Рамаяна

Рамаяна

(Ramayana) III в. до н. э. — II в. н. э..

Индийская (санскритська) литература

Автор переказів П. А. Гринцер

«Деяния Рами» — древнеиндийский епос, що з 7 книжок і близько 24 тисяч двустиший-шлок; приписується легендарному мудрецю Вальмики (Vabmiki).

Некогда владикою царства демонов-рахшасов на острові Ланка був десятиголовый Равана. Він здобув від Бога Брахмы дар невразливості, завдяки якому вона ніхто, крім людини, було його вбити, і тому безкарно принижував і переслідував небесних богів. Заради знищення Раваны бог Вішну приймають рішення народитися землі як простого смертного. Саме цей час бездітний цар Айодхьи Дашаратха робить велике жертвопринесення, щоб розраховувати на спадкоємця. Вішну входить у лоно старшої його дружини Каушальи, й народжує земне втілення (аватару) Вішну — Раму. Друга дружина Дашаратхи, Кайкейи, одночасно народжує іншого сина — Бхарату, а третя, Сумира, — Лакшману і Шатругхну.

Уже юнаків стяжав собі славу багатьма військовими і благочестивими подвигами, Рама направляють у країну Видеху, цар якої, Джанака, запрошує на змагання наречених, претендують вигідна його дочки прекрасної Ситы. Свого часу Джанака, зорюючи священне полі, знайшов Ситу в його борозну, вдочерив і виховав її, тепер предназначает дружиною тому, хто зігне чудовий цибулю, дарований йому богом Шивой. Сотні царів і царевичів марно намагаються це, але Рамі вдається непросто зігнути цибулю, а розламати його надвоє. Джанака урочисто святкує весілля Рами і Ситы, дружини довгі роки у щастя та злагоді живуть у Айодхье у ній Дашаратхи.

Но ось Дашаратха вирішує проголосити Раму своїм спадкоємцем. Дізнавшись звідси, друга дружина Дашаратхи Кайкейи, підбурювана своєї служницею — злісної горбатою Мантхарой, нагадує царю, що одного разу заприсягся виконати два будь-які її бажання. Тепер вона ці бажання висловлює: на чотирнадцять років вигнати з Айодхьи Раму і помазати спадкоємцем її власного сина Бхарату. Марно Дашаратха благає Кайкейи відмовитися від неї вимог. І тоді Рама, наполягаючи, щоб батько залишився вірним яке він дав слову, сам видаляється в лісове вигнання, і його добровільно йдуть Сита відданий йому брат Лакшмана. Несила винести розлуку з «любим сином, цар Дашаратха вмирає. На трон повинен зійти Бхарата, але шляхетний царевич, вважаючи, що царство з права належить не йому, а Рамі, вирушає до ліс й настільки наполегливо переконує брата повернутися до Айодхью. Рама відкидає наполягання Бхараты, залишаючись вірним сыновнему боргу. Бхарата змушений повернутися до столиці один, однак у знак те, що не вважає себе повноправним правителем, кладе на трон сандалії Рами.

Между тим Рама, Лакшмана і Сита поселяються в вибудуваній ними хижці лісом Дандаке, де Рама, оберігаючи спокій святих самітників, винищує досаждающих їм потвор і демонів. Якось до хатини Рами є сестра Раваны потворна Шурпанакха. Закохавшись в Раму, вона з ревнощів намагається проковтнути Ситу, і розгніваний Дакшмана обрубує їй мечем носа цікавими й вуха. У приниженні і люті Шурпанакха підбурює напасти на братів величезне військо ракшасов на чолі із свирепым Кхарой. Проте зливою невідпорних стріл Рама знищує і Кхару, всіх його воїнів. Тоді Шурпанакха звертається по допомогу до Раване. Вона закликає його не помститися за Кхару, але, спокусивши його красою Ситы, викрасти її в Рами й узяти собі. На чарівної колісниці Равана летить із Ланки до лісу Дандаку і наказує одного з своїх підданих, демону Мариче, перетворитися на золотого оленя і відвернути їхню Раму і Лакшману подалі від своїх житла. Коли Рама і Лакшмана на прохання Ситы заглиблюються за оленем до лісу, Равана насильно садить для Ситу на свій колісницю і переносить її за повітрю на Ланку. Йому намагається перепинити шлях цар шулік Джатаюс, але Равана смертельно ранить його, відрубавши крильця і ноги, На Ланке Равана пропонує Сите багатства, на пошану й влада, якщо вона погодиться стати його женою, а коли Сита зі зневагою відкидає всі його претензії, укладає її під варту, та загрожує покарати смертю до її норовливість.

Не знайшовши Ситу в хижці, Рама з Лакшманой у великій скорботи вирушають їхньому пошуки. Від вмираючого шулік Джатаюса вони чують, хто був викрадач, але з знають, куди разом з нею сховався. Незабаром вони зустрічають царя мавп Сугриву, позбавленого трону його братом Валином, і мудрого радника Сугривы мавпу Ханумана, сина бога вітру Вайю. Сугрива просить Раму повернути йому царство, натомість обіцяє допомогу у розшуках Ситы. Коли Рама вбиває Валина і знову будує Сугриву на трон, той розсилає в різні боки світла своїх лазутчиків, доручаючи їм відшукати сліди Ситы. Вдається це посланим на південь мавпам на чолі з Хануманом. Від шулік Сампати, брата загиблого Джатаюса, Хануман дізнається, що Сита перебуває у полоні на Ланке. Відштовхнувшись від гори Махендры, Хануман потрапляє острова, в якому було, зменшившись до розміру кішки і обегав всю столицю Раваны, нарешті знаходить Ситу в гайку, серед дерев ашоки, при варті злих женщин-ракшасов. Хануману вдається таємно зустрітися ще з Ситой, передати послання Рами і втішити її надією на швидке звільнення. Потім Хануман повертається до Рамі й відверто розповідає йому про своє пригоди.

С незліченним військом мавп та їхніх союзників ведмедів Рама виступає в похід на Ланку. Почувши звідси, Равана збирає у своїй палаці військовий рада, у якому брат Раваны Вибхишана щоб уникнути загибелі царства ракшасов вимагає повернути Ситу Рамі. Равана відкидає його вимогу, і тоді Вибхишана переходить набік Рами, чиє військо вже розбило табір на березі океану навпаки Ланки.

По вказівкам Налы, сина небесного будівельника Вишвакармана, мавпи споруджують міст через океан. Вони заповнюють океан скелями, деревами, каменями, якими військо Рами переправляється острова. Там, у стін столиці Раваны, починається жорстока битва. Рамі та її вірним соратникам Лакшмане, Хануману, племіннику Сугривы Ангаде, царю ведмедів Джамбавану і іншим відважним воїнам протистоять полчища ракшасов з воєначальниками Раваны Ваджрадамштрой, Акампаной, Прахастой, Кумбхакарной. У тому числі виявляється особливо небезпечним хто розуміється на мистецтві магії син Раваны Индраджит. Так, йому вдається, ставши невидимим, смертельно поранити своїми стрелами-змеями Раму і Лакшману. Проте за порадою Джамбавана Хануман летить далеко північ і дає на полі бою гори Кайласы, порослу цілющими травами, якими виліковує царствених братів. Один одним вожді ракшасов падають вбитими; рукою Лакшманы гине здавався невразливим Индраджит. І тоді на полі битви з’являється сам Равана, вступаючи в вирішальний поєдинок із Рамою. Під час цього поєдинку Рама відсікає по черзі усі 10 голів Раваны, але щоразу вони виростають знову. І буде лише тоді, коли Рама вражає Равану у серце стрілою, дарованої йому Брахмой, Равана вмирає.

Смерть Раваны означає кінець бою повне поразка ракшасов. Рама проголошує доброчесного Вибхишану царем Ланки, а потім наказує привести Ситу. І тоді у присутності тисяч свідків, мавп, ведмедів і ракшасов він висловлює їй підозра у подружній невірності і відмовляється прийняти знову у ролі дружини. Сита вдається до божественному суду: вона просить Лакшману спорудити нею похоронний вогнище, входить у його полум’я, але полум’я щадить її, а який став з багаття бог вогню Агни підтверджує її невинність. Рама пояснює, як і сам він не сумнівався в Сите, але тільки хотів переконати в бездоганності її поведінки своїх воїнів. Після примирення з Ситой Рама урочисто повертається у Айодхью, де Бхарата з радістю поступається його місце на троні.

На цьому, проте, не закінчилися лихі пригоди Рами і Ситы. Якось Рамі доносять, що його піддані вірить в ґречність Ситы і нарікають, вбачаючи у ній розбещуючий приклад для власних дружин. Рама, як це йому ні важко, змушений підкоритися волі народу і наказує Лакшмане відвести Ситу до лісу до пустельникам. Сита з великим гіркотою, але непохитно приймає нового удару долі, і його бере під своє заступництво мудрец-подвижник Вальмики. У його обителі у Ситы народжуються двоє синів від Рами — Куша і Лава. Вальмики виховує їх, а що вони виростають, навчає їх складеної їм поемі діяння Рами, тієї самої «Рамаяне», яка і призвела згодом знаменитої. Під час однієї з царських жертвопринесень Куша і Лава читають цю поему у присутності Рами. По багатьом ознаками Рама упізнає своїх синів, розпитує, де з їхніми мати, і посилає за Вальмики і Ситой. Вальмики своєю чергою підтверджує невинність Ситы, але Рама вкотре хоче, щоб Сита довела своєї чистоти свого життя всьому народу. І тоді Сита як останнього свідоцтва просить Землю укласти їх у свої материнські обійми. Земля розверзається перед нею та приймає на свій лоно. За словами бога Брахмы, лише тоді на небесах судилося Рамі і Сите знову розраховувати на одне одного.

Список литературы

Все шедеври світової літератури в стислому викладі. Сюжети і характери. Зарубіжна література древніх епох, середньовіччя і Відродження: Енциклопедичне видання. / Ред. і сост. В. И. Новиков — М.: «Олімп»; ТОВ «Видавництво ACT», 1997.