Економічна оцінка виробництва виробу на підприємстві

Міністерство освіти і науки України Національний технічний університет.

«Харківський політехнічний інститут».

Кафедра фінансів, контролінгу і зовнішньоекономічної діяльності.

Курсовий проект на тему Економічна оцінка виробництва виробу на підприємстві.

по курсу Економіка підприємства Виконала:

студентка групи БФ 28-а.

Кнельц.

Анна Юріївна.

Прийняла:

Кузьменчук.

Наталя Валеріївна.

Харків, 2009.

Вступ.

Економічна оцінка виробництва виробу на промислових підприємствах є важливою задачею, яка розв’язується при виконанні науково-дослідних, проектно-конструкторських і технологічних робіт. В курсовому проекті виконується оцінка передбачуваних ринків збуту виробів, розраховуються витрати на виробництво, визначається вартість виробничих фондів і величина амортизаційних відрахувань. Розраховується також величина показників по праці і заробітній платні, виконується оцінка показників ефективності використання виробничих фондів. При виконанні розрахунків оцінюються можливі ризики і їх вплив на рівень економічних показників. Розраховуються також елементи фінансового плану, виконуються розрахунки ефективності необхідних для виконання відповідного проекту інвестицій. Оцінюється можлива стратегія фінансування, розраховуються показники кредитування. Ряд розділів, виконуваного курсового проекту, оформляються з використанням методики розробки бізнес-плану.

1. Опис виробу.

Електродвигун — це електрична машина, двигун, що перетворює електричну енергію на механічну. Потужність електродвигунів складає від десятих часток Вт до десятків МВт. Електродвигун — основний вид двигуна в промисловості, на транспорті і у побуті.

Електродвигуни мають великі переваги в порівнянні з іншими видами двигунів (паровими, внутрішнього згоряння): вони екологічно чисті — при роботі не виділяють шкідливих газів, диму або пари; економічні — для них не потрібний запас палива і води їх легко установити в будь-якому доступному місці (на стіні, під підлогою трамвая, тролейбуса, у корпусі магнітофона і т.д.).

Таблиця 1.1 — Основні параметри виробу.

2. Оцінка ринку збуту.

На практиці цей розділ є, як правило, найважливішою частиною бізнес-плану. Досвід показує, що невдача більшості комерційних проектів була пов’язана саме із слабким вивченням ринку і переоцінкою його місткості. Вивчення ринку включає: визначення сегментів ринку по галузевих, функціональних ознаках і по напрямах використання виробів; оцінку місткості ринку виробів усередині країни і місткості окремих його сегментів; виявлення частки імпорту в місткості ринку виробу; аналіз товарної і фірмової структури ринку; прогнозування кон’юнктури ринку на період до двох років і тенденцій розвитку ринку на віддалену перспективу.

Методика дослідження ринку в загальному випадку включає:

а) Формулювання проблеми і попередній виклад задач, рішення яких дозволить розв’язати всю проблему, в короткій і ясній формі зі вказівкою необхідних видів інформації.

б) Організація пошукового дослідження, включаючи збір даних про основні аспекти проблеми. Етап закінчується остаточним формулюванням задач.

в) Визначення необхідних початкових даних, методів їх отримання і видів аналізу, які необхідно виконати.

г) Збір даних.

д) Аналіз зібраних даних.

е) Розробка і реалізація заходів щодо використання даних.

Розрахунок місткості ринку при невеликій кількості споживачів виконується методом підсумовування ринків, що допускає визначення всіх потенційних споживачів виробу на кожному ринку. При достатньо великій кількості споживачів місткість ринку визначається за допомогою статистичних методів, що враховують як минулі тенденції, так і перспективні чинники.

Річна місткість ринку (М) по виробу виробничого призначення в загальному випадку може бути виражена так:

М = В + Зв — Е + І + Зп — Ен + Ін де:

В — загальний випуск виробу;

Зв — залишок товарних запасів на складах виробів і баз постачання;

Е — експорт;

І - імпорт;

Зп — зниження (збільшення) запасів виробу на складах споживачів;

Ен — непрямий експорт;

Ін — непрямий імпорт.

Основними питаннями, на які відповідають в цьому розділі, є:

— хто купуватиме вироби? (які підприємства, фірми);

— чому? (за високу якість або низькі ціни і т. д.);

— коли? (сьогодні, завтра і на найближчі два роки);

— за якою ціною?

— скільки?

Рішення цих задач на практиці є предметом спеціальних маркетингових досліджень. В курсовому проекті об'єм робіт задається у кожному конкретному випадку викладачем і може, наприклад, включати:

— оцінку найважливіших галузей — споживачів виробу і основних видів машин і обладнання, комплектованого цими виробами;

— визначення потреби у виробі даного типу з різним рівнем головних параметрів;

— аналіз тенденцій розвитку ринку виробів даного типу;

— оцінку відповідності виробу стандартам найважливіших імпортерів;

— укрупнений розрахунок місткості ринку одним з методів.

3. Розрахунок витрат на виробництво. Розрахунок собівартості і ціни виробу.

В цьому розділі виконуються розрахунки собівартості і ціни по варіантах виробу, а також розраховуються, відповідно до нормативних документів, важливі для оцінки використання ресурсів показники технологічності.

Відповідно до діючих нормативних документів повна собівартість виробу (Сп) включає:

Сп = Св + Са + Сз де: Св — виробнича собівартість, грн.;

Са — адміністративні витрати, грн.;

Сз — витрати на збут продукції.

У свою чергу, виробнича собівартість визначається:

Св = См + Спк + Спе + Зо +Зд + Ссз + Вуе + Сзв + Вб + Сін.

де:

См — витрати на основні матеріали;

Спк — витрати на покупні комплектуючі і напівфабрикати;

Спе — витрати на паливо і енергію;

Зо — основна заробітна плата;

Зд — додаткова заробітна плата;

Ссз — відрахування на соціальні заходи;

Вуе — витрати на утримання і експлуатацію обладнання Сзв — загальновиробничі витрати Вб — втрати від браку продукції.

Сін — інші витрати Собівартість — це сума витрат на виробництво і реалізацію одиниці виробу даного типу. Калькуляція (розрахунок) собівартості виконується відповідно до методичних рекомендацій по калькуляції собівартості промислової продукції (робіт, послуг) 2001 г.

В калькуляціях собівартості на підприємствах, як правило, приводяться такі розрахунки:

3.1 Розрахунок витрат на основні матеріали і напівфабрикати власного виробництва.

Витрати на основні матеріали (Cм) і напівфабрикати власного виробництва (Снф) визначаються по формулах:

.

де:

Кт — коефіцієнт, що враховує транспортний — заготовчі витрати на матеріали (Кт=1,05 — 1,1);

Нві - норма витрат на одиницю виробу матеріалу i-го виду (в прийнятих одиницях вимірювання);

Цi — ціна одиниці i-того виду матеріалу, грн. Приймаються реальні або світові ціни на матеріали;

Сз — вартість зворотних відходів, грн. (приймається рівною 1 — 2% від суми витрат на основні матеріали з обліком транспортно-заготівельних витрат);

m — кількість видів основних матеріалів у виробі;

Нpi — норма витрат на одиницю виробу напівфабрикату власного виробництва i-го виду;

Cnpi — виробнича собівартість одиниці i-го виду напівфабрикату власного виробництва, грн.;

m — кількість видів напівфабрикатів власного виробництва у виробі.

3.2 Розрахунок витрат на покупні комплектуючі і напівфабрикати.

Розрахунок цих витрат виконують по формулі:

.

де:

Kт — коефіцієнт, що враховує транспортно-заготівельні витрати на покупні комплектуючі (Кт=1,05 — 1,1);

Цnj — ціна одиниці j — того виду покупних комплектуючих, грн.;

Nnj — кількість покупних комплектуючих j — того виду на виріб, шт.;

n — кількість видів покупних комплектуючих на виріб, шт.

Результати розрахунків по статтях 1 і 2 зводяться в таблицю 3.1.

Таблиця 3.1 — Розрахунок витрат на основні матеріали, напівфабрикати і покупні комплектуючі.

KT=1,1; CЗ=2%.

1 варіант 2 варіант СМ=1,1*12*400*0,98 = 5174,4 грн. СМ=1,1*12*380*0,98 = 4915,68 грн.

СМ=1,1*36*160*0,98 = 6209,28 грн. СМ=1,1*36*130*0,98 = 5045,04грн.

СМ=1,1*112*110*0,98 = 13 280,96 грн. СМ=1,1*112*100*0,98 =12 073,6 грн.

СМ=1,1*160*14*0,98 = 2414,72 грн. СМ=1,1*160*12*0,98 = 2069,76 грн.

СМ=1,1*32*180*0,98 = 6209,28 грн. СМ=1,1*32*150*0,98 =5174,4 грн.

СП=1,1*90 = 99 грн. СП=1,1*85=93,5 грн.

3.3 Розрахунок основної заробітної платні.

Основна заробітна плата визначається як:

Зо = Зп + Д де:

Зп — пряма заробітна плата основних виробничих робітників, грн.;

Д — доплата до прямої заробітної платні, грн.

Пряма заробітна плата на один виріб розраховується по формулі:

.

де:

Сг — годинна тарифна ставка першого розряду, грн.;

Кті - тарифний коефіцієнт середнього розряду i-того виду робіт;

ti — трудомісткість i-того виду робіт на один виріб;

m — число видів робіт.

Згідно діючим нормативним документам в машинобудуванні встановлено три значення годинних тарифних ставок:

для висококваліфікованих робітників допоміжного виробництва, що виконують особливо складні і унікальні роботи, верстатників на унікальному устаткуванні, зайнятих виготовленням особливо складної продукції (Сг=5,73 грн.);

для робітників основного і допоміжного виробництва (Сг=5,28);

для робітників, зайнятих на інших роботах, безпосередньо не пов’язаних з основним характером діяльності підприємства (Сг=4,80грн).

Для робіт з важливими і шкідливими умовами праці передбачено збільшення річних тарифних ставок на 4, 8, 12, 16, 20 і 24 відсотка.

Оплата праці проводиться по тарифній сітці, приведеній в таблиці 3.2.

Таблиця 3.2 — Тарифна сітка, по якій здійснюється оплата праці робітників в машинобудуванні.

Праця робочих, зайнятих на різних роботах (верстатні, холодні, гарячі і шкідливі) зазвичай оплачуються по різному. Тому розрахунок по цих видах робіт ведеться окремо, а пряма заробітна плата на виріб визначається як сума відповідних значень. Якщо середній розряд робіт не ціле число, то його тарифний коефіцієнт знаходиться методом інтерполяції.

Так, наприклад, тарифний коефіцієнт середнього розряду 4,6 визначається як:

Kт4,6 = Kт4 + 0,6 * (Kт5 — Kт4) = 1,35 + 0,6(1,5 — 1,35)= 1,44.

Тут Kт4 і Kт5 — тарифні коефіцієнти 4 і 5 розрядів відповідно.

Розрахунок заробітної платні на один виріб зводиться в таблиці 3.3.

Тарифний коефіцієнт:

Kт4,1 = Kт4 + 0,1 * (Kт5 — Kт4) = 1,5 + 0,1(1,5 — 1,35)= 1,52.

Kт3,6 = Kт3 + 0,6 * (Kт4 — Kт3) = 1,35 + 0,6(1,5 — 1,35)= 1,44.

Kт3,3 = Kт3 + 0,3 * (Kт4 — Kт3) = 1,35 + 0,3(1,5 — 1,35)= 1,395.

Kт3,9 = Kт3 + 0,9 * (Kт4 — Kт3) = 1,35 + 0,9(1,5 — 1,35)= 1,485.

Kт3,5 = Kт3 + 0,5 * (Kт4 — Kт3) = 1,35 + 0,5(1,5 — 1,35)= 1,425.

Kт2,9 = Kт2 + 0,9 * (Kт3 — Kт2) = 1,1 + 0,9(1,35 — 1,1)= 1,325.

Таблиця 3.3 — Розрахунок основної заробітної платні на один виріб.

Верстатні: 23*1,52*5,73 = 200,32 грн.

Холодні: 25*1,44*5,73 = 206,28 грн.

Гарячі і шкідливі: 6*1,395*5,73 = 47,96 грн.

Верстатні: 25*1,485*5,73 = 212,73 грн.

Холодні: 24*1,425*5,73 = 195,97 грн.

Гарячі і шкідливі: 7*1,325*5,73 = 53,15 грн.

3.4 Додаткова заробітна плата.

Додаткова заробітна плата виробничих робітників розраховується пропорційно сумі основної заробітної платні.

Зд= 25%Зо Базовий Зд = 0,25 * 454,56 = 113,64 грн Новий Зд = 0,25 * 461,85 =115,46 грн.

3.5 Відрахування на соціальні заходи.

Включають: відрахування до пенсійного фонду, відрахування на соціальне страхування, відрахування до фонду зайнятості і відрахування на індивідуальні страхування. Відрахування до пенсійного фонду (Опф) приймаються в розмірі 32% від суми основної (Зо) і додаткової (Зд) заробітної платні. Відрахування на соціальне страхування приймається в розмірі 2,5% від суми основної і додаткової заробітної платні. Відрахування до фонду зайнятості приймаються в розмірі 2,5% від суми основної і додаткової заробітної платні. Відрахування на страхування від нещасного випадку визначаються в розмірі 2,0% від тієї ж суми Ссз = 32%(Зо + Зд) + 2,5%(Зо + Зд) + 2,5%(Зо + Зд) + 2%(Зо + Зд) Базовий Ссз = 0,32*568,2 +0,025*568,2 + 0,025*568,2 + 0,02*568,2 =221,6 грн.

Новий Ссз = 0,32*577,31 +0,025*577,31 + 0,025*577,31 + 0,02*577,31 = 225,15 грн.

3.6 Витрати на утримання і експлуатацію обладнання.

Розподіляються на собівартість пропорційно основній заробітній платні.

Вуе=1%Зо Базовий Вуе=0,01*454,56 =4,55 грн.

Новий Вуе=0,01*461,85 =4,62 грн.

3.7 Загальновиробничі витрати.

Розподіляються на собівартість пропорційно основній заробітній платні.

Сзв =1%Зо Базовий Сзв =0,01*454,56 =4,55 грн.

Новий Сзв=0,01*461,85 =4,62 грн.

3.8.Втрати від браку.

Втрати від браку продукції можна прийняти 2% від суми попередніх статей витрат.

Вб = 2%(См + Спк + Зо + Зд+ Ссз + Вуе + Сзв) Базовий Вб = 0,02*(33 288,64 +169+454,56+113,64+221,6+4,55 +4,55)=685,13 грн.

Новий Вб = 0,02*(29 278,48+158,5+461,85+115,46+225,15+4,62+4,62)= 604,97 грн.

3.9 Інші витрати.

Інші витрати приймають в розмірі до 1% від суми попередніх статей витрат.

Сін =1%(См + Спк + Зо + Зд+ Ссз + Вуе + Сзв+Вб) Базовий Сін =0,01*34 941,67=349,42 грн.

Новий Сін =0,01*30 853,65=308,54 грн.

3.10 Адміністративні витрати.

Адміністративні витрати знаходимо пропорційно виробничій собівартості.

Са = 1%Св Базовий Са =0,01*35 291,09 = 352,91 грн.

Новий Са =0,01*31 162,19 = 311,62 грн.

3.11 Витрати на збут.

Витрати на збут знаходять пропорційно сумі виробничої собівартості.

Сз =1,5%Св Базовий Сз =0,015*35 291,09=529,37грн.

Новий Сз =0,015*31 162,19=467,43грн.

Базовий Сп = 36 173,37 грн.

Новий Сп = 31 941,24 грн.

Знаходиться також оптова ціна, ПДВ і відпускна ціна виробу. Всі розрахунки зводяться в табл. 3.4.

Оптова ціна визначається як:

Ц = Сп + П П= 15%Сп.

Базовий П= 0,15*36 173,37 = 5426,01 грн.

Ц = 36 173,37 + 5426,01 =41 599,38 грн.

Новий П=0,15*31 941,24=4791,19 грн.

Ц=31 941,24+4791,19 = 36 732,43 грн.

Податок на додану вартість на дану продукцію згідно законодавству України визначається:

ПДВ=20%Ц Відпускна ціна виробу (ціна продажу) розраховується як:

Цпр=Ц+ПДВ=Сп+П+ПДВ Базовий Цпр = 41 599,38 +0,2*41 599,38 =49 919,26 грн.

Новий Цпр = 36 732,43 +0,2*36 732,43 = 44 078,92 грн.

Всі розглянуті розрахунки зводяться в таблицю 3.4.

Таблиця 3.4 — Розрахунок собівартості і ціни виробу.

4. Визначення вартості виробничих фондів і розрахунок амортизаційних відрахувань.

4.1 Розрахунок вартості виробничих фондів.

При цьому розрахунки виконуються в такій послідовності: визначається дійсний річний фонд часу роботи одиниці обладнання; розраховується кількість одиниць верстатного обладнання; знаходиться вартість виробничих фондів.

Дійсний річний фонд часу роботи одиниці обладнання (Фд) визначається так:

.

де:

Фреж — режимний фонд часу роботи одиниці обладнання, г.;

Вр — відсоток втрат часу на технічне обслуговування і ремонти.

Величина Фреж визначається як:

.

де:

ард — кількість робочих днів в році (визначається по календарю); ард = 250 днів.

l — число змін за добу (приймається двозмінний режим роботи); l = 2.

tсм — тривалість однієї зміни в годинах (8 годин).

Величина Вр при двозмінній роботі може бути прийнята в розмірі 3−6% для універсального і 10−15% і для спеціального обладнання.

Визначення кількості одиниць верстатного обладнання в умовах одиничного і дрібносерійного виробництва виконується по групах (токарне, свердлувальне і т. д.). Розрахункове число одиниць по i-й групі обладнання (Сpi) знаходиться так:

.

де:

Ар — річний випуск виробів в шт.;

t — трудомісткість одного машинокомплекта деталей, оброблюваних на даній групі обладнання в нормо-годинах;

Квк — планований коефіцієнт виконання норм (приймається в межах 1,05−1,20).

Прийнята (фактично необхідна) кількість одиниць обладнання (Скр) встановлюється з розрахунком, щоб фактичний коефіцієнт завантаження обладнання (Кзв) не перевищував планованої величини 0,85.

.

Отже, прийнята кількість одиниць обладнання визначається з округленням до цілого, як:

.

Розрахунок кількості верстатного обладнання по групах і ділянці в цілому виконується для двох варіантів проектованого виробу в табл. 4.1.

Таблиця 4.1 — Розрахунок кількості верстатного обладнання.

Фреж = 250*2*8 = 4000.

Вр = 3%.

Квк = 1,1.

Фд = 4000*(1 — 3/100) = 3880.

1 варіант Ар * ti = 7500*8 = 60 000 н-г Ар * ti = 7500*3 = 22 500 н-г Ар * ti = 7500*4 = 30 000 н-г Ар * ti = 7500*8 = 60 000 н-г Ар * ti = 7500*23 = 172 500 н-г.

= 60 000/1,1 =54 545,46.

= 22 500/1,1 = 20 454,55.

=30 000/1,1 = 27 272,73.

= 60 000/1,1 = 54 545,46.

=172 500/1,1 = 156 818,18.

Cpi = 54 545,45/3880 = 14,5 811.

Cpi =20 454,55/3880 = 5,27 179.

Cpi =27 272,73/3880 = 7,29 053.

Cpi = 54 545,455/3880 = 14,58 107.

Cpi =156 818,2/3880 = 40,41 706.

Cnpi = 14,5 811/0,85? 17.

Cnpi = 5,27 179/0,85? 6.

Cnpi = 7,29 053/0,85? 8.

Cnpi = 14,58 107/0,85? 17.

Cnpi = 40,41 706/0,85? 48.

Kзвi = 14,5 811/17 = 0,826 947.

Kзвi = 5,27 179/6 = 0,878 632.

Kзвi = 7,29 053/8 = 0,878 632.

Kзвi = 14,58 107/17 = 0,8 269 475.

Kзвi = 40,41 706/48 = 0,842 022.

2 варіант Ар * ti = 7500*10 = 75 000 н-г Ар * ti = 7500*4 = 30 000 н-г Ар * ti = 7500*5 = 37 500 н-г Ар * ti = 7500*6 = 45 000 н-г Ар * ti = 7500*25 =187 500 н-г.

= 75 000/1,1 = 68 181,82.

= 30 000/1,1 = 27 272,73.

= 37 500/1,1 = 34 090,91.

= 45 000/1,1 = 40 909,09.

=187 500/1,1 = 170 454,55.

Cpi = 68 181,82/3880 = 17,57 263.

Cpi = 27 272,73/3880 = 7,29 053.

Cpi = 34 090,91/3880 = 8,786 317.

Cpi = 40 909,091/3880 = 10,54 358.

Cpi = 170 454,5/3880 = 43,93 158.

Cnpi = 17,57 263/0,85 =21.

Cnpi = 7,29 053/0,85 =8.

Cnpi = 8,786 317/0,85 =10.

Cnpi = 10,54 358/0,85 =12.

Cnpi = 43,93 158/0,85 =51.

Kзвi = 17,57 263/21 = 0,836 792.

Kзвi = 7,29 053/8 = 0,878 632.

Kзвi = 8,786 317/10 = 0,878 632.

Kзвi = 10,54 358/12 = 0,8 786 317.

Kзвi =43,93 158/51 = 0,861 404.

Розрахунок вартості виробничих фондів виконується в таблиці 4.2 за результатами розрахунку кількості верстатного обладнання (табл. 4.1). Вартість обладнання визначається так:

.

де:

Цci — середня ціна i-го виду обладнання, грн.;

m — кількість видів обладнання.

В капітальні витрати по устаткуванню (Коб) входять також витрати на його транспортування, монтаж і наладку (приймаються в розмірі 10−15% від Зоб). Вартість виробничих площ визначається так:

Зпл = S * Ц м2.

де:

S — площа проектованої ділянки, м;

Ц м2 — середня ціна за 1 м² виробничої площі на момент проектування,.

Ц = 1500 грн/м2.

Площа ділянки визначається множенням кількості верстатів на середню величину площі, займану одним верстатом. Вона може бути прийнята для малих верстатів 10−12 м2, для середніх — 15−20 м2 і для крупних — 30−45 м2.

1 варіант Зпл = 48*20*1500 = 1 440 000 грн.

2 варіант Зпл = 51*20*1500 = 1 530 000 грн.

Вартість інших складових основних фондів обчислюється виходячи з їх структури згідно Додатку 1 і розрахованих абсолютних значень вартості обладнання. Якщо отримане значення вартості виробничих площ не співпадає з розрахованим вище, то приймаємо для подальшого розрахунку значення, визначене по структурі. Вартість оборотних коштів розраховується на основі визначених раніше значень вартості основних матеріалів і покупних комплектуючих і орієнтовної структури оборотних коштів, приведеної в Додатку 2. Розрахунок вартості оборотних коштів приводиться в табл. 4.3.

Таблиця 4.2 — Розрахунок вартості основних виробничих фондів.

Коб = 15%.

Вартість обладнання.

1 варіант Зоб = 280*17 = 4760 тис. грн Зоб = 320*6 = 1920 тис. грн Зоб = 80*8 = 640 тис. грн Зоб = 48*17 = 816 тис. грн Зоб = 4760+1920+640+816 = 8136 тис. грн.

Коб = 8136*1,15 = 9356,4 тис. грн.

2 варіант Зоб = 280*21 = 5880 тис грн Зоб = 320*8 = 2560 тис грн Зоб = 80*10 = 800 тис грн Зоб = 48*12 = 576 тис грн Зоб = 5880 +2560+ 800+ 576 = 9816 тис грн Коб = 9816*1,15 = 11 288,4 тис грн.

Вартість інших складових основних фондів (Згідно Додатку 1).

1 варіант 2 варіант.

9356,4 — 39,3% 11 288,4 — 39,3%.

Х1 — 36,3% Х1 — 36,3%.

Х1 =8642,171 тис грн. Х1 = 10 426,69 тис грн.

9356,4 — 39,3 11 288,4 — 39,3%.

Х2 — 6,3% Х2 — 6,3%.

Х2 = 1499,881 тис грн. Х2 = 1809,591 тис грн.

9356,4 — 39,3% 11 288,4 — 39,3%.

Х3 -3,6% Х3 -3,6%.

Х3 = 857,0748 тис грн. Х3 = 1034,052 тис грн.

9356,4 — 39,3% 11 288,4 — 39,3%.

Х4 -49,8% Х4 -49,8%.

Х4 = 11 856,2 тис грн. Х4 = 14 304,38 тис грн.

9356,4 — 39,3% 11 288,4 — 39,3%.

Х5 -2,3% Х5 -2,3%.

Х5 = 547,5756 тис грн. Х5 = 660,6443 тис грн.

9356,4 — 39,3% 11 288,4 — 39,3%.

Х6 -3,0% Х6 -3,0%.

Х6 = 714,229 тис грн. Х6 = 861,7099 тис грн.

9356,4 — 39,3% 11 288,4 — 39,3%.

Х7 -4,7% Х7 -4,7%.

Х7 = 1118,959 тис грн. Х7 = 1350,012 тис грн.

9356,4 — 39,3% 11 288,4 — 39,3%.

Х8 -0,5% Х8 -0,5%.

Х8 = 119,0382 тис грн. Х8 = 143,6183 тис грн.

9356,4 — 39,3% 11 288,4 — 39,3%.

Х9 -2,1% Х9 -2,1%.

Х9 = 499,9603 тис грн. Х9 = 603,1969 тис грн.

9356,4 — 39,3% 11 288,4 — 39,3%.

Х10 -1,0% Х10 -1,0%.

Х10 = 238,0763 тис грн. Х10 =287,2366 тис грн.

9356,4 — 39,3% 11 288,4 — 39,3%.

Х11 -0,7% Х11 -0,7%.

Х11 = 166,6534 тис грн. Х11 = 201,0656 тис грн.

9356,4 — 39,3% 11 288,4 — 39,3%.

Х12 -0,2% Х12 -0,2%.

Х12 = 47,61 527 тис грн. Х12 = 57,44 733 тис грн.

1 варіант Спф=Соф+Сос = 76,91 411 + 23 807,63= 23 884,544 тис грн.

2 варіант Спф=Соф+Сос =67,67 122 +28 723,66=28 791,331 тис грн Таблиця 4.3 — Розрахунок вартості оборотних коштів.

1 варіант 2 варіант.

33 457,64 — 43,5% 33 457,64 — 43,5%.

Х1 — 3,1% Х1 — 3,1%.

Х1 = 2384,338 грн Х1 =2097,808.

33 457,64 — 43,5% 33 457,64 — 43,5%.

Х2 -1,4% Х2 -1,4%.

Х2 =1076,798 грн Х2 =947,3971 грн.

33 457,64 — 43,5% 33 457,64 — 43,5%.

Х3 — 8,6% Х3 — 8,6%.

Х3 = 6614,614 грн Х3 =5819,725 грн.

33 457,64 — 43,5% 33 457,64 — 43,5%.

Х4 -1,6% Х4 -1,6%.

Х4 = 1230,626 грн Х4 =1082,739 грн.

33 457,64 — 43,5% 33 457,64 — 43,5%.

Х5 -1,6% Х5 -1,6%.

Х5 = 1230,626 грн Х5 =1082,739 грн.

33 457,64 — 43,5% 33 457,64 — 43,5%.

Х6 -24,6% Х6 -24,6%.

Х6 =18 920,87 грн Х6 =16 647,12 грн.

33 457,64 — 43,5% 33 457,64 — 43,5%.

Х7 -1,0% Х7 -1,0%.

Х7 = 769,1411 грн Х7 =676,7122 грн.

33 457,64 — 43,5% 33 457,64 — 43,5%.

Х8 -14,4% Х8 -14,4%.

Х8 =11 075,63 грн Х8 =9744,655 грн.

33 457,64 — 43,5% 33 457,64 — 43,5%.

Х9 -0,1% Х9 -0,1%.

Х9 = 76,91 411 грн Х9 =67,67 122 грн.

33 457,64 — 43,5% 33 457,64 — 43,5%.

Х10 -0,1% Х10 -0,1%.

Х10 = 76,91 411 грн Х10 =67,67 122 грн.

4.2 Розрахунок вартості нематеріальних активів.

До нематеріальних активів відноситься вартість об'єктів промислової і інтелектуальної власності, а також інших аналогічних прав, визнаних об'єктом права власності (патенти, ліцензії, комплекти конструкторської і технологічної документації, нові технології, «ноу-хау», товарні знаки, права оренди і ін.). На практиці їх вартість визначається прямим розрахунком. В КП до вартості нематеріальних активів можна віднести витрати на освоєння виробництва (Вов), вартість придбаних для виготовлення виробу патентів і ліцензій. Якщо розрахунок Вов не виконувався, то укрупнено його можна узяти у відсотках від розрахункової ціни виробу. Вартість патентів визначається як:

Зп = Nn * Цп де:

Nn — кількість патентів;

Цп — середня вартість одного патенту, грн. (В середньому можна прийняти Цп = 2500 — 7000 грн.). Кількість патентів можна укрупнено визначити як:

Nn = Кп * Zop.

Де:

Кп = (0,03 — 0,05) — коефіцієнт, що враховує середнє число патентів, необхідних для розробки і виготовлення оригінальних складових частин виробу (Zop).

Цп = 7000 грн Кп = 0,05.

1 варіант Зп = 0,05*14*7000 =4900 грн.

2 варіант Зп = 0,05*16*7000 = 5600 грн Вартість ліцензій укрупнено знаходиться так:

Зл = Nл * Цл де:

Nл — кількість ліцензій;

Цл — середня вартість однієї ліцензії, грн. (В середньому можна прийняти Цл = 6000 — 15 000 грн.).

Кількість ліцензій укрупнено знаходиться як.

Nл = Кл * Zop.

Тут приймаємо Кл = 0,05 0,12.

Цл = 15 000 грн Кл = 0,12.

1 варіант.

Зл = 0,12*14*15 000 = 25 200 грн.

2 варіант Зл = 0,12*16*15 000 = 28 800 грн Розраховується загальна вартість нормативних активів.

1 варіант:

Зна = 4900+25 200 = 30 100 грн.

2 варіант Зна = 5600+28 800 = 34 400 грн.

4.3 Розрахунок амортизаційних відрахувань.

Амортизації підлягають основні фонди і нематеріальні активи (НА). При визначенні амортизації основні фонди діляться на чотири групи.

Будівлі, споруди, їх структурні компоненти і передавальні пристрої;

Транспортні засоби; меблі, конторське (офісне) обладнання; побутові електромеханічні прилади;

Інші основні фонди, що не увійшли до груп 1 і 2, 4.

Електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичної обробки інформації, їх програмне забезпечення, пов’язані з ними засоби, інші інформаційні системи, телефони, мікрофони і рації, вартість яких перевищує вартість малоцінних предметів.

Для розрахунку амортизації елементи основних фондів з табл. 4.2 відносяться до вказаних чотирьох груп.

З 1.01.2004 р. річні норми амортизаційних відрахувань по групах складають: На1=8%; На2=40%; На3=24%.

До 31.12.2003 р. діяли інші норми: На1 = 5%; На2 = 25%; На3 = 15%. Вони і зараз є чинними для обладнання, що було введено до експлуатації до 1.01.2004 р., а також для новопридбаних об'єктів ОФ, які вже були у вжитку і були придбані попереднім власником до 1.01.2004 р.

Річна норма амортизації четвертої групи основних фондів діє з 1.01.2003г. На4=60%.

На практиці амортизація нараховується по кварталах. Балансова вартість основних фондів на початок звітного (i — го) кварталу для нарахування амортизації визначається як:

Фoi = (Фо i-1 + Фвв i-1 — Фвиб i-1 — А i-1),.

де:

Фо i-1 — балансова вартість основних фондів на початок попереднього кварталу, грн.;

Фвв i-1 — вартість фондів, введених в попередньому кварталі, грн.;

Фвиб i-1 — вартість фондів, що вибувають в попередньому кварталі, грн.;

Аi-1 — сума амортизаційних відрахувань, нарахованих в попередньому кварталі;

Вважаємо, що вся розрахована величина основних фондів та нематеріальних активів зведена на початку поточного року. Розрахунок ведемо для чотирьох наступних кварталів. При цьому щоквартальне введення ОФ і НА складає 2% їх вартості на початок року, а вибуття — 1,5%.

При нарахувань амортизації на НА використовується лінійний метод, згідно якому амортизаційні відрахування нараховуються рівними частками виходячи з первинної вартості НА і індексації протягом терміну використання, який обмежується 10 роками.

1 варіант. Балансова вартість.

1 група 8 642 170,99 +1 499 880,92+ 857 074, 81 = 10 999 126,7 грн.

2 група 499 960,31 +238 076,34 +166 653,44+ 47 615,27 = 952 305, 36 грн.

3 група 5 477 575,57+ 714 229,01 + 9 356 400+119038,17 = 10 737 242,8 грн.

4 група 1 118 958,78 грн.

витрата виробництво обладнання збут.

1 група.

10 999 126,7*1,005 = 11 054 122,3 грн.

11 054 122,3 — 884 329,78 +11 054 122,3*0,005 = 10 225 063,1 грн.

10 225 063,1 — 818 005,05 +10 225 063,1*0,005 = 9 458 183, 37 грн.

9 458 183, 37 — 756 654,67 +9 458 183, 37*0,005 = 8 748 819,62 грн.

2 група.

952 305, 36*1,005 = 957 066,89 грн.

957 066,89 — 382 826,76+957 066,89*0,005 = 579 025,46 грн.

579 025,46 — 231 610,18 + 579 025,46*0,005 = 350 310,41 грн.

350 310,41 -140 124.16+350 310,41*0,005 = 211 847,8.

3 група.

10 737 242,8*1,005 = 10 790 929 грн.

10 790 929 — 2 589 822,96 +10 790 929*0,005 = 8 255 060,64 грн.

8 255 060,64 — 1 981 214,55+8 255 060,64*0,005 = 6 315 121,39 грн.

6 315 121,39 — 1 515 629,13 +6 315 121,39*0,005 = 480 067,87 грн.

4 група.

1 118 958,78*1,005 = 1 124 553,57 грн.

1 124 553,57 — 674 732,14 +1 124 553,57*0,005 = 455 444,2 грн.

455 444,2 — 273 266,52 +455 444,2*0,005 = 184 454,9 грн.

184 454,9 — 110 672,94 +455 444,2*0,005 = 74 704,24 грн.

Амортизаційні відрахування.

1 група.

11 054 122,3*0,08 = 884 329,78 грн.

10 225 063,1*0,08 = 818 005,05 грн.

9 458 183, 37*0,08 = 756 654,67 грн.

8 748 819,62*0,08 = 699 905,57 грн.

2 група.

957 066,89*0,4 = 382 826,76.

579 025,46*0,4 =231 610,18.

350 310,41*0,4 =140 124.16.

211 847,8*0,4 =84 739,12.

3 група.

10 790 929*0,24 = 2 589 822,96.

8 255 060,64*0,24 =1 981 214,55.

6 315 121,39*0,24 =1 515 629,13.

480 067,87*0,24 =1 159 216,29.

4 група.

1 124 553,57*0,6 = 674 732,14.

455 444,2*0,6 =273 266,52.

184 454,9*0,6 =110 672,94.

74 704,24*0,6 =44 822,54.

НА: 30 100*0,1 = 3010 грн.

2 варіант.

1 група 10 426 690,1 +1 809 590,84+ 1 034 051,91 = 13 270 332,8 грн.

2 група 603 196,95 +287 236,64 +201 065,65+ 57 447,33 = 1 148 946,57 грн.

3 група 660 644,28+ 8 617 009,92 + 11 288 400+143618,32 = 12 954 372,5 грн.

4 група 1 350 012,21 грн.

Балансова вартість.

1 група.

13 270 332,8 *1,005 = 13 336 684,5грн.

13 336 684,5- 1 066 934,76+13 336 684,5*0,005 =12 336 433,1грн.

12 336 433,1−986 914,65+12 336 433,1*0,005 = 11 411 200,7грн.

11 411 200,7−912 896,06+11 411 200,7*0,005 = 10 555 360,6грн.

2 група.

1 148 946,57 *1,005 = 1 154 691,3грн.

1 154 691,3−461 876,52+1 154 691,3*0,005 = 698 588,24грн.

698 588,24 — 279 435,3+ 698 588,24*0,005 = 422 645,88грн.

422 645,88−169 058,35+422 645,88*0,005 = 255 700,8 грн.

3 група.

12 954 372,5 *1,005 = 13 019 144,4 грн.

13 019 144,4 -3 124 594,66+13 019 144,4 *0,005 = 9 959 645,44грн.

9 959 645,44−2 390 314,91+9 959 645,44*0,005 = 7 619 128,79грн.

7 619 128,79−1 828 590,91+7 619 128,79*0,005 = 5 828 633,52грн.

4 група.

1 350 012,21 *1,005 = 1 356 762,27грн.

1 356 762,27−814 057,36+1 356 762,27*0,005 = 549 488,72грн.

549 488,72−329 693,23+549 488,72*0,005 = 222 542,93грн.

222 542,93−133 525,76+222 542,93*0,005 = 90 129,89грн.

Амортизаційні відрахування.

1 група.

13 336 684,5 *0,08 = 1 066 934,76грн.

12 336 433,1 *0,08 = 986 914,65грн.

11 411 200,7*0,08 = 912 896,06грн.

10 555 360,6*0,08 = 844 428,85грн.

2 група.

1 154 691,3*0,4 = 461 876,52.

698 588,24*0,4 =279 435,3.

422 645,88*0,4 =169 058,35.

255 700,8*0,4 =102 280,32.

3 група.

13 019 144,4 *0,24 = 3 124 594,66.

9 959 645,44*0,24 =2 390 314,91.

7 619 128,79*0,24 =1 828 590,91.

5 828 633,52*0,24 =1 398 872,04.

4 група.

1 356 762,27*0,6 = 814 057,36.

549 488,72*0,6 =329 693,23.

222 542,93*0,6 =133 525,76.

90 129,89*0,6 =54 077,93.

НА: 34 400*0,1 = 3440 грн.

5. Оцінка показників ефективності використання виробничих фондів.

Розраховуємо наступні показники ефективності використання фондів: фондовіддачу, фондоємність і фондоозброєність.

Величина фондовіддачі знаходиться так:

.

де:

— об'єм випуску товарної продукції, грн.;

— вартість виробничих фондів, грн.

Фондоємність () є величиною, зворотною фондовіддачі.

Фондоозброєність знаходиться так:

.

де:

— чисельність виробничих робітників або всього промислово-виробничого персоналу, чіл.

Розраховуємо наступні показники ефективності оборотних коштів.

Коефіцієнт оборотності:

.

де:

— величина оборотних коштів, грн.

Тривалість одного обороту:

.

де:

— тривалість планового періоду в днях.

Коефіцієнт завантаження (коефіцієнт закріплення) оборотних коштів:

.

Визначаємо також рентабельність кожного виробу:

.

де:

— прибуток на один виріб, грн.;

— повна собівартість, грн.

Розраховуємо також рентабельність виробництва виробу по собівартості і за вартістю виробничих фондів:

; ,.

де:

— прибуток від виробництва за рік, грн.;

— собівартість річного випуску, грн.

Одержані результати зводимо в таблицю 5.1.

Визначаємо також виробіток одного працюючого () і виробіток одного робітника ();

; ,.

де:

— чисельність промислово-виробничого персоналу;

— чисельність виробничих робітників Таблиця 5.1 — Показники ефективного використання виробничих фондів.

1 варіант.

= 7500*49 919,26/23 807 634,1 = 15,725 815.

= 1/15,725 815 = 0,6 358 971.

= 23 807 634,1/364 = 65 405,5882.

= 7500*49 919,26/76 914,11 = 4867,69 528.

= 360/4867,69 528 = 0,7 395 697.

= 76 914,11/7500*49 919,26 = 0,20 544.

= (5426,01/36 173,37) *100% = 15%.

= (5426,01*7500/36 173,37*7500) *100% = 15%.

= (5426,01*7500/23 807 634,1)*100% = 171%.

= 7500*49 919,26/364 = 1 028 556,18.

= 7500*49 919,26/207 = 1 823 161,59.

2 варіант.

= 7500*44 078,92/28 723 663,9 = 11,5 093 917.

= 1/11,5 093 917 = 0,8 688 556.

= 28 723 663,9/380 = 75 588,5892.

= 7500*44 078,92/67 671,23 = 4885,26 513.

= 360/ 4885,26 513 = 0,7 369 099.

= 67 671,23/7500*44 078,92 = 0,2 047.

= (4791,19/31 941,24)*100% = 15%.

=(4791,19*7500/31 941,24*7500)*100% = 15%.

= (4791,19*7500/28 723 663,9)*100% = 125%.

= 7500*44 078,92/380 = 869 978,68.

= 7500*44 078,92/216 = 1 530 518,06.

6. Розрахунок показників по праці і заробітній платі.

В цьому розділі визначається ефективний річний фонд часу роботи одного робітника; розраховується чисельність основних робітників; знаходиться річний фонд і середньомісячна заробітна плата робітників.

Ефективний фонд часу одного робітника визначається як:

.

де:

Фн — номінальний річний фонд робочого часу одного середньосписочного робітника в годинах;

Рп — відсоток планованих невиходів.

Номінальний фонд часу визначається множенням кількості робочих днів в році на тривалість однієї зміни в годинах залежно від умов праці. Для робітників, зайнятих на роботах з нормальними умовами праці, Фн можна прийняти 2088 г., на роботах з важкими і шкідливими умовами праці - 1836 г. Величину Рп в курсовому проекті можна прийняти в розмірі 10−12% до Фн.

Розрахунок чисельності основних робітників проводиться по професіях виходячи з умови, що всі вони працюють на нормованих роботах. Розрахункове число робітників (npi) по професії (виду робіт) визначається як:

.

де:

Ар — річний випуск виробів в шт.;

ti — трудомісткість виготовлення одного виробу робітникам i-й професії, н-г;

Квп — планований коефіцієнт виконання норм часу (Квп=1,05−1,10).

Розрахунок чисельності основних робітників по професіях і ділянці в цілому виконується в таблиці 6.1. Прийнята чисельність робітників визначається округленням npi до цілого числа.

Таблиця 6.1 — Розрахунок чисельності основних робітників.

Квп = 1,1.

Рп = 12%.

Для верстатних та інших видів робіт: Фе = 2088(1−12/100) = 1837,44.

Для холодних та шкідливих видів робіт: Фе = 1836(1−12/100) = 1615,68.

Ар * ti = 7500*23 = 172 500 н-г Ар * ti =7500*8 = 60 000 н-г Ар * ti = 7500*6= 45 000 н-г Ар * ti =7500*17 = 127 500 н-г Ар * ti =7500*54 = 405 000 н-г.

=172 500/1,1 = 156 818,18.

=60 000/1,1 =54 545,46.

=45 000/1,1 =40 909,09.

=127 500/1,1 =115 909,09.

=405 000/1,1 =368 181,82.

npi = 156 818,18/1837,44 =85,346 014.

npi = 54 545,46/1615,68 = 33,7 600 639.

npi = 40 909,09/1615,68 = 25,3 200 448.

npi = 115 909,09/1837,44 = 63,81 836.

Всього npi = 207,507 959.

Nпрi = 85.

Nпрi = 34.

Nпрi = 25.

Nпрi = 63.

Nпрi = 207.

2 варіант Ар * ti = 7500*25 = 187 500 н-г Ар * ti = 7500*9 = 67 500 н-г Ар * ti = 7500*7 = 52 500 н-г Ар * ti = 7500*15 = 112 500 н-г Ар * ti = 7500*56 = 420 000 н-г.

= 187 500/1,1 = 170 454,55.

= 67 500/1,1 =61 363,64.

= 52 500/1,1 =47 727,27.

= 112 500/1,1 =102 272,73.

= 420 000/1,1 =381 818,18.

npi = 170 454,55/1837,44 = 92,9 306 807.

npi =61 363,64/1615,68 = 37,9 800 703.

npi =47 727,27/1615,68 =29,5 400 512.

npi =102 272,73/1837,44 = 55,6 604 461.

Всього npi = 216,111 249.

Nпрi = 93.

Nпрi = 38.

Nпрi = 30.

Nпрi = 56.

Nпрi = 216.

Розрахунок річного фонду заробітної плати виробничих робітників (Фр) виконується так:

Фр = (Зп + Д + Зд) * Ар де:

Зп — пряма заробітна плата на один виріб, грн.;

Д — доплати по відрядно-преміальних системах оплати праці, грн.;

Зд — додаткова заробітна плата, грн.

Середньомісячна заробітна плата одного робітника (ЗМ) визначається як:

.

де:

Кпр — коефіцієнт преміювання (1,1 — 1,2);

nПРЗ — загальна прийнята чисельність основних робітників.

Розрахунки річного фонду і середньомісячної заробітної платні виробничих робітників виконуються в таблиці 6.2.

Таблиця 6.2 — Розрахунок показників по заробітній платні.

Кпр = 1,1.

1 варіант Зп * Ар = 454,56*7500 = 3 409 200 грн.

(Д + Зд) * Ар = 113,64*7500 = 852 300 грн.

Фр = 7500*(454,56+113,64) = 4 261 500 грн.

Зп = 4 261 500*1,1/12*207 = 1887,14 грн.

2 варіант Зп * Ар =461,85*7500 = 3 463 875 грн.

(Д + Зд) * Ар = 115,46*7500 = 865 950 грн.

Фр = 7500*(461,85+115,46) = 4 329 825 грн Зп = 4 329 825*1,1/12*216 = 1837,5 грн.

Разом з розрахунком чисельності виробничих робітників необхідно визначити і чисельність промислово-виробничого персоналу, враховуючи наступну його виробничу структуру: робітники — 75,2% (у тому числі основні - 57,1%); інженерно-технічні працівники — 19%; службовці - 3,0%; учні - 1,5%, молодший обслуговуючий персонал — 0,8% охорона — 0,5%.

1 варіант 2 варіант.

207 — 57,1% 207 — 57,1%.

Х1 — 75,2% Х1 — 75,2%.

Х1 = 273 Х1 = 285.

207 — 57,1% 207 — 57,1%.

Х2 — 19% Х2 — 19%.

Х2 = 69 Х2 = 72.

207 — 57,1% 207 — 57,1%.

Х3 — 3% Х3 — 3%.

Х3 = 11 Х3 = 12.

207 — 57,1% 207 — 57,1%.

Х4 — 1,5% Х4 — 1,5%.

Х4 = 6 Х4 = 6.

207 — 57,1% 207 — 57,1%.

Х5 — 0,8% Х5 — 0,8%.

Х5 = 3 Х5 = 3.

207 — 57,1% 207 — 57,1%.

Х6 — 0,5% Х6 — 0,5%.

Х6 = 2 Х6 = 2.

7. Оцінка ризику і страхування.

Головна задача цього розділу — передбачити основні типи ризиків, їх джерела, розробити заходи по зменшенню цих ризиків і мінімізації втрат, які вони можуть викликати. В роботі приводяться основні можливі ризики, пов’язані з виробництвом виробу: пожежі, коливання валютних курсів, зміни в податковому регулюванні, інфляція, неплатежі, зменшення об'єму продажів, збої в транспорті, відмови постачальників найважливіших матеріалів і т.д. Можна, наприклад, визначити втрати від зменшення об'єму продажів при зниженні попиту і зростанні інфляції.

Фактичний об'єм продажів (Арф) з урахуванням ступеня ризику зниження продажів :

.

де:

Ар — річний об'єм продажів, шт.

При цьому фактична виручка (Вф) складе:

Вф = Цф * Арф де:

Цф — фактична ціна реалізації виробу відповідно до прийнятої цінової стратегії, грн.

З урахуванням рівня інфляції виручка від продажів складе:

.

Втрати від зменшення об'єму продажів і інфляції складуть:

Вто = Ар * Цф — Вфі.

= 8%; = 14%;

Базовий Арф = 7500*(1- 8/100) = 6900.

Вф = 49 919,26*6900 = 344 442 894 грн.

Вфі = 344 442 894*(1- 14/100) = 296 220 889 грн.

Вто = 7500*49 919,26 — 296 220 889 = 78 173 561 грн.

Новий Арф = 7500*(1- 8/100) = 6900.

Вф = 44 078,82*6900 = 304 144 548 грн.

Вфі = 304 144 548*(1−14/100) = 261 564 311 грн.

Вто = 7500*44 078,82 — 261 564 311 = 69 027 589 грн.

8. Фінансовий план.

В даному розділі в зарубіжній практиці приводяться: прогноз об'ємів реалізації; баланс грошових витрат і надходжень; таблиця доходів і витрат; зведений баланс активів і пасивів підприємства; графік досягнення беззбитковості. Ці фінансові документи відповідають стандартам європейського бухгалтерського обліку і відрізняються від вітчизняної практики, проте, у зв’язку з тенденцією до уніфікації фінансово-економічних документів в перспективі слід, очевидно, орієнтуватися на них. Враховуючи існуючу систему оподаткування, в курсовому проекті необхідно визначити прибуток (П) на річний об'єм продажів:

П = (Цф — Сп) * Арф.

Ставка податку на прибуток прийнята в даний час в розмірі 25%.

В курсовому проекті виконується також побудова графіка беззбитковості. Для цього розраховуються умовно-змінні (Ззм) витрати на виріб і умовно-постійні (Зпост) витрати на річний випуск виробів.

Ззм=См+Спк+Зо+Зд+Онф+Осс+Офз+0,7*Вуе де:

См — витрати на основні матеріали, грн.;

Спк — витрати на покупні комплектуючі, грн.;

Зо — основна заробітна плата, грн.;

Зд — додаткова заробітна плата, грн.;

Опф, Осс, Офз — відрахування до пенсійного фонду і фондів соціального страхування і зайнятості, грн.;

Вуе — витрати на утримання і експлуатацію обладнання, грн.

Зпост = (Сп — Ззм) * Арф де:

Сп — повна собівартість виробу, грн.

Базовий П= (49 919,26 — 36 173,37)*6900*0,75 = 71 134 980,8 грн.

Умовно-змінні витрати на виріб:

См = 33 288,57 грн.

Спк = 99 грн.

Зо = 454,56 грн.

Зд = 113,64 грн.

Онф+Осс+Офз = 210,23 грн.

0,7 Ву = 0,7*4,55 = 3,19 грн.

Ззм = 34 169,19 грн.

Умовно-постійні витрати на річний випуск виробів:

Зпост = (36 173,37 — 34 169,19)*6900 = 13 828 842 грн.

Новий П = (44 078,92 — 31 941,24)*6900*0,75 = 62 812 494 грн.

Умовно-змінні витрати на виріб:

См = 29 278,48 грн.

Спк = 93,5 грн.

Зо = 461,85 грн.

Зд = 115,46 грн.

Онф+Осс+Офз = 213,61 грн.

0,7 Ву = 0,7*4,62 = 3,23 грн.

Ззм = 30 166,13 грн.

Умовно-постійні витрати на річний випуск виробів:

Зпост = (30 166,13 — 31 941,24)*6900 = 12 248 259 грн.

Побудова графіка беззбитковості виконується наступним чином. На осі ординат відкладаємо величину Зпост. Від точки Арф на осі абсцис відкладаємо ординату, рівну повній собівартості річного випуску (Арф Сп) — точка А. Через точки Зпост і А проводимо пряму, яка відображає залежність собівартості від об'єму випуску Сп=f (Арф). Від точки Арф відкладаємо також ординату, рівну об'єму продажів Цф * Арф (точка В). Сполучаючи точку початку координат з точкою В, одержуємо залежність річного об'єму продажів від кількості проданих виробів Вф=f (Арф). Точка перетину прямих © відповідає річному випуску Аркр, при якому відбувається досягнення беззбитковості виробництва.

Точка А: Арф*Сп = 6900*36 173,37 = 249 596 253.

Точка В: Арф*Цф = 6900*49 919,26 = 344 442 894.

Аркр = Зпост/(Цф — Ззм) = 13 828 842/(49 919,26−34 169,19) = 878.

2 варіант Точка А: Арф*Сп = 6900*31 941,24 = 220 394 556.

Точка В: Арф*Цф = 6900*44 078,92 = 304 144 548.

Аркр = Зпост/(Цф — Ззм) = 12 248 259/(44 078,92 — 30 166,13) = 881.

Висновок.

В курсовому проекті було розраховано витрати на виробництво, собівартість виробу. Також визначено вартість виробничих фондів, виконана оцінка показників ефективності використання виробничих фондів, розраховано показники по праці та заробітній платі. Розраховано також величину амортизаційних відрахувань та елементи фінансового плану.

Виходячи з результатів розрахованої собівартості та прибутку на річний об`єм продажів базового та нового виробу (базовий: Сп = 36 173,37; П=7 113 498,08, новий: Сп = 31 941,24; П=62 812 494), то підприємству варто продовжувати виробляти базовий виріб. Прибуток по базовому виробу більший, ніж по новому при постійному об`єму випуску.

Список літератури.

Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» (В редакції Закону № 283/97 — ВР від 22.05.97. Із змінами внесеними згідно із Законами, у т.ч. № 80-IV (380−15) від 26.12.2002).

Бойчик І.М., Харів П.С., Хончан М.І. Економіка підприємства. — Львів: Сполом, 1998. — 212с.

Ворст И., Ревентлоу П. Экономика фирмы. — М.: Высш. шк., 1994. — 272с.

Економіка виробничого підприємства / За ред. Й. М. Петровича. — К.: Т-во «Знання», КОО, 2002. — 405с.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби». Затверджено наказом Міністерства Фінансів України від 27 квітня 2000 р., № 92.

Методичні рекомендації по формулюванню собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості. Затверджені наказом Державного комітету промислової політики України від 2001 р., № 47.

Примак Т.О. Економіка підприємства. — К.: ВІКАР, 2001. — 178 с.

Додаток 1.

Структура основних виробничих фондів підприємства.

Додаток 2.

Структура оборотних коштів підприємства.

Додаток 3.

Початкові дані.