Психологічна характеристика колективу
У колективі проявляється ряд соціально-психологічних закономірностей, якісно від закономірностей в групах низького рівня розвитку. Тож з збільшенням колективу не зменшується внесок, внесений його членами в спільна справа, не знижується рівень дієвою груповий емоційної ідентифікації, не слабшає мотивація спільної прикладної діяльності, відсутні різкі протистояння між індивідуальними і груповими… Читати ще >
Психологічна характеристика колективу (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Психологическая характеристика коллектива.
Колектив (від латів. collectifiousзбірний) — група об'єднаних загальними цілями і завданнями людей, досягла у процесі соціально цінної спільної прикладної діяльності високого упустимо развития).
У колективі формується особливий тип міжособистісних відношенні, що характеризуються високої згуртованістю як ценностно-ориентационным єдністю, колективістським самовизначенням, колективістської ідентифікацією, соціально цінним характером мотивації міжособистісних виборів, високої референтностью членів колективу стосовно друг до друга, об'єктивністю в покладання і прийняття відповідальності за результати спільної прикладної діяльності.
Такі відносини у колективі сприяють вихованню колективістських якостей, створюють умови для й гармонійного розвитку кожного члена колективу, сприяють появі колективізму як особливого якості розвитку групи.
У колективі проявляється ряд соціально-психологічних закономірностей, якісно від закономірностей в групах низького рівня розвитку. Тож з збільшенням колективу не зменшується внесок, внесений його членами в спільна справа, не знижується рівень дієвою груповий емоційної ідентифікації, не слабшає мотивація спільної прикладної діяльності, відсутні різкі протистояння між індивідуальними і груповими інтересами, є позитивна зв’язок між эффек тивностью спільної прикладної діяльності і сприятливим психологічним кліматом, створюються найкращі змогу процесів интегрании і персоналізації. У випадкових общностях ймовірність надання допомоги постраждалому зменшується зі збільшенням числа очевидців, а колективі зазначений ефект отсутствует.
Груп повые процеси у колективі иерархизиронаны й утворять багаторівневу структуру, ядром корою є сов місцева діяльність, обумовлена соціально значимою метою.
Перший рівень (страта) структури колективу утворюють відносини його членів до змісту і цінностям коллек-гинной діяльності, забезпечую щие його згуртованість як ценностно-ориентационное єдність. Сот рій рівень — міжособистісні від носіння, опосередковані сов місцевої діяльністю (колективістська самовизначення, коллективистская ідентифікація тощо. буд.). Третій рівень — міжособистісні стосунки, опосередковані цін ностными орієнтаціями, не пов’язані з спільної діяльно стью. Закономірності, які діють рівні структури колективу, не проявляються другою, і на оборот, і тому оцінки, відносячи щиеся, наприклад, до фактів, экспе риментально здобутих у межах третього рівня, неможливо знайти пе ренесены на характеристику другого рівня життя та колектив загалом. Це ориен тирует психолога, здійснює діагностику розвиненості колективу, на обра щение до параметрами, що виявляє його сутнісні, а чи не випадкові (поверхневі) якості.
Для підготовки даної праці були використані матеріали із російського сайту internet.