Структура довгострокових зобов'язань підприємства

Згідно положення (стандарту) бухгалтерського обліку «Зобов'язання» до довгострокових зобов’язань належить:

• — Довгострокові позики;
• — Довгострокові векселі видані;
• — Довгострокові зобов’язання за облігаціями;
• — Довгострокові зобов’язання з оренди;
• — Відстрочені податкові зобов’язання;
• — Інші довгострокові зобов’язання підприємства.

Згідно схеми видно, зо довгострокові зобов’язання підприємства поділяють відповідно до їх класифікації в плану рахунків бухгалтерського обліку. Детальніше про кожен вид зобов’язань розглянемо в другому розділі курсової роботи.

Документальне підтвердження обліку довгострокових зобов’язань

Своєчасне й повне погашення боргових зобов’язань є однією з головних ознак ефективного функціонування економіки в цілому і кожного її суб'єкта зокрема. Тому кожна держава багато уваги приділяє організації грошового обігу, створює різні платіжні системи, нормальне функціонування яких забезпечують банки.

Грошові платежі здійснюються за допомогою готівки та в безготівковій формі. Сукупність усіх грошових платежів, незалежно від їхньої форми, складає грошовий, або платіжний, оборот. Основну частину його (близько 80%) становить безготівковий оборот — та частина платіжного обороту, яка проводиться за рахунками в банках.

Сфери застосування готівкових та безготівкових платежів чітко визначені в законодавчому порядку. Платежі, що здійснюються за допомогою готівки, використовуються в процесі взаємовідносин господарських організацій із населенням, обслуговують рух його грошових доходів та витрат. У розрахунках між суб'єктами господарської діяльності майже всі господарські платежі (крім дрібних) здійснюються безготівковим переказуванням коштів із рахунка платника на рахунок одержувача.

Безготівкові розрахунки обслуговують господарські взаємовідносини суб'єктів господарювання між собою та з фінансово-кредитними установами. Відтак усі безготівкові платежі поділяються на розрахунки за товарними й нетоварними операціями. До перших належать платежі, безпосередньо пов’язані з одержанням продукції, виконанням робіт і наданням послуг; до других — платежі в бюджет, погашення заборгованості за кредит, страхові платежі та інші зобов’язання.

Існують ще й інші способи платежів, наприклад, планові, коли розрахунки проводяться не за кожну поставку матеріальних цінностей, а за певний період (виходячи з плану поставки), або залік взаємних вимог, коли борги суб'єктів господарювання взаємно погашаються і тільки різниця переказується на рахунок кредитора.

Однією з найважливіших сфер банківської діяльності, від якої залежить ефективність функціонування економіки в цілому і кожного суб'єкта підприємницької діяльності зокрема, є організація безготівкових розрахунків у господарському обороті.

Організація безготівкових розрахунків має сприяти процесу відтворення, тобто відповідати конкретним вимогам розвитку економіки. Головна з них — забезпечувати своєчасне отримання кожною господарською організацією коштів за поставлену продукцію та надані послуги, а отже, сприяти прискоренню обігу коштів у розрахунках. Водночас організація розрахунків має забезпечувати умови для взаємного контролю постачальника й покупця за дотриманням господарських угод та банківського контролю за правилами розрахунків згідно з чинними інструкціями та законодавством.

Безготівкові розрахунки можуть здійснюватися на підставі таких розрахункових документів: платіжних доручень; платіжних вимог-доручень; чеків; акредитивів; векселів; платіжних вимог; інкасових доручень (розпоряджень).

Платіжні вимоги та інкасові доручення (розпорядження) застосовуються у випадках, передбачених чинним законодавством та нормативними актами Національного банку України. Безготівкові розрахунки за товари та послуги можуть здійснюватися за допомогою банківських платіжних карток. Порядок використання платіжних карток визначається Національним банком України.