Висновки. 
Симон Петлюра і Нестор Махно: порівняльна характеристика

У нашому дослідженні представлено історико-порівнялий аналіз ідейно-національних, військово-політичних та соціально-класових поглядів й ініціатив Нестора Махна та Симона Петлюри.

• 1. Представлено історико-біографічний аналіз визначних постатей національної історії: Симона Петлюри (1879 — 1926) та Нестора Махна (1889 — 1934). Симон Петлюра увійшов в історію як державний і політичний діяч, публіцист, організатор українських збройних сил, Головний отаман військ Української Народної Республіки (1918 р.), Голова Директорії УНР. Нестор Махно — лідер анархістсько-селянського руху в Україні часів Громадянської війни, очільник Революційної Повстанської Армії України.
• 2. Зіставлено ідеї та заходи Нестора Махна та Симона Петлюри за національно-ідеологічним, військово-політичним та соціально-класовим критерієм. Аналіз державотворчої діяльності махновського руху та махновської преси, ідеологічних бачень самого Махна доводить, що Нестор Іванович поділяв головні засади соціал-націоналізму: 1) Перший сформулював головну ідею соціал-націоналістичного руху, що полягає у «боротьбі за соціальну і національну незалежність і за право бути господарем у своїй Батьківщині»; 2) Перший визнав первинність профспілок у творенні нового українського суспільства в незалежній українській державі, виголосивши базову ідею державного синдикалізму; 3) Перший в Україні виступав за ради, вільні від політичних партій, які б займалися виключно економічними та соціальними питаннями; 4) Виступав за меритократичний принцип просування людини в суспільстві; 5) Підкреслював самоорганізацію та самоврядність, як ключові засади існування нового українського суспільства; 6) Впровадив принцип вождизму у військах. Махно був анархістом скоріше на словах. Насправді він будував свою селянсько-махновську державу. Що властиво для анархізму? Відсутність органів державної влади. А погляньмо на конкретну практику махновщини: за час дії повстанців на контрольованій ними території неодноразово скликалися народні з'їзди повстанців, селян і робітників. Ці з'їзди не були формальними, а приймали важливі рішення, які потім послідовно реалізовувалися прибічниками Махна. Махновська держава «на тачанках» була дещо специфічною, певні ланки державної влади в ній були відсутні. Але було й чимало ознак держави. Скажімо, славетна махновська контррозвідка. Хіба у якомусь з класичних творів анархізму є мова про такий класичний орган державної влади? Контррозвідка як таємна поліція і анархізм були речами несумісними. А махновською таємною поліцією захоплювалися навіть вороги. Велику популярність, яку мав рух Махна серед населення, можна пояснити фактичною відсутністю прив’язки до будь-якої ідеології.

Аксіомою для С. Петлюри впродовж усієї його політичної діяльності періоду Української революції було невідступне дотримання постулату державної незалежності України. Українська держава у візії С. Петлюри — це демократична парламентська республіка. Характерно, що навіть у військових обставинах, що вимагали концентрації влади, а то й диктатури, він жодного разу не підтримав цієї ідеї. Україна як самостійна держава, на його переконання, будуватиметься на принципах суто демократичного парламентаризму. Без сумніву, С. Петлюра бачив Україну соціально справедливою державою. У відозві «До населення всієї соборної України» він сформулював такі засади внутрішньої політики: передача землі від великих власників без викупу селянству, урахування інтересів робітництва — 8 годинний робочий день і соціальні гарантії праці. Натомість Нестор Махно вважав, що завданням нашої революційної армії і вступаючого до неї повстанця є чесна боротьба за повне визволення трудящих України від всякого рабства… Кожний революційний повстанець повинен пам’ятати, що як його особистими, так і всенародними ворогами є особи багатого, буржуазного класу, незалежно від того чи росіяни вони, євреї, українці, чи французи з англійцями, а також ворогами народу є ті, хто захищає несправедливий порядок, т. зв. комісари, члени каральних загонів, надзвичайок.

• 3. Проаналізовано історичні перспективи співробітництва Нестома Махна та Симона Петлюри. Існуюча історіографія махновсько-петлюрівського альянсу вкрай незначна і містить, здебільшого, трактування подій викладене безпосередніми сторонами договору. Пояснюючи сутність минулих подій і, значною мірою, виправдовуючись, сторони, що є цілком зрозуміло для політиків, представляли справу не як політичний провал, що символізував розкол національно-визвольного руху, а як події периферійні, що не мали помітної історичної ваги. Подібний підхід сприяв утвердженню цього погляду і в сучасній історіографії, котра не приділяє особливого значення цим подіям ні в історії українських повстанців, ні в історії УНР, хоча в них були безпосередньо задіяні їх лідери — Батько революційних повстанців Нестор Махно і Головний отаман військ УНР Симон Петлюра.
• 4. Визначено місце махновщини та петлюрівщини в історичних змаганнях національного державотворення. Значення махновщини та петлюрівщини як історичних феноменів досить важливе. Їхні їдеї та практична діяльність заклали основи сучасних державотворчих пріоритетів: формування армії, справедлива соціальна політика, боротьба на національне самовизначення.