Клініка. 
Інфекційні хвороби

Інкубаційний період триває від 1 до 12 днів, найчастіше 2−7 днів.

Захворювання починається гостро. Продромальний період відсутній. Швидко розвиваються такі симптоми інтоксикації:

• — температура тіла підвищується до 38 — 39*С,
• — блювання,
• — біль у горлі,
• — головний біль,
• — зниження апетиту,
• — порушення сну,
• — загальне нездужання.

Головним проявом скарлатини є ангіна, яка має перебіг катарального, лакунарно — фолікулярного або некротичного процесу. Під час огляду горла спостерігають такі симптоми:

• — яскрава малинова гіперемія,
• — уражені мигдалики, язичок, піднебінні дужки, м’яке піднебіння,
• — є чітка межа зі здоровими тканинами, гіперемія не переходить на слизову оболонку твердого піднебіння (палаючий зів),
• — на піднебінні - крапкова енантема, інколи з петехіями.

Не пізніше 2-ї доби з’являється скарлатинозна висипка, що має характерні особливості :

• — вона дрібнокрапкова, яскраво — рожева,
• — з'являється одночасно на всій поверхні тіла,
• — уся поверхня шкіри гіперемована,
• — яскравіше виражена висипка на ліктьових, пахвових згинах (симптом Пастіа), внизу живота, на бічних поверхнях тулуба,
• — пальпаторно шкіра суха і гаряча, визначається набряк шкірних сосочків — вони припідняті над поверхнею шкіри,
• — під час розтягування шкіри висипка зникає, але можуть з’являтися петехії,
• — на обличчі елементи висипки зливаються, щоки стають яскраво — рожевими, набряклими, при цьому носогубний трикутник чистий, блідий — симптом Філатова,
• — яскраво виражений білий дермографізм,
• — висипка триває від 2 годин до 2 днів (шагренева шкіра).

На 3−4 -й день можна спостерігати симптом малинового язика. Язик очищується від сіро — білого нальоту і набуває малинового кольору з вираженими сосочками. Симптом триває 1−2 тижні. На 2-й тиждень на шкірі з’являються світло — коричневі смуги пігментації, частіше на животі та в складках шкіри. На 3-й тиждень починається лущення — спочатку там, де шкіра ніжна (вушні раковини, шия), а потім на шкірі всього тулуба і кінцівках.

Особливістю скарлатини є висівкоподібне лущення на шкірі тулуба та пластинчасте — на долонях і підошвах. У дітей грудного віку лущення відсутнє або слабко виражене.

Під час пальпації визначають збільшення регіонарних лімфатичних вузлів, які стають щільними і болісними.

Ступінь ураження лімфовузлів залежить від патологічного процесу в мигдаликах.

Під час об'єктивного обстеження виявляють підвищення тонусу парасимпатичної системи, на що вказують уповільнення пульсу на 20 -40 ударів, збільшення періоду білого дермографізму. З порушенням вегетативної нервової системи пов’язані об'єктивні дані, які діагностуються з боку системи кровообігу:

• — тахікардія і підвищення артеріального тиску в перші дні змінюються на брадикардію та зниження артеріального тиску до норми або нижче від норми,
• — під час перкусії з 4−5 -го дня захворювання визначають розширення меж серця, особливо вліво,
• — під час аускультації вислуховують слабкість тонів серця, ніжний систолічний шум, акцент 2 тону над аортою.

При важкій формі скарлатини розрізняють токсичну форму, при якій спостерігається:

• — температура тіла 40−41*С,
• — затьмарена свідомість,
• — судоми, менінгеальні ознаки,
• — багаторазове блювання,
• — рідкі випорожнення,
• — геморагічна висипка,
• — слабкий пульс, падіння артеріального тиску,
• — гепатолієнальний синдром.

Септична форма, яка характеризується:

• — флегмонозна або некротична ангіна,
• — гнійний лімфаденіт, формування аденофлегмони,
• — розвиток септичних вогнищ,
• — виразковий або некротичний стоматит.

Синдром «скарлатинозного «серця підтверджується ЕКГ, яка виявляє синусову брадикардію і аритмію.

Зміни з боку серця лабільні і стан дитини не погіршують.

Під час пальпації живота іноді визначають гепатолієнальний синдром.