Формы міжнародних расчетов

У доповіді міжнародної торгової практиці дуже велике значення має форма розрахунку за продукцію, виконані роботи, чи услуги.

Форми міжнародних розрахунків — це, правил і порядок документального оформлення розрахунків між учасниками зовнішньоторговельної діяльності. Їх встановлюють фінансовими, економічними і законодавчими інституціями та органами структурі державної влади, і навіть міжурядовими договорами і угодами.

Враховуючи той факт, що у наші дні правила міжнародної торгівлі регулюються міжурядовими угодами, договорами тощо. слід зазначити, що розрахунок України в міжнародній торгової практиці залежить поставок, тобто. власне розрахунок не належить до базисним умовам міжнародних торгових контрактів. Передусім рассматриваются:

1. Предмет контракта;

2. Умови поставки;

3. Умови оплати, у цей пункт договору і форма расчета.

Ми не розглядати тут «Предмет контракту» — може бути будь-яким і єдиний виняток тут це обмеження і заборони урядів країн задіяних у договорі (мають на увазі наявність усіх ліцензій тощо. в усіх учасників контракту), а перейдём відразу до «Умовам поставок».

Умови поставок чи затримання згідно з ИНКОТЕРМС-90 (англ.INCOTERMS-90: international commerce terms) — Базисні умови поставки. Від цього пункту міжнародних торгових контрактів найбільше залежать Умови оплати. Основним документом України в міжнародній торгової практиці є ИНКОТЕРМС-90. Це уніфікований звід усталеними міжнародними правилами за тлумаченням найбільш употребимых торгових термінів виданий Міжнародної Торговельної Палатою 1990 року. Попередні редакції був у 1936, 1953, 1967, 1976, 1980 роках. Зміни привносимые у Правила ІНКОТЕРМС-… стосуються передусім розвитку прогресу в науково-технічної й коммуникационно-финансовой сфері, і є адаптацію правил до сьогоднішнім умов міжнародної торговли.

ФОРМИ РАСЧЕТОВ.

У доповіді міжнародної торгової практиці можна назвати такі види розрахунків, які умовно можна класифікувати наступним образом:

* Грошові форми расчётов.

* Незаможні форми расчётов.

До безгрошової формі розрахунків ставляться лише Бартерні угоди від (анг. — barter) — прямий, безвалютный, збалансований обмін товарами і послугами, обумовлений переважно нестачею іноземної (конвертованій) валюти, коливаннями валютних курсів, нестійкістю національної валюти. Оформлюється єдиним договором (контрактом), де міститься оцінка товарів (послуг), необхідна для еквівалентності обміну, визначення страхових сум, оцінки претензій, нарахування санкцій, митної статисти та ін. Умовою еквівалентності Б. з. є обмін товарів (послуг) за цінами. Розрахунки по взаємних претензій (штрафи, уцінки та інших.) при Б.с. зазвичай проводяться додатковими поставками товарів (послуг) чи його зменшенням. Збільшення частки Б. з. у торгівлі пояснюється загостренням міжнародної валютної ліквідності. Крім цього Б.Ф.Р. можна віднести ще поставки з «БЕЗОПЛАТНО «(анг. — gratis free) — постачання товарів, надання послуг, виконання робіт, здійснювані безплатно, із єдиною метою реклами, заради залучення потенційних покупців чи з благодійною метою.

Решта розрахунки ставляться на грошову формі. Грошові форми розрахунків поділяються на готівкові і безготівкові. Безготівкові розрахунки найчастіше використовуються у міжнародній торгової практиці, і мають безліч варіантів, ось основні їх:

1. Акцептні форми расчетов;

2. Аккредитивы;

3. Платіжне поручение;

4. Платёжное требование;

5. Поштовий перевод;

6. Вексель;

7. Предоплата;

8. Товарний кредит;

9. Чек;

10. Кредитна карта;

11. Платежі «on-line » .

* Акцептні форми розрахунків. Акцепт (латів. — acceptus принятый).

Найбільш поширене форма безготівкових розрахунків, хоча у міжнародної торгової практиці використовується значно рідше, ніж при платежах у країні. Це пов’язано з деякими особливостями акцептной форми розрахунків. При Акцептной формі розрахунків Постачальник виписує комерційний счёт-фактуру і платіжне вимога і здає їх у інкасо до банку. Банк пересилає копії до банку Платника. Після перевірки Покупцем відповідності отриманого товару комерційної рахунок фактурі, вона або приймає П.т. до оплати, або за певних випадках проти неї відмовитися, в цілому або частково від акцепту. Зазвичай, використовують у тому випадку, коли Постачальник і Покупець давно співпрацюють, і добре знають одне одного з ділової боку, або у разі Планових платежів. Планові платежі - форма безготівкових розрахунків. Застосовуються, коли відпустку продукції або послуг виробляється систематично і рівномірно. Суми і продовжити терміни платежів встановлюються за погодженням сторін, а копії угод видають у банк. Під час цієї формі розрахунків Платник перераховує зумовлені угодою цифру відповідність до затвердженим сторонами графіком постачання і платежів. Раз у раз, зі спільної домовленості, після закінчення певного періоду, боку звіряють свої баланси зі сплати і поставкам. Зазвичай, В.п. здійснюються виходячи з Платёжных доручень Платника. Проте допускається пред’явлення Постачальником Платёжных вимог, у яких вказується, який період виробляється платёж та робиться напис «Без акцепту ». Дуже зручно використовувати акцептную форму розрахунків при зустрічних поставках, т.к. механізм зачёта взаємних вимог дозволяє не відволікати кошти з обороту, що з вмілому використанні може дати зниження витрат за 1−5%%.

* Акредитиви (латів. — accredo — доверяю).

Акредитивів буває кілька, як типів, і видів. Спочатку у тому, що Мінздоров'я може називатися акредитивом: 1) Вигляд банківського рахунку, яким здійснюються безготівкові розрахунки; 2) Именная цінний папір, союз право особи, з ім'ям яку вона виписана, отримати у кредитному установі (банку, і ін.) зазначену у ній суму. Акредитив то, можливо безвідкличним, відкритим визначений термін без права анулювання до закінчення цього часу, і відзивним, дія якої то, можливо припинено банком до вказаної у акредитиві терміну. Акредитив то, можливо подтверждённый іншим банком і неподтверждённый. Що стосується подтверждённого акредитива банк, який проходить його оплата, приймає він зобов’язання зробити платёж яка вказана у акредитиві суми незалежно від надходжень коштів банку, у якому акредитив відкрили. За відсутності такого підтвердження акредитив є неподтверждённым. З іншого боку, поширені звані перекладні акредитиви, у яких бенефициару (особі, на користь якого вона відкрита) надається декларація про підставі який отримав акредитива отримати другий — у іншому банку на користь свою, або інших. Що стосується, якщо у першому зазначено, що він подільний, тоді межах загального обсягу першого акредитива то, можливо відкрито кілька акредитивів, які, своєю чергою, може бути переводимы тих-таки умовах, що і створено перший, а можуть — на изменённых у бік посилення; наприклад, установлено в термін поставки чи зазначена найбільш низька ціна продажу та іншого подібного начиння. По товарному чи документарному акредитиву правовідносини сторін, правила перевірки документів регламентуються Міжнародній торговій палатою видаваних Унифицируемых правила і звичаї для документарних акредитивів. Зазвичай, банки у виконанні акредитивних операцій стягують комиссионные.

Платіжне поручение.

Письмове розпорядження Платника банку про списання з його расчётного (поточного) рахунку і зарахування на рахунок Одержувача певній суми коштів. Воно виписується по встановленої форми і то, можливо пред’явлено до банку протягом кількох (нині, нашій країні це 10 календарних днів) після виписки. Усередині РФ це найбільш поширений вид платежів, що з особливостями національного ринку. З допомогою Платіжного доручення зручно здійснювати такий її різновид розрахунків як передоплата оскільки передоплата надає виробнику найбільшу захисту від фінансових криз (стали нашій країні невід'ємною частиною національної економіки), і різноманітних видів шахрайств — як засобу самовираження посаду радянський народ. Перевага Платіжного доручення міжнародної торгової практиці у цьому, у разі передоплати днів, вартість продукції або послуг, як правило нижче на 1−3%.

* Платёжное требование.

Платёжное вимога — документ, який Постачальник пред’являє Покупцю через банк. Зазвичай, платёжное вимога використовують у разі акцептных форм розрахунків у додаток до комерційного рахунок фактурі. Також Платёжное вимога застосовується при безакцептных списаниях коштів зі рахунків Покупця чи Плательщика.

* Поштовий перевод.

Поштовий переклад — форма безготівкових розрахунків, що практично немає України в міжнародній торгової практиці через відсутність у ній необхідності, великий тривалості у часі перекладу, широкої інтеграції сучасних електронних зв’язку у світі. Хоча, цілком імовірно використання цієї форми розрахунків з підприємствами у країнах «третього світу ». Суть Поштового перекладу у тому, що платёж здійснюється з розрахункового рахунки покупця у вигляді списання коштів зі рахунків Покупця чи Платника із наступною пересилкою цих коштів у вигляді поштових організацій Постачальнику.

* Вексель.

Векселі - одне з найпоширеніших форм розрахунків у міжнародної торгової практиці. Вексель (ньому. wechsel — обмін) — цінний папір — грошове чи, вірніше дебентура. Вексель — це не обумовлене зобов’язання Векселедавця сплатити Пред’явнику певну у цьому документі суму після закінчення терміну певного там-таки. Інакше кажучи, Вексель — це боргова розписка. Усі правила випуску та звернення і випуску векселів визначено Положенням про перекладному і простому векселі. СРСР приєдналася до цим положенням 7 серпня 1937 року (СЗ СРСР, 1937 р., № 52, ст.221). Росія, будучи правонаступником СРСР, входить до складу даного документа (хоча й виконує його — векселі уряду РТ эмитируемые АК-БАРС банком, і ще векселі). Векселів буває три «види. Як очевидно з назви становища Вексель то, можливо простою й перекладним. Простий вексель — оплачується (погашається) тією особою (юридичним або приватних), яким він було видано. Зобов’язання сплатити за таким векселем може бути переуступлено третій особі, тобто. вона може видати рахунок третя особа. Перекладної Вексель у разі може бути іншій юридичній особі. Передатна напис на Векселі називається Індосамент. Вексель може бути як грошовим, і товарним, хоча товарні векселі поширені негаразд сильно як грошові, але ці який суперечить Положення про перекладному і простому векселі. По товарному векселем, векселедавець зобов’язується розрахуватися з пред’явником векселі свою продукцію. Товарний вексель то, можливо простою й перекладним. Зазвичай, такі векселі мають ходіння країни з нестабільної валютою, що дозволяє уникнути ризиків, або у разі зустрічних поставок з відстрочкою однієї зі сторін. У своєму зверненні векселі мають кілька особливостей, і підвищений ризик. Випуск векселі, зазвичай, веде викличе подорожчання яку купує продукції, через відстрочки отримання постачальником грошей. Вексель, не дивлячись на розмаїтість видів, може бути безготівковим, тобто. не документарным: вексель обов’язково має бути випущено, як готівкового документа. Текст векселі мав відбутися о повній відповідності до Положенням про перекладному і простому векселе.

* Предоплата.

Передоплата — це оплата за не отриману продукцію, радше, це не форма розрахунків, а спосіб оплати. Якщо бути точніше це від контракту: якщо Передоплата є ключовою умовою — це форма розрахунку, якщо ні - це спосіб чи форма оплати. Є кілька способів Передоплати, залежно від цього якими засобами чи інструментами вона здійснюється. Готівкові, платёжное доручення (безготівкова Передоплата), чек, кредитна карта, та інших. Зазвичай, Передоплата буває кілька днів доі Передоплата замовлення значно більший термін — як авансу до виконання замовлення. Передоплата то, можливо розбита на частини, наприклад: 50% передоплата, а іншої платёж, після отримання товару. Такий механізм ділить ризики Постачальника і Покупця.

* Товарний кредит.

Товарний кредит — більше належить до способу поставки, хоча коли розглядати товарний кредит із боку фінансових інструментів якими він може бути здійснено, тоді даний механізм можна зарахувати до формам розрахунків. Суть даного механізму тому, що постачальник надає покупцю, оговорённую в контракті відстрочку платежу на певний період. Це можуть і консигнаційні механізми, коли досягається мета отримати гроші від продажу отриманого товару, і розрахуватися з постачальником. Тим більше за товарному кредиті є можливість розрахунку не відразу за партію отриманого товару, а, по частинам. Крім цього товарний кредит зручно використовувати при закупівлях сировини чи устаткування. Це дозволяє знизити його оборотні кошти у разі, і знизити капітальні витрати й інші або одержати кошти для розрахунків з постачальником безпосередньо від власної продукции.

* Чек.

Чек — (анг. — check, chegue) — грошовий документ встановленої форми, у якому наказ власника рахунку у кредитному установі виплати пред’явнику чека яка вказана у ньому суми; вид цінних паперів. Чеки може бути іменні (з ім'ям певного особи), ордерні (на користь певного особи чи з його наказу) і пред’явника; крос чеки (перехрещені; зарахування суми з однієї розрахункового рахунку за інший без використання готівкових); дорожні чеки. Досить широко використовуються у міжнародній торгової практиці під час здійснення невеликих за сумою контрактів. У нашій країні великого поширення не отримали через шахраювання з ними кінці 80-х. Усі правила звернення чеків регламентуються «Однаковий закону про чеках «- додаток № 1 до Женевської конвенції. У нашій країні даний вид документа регламентований «Положенням про чеках «утверждённым Постановою ЦВК, і РНК СРСР від 6.11.1929г. (СЗ СРСР, 1929 р., № 73, ст. 697).

* Кредитна карта.

Кредитна карта — електронний документ дозволяє зробити платёж безпосередньо дома підписання контракту без втрат у часі, крім цього власнику кредитної картки кредит. Переклад коштів, зазвичай здійснюється моментально.

* Платежі як «on-line «.

Платежі як «on-line «- електронний платіж лише який одержує своє визнання і ще дуже найпоширеніший. Використовується такий механізм: клієнт банку — платник дає наказ своєму банку, використовуючи певний шифр, списати гроші з підконтрольного йому рахунку і зарахувати її в рахунок постачальника. Такі платежі здійснюються у вигляді всесвітньої мережі «Інтернет ». Точніше, що тут клієнта банку запровадивши «пароль «сам управляє своєю відліком. На відміну від кредитних карт, від цього способу ширші можливості, хоча які й вимагають вищих знань. На думку фахівців, таких форм розрахунків незабаром витиснуть інші, і вплине саме на банківську систему. Більшість банків там вже підтримують таких форм розрахунків. Про зростаючій популярності цього способу свідчить те, що протягом цього року у РФ понад сорок банків почали надавати клієнтам подібні послуги. Тим більше здійснення такого платежу доби має значення, як і місцезнаходження клиента.

Використана литература.

1. Жан Йеннекенес, Менеджмент за умов ринкової економіки, NMCP 1992 г.

2. Довідник підприємця, Міжнародні документи з зовнішньоекономічної діяльності, Москва, Скарабей, 1993 г.

3. Бухгалтерський словник, Москва, Літера 1994 г.

4. Тематичний огляд матеріалів на сервері internet за станом 03.05.1999 г.