Бурліск

Бурлеск

Бурлеск (франц. і анг. burlesque, від італ. burla — жарт) — 1) тип комічної стилізації, що полягає у імітації будь-якого із добре поширених стилів чи використанні стилістичних прийме відомого жанру — й у подальшому побудові комічного образу запозиченого стилю з допомогою його застосування до невідповідному тематичного матеріалу; 2) історична жанрова форма європейської комічної літератури (переважно поезії), існуюча з XVII в. і що передбачає використання вищевказаного стилю.

Задача створення комічного образу чужого стилю зближує Б. з пародією, проте письменники, використовують ці родинні жанри, переслідують різні цілі. Автор пародії завжди імітує чужу стилістичну манеру, виявлену в окремому творі, у своїй спрямовує на об'єкт імітації сатиричний випад, прагне цей об'єкт дискредитувати перед читача. Автор бурлескного твори позичає стиль, має настільки широке ходіння, що організувати неможливо визначити конкретний джерело стилістичній імітації. Якщо такий джерело виявляють, то комічне твір змінює свою жанрову забарвлення, Б. перетворюється на чисту пародію. І навпаки, будь-яка пародія, вышучивающая поширений стиль чи жанровий шаблон, є зразок Б.

Сочинитель Б. піднімає собі завдання дискредитувати чужу манеру листи, лише приваблює її для літературної гри, суть якої - у встановленні жанрово-тематических кордонів від використання обраного стилю.

Применение Б. необов’язково пов’язані з метою сатиричної окреслення явищ життя. Г. Филдинг в «Передмові автора» до роману «Історія пригод Джозефа Эндруса та її друга Абраама Адамса» вказував, у разі ідентифікуючи сатиру з «комічним»: «З усіх типів літературного листи немає двох, більш друг від друга відмінних, ніж комічний і бурлеск; останній завше напоказ потворне і неприродне, й тут, якщо розібратися, насолоду виникає з несподіваною безглуздя, як, наприклад, речей, що нижчого надано образ вищого, навпаки; тоді як і першому ми завжди повинні суворо дотримуватися природи, від правдивого наслідування якої може і буде виникати все задоволення, яке ми можемо в такий спосіб доставити розумного читачеві» (Г.Филдинг. Обрані твори. М., 1989).

Возникновение поняття про Б. історично пов’язані з творчістю флорентійця Ф. Берні (1497−1535). Автор комічних віршів, який описи прозових, повсякденних речей використовував нарочито піднесений стиль, ввійшов у історію італійської літератури, як творець особливого стилю «бернеско» («still bernesco»). Сам поет іменував свої твори «бурлесками» («burlesca»), т. е. «жартівливими віршами». Стиль поширився Італії і її межами, і французькі віршотворці запозичували слово, щоб вживати його як термін.

Однако термін знадобився для позначення не стилю, а жанру, коли на початку XVII в. у Францію прийшла ирои-комическая поема. Італійський термін «burlesca» придбав французький образ — «burlesque», і навіть нове семантична наповнення. Сутність Б. як жанру побачили в смішному контрасті форми та змісту, в протиставленні стилістики і тематики «за висотою». Тому до Б. спочатку відносили й ті комічні поеми, у яких «високим» стилем описувалися «низькі» предмети, й ті, у яких теми, високі образи минулого трактувались «низьким» мовою.

В пору розквіту класицизму відбувся розподіл ирои-комических творів на дві жанрові форми — Б. і травестию. Травестийные поеми не вписувалися у структуру классицистических жанрів, тому з поширенням нового напрями відійшли до минулого. Жанр Б. зберігся, оскільки основним умовою жанру, хоча й комічного, залишалося застосування «високого» стиля.

На межі XVIII-ХІХ ст., за доби предромантизма і ранніх романтиків, переживає захід ирои-комическая поема. Б. зникне як велика жанрова форма поезії, але Б. як стиль збережеться у «малих віршованих жанрах. Понад те, згодом Б. буде осмислений як стиль, яка має вузької «спеціалізації», наприклад, приналежності до певного роду, тому однаково придатний епосу, лірики і драми, для віршів й прози, для малих великих форм.

Отличительные властивості Б.-стиля неможливо зводити до використання у творах, які малюють несерйозні й дрібні, тому «низькі», явища життя, виключно «високої» лексики. «Високим» стосовно темі, до змісту може бути хтось елемент художньої форми.

Например, підкреслено «високим» може бути вірш як мовна форма, у якому наділяють прозаїчний матеріал: «Велика роль насиченні ринку това- / раме належить торгівлі. Вона / незвичний посередник між произво- / дством і покупцями: руково- // дители торгівлі визначають то…» (Г.Сапгір, «Сонет-статья»). «Висоту» стилю може також знайти й вибір системи письма чи строфической форми: «Я вікна відкрив./ Нехай вітер гуляє по кімнатах, / Як відцентровий насос» (А.Єременко, «Хоку»).

Но найчастіше поети використовують стилістику певного жанру, у ролі «високих» одночасно використовують елементи різних рівнів форми: застосування гекзаметра чи олександрійського вірша зазвичай супроводжується зверненням до усіляким риторичним постатям, до встановленому національної традицією словника «поэтизмов». Для поетів різних націй існують єдині «високі» джерела вигляді стилів, жанрів, форм (жанри романтичної балади і класицистичною оди, строфические форми сонета чи елегійного дистиха, і т.д.). Але є договір суто національні еталони «висоти»: так, наприклад, багато англійські поети у творах досягали Б., коли зверталися до інтонаціям і мови трагедій Шекспіра.

В Росії Б. вперше чітко виявився у поемі В. И. Майкова «Гравець ломбера» (1763), а якнайширшого поширення сягнув у середині ХІХ ст. Сатирична журналістика 1850−1870 рр. активно використовувала Б. поруч із пародією і суміжними комічними жанрами. Цей період дав історії вітчизняної літератури найяскравіший приклад Б. як поетичного творчості Козьми Пруткова (А.К.Толстого і любителі братів Жемчужниковых).

Список литературы

Новиков В.І. Бурлеск і травестия // Новиков В.І. Книжка про пародії. М., 1989.

Jump J.D. Burlesque. Lnd., Methuen, 1972.

Kurak A. Imitation, Burlesque Poetry and Parody. Diss. Minneapolis, 1963.

Weisstein U. Parody, Travesty and Burlesque: Imitation with a Vengeance // Proceedings of the 4th Congress of the International Comparative Literature Association, vol.2. Hague, 1966.

Для підготовки даної роботи було використані матеріали із російського сайту internet.