таємниці або інформацію, що не підлягає розголосові або доступна вузькому колу фахівців.

Економічна доцільність.

Фактичний обсяг витрат на розробку і впровадження системи економічної безпеки страхової компанії не повинен перевищувати рівень потенційних і існуючих небезпек та загроз, а також виправдовувати ефективність роботи системи.

Координація та взаємодія.

Цей принцип стосується як внутрішнього, так і зовнішнього середовища організації. Внутрішня координація і взаємодія проявляється у протидії загрозам та небезпекам зусиллями усіх філій, підрозділів та служб страховика, розробці єдиного підходу до формування і впровадження системи економічної безпеки. Також у межах дії цього принципу повинна відбуватися координація та взаємодія керівництва компанії з органами державної влади та саморегулівними організаціями страхового ринку.

Адаптивність.

Система економічної безпеки страхової організації повинна мати здатність пристосовуватися до змін зовнішнього середовища, стратегічних орієнтирів компанії, до цільової переорієнтації, що особливо важливо на етапі становлення страхового ринку та в період економічної та політичної нестабільності.

Збалансованість.

Рівень захисту від потенційних і реальних загроз, небезпек та ризиків має бути відповідним обставинам та ринковим умовам. Занадто закрита система гальмуватиме розвиток страхової компанії, протилежна ситуація — призведе до банкрутства. Отже, оптимальним є виважене поєднання можливих ризиків і прибутків.