Аналіз макроекономічних показників Грузії

Зміст

• Вступ
• Розділ 1. Аналіз макроекономічних показників країни за 2000;2013 рр.
• 1.1 Динаміка ВВП та динаміка експорту
• 1.2 Динаміка експортної квоти
• 1.3 Динаміка експорту на душу населення
• 1.4 Зовнішньоторговельне сальдо
• Розділ 2. Аналіз показників країни в порівнянні зі світовими тенденціями
• 2.1 Динаміка частки експорту країни в світовому експорті
• 2.2 Динаміка частки послуг в експорті країни
• 2.3 Динаміка товарної структури експорту товарами та послугами
• 2.4 Динаміка географічної структури експорту товарами та послугами окремо
• 2.5 Порахувати внутрішньогалузеву торгівлю по основним товарним групам
• 2.6 Інші індекси
• Розділ 3. Аналіз зовнішньоторговельної політики країни
• 3.1 Мито і митні податки
• 3.2 Кількісні обмеження
• 3.3 Нетарифні методи регулювання
• Висновки та пропозиції
• Список використаних джерел

Вступ

Грузія — промислово-аграрна країна, що розвивається. Основні галузі промисловості: сталеплавильна, авіаційна, машинобудівна, електромоторна, текстильна, хімічна, винна. Транспорт: залізничний, автомобільний, морський, трубопровідний. Головні морські порти: Батумі, Поті. Головний аеропорт країни — Тбілісі. Завдяки географічному положенню між Європейською Росією і Азією територія Грузії має важливе транзитне значення, особливо для виходу сусідніх Азербайджану і Вірменії до Чорного моря.

За даними Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A. 2001: ВВП — $ 3,8 млрд. Темп зростання ВВП — 2,9%. ВВП на душу населення — $ 703. Прямі закордонні інвестиції - $ 152,5 млн. Імпорт — $ 1,6 млрд (г.ч. країни ЄС — 28,4%; Росія — 20,0%; Азербайджан — 12,3%; Туреччина — 11,9%; США — 7,4%). Експорт — $ 799 млн. (в т.ч. Росія — 28,4%; країни ЄС — 18,8%; Туреччина — 12,6%; Азербайджан — 9,6%; Вірменія — 9,5%).

Метою дослідження є проведення аналізу макроекономічних показників Грузії.

Розділ 1. Аналіз макроекономічних показників країни за 2000;2013 рр.

1.1 Динаміка ВВП та динаміка експорту

Проведемо аналіз динаміки ВВП та експорту Грузії (табл. 1.1.1).

Таблиця 1.1.1

Аналіз динаміки ВВП та експорту Грузії в 2004;2013 рр.

Як бачимо з табл. 1.1.1, обсяг ВВП, починаючи з 2009 р., мав тенденцію до збільшення і за 3 квартали 2013 р. становив 16,1 млрд. дол. США, порівняно з 15,8 млрд. дол. США в 2012 р.

1.2 Динаміка експортної квоти

У міжнародних зіставленнях експортна квота використовується не тільки для характеристики рівня інтенсивності зовнішньої торгівлі країни, а й з метою оцінки рівня відкритості національного господарства, участі в міжнародному розподілі праці. Вони розраховуються за формулою:

де Е — річний обсяг експорту країни, млрд. $;

ВВП — валовий внутрішній продукт країни за аналогічний період, млрд. $.

Таблиця 1.2.1

Аналіз експортної квоти Грузії в 2004;2013 рр.

Як бачимо з табл. 1.2.1, експортна квота Грузії протягом 2008;2011 рр. збільшувалась, проте в 2012 р. вона зменшилась до рівня 20,89%, але за 3 квартали 2013 р. знов спостерігається її збільшення до 21,74%.

1.3 Динаміка експорту на душу населення

Проведемо аналіз експорту Грузії на душу населення (табл. 1.3.1).

Таблиця 1.3.1

Аналіз експорту Грузії на душу населення в 2004;2013 рр.

Як бачимо з табл. 1.3.1, експорт на душу населення Грузії протягом 2009;2013 рр. постійно збільшувався і за 3 квартали 2013 р. збільшився, порівняно з 2012 р., на 43,48 дол. США (6,06%), що свідчить про збільшення обсягів експортної торгівлі країни.

1.4 Зовнішньоторговельне сальдо

Розглянемо зовнішньоторговельне сальдо Грузії в 2008;2013 рр. (табл. 1.4.1).

Таблиця 1.4.1

Зовнішньоторговельне сальдо Грузії в 2004;2013 рр., млрд. дол. США

Як бачимо з табл. 1.4.1, зовнішньоторговельний баланс Грузії протягом 2008;2013 рр. мав від'ємне значення, що свідчить про те, що обсяги імпортної продукції (послуг) перевищують експорт країни.

Розділ 2. Аналіз показників країни в порівнянні зі світовими тенденціями

2.1 Динаміка частки експорту країни в світовому експорті

Розглянемо частку експорту товарів Грузії в світовому експорті (табл. 2.1.1).

Таблиця 2.1.1

Динаміка частки експорту Грузії в світовому експорті в 2004;2013 рр.

Як видно з табл. 2.1.1, частка експорту товарів Грузії в світовому експорті незначна і протягом 2009;2013 рр. збільшувалась і в 2013 р. становила 0,022%, що на 0,001 в.п. більше, порівняно з 2012 р.

2.2 Динаміка частки послуг в експорті країни

Розглянемо частку експорту послуг Грузії в світовому експорті (табл. 2.2.1).

Таблиця 2.2.1

Динаміка частки експорту послуг Грузії в світовому експорті

в 2004;2013 рр.

Як бачимо з табл. 2.2.1, частка експорту послуг Грузії в світовому експорті також незначна і протягом 2010;2013 рр. збільшувалась і в 2013 р. становила 0,012%, що на 0,001 в.п. більше, порівняно з 2012 р.

2.3 Динаміка товарної структури експорту товарами та послугами

У 2013 році найбільшими статтями грузинського експорту були:

— легкові автомобілі - $ 450 млн.

— феросплави — $ 255 млн.

— азотні добрива — $ 144 млн.

— стаття, що іменується «Інші горіхи» — $ 130 млн.

— відходи і лом чорних металів — $ 117 млн.

— золото необроблене або напівоброблене, або у вигляді порошку — $ 110 млн.

— мідні руди і концентрати — $ 85, 1 млн.

— стаття, що іменується «Неденатурований етиловий спирт, спиртові настоянки, лікери і інші спиртні напої» , — $ 67, 9 млн.

— стаття, що іменується «Інші прутки із заліза або нелегованої сталі» , — $ 61, 0 млн.

— виноградне вино — $ 54, 1 млн.

— відходи і лом мідні - $ 48, 1 млн.

— мінеральна вода — $ 47, 6 млн.

— лікарські засоби, розфасовані для роздрібного продажу, — $ 42, 2 млн.

— частини літальних апаратів — $ 37, 0 млн.

— нафта і нафтопродукти — $ 36, 5 млн.

— електроенергія — $ 32, 6 млн.

— жива велика рогата худоба — $ 28, 2 млн.

— вантажні автомобілі - $ 27, 9 млн.

— цемент — $ 18, 7 млн.

— відходи і лом алюмінієві - $ 17, 6 млн.

— вода з цукром — $ 15, 1 млн.

— живі вівці і кози — $ 14, 9 млн.

— ціаніди — $ 10, 1 млн.

Експорт послуг в 2013 році склав $ 1,9 млрд., що на 5,56% більше в порівнянні з 2012 роком. До основних послуг, що експортуються, відносяться: транспортні послуги (47%), подорожі (35%), державні послуги (7%), послуги зв’язку (2%) тощо.

2.4 Динаміка географічної структури експорту товарами та послугами окремо

Зовнішньоторговельний оборот Грузії в 2012 році склав $ 9,244 млн., а це на 35% більше відповідного показника попереднього року. Однак 75% зовнішньої торгівлі Грузії припало на імпорт.

Головним зовнішньоторговельним партнером Грузії за кілька останніх років є Туреччина — в 2013 році торговельний оборот з цією країною склав $ 1,5 млрд., тобто 16,2% від усього зовнішньоторговельного обороту Грузії. При цьому друге місце з торгового обороту з Грузією займає Азербайджан (11,2% і $ 1,37 млрд.), третє - Україна (9,2%, або $ 846,8 млн.).

У десятку основних торговельних партнерів Грузії входять також Китай — 6%, Німеччина — 5,7%, Росія — 4,6%, США — 4,2%, Болгарія — 3,8%, Вірменія — 3,1% і Об'єднані Арабські Емірати — 2,9%.

2.5 Порахувати внутрішньогалузеву торгівлю по основним товарним групам

Усередині галузей відбувається укрупнення і переорієнтація діючих підприємств, а також закриття частини старих підприємств. Багато в чому це відбувається за рахунок міжгалузевого злиття і поглинань, тобто на базі прямих інвестицій. Це головна причина збільшення внутрішньорегіональних прямих інвестицій. При цьому компанії Грузії отримують вигоду передусім від зростання економії на масштабах окремих виробництв. Масштаби цієї вигоди великі (близько 20 млрд. дол. США).

2.6 Інші індекси

Індекс концентрації експорту (індекс Хіршмана) — застосовується у світових зіставленнях і показує, наскільки широкий спектр товарів експортує країна. При 239 класифікованих видах продукції (за методологією ООН), він має вигляд:

Нj — індекс концентрації експорту країни; j — індекс країни; 239 — кількість видів продукції за класифікацією ООН; i — індекс товару (від 1 до 239); хі — вартість експортованих товарів країною.

Індекс диверсифікації експорту — це індекс відхилення товарної структури експорту країни від структури світового експорту. Використовується, як правило, для визначення розбіжностей У структурі зовнішньої торгівлі країн, експорт яких є достатньо різнобічним. Розраховується на базі абсолютного відхилення частки або іншого товару в експорті країни від його частки у світовому експорті. Для цього використовується формула:

Sj — індекс диверсифікації експорту країни; hj — частка товару в загальному експорті країни у'; hij. — частка товару в загальному світовому експорті.

Хоча індекс і характеризує кількісну відмінність товарної структури експорту країни від структури світового чи регіонального експорту, але на його підставі не можна засвідчувати, що структура експорту однієї країни краща або гірша за іншу.

Недоліком даного показника є його значна залежність від кон’юнктури світових товарних ринків і насамперед від коливання цін на сировину. Навіть незначна їх зміна на окремі товари може суттєво вплинути на рівень індексу диверсифікації експорту країни.

Індекс чистої торгівлі — показує по кожному з товарів (або товарній групі) рівень перевищення експорту над імпортом (при позитивному значенні індексу) або рівень перевищення імпорту над експортом (при від'ємному значенні індексу):

NT = .

Значення «-1» та «+1» відповідно є екстремальними. Інші від'ємні значення демонструватимуть ступінь перевищення імпорту над експортом, а інші позитивні — відповідно ступінь перевищення експорту над імпортом.

Проведемо розрахунок індексів (табл. 2.6.1).

Таблиця 2.6.1

Індекси зовнішньої торгівлі Грузії в 2004;2013 рр.

Як бачимо з табл. 2.6.1, індекс концентрації експорту (індекс Хіршмана) Грузії дуже малий, що свідчить про незначну долю експорту Грузії в світовому експорті.

Індекс диверсифікації експорту Грузії характеризує кількісну відмінність товарної структури експорту Грузії від структури світового експорту, але на його підставі ми не можемо засвідчувати, що структура експорту Грузії краща або гірша за іншу країну.

Індекс чистої торгівлі Грузії має від'ємне значення, що свідчить про перевищення імпорту над експортом.

Розділ 3. Аналіз зовнішньоторговельної політики країни

3.1 Мито і митні податки

За інформацією Світового банку, Грузія залишається однією з найактивніших країн-реформаторів у світі. Вона має найнижчий податковий тягар серед держав Центральної та Східної Європи, займає 7-ме місце за цим показником у світі, а за індексом Tах Misery and Reform Форбса, з 2012 р. Грузія займає 4-е місце в світі у переліку країн з найнижчим податковим тягарем.

Однією з найбільш вдалих реформ у Грузії були податкова та митна реформи. Сьогодні митниця у Грузії не є фіскальним органом, вона адмініструє імпортні мита, підпорядковуючись загальним директивам Міністерства економічного розвитку. Міністерство фінансів Грузії вже не встановлює плану для митниці та не оцінює її роботу за обсягом надходжень у державний бюджет. Функції митниці Грузії полягають у контролі товарообігу, забезпеченні політики протекціонізму в інтересах місцевих товаровиробників.

Митні збори встановлені тільки для деяких видів сільськогосподарської продукції і будівельних матеріалів. На сьогодні за показником низьких тарифів на імпорт Грузія займає одно з перших місць у світі. Застосовуються всього три ставки імпортних мит — 0%, 5% і 12%. Будь-яка сировина, окрім будівельних матеріалів, а також машини і устаткування взагалі звільнені від імпортних мит.

3.2 Кількісні обмеження

В Грузії не застосовуються кількісні обмеження на експортно-імпортні операції (квоти або тарифні квоти).

3.3 Нетарифні методи регулювання

Експортному/імпортному ліцензуванню підлягають тільки вогнепальна зброя і вибухові речовини, радіоактивні речовини, що підлягають спеціальному контролю лікарські засоби і промислові відходи, деякі види сільськогосподарських хімічних препаратів. З 2005 року кількість дозволів, пов’язаних з експортом і імпортом продукції, зменшилася з 14 груп до 8.

Висновки та пропозиції

Обсяг ВВП, починаючи з 2009 р., мав тенденцію до збільшення і за 3 квартали 2013 р. становив 16,1 млрд. дол. США, порівняно з 15,8 млрд. дол. США в 2012 р.

Експортна квота Грузії протягом 2008;2011 рр. збільшувалась, проте в 2012 р. вона зменшилась до рівня 20,89%, але за 3 квартали 2013 р. знов спостерігається її збільшення до 21,74%.

Експорт на душу населення Грузії протягом 2009;2013 рр. постійно збільшувався і за 3 квартали 2013 р. збільшився, порівняно з 2012 р., на 43,48 дол. США (6,06%), що свідчить про збільшення обсягів експортної торгівлі країни.

Зовнішньоторговельний баланс Грузії протягом 2008;2013 рр. мав від'ємне значення, що свідчить про те, що обсяги імпортної продукції (послуг) перевищують експорт країни.

Частка експорту товарів Грузії в світовому експорті незначна і протягом 2009;2013 рр. збільшувалась і в 2013 р. становила 0,022%, що на 0,001 в.п. більше, порівняно з 2012 р.

Частка експорту послуг Грузії в світовому експорті також незначна і протягом 2010;2013 рр. збільшувалась і в 2013 р. становила 0,012%, що на 0,001 в.п. більше, порівняно з 2012 р.

Зовнішньоторговельний оборот Грузії в 2012 році склав $ 9,244 млн., а це на 35% більше відповідного показника попереднього року. Однак 75% зовнішньої торгівлі Грузії припало на імпорт.

Головним зовнішньоторговельним партнером Грузії за кілька останніх років є Туреччина — в 2013 році торговельний оборот з цією країною склав $ 1,5 млрд., тобто 16,2% від усього зовнішньоторговельного обороту Грузії. При цьому друге місце з торгового обороту з Грузією займає Азербайджан (11,2% і $ 1,37 млрд.), третє - Україна (9,2%, або $ 846,8 млн.).

У десятку основних торговельних партнерів Грузії входять також Китай — 6%, Німеччина — 5,7%, Росія — 4,6%, США — 4,2%, Болгарія — 3,8%, Вірменія — 3,1% і Об'єднані Арабські Емірати — 2,9%.

Індекс концентрації експорту (індекс Хіршмана) Грузії дуже малий, що свідчить про незначну долю експорту Грузії в світовому експорті. Індекс диверсифікації експорту Грузії характеризує кількісну відмінність товарної структури експорту Грузії від структури світового експорту, але на його підставі ми не можемо засвідчувати, що структура експорту Грузії краща або гірша за іншу країну. Індекс чистої торгівлі Грузії має від'ємне значення, що свідчить про перевищення імпорту над експортом.

Митні збори встановлені тільки для деяких видів сільськогосподарської продукції і будівельних матеріалів. На сьогодні за показником низьких тарифів на імпорт Грузія займає одно з перших місць у світі. Застосовуються всього три ставки імпортних мит — 0%, 5% і 12%. Будь-яка сировина, окрім будівельних матеріалів, а також машини і устаткування взагалі звільнені від імпортних мит.

В Грузії не застосовуються кількісні обмеження на експортно-імпортні операції (квоти або тарифні квоти).

Експортному/імпортному ліцензуванню підлягають тільки вогнепальна зброя і вибухові речовини, радіоактивні речовини, що підлягають спеціальному контролю лікарські засоби і промислові відходи, деякі види сільськогосподарських хімічних препаратів. З 2005 року кількість дозволів, пов’язаних з експортом і імпортом продукції, зменшилася з 14 основних груп до 8.

експорт торгівля податок грузія

Список використаних джерел

Електронний ресурс. Central intelligence agency. Режим доступу — https://www.cia.gov/index.html

Електронний ресурс. Cвітова Економіка. Режим доступу — http://www.ereport.ru/stat.php?razdel=country&count=georgia&table=imecia

Електронний ресурс. Економіка Грузії. Режим доступу — http://www.geostat.ge/?lang=eng

Електронний ресурс. World trade organization. Режим доступу — http://www.wto.org/

Електронний ресурс. World bank. Режим доступу — http://www.worldbank.org/

Електронний ресурс. International trade centre. Режим доступу — http://www.intracen.org/