Методика використання нестандартних форм організації навчання при вивченні теми «Домашнє господарство як економічний суб» єкт»

Методика використання нестандартних форм організації навчання при вивченні теми «Домашнє господарство як економічний суб'єкт»

ЗМІСТ

Вступ

РОЗДІЛ 1. Використання нестандартних форм організації навчання як дидактична проблема

1.1 Трактування «нестандартних форм організації навчання» в науковій літературі. Класифікація нестандартних форм навчання

1.2 Особливості використання нестандартних форм навчання при викладанні економічних дисциплін

РОЗДІЛ 2. Методика використання нестандартних форм організації навчання на уроках курсу «Економіка»

2.1 Роль курсу «Економіка» в системі загальної та економічної освіти. Особливості навчання у вивченні курсу «Економіка» учнями старшого шкільного віку

2.2 Використання нестандартних форм організації навчання при вивченні теми «Домашнє господарство як економічний суб'єкт»

Висновки

Список використаних джерел

ВСТУП

Сьогодні вже немає сенсу обговорювати питання про те, чи варто вводити економіку в шкільні програми. Відповідь надана самою шкільною практикою: велика кількість шкіл вже зробила так, не діждавшись офіційного рішення Міністерства освіти.

Розуміння економіки суттєва частина громадського виховання. Засоби масової інформації кожного дня бомбардують людей проблемами, пов’язаними з податками, відсотками на займи, безробіттям, інфляцією і т. і.

Школа повинна забезпечити добру економічну освіту, щоб сформувати у учнів критичне мислення та прищепити уміння й навички, необхідні їм як громадянам для прийняття розумних рішень і впливу на формування економічної політики в країні.

Фундаментальна задача процесу навчання — навчити учнів робити правильний економічний вибір з урахуванням пріоритету проблем і обмеженими ресурсам, тобто формування активної життєвої позиції людини.

Тому важливою ланкою перебудови учбового процесу, на сучасному етапі є розвиток творчих здібностей майбутніх спеціалістів на основі активізації пізнавальної діяльності. Зростаюче значення у формуванні творчих здібностей набуває активне навчання з використанням нестандартних форм організації.

Виходячи з цього тема курсової роботи: Методика використання нестандартних форм організації навчання при вивчені теми «Домашнє господарство як економічний суб'єкт» .

Мета: Вивчити, теоретично обґрунтувати можливості використання нестандартних форм організації занять при викладанні курсу «Економіка». Практично представити вибрану форму на прикладі теми.

Завдання:

Вивчити сутність проблеми в науковій літературі.

Вивчити можливості використання нестандартних форм при викладенні теми.

Представити розробку заняття, враховуючи вікові особистості групи навчання.

Узгоджуючи вище сказане і ще раз зазначаючи необхідність викладення економічних дисциплін в шкільних закладах сьогодення, об'єктом курсової роботи є методика викладання економічних дисциплін, предметом — використання нестандартних форм організації навчання при викладанні курсу «Економіка». При написанні курсової роботи використовувалися методи аналізу і узагальнення психолого-педагогічної і методичної літератури і періодичних видань з проблеми, що досліджується.

РОЗДІЛ 1

Використання нестандартних форм організації навчання як дидактична проблема

1.1 Трактування «нестандартних форм організації навчання» в науковій літературі. Класифікація нестандартних форм навчання

Підвищення якості знань школярів і стимулювання їхнього інтересу до навчання — важливі задачі удосконалювання процесу навчання, а в зв’язку зі стандартизацією освіти вони набувають особливої актуальності. Їхнє рішення бачиться в даний час у збагаченні змісту, методів і організаційних форм навчання.

70−80-ті роки характеризуються участю педагогів-новаторів і регіональних вчительських об'єднань у пошуку шляхів удосконалювання структури уроку. Впроваджувалися нові форми навчання, заохочувались нестандартні уроки, діяли різноманітні майстерні, студії і т.д. Більшість педагогів прагнули до інтеграції різноманітних організаційних форм, де урок був би сполученою ланкою. При цьому вчителя випробують структурні елементи різноманітних організаційних форм навчання, що виражається в таких назвах, як урок-дискусія, урок-студія і т.д. Сучасний урок, зберігаючи властиві йому характерні ознаки. являється не як статична, а як форма навчального процесу, що постійно розвивається.

Необхідно бачити удосконалювання процесу навчання в розвитку класно-урочної системи, у використанні сучасного уроку в якості сполученої ланки в інтеграції різноманітних організаційних форм. Звідси буде змінюватися і структура класичного уроку. У надрах класно-урочної системи народжуються нестандартні уроки, що залучають до творчої діяльності, дозволяють гнучко використовувати результати методичних досліджень, врахувати інтереси вчителя й учнів.

На теперішній час в психолого-педагогічній літературі мало уваги приділяється нетрадиційній формі організації навчання, відсутні детальний опис і трактування поняття нестандартного заняття. Проаналізував сутність проблеми, систематизуючи отриманні дані і спираючись на книгу Підласого И.П. «Педагогика», можна дати слідуюче визначення даного терміну.

Нестандартне заняття - це імпровізоване навчальне заняття, яке має нестандартну (невстановлену) структуру. Ця структура складається з двох головних компонентів: моделі (опис границь дії, наближеність її до дійсності) та безпосереднього самого процесу проведення.

Таке заняття складається з 4 фаз. Вони є наступними:

Фаза підготовки — на цій фазі здійснюється знайомство з вихідною ситуацією, правила дій, розподіл ролей і ситуацій;

Фаза вияснення додаткових питань;

Проведення самого нестандартного уроку;

Фаза підведення підсумків, тобто фаза рефлексії.

Таким чином, давши трактування вище розглянутому терміну, визначивши його структуру і складники (фази), є сенс перейти саме до виділення певної класифікації таких занять з метою правильного впровадження їх в систему шкільного навчання при вивченні економічних дисциплін, щоб подолати відрив викладення практичного матеріалу від реальної дійсності життя.

Проаналізував наявну психолого-педагогічну літературу, зокрема підручники Підкасистого П.И., Підласого И.П., Бондарчук Е. И. та Бондарчук Л. И., Аксьонової О.В., а також періодичний матеріал «Педагогика» і «Географія та основи економіки в школі» тощо, можна зробити висновок, що жоден з авторів не дає повної класифікації нестандартних форм навчання. Вони лише пояснюють поняття «нетрадиційності» через розгляд окремих типів занять, поверхнево згадуючи про них в темах класно-урочної системи учбового процесу. Хоча на сучасному етапі існує нагальна потреба впровадження форм і методів активного навчання для подолання відриву традиційного навчання від реальної, конкретної діяльності.

Лише в методичних порадах до виконання практичної частини курсової роботи з «Методики викладання економіки» виділяється декілька десятків типів нестандартних занять. Їх назва дає уявлення про мету, задачі, методику проведення таких занять.

1. Уроки — «занурення» .

2. Уроки — ділова гра.

3. Уроки — прес-конференції.

4. Уроки — змагання.

5. Уроки типу КВК.

6. Театралізовані уроки.

7. Уроки — консультації.

8. Комп’ютерні уроки.

9. Уроки з груповими формами роботи.

10. Уроки взаємонавчання учнів.

11. Уроки творчості.

12. Уроки — аукціони.

13. Уроки, які ведуть учні.

14. Уроки — заліки.

15. Уроки — сумніви.

16. Уроки — творчі звіти.

17. Уроки — формули.

18. Уроки — конкурси.

19. Бінарні уроки.

20. Уроки — узагальнення.

21. Уроки — фантазії.

22. Уроки — гра.

23. Уроки — «суд» .

24. Уроки пошуку істини.

25. Уроки — лекції «Парадокси» .

26. Уроки — діалоги.

27. Уроки — рольові ігри.

28. Уроки — конференції.

29. Уроки — семінари.

30. Інтегральні уроки.

31. Міжпредметні уроки.

32. Уроки — екскурсії.

В цьому переліку в розряд нестандартних уроків попали деякі типи занять, які в колишніх класифікаціях фігурували як допоміжні, позакласні і позаурочні форми організації учбової роботи. За формою проведення існує наступна класифікація нестандартних занять:

Заняття у формі змагань та ігор: конкурс, турнір, ділова гра, вікторина тощо.

Заняття у формі публічного спілкування: прес конференція, аукціон, мітинг, дискусія, діалог, телеміст тощо.

Заняття, що спираються на фантазію: урок-казка, урок-сюрприз то інші.

Заняття комбіновані з іншими організаційними структурами: урок-консультація, урок-практикум, урок-семінар та інші.

Заняття, побудовані на імітації діяльності при проведенні суспільно-культурних заходів: заочна екскурсія, екскурсія у минуле, подорож, літературна прогулянка, літературна гостинна, інтерв'ю, репортаж.

Перенесення в рамках заняття традиційних форм позааудиторної роботи: КВК, «слідство ведуть знавці», «спектакль», концерт тощо.

Інтегровані заняття.

Саме завдяки даним класифікаціям ми маємо уявлення про те, які взагалі існують нестандартні заняття. Це дозволяє при більш детальному аналізі особливостей використання нетрадиційних форм організації навчання при викладанні економічних дисциплін і з врахуванням вікових особливостей учнів, їх рівнем активності впроваджувати ті або інші заняття в класно-урочну систему учбового процесу в сучасних шкільних закладах нашої країни з метою подолання економічної неграмотності і виховання економічної свідомості дітей. Тобто з метою забезпечити добру економічну освіту, щоб сформувати у учнів критичне мислення та прищепити уміння й навички, необхідні їм як громадянам для прийняття розумних рішень і впливу на формування економічної політики в країні.

1.2 Особливості використання нестандартних форм навчання при викладанні економічних дисциплін

Погоджуючись зі словами Чернякової С., можна зробити висновок, що проведення нестандартних уроків — завжди подія для учнів. На таких уроках діти почувають себе розкутіше, жваво реагують на кожне запитання, репліку вчителя та відповідь своїх однокласників. На основі добровільності та зацікавленості формується позитивна мотивація до навчання, розвивається учнівська і педагогічна творчість, враховуючи потреби часу. [21, с.15−17]

Виходячи з цього, в основі нестандартної форми навчання лежить поєднання інформаційного (репродуктивного), проблемного (евристичного) й ігрового навчання. А звідси і три рівні активності учнів.

У 1998;1999 роках російські вчені анкетували понад 2000 школярів з метою встановлення відповіді на слідуюче питання: «Що потрібно зробити, щоб вивчення предмету стало більш цікавим? «. 2, с.30−32]

Були отримані слідуючі відповіді:

вчителю потрібно цікавіше розповідати матеріал (44% - учні 8 класів, 76% - учні 10 класів);

потрібно частіше надавати учням можливість проводити досліди самостійно (80 і 90%);

добре було б заохочувати оригінальні відповіді та судження школярів (70 і 90%);

необхідно зробити більш різноманітними форми навчальних заняття: поряд з уроком проводити конференції, диспути, аналіз економічних ситуацій тощо (20 і 60%).

Отже, слід зазначити, що економічна освіта в школі не може бути обмежена лише змістовим аспектом. Засвоївши основи економічні знань, навчившись читати й аналізувати актуальні економічні матеріали, розбиратися в економічних повідомленнях та програмах уряду, учні мають розуміти, що економічна теорія — це розумовий ресурс, необхідний для того, щоб осмислити своє місце в економічних процесах, навчитися «грати» основні економічні ролі, вступати в цивілізовані взаємовідносини і приймати економічно виважені рішення щодо проблем, пов’язаних з майбутньою практичною діяльністю.

Тобто шкільна економічна освіта повинна базуватися на класно-урочній системі із використанням нестандартних форм навчання, головною метою яких є підвищення та підтримка інтересу учнів до навчання, заохочування до творчої діяльності та таке інше. Але перетворювати нестандартні уроки в головну форму роботи, вводити їх в систему недоцільно, через велику втрату часу, відсутності серйозної .пізнавальної праці, невисокої результативності і інше.

Отже, конкретизуючи вище сказане, головними особливостями використання нестандартних форм навчання при викладанні економічних дисциплін є:

використання учнями набути теоретичних знань на практиці у вигляді конкретних умінь та навичок;

заохочення і підвищення зацікавленості учнів до навчання економічних дисциплін;

можливість врахування інтересів учителів і учнів.

Таким чином, давши трактування «нестандартного заняття» згідно з науковою літературою, розглянувши їх класифікацію, а також закцентував увагу на детальному вивченні особливостей використання нестандартних форм організації навчання при викладанні економічних дисциплін, можна зробити слідуючі висновки:

по-перше, учні мають розуміти, що економічна теорія — це розумовий ресурс, необхідний для того, щоб осмислити своє місце в економічних процесах, навчитися «грати» основні економічні ролі, вступати в цивілізовані взаємовідносини і приймати економічно виважені рішення щодо проблем, пов’язаних з майбутньою практичною діяльністю;

по-друге, шкільна економічна освіта повинна базуватися на класно-урочній системі, а вміле використання нестандартних занять — це лише доповнення до традиційного викладання з метою заохочувального характеру та для поєднання практичної і теоретичної частин подання матеріалу;

по-третє, згідно із зазначеною класифікацією можна встановити, які саме нестандартні заняття слід застосовувати при вивченні тієї чи іншої теми задля розвитку творчих здібностей майбутніх спеціалістів на основі активізації пізнавальної діяльності.

РОЗДІЛ 2

Методика використання нестандартних форм організації навчання на уроках курсу «Економіка»

2.1 Роль курсу «Економіка» в системі загальної та економічної освіти. Особливості навчання у вивченні курсу «Економіка» учнями старшого шкільного віку

Перехід до ринкових відносин об'єктивно породжує гостру потребу в реалізації підприємницького потенціалу громадян України на основі ефективного використання їх господарської ініціативи. Позбавлення стереотипів зрівнялівки, утриманства та споживацької психології, подолання економічної неграмотності. Сьогодні стає все більш очевидним той факт, що нецивілізований ринок і гонитва за миттєвою вигодою, недобросовісна реклама та непорядність у ділових стосунках — не скільки результат непродуманої економічної політики, скільки показник розвинутості економічної свідомості і мислення населення України. Адже один з найбільших дефіцитів нашого нинішнього життя — дефіцит економічної культури, уміння раціонально мислити і грамотно господарювати, виявити ініціативу, йти на розумний ризик, дбаючи про майбутнє. Тому надії на відродження України треба пов’язувати з широкою економічною освітою населення, насамперед учнів загальноосвітніх шкіл.

Перед сучасною економічною освітою школярів, на погляд Гражевської Н., стоять такі завдання: [2, с.30−32]

загальноосвітнє, пов’язане з формуванням світогляду та розвитком розумових здібностей на основі економічного способу мислення;

практичне, пов’язане з формуванням навичок економічної поведінки, уміння робити раціональний вибір та реалізувати свої громадянські права в демократичному суспільстві;

підготовчо-професійне, пов’язане з ранньою діагностикою та розвитком професійних навичок до підприємницької діяльності;

виховне, пов’язане з формуванням раціональних ціннісних переконань, економічної культури, ділової етики тощо.

Розв’язання цих завдань потребує впровадження в практику загальноосвітніх закладів не окремого економічного курсу або предмет, а цілісної системи шкільної економічної освіти, орієнтованої на різні вікові категорії та рівні пізнавальної активності учнів. Загальна програма економічної освіти школярів має включати:

Програму економічної освіти для початкових 1−4 класів (азбуку економіки);

Програму економічної освіти для середніх 5−8 класів (економіку найближчого оточення: школи, сім'ї тощо);

Програму економічної освіти для учнів 9−10 класів (загальний курс економіки);

Програму економічної освіти для учнів 11−12 класів (курс прикладної економіки: основ бізнесу, підприємницької діяльності, фермерського господарства, банківської справи тощо);

Програму економічної освіти для учнів ліцеїв, гімназій, загальноосвітніх шкіл з поглибленим вивченням економічних дисциплін.

Такий підхід дасть можливість створити єдиний освітній простір та забезпечити варіативність вимог з урахуванням вікових особливостей, індивідуальних можливостей і потреб школярів, дати різнорівневу економічну освіту залежно від профілю конкретної школи та потреб учнів.

Досвід свідчить, що підвищення рівня економічної грамотності учнів позитивно впливає на морально-психологічну і практичну готовність випускників шкіл до життя у нових соціально-економічних умовах.

Саме тому предметом шкільного курсу «Економіка» є закони, з урахуванням яких відбувається управління економічною поведінкою людей, відносини власності між ними, розвитком науки, засобами виробництва та ін. Отже, економіка як окрема дисципліна вивчає питання, які охоплюють основу життєдіяльності будь-якого суспільства. Вона є джерелом знань про навколишній світ, виконуючи освітні, виховні, профорієнтаційні та інші функції.

Отже, впроваджуючи в практику загальноосвітніх закладів систему шкільної економічної освіти, потрібно враховувати не тільки необхідність підвищення рівня економічної грамотності учнів, їх готовності до життя в сучасних ринкових умовах, а також враховувати різні вікові категорії та рівні пізнавальної активності з метою більш ефективного засвоєння матеріалу, що викладається. Тобто необхідно спиратися на психологічні аспекти вікового розвитку особистості, мотивуючи діяльність учнів за допомогою головних цінностей, які є провідними на даному етапі їх становлення.

Саме аналіз психологічної літератури, зокрема підручника Столяренко Л. Д. «Основы психологии», дозволив виділити і систематизувати наступні особливості навчання учнями старшого шкільного віку, спираючись на психологічні характеристики юнацького етапу в розвитку людини.

Виходячи з цього, юнацький вік (15−18 років) — етап формування самосвідомості і власного світогляду, етап людської близькості. Це період прийняття відповідальних рішень, що визначають усе наступне життя людини: вибір професії і свого місця в житті, виробітку життєвої позиції тощо. [18]

Учні старшого шкільного віку зневажливо ставляться до порад старших. Увійшовши в третю стадію розвитку пізнавальних процесів, у них формується абстрактне і понятійне мислення. Тому розуміння економічної інформації протікає ефективніше, якщо інформація дається педагогом у чіткій логічній послідовності, теоретичні положення ілюструються конкретними прикладами, навчальний матеріал викладається на доступно рівні з урахуванням наявних знань і рівня розвитку мислення учнів. Також дуже необхідна чітка направленість на навчання.

Наприклад, щоб засвоїти поняття курсу «Економіка», для підлітків необхідно піднести їх на мові образів і операцій. Участь учнів в експериментальній роботі також може бути позитивним стимулом для розвитку творчої активності. Необхідно правильно поєднувати активні та традиційні методи навчання, максимально використовувати на учбових заняттях домашніх творчих завдань та т. і.

Десятикласникам і одинадцятикласникам вже під силу порівнювати практичну, організаційну й суспільну діяльність людей, узагальнювати різну за походженням інформацію, а також робити висновки за допомогою таблиць, діаграм, схем, доводити свою точку зору, наводити аргументи.

Отже, особливостями навчання у вивчені курсу «Економіка» учнями старшого шкільного віку є поєднання усіх перелічених вище характеристик юнацького розвитку особистості.

Враховуючи все сказане до цього, можна зробити висновок, що при викладанні даного шкільного курсу для 10−11 класів є сенс використовувати як стандартні, так і нестандартні форми організації навчання. За допомогою одних у учнів формуються традиційні базові знання, уміння та навички. А за допомогою нетрадиційних форм організації навчання, крім вище переліченого, заохочується і підвищується зацікавленість до навчання економічних дисциплін, з’являється можливість використовувати набуті теоретичні знання на практиці у вигляді конкретних умінь і навичок.

Згідно з цим, основними нетрадиційними заняттями при вивченні шкільного курсу «Економіка» для учнів юнацького віку, спираючись також на їх абстрактне і понятійне мислення, можуть бути наступні заняття у формі змагань та ігор (конкурс, турнір, ділова гра, вікторина тощо), у формі публічного спілкування (прес конференція, аукціон, мітинг, дискусія, діалог, телеміст тощо), заняття, побудовані на імітації діяльності при проведенні суспільно-культурних заходів (екскурсії, інтерв'ю, репортаж), а також інтегровані заняття та перенесення в рамках заняття традиційних форм позааудиторної роботи (КВК, «слідство ведуть знавці», концерт тощо).

Основою для їх проведення є встановлення конкретних відповідей на слідуючі пари питання як учнями, так і викладачами:

1. Що робити — хто буде робити?

2. Чим займатися — як це робити?

3. Де проводити — коли проводити?

4. Хто — з ким вступати у взаємодію?

Потім йде безпосередньо розробка вибраного заняття з врахуванням необхідних методичних вимог організації та впровадження. Наприклад, всі запропоновані вище форми повинні насамперед виконувати кілька функцій: навчаючу, розважальну, комунікативну, релаксаційну, психологічну, розвиваючу та виховну. Далі повинна бути чітка структура проведення. Для ігор, змагань, конференції, дискусії. репортажу, інтерв'ю тощо вона наступна:

вступна частина (постановка мети, завдань);

підготовча частина (встановлення правил);

сам хід дій;

аналіз результатів, підведення підсумків.

Отже, використання цих та інші нестандартні форми організації навчання дозволяє максимально збільшити ефективність вивчення економічного матеріалу, підвищити рівень економічної грамотності учнів, позитивно впливаючи на морально-психологічну і практичну готовність випускників шкіл до життя у нових соціально-економічних умовах. Вони мають за мету мотивувати навчання через використання непрямого впливу на егоцентризм юнацького віку. Але наголошую ще раз на тому, що ні в будь-якому разі не треба відходити від класно-урочної системи, бо це призведе до великих втрат часу, відсутності серйозної пізнавальної праці, невисокої результативності ті інше.

2.2 Використання нестандартних форм організації навчання при вивченні теми «Домашнє господарство як економічний суб'єкт»

Згідно з «Програмою для загальноосвітніх навчальних закладів. Економіка. 8−11 класи», основною формою проведення занять з економіки залишається урок. Особлива увага має приділятися роботі із пресою, довідковою літературою, а також аналізу ситуацій.

Поряд з цим значно широко повинні використовуватися ділові та ролеві ігри тощо. Це пов’язане з тим, що використання нестандартних форм організації навчання при вивчення будь-якої теми є одним із сучасних методів активізації роботи учнів старшого шкільного віку, підвищення ступеня засвоєння матеріалу, інтенсифікація всього навчального процесу. Значимість застосування посилюється тим, що з їхньою поміччю школярі отримують можливість перейти від абстрактного мислення до конкретного сприйняття дійсності, розвивати уміння використання отриманих теоретичних знань у своїй майбутній практичній діяльності. Вони емітують конкретну реальність, зв’язок і залежність між різноманітними процесами і явищами, дозволяють прищепити навички аналізу, оцінки дослідження економічних процесів; навчити їх приймати господарські рішення в конкретних ситуаціях у всіх сферах виробництва; виробити вміння осмислювання результатів роботи.

Викладаючи тему «Домашнє господарство як економічний суб'єкт», вчитель повинен роз’яснити слідуючі питання:

що являє собою домашнє господарство як суб'єкт ринкових відносин, форми включення його в кругообіг ресурсів, товарів, послуг і доходів у ринковій економіці;

домогосподарство як постачальник робочої сили, товарів та послуг для потреб суспільства;

домашнє господарство як сфера споживання;

структура сімейного бюджету: доходи та видатки, фактори, що вливають на добробут сім'ї;

основні форми економічних відносин домогосподарства з державою;

організаційні засади ефективного домашнього господарювання.

Після вивчення учні повинні знати:

місце і роль домашнього господарства в ринкових умовах;

що таке сімейний бюджет;

які основні форми економічних відносин домашнього господарства з державою.

Повинні вміти:

аналізувати основні джерела формування сімейного бюджету та структуру видатків сім'ї;

дати характеристику основних факторів, що впливають на добробут сім'ї.

Отже, на наш погляд, для більш ефективного засвоєння даної теми слід використати форму організації навчання як урок КВК Виходячи з цього, враховуючи особливості навчання, творчої активності та мотивації учнів старшого шкільного віку, розроблено нестандартний урок з курсу «Економіка» для 10 класу за темою " Домашнє господарство як економічний суб'єкт" .

Тема уроку: «Домашнє господарство як економічний суб'єкт» .

Мета уроку:

Освітня. Закріпити матеріал (домашнє господарство як суб'єкт ринкових відносин, як постачальник; робочої сили, товарів та послуг для потреб суспільства; домашнє господарство як сфера споживання; структура сімейного бюджету: доходи та видатки).

Розвиваюча. Розвинути економічне мислення, усну та письмову мову, здібність застосовувати знання в пошуках рішення проблемних ситуацій в умовах нових учбових задач.

Виховна. Виховати почуття дружби, товаришування, вміння працювати в колективі, самостійно та відповідально готуватися до уроку, підвищити зацікавленість до вивчення економіки.

Тип уроку: урок КВК.

Обладнання: правила гри, призи.

Правила гри (послідовність дій):

1. Команди формує вчитель.

2. Команди самостійно вибирають капітанів, назву, девіз, емблему.

3. Жеребкування визначає черговість виступу команд.

4. Якщо команда не знає відповіді або неправильно відповідає, то інша команда може відповісти та отримати бали.

Хід уроку:

Організаційний момент (Слово вчителя. Жеребкування (черговість виступу команд). Представлення команд.)

Привітання команд (назва, емблема, девіз) — 5 балів.

Конкурс «Розминка «(4 бали). Пояснити зміст тернів.

Перша команда:

Домашнє господарство — економічна одиниця, яка складається з одного чи більше осіб, яка забезпечує економіку ресурсами і використовує отримані за них кошти на купівлю товарів чи послуг, які задовольняють матеріальні потреби людини.

Процент — плата за використання грошей.

Друга команда:

Заробітна плата — ціна за працю (за використання послуг праці) в одиницю часу (годину, день тощо).

Рентний дохід — дохід осіб, які забезпечують економіку земельними ресурсами.

Конкурс «Актори» (5 балів). Почерзі команди показують та відгадують пантоміми на тему «Домашнє господарство» .

Конкурс «Економістів» (5 балів). Кожна команда пропонує свій найцікавіший та економічно вірний варіант накопичення доходу домашніми господарствами (це може бути заробітна плата і платня, доходи власників, прибуток корпорацій, процент, рента), а також пропонує своє трактування поняття «заощадження» (це частина доходу, що залишається після сплати податків, що не використовується).

Конкурс «Економічне лото» (5 балів). З різноманітних шматочків команди швидко складають картинку: перша команда — товар тривалого користування (автомобіль, меблі, побутове обладнання тощо), друга — товар короткострокового використання (продукти харчування, одежа тощо) і відповідають на питання:

Які товари тривалого, а які короткострокового використання?

Якими послугами користуються домогосподарства? (це житло, відпочинок, медичне обслуговування, освіта тощо) Конкурс «Капітанів» (10 балів). Кожен з капітанів пропонує до уваги слухачів свою розповідь на тему «Місце та роль домашніх господарств в задоволені потреб людини» .

Конкурс «Домашнє завдання» (10 балів). Виступи команд на загальну тему «Значення заробітної плати, ренти і процента як джерела доходу домогосподарств» .

Запитання однієї команди другій з теми «Домашнє господарство як економічний суб'єкт» .

ПІДСУМКИ УРОКУ (аналіз уроку, оцінювання учнів).

Як і кожне заняття, урок — КВК має ряд переваг і ряд недоліків.

До переваг слід віднести:

нетрадиційність заняття;

активізація творчої роботи учнів на уроці;

мотивування навчання через використання непрямого впливу на егоцентризм юнацького віку;

виховування почуття дружби, товаришування;

формування вмінь працювати в колективі, самостійно та відповідально готуватися до уроку;

підвищення зацікавленість до вивчення економіки тощо.

Серед недолік слід відмітити:

велика втрата часу;

відсутності серйозної пізнавальної праці;

невисока результативності тощо.

Тому при вивченні будь-якої економічної теми потрібно правильно чергувати нестандартні форми організації навчання з традиційними класними уроками.

ВИСНОВКИ

Підвищення якості знань школярів і стимулювання їхнього інтересу до навчання — важливі задачі удосконалювання процесу навчання, а в зв’язку зі стандартизацією освіти вони набувають особливої актуальності. Їхнє рішення бачиться в даний час у збагаченні змісту, методів і організаційних форм навчання.

Таким чином, розглянувши роль курсу «Економіка» в системі загальної та економічної освіти, а також проаналізував особливості навчання у вивченні цього курсу учнями старшого шкільного віку і необхідність використання нестандартних форм організації учбового процесу при вивченні теми «Домашнє господарство як економічний суб'єкт», в тому числі розробивши власний нетрадиційний урок з цієї теми із застосуванням методу кейс-стаді (Case Studies), який розрахований на підвищення творчої активності учнів 10 класу, збуджує їх мислення, вимагаючи пошуку оптимальних рішень, можна зробити наступні висновки:

Сьогодні в Україні головною метою загального навчання є широка економічна освіта населення, насамперед учнів загальноосвітніх шкіл.

Шкільний курс «Економіка» розрахований на учнів 10−11 класів, бо саме в цьому віці формується відповідальність людини, здатність зважувати свої вчинки, аналізувати свою діяльність, робити висновки тощо.

Впроваджуючи в практику загальноосвітніх закладів систему шкільної економічної освіти, потрібно враховувати не тільки необхідність підвищення рівня економічної грамотності учнів, а також враховувати різні вікові категорії та рівні пізнавальної активності з метою більш ефективного засвоєння матеріалу, що викладається. Тобто необхідно спиратися на психологічні аспекти вікового розвитку особистості, мотивуючи діяльність учнів за допомогою головних цінностей, які є провідними на даному етапі їх становлення.

Задля активізації роботи учнів на уроках слід на основі класно-урочної системи застосовувати нетрадиційні заняття, а саме: заняття у формі змагань та ігор, у формі публічного спілкування, заняття, побудовані на імітації діяльності при проведенні суспільно-культурних заходів, а також інтегровані заняття та перенесення в рамках заняття традиційних форм позааудиторної роботи тощо

І насамкінець, як приклад для більш ефективного засвоєння економічної теми, а саме «Домашнє господарство як економічний суб'єкт» можна використовувати форму організації навчання як урок КВК, який розрахований на підвищення творчої активності учнів, збуджує мислення, вимагає пошуку оптимальних рішень.

Отже, при вивченні будь-якої економічної теми можна використовувати нестандартні форми організації навчання, лише потрібно правильно чергувати їх з традиційними класними уроками.

Список використаних джерел

Аксьонова О. В. Методика викладання економіки: Нов. посібник. — К.: КНЕУ, 1998. — 280с.

Гражевская Н. Современная трактовка экономических понятий в школьном курсе экономики // Педагогика. — 1999. — № 4. — C.30−32.

Дидактика средней школы / Под ред. В. А. Онищука. — К., 1987.

Економіка: Навчальний посібник для загальноосвітніх середніх шкіл / За ред. С. В. Степаненка. — К., 1993

Ковальчук Г. О. Активізація навчання в економічній освіті. — К., 1999.

Кураков Л. П. Экономическое образование и воспитание школьников / Под ред. В. Н. Якимова — 2-е издание, доп. и перераб. — М.: просвещение, 1987. — 144с.

Липсиц Н. И. Удивительные приключения в стране экономики: Учебник для 5−6 классов. — М.: Дело; Вита-Пресс, 1991

.Липсиц Н. И. Экономика без тайн. — М.: Дело; Вита-Пресс, 1994

Носаченко И. М. Игровые методы обучения в экономике: Учеб.-метод. пособие. — К.: МАУП, 1995.

Основи економічної теорії. Тести. Задачі. Кросворди / За ред. С. В. Мочерного, О. А. Устенка. — К.: ВЦ «Академія», 1998. — 256с.

Основы экономики: Пробн. учебник для 11 кл. общеобразовательной школы / Под ред. И. Ф. Радионовой. — К.: Зодиак — ЭКО, 1995.

Павленко О.О. Дидактичні особливості використання методу Case Studies в навчальному процесі // Викладання психолого-педагогічних дисциплін у технічному університеті: методологія, досвід, перспективи: Зб. Наук. праць. — К.: НТУУ-КПЇ, 1999. — С.142−144.

Подласый И. П. Педагогика. Новый курс: Учебник для студентов пед. вузов: в 2-х кн. — М.: Гуманит. изд. цент ВЛАДОС, 1999. — кн.1: Общие основы. Процесс обучения. — 576с., ил.

Подкасистый П. И. Педагогика. — М., 1998

Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Економіка. 8−11 класи за 1998 рік Сандерс Ф. И др. Основные экономические понятия. Структура преподавания. — М.: Аспект — Пресс, 1995.

Симонов В. П. Педагогический менеджмент: учебное пособие. — М.: Педагогическое общество России, 1999.

Столяренко Л. Д. Основы психологии. — Ростов н/Д., 1996.

Харламов И. А. Педагогика: Учеб. пособие — 3-е изд., перераб. и доп. — М.: Юрисить, 1997. — 512с.

Хейн П. Экономический образ мышления. — М.: Новости, 1991.

Чернякової С. Модель заняття за темою «Основні макроекономічні показники розвитку економіки"// Географія та основи економіки в школі. — 1999. — № 6. — С.15−17.

Якунин В. А. Педагогическая психология. — СПб.: Издательство «Полиус», 1998.