Висновки та пропозиції

Отже, постачальники — юридичні або фізичні особи, які здійснюють постачання товарно-матеріальних цінностей, надають послуги та виконують роботи, а підрядники — спеціалізовані підприємства або фізичні особи, які виконують будівельно-монтажні роботи при спорудженні об'єктів на підставі договорів підряду на капітальне будівництво.

Процес постачання полягає в тому, що підприємство укладає договори з постачальниками на необхідні йому фактори виробництва, організовує доставку та складування виробничих запасів, перераховує гроші постачальникам за отримані матеріали. Під час цього процесу відбувається зміна активу з форми грошей на форму майна, призначеного для виробництва продукції.

Синтетичний облік розрахунків з постачальниками і підрядниками ведуть на рахунку № 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядниками», який має 3 субрахунки:

• 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками»
• 632 «Розрахунки з іноземними постачальниками»
• 633 «Розрахунки з учасниками промислово — фінансової групи».

На субрахунку № 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» ведеться облік розрахунків за одержані ТМЦ, виконані роботи, надані послуги з вітчизняними постачальниками та підрядниками.

На субрахунку № 632 «Розрахунки з іноземними постачальниками» ведеться облік розрахунків з іноземними постачальниками та підрядниками за одержані ТМЦ, виконані роботи та надані послуги.

На субрахунку № 633 «Розрахунки з учасниками ПФГ» ведеться облік розрахунків за одержані ТМЦ, виконані роботи та надані послуги з учасниками промислово — фінансової групи.

Рахунок № 63 — балансовий, пасивний, за кредитом цього рахунка відображається заборгованість за одержані від постачальників і підрядників ТМЦ, прийняті роботи, надані послуги, а за дебетом — її погашення, списання тощо.

При складанні балансу підприємства дебетове сальдо рахунка № 63 відображається в його активі, а кредитове — в пасиві, тобто заборгованість наводиться розгорнуто.

Аналітичний облік розрахунків ведуть у розрізі постачальників і підрядників за кожним документом про отримання матеріалів, робіт, послуг та оплату за них у Відомості 3.3 аналітичного обліку розрахунків з постачальниками та підрядниками (до рахунку 63).

Облік процесу придбання виробничих запасів можна вести:

за фактичною собівартістю;

за купівельними цінами з виділенням транспортно-заготівельних витрат;

за обліковими цінами з виділенням відхилень.

У податковому обліку витрати, пов’язані з придбанням ТМЦ у постачальників, відносяться до валових витрат за подією, яка мала місце першою:

• — сплата авансу постачальникові за товар
• — отримання товару.

За встановленим порядком під час оприбуткування ТМЦ суми ПДВ відображають проводкою: Дт 641 Кт 631. За наявності оплати і надходження податкової накладної на оприбутковані ТМЦ підприємство отримує право на податковий кредит, що в обліку відображається записом: Дт 641 Кт 644.

Витрати на створення запасів та їх зберігання (транспортно-заготівельні) на практиці організовуються трьома методами: