Экономическое розвиток Південної Кореи

На протязі трьох останніх десятиліть человечество.

мав можливість спостерігати за деякими развивающимися.

країнами, демонстрували світу «економічні дива » .Ко;

нечно ж, мова йде про молодих найбільш розвинених госу;

дарствах, які у 60−70 рр. виділилися і відокремилися в от;

ділову группу, получившую назва «Нові индустриальные.

країни «(New industrializing countries). Ця група постоянно.

поповнюється, й у зараз у неї складаються з близько полутора.

десятків країн і територій. Надійне місце у тому числі занима;

ет Південна Корея.

Про швидкому економічному зростанні Республіки Корея говори;

лось чимало. Цю «історію успіху «пов'язують із високими тем;

пами зростання ВНП, які склали 8,6% період із 1962;1988г.

і перетворення країни з традиційно сільськогосподарської во.

цілком індустріальну, серед досягнень якої рівень ВНП.

душу населення більш 5000 $ і 13 місце в списку ведущих.

торгових держав мира.

На стрімке зростання економіки Південна Корея надавали и.

впливають самі різні чинники — об'єктивні и.

суб'єктивні, економічні і політичні, внутрішні и.

зовнішні, такі как:

— орієнтована експорту, на взаємодію Космосу з внеш;

ним світом стратегія развития;

— сприятливий міжнародний економічний климат.

60-х-первой половини 1970;х років, облегчивший доступом до внеш;

ним джерелам ресурсов;

сильне та їхнє ефективне керівництво від імені авторитарных.

равительств, отложивших демократичні й політичні пре;

освіти у користь економічного развития;

— щодо малі утримання военно-пром;

шленного комплексу (2−3% проти 60−70% северо-корейских.

атрат);

— привлечениеие іноземних капіталовкладень — як фина.

овых, так і технологічних: промислове устаткування и.

now how " ;

етнічна та культурна однорідність, і навіть конфу;

цианская традиція, особливої цінності що надає працьовитості, об;

разованию, життєвому успіху й відданості своєї нации.

Ці та багато інших чинників багато в чому визначили быст;

рые темпи розвитку Республіки Корея.

На жаль, питання, що стосуються економічного разви;

тия Південна Корея нині недостатньо широко осве;

щены в Росії. Через відсутність сучасних статистических.

даних в рефераті фігурують цифрові дані до 1990 р. Но.

попри то, що цифри кілька застаріли, що є в.

нашій країні інформація досить правдиво відбиває положе;

не справ у Південної Корее.

процесі підготовки реферату мною прокуратура вивчила мате;

риалы:

— книжки В.І. Шипаева «Південну Корею у системі світового ка;

питалистического господарства " ;

статей як вітчизняних, і корейських экономистов:

" Досвід економічного розвитку Республіки Корея в усло;

виях ринкової системи ". Так Ву Нам-председатель Ассоциации.

зовнішньої торгівлі Республіки Корея.

" Роль держави в створенні «південнокорейського чу;

так «». С.В. Жуков-к.э.н., ст. науковий співробітник інституту Ми;

ровой економіки та міжнародних відносин РАН.

— «Економіка Кореї: структурне врегулювання в целях.

економічного зростання ". Ку Бон Хо, професор, Президент.

Інституту розвитку Кореї, який із доповіддю по данному.

питання на советско-южнокорейском симпозіумі у Москві ию;

не 1991 г.

кже в ході роботи над рефератом я консультировалась.

щодо низки питань у Пака В. К., к.и.н., корееведа, ст.научного.

працівника Інституту Сходознавства РАН, що приймав не;

посереднє участь у роботі советско-южнокорейского сим;

позиума у Москві червні 1991 г.

чинниках економічного розвитку Південна Корея можно.

говорити багато й докладно, однак у свосм рефераті мені хоте;

лось б на роль держави, експортної политике.

і запозичених технологій (як промислового оборудования,.

і «now how ») у розвитку економіки Республіки Корея.

Що ж до чинника експортної політики, було б спра.

ведливо вважати його найбільш вагомим чинником, служившим.

двигуном зростання корейської экономики.

Про роль держави т.к. цього чинника є одним из.

визначальних чинників швидкого темпу розвитку Кореи.

Що ж до ролі запозичених технологій, цей чинник не.

був визначальним, проте звернення до закордонним технологиям.

стало природним наслідком експортної моделі развития.

економіки Кореї, тому мушу оцінити роль цього фактора.

у формуванні сучасної економіки Кореї і прилученні страны.

до світових досягнень НТР. Також цього чинника недостатньо ши;

роко висвітлений у російській літератури з порівнянню коїться з іншими фак;

торами, але тим щонайменше моє взгля.

обмежувався не.

перевищували умовно среднемировые.

3. кожен місяць проводилися наради по вопросам.

експорту під керівництвом президента країни, на которых.

встановлювалися орієнтовно експортні завдання крупным.

конгломератам.

4. гос-во жорстко контролироволо робоче рух, что.

позбавило підприємців від будь-яких серйозних проблем.

крім «капитал-труд » .

Так само жорстко гос-во в Південної Кореї контролирует.

іноземний капитал. Важно відзначити, що прямі иностранные.

капіталовкладення с1967;1986гг. становлять менш 2%от сово;

купных валових інвестицій. Південну Корею прагне залучити не.

всякі іноземні інвестиції, лише ті, які вписыва;

ются у загальну стратигию його розвитку (див. табл. 2.1.). Поэтому.

щонайменше 2/3 іноземних капіталовкладень концентруються в.

таких пріоритетних галузях, як хімія, машинобудування и.

электроника.

Отже маємо «тристоронній альянс »: госу;

дарство-местный капіталіноземний капітал. Але у несом;

ненном дотриманні інтересів всіх трьох сторін, гос-во явля;

ется єдиним повністю самостійним учасником, ре;

шения якого обов’язкові всім остальных.

Також заслугою д-ви є централізоване плани;

рование з допомогою средне-и-долгосрочных планів і це;

лівих програм, з встановленням часом конкретних произ;

водственных завдань і термінів їх виконання, зі строгой.

системою контролю господарської діяльності й безжалостным.

економічним знищенням невдах. По суті экономика.

Південна Корея представляє найгармонійніше поєднання пла;

нового і ринкового способів ведення хозяйств.

Коли дуже коротко говорити, те ж саме формування и.

вміле використання такий механізм дозволило Південної Ко;

реї у досить стислі терміни подолати бар'єр слаборазви;

тости і зайняти своє достойне місце у світовому цивилизации.

ЗАПОЗИЧЕННЯ ЗАКОРДОННИХ ТЕХНОЛОГИЙ.

Поруч із залученням іноземних інвестицій, починаючи с.

80-х економічна політика Південна Корея була направлена.

залучення з-за кордону сучасних технологій. хоча у си;

лу різноманітні причини обсяги запозичень у сфері технологий.

були настільки значними, як і сферах позикових коштів и.

прямих капіталовкладень, її роль перекладі південнокорейської эконо;

мікі на сучасні рейки й у прилученні країни, до достижениям.

НТР була тим щонайменше досить высока.

Для широкого впровадження сучасних технологічних процес.

сов потрібно було отримувати відповідну технику.

Серед що закуповується техніки, безпосередньо не пов’язаної с.

производстенными процесами, переважна місце занимали.

транспортне обладнання та рухомий склад, електроприлади и.

апаратура. Згідно з умовами укладених контрактів подібного рода.

поставки фінансувалися кредитами з розрахунку 3% річних з по;

гасити заборгованості трирічний срок.

Крім зазначеного Південну Корею змушена була приобретать.

і машинне устаткування, безпосередньо используемоев произ;

водственных процесах. Зазвичай, закупівлі верстатів і агрега;

тов супроводжувалися придбанням прав використання техно;

логічних процесів. Потреба них збільшувалася з каждым.

роком. Відповідно зростали й відрахування на оплату як самой.

техніки, так і технології «know how ». Усього за 1962;1982гг.

між Південною Кореєю і розвиненими капіталістичними країнами бы;

ла зафіксована 2281 угода купівля технічних «now.

how «загальну суму 681 млн $, що становить 47,7% суми пря;

мых інвестицій за ж период.

З в табл.1 даних видно, що левова до;

лясделок, що з придбанням виробничого оборудо;

вания і пов’язаних із нею «know how », полягала з японскими.

бизнесменами (56,4%), хоча до співробітництву з южнокорейскими.

фірмами у цій сфері вони приступили на 4 року пізніше чем.

американські й інші ділові круги.

Домінуючим був та питома вага Японії сумах южноко;

рейских відрахувань за що використовується техніку й технології. Всего.

за 10 років (1967;1977) японські підприємці отримали 52.

млн.$ (59%), тоді за 15-річний термін (1962;1977) Америці и.

Західній Німеччини дісталося відповідно 24.3 млн $(27.7%) и.

4.4 млн $(5%).

1975 р. 64.1% всіх відрахувань використання иностран;

іншої техніки і технологій падало частку навіть Японії 4796 и.

7074 млн $. Відзначаючи виключно високий рівень зависимости.

від цих коштів двох десятків країн, південнокорейська асоціація Зовнішньої торговли.

17 липня 1976 р. виступило з закликом негайно диверсифи;

цировать джерела, у тому числі запозичаються і впроваджуються тех;

ніка і технології. Проте спонукальним мотивом цього призыва.

служили як кількісні розрахунки. ственные вироби, прикрашені який-небудь прослав;

ленній іноземної маркою. Власті як і тепер неодобритель;

але ставилися до такого непатріотичність споживачів і не.

зовсім чистим прагненням бізнесменів. У 1978 г. в Кореї было.

зарегистрированно лише близько 15 фірм, які использо;

вали закордонні торговельні марки.

Вполне, возможно, що правила, що стосуються иностранных.

фабричних знаків, неукоснитеьно проводилися быв життя, если.

би дві обставини, пов’язаних із спортом: очередные.

азіатські гри 1986 року й Олімпіада 1988 року. Предвкушая.

величезний наплив зарубіжних гостей, влади моментально осла;

били заборона використання закордонних фабричних знаков.

Як наслідок цього число фірм, які мають иностранными.

торговими марками із 1978 по 1983 рік вона збільшилася в.

32,3 разу. Також помітно зріс приплив ультрасовременной.

технології в електронну промисловість машинобудування. В.

протягом 1982 року кількість угод з передачі электронноых.

технологій південнокорейським фірмам перевищила рівень 1981 года.

на 28,7%.

Поступово уряд робив дедалі більшу ставку на.

залучення найдосконаліших технологій. Президент настаи;

вал у тому, щоб усе приватних фірм в обов’язковому порядке.

обмінювалися наявними у них зарубіжними техно;

логиями. Натомість Міністерство торгівлі і промышлен;

ности оголосило, що він буде заохочувати впровадження дрібними и.

середніми фірмами нові іноземні технологій. Система поощ;

ренію вступила в дію з 1984 року і першу чергу расп;

ространилась на фірми, зайняті випуском електронних изделий.

Було створено фонд фінансової та технічної допомоги предприяти;

ям, які отважаться розгортати діяльність престиж;

ном, але поки незвіданому терені електроніки. У 1988 году.

сума фонду становила 400 мільйонів долларов.

З 12 серпня 1983 року Міністерство фінансів обязало.

банки інтенсивно підтримувати приватних фірм, які обра;

тятся за позиками з метою впровадження іноземних технологий.

Спеціальні позики підтримки надавалися на пятилетний.

термін, при двухгодичном пільговому періоді, з розрахунку 10% го;

довых.

У цьому світлі викладених даних, доцільно виділити оче;

редной, четвертий період, що характеризується заметным.

креном в бік навіть країнах Західної Європи на об;

ласти запозичення технологій. Такий крен можна объ;

яснить тим, що навіть Західна Європа, не вбачаючи у Південної Корее.

потенційного конкурента, поставляли найсучасніші тех;

нологии. Тоді як Японія, стурбована швидкими темпами.

розвитку сусіда, поставляла в Південну Корею далеко ще не самі совре;

менные технологии.

Досить численні угоди про передачу «know how «в.

1983 року ділилися натри категорії. Завдання угод першої ка;

тегории: освоїти з допомогою зарубіжної технології випуск ка;

когось виду продукції, не изготовлявшегося до цього часу Корее,.

із єдиною метою монополізувати їх виробництво і збут на внутрен;

ньому рынке.

Другу категорію становлять угоди, у яких корейские.

фірми ставили перед собою завдання, пов’язані з расширением.

експорту, — освоїти власний випуск нових высококачествен;

ных виробів і із нею зовнішній рынок.

Угоди третьої категорії, які з корейської стороны.

брали участь лише найбільші фірми, ставилася мета под;

нять окремі галузі вітчизняної промисловості на ка;

чественно новий щабель. Прикладом такої угоди може служить.

технічне угоду між корейської фірмою «Sumsung » ,.

американської компанією «Micron technology », і з японской.

корпорацією «Sharp ». Згідно з умовами угоди корейська сторо;

на заручилася правом експортувати США кристалики для.

запам’ятовувальних пристроїв. І тому недалеко від Сеула был.

побудований завод виготовлення напівпровідників. За первые.

п’ять років експлуатації заводу сума експорту становила 650.

мільйонів. Відчувши, чтодело, розпочате цієї фирмой.

приносить величезну прибуток до виробництву полупроводников.

підключилися такі фірми, як «Daewoo «і «Gold Star » .

Можна послатися і на південнокорейське суднобудування. За;

имствуя технології (по початку з Японії, і потім з Англии,.

Франції, Норвегії та Голландії), Південну Корею за обсягом полу;

чаемых замовлень на суду вийшла друге місце у мире.

Оснащення південнокорейської промисловості новими видами.

устаткування відбувалося по різним каналам. Промышленное.

устаткування надходило і з лінії комерційних позик, но.

зовсім на завжди разом із нею давалася технологи;

ческая допомогу, тому турбота про підготовку соответствующих.

технічних кадрів лягала на плечі корейцев.

Інша картина складалася під час передачі «know how ». В.

відповідність до технічними угодами зарубіжна фирма.

брала він зобов’язання або спрямовувати в Південну Корею.

технічних консультантів, або підготувати місцевих специа;

аркушів. У підготовці місцевих кадрів полягала особлива цен;

ность зарубіжної технологічної допомоги, за умови, если.

вона лише на рівні останніх досягнень НТР.

Як зазначалося вище, що по сумарною вартості за;

имствование технологій не йшла витримає жодного порівняння ні з пря;

мыми інвестиціями, ні з комерційними позиками. Од;

нако, поступаючись їм у зазначеному плані, іноземна технологи;

ческая допомогу у часто приносила більш позитивные.

результати, котрий іноді швидший віддачу, ніж коммер;

ческие позики і прямі інвестиції. Ось у последнее.

час Південну Корею стала приділяти підвищену увагу за;

имствованию передовий технології і залучення в смешанные.

підприємства прямих інвестицій, коли іноземні капиталовло;

жения обіцяють їй підвищення технічного рівня отечественной.

промышленности.