Валеологія (Контрольна)

Контрольна робота з валеологии.

виконав студент 2го курсу факультету соц.психологии.

АБДРАХМАНОВ РУСЛАН.

ХАРЧУВАННЯ І ЗДОРОВЬЕ.

Роль їжі у збереженні здоровья.

Саме здоров’я нічим перестав бути без її змісту, без діагностики здоров’я, засобів у його забезпечення і практики забезпечення здоров’я. До важливим засобам забезпечення здоров’я відносять й правильне раціональне питание.

Їжа одна із найважливіших чинників довкілля, що надає впливом геть стан здоров’я, працездатності, розумового й фізичного розвитку, і навіть на тривалість життя человека.

Зв’язок харчування і здоров’я була помічена ще давнини. Люди бачили, що з неправильного харчування діти погано й зростають розвиваються, дорослі хворіють, швидко втомлюються, погано працюють, і погибают.

У XVII столітті адмірал англійського флоту Джордж Ансон в боях з іспанської флотилією не втратив жодного солдата, як від раптової на кораблях цинги в нього загинуло 800 людина з 1000. Відсутність вітамінів в їжі виявився сильнішим і небезпечніше зброї врагов.

Потому, як у Алеутські острови у 1912 року було завезено рафіновані продукти (цукор, борошно, консерви), в дітей віком швидко поширився карієс зубів і у 1924 року майже всі молоде населення Алеут, споживали нову завезену їжу, страждало карієсу (з досліджень E. Nuron). Історія рясніє такими випадками. Спостереження показують залежність виникнення виразок, пухлин та інших захворювань ШКТ та інших систем організму від якості їжі, недостатності у ній вітамінних комплексів. Водночас можна навести приклади і зворотної залежності, коли з поліпшенням харчування значно знижувалося захворюваність населения.

Основні порушення у харчуванні, спостережувані у різних вікових і фахових групах зазвичай однакові. Це першу чергу, надлишок в їжі вуглеводів і жирів тваринного походження і дефіцит овочів, фруктів, і ягід, і навіть найстрашніший наслідок зміни ритму жизни-нарушение режиму питания.

Кожна з цих порушень, навіть окреме, впливає стан здоров’я. Я спробую проаналізувати кожне з цих нарушений.

При надлишку вуглеводів, особливо чистих цукрів, фізіологічно в організмі відбувається затримка води, відзначається набряклість і постозность, підвищується витрата вітаміну В1 як і результат-дефицит В1, що веде до порушення діяльності ЦНС. У організмі з’являються неокисленные продукти, підвищується рівень пировиноградной кислоти, отже, і збільшення ацидозного стану всього організму. Збільшення біосинтезу холестерину зі збільшенням жирообразования (виникає небезпека виникнення атеросклерозу і ожиріння). Знижуються захисні властивості організму, збільшується ризик захворюваності на онкологічні хвороби і на цукровий діабет через порушення функціонування підшлункової залози. Марно забувати і кариес.

Дослідження США показали, що передвиборне збільшення серцево-судинних захворювань збігаються з загальним збільшенням споживання цукру. Нині вже в кого ніхто не під сумнівом, споживання великої кількості цукру (особливо білого рафінованого). При правильному побудові харчування треба йти до зменшенню споживання білого цукру з допомогою штучних замінників цукру, меду, вареньев, плодово-ягідних культур.

Що ж до надлишку тварин жирів і дефіциту жирів рослинного походження, то тут для запобігання цього порушення у харчуванні немає особливих складнощів. Треба тільки довести до населення інформацію про необхідності вводити щодня раціон 20−30 грам рослинних жирів, замість 5−10, оскільки виключаючи з раціону харчування рослинні жири, людство позбавляє себе поліненасичених жирних кислот (ПНЖК), особливо лінолевої і ліноленову, на дуже важливі для діяльності серцевого м’яза, клітин печінки мозку і гонад. Вони є будівельний матеріал клітинних мембран, сполучної тканини, мієліну і входять до складу нуклеїнових кислот. ПНЖК підвищують виведення холестерину з організму, що збільшують еластичність судин. Також, зберігаючи певний необхідний рівень імунної системи, захищає організм від радіації. Коли ПНЖК холестерин з'єднуючись з насиченими жирними кислотами відкладають у стінках судин відтак — підвищується захворюваність тромбозами і пухлинами можуть з’являтися виразки желудка.

Дефіцит овочів, фруктів, ягід більш серйозний як важко усунемо. Вивчення харчування і найбільш їжі, проведене різними авторами за кордоном світу показало, споживання овочів бажає лучшего.

А значення їх величезна. Вони є постачальником вуглеводів, вітамінів і мікроелементів, органічних кислот і пектиновых речовин. Овочі і підвищують апетит і сприяють засвоєнню інший їжі, виводять токсини, мають бактерицидними властивостями, нормалізують діяльність ЦНС, ПНЗ і ШКТ, підвищують працездатність людини, мають органолептичними властивостями, віддаючи споживаної їжі різний смак. Овочі роблять раціон харчування більш смачним і корисним. Овочі, фрукти і ягоди займають чільне місце в дієтичному і лікувальному харчуванні. Деякі їх посилюють лактацію, позначаються якості грудного молока. За даними інституту харчування АМН загалом на людини у день необхідно 500−700 грам цих продуктів. У цьому це повинна утримувати щонайменше 10−15 наименований.

Доводиться визнавати, що спроби замінити овочі іншими продуктами і штучними добавками не увінчалися успехом.

Про благотворний вплив овочів люди знали ще давнину. Гіппократ лікував нервові розлади селерою. Засновник фітотерапії Амбродик-Максимович писав 1785 року, що найбільш найкраща їжа наготовлюється з рослин. Нині значення овочів, фруктів, і ягідних культур підтверджено науковими данными.

Зменшення в раціонах харчування частки овочів, багатих клітковиною, небайдуже, т.к. недолік клітковини одна із чинників ризику захворювань ШКТ, на цукровий діабет, атеросклерозом, ІХС. Рівень холестерину у крові безпосередньо залежить від клітковини. І, хоча механізм дії клітковини ще недостатньо вивчений, вже відомо, що метилцеллюлоза пов’язує аміак в товстому кишечнику, харчові волокна пов’язують воду, будучи також абсорбентами органічних речовин, посилюють эвакуаторную функцію кишечника, виводять жир і жовчні кислоты.

Але, на жаль, рослини піддаються сезонності проростання, кліматичних умов середовища, ж виконує функцію і недооцінка овочів населением.

Порушення режиму харчування грає негативну роль здоров’я. Воно проявляється у зменшенні кількості прийомів їжі щодня з чотирьох-п'яти до двох, неправильному розподілі добового раціону деякі прийоми, збільшення вечері до 35−65% замість 20%, збільшення інтервалів між прийомами їжі з 4−5 до 7−8. Забуваються заповіді народній мудрості про про харчуванні: «Вкороти ужин-удлини життя; Розумно есть-долго жить».

За багато років було сформульовано три правила в харчуванні: розмаїтість, поміркованість і своєчасність. На жаль, прискорення темпу життя сучасної людини, усім стадіях життя відкидається всі ці правила. Взяти б усіх студентів, які у гонитві по знання геть-чисто уникають піклування про своєму здоров'ї. Винні як які самі, а й освітня система, самого суспільства, хоча кому буде потрібна хворий новоспечений инженер.

На цьому етапі однією з основних завдань є в практику наукових основ харчування. Вже з’явилися науково-обгрунтовані концепції харчування (Л.В.Баранов заснував «Школу раціонального харчування»). Не треба забувати й про коригуванні енергетичної ємності їжі до різних груп населения.

Зі сказаного вище можна зробити деякі висновки. Чинник харчування одна із найважливіших профілактики захворювань, збереженні здоров’я і підвищення працездатності. Тому важливо як організувати централізований випуск поживних добавок і вітамінних комплексів, а й особливо звернути увагу населення в проблеми розумного споживання їжі, використовуючи при цьому різні можливості санпросвет работы.

Використані материалы:

Брехман І.І. «Введення у валеологию-науку про духовне здоров’я», М., Наука, 1987 Валеология-сборник наукової праці, № 1, СПб., Наука, 1993.