Методична розробка тематичної атестації з всесвітньої історії

Міністерство охорони здоров’я України Старобільське обласне медичне училище

Методична розробка тематичної атестації з всесвітньої історії

тема: «Міжнародні відносини напередодні Другої Світової війни»

Підготувала викладач всесвітньої історії

Коваленко Т.В.

Старобільськ 2009

1. Актуальність теми

Тема «Міжнародні відносини напередодні ІІ світової війни» передбачає вивчення особливостей взаємовідносин, які склалися між країнами, які були невдоволені рішеннями Паризької та Вашингтонської конференцій: Німеччина, Італія, Японія. Їх головним напрямком зовнішньої політики у 30 роки ХХ ст. стала агресія і боротьба за нові території. Як складалися взаємовідносини між цими країнами та країнами, що виграли І світову війну. Тематична атестація передбачає контроль знань з цієї теми, повторення вивчених раніше тем: «Перша світова війна» та «Повоєнне облаштування світу». Особлива увага звертається на рішення Мюнхенської Угоди, підписаної у 1938 році, яка стала актуальною темою на початку ХХІ століття у міжнародних політичних колах, обговорення якої дає можливість більш ретельно для сьогодення визначити причини початку ІІ світової війни, та безкарності фашистської агресії наприкінці 30 років минулого століття.

Розбираючи питання, винесені на тематичну атестацію, викладач звертає увагу студентів на те, що єдиною країною, яка на початку 30 років ХХ століття виступала за збереження миру був СРСР. Студенти порівнюють зовнішньополітичний курс провідних країн світу, вирішують проблему «Чи можна було уникнути розв’язання ІІ світової війни», з’ясовують причини змін зовнішньополітичного курсу Сталіна протягом 30-х років ХХ ст. з курсу за збереження миру на курс боротьби за нові землі і території.

2. Навчальні цілі заняття

Ознайомитися, мати уявлення про (б — І)

ь Зовнішню політику провідних капіталістичних країн світу в 30 роки ХХ століття;

ь Основні напрямки зовнішньої політики СРСР в 30 роки ХХ століття;

ь Наміри країн-агресорів: Німеччини, Італії, Японії;

ь Створення вісі «Рим-Берлін-Токіо»;

ь Воєнні дії в Іспанії 1936;1939 років;

ь Позитивні та негативні моменти у діяльності Ліги Націй.

Знати, засвоїти (б — ІІ):

ь Рішення Мюнхенської угоди;

ь Рішення пакту Молотова-Ріббентропа;

ь Основні напрямки політики «умиротворення агресора» з боку урядів США, Великої Британії, Франції;

ь Наслідки агресивної зовнішньої політики Німеччини, Італії, Японії.

Вміти (б — ІІІ):

ь Вичліняти особливості зовнішньої політики провідних капіталістичних країн світу

та СРСР;

ь Давати оцінку загарбницькій політиці Японії, Італії, Німеччини;

ь Аналізувати взаємовідносини між Гітлером і керівниками Великої Британії та Франції, між Гітлером та Сталіним.

3. Виховні цілі

ь На прикладі зовнішньої політики СРСР першої половини 30-х років показати миролюбиву політику радянського уряду;

ь Довести, як політика «невтручання» та «умиротворення» спричинили падіння демократичних урядів в Іспанії та Чехословаччині (де західні українці мали автономію, право на українську мову, розвиток культури, православну релігію);

ь Розв’язати проблему «Що треба було зробити представникам урядів США, Великої Британії, Франції та СРСР щоб запобігти ІІ світової війни»

4. Міждисциплінарна інтеграція

5. Зміст теми заняття

6. План та організаційна структура тематичної атестації

7. Матеріали методичного забезпечення

7.1 Матеріали методичного забезпечення на основний етап

Письмове завдання І рівня «продовжіть речення»

І варіант

1. Мюнхенська угода передбачала…

2. Антикомінтернівський пакт це…

3. Перше вогнище війни вибухло в (рік)…

4. Фашистську диктатуру в Німеччині очолив…

5. До складу Антанти в 30 роки ХХ століття входили…

6. У 1935 році Італія захопила…

7. Головною метою Гітлера у 30 роки було…

8. До загарбницьких планів Японії входило захоплення…

9. Друге вогнище війни виникло в (регіон)…

10. Італія стала на шлях війни тому, що…

ІІ варіант

1. Фашистську диктатура в Італії очолив…

2. Протягом 30-х років Німеччина захопила…

3. Перше вогнище війни виникло в (регіон)…

4. За пактом Ріббентропа-Молотова до складу СРСР відійшли…

5. Угода «Рим-Берлін-Токіо» була підписана у (рік)…

6. Німеччина стала на шлях війни тому, що…

7. Пакт «Ріббентропа-Молотова» передбачав перерозподіл…

8. У 30 роки СРСР підписав угоди про взаємодопомогу на випадок війни з…

9. Країни Антанти не зупинили Гітлера тому, що…

10. До складу Антикомінтернівського пакту входили…

Розв’язання питання: «Що спричинило виникнення країн агресорів в 20 рр. ХХ ст.?»

Завдання для роботі на дошці: «Агресивна політика фашистських держав»

Індивідуальні усні завдання І-ІІ рівня:

1. Після І світової війни Японія вважала себе обділеною в колоніях та землях…

— доведіть, спираючись на факти, що в 30 роки ХХ ст. зростає мілітарізація Японії;

— яку позицію займали Велика Британія, Франція, США у зв’язку з японською агресією проти Китаю?

2. У серпні 1936 року Гітлер спираючись на підготовлені концерном «Іг Фарбеніндустрі», видав секретний «Меморандум про завдання чотирьохрічного плану», де було записано: * через чотири роки Німеччина повинна мати боєздатну армію;

* через чотири роки Німеччина повинна бути готова до війни;

3 жовтня 1936 року план було виконано…

— охарактеризуйте основні напрямки політики Німеччини після приходу Гітлера до влади;

— як відбувався процес інтенсивного озброєння Німеччини?

3. Розставте історичні події у хронологічній послідовності:

ь Підписання Мюнхенської угоди;

ь Окупація Японією Маньчжурії;

ь Підписання пакту Ріббентропа-Молотова;

ь Аншлюз Австрії;

ь Створення вісі Рим-Берлін-Токіо;

ь Встановлення фашистської диктатури в Іспанії;

ь Окупація Італією Ефіопії;

ь Прихід Гітлера до влади в Німеччині;

4. 29 вересня 1938 року була підписана Мюнхенська угода про перерозподіл Чехословаччини…

— назвіть, хто підписав цю угоду;

— яку мету переслідували країни, що підписали угоду;

— як можна охарактеризувати дії тих, хто підписав угоду?

5. 5 листопада 1937 року виступаючи на секретній нараді Гітлер промовив: «Для Німеччині питання постало так: де можна добитися максимальних прибутків з найменшими витратами? Німецькі політики повинні враховувати те, що існують закляті вороги: Англія і Франція, для яких німецька держава в самому центрі Європи не до вподоби. Саме вони виступити проти подальшого посилення Німеччини як у Європі, так і по нею…»

— поясніть, чому Гітлер вважав Англію і Францію «заклятими ворогами»?

6. 25 листопада 1936 року у Берліні було підписано німецько-японський «Договір проти Комуністичного Інтернаціоналу», а 6 листопада 1937 року відбулося підписання протоколу про приєднання Італії до цього договору…

— чим було викликано підписання цього договору:

— яку він отримав назву;

— до чого це призвело?

7. 23 серпня 1939 року було підписано пакт Ріббентропа-Молотова, за яким відбувся перерозподіл Європи між Німеччиною та СРСР…

— які польські землі відійшли до складу СРСР за цим договором:

— де було підписано пакт;

— яку позицію займали Велика Британія та Франція по відношенню до Польщі?

8. 23 серпня 1939 року було підписано пакт Ріббентропа-Молотова, за яким відбувся перерозподіл Європи між Німеччиною та СРСР…

— чому СРСР пішов на підписання цього договору:

— як договір вирішував питання про взаємовідносини між СРСР та Німеччиною;

— доведіть, що «Секретний протокол», підписаний між Німеччиною та СРСР передбачав перерозподіл сфер впливу у Східній Європі?

9. Протягом 30-х років ХХ століття Ліга Націй виключила зі свого складу держави, яких було проголошено агресорами…

— що це були за держави;

— як відбувся процес виключення їх зі складу Ліги Націй?

Робота з підручником «Встановлення фашистської диктатури в Іспанії».

Дати відповідь на запитання:

— Причини революції 1931 року в Іспанії?

— Яка була політика Уряду Народного фронту?

— Причини громадянської війни 1936;1939 років в Іспанії

— Яку політику що до Іспанії проводили СРСР, Німеччина, Італія, Велика Британія, Франція, США?

— Коли в Іспанії було встановлено фашистську диктатуру? Хто став на чолі фашистської Іспанії?

«Вплив Ліги Націй на збереження миру». (у мультимедійному супроводі)

— Що таке Ліга Націй?

— Які були успіхи Ліги Націй у збереженні миру?

— Які були причини невдач Ліги у справі збереження миру?

— Чому країни, що займали провідні позиції в Раді Ліги Націй не зупинили агресію фашистських країн?

Відповіді

Відповіді на письмові завдання І рівня

І варіант

1. Перерозподіл Чехословаччини

2. Угода між Німеччиною, Японією та Італією про розподіл світу

3. 1931 рік

4. Гітлер

5. Велика Британія, США, Франція

6. Ефіопію

7. Підкорення світу, об'єднання німців у межах однієї держави

8. Далекого Сходу СРСР, Китаю, контролю за басейном Тихого океану

9. Європі

10. Була невдоволена рішенням Паризької мирної конференції 1919 року

ІІ варіант

1. Муссоліні

2. Австрію, Чехословаччину

3. Китай (Маньчжурія)

4. Західна Україна, Західна Білорусія

5. 1938 рік

6. Програла І світову війну і прагла світового панування

7. Польщі

8. Чехословаччиною, Францією

9. Мали наміри знищити СРСР

10. Італія, Німеччина, Японія Що спричинило виникнення країн агресорів в 20 роки ХХ ст.

— Світова економічна криза, яка охопила всі провідні країни світу;

— Невдоволення Німеччини та Італії рішеннями Паризької мирної конференції; - Невдоволення Японії рішеннями Вашингтонської конференції;

Завдання І рівня для роботи на дошці

Індивідуальні усні завдання І-ІІ рівня

1. — Після першої світової війни відбулась Паризька мирна конференція, яка вирішила питання надання суверенітету Китаю і перерозподілу сфер впливу в басейні Тихого океану. Японія висуваючи гасло «Азія для азиатів» була невдоволена рішеннями конференції. Вона збільшує витрати на озброєння, будує кораблі кращі за англійські (Англія вважалась наймогутнішою морською державою), посилює берегову охорону та будує нові воєнні бази, не виконуючи рішення конференції.

— Велика Британія, Франція та США спостерігали за розвитком подій у Китаї, ніяк не запобігли розгортанню агресії тому, що розуміли і сподівались, що у будь якому випадку Японія спрямує свій удар проти СРСР тим самим знищить соціалістичного ворога. Маючи можливість виключити Японію з Ліги Націй вони цього не зробили навіть після звершення до Ліги китайського уряду. Вони обмежились порадами вивезти Японії війська з Китаю. Японія сама заявила про свій вихід з Ліги Націй, але Велика Британія і Франція не застосували проти неї економічні, політичні санкції, не посилили воєнний контроль за Японією в Тихому океані.

2. — Після приходу до влади Гітлера, Німеччина приєдналась до групи агресорів, в 1933р. вона перестала сплачувати репарації. На переговорах про роззброєння (1932р.) їй було обіцяно рівноправність в озброєнні, стало питання про повернення Німеччині її колоній. У липні 1933р. за пропозицією Муссоліні. Було укладено «Пакт згоди і співробітництва між Англією, Францією, Італією, Німеччиною», якій закріплював рівність Німеччини в озброєнні. Це наштовхнуло Гітлера на нові загарбницькі плани і він проголосив про три найважливіших питання, які повинні були вирішити німці:

а) переглянути Версальський договір і поширити своє панування;

б) об'єднати всіх німців в межах однієї держави, приєднавши до себе Австрію, та населені німцями райони Франції, Бельгії, Чехословаччини, Польщі, Литви;

в) завоювати «життєвий простір» на Сході.

— У 1933р. Німеччина вийшла з Ліги Націй. В 1935р. виплатила Франції компенсації за вугільні шахти, Саар відійшов до Німеччини; вона оголосила про запровадження загальної військової повинності та формування армії з 36 дивізій. В 1936р. німці окупували Рейнську демілітаризовану зону. Ні Франція, ні Великобританія не застосували передбачені в цьому випадку заходи. Німеччина почала відкриту підготовку до війни.

3. Розставте історичні події у хронологічній послідовності:

ь Окупація Японією Маньчжурії (1931);

ь Прихід Гітлера до влади в Німеччині (січень 1933);

ь Окупація Італією Ефіопії (1936);

ь Створення вісі Рим-Берлін-Токіо (листопад 1937);

ь Аншлюз Австрії (березень 1938);

ь Підписання Мюнхенської угоди (вересень 1938);

ь Встановлення фашистської диктатури в Іспанії (березень 1939);

ь Підписання пакту Ріббентропа-Молотова (серпень 1939).

4. — Мюнхенську Угоду підписали Чемберлен (прем'єр-міністр Великої Британії), Даладьє (прем'єр-міністр Франції), Гітлер (фюрер Німеччини), Муссоліні (фюрер Італії),

— вони сподівались, що Чехословаччина буде останньою територіальною претензією Гітлера у Європі;

— керівники країн, що підписали угоду, знищили новостворену за рішенням Паризької мирної конференції країну, в якій існував фактично єдиний в Європі демократичний уряд, а західні українці, що мешкали на території Чехословаччини мали органи самоврядування, віросповіданням залишалося православ’я, користувалися рідною мовою, розвивали культуру. Даладьє і Чемберлен підписуючи угоду користувалися лише власними інтересами, задовольняючи вимоги Гітлера вони відтягували початок нової війни, а не виступили рішуче проти агресії.

5. — Гітлер вважав Англію і Францію заклятими ворогами тому, що на Паризькій конференції представники цих держав виступили за визнання Німеччини «єдиною винною у розв’язанні І світової війни», розподілили між собою колонії довоєнної Німецької імперії, скороти її території, на яких було створено нову Польщу та Чехословаччину, займали провідні позиції у складі Ліги Націй, вирішували всі питання повоєнного облаштування світу, диктували свої умови країнам Європи, залишалися наймогутнішими колоніальними імперіями, контролюючи Азію, Африку, океанські та морські шляхи.

6. — підписання договору було викликано бажанням знищити Комуністичний Інтернаціонал, ініціатором створення якого виступив СРСР, боротьбою проти комуністичного робітничого та національно-визвольного рухів;

— він отримав назву «Антикомінтернівський Пакт» або вісь Рим-Берлін-Токіо;

— це призвело до об'єднання країн агресорів під прапором перерозподілу земель, «аншлюзу» Австрії, окупації Чехословаччини, встановленню фашистської диктатури в Іспанії, підготовки і розв’язанні ІІ світової війни.

7. — до складу СРСР за пактом Молотова-Ріббентропа відійшли західна Україна (Галичина, Волинь), західна Білорусія;

— пакт було підписано у Москві (СРСР);

— Велика Британія та Франція не виступили в захист Польщі, хоча і обіцяли допомоги, вони не зупинили Гітлера, так як бачили в ньому реального супротивника у можливій війні Німеччини з СРСР.

8. — Сталін був зацікавлений у знищенні Польщі і приєднанні до складу СРСР земель, що входили до складу російської імперії до 1917 року, серед яких були західна Україна та західна Білорусія, що відійшли до складу Польщі за рішенням Паризької мирної конференції 1919 р.

— договір поклав початок зближення Сталіна і Гітлера;

— саме після підписання секретного протоколу Сталін окупував Прибалтику, на що фактично отримав дозвіл Гітлера.

9. — Німеччина, Японія, Італія, СРСР;

— Німеччина, Японія, Італія вийшли добровільно зі складу Ліги Націй, СРСР було виключено за розв’язану війну з Фінляндією, метою якої було включення Фінляндії до складу СРСР, так як Фінляндія до 1917 року була складовою частиною Російської імперії.

Встановлення фашистської диктатури в Іспанії (І рівень)

— Причинами революції 1931 року в Іспанії були: низькій рівень життя, не вирішені аграрне, національне питання, релігійні сутички, гноблення народу.

— Політика Уряду Народного фронту передбачала націоналізацію землі, запровадження 8 годинного робочого дня, скасування штрафів, зменшення податків, встановлення народного контролю на підприємствах.

— Невдоволення провідних кіл Іспанії політикою Уряду Народного фронту, поширення фашистської ідеології, виникнення фашистських угрупувань.

— Що до Іспанії проводили провідні країни світу проводили таку політику: СРСРнадав збройну допомогу військам Уряду Народного фронту, Німеччина, Італія — надили збройну допомогу та фінансову підтримку фашистським загонам Франко, Велика Британія, Франція, США проголосили про політику «невтручанні в Іспанські справи» дав можливість встановити в країні фашистську диктатуру.

— Фашистську диктатуру в Іспанії було встановлено в березні 1939 року. На чолі фашистської Іспанії став диктатор Франко.

Роль Ліги Націй в збереженні миру (ІІ рівень)

— Ліга Націй — організація, створена на Паризький мирній конференції (1919) мета організації - збереження миру на планеті, провідні позиції в організації займали Велика Британія, Франція

— Успіхи Ліги Націй у збереженні миру:

1920р. — Ліга Націй владнала конфлікт між Швецією та Фінляндією

1922р. — врятувала Австрію від фінансового краху

1925р. — запобігла війні між Болгарією та Грецією

1926р. — до Ліги приєдналась Німеччина

1934р.- до Ліги Націй вступив СРСР

— Невдачі Ліги Націй у збереженні миру

1923р. — після захоплення Італією грецького остову Корфу Ліга лише визнала незаконність цієї справи

1931р. — Ліга майже нічого не зробила, щоб змусити японців вивезти свої війська з Маньчжурії

1934р. — після приходу Гітлера до влади Німеччина вийшла з Ліги і стала на шлях війни

1935р. — не змогла застосувати санкції проти Італії, яка почала агресію в Ефіопію так як санкції були обмежені

Велика Британія та Франція були не послідовні і не принципові у вирішенні питань що до збереження миру на планеті тому, що вважали СРСР політичним ворогом, якого необхідно знищити.

— Вони розуміли, що Німеччина, Італія, Японія обов’язково розпочнуть війну з метою знищення СРСР, тому всіляко сприяли поширенню фашистської агресії у Європі, не розуміючи, що самі можуть опинитися під загрозою окупації і втягненням у нову світову війну.

8. Матеріали методичного забезпечення на заключний етап

8.1 Тестові завдання І-ІІ рівня

Варіант 1

1. До складу антикомінтернівського пакту входили :

А. Туреччина, Італія, Німеччина;

Б. Італія, Японія, Німеччина;

В. США, Японія, Німеччина;

Г. Великобританія, Німеччина, Італія;

Д. Японія, Німеччина, Франція ;

2. Загарбницька політика Японії передбачала захоплення:

А. Далекого Сходу СРСР, Китаю, Кореї;

Б. Аляски, Кореї, Китаю;

В. Китаю, Аляски, о. Сахалін, Курильські острови;

Г. Кореї, Далекого Сходу СРСР, Китаю;

Д. Тихоокеанських володінь США, Далекого Сходу СРСР, Китаю;

3. Мюнхенську угоду було підписано в:

А. 1938 році;

Б. 1941 році;

В. 1939 році;

Г. 1940 році;

Д. 1937 році;

4. В 1939 — 1941 року до складу СРСР увійшли:

А. Литва, Фінляндія, Латвія, Румунія;

Б. Фінляндія, Латвія, Литва, Естонія, Польща;

В. Латвія, Литва, Естонія;

Г. Естонія, Латвія, Литва, західна Україна;

Д. західна Україна, Латвія, Литва, Естонія, Фінляндія;

5. Протягом 30 — х років Італія окупувала :

А. Австрію, Іспанію;

Б. Балкани, Ефіопію;

В. Албанію, Ефіопію;

Г. Чехословаччину, Ефіопію;

Д. Ефіопію, Австрію;

6. Основними напрямками зовнішньої політики СРСР в 30 роки було:

А. дотримання нейтралітету;

Б. співпраця з Японією та Італією;

В. завоювання життєвого простору на півдні;

Г. невтручання в воєнні конфлікти;

Д. мирної співпраці з усіма країнами світу;

7. Політика «умиротворення» агресора це:

А. політика за лякання агресора;

Б. «невтручання» в Іспанські справи;

В. підписання договорів з Німеччиною;

Г. організація «хрестового походу» проти СРСР;

Д. політика поступок з боку Англії і Франції Гітлеру що до захоплення земель;

8. Мюнхенська угода передбачала поділ:

А. Балкан;

Б. Чехословаччини;

В. Польщі;

Г. Болгарії;

Д. Австрії;

9. Причинами поразки громадянської війни в Іспанії стали:

А. політика «невтручання» з боку Англії і Франції, військова і фінансова підтримка Німеччини і Італії;

Б. політика «невтручання» з боку СРСР, відсутність боєздатної армії;

В. військова і фінансова підтримка з боку Німеччини і Італії, політика «невтручання» з боку СРСР;

Г. відсутність боєздатної армії, військова і фінансова підтримка Німеччини і Італії;

Д. відсутність єдності в Комуністичній партії, політика «невтручання» з боку СРСР;

10. Із Ліги Націй, в 30 роки вийшли:

А. Італія, Японія, Іспанія;

Б. Іспанія, Німеччина, Австрія;

В. Австрія, Німеччина, Італія;

Г. Італія, Німеччина, Японія;

Д. Німеччина, Японія, Іспанія;

Варіант 2

1. Загострення англо-німецьких відносин в 30 роки було:

А. з суперництва в військовій сфері;

Б. за несплачені репарації;

В. боротьба за колонії;

Г. конкуренція товарів на світовому ринку;

Д. боротьба за ринки сировини;

2. Протягом 30 -х років Німеччина окупувала:

А. Австрію, Балкани;

Б. Чехословаччину, Австрію;

В. Іспанію, Австрію;

Г. Данію, Балкани;

Д. Францію, Албанію;

3. Радянсько-німецький пакт про ненапад отримав назву:

А. Гітлера — Сталіна;

Б. Ріббентропу — Молотова;

В. Бріана — Келлога;

Г. Чемберлена — Даладьє;

Д. Антикомінтернівського;

4. В 1935 році СРСР підписав договори про взаємодопомогу з:

А. Великобританією, США;

Б. Францією, Великобританією;

В. Німеччиною, Великобританією;

Г. Чехословаччиною, Францією;

Д. США, Великобританією ;

5. Антикомінтернівський пакт було підписано в :

А. 1936 році;

Б. 1935 році;

В. 1935 році;

Г. 1939 році;

Д. 1938 році;

6. Основними напрямками зовнішньої політики Німеччини в 30 роки було:

А. дотримання нейтралітету;

Б. співпраця з Японією та Італією;

В. завоювання життєвого простору на сході;

Г. невтручання в воєнні конфлікти;

Д. мирної співпраці з усіма країнами світу;

7. Які землі Сталін купив у Гітлера?

А. Латвії;

Б. Фінляндії;

В. Естонії;

Г. Польщі;

Д. Литви;

8. Фашистська диктатура в Іспанії була встановлена завдяки підтримки:

А. СРСР, Німеччини;

Б. Франції, Великобританії;

В. Великобританії, США;

Г. Італії, Великобританії;

Д. Німеччини, Італії;

9. Перше вогнище війни утворилося:

А. в Європі;

Б. на Далекому Сході;

В. в Африці;

Г. на Близькому Сході;

Д. в басейні Тихого океану;

10. Пакт Ріббентропу — Молотова передбачав перерозподіл:

А. Чехословаччини;

Б. Польщі;

В. Австрії;

Г. Фінляндії;

Д. Прибалтики;

Відповіді на тестові завдання

І варіант ІІ варіант

1. Б 1. Г

2. А 2. Б

3. А 3. Б

4. Г 4. Г

5. В 5. Д

6. Д 6. В

7. Б 7. А

8. Б 8. Д

9. А 9. Б

10. Д 10. А

2.2 Розв’язання проблеми «Чи можна було уникнути ІІ світової війни»

Так, ІІ світової війни можна було уникнути у разі об'єднання країн Європи у складі Ліги Націй у боротьбі проти дій фашистських держав; не підписанні Мюнхенської угоди, підтримки Народного Уряду в Іспанії, застосування економічних та політичних санкцій проти Німеччини, Італії, Японії; заборонити діяльність Антикомінтернівського пакту.

9. Матеріали мультимедійного супроводу

Список літератури

Навчальна:

ь Полянський П. Б. Всесвітня історія. — К.: «Генеза», 2006. — 254 -277с.

Методична:

ь Милерян В. Е. Методические основы подготовки и проведения учебных занятий в медицинских ВУЗах.: Методические рекомендации. — К, 1997. — 64с.

Наукова:

ь Журавлев В. В. Трудные вопросы истории. — М.; Издательство политической литературы, 1998. — 158−174с.

ь Кнопп Г. История Вермахта. Итоги. — Санк-Питербург.: «Питер», 2009. — 272с.

ь Носовський Г. В. Імперія.- Москва: «РІМІС», 2005. глава 3.

ь Опарин А. А. Религии мира и Библия. Фашизм.: Харьков.: «Факт», 2000. — глава 7