Секс і інвалідність

Секс і инвалидность

Предрассудки щодо статевого життя інвалідів і неинвалидов

Прочитайте уважно те, що люди нерідко дбають про сексуальних правах інвалідів і неповноцінних людей.

Неполноценные люди* і інваліди несексуальны.

Неполноценные люди і інваліди безпомічні й тому потребують опіки.

Неполноценные люди і інваліди повинні одружуватися тільки з подібними собі.

Родители дітей-інвалідів США просвіщати своїх дітей у питаннях сексуальних відносин.

Для досягнення статевого задоволення необхідно, щоб статевої акт завершувався оргазмом.

Половые порушення у інвалідів і неповноцінних людей обов’язково пов’язані зі своїми неповноцінністю.

Полноценный то вона може розпочати статеву зв’язку з неповноцінним, лише в нього немає вибору.

* До неповноцінним у цьому контексті відносять людей зі зниженим психічним розвитком — олігофренів, дебілів та інших.

Если ви інвалід, то, напевно, читаючи ці рядки, Ви морщилися і відчували ніяковість за тих, хто вважає у такий спосіб. Якщо ви не інвалід, то повірте, ВСЕ ЦІ ПОГЛЯДИ НЕПРАВИЛЬНІ!

Во-первых, оскільки інвалідів навколо вулицю значно більше, ніж Ви здогадуєтеся — діабетиків, гіпертоніків, сердечників, після перенесеної черепній травми тощо. По-друге, навіть якщо йдеться інвалідів із повною відсутністю одній або кількох кінцівок, хіба вони щось ж не працюють, як й інші, не ходять магазинами музеях і театрах, не беруть участь у самодіяльності і Олімпіадах? А конкурси бальних танців для спинальників, які стають з візка? А хор і оркестр сліпих дітей? А виставки картин паралізованих, у яких роботи розкуповують у перших ж таки дні? Навпаки, такі інваліди — це з підвищеним самоповагою і мужністю, котрі долають вулицю значно більше негараздів життя, борються за щодня і годину своєї нелегкої та все ж прекрасної життя!

Конечно, інваліду важко протистояти життя жінок у одиночній тюремній камері, допомога з боку більш здорових людей завжди цінуватиметься їм, але, як неприємно, коли ця помошь дається як милостиня! Хіба винен він у своєму нещастя? Хіба він повинен не хотілося бути стовідсотково дужим і не просити про підмозі близьких, і може, і зовсім незнайомих людей?

На протязі розвитку нашого цивілізації, за умов загальної нестачі всього ставлення до інвалідів було однозначним — це тягар чи, в у крайньому випадку, предмет глузувань (згадайте блазнів і ярмарки потвор), але тепер ставлення до інвалідам у цивілізованих країнах змінилося. Неможливість, наприклад, ходити не є перепоною на шляху роботи руками (инвалиды-сапожники, особливо, після війни). З цією, хто погано володіє руками, в розвинених країн роблять спеціальні інструменти, пристосовані до дефіциту ужиткові речі, навіть особливі комп’ютери. Чому ті ж МИ такі жорстокі до інвалідів?

Жестоки в усьому, тож якусь-там стосовно сексу, то вживати це слово поруч із словом «інвалід «на нас взагалі недоречним: нехай подякує, що взагалі живий, тож якусь-там секс… Неправда, будь-який інвалід — насамперед, людина, з усім людськими потребами та можливостей. Трішки допоможіть йому, підіть назустріч — і побачите жодної різниці останнім й найбільш здоровим сусідом.

Конечно, секс у інвалідів маємо свої особливості (а й у кого їх майже немає?), які іноді, особливо, за відсутності розуміння, можуть створювати значні труднощі. Але давайте розберемося з тими положеннями, що наведені у початку.

Итак, «неповноцінні люди і інваліди несексуальны ». НЕ ТАК. Сексуальність залежить від наявності інвалідності, вона дається від природи й кожен людина, навіть інвалід з дитинства виростає у дорослого, котрій характерно наявність статевих гормонів, отже, і статевого потягу. Понад те, якщо, наприклад, є дорослим чоловіком втратив яєчок (травма, операція, бузувірство), т-є, піддався кастрації, він ОДНАКОВО здатний до статевого життя, нехай і з такою інтенсивністю, як раніше. У 50-ті роки у деяких штатах США насильників кастрували, але відмовилися від надання цього, оскільки процедура не сприяла зниження сексуальності у злочинців. Одне слово, сексуальність інвалідів як і сильна, як і в будь-якого здорової людини, обтяженого турботами і тяготами життя.

" Неповноцінні люди і інваліди безпомічні й тому потребують опіки ". НЕ ТАК! Інваліду потрібна не опіка, а підтримка, допомогу у певної ситуації, з якою йому особливо важко впоратися. Можливо, підтримка потрібна йому частіше, ніж Вам, але ніхто не в скоєному самотині - ми всі користуємося плодами праці іншим людям, хоча частенько просто більше не думаємо звідси. Від Президента до сантехніка — ми всі працюємо друг на друга, допомагаємо одна одній кращою і легшою жити.

" Неповноцінні люди і інваліди повинні одружуватися тільки з подібними собі «. НЕ ТАК! Шлюб включає у собі масу різноманітних видів відносин, а першу чергу є тихою гаванню, де можна сховатися від труднощів життя. Моральна підтримку з боку інваліда може бути меншою, і може й більшої, що із боку іншого людини. (І потім знову хочу підкреслити, що у плані матеріальному інвалід може бути лише незалежною, а й просто багатим — по своєму розуму й справам, а чи не у спадщину від багатого дядечка). До речі, як Вам сподобається таке: «Алкоголіки повинні одружуватися тільки з алкоголіками »? Роззирніться довкола, це ж не така. Якщо ж те сказати про осердях, почечниках та інших хворих? Щоправда, безглуздо?

" Батьки дітей-інвалідів США просвіщати своїх дітей у питаннях сексуальних відносин ". НЕ ТАК! І це зовсім безглуздо — саме відсутність навичок поведінки у будь-якій галузі життя робить людини неповноцінним. Діти з зниженим розумовою розвитком нерідко стають жертвою розпусника чи насильника саме що їх батьки обьяснили їм особливостей інтимних відносин, не прищепили вміння поводитись відповідної ситуації. Батьки, бажаючі щастя своїм нащадкам, навпаки, приділяють саме інтимній сфері велику увагу, до навчання (звісно, словесно) особливим прийомів, які б полегшити їм близькість до обранцем.

" Для досягнення статевого задоволення необхідно, щоб статевої акт завершувався оргазмом ". НЕ ТАК! За статистикою завжди чи часто відчувають оргазм при зносинах близько тридцяти % жінок, 30% - приблизно половині випадків зносин, а 30% відчувають його рідко або відчували ніколи. Те саме стосується і до жінкам-інвалідам. З іншого боку, чоловіки практично кожне зносини закінчується семяизвержением, отже, і оргазмом. Проте, для сім'явивергання необов’язково звичайне зносини, може бути цього й іншими способами — руками, губами, з допомогою спеціальних пристосувань. Нарешті, як і в жінок, дуже значимими для мужчин-инвалидов може бути суто психологічні мотиви: ми любимо одне одного, я допроваджую жінці задоволення — і це щасливий!

Я згадую жінку, який прийшов до мене після нещастя, яка сталася з чоловіком. У 52 року (дружині 48) в нього виявили рак пряма кишка, з приводу чого справили велику операцію з виведенням кишки на черевну стінку, і навіть курс опромінення. Після вдало минулої операції, в чоловіка повністю була відсутня ерекція, зникло сім'явивергання, знизилося потяг. Проте, він вважав, що це не біда, а всього його розбудовувала думка про невдоволеною дружині. Проте, усе виявилося зовсім не від буде так погано. Після тривалих проб, перебору різних варіантів взаємного пристосовування ситуації, виробилася своєрідна техніка інтимну. Дружина активними пестощами викликала навіть неповну ерекцію і займала позу наїзниці. Якщо ж ерекцію викликати не вдавалося або він зникала раніше, ніж жінка задоволена, чоловік пестощами руками чи губами доводив до задоволення. Спочатку такий спосіб спілкування чоловік вважав неприродним, але якось, майже за рік сказав: «Із подивом дізнався, мій старшого брата (йому 64) практично як і живе зі своєю дружиною вже 5, адже він зовсім здоровий… «Після цього в мого пацієнта зникли останні сумніви.

Для інвалідів, у в зв’язку зі вираженими порушеннями немає можливості активного сексуального спілкування, там придумано безліч пристосувань, які полегшують любові й сам коитус. Створено навіть унікальний пристрій — коитрон, з допомогою якого людина з ураженими кінцівками може викликати порушення і навіть оргазм у партнера (можливо, і з ураженими кінцівками).

" Статеві порушення у інвалідів і неповноцінних людей обов’язково пов’язані зі своїми неповноцінністю ". НЕ ТАК! Усе життя багато хто чоловік стоїть перед якимось порушенням потенції, а близько 15% страждають від досить тривалих порушень. Про жіночих проблемах вже згадано вище. Та сама стосується й інвалідам. Звісно, якщо інвалідність пов’язана з порушенням роботи статевої, сечовий, серцево-судинної чи ендокринної системи, це віддзеркалюється в сексуальних здібностях, але призводить до порушень. Та хіба мало здорових, начебто, людей який кажуть сексопатологам, що він просто нецікаво кохатися і вони бачать жодного сенсу у цьому, щоб показати комусь користуватися своєю тілом? Здоровий чоловік, або інвалід, люблячий себе і свого партнера, що йде назустріч інтимним бажанням, навіть за наявності фізичні вади має змоги зробити значно більші сексуальні досягнення, ніж невмілий чи відчужений.

" Повноцінний то вона може розпочати статеву зв’язку з неповноцінним, лише в нього немає вибору ". НЕ ТАК! Марно навіть обговорювати це помилка, коли згодні про те, що вони прочитали.

Если Ви інвалід, сподіваюся, що ця стаття допоможе Вам справитися з своїм комплексом меншовартості, і розпочати новий етап своєї статевого життя. Якщо ви не інвалід, нехай Ваш погляд на сексуальні правничий та можливості інвалідів зміниться, щоб уникнути непересекаемой кордону «це МИ — але це ВИ ». Ми із Вами однієї крові - ти вже і я!

Список литературы

Для підготовки даної праці були використані матеріали із російського сайту internet.