Общая психологія (контрольная)

БАЛТІЙСЬКИЙ РОСІЙСЬКИЙ ИНСТИТУТ.

Контрольна работа.

По дисциплине:

«Загальна психология».

Выполнила студентка 2 курса юридического факультета заочного отделения.

Фолкмане Даце.

студ. квиток N RI1A078.

Преподаватель:

І. Плотка.

Рига — 2002 г.

Питання 1.

Яка роль уяви у житті. Яке розмаїття існує між уявою і памятью?

Ответ:

Образи, якими оперує людина, не обмежуються відтворенням безпосередньо сприйнятого. Отже, не всякий процес, протекающий в образах, то, можливо зрозумілий як процес відтворення. Власне кожен образ в якоюсь мірою й відтворенням — хоча ще й дуже віддаленим, опосередкованим, видозміненим — і перетворенням дійсного. Ці дві тенденції відтворення і перетворення, дані завжди у деякому єдності, водночас у своїй протилежності розходяться друг з одним. Навіть якщо відтворення є основним характеристикою пам’яті, то перетворення стає основний характеристикою уяви. Інакше кажучи: уявляти — це преображать.

Під уявою у якнайширшому буквальному розумінні іноді розуміють всякий процес, протекающий в образах. У разі пам’ять, відтворювальна образи колись сприйнятого, є лише однією з видів уяви. Виходячи з цього, дійдуть розрізненню репродуктивного і творчого уяви і ототожненню першого з памятью.

Основне відмінність власне уяви від образною пам’яті пов’язані з іншим ставленням відповідає дійсності. Образи пам’яті - це відтворення минулого досвіду. Функція пам’яті - зберегти не в можливій недоторканності результати минулого досвіду, функція уяви — їх перетворити. Однак це протилежність є і ввозяться конкретної діяльності людини лише як єдність противоположностей.

Уява у власній, зовсім специфічному буквальному розумінні може бути тільки в людини. Тільки в людини, що як суб'єкт громадської практики реально перетворює світ, розвивається справжнє уяву. У процесі розвитку воно спочатку — слідство, та був і передумова тієї діяльності, з якої він реально змінює дійсність. У кожному дії, яким людина змінює світ, укладено шматочок фантазії, та розвитку уяви як зміни неминучого у свідомості був із реальним перетворенням їх у практиці, хоча часто незмірно далеко виходить поза його пределы.

Питання 2.

Назвіть основні функції воображения.

Ответ:

Уява — це відліт від минулого досвіду, це перетворення даного і породження цій основі нових образів, які і продуктами творчої діяльності і прообразами для нее.

З вищесказаного ми можемо зрозуміти, що його функцією уяви є перетворення результатів минулого опыта.

Для уяви є характерною інше ставлення до поваги минулому досвіду загалом і безпосередньо до цього — свідомість відомої свободи по відношення до нього, котрий дає можливість його перетворювати. Ця свобода по відношення до даному означає передусім відому психологічну незалежність стосовно прошлому.

Діяльність уяви природно, і закономірно породжується перетворює впливом спрямованості особистості на образи свідомості, відбивають действительность.

Питання 3.

Взаємопов'язані чи між собою уяву та емоції. Почему?

Ответ:

Переживання відносини людини до оточення становить сферу почуттів чи емоцій. Відчуття людини — цей показник його до світу, до того що, що він відчуває і робить, у вигляді безпосереднього переживания.

Також і ставлення до дійсності часто перетвориться уявою під впливом почуттів, бажань, симпатій і антипатій. Ці перетворення наводять тоді до спотворення, інколи ж до глибшого пізнання действительности.

Уява під влянием почуттів іноді зі свого капризу довільно породжує бажаний образ, але ж він може і яскравіше виявити справжній образ людини. Коли ми любимо людини, ми звичайно бачимо його інакше, будь-якому іншому, створеному нашим почуттям висвітленні, ніж те, коли він представляється іншим. Трапляється тому, що створений нашим уявою під впливом почуття образ істотно розминається з дійсним виглядом людини. Підкоряючись нашому почуттю, уяву у разі може принести нам чимало гірких розчарувань. Та буває тож інакше: образ, складаний при байдужому ставлення до людині виходячи з повсякденних вражень, у невеликих життєвих відносинах, може закрити справжній його образ дрібними і несуттєвими штрихами, а велике почуття може бути потужним проявником як найпрекрасніших, найбільш людських рис у людині, але притому саме тих, що є його справжню сущность.

Як бачимо, виходячи з вищевикладеного, емоції, і уяву дуже тісно взаємопов'язані друг з другом.

Питання 4.

Назвіть види й форми воображения.

Ответ:

У уяві виявляються всі види рівні спрямованості особистості; вони породжують і різноманітні рівні воображения.

У нижчих і примітивних своїх формах уяву проявляється у мимовільної трансформації образів, яка відбувається під впливом малоосознанных образов.

У вищих формах уяви, у творчості, образи свідомо формуються та перетворюються відповідно до цілями, що ставить собі свідома творча діяльність человека.

Тому кажуть іноді про пасивному про активному уяві. Різниця пасивності і активності є нічим іншим, як саме відмінностями певною мірою намеренности і сознательности.

Є також уяву відтворюючий і творча. У першому разі - це відтворення заданих образів (наприклад, у мистецькому тексті) і друге — що полягає в самостійному створення нових, як це має місце, наприклад, у творчій діяльності художника.

Залежно від характеру образів, якими оперує уяву, розрізняють іноді конкретне і абстрактне воображение.

Необхідно, нарешті, розрізняти види уяви з їхньої відношення до дійсності і до діяльності, що має втілити мрії в дійсність. Тут доводиться проводити різницю між порожній мрійністю і дієвим воображением.

Питання 5.

Які є основні прийоми творчого воображения.

Ответ:

Уява грає істотну роль кожному творчому процессе.

Перетворення неминучого у уяві перестав бути суто довільним її зміною, він має свої закономірні шляху, які знаходять вираження у типових засобах чи прийомах перетворення. Розрізняють такі прийоми творчого воображения:

1. комбінування — поєднання даних в досвіді елементів у нових, більш-менш незвичайних комбинациях;

2. аглютинація — окреме питання перетворення у вигляді комбінування чи нових поєднань даних в досвіді элементов;

3. акцентуирование — це підкреслення черт;

4. типізація — специфічне обобщение.

Усі основні форми творчим перетворенням дійсності, якими користується література, відбивають у переробленому, стилізованому вигляді ті перетворення, якими користується воображение.

Завдання і задания.

1. Сгруппируйте наведені нижче матеріали з приводу їх віднесеності до різним питанням теми «Уява». А) Уява проявляється у умінні уявити деталь по кресленню героя мистецького твору — за текстом, картина відпочинку знайомої людини з його розповіді. У) Образ Наташі Ростової створено Л. Толстым шляхом злиття чорт двох жінок — дружини письменника Софії Андріївни і його сестри Тетяни Андріївни. З) Уява має місце і уві сні, й у напівдрімотному стані, і за розладах психіки, як його набуває форми галюцинацій. D) «Іноді, дивлячись з ганку на двір і ставок, говорив Манілов у тому, як було добре, якби від оселі провести підземний хід чи через ставок вибудувати кам’яний міст, якою були, на обидва боки крамниці, і щоб сиділи купці і продавали різні дрібні товари, потрібні селян. У цьому очі його робилися надзвичайно солодкими, і трагічне обличчя приймало саме задоволене вираз; втім, всі ці прожекти і закінчувалися лише одними словами».

Відповідь: Згрупувати дані матеріали ми можемо наступним образом:

А) можна зарахувати до відтворюючому уяві; У) можна зарахувати до комбінуванню; З) можна зарахувати до нижчим, примітивним формам уяви, т.к. у цьому разі образи трансформуються спонтанно. D) можна зарахувати до мечтательности.

2. Розвитку якого виду уяви сприяє наступний прием?

Улюбленим заняттям під час уроків географії були мандри карті. Учитель показував яку — нибудь точку на карті, а учні мали описати флору, вид міст, жител, людей даної местности.

Ответ:

Цей прийом сприяє розвитку конкретного уяви з одного сторони, і асоціативного — з другой.