Использование кабінету для позакласної роботи з іноземному языку

Министерство Освіти РФ.

Соціально-гуманітарний коледж їм. І. П. Выучейского.

Випускна кваліфікаційна работа.

Використання кабінету для позакласної роботи з іноземному языку.

Виконала Краснощекова Ольга Юрьевна.

Спеціальність 0303 Іноземний язык.

Курс 3, група 36.

Руководитель.

Козицина Про. Ю.

Нарьян-Мар

Зміст.

Введение

.

3 Глава 1. Використання кабінету у навчанні іноземної мови. § 1. Роль навчального кабінету щодо навчання іноземному языку.

7 § 2. Оформлення кабинета.

9 § 3. Використання засобів у кабінеті іноземних мов. 14 Глава 2. Позакласна робота з іноземної мови. § 1. Мету й психолого-педагогічні аспекти позакласної роботи з іноземному языку.

22 § 2. Принципи організації позакласної роботи з іноземної мови. 25 § 3. Форми позакласної виховної роботи з іноземної мови. 28 Глава 3. Самостійна робота учнів і під керівництвом вчителя у кабінеті іноземних мов в час з урахуванням досвіду учителей.

37 Заключение.

46 Список литературы.

50 Приложения.

З розвитком науки, техніки, промисловості, ні з розвитком міжнародних відносин суспільство стало більш високу щабель у суспільному розвиткові. У будь-якій із цих сфер діяльності мову грає важливу роль. З які йшли прогресом люди стають грамотніше, вони большє нє замислюється значенні іноземних мов. Вони вважають, а то й зараз, то за рік або двоє він їм необхідний, як власний. Навіть сьогодні багато хто знає, крім свого рідної мови, два, або навіть більше іноземної мов. Це засвідчує тому, що прагнуть вивчати іноземні мови. І це отже, що зарубіжні мови затребувані обществом.

Головне завдання вчителя — це зацікавити школярів вивченням даного предмета.

А чи можна школярі викликати до занять настільки більше зацікавлення, що вони, зустрічаючи вчителя, багаторазово звертаються до нього зі у тому ж питанням: «Коли у нас заняття?». І чекають на нього, смакуючи це заняття як своєрідний свято. Такі моменти, коли вчитель зумів викликати окриленість і справжній інтерес учнів до предмета, для нього воістину щасливими. У тому числі і виходить радість педагогічного праці. Завдяки такому загальному підйому діти починають оцінювати вчителя відкритий і закохано, очікуючи, не подарує він їх чекає ще миті цікавості і захопленості. Подив, гострий інтерес учнів, радість з їхньої обличчях можна спостерігати під час уроків окремих вчителів у процесі навчання іноземних мов. Поруч із широкі можливість створення атмосфери творчого натхнення, самостійної індивідуальної приватизації та колективної практичної діяльності учнів таять різні види позакласної роботи з іноземних мов. Позакласові заняття є обов’язковими й у водночас у яких можуть займатися все желающие.

Основні завдання, що ставить вчитель при позакласної роботі, такі: поглиблювати і розширювати знання і набутий практичні навички учнів; розвивати логічне мислення та кмітливість; виявляти більш обдарованих і здібних дітей, сприяти їх подальшого розвитку, виробляти інтерес до іноземних мов; втягувати дітей у цікаві заняття, а цим зміцнювати дисципліну, виховувати цілеспрямованість, організованість і коллективизм.

Позакласна робота з іноземної мови має більше загальноосвітній, виховне і розвиваюче значення. Ця робота не лише поглиблюють і розширює знання з іноземної мови, а й сприяє також розширенню культурологічного кругозору школярів, розвитку їхнім творчим активності, естетичного самку як наслідок, підвищує мотивацію до вивчення мови та культури в іншій країні. позакласові заходи величезне значення для засвоєння учнями навчального матеріалу оволодіння додатковими знаннями з мови з використанням доступних і залученні цікавих методов.

При організації та проведенні позакласної роботи від вчителя потрібно тонка й вміле спостереження вивчення інтересів учнів, облік їх вікових і психологічних особливостей, їх интересов.

Навчання іноземної мови ефективніша, якщо у внеклассном заході задіяні як знання і набутий навички учнів, та кошти навчання, перебувають у кабінеті іноземних мов і використовувані на уроках.

Кабінет є необхідною передумовою організації сучасного учебновиховного процесу під час навчання іноземних мов. Адже правильно обладнаного значною мірою залежать результати праці вчителя і учнів. Добре оснащений кабінет допомагає учням удосконалювати навички та вміння з мови, надавати виховне вплив і розширювати кругозір. Такий кабінет дозволяє працювати вчителю із високим віддачею і із яким почуттям удовлетворенности.

Значення кабінету більшою мірою зростає у тому випадку, якщо у неї створена іншомовна обстановка. Якщо навчання відбувалося це це й вміння комунікативної спрямованості позакласної роботи, та ширше застосування технічних засобів навчання (ТСО), лінгафонного устаткування й наочних пособий.

Проте вчителя по-різному представляють кабінет, по-різному організують навчальний процес і позакласові заняття, домагаючись у результаті різного рівня виконання программы.

Отже, проблемою цього дослідження можна вважати питання: Як слушно може бути спланований кабінет іноземної мови сучасної школі, і як правильно він має використовуватися позаурочний время.

Цілями дослідження даної праці є: a) Скласти загальне полотно кабінету, який буде взяти за зразок з організацією власного кабінету іноземних мов; b) Уявити види позакласних робіт, які у кабінеті іноземного языка.

З мети дослідження, завдання буде такою: порівняти, проаналізувати ефективність праці вчителів із різним рівнем професійного майстерності і спробувати визначити загальні вимоги використання кабінету позаурочний время.

У цьому роботі використані статті вчителів: Курцман Н. А., Дашкова Н.І., Решетникова З. Б., і навіть використані навчальні посібники з педагогике.

Глава 1. Використання кабінету щодо навчання іноземному языку.

§ 1. Роль навчального кабінету у навчанні іноземному языку.

Під процесом навчання Харламов І.Ф. розуміє «збагачення особистості науковими знаннями, розвитком інтелектуальних і творчі здібності, а також формування світогляду і нравственно-эстетической культури». Поняття передбачає результати, яких домагається особистість у своїй розвитку у процесі навчально-виховних робіт. Кабінет міністрів цьому випадку створює одна з необхідні умови на навчання мови як самостійно, і під керівництвом учителя.

Пізнавальний інтерес, передусім, вимагає включення до оволодіння знаннями різних органів сприйняття. До. Д. Ушинський писав, що знання тим міцніше і зрозуміліше, чим більшою кількістю різних органів почуттів вони сприймаються. Так при сприйнятті на слух у кабінеті то, можливо встановлено спеціальна лингафонная апаратура. Тим самим було вона дозволяє осуществить:

— парні переговори одночасно 20 учнів; - прослуховування відповідей учнів, контрольоване викладачем, всім класом чи групою учнів — одночасну подачу команди всім учням, відключенням їх від будь-якого виду работы.

Мовна лабораторія відіграє у створенні умов активізації психологічної діяльності учнів, подолання особистіснопсихологічного бар'єра зі спілкуванням учнів із учителем, учнів друг з іншому. Цьому сприяє всю систему навчання у мовної лабораторії: робота які у парах, де мають як турбуватися про власних успіхи, а й відчувати відповідальність за успіхи товариша. Також мовна лабораторія дає можливість кожного учня постійно відчувати результати своєї праці, але це, своєю чергою, викликає позитивну мотивацію діяльності. У учнів з’являється інтерес до всього, що відбувається на уроці, самого процесу оволодіння мовою. Цьому сприяє і створена мовна атмосфера під час використання наочного матеріалу, розміщеного на стендах у п’ятому класі те щоб зручно було ним користуватися в процесі праці та легко знайти у потрібну таблиці, що ілюструють граматичні правила, інформацію про країни досліджуваного мови, про видатних особистостях цих стран.

До. Д. Ушинський писав, що наочне навчання підвищує увагу учнів, сприяє глибшого засвоєнню знань. З використанням під час уроків додаткового матеріалу, що входить у оформлення чи зміст кабінету, можна досягнути поставленої мети під час навчання мови. Це засвідчують стаття У. Р. Бібікова, що повідала про додаткових матеріалах, саме про часописах Nature і газетах, які містять актуальну інформацію про події англомовних країн і надають набагато більшу користь у розвитку умінь і навиків мовлення учнів, чим окремі тексти з книжок для читання, якими більшість вчителів ограничиваются.

Переробляючи таку інформацію, учні отримують упевненість у своїх знаннях англійської, усвідомлюють зокрема можливість використання їх у практиці, що стимулом задля подолання нерідко яка в старших класах, зниження інтересу до вивчення іноземних языков.

Стаття підтверджує продуктивність використання додаткового матеріалу і устаткування, що у кабінеті, у загальноосвітньої школі при обмеженій кількості годинників та великий наповнюваності груп важливо, щоб усе уроки іноземних мов проводились умовах кабінету, оснащеного й відповідного устаткування і коштами обучения.

§ 2. Оформлення кабинета.

Почти переважають у всіх школах нашої країни існують кабінети іноземних мов. Вони оснащені усіма необхідні викладання засобами навчання у відповідно до вимог: книжками, меблями, лінгафонним пристроєм, звукозаписувальної і звуковідтворюючої апаратурою: телевізором, кінопроектором, відеомагнітофону й дуже далее.

Кабінет іноземних мов є навчальним центром організації навчання дітей і позакласної роботи учнів з даного предмета. У ньому проводяться уроки, організуються роботи гуртків, різні заходи у рамках позакласної роботи. При оформленні кабінету іноземних мов чи мовної лабораторії враховуються естетичні, гігієнічні, економічні вимоги, і навіть вимоги наукову організацію праці учителів і учащихся.

Створити сучасний кабінет іноземних мов непросто. Учитель повинен докладно ознайомитися з Літературою по кабінетної системі, з передовим досвідом роботи вчителів зі створення навчальних кабінетів, витрачаючи у своїй багато енергії в прояві ініціативи. Досвід і поради інших вчителів допоможуть з організацією свого навчального кабинета.

Роботу у кабінеті слід розпочинати з оформлення його зовнішнього вигляду: з фарбування муру і побілки стелі. У кабінеті ж можна використовувати відтінки будь-яких світлих тонів (жовтого, блакитного, сірого), за умови, що найбільш світлим відтінком (білим) пофарбувати стелю, а самим темним — підлогу. Стіни мали бути зацікавленими світліше статі, але темнішою стелі. Штори краще зробити на підкладці, як радить методист А. А. Бєлов, із чорного чи темно-синього сатину чи іншого матеріалу, щоб зберегти акустику або ж зробити ізоляцію світла для перегляду відеочи диафильма. Матеріал доцільно підбирати без малюнка чи з простим малюнком в малюнку, відповідний інтер'єр. Де розміщувати наочні матеріали як і оптимально використовувати стены?

Класна дошка, як невід'ємний елемент, повинна розташовуватися на передній стіні кабінету. На вільної частини стіни можна розміщувати довідкові таблиці, а над дошкою алфавіт. Бічна стіна служить для розміщення тематичних і ювілейних стендів. Площа експозиції мусить бути скорочено до мінімуму, який буде необхідний кількох уроків. Тут поміщаються посібники, що стосуються вивчення окремих програмних тим, матеріалам по країн і карта країни досліджуваного мови, і навіть рекомендації для виконання самостійної роботи учнів. У задньої стіни краще розміщувати секційні шафи для зберігання книжкового фонду, дидактичного роздавального матеріалу за класами і тем, різні аудіовізуальні посібники. До речі, розміщення інформаційних таблиць тут, тобто в задньої стіни, не доцільно. Вони частіше просто більше не сприймаються учнями. Інформацію краще розміщувати у дошки, але він повинна бути постійної, інакше вона також нічого очікувати восприниматься.

Тематичну оформлення багато важить. Воно включає у собі: стенд про країну досліджуваного мови (символи, карта. Наприклад, стенд «Країна досліджуваного мови»). В Україні країни рекомендується також знайти пересувні легкі стенди для знімних наочних журналів, необхідних ля проведення уроку. На окремому столі має лежати довідкова література (словники, граматичні довідкові) від використання її учнями в учебно-речевой діяльності в час урока.

Користуючись досвідом методиста А. П. Селаньевой, можна скласти каталог, куди будуть включені наочні і дидактичні матеріали, що дозволяє в стислі терміни підготувати все потрібне до уроку, до серії уроків по теме.

Також слід приділяти особливу увагу на робоче місце учнів. Воно має бути такою, щоб учням було зручно виконувати завдання, дані учителем, що вони могли, використовую відповідний устаткування, підготувати себе на мовним висловлювань іноземною мовою, оформляти монологічну і діалогічну мова; навчитися читання та письма. Разом з тим правильне оформлення робочого місця допоможе учням інтенсифікувати їх навчальну діяльність, збільшити час активної роботи над языком.

Оформлення робочого місця передбачає такі элементы:

1. наявність граматичних справочников;

2. наявність розмовних формул;

3. наявність списку фразеологізмів і пословиц.

Елементи постійного оформлення робочого місця виконуються на ватмані чи картоні, які вкладаються у прозору поліетиленову плівку. Але така оформлення робочих місць використовується ні в всіх школах. Зазвичай діти самі роблять собі схеми, таблиці правила й використовують їх за призначенню учителя.

Якщо кабінет оснащений лінгафонним пристроєм, то робоче місце учня має бути обладнано телефонно-микрофонной гарнитурой, регулятором гучності. У цьому важливо вибрати раціональне місце зберігання телефонно-микрофонной гарнітури. Деякі моделі лінгафонних пристроїв передбачають кріплення і збереження гарнітури спеціальному стійці, на якої вказано номера робочого місця. Стойка вказавши номер робочого місця полегшує контролю над роботою учнів. Що стосується розміщення парт у кабінеті, їх прийнято безкоштовно розміщувати у три низки (дивися додаток). Але методист З. Б. Решетникова пропонує нову розстановку, вигляді літери «П», що допомагає створити під час уроків атмосферу спілкування, а простір у середині використовуватиме рухливих ігор, фізичних пауз, рольових ігор (дивися в додатку). За підсумками вищевикладеного можна сформувати основні такі науково-педагогічні вимоги до організації кабінету іноземного языка:

1) кабінет оснащується навчально-методичними комплексами та інші засобами обучения;

2) оснащується комплексом аппаратуры;

3) оснащується комплексом навчально-методичних посібників для вчителя і учащихся;

4) оснащується картотеками;

5) необхідно мати бібліотечку, видеотеку;

6) необхідно мати у кабінеті інструкцію технічно безпеки під час роботи з аппаратурой.

Важливе значення у створенні кабінету має відігравати актив, у складі якого входят:

— директор школы;

— учителя-предметники;

— батьківський актив;

— учні, де кожен учень мають постійне доручення (тобто, вони оформлювача, екскурсоводи, лаборанти). Наприклад, лаборанти заздалегідь на початок уроку готують апаратуру до показу фільму, навчають інших учнів правилам роботи із нею. Вони також допомагають готувати до уроку наочне приладдя, проводять систематизацію всіх посібників, наявних у кабінеті. Аби зберегти кабінет у робочому вигляді вчитель має обов’язково задіяти які у його створенні та використанні. Водночас відчуватимуть відповідальність за її стан, будуть бережно і любовно ставитися до всього, що він є. Це є виховним чинником і відіграє великій ролі у процесі обучения.

§ 3. Використання засобів у кабінеті іноземного языка.

Важливу роль процесі навчання грають кошти навчання. Кошти навчання — необхідна умова успішного вивчення тієї чи іншої предмета. З їхньою допомогою здійснюється організація навчання, виховання і всебічне розвиток особистості. Тиражовані кошти навчання, призначені для навчання іноземних мов, включают:

. екранні пособия;

. друковані пособия;

. звукові пособия;

. экранно-звуковые посібники. Кошти навчання використовуються всіх етапах навчання (початковому, середньому, старшому). При виборі засобів слід сприймати до уваги: цілі й завдання навчання мови мови; рівень засвоєння матеріалу; умови, в яких протікає навчальний процес. Останнім часом в загальноосвітніх школах дедалі більше стали впроваджуватися сучасні технічні засоби (ТСО) (магнітофон, відеомагнітофон, комп’ютери). На задній план з навчального процесу почали йти диафильмы, слайдфильмы, графопроекторы.

Не дивлячись в розвитку технічних засобів, чимало шкіл у недостатній кількості використовують їх у своїй роботі. Значні недоліки полягають у експлуатації лінгафонного устаткування, що призводить до зниження якості навчання мови. Щоб уникнути цього, необхідно раціонально скористатися й іншими додаткові посібники; знати коли краще використовувати магнітофон, а коли наочне приладдя. А найголовніше — знати місце їхніх використання уроці. Так в організацію розмови на теми, знайомим учням з повсякденні, часто досить лише визначити потреби, які підлягають обговоренню, намітити план розмови. Використання спеціальних засобів у разі може і знадобитися. Для організації розмови на теми, потребують будь-яких додаткових відомостей (епізоди, факти, події), доцільно залучати різні учебно-наглядные посібники, повідомляють учням інформацію для обміну, підтримки розмови. Нерідко важливо як повідомити додаткові відомості, а й дати звучав зразок відповіді, який допомагає оформити висловлювання вигляді потрійного, логічно побудованого оповідання. Незамінні у разі звукові посібники з матеріалом для аудирования: магнітофони, кінофільми. На думку Р. A Давиденка, головним завданням кинофрагментов — це вдосконалення навичок і умінь які у аудіюванні і говоренні. Він пропонує різні завдання до просмотренным кінофільмам, залежно від мовний та мовленнєвий підготовки учнів. У одних групах він пропонує учням вирішити поставлені учителем питання змісту фільму, за іншими — поставити запитання і вирішити них, по-третє - переказати зміст фільму, а четвертих — інсценувати его.

Слід зазначити про роль телевізора і експлуатації в кабинете.

Про експлуатації телевізора. o Не рекомендується дивитися телевізор у темряві, оскільки це стомлює зір; o Слід встановлювати телевізор поблизу опалювальної системи, водопровідних і газових кранів; o На роботу кольорового телевізора негативний вплив надає магнітні системи радіоприймача та інших електроприладів. Тому і краще встановлювати від приладів, мають магнітні системи, від радіаторів і труб опалення. Телевізор, як і магнітофон, відеомагнітофон дозволяє управляти процесом навчання — переглядати необхідні фрагменти, робити паузи, покручивать плівку із зображенням. Відеозапис, передусім, використовується до створення в процесі динамічної наочності щодо навчання іноземної мови і оперативної аудіовізуальної опори активізації іншомовного мовного спілкування на навчальних заняттях. Задля реалізації завдання у оволодінні учнями усній промовою слід формувати мовні вміння, у вигляді активної тренування кожного. У організації такої діяльності велику допомогу вчителю надає цілеспрямоване систематичне використання лінгафонного устаткування. Лингафонное устаткування може перебувати у одному приміщенні із кабінетом іноземних мов (за браку корисною пощади у шкільництві), або посідати окрему класну кімнату. Лингафонное робоче місце кожного учня можна залучити до пульта управління на яких працює вчитель, звуковоспроизводящему влаштуванню або до робочому місцю іншого учня. З допомогою спрямованої подачі звуку через навушники і підсилювач забезпечується можливість самостійної роботи учащихся.

Нині ситуація цілком інакша. Лингафонное устаткування у багатьох школах застаріло чи вийшли з ладу, що є негативного значення для процесу обучения.

Усе це дозволяє говорити, що на даний час поняття «мовна лабораторія» знову входить у наш ужиток, набуваючи у своїй нове зміст. Нині найсучаснішим засобом, на думку багатьох вчителів, є комп’ютер із виходом у Интернет.

На думку Р. З. Ржевского, встановлений класі Інтернет робить процес навчання привабливішим. Учні отримують необмежений доступом до цікавим страноведческим матеріалам, які вигідно відрізняються від статичних застарілих текстів в підручнику. Якщо традиційний матеріал є статичною, то комп’ютері він подають із допомогою аудіо й відео. Вправи підходять для самостійної роботи учнів, позаяк у вигляді допомоги їм пропонуються таблиці. Комп’ютер допомагає виправляти помилки, отже учні не бояться їх на. Він їх підганяє, а терпляче ждет.

З досвіду роботи, наприклад, вчителя Е. А. Куликовой: «Завдяки електронної пошти учні можуть спілкуватися зі своїми однолітками у різноманітних країнах. Вони розширюють свій словниковий запас, поліпшується орфографія. Найбільш позитивним використання Інтернету є його інформативність, а як і самостійність у виборі материала…».

Так, комп’ютер — сучасне засіб навчання. Ось тільки в кожної школі є комп’ютерний клас, а багато дітей навіть знають, як користуватися комп’ютером. Щоб вивчати іноземну мову з допомогою комп’ютера, початку слід вивчити інформатику. У цій комп’ютер в кабінеті іноземних мов нині можна вважати розкішшю, але у майбутньому, можливо, ввійде у використання у кабінет іноземних мов як лингафонное оборудование.

Якщо навчання відбувалося іноземної мови великій ролі грає використання різних наочних посібників: малюнків, картин, схем, таблиць, фотографії, які роблять розмаїтість в навчальний процес, роблячи його цікавим. Відомо, що добре продуману схему дозволяє легше й швидше побачити суть досліджуваного предмета, одномоментно отримати синтетичне уявлення про неї, охопити все елементи у тому цілісності. «Схема, — писав Л. Н. Гумільов, — цілеспрямоване узагальнення матеріалу. Схема — це скелет роботи, якого перетворюється на Медузу…». Вони полегшити учням процес оволодіння іноземну мову, сяяти різноманітних труднощами. Принцип побудови таких опорних схем простий, на думку Р.М. Коропової. Кожна геометрична постать в неї позначає певну частину мови і має власний постійний колір. Наприклад, червоний трикутник з початковій буквою у центрі позначає дієслово, злегка витягнутий трикутник — інфінітив. Модальний дієслово позначається з допомогою заштрихованого трикутника тощо. Решта змальовується малюнками чи наклеюються картинки із старих журналів. Всі ці опори після пред’явлення пояснюються учням. З ними проводиться певна работа.

А вчитель М. И. Шамушкина використовує спеціальні кишені, які кріпляться до дошки з допомогою шурупів. Кишені призначені для збереження і використання їх у потрібну візуальних коштів навчанні (зокрема комплексів навчально-наочних посібників), граматичних таблиць в картинках і таке інше. Одне з кишень використовується до роботи з календарем знаменних дат, другий — підтвердження на уроці візуальних коштів при ознайомленні учнів з новими лексичними одиницями в організацію діалогічної і монологічною промови учнів, й у створення навчальних ситуацій. Таке розміщення кишень на дошці доцільно оскільки дозволяє під час уроку швидко змінювати картини до створення різних ситуацій. Праворуч від дошки перебуває стендкалендар в картинках, на якому пори року, місяці і дні тижня. Такий календар викликає неабиякий інтерес школярі і сприяє пам’ятанню назв місяців, днів тижня тощо. У цьому стенді розміщені конкретні форми запитань і основи відповідей. Отже, черговий використовує ці кліше для відповіді запитання вчителя. Але це механічне використання форм у час відповідей, лише допомогу, оскільки правіше від питань намальовані кольорові кульки з днями тижня, але розташовані де вони по порядку.

Також доцільно розміщувати страноведческий матеріал на стендах, так як і сприяє розширенню їхнього кругозору (карти, з зазначеними столицями, великі промислові центри, таке інше). Поруч із картою можна помістити герб і прапор країни й дати коротку інформацію про нашій країні. Можна помістити листівки і фото із зображенням типових з цією країни свят звичаїв. Бажано відвести спеціальне місце для розповідей про видатних діячів країни, про художників, поетів, письменників. Стенди періодично потрібно щороку оновлювати. Такий стенд допомагає вчителю та учням при вивченні багатьох тим різними етапах обучения.

Також хорошим помічником використання наочних посібників є магнітна дошка. Вона зручна до створення навчальної ситуації з допомогою різних картинок. Під час вивчення ситуації картинки можна швидко змінити на інші, заздалегідь приготовлені учителем.

Отже, плануючи урок, вчитель може вибирати ту чи іншу засіб навчання, має подібні дидактичні функції, враховуючи вікові особливості учнів, оснащеність кабінету, наявність ТСО і багатьох інших факторы.

Наприклад, на початковому етапі знають навчання для семантизации навчального матеріалу бажано використовувати картинки. Друковані посібники слід віддати перевагу екранним засобам навчання дітей і у разі, якби даному уроці чи інших уроках того дня учні вже працювали з фільмами і іншими экранно-звуковыми засобами обучения.

У придбанні навчально-наочних допомог і книжкового фонду велику допомогу школам надають спеціальні организации.

Але вчителя іноземної мови повинні добре знати, які посібники планують виписати найближчим часом, виявляти оперативність і зацікавленість у придбанні навчально-наочних посібників з своєму предмету.

Глава 2. Позакласна робота з іноземному языку.

§ 1. Мету й психолого-педагогічні аспекти позакласної роботи з іноземному языку.

Сучасна школа має великий політичний досвід проведення просветительновиховної роботи з іноземної мови, що становить частина єдиного навчально-виховного процесу. Позакласну роботу з ИЯ[1]1 можна з’ясувати, як систему неоднорідних за змістом, призначенням, і методикою проведення освітньо-виховних заходів, які за межі обов’язкових навчальні програми. Позакласна робота з ІЄ вирішує такі задачи:

1) вдосконалення знань, звичок і умінь, придбаних на уроках ИЯ;

2) розширення світогляду учеников;

3) розвиток їх творчі здібності, самостійності, естетичних вкусов;

4) виховання кохання, і шанування людям свого рідного краю і країни, мову якої изучается.

Важливим чинником успішного виконання з завдань є облік психологопедагогічних особливостей навчання ІЄ різних рівнях. Знання властивостей особистості одного чи іншого віку дає можливість вірно знайти утримання і форму позакласної діяльності з ИЯ.

На середній рівень (7−9 класи) підлітки виявляють велике соціальне активність, спрямовану на засвоєння певних зразків поведінки й цінностей, прагнуть сприйняттю нового, цікавого, їх пам’ять розвивається у напрямі інтелектуалізації, запам’ятовування набуває цілеспрямований характер, мова стає більш керованим і розвиненою. Підлітки вимагають щирого і потребує серйозного ставлення до своїм інтересам, не люблять обмеження свою самостійність із боку взрослых.

На старшому рівні (10−11 класи) учні прагнуть всебічному розвиткові своєї особистості, поглибленого засвоєння знань. У формується наукове світогляд, зростає соціальна активність, збільшується інтерес до проблем людських стосунків, захоплення стають різнобічними, а самооцінка своїх здібностей знижується. Важливе значення для юнаків набуває стосунки з своїми однолітками. Спілкування їм — невід'ємний елемент їхнього життя, канал інформації та вид діяльності, е процесі якої формування індивідуального стилю поведінки старшеклассников.

Слід звернути увагу, у процесі організації позакласної роботи з ІЄ необхідно враховувати як психологічні особливості особистості, і психологічні особливості колективу: рівень його розвитку, ступінь організаційного, психологічного інтелектуального і емоційного єдності, спрямованість діяльності колективу на відносини між його членами, емоційний стан класу в час виконання завдань із позакласної работе.

Знання психологічних особливостей учнів — необхідна передумова успішного вибору відповідних форм позакласної роботи, визначення утримання цих форм, організації та проведення позакласного мероприятия.

Хоча цілі й завдання навчальної та позакласної роботи повною мірою збігається, в змісті, організації та формах проведення останньої спостерігаються істотні розбіжності. Основними відзнаками позакласної роботи від навчальної являются:

1. Добровільний характер участі учнів у позакласної роботі у на відміну від обов’язковості навчальної діяльності. Учні вирішують собі запитання про у тих чи інші види позакласної роботи насамперед у відповідності зі своїми інтересами, желаниями узнать щось нове, зайнятися мовою додатково з якимись певними целями.

Цей провідний принцип організації позакласної роботи зобов’язує вчителя своєчасно знайти зацікавленість учнів позакласної роботою та мовою, втягнути в цікаву для них діяльність в час і тих самим пробудити у яких інтерес до неї. Цей принцип визначає утримання і форму позакласної роботи — вона повинна переважно постійно підтримувати, поглиблювати і розвивати інтерес до іноземного языку.

2. Позаурочний характер занять, що виражається, по-перше, за відсутності суворо урочной регламентації, що стосується часу, місця, форми їх проведення. Місцем проведення роботи то, можливо парк, зал музею, шкільний садок і т. буд. По-друге, за відсутності суворого учета знаний, навичок і умінь, оцінок в балах. Перевірка результатів позакласної роботи здійснено у формі звітних вечорів, концертів, зборів, випуску стінгазет іноземною мовою тощо. д.

3. Велика самостійність і ініціативність які у виконанні внеурочных доручень. На відміну від навчальної роботи, де допомогу вчителя грає провідної ролі, у позакласної роботі учні виявляють більше самостійності, изобретательности,.

творчості як у виконанні, і у організації внеурочных заходів, у виборі форм роботи, відповідальних інтересам окремих вікових груп учнів, їх склонностям.

§ 2. Принципи організації позакласної роботи з іноземному языку.

Принципи позакласної роботи з ІЄ - вихідні становища, які визначають вимоги до її змісту, методів і організаційних форм. Вони цілям й завданням всієї позакласної роботи з ІЄ у школі та ілюструють суть школи вчителя — організатора позакласної работы.

Основними організаційними принципами позакласної роботи з ІЄ є принципи добровільності і масовості, принцип обліку, і розвитку індивідуальних особливостей та інтересів учнів, принцип зв’язку позакласної роботи з уроками (В.И.Шепелева). 2].

Принцип добровільності у тому, що учні входять у позакласну роботу з власним бажанням. Цей принцип має власну особливість: учень, яка сама визначив свою участь у тому чи тому вигляді позакласної діяльності, перебирає добровільне зобов’язання продовжувати вивчення ІЄ, що він вимагатиме від цього додаткових зусиль. Принцип масовості передбачає активну участь у позакласних заходах найбільшого кількості учнів із різними рівнями володіння іноземну мову. Принцип обліку, і розвитку індивідуальних особливостей і інтересів учнів передбачає облік у тих діяльності учнів їхнього власного досвіду, інтересів, бажань, схильностей, світогляду, емоційно-чуттєвій сфери, і статусу особистості колективі. Принцип зв’язку позакласної роботи з уроками насамперед полягає у цьому, щоб забезпечити єдність практичних, розвивають і виховних цілей позакласних занять і уроків. Він також передбачає зв’язок навчальних матеріалів, що використовуються у позакласної роботі, з матеріалом діючих навчально-методичних комплексів по ИЯ.

Позакласна робота виходить з володінні учнями звичками і вміннями, набутими під час уроків ІЄ, тому великої ваги є те, щоб учні найповніше використовували ці звички й вміння під час позакласного заходи. Разом про те позакласну роботу може позитивно проводити навчальну діяльність учнів з мови. Г. И. Мокроусова і М. Ю. Кузовлева доповнюють вищезгадані принципи принципами комплексності, захопленості та розвитку ініціативи й самодіяльності. Принцип комплексності може забезпечити єдність і взаємозв'язок морального, естетичного, трудового й фізичного виховання. Позакласна робота з ІЄ повинна виховувати щирого громадянина, який з повагою належить своєї країни та країні, мову якій він вивчає. Цей громадянин може бути чесним, порядною, розуміти людей якими спілкується, самі та розуміти ІЄ. На позакласних заходах необхідно прищеплювати учням любов прекрасного, вчити виконувати пісні, слухати і розуміти музику, добре оформляти альбоми, стінгазети, виготовляти костюми і різний реквізит до спектаклям.

Принцип захопленості пов’язані з вибором конкретних цікавих прийомів, які мають сприяння ефективному досягненню поставлених завдань, ні з змістом навчальних матеріалів, що може бути новим, незвичайним, захоплюючим, здебільшого страноведческого характера.

Принцип розвитку ініціативи й самодіяльності передбачає стимулювання та розвитку школярі самодіяльності і ініціативи роботі. Саме в позакласної роботі вчитель може дати учням можливість самостійно скористатися своїми знаннями й уміння, дозволити робити всі, стосовно підготовки й проведення позакласного заходи, вміло й непомітно керуючи цим процесом. Самодіяльність — це основа творчості, саме творче задоволення у роботі завжди сприяє бажанню працювати краще, знати іноземну мову досконаліший від. Ініціатива може бути життєвої позицією кожного учня. Вчителю необхідно спонукати своїх учнів до того що, аби вони самі вибрали тематику і форми позакласного общения.

Усі вищезгадані принципи доповнюють одне одного й комплексно забезпечують цілеспрямоване, послідовне, систематичне разом із тим різнобічніша впливом геть розвиток личности.

§ 3. Форми позакласної виховної роботи з іноземному языку.

У методичної літератури й практиці школи традиційно розрізняють три форми позакласної роботи: індивідуальні, групові і масові. У основу такого розподілу покладено ознака кількісного охоплення учасників. Підкреслюючи нечіткість поняття «масовості «, В.І. Шепелєва пропонує розрізняти форми позакласної роботи з ІЄ по организационно-структурным ознаками. Відповідно вона відносить групові форми до організаційноструктурним формам, а індивідуальні і масові - до неструктурным.

Індивідуальна позакласну роботу здійснюється з окремими учнями, які готують повідомлення чи доповідь про країну, мову якої вивчається, про значних датах та події, видатних людях, розучують вірші, пісні, шматки з літературних творів іноземною мовою, виготовляють наочне приладдя, оформляють стінгазети, альбоми, стенди тощо. Індивідуальна робота можна проводити постійно чи эпизодически.

Групова форма позакласної роботи має чітку організаційну структуру і щодо постійний склад учасників, об'єднаних загальними інтересами. До в цій формі належать різноманітні гуртки: розмовні, вокальні, драматичні, перекладачів, філателістів, різнобічного читання молоді і т.п. Деякі методисти рекомендують організовувати для учнів всіх класів розмовні і хорові гуртки, для учнів старшої школилитературно-переводческие і страноведческие. Позитивно зарекомендували себе комбіновані гуртки, де об'єднуються різновиди діяльності, наприклад, розучування пісень і підготовка інсценівок, позакласне читання і перегляд діафільмів з подальшим обговоренням переглянутого. Заняття в гуртках, зазвичай, проводяться регулярно.

Масові форми позакласної роботи мають чіткої організаційної структури. До них відносять такі заходи як вечора художньої самодіяльності, фестивалі, конкурси, карнавали, тематичні вечора навчався і т.п. Ці заходи проводяться эпизодически.

За змістом можна назвати таких форм позакласної роботи з ІЄ: 1) соревновательные, 2) засоби інформації, 3) культурно-масові, 4) политико-массовые.

Кожна група зазначених форм передбачає конкретні заходи. Заходи змагальницького характеру, конкурс, гра, олімпіада, вікторина й інші. Кошти масової інформації - стінгазета, оголошення, бюлетень, усний журнал, дайджест, выставка-викторина тощо. Заходи культурно-масового характеру, вечер-праздник, присвячений народним традиціям своєї країни чи країни, мову якої вивчається; вечер-портрет, присвячений життя та зовнішньоекономічної діяльності відомих письменників, поетів, композиторів, акторів тощо.; вечір-зустріч з інтересних людей; вечера-хроники у зв’язку з знаменними подіями, Заходи политико-массового характеру: форум, фестиваль, прес-конференція, ярмарок солідарності, телеміст і прочие.

У педагогічної літературі є поняття «які б поєднували форми позакласної роботи» (Т.М.Калечиц, З.О. Кейлина). До що об'єднує формам відносять дитячі і юнацькі клуби за інтересами, шкільні музеї, бібліотеки, кіностудії, кінотеатри та клуби веселих і находчивых.

Клуби є ефективної формою позакласної роботи з ІЄ, оскільки вони об'єднують учнів різного віку і її різницю в інтересах, створюють широке простір для спілкування, діють на засадах самоврядування і стають центрами позакласної роботи у школах. Клуби мають назви, емблеми, стану та статути. Особливою популярністю серед школярів користуються клуби веселих і кмітливих (КВН), які передбачають проведення цікавих конкурсів, виконання пісень, віршів, розгадування загадок, кросвордів, ребусів з зоровою опорою як плакатів, картин, діафільмів. Кожна команда, яка бере участь в КВН, має власний девіз, емблему, пісню і форму. Як «домашнє завдання «учасники клубу готують інсценівку творів відомих закордонних письменників та драматургов.

Доцільно виділити такій формі позакласної роботи, як Тиждень іноземної мови школі. Ця форма за своїм характером є масової, оскільки передбачає участь у ній широкого контингенту учнів, а, по своїй структурі є комплексної, бо вбирає комплекс різних за глузду і формі заходів, які у певний період і передано у завдань комплексного підходи до вихованню учеников.

Тиждень іноземної мови школі як комплексна форма повинна сприяти цілеспрямованої організації та систематизації всієї позакласної роботи з ІЄ у шкільництві, активізації роботи гуртків, котрим Тиждень стає своєрідною творчою звітом, формуванню творчих відносин між учнями, вчителями й батьками, які взаємодіють у процесі підготування і проведення Тижня. Тиждень іноземних мов проводять у певного періоду учбового року по попередньо складеної програмі, що визначає мети, утримання і форму кожного з його компонентів. Тематика заходів у рамках Тижня повинна зацікавити, пізнавальної, доступною, що з навчальним матеріалом, та відповідати віковим особливостям учнів, рівню їх мовної підготовки. Процес підготовки й проведення Тижня ІЄ відбувається на три этапа.

I етап (підготовчий) починається упорядкуванням програми Тижня. Аналізуючи цей етап створюється оргкомітет, до складу якої обираються вчителя іноземної мови, завуч, представники учнівської і батьківської маси. Члени оргкомітету визначають виконавців програми, організують виготовлення костюмів, реквізиту, оформлення приміщень, виставок, оголошень, запрошень, і навіть підготовкою необхідних фономатериалов, діафільмів, кінофільмів, слайдів. Безпосередньо підготовку учнів до виступів проводять вчителя ІЄ, працюючи індивідуально з кожним учнем чи з групами учнів у гуртках. Під час репетицій учні вдосконалюють свою вимову, навчаються поводитися на сцені й т.п.

II етап — проведення Тижня іноземних мов. Обов’язковою умовою проведення Тижня є створити атмосферу святковості, невимушеності. Учні повинні відчувати задоволення і своєї участі в празднике.

Зразок плану проведення Тижня іноземної мови школе.

|День тижня |Зміст роботи |Відповідальний | |Понеділок |Оголошення по шкільному |VIII — IX класи | | |радіо про відкриття | | | |Тижня. Відкриття | | | |виставки стінгазет. | | |Вівторок |Вікторина, присвячена |VIII класи | | |звичаям і політичним традиціям | | | |країни, мову якої | | | |вивчається. | | |Середовище |Рольова гра «Телеміст «|IX класи | | |(між столицями рідний| | | |країни й країни, мову | | | |якої вивчається). | | |Четвер |Литературно-музыкальный|X — XI класи | | |вечір | | |П'ятниця |Результати Тижня. |Оргкомітет |.

III етап присвячений підсумкам Тижня. Бажано випустити інформаційний бюлетень й повідомити у тому, як пройшла Тиждень, яких успіхів досягли її, хто з учнів найбільш відзначився. Як окрему форму позакласної роботи з іноземної мови можна назвати листування учнів. Вона має лише велике виховне, а й практичного значення, оскільки сприяє розвивати мову учнів. Листування дає можливість учням практично використовувати іноземну мову як засіб спілкування і мати додатковий інформацію до тем програми. Щоб листування надавала сприяння розвитку як письмовій, а й мовлення учнів, на засіданнях гуртка чи секції клубу заслуховується інформація іноземною мовою, яку йдеться в листі, влаштовуються виставки листів, під час яких коментується їх зміст. Організуючим центром цієї роботи є підставою «Шкільний поштамт», який допомагає учням у дипломатичному листуванні, надає ІЄ інформацію у тому, як правильно оформити листи (написати адресу, дату тощо.), пропонує адреси зарубіжних друзів, які прагнуть листуватися, забезпечує конвертами, марками, консультує з приводу вживання мовного матеріалу, властивого епістолярній форми общения.

Практика показує, види позакласної роботи, що забезпечують оптимальні результати, повинен мати такі характеристики: 1. інформативність і змістовність, які мають сприяння реалізації практичних і загальноосвітніх цілей позакласної роботи; 2. комунікативна спрямованість: всі види позакласної роботи мають забезпечувати користування іноземну мову як засобом отримання й передачі в типових природних ситуаціях спілкування; 3. ситуативність: переважна більшість видів позакласної роботи має включати «набір «ситуацій, що є предметним тлом, і стимулом до цілеспрямованим мовним поступкам;

• орієнтація завдань для підвищення мовної активності учеников;

емоційність форм та способів реалізації, що надає сприяння підвищення інтересу учнів до чужомовному деятельности.

Глава 3. Самостійна робота учнів і під керівництвом вчителя у кабінеті іноземних мов в час з урахуванням досвіду учителей.

Прилучати учнів до роботи у кабінеті потрібно вже на початковому етапі знають процесу. Тим паче, що молодших школярів легше зацікавити у позаурочної роботі, ніж учнів старших классов.

Інтерес учнів до самостійної роботі може формуватися і підтримуватися різними засобами. Особливу увагу заслуговує використання ТСО. З використанням лінгафонного устаткування чи магнітофона в самостійної роботі в час можуть вдосконалити свою вимову, навчитися краще розуміти звучну мова, залежно від цього, чого вони відчувають труднощі. Також лингафонная апаратура може бути засобом підготовки домашнього завдання. Щоб учні не втратили інтерес до самостійної роботі, вчителю слід сказати про результати, нагадувати, робота зі звукозаписом та інші додатковими посібниками в самостійності вносить великий внесок у процес навчання, роблячи його за цьому більше разнообразным.

Однією з сучасних видів ТСО є комп’ютер, що дозволяє використовувати мережу Інтернет. З допомогою Інтернету учні можуть здійснювати такі види деятельности:

1. Індивідуальна робота з ліквідації прогалин знання учнів, формуванню чи вдосконаленню граматичних, лексичних навыков.

Нині у мережі багато можливостей організувати індивідуальну самостійну діяльність школярів для вдосконалення тих чи інших знань, умінь, навичок в оволодінні іноземним языком.

Велику допомога може надати хлопцям випущені нині компакт-диски. Щоправда, далеко ще не усі вони однаково ефективні, оскільки не в всіх рекламованих курсах добре продумана і реалізована методична сторона курса.

2. Проектна діяльність учнів є поширеним виглядом роботи з допомогою Интернет.

Це найефективніша діяльність учнів в час. Проте тут слід зазначити, що її ефективність у повною мірою залежить від організації та координації із боку педагогів. Тож чим так приваблива проектна діяльність з метою процесу з іноземного мови? Відповідь цілком очевидний. Тільки з допомогою Інтернету можна створити справжню мовну середовище, й поставити завдання формування потреби у вивченні іноземних мов з урахуванням інтенсивного спілкування носіями мови, роботи з автентичної літературою найрізноманітнішого жанру, аудирования оригінальних текстів у виконанні носіїв мови. Це, мабуть, найбільш ефективна можливість формування соціокультурної компетенції з урахуванням діалогу культур. У Інтернеті школярі та їхні вчителі може вишукати будь-яку необхідну проекту інформацію: про музеї та його експонатах у світі, статистичні дані про найрізноманітнішим питанням, інформацію про поточних подіях у різних куточках світу і реакцію людей ці події, інформацію про екологічній ситуації різних районів світу, національні святах тощо. Можна поговорити як on-line (як реального часу), вдаючись до послуг IRC (Internet Relay Chat) з однолітками чи з фахівцями цікавій для професії різних країн світу. Саме тому спільні міжнародних проектів носіями мови привабливі вивчення іноземної мов. Олімпіади, вікторини іноземною мовою можуть також вносити свій внесок в вдосконалення іноземних мов, але вони стосуються, переважно, просунутих учнів. У проектах само беруть участь все.

Проекти можуть виконуватися, як у уроці, і в час. Проектна діяльність найефективніша, коли його вдається пов’язати з програмним матеріалом, значно розширюючи і поглиблюючи знання які у процесі роботи над проектом. У основі проекту завжди лежить якась проблема. Якщо проблему вирішується у спільній діяльності, зі носіями мови, немає можливості обговорювати цієї проблеми рідною. Необхідно донести свої міркування до партнерів, і точно зрозуміти хід їх думок. Усю робота з обговоренню проблеми, пошуку її вирішення краще проводитися уроці в групах з тим, щоб хлопці вели все обговорення, дискусії іноземною мовою, готували матеріал спільно, розподіляючи ролі кожному за учасника проекту з нашого боку. Можна скористатися також web-страничками своїх шкіл чи навіть особистими сторінками, повідомивши потенційних партнерів адреси. Тоді можна було познайомитися ближче, побачити один одного фотографіях, показати свою школу тощо. Після знайомства можна «домовитися про підгрупахпартнерах із боку, розподіливши між тими подгруппами завдання спільного проекту. Далі розпочинають обговоренню плану співдії, термінів проміжних результатів та наслідкових, способів оформлення результатів. Домовляються у разі потреби про онлайнових чатах, конференціях. Можна створити спільну web-страничку, де будуть розміщатися підсумкові матеріали спільного проекту, результати дискусій. Усі необхідні листи, матеріали обговорюються у п’ятому класі. Проект відбувається як б всередині класу тут і поза нею, з Інтернету. Листи партнерів також можуть обговорюватися в групах на уроках.

Напрочуд цікаві межпредметные проекти, також організовувані навколо певної проблеми. Це може бути міжнародних проектів по екології, географії, демографічні проекти, історичні, творчі, ін. Але якщо вони міжнародні, отже вони мають проводитися іноземною мовою. У будь-якому разі проектної діяльності, зі носіями мови іноземну мову виступає у своїй основний функції - способу формування і формулювання думки, кошти спілкування. Причому спілкування приміром із носіями інший культури, мову якої вивчається школярами. Отже, оволодіння мовою природним спосіб відбувається на соціокультурному тлі. Хлопці не лише вирішують проблеми спільно, вони знайомляться з національними та культурними особливостями країн-партнерів, дізнаються масу цікавішого друг про одному, про які де й не здогадувалися. І що особливо важливо і цінно, вони розуміти одне одного й усвідомлювати те що, що всі ми живемо в одній планеті, що ділити нам нічого. Отже, потрібно навчитися поважати одне одного. Нині проектна діяльність стала найбільш популярним виглядом діяльності школярів в сетях.

У медиатеке за одним комп’ютером часто працюють кілька учнів, причому працюють спільно. Те, що реально них здійснює пошук інформацією мережі, перестав бути так уже важливим фактом. Головне, що вони спільно обговорюють саму проблему і можливі путч пошуку потрібної інформації. Очікувати, що це обговорення відбувається іноземною мовою — гору наївності, зрозуміло, рідною. Однак саме інформація, необхідна їм тих чи інших: цілей проекту мусить бути іноземною мові чи передбачається її залучити до завданні іноземною языке.

Важливим засобом підвищення впливу на школярів до самостійної роботі є проблемного характеру завдань. Приклад такий самостійної роботи пропонує нам Р. П. Бормашенко. На її думку, що великий виховний ефект укладає у собі газета. У газеті міститься інформацію про поточні події, у тому, що знайоме учням. Вона формує у школярів вміння самостійно орієнтуватися у газетному тексті, працювати з нею. При оповіданні будь-якої статті вони опановують необхідними мовними образцами:

. I’ve read the article …

. The article carries material about…

. The writer pays attention to …

В організації самостійної роботи, зокрема за працювати з газетою, дуже важливо враховувати принцип послідовності і посильності. М. Р. Кривоносенко починає знайомити учнів з газетою вже у 7 класі. У початку хлопці розглядають фотографії, читають підписи до них. З класу в клас завдання поступово ускладнюються. Важливо, щоб самі діти відчували бажання читати часопис або газету. І тому у кабінеті варто використовувати журнальний столик, щоб кожен бажаючий зміг знайти собі цікавий для матеріал. До чого журнали слід обновлять.

Недостатком у створенні позаурочної роботи є підставою те, що школярам нерідко даються завдання чи вправи, до виконання що вони не підготовлені у п’ятому класі. Щоб уникнути цього, необхідно давати учням зразки чи приблизні фрази для наступних відповіді запитання вчителя про прочитане материале.

Приміром, Л. А. Прокопьева у своїй процесі використовує листування школярів із школярами, можуть бути носіями мови. У його кабінеті оформлений спеціальний стенд. Тут дано рекомендації по зовнішньому оформленню листи, наведено зразки його початку будівництва і кінцівки, висловлювання прохання до партнера у формі листування, висловлювання подяки й вибачення. Щоб надати листуванні цілеспрямований характер, вчитель рекомендує теми. Наприклад, на чотири класі: розкажи другу у формі листування про своє школі, розпитай звідси свого приятеля та інші. На уроках вона використовує витримки з листів за умови повторення вивчених мовних зразків, під час навчання сприйняттю тексту листи на слух й уміння вести розмову з утримання. Іноді завдяки цьому листуванні, школярі усвідомлюють, що слід навчитися читати, розуміти написане, тобто знання й уміння, що вони придбали під час роботи з темі, можуть знадобитися їм у жизни.

Важливе значення самостійної роботі надає Р. Л. Кадыкова. Різні заходи, які є традиційними, — результат великий позакласної роботи з іноземної мови і довіра до старших до молодшим. Учні шостих класів запрошують п’ятикласників на підготовлений ними вечір. І тому вони підбирають матеріал, готують выступление.

Вчителі І. М. Мольберг, О. В. Стригновская щодо іноземних мов звертаються до театру, як одній з форм активної позакласної роботи. Усі актори — учні молодших і середніх вікових груп. Часто вони об'єднують кілька маленьких п'єс із загальною тематикою у єдиний сценарій. Розбір п'єси не займає багато місця часу, але виявляється дуже корисним: діти входить у світ знає своїх героїв, їм стають зрозумілими характери всіх персонажів. Участь театрі учням допомагає удосконалювати навички листи і говоріння. Зазначається такий феномен, а саме, що школярі під час репетицій выучивают як своєї ролі (іноді дуже високий), а й роль своїх друзів. Певне, цьому сприяють умови колективного творчості. Діти виникає природне бажання зрозуміти й запам’ятати слова своїх партнерів, глибше осмислити свої репліки на сцене.

Кабінет щодо різноманітних вечорів може швидко перетворюватися на зоровий зал і сцену, шляхом перестановки столів. Добре цей випадок мати у кабінет спеціальну ширму. Щодо виразнішого уявлення учні якраз і можуть виготовити оформлення для сцены.

Отже, для дослідження робіт вчителів домовилися до выводу:

> Залучення учнів до позаурочної роботі забезпечує вони інтерес до вивчення даного языка;

> Виробляє навички у листі і говорении;

> Формує общеучебные вміння (самеі взаємоконтроль, планування своєї навчальної роботи і так далее).

А кабінет своїм оформленням та обладнанням ТСО має допомагати учням в досягненні таких задач.

Заключение

.

Дослідивши дуже багато літератури, домовилися висновку, що з успішного процесу навчання мови важливою умовою є правильно оформлений кабінет. А вчитель своєю чергою повинен правильно організувати навчальний процес у кабінеті з допомогою технічних коштів, наочних допомог і додаткового матеріалу. Досвід вчителів переконав нам у тому, що за умови технічно оснащеного кабінету розростаються можливості посилення мотивації навчання, формування міцних навичок і умений.

Відповідаючи на поставлене запитання, яким повинен бути кабінет іноземного мови, ми також зверталися до досвіду учителів і спеціальної літератури з організації. Через війну аналізу інформації, ми вивели такі вимоги до кабінету іноземного языка:

1. Головною умовою для кабінету є простір і. Не правильно відводити для кабінету іноземних мов мале приміщення. Слід враховувати як кількість учнів однієї групи, а й склад одного комплектованного класу. Марно забувати і самостійної роботі учнів, яка може проходити після уроків у складі одного класу. Марно забувати і позакласних годиннику, гурткової работе.

2. Що стосується устаткування, то:

. Обов’язково має бути ТСО — оформлення має бути добре сплановане (стенди і експозиції необхідно періодично менять);

. Схеми нових тим повинні розташовуватися у дошки у тому, щоб учні могли ними вільно пользоваться.

. Бажано, щоб у кабінеті була присутня бібліотека і видеотека.

. Необхідно наявність географічних карт, прапора, символів тієї країни, що є носієм досліджуваного языка.

3. Робітники місця учнів можна безкоштовно розміщувати у три низки чи, користуючись досвідові інших вчителів — вигляді літери «П». таке розташування забезпечує повний огляд учнів, у результаті створюється обстановка спілкування. Таке розташування має також позитивний бік під час перегляду кінофільму, диафильма чи інсценівки діалогів учащимися.

4. Головним з організацією кабінету є створення активу, до складу якої входитимуть самі учні. Вони нібито будуть відчувати свою відповідальність над його стан. Слід також їх навчити користуватися технічними засобами, що вони змогли, своєю чергою, навчити кожного хто побажає працювати з цими средствами.

На думку, у кабінеті потрібно створювати сприятливі умови, щоб вчитель почувався, немов вдома, а учні - гостями, оточені турботою і доброзичливістю. Для цього, вчителю годі зупинятися навчальному процесі: учнів слід втягувати у позакласові мероприятия.

Основною відмінністю пива позакласної роботи від навчальної діяльності является:

1) Добровільний характер участі учнів у позакласної роботі, на відміну обов’язковості навчальних занятий.

2) Позаурочний характер занять, що виражається, за відсутності суворо урочной регламентації, що стосується часу, місця та форми їх поведения.

3) Велика самостійність і ініціативність які у виконанні внеурочных поручений.

Підбиваючи підсумки, можна сказати, що у викладанні іноземної мов, позакласну роботу має важливе місце й проводиться відповідно до специфікою предмета. Вона розв’язує два завдання: по-перше, розвиток інтересу, поглиблення знань, вдосконалення навичок і умінь у цій предмета; по-друге, організація вільного часу учнів з метою їхнього загального розвитку, морального і естетичного виховання. Позаурочна робота з іноземної мови вирішує ці завдання засобами іноземного мови та відповідно до практичними, загальноосвітніми і виховними цілями і завданнями навчання то школі. Вона сприяє розвитку і поглибленню інтересу учнів до іноземного мови, вдосконаленню їх практичних навичок і умінь у ньому, розширення їхніх культурного їхнього кругозору й загальноосвітнього уровня.

1. Бабинский Л. Опорні схеми на навчання англійської языку.

//Іноземні мови у шкільництві. — 2000. — № 2.

2. Баландина Р. Г. Роль кабінету французької в учебновиховний процес. //Іноземні мови у шкільництві. — 1984.;

№ 5.

3. Баришніков М. У. Грибанова До. М. Блок-схемы на лекціях за методикою викладання іноземної мови. //Іноземні мови у шкільництві. — 1996. — № 3.

4. Бєлов. Л.А. Підготовка класного приміщення під кабінет іноземних мов. //Іноземні мови у шкільництві. — 1981. -№ 1.

5. Бібіков В. Г. Про використання додаткових матеріалів під час навчання англійської мови в старших класах. //Іноземні мови у шкільництві. — 1981. — № 1.

6. Горбунькова Т. Ф. Розміщення і знаходять способи зберігання засобів у кабінеті іноземних мов. //Іноземні мови у шкільництві. -.

1988. — № 4.

7. Горчев О. Ю. Самостійна роботи школярів з мови; умови ефективності. //Іноземні мови у шкільництві. -.

1988. — № 4.

8. Гурневская К. П. Що таке мовна лабораторія. //Іноземні мови у шкільництві. — 1995. — № 5.

9. Давиденка Г. Ф. Роль навчального кабінету щодо підвищення якості навчально-виховного процесу. /Іноземні мови у шкільництві. -.

1987. — № 2.

10. Куликова Р. А. Використання Інтернету на уроці німецького языка.

/Іноземні мови у шкільництві. — 2001. — № 5.

11. Про використання кабінету чи іншого навчального устаткування уроках іноземних мов. //Іноземні мови у шкільництві. — 1986.

— № 3.

12. Маслыко Е. А. Бабинская Г. К. Настільна книга викладачів іноземного языка.

13. Паршина І.В. Самостійна робота учнів з мови. //Іноземні мови у шкільництві. — 1987. — № 2.

14. Подласый І.П. Педагогика.

15. Поликаркин Б. А. Кабінет іноземної мови сільській школе.

//Іноземні мови у шкільництві. — 1981. № 6.

16. Решетникова З. Б. Як я зрозумів підтримую інтерес школяра у навчанні англійської мови. /Іноземні мови у шкільництві. — 2003. — № 2.

17. Ржанов А. В. Чи правильно ви експлуатуєте свій магнитофон?

/Іноземні мови у шкільництві. — 1978. — № 6.

18. Савіна С. Виховання учнів старших класах на позакласної роботі. //Іноземні мови у шкільництві. — 1987. — № 1.

19. Санжимансуева Ч. Б. Технічні кошти на моєї работе.

//Іноземні мови у шкільництві. — 1987. — № 2.

20. Харламов І.Ф. «Педагогіка», вид-во «Юрист», — М., 1997.

21. Шамыгина М. И. Можливості кабінету іноземних мов для оптимізації процесу навчання. //Іноземні мови у шкільництві. -.

1984. — № 6.

22. Шепелєва В.І. Принципи організації позакласної работы.

//Іноземні мови у шкільництві. — 1975. — № 5.

23. Экк РР. Як самотужки встановити лингафонную апаратуру у шкільництві. //Іноземні мови у шкільництві. — 1985. — № 4.

24. Якушина Л. З. Зв’язок уроку і позаурочної роботи з іноземної мови. //Іноземні мови у шкільництві. — 1975. — № 5.

———————————- [1] Тут і далі - Іноземна мова [2] У. І. Шепелєва. Принципи організації позакласної работы.