Економіка механічного цеху

Міністерство освіти і науки України Конотопський інститут СумДУ КУРСОВА РОБОТА на тему

" Економіка механічного цеху «

з курсу

" Економіка підприємства «

Виконала студентка групи Е-91

Ковтун А.С.

Перевірила викладач Зубко К. Ю.

Конотоп

Зміст

Вступ

1. Основна частина

2. Розроблення виробничої програми цеху у натуральному виразі

3. Обґрунтування потреби механічного цеху у технологічному обладнання

3.1 Обґрунтування потреби механічного цеху у технологічному обладнанні

3.2 Розрахунок потреби в основних матеріалах та їх вартості

3.3Розрахунок потреби в допоміжних матеріалах та їх вартості

4. Розроблення показників з праці і заробітної плати

4.1 Визначення трудомісткості виробничої програми цеху

4.2 Розрахунок балансу робочого часу

4.3 Розрахунок чисельності основних робітників

4.4 Розрахунок чисельності допоміжних робітників

4.5 Розрахунок чисельності керівників, спеціалістів та службовців цеху

4.6Розрахунки фонду заробітної плати промислово-виробничого персоналу цеху

4.6.1Розрахунок фонду заробітної плати основних робітників

4.6.2 Розрахунок річного фонду заробітної плати допоміжних робітників

4.6.3 Розрахунок річного фонду заробітної плати керівників, спеціалістів та службовців

5. Розрахунок собівартості продукції

5.1 Розрахунок кошторису витрат на утримання і експлуатацію обладнаним

5.2 Розрахунок кошторису загальновиробничих витрат

5.3 Зведений розрахунок витрат на виробництво

6. Розробка калькуляції собівартості окремих виробів

7. Розрахунки основних техніко-економічних показників діяльності цеху Висновки

Список використаної літератури Додатки

Вступ Метою курсової роботи є практична реалізація теоретичних та методичних положень економічної теорії на рівні промислового підприємства та його виробничих підрозділів.

Завданням курсової роботи є проведення розрахунків економічних показників діяльності механічного цеху з метою визначення собівартості окремих виробів та сукупних витрат на виробництво продукції.

У курсовій роботі плануються розрахунки виробничої програми цеху, її трудомісткості, визначається потреба у технологічному обладнанні, основних та допоміжних матеріалах, розраховується чисельність промислово-виробничого персоналу, фонд оплати праці, розробляються кошториси витрат на утримання та експлуатацію обладнання, загально виробничих витрат, складаються калькуляції собівартості окремих виробів, розраховуються основні техніко-економічні показники діяльності цеху.

Завдання до курсової роботи наведені у розділі 1. Вихідна інформація щодо виконання курсової роботи наведена у додатках, А і Б. Номенклатура продукції наведена у таблиці А.1, річний обсяг виробництва — у табл. А.2 Технологічний процес виготовлення продукції, характеристика деталей та технологічного обладнання — у табл. А.3 .

Нормативна інформація, необхідна для виконання курсової роботи, наведена у табл. Б.1 — Б.5 .

1. Основна частина

Підприємство машинобудівного профілю з великосерійним типом виробництва спеціалізується на виготовленні запасних частин до автомобілів. На підставі прогнозу на наступний рік встановлені такі показники плану продаж у заданій номенклатурі продукції, таблиця 1.1

Таблиця 1.1 — Номенклатура та річна програма випуску продукції

На основі вихідної інформації (див. табл. А.3) необхідно зробити розрахунки:

— виробничої програми цеху у натуральному виразі;

— потреби цеху у технологічному обладнанні;

— потреби цеху в основних та допоміжних матеріалах;

— трудомісткості виробничої програми механічного цеху;

— балансу робочого часу і кількості основних робітників механічного цеху;

— чисельності допоміжних робітників, керівників, спеціалістів та службовців цеху;

— фонду заробітної плати промислово-виробничого персоналу механічного цеху;

— кошторису витрат на утримання і експлуатацію обладнання цеху та загальновиробничих витрат механічного цеху;

— зведених витрат на виробництво продукції;

— калькуляцій собівартості окремих виробів;

— основних техніко-економічних показників діяльності механічного цеху.

2. Розроблення виробничої програми цеху у натуральному виразі

Розроблення виробничої програми випуску продукції проводиться у квартальному розрізі із припущенням, що цех виготовляє продукцію рівномірно протягом року відповідно до плану продаж, тобто розподіл річної програми виробів за кварталами відбувається пропорційно кількості робочих днів у відповідному кварталі:

(2.1)

де — програма випуску продукції за рік;

 — кількість робочих днів у році та кварталі (розраховується безпосередньо за календарем планового року).

За календарем планового року:250 робочих днів (61, 59, 65, 65)

Розроблення виробничої програми механічного цеху у натуральному вигляді здійснюється згідно з таблицею 2.1

Таблиця 2.1 - План виробництва продукції по механічному цеху на наступний рік

3. Розрахунки потреб у матеріальних ресурсах

3.1 Обґрунтування потреби механічного цеху у технологічному обладнанні

Кількість технологічного обладнання визначається згідно з таблицею 3.1 за формулою 3.1:

(3.1)

де — трудомісткість річного обсягу робіт, які виконуються на даному обладнанні, н-год., визначається множенням норми штучного часу на дану операцію на річну програму випуску відповідних деталей (дивитись у табл. А.1, А.2, А.3). Одержаний результат потрібно виразити у нормо-годинах, тобто його необхідно поділити на 60;

— дійсний фонд робочого часу одиниці обладнання у плановому році, год., визначається як режимний фонд за відрахуванням регламентованих втрат робочого часу. Режимний фонд часу обладнання визначається множенням кількості робочих днів у плановому році на кількість робочих змін та нормативну тривалість однієї зміни. Кількість робочих днів розраховується згідно з календарем планового року році. Режим роботи береться двозмінний, тривалість однієї зміни — 8 годин. Регламентовані втрати робочого часу беруться на рівні 7 -10% від режимного фонду часу ;

— плановий коефіцієнт виконання норм часу, береться у розрахунках на рівні даних поточного року і становить 1,1 — 1,15 .

Прийнята кількість технологічного обладнання визначається округленням до цілого числа у більший бік.

Коефіцієнт завантаження обладнання визначається діленням розрахункової кількості обладнання на прийняту.

Найменування обладнання по кожній операції технологічного процесу виготовлення деталі умовно береться як № 1, № 2 тощо.

Як транспортне обладнання використовуються електрокари, кількість яких визначається з нормативу один електрокар на 30 одиниць технологічного обладнання.

Необхідна кількість електрокарів 103/30=4 шт.

Таблиця 0.1 — Необхідна кількість технологічного обладнання цеху у плановому році

3.2 Розрахунок потреби в основних матеріалах та їх вартості

Потреба в основних матеріалах та їх вартість визначається згідно з таблицею 3.2. Норма витрат матеріалу на один виріб дорівнює масі заготовки (див.табл. А.3). Потреба в матеріалах даного виду визначаєтьсяяк добуток норми витрат матеріалу на річну програму випуску деталей даного найменування.

Вартість необхідного матеріалу на річну програму випуску кожної деталі визначається за формулою:

(3.2)

де М — річна потреба у матеріалі даного найменування, необхідного для річного випуску деталі, т;

— оптова ціназа одну тонну матеріалу даного найменування. У розрахунках може братися на рівні біржових цін.

Норма відходів матеріалу визначається за формулою :

НВМ =МЗ — МД, (3.3)

де НВМ — норма відходів матеріалу, кг/шт;

МЗ — маса заготовки, кг;

МД — маса деталі, кг.

Кількість відходів матеріалу визначається множенням норми відходів на одну деталь на річну програму випуску цих деталей. Ціна відходів у курсовій роботі може визначатися на рівні 10% від оптової ціни матеріалу. Вартість відходів матеріалу визначається як добуток маси відходів на їх ціну.

Таблиця 3.2 — Розрахунок потреби в основних матеріалах

3.3Розрахунок потреби в допоміжних матеріалах та їх вартості

Потреба в допоміжних матеріалах визначається окремо на технологічні цілі та на ремонт і утримання обладнання згідно з встановленими нормами витрат допоміжних матеріалів на одиницю виміру (див. табл. Б.1). Розрахунки виконують згідно з таблицею 3.3 .

При розрахунку потреби у допоміжних матеріалах на технологічні цілі кількість розрахункових одиниць визначаються діленням сумарної кількості деталей, що будуть вироблені у плановому році на 100.

Витрати допоміжних матеріалів кожного виду визначаються множенням норми витрат на одну розрахункову одиницю на кількість розрахункових одиниць.

Вартість допоміжних матеріалів на технологічні цілі визначається як добуток витрат допоміжних матеріалів у натуральному виразі (т) на оптову ціну однієї тонни цих матеріалів (табл. Б.1)

При визначенні потреби у допоміжних матеріалах на ремонт і утримання обладнання, таких як мастила, солідол, емульсія кількість розрахункових одиниць дорівнює кількості станко-змін. Кількість станко-змін визначається множенням встановленої кількості технологічного обладнання (табл. 3.1)на кількість робочих днів у плановому році та на кількість робочих змін.

Для інших допоміжних матеріалів (гас, кінці) кількість розрахункових одиниць дорівнює кількості технологічного обладнання.

Таблиця 3.3 — Розрахунок потреби в допоміжних матеріалах та їх вартості

4. Розроблення показників з праці і заробітної плати

4.1 Визначення трудомісткості виробничої програми цеху

Трудомісткість виробничої програми цеху у нормо-годинах визначається згідно з Таблиця 4.1 за формулою:

(4.1)

де — норма штучного часу на j-ту операцію по i-й деталі, нормо-хвилин;

— річна програма випуску по і-ї деталі, шт.

Таблиця 4.1- Трудомісткість виробничої програми цеху на наступний рік за видами робіт

4.2 Розрахунок балансу робочого часу

Розрахунок балансу робочого часу одного робітника здійснюється згідно з таблицею 4.2.

Кількість робочих днів розраховується згідно з календарем планового року. Неявки на роботу беруться на рівні попереднього року. У курсовій роботі їх можна прийняти :

— основні і додаткові відпустки — 23 дн.;

— через хворобу — 4 дн.;

— через навчання — 1 дн.;

— виконання державних та громадських обов’язків — 2 дн.:

— з дозволу адміністрації - 1 дн.

Кількість явочних днів визначається як різниця між робочими днями та неявками на роботу. Тривалість однієї зміни береться на рівні 7,5 годин. Дійсний фонд часу одного робітника визначається як добуток кількості явочних днів на тривалість однієї зміни (з урахуванням внутрішньозміннихвтрат робочого часу).

Таблиця 4.2 — Баланс робочого часу одного робітника

4.3 Розрахунок чисельності основних робітників

Розрахункова чисельність основних робітників тієї чи іншої спеціальності визначається за формулою:

(4.2)

де — трудомісткість виробничої програми робіт даного виду та розряду, н-год. (Таблиця 4.1);

— дійсний фонд робочого часу одного робітника, год. (табл. 4.2) ;

— коефіцієнт виконання норм часу, береться таким, що дорівнює 1,1 — 1,15 .

Прийнята чисельність основних робітників визначається округленням розрахункової чисельності до цілого значення у більший бік. Розрахунки виконуються згідно з таблицею 4.3

Обчислюємо розрахункову чисельність основних робітників тієї чи іншої спеціальності:

Таблиця 4.3- Розрахунок чисельності основних робітників

4.4Розрахунок чисельності допоміжних робітників Чисельність допоміжних робітників розраховується згідно з таблицею 4.4. Найменування посади або професії, розряд робітника або оклад, норми та нормативи чисельності наведені у табл. Б.3, Б.4. Кількість розрахункових одиниць визначається окремо з кожної професії або спеціальності.

Чисельність наладчиків, заточників, контролерів визначається у відсотках від чисельності основних робітників (відповідно 3%, 5%, та 8%).

Чисельність слюсарів з ремонту обладнання, слюсарів з обслуговування обладнання, чергових слюсарів-електриків визначається за нормами обслуговування та кількістю розрахункових одиниць. Кількість розрахункових одиниць для цих категорій робітників визначається кількістю одиниць ремонтної складності технологічного обладнання, формула 4.3:

(4.3)

де — сумарна кількість ремонтних одиниць обладнання (табл. А.4);

— кількість робочих змін, береться дві зміни;

— норма обслуговування за зміну (табл. Б.4) .

Чисельність комірників визначається за нормативом: один комірник цеху на зміну. Чисельність водіїв електрокарів визначається за нормативом: один робітник на один електрокар на зміну .

Таблиця 4.4 — Розрахунок чисельності допоміжних робітників

4.5Розрахунок чисельності керівників, спеціалістів та службовців цеху

Чисельність цих категорій робітників визначається згідно із штатним розписом, табл. 4.5.

Штатний розпис розробляється згідно з нормативами чисельності у відсотках до чисельності основних та допоміжних робітників, а також у відповідності до посадових окладів (табл. Б.5, Б.6) .

Таблиця 4.5 — Штатний розпис керівників, спеціалістів та службовців цеху

4.6Розрахунки фонду заробітної плати промислово-виробничого персоналу цеху

4.6.1Розрахунок фонду заробітної плати основних робітників

Для основних робітників механічного цеху застосовується відрядно-преміальна система оплати праці, яка складається з розрахунків прямої відрядної заробітної плати, премій та додаткової оплати праці.

Річний фонд прямої заробітної плати основних робітників розраховується за формулою:

(4.4)

де — норма часу нaj-операцію по і-й деталі, н-год.;

NPi — річна програма випуску і-ї деталі;

— годинна тарифна ставка відповідного розряду за j-yоперацію, береться згідно таблиці Б.2

Розрахунки фонду прямої заробітної плати виконуються згідно таблиці 4.6.

Річний фонд заробітної плати основних робітників розраховується згідно з таблицею 4.7 .

Доплати і надбавки за відпрацьований час (доплати за роботу у нічний час, доплати бригадирам, оплата пільгових годин та інші) визначаються у розмірі 15- 20% від фонду прямої заробітної плати .

Доплати і надбавки за невідпрацьований час (оплата тарифних і додаткових відпусток, відпусток на навчання, доплати за виконання громадських та державних обов’язків) визначаються у розмірі 8−10% від фонду прямої заробітної плати .

Далі визначається відсоток доплат і надбавок до фонду основної заробітної плати основних робітників.

механічний цех обладнання собівартість

Таблиця 4.6 — Розрахунок фонду прямої заробітної плати основних робітників

Таблиця 4.7- Річний фонд заробітної плати основних робітників цеху

4.6.2 Розрахунок річного фонду заробітної плати допоміжних робітників

Розрахунок річного фонду заробітної плати допоміжних робітників виконується згідно з таблицею 4.8.Форма оплати праці - погодинно-преміальна.

Тарифний фонд заробітної плати визначається як добуток годинної тарифної ставки відповідного розряду робітника третьої сітки (табл. Б.2) на кількість робітників та на дійсний фонд робочого часу одного робітника. Для робітників, які працюютьна окладі тарифний фонд визначається як добуток їх чисельності на 12 місяців та на місячний оклад. Премія для всіх допоміжних робочих встановлюється на рівні 30% від тарифного фонду заробітної плати.

Доплати визначаються у відсотках до прямої заробітної плати допоміжних робітників. Відсоток доплат визначається на рівні нормативів, що наведені у п. 4.6.1. Річний фонд заробітної плати допоміжних робітників визначається яксума тарифного фонду, премій та доплат.

Таблиця 4.8 — Річний фонд заробітної плати допоміжних робітників цеху

4.6.3 Розрахунок річного фонду заробітної плати керівників, спеціалістів та службовців

Фонд заробітної плати цих категорій працівників розраховується згідно із штатним розписом (див. табл. 4.5) та відповідно до таблиці 4.9.

Таблиця 4.9- Розрахунок річного фонду заробітної плати керівників, спеціалістів та службовців

5 Розрахунок собівартості продукції

5.1 Розрахунок кошторису витрат на утримання і експлуатацію обладнаним

Для розрахунку кошторису цих витрат використовуються дані попередніх розрахунків та ряд допоміжних. Результати розрахунків заносяться до таблиці 5.1

Таблиця 5.1- Кошторис витрат на утримання і експлуатацію обладнання

Стаття 1. Амортизація обладнання. Розрахунок амортизаційних відрахувань здійснюється відповідно до чинного законодавства окремо по кожній групі основних фондів поквартально, виходячи із їх балансової вартості на початок наступного кварталу та встановлених норм амортизації по формулі:

(5.1)

(5.2)

де — амортизаційні відрахування в і-му кварталі;

— амортизаційні відрахування в попередньому кварталі;

— балансова вартість відповідної групи основних фондів на початок і-го кварталу;

— балансова вартість відповідної групи основних фондів на початок попереднього кварталу;

— квартальна норма амортизації відповідної групи основних фондів (%);

— амортизаційні відрахування в розрахунковому році.

Все технологічне обладнання цеху належить до ІІІ групи основних фондів, таким чином квартальна норма амортизації складатиме 6%. Первісна вартість обладнання визначається за формулою:

(5.3)

де — кількість обладнання цеху і-го виду, визначається згідно з рекомендаціями п. 3.1 і розрахунками таблиці 3.1 ;

— оптова ціна придбання обладнання і-го виду приведена у таблиці А.4 ;

— коефіцієнт додаткових капітальних втрат, пов’язаних з монтажем та наладкою обладнання, приймається на рівні 1,2- 1,3 .

Розрахунок первісної вартості основних фондів здійснюється згідно з табл. 5.2 .

Таблиця 5.2 — Первісна вартість основних фондів цеху (обладнання)

Стаття 2. Поточний ремонт і експлуатація обладнання включає витрати на допоміжні матеріали, електроенергію, заробітну плату робітників, зайнятих ремонтом та обслуговуванням обладнання, з відповідними відрахуваннями на соціальні заходи.

Вартість допоміжних матеріалів групи Б переноситься з Таблиця 0.3.

Витрати силової електроенергії розраховуються за формулою:

(5.4)

де — сумарна встановлена потужність двигунів, кВт. Визначається згідно з даними табл. А.4;

— дійсний фонд часу роботи обладнання, годин. Приймається згідно з даними таблиці 3.1;

— тариф 1 кВт-год. електроенергії. Визначається за цінами біржового ринку. У розрахунках приймаємо на рівні 0,42 грн. за 1 кВт-год.;

— коефіцієнт, що враховує втрати енергії, береться таким, що дорівнює 1,3.

Витрати на заробітну плату робітників, зайнятих ремонтом та обслуговуванням обладнання, визначаються за даними табл.4.8 (річний фонд заробітної плати допоміжних робітників).

Відрахування на соціальні заходи розраховуються відповідно до нормативів відрахувань, встановлених чинним законодавством України. У розрахунках можна прийняти у розмірі 37,5% від фонду заробітної плати даної категорії працівників.

Послуги інших цехів розраховуються як послуги ремонтного цеху із розрахунку 16 грн. на одиницю ремонтної складності обладнання.

Стаття 3. Внутрішньозаводські перевезення вантажів. Ці витрати складаються з заробітної плати електрокарників, з відрахувань на соціальні заходи (дані табл. 4.8) та амортизації транспортних засобів.

Амортизація визначається за формулами 5.1 та 5.2. Електрокар належить до другої групи основних фондів тому квартальна норма амортизації складає 10%.

Стаття 4. Вартість малоцінного та швидкозношуваного інструменту (МШІ). Ці витрати складаються із заробітної плати заточників, з відрахуваннями на соціальні заходи та витрат на інструмент, як послуг інструментального цеху. Основна та додаткова заробітна плата заточників визначається за даними табл. 4.8. Витрати на інструмент розраховуються по нормах, приведених в табл. Б.7 за формулою 5.5:

(5.5)

де — витрати на інструмент;

— виробнича програма і-го виробу, шт;

— витрати інструменту на 1000 шт. і-го виробу, грн.

Стаття 5.Інші витрати. Відповідний елемент розраховується у розмірі 0,5−1% від суми попередніх витрат .

Результати розрахунків статей кошторису витрат на утримання і експлуатацію обладнання заносяться до табл. 5.1 .

Далі визначається відсоток витрат на утримання і експлуатацію обладнання до прямої заробітної плати основних робітників за формулою 5.6:

(5.6)

де — пряма заробітна плата основних робітників цеху (див. табл.4.6)

— витрати на утримання і експлуатацію обладнання (згідно з кошторисом).

=86 081 410/77301731*100%=111,36%

5.2 Розрахунок кошторису загальновиробничих витрат

Розрахунок кошторису загальновиробничих витрат проводиться згідно з таблицею 5.3 .

Стаття 1. Утримання апарату управління. До цієї статті належить заробітна плата керівників, спеціалістів (табл.4.9) та відповідні відрахування на соціальні заходи.

Стаття 2. Утримання іншого персоналу. До цієї статті належить заробітна плата контролерів, комірників (табл.4.8) та службовців (табл. 4.9) з відповід-ними відрахуваннями на соціальні заходи.

Стаття 3. Утримання будівель та споруд. Розраховуються елементи витрат: амортизація будівель, вартість енергії, витраченої на освітлення та опалення.

Амортизація будівель визначається виходячи з вартості будівель. Вартість будівель визначається по площі цеху та нормативом вартості. Загальна площа цеху складається з площі, яку займає обладнання, допоміжної площі під проїзди та проходи і площі побутових приміщень.

Площа, яку займає обладнання () розраховується виходячи з кількості встановленого обладнання та норми площі під один верстат — 10 м². 1030 м²

Допоміжна виробнича площа () складатиме 40% від виробничої площі, яку займає обладнання:412м2

Загальна виробнича площа () складатиме: 1442 м²

(5.7)

Площа побутових приміщень (SПОБУТ) складатиме 10% від виробничої площі, яку займає обладнання:144,2 м²

Загальна площа цеху (SЦЕХ) складає: 1586,2 м²

SЦЕХ = SВИР + SПОБУТ, (5.8)

Вартість виробничої площі (ВВИР) розраховуємо виходячи з середньої вартості 1 м² цієї площі (приймається у розмірі 500 грн/м2) 721 000грн

Вартість площі побутових приміщень (ВПОБУТ) розраховуємо виходячи з середньої вартості 1 м² цієї площі (приймається у розмірі 600 грн./м2):86 520грн

Вартість будівлі цеху (ВЦЕХ) складатиме:807 520грн

ВЦЕХ = ВВИР+ ВПОБУТ, (5.9)

Амортизація будівель визначається за формулами 5.1 та 5.2. Будівлі цеху належать до першої групи основних фондів, для яких квартальна норма амортизації складає 2%.

Вартість енергії, витраченої на освітлення та опалення приймається у розмірі 50 грн на 1 м² загальної площі цеху.

Стаття 4. Поточний ремонт будівель та споруд. Витрати стосуються елементу «Послуги інших цехів» і визначаються у розмірі 3% від вартості будівель та споруд .

Стаття 5. Вартість малоцінного та швидкозношуваного інвентарю (МШІ) приймається у розмірі 1% від фонду прямої заробітної плати основних робітників (див. табл. 4.6).

Стаття 6. Раціоналізація та винахідництво. Витрати на раціоналізацію та винахідництво приймаються у розмірі 15 грн. на одного робітника на рік.

Стаття 7. Охорона праці. Витрати на охорону праці визначаються із розрахунку 65 грн. на одного робітника цеху.

Стаття 8.Інші витрати. Інші витрати приймаються у розмірі 0,5−1% від суми попередніх витрат.

Результати розрахунків заносяться у табл. 5.3. Далі розраховується відсоток загальновиробничих витрат до фонду прямої заробітної плати основних робітників за формулою:

(5.10)

Де — пряма заробітна плата основних робітників (див. табл. 4.6)

— загальновиробничі витрати («разом» по табл. 5.3).

=1 302 835/78856476*100%=1,65%

Таблиця 5.3 — Кошторис загально виробничих витрат

5.3 Зведений розрахунок витрат на виробництво

Зведені витрати на виробництво продукції цеху визначаються по статтям та елементам витрат у відповідності до табл. 5.4 .

Стаття 1. «Основні матеріали» визначається згідно таблиці 3.2 .

Стаття 2. «Допоміжні матеріали на технологічні цілі» визначається згідно Таблиця 3.3 («разом» по групі А).

Стаття 3. «Основна заробітна плата основних робітників» включає пряму заробітну плату основних робітників разом з премією (див. табл.4.6) .

Стаття 4. «Додаткова заробітна плата» визначається у відсотку до основної заробітної плати виробничих робітників (розмір відсотка наведено у п. 4.6.1).

Стаття 5. «Відрахування на соціальні заходи» визначається у відсотку від суми основної та додаткової заробітної плати основних робітників (відсоток визначається діючим законодавством — 37,5%).

Стаття 6. «Вартість спеціального інструменту та оснастки» визначається як 12% від прямої заробітної плати основних робітників.

Стаття 7. «Витрати на утримання і експлуатацію обладнання» визначається згідно табл. 5.1 .

Стаття 8. «Загальновиробничі витрати» визначається згідно таблиці 5.3.

Кожна стаття витрат складається з окремих елементів витрат. Сума витрат за статтями повинна дорівнювати сумі витрат за елементами.

Таблиця 5.4 — Зведений розрахунок витрат на виробництво по цеху

6. Розробка калькуляції собівартості окремих виробів

Калькуляція собівартості окремих виробів розробляється по статтям калькуляції, перелік яких наведено в табл. 5.3 .

Витрати основних матеріалів (стаття 1) на одиницю виробу визначаються як частка від ділення загальної суми витрат на основні матеріали за вирахуванням вартості відходів (табл. 3.2, гр. 13) на річну програму виробництва цих виробів (табл.1.1).

Витрати допоміжних матеріалів на технологічні цілі (стаття 2) на одиницю виробу визначаються у відсотку до вартості основних матеріалів на цей виріб. Величина відсотка визначається співвідношенням всієї суми допоміжних матеріалів на технологічні цілі (див.табл. 3.3, «разом» по гру-пі А) до сумарної вартості основних матеріалів (див.табл.3.2, графа 13).

Основна заробітна плата виробничих робітників на одиницю виробу (стаття 3) визначається як сума прямої заробітної плати на цей виріб та премії, згідно з відрядно-преміальною системою оплати праці.

Пряма заробітна плата основних робітників на одиницю виробу, визначається по формулі:

(6.1)

де — норма часу на j-ту операцію, н-хв. (табл. А.3);

— годинна тарифна ставка по розряду, який відповідає j-й операції, грн. / год. (табл. Б.2, рядок 2);

m — кількість операцій, що складають технологічний процес виготовлення виробу.

Премія визначається як 30% від прямої заробітної плати на одиницю виробу.

Додаткова заробітна плата на одиницю виробу (стаття 4) визначається у відсотку від основної заробітної плати (див. п. 4.6.1).

Відрахування на соціальні заходи (стаття 5) визначаються у відсотку до суми основної та додаткової заробітної плати згідно з діючими нормативами (37,5%).

Вартість спеціального інструменту та оснастки (стаття 6) визначається як 12% від прямої заробітної плати на одиницю виробу.

Витрати на утримання і експлуатацію обладнання (стаття 7) на одиницю виробу визначаються у відсотку до прямої заробітної плати основних робітників на одиницю виробу. Величина відсотка визначається у п. 5.1.

Загальновиробничі витрати на одиницю виробу (стаття 8) визначаються у відсотку до прямої заробітної плати основних робітників на одиницю виробу. Величина відсотка визначається у п. 5.2.

Сукупність витрат по статтям 1 — 8 складає виробничу собівартість виробу. Результати розрахунків зводяться у табл. 6.1.Далі визначається виробнича собівартість товарного випуску продукції за формулою:

(6.2)

де — виробнича собівартість і-го виробу згідно з табл. 6.1, грн.;

— річна програма виробництва і-го виробу, шт. (Таблиця);

n — кількість виробів.

=

=60,21*130 000+71,1*81 000+43,95*95 000=9961650грн Таблиця 6.1 — Калькуляція собівартості виробів

7. Розрахунки основних техніко-економічних показників діяльності цеху

Для розрахунку основних техніко-економічних показників діяльності цеху необхідно визначити об'єм товарної продукції у планово-розрахункових цінах.

Планово-розрахункова ціна визначається як сума виробничої собівартості виробу та планового прибутку на один виріб.

Плановий прибуток на одиницю виробу визначається згідно з прийнятим рівнем рентабельності виробів підприємства. У розрахунках можна прийняти рівень рентабельності виробів у розмірі 25% від їх виробничої собівартості.

Підсумковий розрахунок внутрішньозаводської планової ціни наводиться у табл. 7.1. Тоді об'єм товарної продукції цеху визначається за формулою 7.1:

(7.1)

де — планово-розрахункова ціна і-го виробу (табл. 7.1)

=75,26*130 000+88,88*81 000+54,94*95 000=22202380грн

Коефіцієнт виконання норм часу визначається співвідношенням трудомісткості виробничої програми у розрахунку на одного виробничого робітника і дійсного фонду робочого часу одного робітника.

0,897 091

Таблиця 7.1 — Розрахунок внутрішньозаводської планової ціни

Основні техніко-економічні показники діяльності цеху наведені у таблиці 7.2.

Таблиця 7.2 — Техніко — економічні показники діяльності цеху у плановому році

Список використаної літератури

1. Економікапідприємства. / За ред. І.М. Бойчик, П.С. Харіва, М.І.Хопчан, Ю.В. Піча. — К.: Каравела; Львів; Новийсвіт-2000,2001. — 298с.

2. Економікапідприємства: 3бірникпрактичнихзадачіконкретнихситуацій: Навч. пос./ Заред.С. Ф. Покропивного. — К.:КНЕУ, 1998. — 328с.

3. Економікапідприємства: Підручник / Зазаг. ред. С. Ф. По кропивного — Вид. 2-ге, переробл. тадоп. — К.:КНЕУ, 2001. — 528с.

4. Экономикапредприятия: Учебноепособие /Подобщ.ред.д-раэкон.наук, проф.Л. Г. Мельника. — Сумы: ИТД"Университетскаякнига", 2002. — 623с.

5. Методичні вказівки до виконання курсової роботи з дисципліни «Економіка підприємства» / Укладачі: А. Ю. Жулавський, В. Ф. Грищенко. — Суми: Вид-во СумДУ, 2006. — 35 с.

Висновки На основі вихідної інформації, поданої у висновках було зроблено розрахунки:

— виробничої програми цеху у натуральному виразі;

— потреби цеху у технологічному обладнанні;

— потреби цеху в основних та допоміжних матеріалах;

— трудомісткості виробничої програми механічного цеху;

— балансу робочого часу і кількості основних робітників механічного цеху;

— чисельності допоміжних робітників, керівників, спеціалістів та службовців цеху;

— фонду заробітної плати промислово-виробничого персоналу механічного цеху;

— кошторису витрат на утримання і експлуатацію обладнання цеху та загально-виробничих витрат механічного цеху;

— зведених витрат на виробництво продукції;

— калькуляцій собівартості окремих виробів;

— основних техніко-економічних показників діяльності механічного цеху.

Мета роботи досягнута і завдання виконані.

Додаток, А ВИХІДНІ ДАНІ ДЛЯ ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ Таблиця А1 — Номенклатура виробів

Таблиця А2 — річний план виробництва виробів (тис.шт)

Таблиця А.3 — Характеристика технологічного процесу виготовлення виробів

Таблиця А.4 — Характеристика технологічного обладнання цеху

Додаток Б НОРМАТИВНА ІНФОРМАЦІЯ ДЛЯ ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ (довідковий)

Таблиця Б.1 — Норми витрат та ціна на допоміжні матеріали

Таблиця Б.2 — Годинні тарифні ставки робітників машинобудівного підприємства

Таблиця Б.3 — Склад і кількість допоміжних робітників механічних цехів

Таблиця Б. 4- Норми обслуговування для розрахунку чисельності допоміжних робітників

Таблиця Б.5 — Нормативи чисельності та місячні середні посадові оклади керівників, спеціалістів та службовців

Таблиця Б.6 — Посадові оклади керівників, спеціалістів таслужбовців

Таблиця Б.7 — Умовні норми витрат інструменту по механічному цеху