Акцизні окружні управління та митні округи

Удосконалення управління непрямими податковими надходженнями, що здійснювалося в рамках ліберальних реформ Олександра ІІ, зокрема фінансової, обумовило встановлення акцизів на продаж спиртних напоїв, тютюну, цукру, дріжджів, сірників та ін. Було скасовано винні округи й запроваджено губернські та окружні акцизні управління, котрі займалися винятково адмініструванням спеціальних зборів незалежно від інших місцевих установ міністерства фінансів. На Катеринославщині вони засновувалися на підставі положення від 4 липня 1861 р. Було створено мережу з семи установ, зокрема 3-тє акцизне управління контролювало Бахмутський повіт, 5-те — Слов’яносербський і т. д. Адміністративно-територіальних меж при акцизному поділі не дотримувалися. Окремо діяв Малоросійський тютюново-акцизний округ із центром у Харкові, місцевими відділеннями якого були Маріупольська, Бахмутська, Ростовська й Таганрозька дистанції Памятная книжка Екатеринославской губернии на 1864 г. — С. 14−15. Із часом кількість округів зростала, змінювалась їх територіальна конфігурація. До названих додалося окружне управління в Луганську Календарь и справочная книга Екатеринославской губернии 1899 г. — С. 22.

Акцизні установи виводилися з прямого підпорядкування губернаторів і контролювалися Катеринославським губернським акцизним управлінням та міністерством фінансів ПСЗ РИ. — Собр. 2-е. — Т. 34. — Отд. 1: 1861. — Санкт-Петербург, 1861. — № 37 197. У Катеринославському управлінні служило по 40−50, в окружних — по 5−6 осіб. Цим чиновникам, на відміну від інших служб, держава забезпечила пристойний розмір жалування та пенсій, щоб таким чином утримати їх від участі у сумнівних оборудках.

У 1811 р. у краї було створено митні округи. Останнім, одинадцятим, у маніфесті про їх заснування «для розвитку європейської торгівлі» було названо Таганрозький, до складу якого віднесено лише дві установи — однойменну митницю та Маріупольську заставу, котра на 1899 р. вважалася вже портовою митницею Там же. — Т. 31: 1810−1811. — Санкт-Петербург, 1830. — № 24 684; Кален-дарь и справочная книга Екатеринославской губернии 1899 г. — С. 25. Таганрозьку було засновано ще 1776 р., для неї відразу почали будувати «митний дім», для чиновників — квартири, а для товарів — комори й сараї Козирєв В.К. Матеріали до історії адміністративного устрою Південної України (друга половина XVIII — перша половина ХІХ ст.). — С. 317.

На початок 1870-х рр. Таганрозький митний округ охоплював митниці у самому Таганрозі, Керчі, Бердянську, Генічеську, Маріуполі та Єйську, а також митну заставу в Ростові. Начальник округу відповідав за узбережжя Азовського моря та Керченської протоки Военное обозрение Одесского военного округа. — С. 56.

Зі створенням 1912 р. митних інспекторських дільничних управлінь митні установи було засновано в Маріуполі, Ростові, Таганрозі, Бердянську.